Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк



Сторінка16/20
Дата конвертації12.12.2016
Розмір4.27 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Програма тренінгових занять щодо розвитку учнівського колективу

День тренігу

Мета

Вправа

ЧЧас

День 1

Знайомство з тренером, визначення цілей та правил тренінгу

Вступне слово тренера

3

«Ім’я та якість»

7

«Пікнік»

15

Правила групи

20

«Олівці»

20

«Групове гудіння»

10

Шерінг

15

День 2

Подолання опору учасників тренінгу

Вступне слово тренера

3

«Мені подобається»

7

«Катастрофа у пустелі»

60

«Виверження вулкану»

7

Шерінг

15

День 3

Визначення учасниками змін, які б вони хотіли бачити у своєму класному колективі

Вступне слово тренера

3

«Привітатися носами»

3

«Веселий рух»

10

«Чарівна пляшка»

60

«Апчхи»

2

«Атоми та молекули»

3

Шерінг

15

День 4

Зниження емоційної напруги для розвитку групової згуртованості

Вступне слово тренера

3

«Посмішка»

2

«Плутанина»

20

«Надхмарний замок»

25

«Мій вклад у команду»

15

«Почуття ліктя»




Шерінг

15

День 5

Формування міжособистісної симпатії

Вступне слово тренера

3

«Чарівна штучка»

30

«Сіли-встали»

15

«Здорово вдається»

18

«Компліменти»

9

Шерінг

15

День 6

Формування навичок прийняття спільного рішення

Вступне слово тренера

3

«Якості ефективної команди»

14

«Прислів'я»

18

«Секрет Джовані»

35

«Повороти»

5

Шерінг

15

День 7

Формування міжособистісної довіри

Вступне слово тренера

3

«Малюємо разом»

15

Скульптура «Недовіра-Довіра»

15

«Паровозики»

7

«Сліпий і поводир»

15

«Тростинка на вітрі»

20

Шерінг

15

День 8

Формування групової ідентичності

Вступне слово тренера

3

«Панно»

15

«Пошук схожості»

20

«Дух групи»

25

Шерінг

15

День 9

Формування ціннісно-орієнтаційної єдності групи

Вступне слово тренера

3

«Визначення кордонів»

12

«Катастрофа на Місяці»

60

Шерінг

15

День 10

Підведення підсумків тренінгу

Вступне слово тренера

3

Колаж «Моя група»

26

«Подарунок друзям»

22

Притча «Подяка»

17

«Обійми

7

Шерінг

15

Після тренінгу необхідно проводити так званий «командний супровід» — підтримка оберненого зв’язку між ведучим СПТ та учасниками тренінгу по сортувальній матриці (пропонуємо таблицю звортнього зв’язку):

Таблиця 1

Оцінка результативності СПТ колективоутврення в старшій школі





ББали

Досліджувані фактори

ББали




Невизначеність, незгода




Цілі




Ясність, яка підтримується всіма.

Байдужість безучасність




Турбота




Активна участь у вирішенні завдань

Недовіра, закритість, гостра критика





Довіра




Довіра, вільний вираз емоцій

Ігнорування або приховування




Конфлікти




Визнання та відкрите обговорення

Переслідування особистих цілей, ігнорування незгодних




Прийняття рішення




Розуміння точок зору інших, спільне прийняття рішень

Залежність групи від однієї людини




Лідерство




Окреме, спільне

Жорсткий розподіл ролей




Рольова структура




Гнучка, ротація ролей

Ригідність, стереотипність




Креативність




Пластичність, спонтанність, уява, інновації

Через лідера групи, ігнорування один одного, викривлена, невчасна.




Комунікація




Відкрита,точна, спрямована на розуміння, заохочується

Таким чином, соціально-психологічний супровід є однією з основних умов формування вмінь та навичок групової навчальної діяльності у старшокласників. Розвиток колективу сприятиме ефективності застосування даної форми організації навчально-виховного процесу. Робота у групі характеризується динамічністю, комплексністю, розвитком внутрішньо особистісних можливостей учнів.

Соціально-психологічний тренінг є одним із методів розвитку групової навчальної діяльність учнів. При проведенні тренінгу командоутворення особливого значення набуває роль ведучого та учнівського колективу, підбір методів і форм організації групового процесу. Зворотній зв'язок та аналіз результатів допоможе психологу-практику та педагогу організувати групову навчальну діяльність з урахуванням міжособистісних відносин.
Література:


  1. Андреева Г. М. Психология социального познания // Галина Михайловна Андреева. — М. : Аспект Пресс, 2000. — 303 с.

  2. Волков, И. П. Социометрические методы в социально-психологических исследованиях / Игорь Павлович Волков. Л. : Издательство Ленинградского университета, 1970 — 88 с.

  3. Кричевский Р. Л. Социальная психология малой группы: Учеб. пособие малой группы / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. — М. : Аспект Пресс, 2009. — 318 с.

  4. Крысько, В. Г. Словарь-справочник по социальной психологии. - СПб: Питер, 2003. - 416 с.

  5. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. Проблемы обучения: [Учеб-метод. пособие]. - К.:Выща шк., 1990. - 135 с.

  6. Мещеряков, Б. Г. Большой психологический словарь [Текст] / Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003 — 672 с .

  7. Панок, В. Г. Влияние классного коллектива на социальную активность личности старшеклассник: автореф. дис. На соискание научн. Степени канд. Психол. Наук: спецю19.00.05 «Социальная психология» / Виталий Григорьевич Панок. — К., 1989. — 20 с.

  8. Панок, В. Г. Влияние классного коллектива на социальную активность личности старшеклассник: автореф. дис. На соискание научн. Степени канд. Психол. Наук: спецю19.00.05 «Социальная психология» / Виталий Григорьевич Панок. — К., 1989. —

  9. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив / Артур Владимирович Петровский. — М. : Политиздат, 1982.

  10. Психологическая теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского. —М. : Педагогика, 1979. — 240 с.

  11. Психологический словарь [Текст] / В. В. Абраменкова, В С. Авансев, Н. С. Агамова; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - 2-е изд, испр. и доп. - М.: Политиздат, - 494 с.

  12. Технології роботи організаційних психологів [Навчальний посібник] [Текст] / За наук. Ред. Л.М. Карамушки. — К.: Фірма «ІНКОС», 2005.- 366 c.

  13. Янчук В.А. Введение в современную социальную психологию / Владимир Александрович Янчук. — Мн. : Издательство: Асар, 2005. — 768 с.



Розділ 2.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ПМПК СИСТЕМИ ОСВІТИ

А.Г. Обухівська,

кандидат психологічних наук,

провідний науковий співробітник

Українського НМЦ

практичної психології і соціальної роботи

НАПН України,

завідувач Центральною ПМПК
2.1 Психолого-медико-педагогічні консультації: структура, функції, організаційні моделі, перспективи розвитку
В психологічній службі системи освіти і науки України особлива роль належить психолого-медико-педагогічним консультаціям (далі – консультації), відомим за абревіатурою ПМПК. Вони є державними методичними установами, що покликані вирішувати питання розвитку, навчання, виховання і здобуття освіти дітей віком до 18 років, які мають різноманітні вади психофізичного розвитку, у тому числі з інвалідністю, та здійснювати фахову підтримку їхніх батьків (осіб, які їх замінюють).

Історичний розвиток: від «комісій» до «консультацій».

Названі консультації виникли на противагу історично застарілих і відчужених новою державною ідеологією соціальної політики «медико-педагогічних комісій». Останні функціонували на громадських засадах і діяли до 1993 року. Відповідно до наказу Міністерства освіти України від 13.05.1993 р. № 134, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.06.1993 р. за № 61 "Про затвердження Положення про зональну та центральну психолого-медико-педагогічні консультації" відбулася трансформація тогочасних обласних та республіканської медико-педагогічних комісій в постійно діючі зональні та центральну психолого-медико-педагогічні консультації.

За останні десятиліття психолого-медико-педагогічних консультації пройшли складний шлях, зазнали кардинальних перетворень, змінили принципи і концептуальні засади, перебувають у розвитку і змістом своєї діяльності разюче відрізняються від своїх попередників - комісій.

Охарактеризуємо чинники, що забезпечили істотні зміни в діяльності сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій.

1. Визначальним чинником історичних перемін в діяльності ПМПК стали зміни в філософії ставлення держави до дітей з вадами психофізичного розвитку на основі гуманізму, передових ідей соціальної інклюзії та демократичних підходів в організації освітнього процесу для таких дітей, дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення їх права на освіту, рівного доступу до якісної освіти в єдиному загальноосвітньому просторі шляхом забезпечення безбар’єрного доступу, застосування особистісно-орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, що відповідають змісту Конвенції ООН про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї (Закон України № 1767-VI від 16.12.2009). Провідним лейтмотивом змін у ставленні до таких дітей є наміри якнайраніше дійти до кожної дитини і максимально допомогти їй самій та її родині, забезпечити рівні права у доступі до освіти відповідно до міжнародних та вітчизняних правових документів, зокрема "Стандартних правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів".

2. Перехід до організації діяльності на постійно діючій основі передбачає державне фінансування, відповідне нормативно-правове оформлення (наказ органу управління освітою про створення), постійний кадровий склад штатних працівників (консультантів) з визначеними посадовими обов’язками, повний робочий день, протягом календарного року, приміщення з належним матеріально-технічним забезпеченням. Завдяки такій організації функціонування психолого-медико-педагогічні консультації створюються умови для вирішення першочергових завдань: активного виявлення дітей з особливими освітніми потребами, встановлення контакту з їхніми сім’ями, збору даних про кількості таких дітей в регіоні, визначення їхніх освітніх потреб та забезпечення необхідною допомогою.

3. Психолого-медико-педагогічні консультації мають особливий склад фахівців, які називаються консультантами. Це, насамперед, дефектологи (корекційні педагоги) різних спеціальностей, а саме, логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог; лікарі (психіатр і невролог), психологи. Завдяки такому кадровому складу психолого-медико-педагогічні консультації спроможні здійснювати консультування населення в широкому діапазоні, допомагаючи вирішувати психологічні, медичні і педагогічні проблеми дітей. Тут також можуть знайти вирішення окремі проблеми батьків, питання сімейного виховання тощо. Фахівці консультації зорієнтують батьків, яких ще, консультацій потребує їхня дитина, назвуть конкретні адреси, будуть провідниками у з´ясуванні багатьох важливих питань, допомагаючи усунути перешкоди в реалізації потенціалу можливостей до розвитку і особистісного зростання їхніх дітей.

4. Одним із найважливіших чинників забезпечення якісних змін в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій є створення мережі районних (міських) консультацій. Районні (міські) консультації – це максимально наближені до місць проживання дітей з особливими освітніми потребами та з інвалідністю осередки фахової підтримки і організації корекційно-розвиткової та реабілітаційної допомоги. Вони стали головним фактором реформування діяльності сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій, перетворення їх в установи системи освіти з багатьма функціями. Саме завдяки районним (міським) консультаціям здійснюється повнота виявлення і обліку дітей особливими освітніми потребами в регіоні, досягається необхідний рівень надання освітніх послуг, створюються умови для поліпшення якості психолого-педагогічного вивчення, проводиться корекційно-розвивальна робота, забезпечується психолого-педагогічний супровід дітей з тяжкими та складними порушеннями розвитку вдома, інформаційно-консультативна робота з батьками, впровадження інтегрованих/інклюзивних форм навчання.

5. Велике значення для реформування психолого-медико-педагогічних консультацій мало функціонування Центральної консультації. Вчасна розробка проектів нормативно-правових актів, регламентацій, методичних рекомендацій, пропозицій забезпечила позитивні зміни щодо викорінення дискримінуючих дій в функціонуванні ПМПК, впровадження наукових засад і принципів в їх діяльності та нового іміджу як осередку надання різнобічної допомоги населенню.
Структура психолого-медико-педагогічних консультацій, відмінності в функціонуванні

Психолого-медико-педагогічні консультації мають розгалужену мережу. Станом на сьогодні їх налічується вже 618. Вони діють в кожній області України, в Автономній Республіці Крим, у містах Київ та Севастополь, в районах і мають відповідні назви: обласна, республіканська, міська, районна (міська зі статусом районної). Це так звані регіональні ПМПК. Створюються вони при управліннях (відділах) освіти відповідних місцевих державних адміністрацій. Обласні, республіканська і Київська та Севастопольська міські це консультації обласного рівня, в діяльності за основними завданнями вони близькі, водночас мають відмінності. Зокрема, республіканська (Автономна Республіка Крим), обласні та Київська і Севастопольська міські за своїми функціями рівнозначні. Це осередки консультативно-інформаційної, діагностико-корекційної допомоги всім дітям, які мають проблеми розвитку, труднощі у засвоєнні знань і формуванні особистості на вказаних територіях. Домінуючими завданнями їх діяльності є виявлення, облік таких дітей, діагностичне вивчення їхніх проблем, з’ясування причини, яка порушила перебіг нормального розвитку, і визначення психолого-педагогічних рекомендацій щодо типу програми, за якою повинне відбуватися подальше корекційне навчання дитини, умови його здійснення, наприклад, удома, в спеціальному дошкільному закладі, в школі, в будинку-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі тощо. Особливістю нинішнього етапу функціонування вказаних психолого-медико-педагогічних консультацій є створення, організація, науково-методичне забезпечення діяльності районних (міських ) ПМПК.

Районні (міські) консультації – є службами відповідних відділів освіти, які, насамперед, є відповідальними за активне, якомога раннє виявлення дітей з порушеннями розвитку і налагодження для них необхідної педагогічної і навіть медичної допомоги. Продуктивність їх функціонування значною мірою залежить від того, наскільки повно вони забезпечені фахівцями, передбаченими Положенням. Першочерговим завданням розгортання діяльності районних (міських) ПМПК є встановлення щільної взаємодії між ними та тими фахівцями району (міста), які можуть забезпечити таке виявлення. Це дільничні лікарі-педіатри, дитячі неврологи, психіатри, клінічні логопеди, дефектологи усіх спеціальностей, учителі початкових класів, практичні психологи та медичні працівники загальноосвітніх дошкільних та шкільних навчальних закладів. Консолідуючи зусилля названих фахівців працівники районних ПМПК беруть на облік усіх дітей “групи ризику”, які проживають на території району, визначають несприятливі чинники їхнього психофізичного розвитку, встановлюють контакти з батьками, намічають форми допомоги, відслідковують динаміку психічного розвитку дитини, у міру потреби забезпечують соціально-педагогічний патронаж сім’ї.

Завданням районних ПМПК являється також організація попереднього збору даних про стан здоров’я та розвитку дитини з метою направлення її у разі потреби на діагностичне обстеження. Районним ПМПК надається право здійснювати психолого-педагогічне вивчення дітей з сенсорними вадами, порушеннями опорно-рухового апарату, мовлення, вираженою (помірною, тяжкою, глибокою) розумовою відсталістю, які є підтверджені відповідними медичними діагнозами. Таке засідання може відбуватися за умови участі у ньому представника від психолого-медико-педагогічної консультації, якій районна ПМПК підпорядкована. Працівники районних (міських) ПМПК беруть участь у розробці пропозицій щодо розвитку мережі спеціальних навчальних закладів для дітей дошкільного і шкільного віку, у підготовці аналітичної звітності.

До структури регіональних консультацій відносяться також шкільні психолого-медико-педагогічні комісії (скорочено – шкільні комісії), що функціонують в загальноосвітніх спеціальних школах (школах-інтернатах). Завдання шкільних комісій визначаються особливостями контингенту учнів спеціальної школи, зокрема дітей: з порушеннями зору (сліпі і зі зниженим зором), слуху (глухі і зі зниженим слухом), інтелекту (затримкою психічного розвитку і розумовою відсталістю), моторики (дитячим церебральним паралічем та важкими наслідками поліоміеліту), мовлення, з психоневрологічними захворюваннями. Зміст роботи шкільних комісій істотно доповнює діяльність районних (міських) консультацій. Члени шкільної комісії здійснюють моніторинг динаміки розвитку та навчальної діяльності контингенту учнів відповідного навчального закладу, на практиці підтверджують правильність чи неправильність висновків консультації. Вони аналізують ефективність навчання вихованців школи; встановлюють відповідність програми цієї школи можливостям окремих дітей; розробляють стратегії індивідуального підходу та індивідуальні програми навчання; визначають для учнів школи адекватні профілі трудової підготовки; готують на дітей, які потребують переводу в іншу спеціальну школу, документи на розгляд тій ПМПК, якій шкільна комісія безпосередньо підпорядкована.

Отже роль шкільної комісії у визначенні долі дитини вирішальна. Саме школа має повне право і обов’язок на порушення питання про перегляд раніше зроблених консультацією рекомендацій. Найчастіше це стосується оцінки можливостей розумового розвитку дитини, здатності її оволодівати знаннями за “вищою” (наприклад, за програмою звичайної загальноосвітньої школи) чи “нижчою” програмою (наприклад, за програмою школи для розумово відсталих дітей). Особливо виваженим має бути рішення шкільної комісії при визначенні методів навчання дітей з порушеннями слуху ІV ступеня, який є межовим між туговухістю та глухотою. Батьки таких дітей нерідко прагнуть навчати їх у школі для дітей зі зниженим слухом. У такому разі рекомендації шкільної комісії мають бути підкріплені аналізом навчальних досягнень дитини у відповідності до педагогічних цілей та стандартів навчання названих типів шкіл.

Головною структурою серед психолого-медико-педагогічних консультацій є Центральна, яка підпорядковується Міністерству освіти і науки України. Провідними завданнями Центральної ПМПК є координація та організація діяльності регіональних ПМПК відповідно до вимог чинного Положення щодо змісту їх діяльності, розробка пропозицій щодо нормативно-правового врегулювання діяльності консультантів ПМПК.

Одним із завдань Центральної консультації є арбітражний розгляд щомісяця особливо складних у діагностичному плані чи соціально конфліктних справ дітей, які надходять із областей України. Тут батьки мають можливість перевірити точність висновків щодо стратегії розвитку їхньої дитини. Крім цього завданнями Центральної консультації є постійний моніторинг діяльності підпорядкованих їй обласних та районних (міських) консультацій На основі звітності обласних консультацій здійснюється узагальнення даних про кількість дітей з порушеннями психофізичного розвитку, види порушень та їх домінування у різних регіонах країни, висвітлюють головні тенденції та форми задоволення їхніх освітніх потреб у розрізі областей. Такі дані щорічно публікуються Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи у довідковому виданні "Психологічна служба та психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України (показники розвитку а підсумками … навчального року)".

Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій регулюється нормативно-правовими актами, що діють у сфері освіти, та власним Положенням. Нині чинним є Положення у новій редакції "Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації", затвердженій Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145 ).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал