«Організація обліку розрахунків з покупцями І замовниками в пп «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області»



Сторінка4/7
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

2.3. Суб’єкти, об’єкти і завдання облікового процесу розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві
Суб'єкт бухгалтерського обліку — це суб'єкт господарювання в особі підприємства, організації, установи, особи тощо. Варто зазначити, що предмет і об'єкти обліку обмежуються рамками суб'єкта господарювання, бухгалтерський облік є локальним процесом продукування інформації про об'єкти обліку, її використання в управлінні підприємством.

Суб'єкт господарювання, як правило, наділений засобами, майном, здійснює господарську діяльність, направлену на отримання фінансового результату і зобов'язаний відповідно до чинного законодавства вести бухгалтерський облік і складати звітність.



Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утворення та його рух в процесі відтворення. Об'єктом обліку є також факти, дії і події господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів, процеси придбання засобів виробництва продукції та її збуту, розрахункові відносини підприємства з юридичними та фізичними особами, фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Основними завданнями бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками є:

- своєчасне і правильне оформлення операцій по руху грошових коштів і розрахунків;

- контроль над використанням коштів у розрахунках виключно за цільовим призначенням;

- контроль над дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і замовниками;

- своєчасна звірка розрахунків з дебіторами для виключення простроченої заборгованості.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

- визначення з критеріями класифікації дебіторської заборгованості;

- вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

- розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

- вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

- організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Головним завданням управління дебіторською заборгованістю є:

- сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим – зростанню прибутку;

- підвищення конкурентоздатності за допомогою відстрочення платежів;

- визначення ступеня ризику несплати рахунків покупцями;

- розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

- надання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців.

Основними завданнями управління розрахунками з покупцями та замовниками в ПП «Зарічне» є:


  1. Систематизація і аналіз інформації про покупців, замовників та інших дебіторів підприємства;

  2. Моніторинг заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченими векселями;

  3. Контроль за заборгованістю, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованістю, що не плачена в строк;

  4. Вживання заходів щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості

  5. Розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів.


2.4. Організація первинного обліку розрахунків з покупцями та замовниками
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Продаючи свою продукцію ПП «Зарічне» вступає у взаємовідносини з юридичними та фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже здійснює з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини з покупцями (замовниками) пов’язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів). У цих договорах відображаються зобов’язання ПП «Зарічне» як продавця про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів) і зобов’язання покупця про приймання продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними і необхідні у разі вирішення спору у претензійно - позовному порядку.

Розрахункові взаємовідносини між покупцями і ПП «Зарічне» виникають у процесі господарської діяльності підприємства, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг. Договір купівлі - продажу являє собою комерційний документ, згідно з яким оформлено торгівельну угоду. У ньому міститься письмова угода сторін про поставку товарів - зобов’язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов’язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт відпуску продукції (товарів) має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред’являється представником покупця і яке повинне містити відповідні реквізити. Підпис представника покупця на дорученні повинні бути ідентичними підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

Первинними документами для розрахунків з покупцями і замовниками є: накладні, рахунок-фактура, платіжна вимога-доручення за якою здійснюється перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства-продавця , підтвердженням здійснення оплати за продукцію є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства-продавця, товарно-транспортна накладна, а також, оскільки ПП «Зарічне» є платником податку на додану вартість і зареєстроване податковій інспекції, надають покупцеві податкову накладну, із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номеру, найменування та індивідуального податкового номеру продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом підприємства важливе значення має товарно-транспортна накладна , в якій повинні бути наявні записи з підписами і відбитком печатки одержувача, які засвідчують доставку продукції.

Рух первинних документів у бухгалтерському обліку ґрунтується графіком.

Графік документообігу – це затверджений порядок створення і використання інформації, що зазначена в документах, який регламентує перелік затверджених форм, строки створення надання та обробки первинних документів за відповідальними виконавцями, посадовими особами; проходження та використання документів по інстанціях, передача їх до бухгалтерії для проведення обліково-звітних робіт за їх переліком і виконавцями і передача документів сформованих за номенклатурою архівних справ на зберігання до архіву.

Графік документообігу може бути оформлений у вигляді схеми, або переліку робіт зі створення, перевірки та обробки документів, які виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв’язку та строків виконання робіт.

Зведений облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться у Журналі-ордері №6.1 с.-г. У ньому відображають підсумки за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 72, 73, 74, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

У журналі-ордері наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередній періоди. За кожним з них показується залишок на початок і кінець місяця та обороти за дебетом і кредитом за звітний місяць. Заповнюються відомість на підставі первинних документів та аркушів-розшифровок. Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять в кредит рахунків 70, 71 та ін. на підставі відомостей аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт.

Уповільнює процес обліку розрахунків з покупцями і замовниками у ручне ведення обліку. Тому найпершим, що вдосконалить цей процес є автоматизація обліку. При автоматизованій формі обліку значно прискорюються і полегшується сам технологічний процес збирання і обробки облікової інформації. Найважливішою передумовою застосування автоматизованої форми обліку у ПП «Зарічне» є розробка та впровадження програми-реєстрації і обробки облікових даних починаючи з первинних документів. На підприємстві необхідно розробити індивідуальну програму, яка пристосована до ведення обліку підприємствах. Ще одним етапом удосконалення облікового процесу розрахунків з покупцями є розроблення нових бланків документів розрахунків з покупцями, які б давали більш детальну інформацію про покупця, так і про продавця матеріальних цінностей, можливо це зміна деяких реквізитів документів.
2.5. Організація синтетичного і аналітичного обліку
На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» узагальнюють інформацію про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, виконані роботи й послуги, окрім заборгованості, що забезпечена векселем.

Рахунок 36 має такі субрахунки:

«Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

«Розрахунки з іноземними покупцями».

На дебеті субрахунків відображають вартість продажу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка охоплює податок на додану вартість (ПДВ), акцизи та інші обов'язкові платежі, ідо підлягають перерахуванню до бюджетних і позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації; на кредиті — суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства до банківських установ, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 ведеться облік по кожному дебітору в гривнях і у валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться по кожному покупцю й замовнику, за кожним поданим до сплати рахунком.

Сальдо субрахунків 361 і 362 відображають загальну дебіторську заборгованість покупців, а в балансі підприємства цю суму слід відобразити з вирахуванням очікуваної суми несплати боргів.

Суми, щодо яких існує ризик неповернення, відображають на кредиті пасивного рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів»:

Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» - на суму створеного резерву сумнівних боргів; Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Так, якщо на кредиті рахунка 38 відображають створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками витрат, то на дебеті — списання сумнівної заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів:

Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності» - створення резерву сумнівних боргів; Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Або: Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» - зменшення нарахованих резервів; Кт 71 «Інший операційний дохід».

У таблиці 2.5.1. приведені бухгалтерські проводки по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".



Таблиця 2.5.1

Бухгалтерські проводки по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"



Документ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків





Дебет

Кредит

1

2




4

Договір, накладна

Вартість відвантаженої готової продукції, товарів, робіт і послуг

36

70

Прибутковий касовий ордер

Отримані грошові кошти в касу від покупців і замовників

ЗО

36

Виписка банку

Зарахування коштів від покупців і замовників за реалізовану продукцію, роботи і послуги

30,31

36

Договір, вексель

Відображена заборгованість покупців, яка забезпечена короткостроковим векселем

34

36

Довідка

бухгалтерії



Списана дебіторська заборгованість, визнана безнадійною

38

36

Довідка бухгалтерії

Аванси, зараховані в часткову оплату рахунку

681

36

Договір, Претензіційни й лист (акт)

Визнання штрафів, пені, неустойок, пред'явлених покупцем

948

36

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість покупців та замовників визначає П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Юридичні та фізичні особи, які внаслідок подій, що відбулися, заборгували підприємству певні суми грошових коштів. їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами.

У таблиці 2.5.2. приведені основні бухгалтерські проводки по рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо її сума може бути достовірно визначена та існує вірогідність одержання за нею майбутніх економічних вигод.
Таблиця 2.5.2

Основні бухгалтерські проводки по рахунку 38 "Резерв сумнівних

боргів"


Документ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Довідки бухгалтерії

Створений резерв сумнівних платежів

949

38

Довідки бухгалтерії

Списання безнадійної дебіторської заборгованості покупців за рахунок резерву сумнівних боргів

38

36

Довідки бухгалтерії

Невикористаний залишок резерву сумнівних боргів в кінці року зараховується до складу доходів звітного року

38

71

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяють на:



  1. довгострокову дебіторську заборгованість;

  2. поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторську заборгованість, не погашену в строк, класифікують за строками непогашення і для кожної групи встановлюють коефіцієнт сумнівності, який підприємство визначає самостійно, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності збільшується із зростанням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у процесі нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю. Таку заборгованість включають до підсумків балансу за чистою реалізаційною вартістю, яку обчислюють як суму поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

До розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю належать:


  1. розрахунки з покупцями;

  1. розрахунки за векселями одержаними;

  2. розрахунки з іншими дебіторами.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено в П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість, а також формування величини резерву сумнівних боргів.

Величину резерву сумнівних боргів визначають, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації за строками непогашення.

Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість в її погашенні боржником.


2.6. Податковий облік розрахунків з покупцями та замовниками
З появою нових видів інформації та нових груп її споживачів рамки і функції бухгалтерського обліку розширилися. У нашій державі за принципами, встановленими у міжнародній практиці, формується декілька самостійних підсистем єдиної системи бухгалтерського обліку. Серед них слід виділити підсистеми фінансового, управлінського та податкового обліку.

У зв'язку з введенням у дію 2011 р. Податкового Кодексу України з'явилося поняття податкового обліку. Податковий облік — це підсистема бухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування та сплати податків відповідним державним органам.

Таким чином, основа податкового обліку - контроль за повнотою і своєчасністю нарахування й сплати податків, зборів та обов'язкових платежів. Податковий облік організовують в такому порядку, щоб задовольнити потреби управління і служби податкового менеджменту в інформації щодо формування оподаткованої бази підприємства від усіх видів діяльності. Разом з цим, податковий облік обмежується в основному створенням системи формування валових доходів та витрат і достовірності їх відображення у декларації про прибуток підприємств, а також повноти нарахування, своєчасності перерахування у доход бюджету різних податків (зборів, платежів), правильності заповнення декларації з податку на додану вартість.

Податковий облік тісно пов'язаний з економічними дисциплінами, в першу чергу з фінансовим обліком.

Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку у наступному:


  1. Обидва вони базуються на одних і тих же первинних документах.

  2. Фіксують одні й ті ж дані і факти господарського життя.

  3. Ці види обліку ведуть одні й ті ж спеціалісти - бухгалтери.

  4. Основна частина інформації, отриманої як у системі фінансового, так і податкового обліку призначена для зовнішніх користувачів.

Податок на додану вартість — це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до ціни продажу на товари (роботи, послуги), котру сплачує кінцевий споживач.

Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного в ціну.

Об'єкти оподаткування визначає Податковий Кодекс України.Об'єктами оподаткування ПДВ є:

— операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній територіїУкраїни, в тому числі операції оплати вартості послуг за договорамиоперативної оренди (лізингу) та операції передання права власностіпозичальнику на об'єкти застави для сплати кредиторської заборгованостізаставодавця;

— операції ввезення (пересилання) товарів на митну територію України,одержання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використанняабо вжитку на митній території України, в тому числі операції із ввезення(пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

— операції з продажу товарів, вивезених (експортованих) за межі митноїтериторії України та ін.

Суми податку, які належать до сплати до бюджету або відшкодування з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у результаті продажу товарів (робіт, послуг) за звітний період, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов'язання — загальна сума податну, нарахована платником податку в звітному періоді від продажу товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених ПКУ.

Основний первинний документ з ПДВ — податкова накладна — документ, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і водночас — право на податковий кредит у покупця — платника податку.

Як свідчить практика, результати за даними фінансового і податкового обліку можуть відрізнятися між собою.Найпоширенішими причинами таких відхилень є наступні:


  1. Принципово новий підхід до визначення моменту виникнення валових доходів і витрат, який не збігається з моментом отримання доходів і витрат діяльності підприємств.

  1. Сума валових витрат не відповідає сумі витрат діяльності.

3. Новий підхід до визначення об'єкту оподаткування. Об'єктоподаткування у податковому обліку - це величина, яка не збігається зприбутком підприємств, що є об'єктом оподаткування у фінансовому обліку,

4. Відмінність у методиці визначення сум валових доходів і валовихвитрат, з сумами витрат і доходів діяльності.



  1. Якщо у фінансовому обліку існують певні теоретичні категорії, окрема методологія обліку, то теоретична база податкового обліку обмежується лише правилами його ведення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал