Організація навчального процесу



Сторінка3/4
Дата конвертації09.12.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4

Якими нормативними документами визначаються терміни роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?

Терміни роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії регламентуються навчальними планами вищого закладу освіти.



Ким затверджується графік роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії і розклад проведення державних екзаменів та захисту дипломних проектів (робіт)?

Графік роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії затверджується ректором (директором) вищого закладу освіти. Розклад проведення державних екзаменів і захисту дипломних проектів (робіт) затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи. Графік роботи та розклад готуються деканом факультету (завідувачем відділення) і узгоджуються з головою державної комісії.



Чи регламентується термін оголошення початку державних екзаменів і захисту дипломних проектів (робіт)?

Розклад роботи державної комісії доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт).



Яким документом визначається форма проведення державної атестації студентів?

Форма державної атестації студентів визначається державним стандартом освіти і відображається в навчальних планах. Дотримання визначених державним стандартом освіти форм державної атестації є обов'язковим.



За яких умов студент допускається до складання державних екзаменів та захисту дипломних проектів (робіт)?

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.



Які документи подаються державній екзаменаційній (кваліфікаційній) комісії перед початком екзаменів?

У державну екзаменаційну (кваліфікаційну) комісію перед початком державних екзаменів деканом факультету (завідувачем відділення) подаються такі документи:

— список студентів, допущених до складання державних екзаменів і захисту дипломних проектів (робіт);

— зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки (середні зважені оцінки) з теоретичних навчальних дисциплін, курсових проектів (робіт), практик;

— відгук керівника про дипломний проект (роботу);

— рецензія на дипломний проект (роботу).



Що таке середня зважена оцінка? Як вона визначається при наявності кількох екзаменаційних оцінок із однієї навчальної дисципліни?

Середня зважена оцінка вводиться з метою більш точного визначення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, яка вивчалась протягом декількох семестрів із проведенням семестрових екзаменів. Середня зважена оцінка визначається за формулою:



де: X — середня зважена оцінка;

О — загальний обсяг навчального часу або обсяг аудиторних занять, відведених на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру;

X — семестрова екзаменаційна оцінка.

Наприклад, для вивчення навчальної дисципліни "Загальна фізика" у педагогічних університетах та інститутах за спеціальністю "Фізика" передбачено навчальним планом 670 годин. Зазначена дисципліна вивчається протягом 5-ти семестрів.

Загальний обсяг навчального часу на кожний окремий навчальний курс із загальної фізики розподіляється таким чином: механіка — 140 годин; молекулярна фізика — 150 годин; електрика та магнетизм — 160 годин; оптика — 140 годин; фізика атомного ядра — 80 годин.

Якщо прийняти, що з кожного окремого навчального курсу семестровий екзамен оцінювався відповідно оцінками "5", "4", "З", "4", "5", то середня зважена оцінка обчислюється так:




Які матеріали, окрім нормативно визначених, можуть подаватися державній екзаменаційній (кваліфікаційній) комісії при захисті дипломного проекту (роботи)?

Так, при захисті дипломного проекту (роботи) державній комісії можуть бути подані друковані статті за темою проекту (роботи), макети, зразки матеріалів і виробів та документи, які вказують на його практичне застосування тощо.



Який порядок проведення державної атестації?

Державний екзамен або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу і при обов'язковій присутності голови комісії.



За яких умов проводиться відкрите і закрите засідання державної комісії?

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії.

Рішення державної комісії про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні державного екзамену та захисті дипломних проектів (робіт), а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови державної комісії є вирішальним.

Чи допускається захист дипломного проекту (роботи) поза вищим закладом освіти?

Захист дипломних проектів (робіт) може проводитись як у вищому закладі освіти, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, має науково-теоретичний або практичний інтерес.



Ким розробляються завдання (екзаменаційні білети) для проведення державних екзаменів та визначається методика їх проведення?

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів із навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями) згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Як регламентується тривалість проведення державних екзаменів і захисту дипломних проектів (робіт)?

Тривалість проведення державних екзаменів і захисту дипломних проектів (робіт) не повинна перевищувати 6 годин на день.



Як оцінюються результати складання державного екзамену та захисту дипломного проекту (роботи)?

Результати складання державного екзамену та захисту дипломного проекту (роботи) визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" і оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.



За яких умов студенту присвоюється відповідний рівень кваліфікації і видається державний документ про освіту?

Студенту, який успішно склав державні екзамени, захистив дипломний проект (роботу), рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту.



За яких умов студенту видається державний документ про освіту із відзнакою?

Державний документ із відзнакою видається студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як із 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань — оцінки "добре", склав державні екзамени, захистив дипломний проект (роботу) з оцінками "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії).



Чи допускається після завершення навчання перескладання семестрових екзаменів для підвищення оцінки з окремих навчальних дисциплін?

Перескладання нормативно не регламентується, але в окремих випадках може мати місце з дозволу керівника вищого закладу освіти.



Чи допускається студент до складання наступного державного екзамену у випадку отримання незадовільної оцінки з попереднього державного екзамену чи на захисті дипломного проекту (роботи)?

Отримання студентом незадовільної оцінки не позбавляє його права продовжувати проходити наступні етапи державної атестації.

У таких випадках після завершення державної атестації студент відраховується з вищого закладу освіти як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації.

Який документ видається студенту, який не пройшов державної атестації?

Такому студенту видається академічна довідка встановленого зразка.



Протягом якого часу можливе повторне складання державних екзаменів чи захист дипломного проекту (роботи)?

Студент, який не склав державних екзаменів або не захистив дипломного проекту (роботи), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти.

В інших випадках повторне складання державних екзаменів, захист дипломного проекту (роботи) допускається з дозволу міністерства, відомства, якому підпорядкований вищий заклад освіти.

Чи допускається повторний захист того ж дипломного проекту (роботи)?

Питання про те, може студент повторно захищати той же дипломний проект (роботу), чи він зобов'язаний підготувати новий, вирішує державна комісія.

Повторний захист дипломного проекту (роботи) та повторне складання державних екзаменів дозволяється не раніше, як під час наступної державної атестації.

Чи змінюється перелік державних екзаменів при їх повторному складанні?

Перелік державних екзаменів для осіб, які їх складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними вищого закладу освіти.



Якими правами користуються студенти, які не складали державні екзамени або не захищали дипломні проекти (роботи) з поважних причин?

Таким студентам наказом ректора (директора) вищого закладу освіти може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії зі складанням державних екзаменів і захистом дипломних проектів (робіт), але не більше, ніж на один рік.



Які вимоги до протоколу засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?

Всі засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної комісії) протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах та при захисті дипломних проектів (робіт), записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (із відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.

Протоколи державної комісії зберігаються у вищому закладі освіти.

Які вимоги до звіту голови державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?

У звіті голови державної комісії відображаються: аналіз рівня підготовки випускників і якість виконання ними дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам; характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах; недоліки в їх підготовці; даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт голови державної комісії обов'язково обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого закладу освіти, факультету (відділення).
IV. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

Чим визначається навчальний час студента?

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.



Які облікові одиниці навчального часу студента прийняті у вищій освіті України?

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допускається. Проте, при проведенні пари без перерви її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчальних днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Що входить у час перебування студента на навчальному курсі?

Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.



Яка тривалість канікул протягом навчального курсу?

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.



Чи регламентується нормативно початок навчального року?

Навчальний рік розпочинається, як правило, 1 вересня. В окремих випадках, у разі необхідності, навчальний рік може розпочинатися в інший час.



Що таке розклад навчальних занять?

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.



За яких умов допускається вільне відвідування занять студентами?

Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів у порядку, встановленому вищим закладом освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій із конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету (завідувач відділення) за згодою завідувача кафедри (голови предметної або циклової комісії).

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.



Чи дозволяється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів?

Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


Газета «Університет «Україна», 4-5, 2003
V. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

Вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації

Яка тривалість робочого часу викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації?

Відповідно до пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу — скорочений робочий день, тривалість якого менша від нормальної тривалості робочого дня (40 годин на тиждень). Зокрема, для викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації у зв'язку з підвищеною розумово-емоційною діяльністю середньотижнева тривалість робочого часу становить 36 годин. Щоденна тривалість робочого часу викладача при шестиденному робочому тижні згідно зі статею 52 КЗпП становить 6 годин.

Тривалість робочого часу викладача на навчальний рік визначається з урахуванням відпускних, вихідних і святкових днів. Розрахунок тривалості робочого часу на навчальний рік здійснюється таким чином:

навчальний рік налічує 52 тижні, з них 8 тижнів відпускних днів і 2 тижні святкових днів (1996 рік). Тривалість робочих тижнів відповідно визначається як різниця:

52 тижні - 8 тижнів - 2 тижні = 42 тижні.

Виходячи з цього, річна тривалість робочого часу викладача вираховується як добуток кількості робочих тижнів і тижневої тривалості робочого часу викладача:

42 тижні х 36 годин/тижні = 1512 годин.

Треба зауважити, що річна тривалість робочого часу викладача змінюється в залежності від кількості святкових днів, а тому її обрахування проводиться щорічно.



Чи може вищий заклад освіти встановлювати п’ятиденний робочий тиждень?

Таке право вищого закладу освіти регламентується статтею 52 КЗпП. Питання про перехід вищого закладу освіти з шестиденного робочого тижня на п'ятиденний вирішується адміністрацією закладу освіти спільно з профспілковим комітетом із урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням із місцевими органами влади і регламентується Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

При п’ятиденному робочому тижні тижнева тривалість робочого часу викладача не змінюється і становить 36 годин.

Чим визначається робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації визначається обсягом виконання ним певних обов'язків, зокрема, виконання ним навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи, і регламентується Нормами часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліками основних видів методичної, наукової й організаційної роботи і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 7 червня 1996 року №195.



В якому документі вищого закладу освіти відображається виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації своїх обов'язків?

Основним документом, в якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, є його індивідуальний робочий план.

Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується деканом факультету. Зміни в Індивідуальний робочий план протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в Індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.

Як визначається обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Навчальна робота як складова робочого часу викладача визначається обсягом навчальних доручень, які покладаються на нього, і виражається в облікових (академічних) годинах. Розрахунок обсягу навчальної роботи викладача здійснюється відповідно до Норм часу, які є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах або в певних межах чи з максимальним обмеженням. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година.

Обсяг навчальної роботи викладачів, виражений в облікових одиницях, складає їх навчальне навантаження. Вищий заклад освіти на кожний навчальний рік визначає мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладачів у порядку, передбаченому його Статутом та колективним договором.

Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти входить: читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням індивідуальних завдань (реферати, розрахункові, графічні, курсові і дипломні проекти (роботи), навчальною і виробничого практикою студентів, рецензування курсових і дипломних проектів (робіт), консультацій студентів та аспірантів, участь у державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких встановлені конкретні норми часу.



Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до обовязкового обсягу навчального навантаження викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження конкретного викладача (в межах мінімального та максимального) відповідно до його посади, встановлюються кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. Враховується також і те, чи навчальна дисципліна лише запроваджується, потребує від викладача значних витрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.



Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять у робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації виконує методичну, наукову й організаційну роботу.

До методичної роботи входить: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;

розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін; складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

До наукової роботи входить виконання планових наукових досліджень зі звітністю в таких формах: науково-технічний звіт згідно з ДЕСТ; дисертація (докторська, кандидатська); монографія, підручник, навчальний посібник, словник, довідник, наукова стаття, заявка на винахід, тези доповіді; рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів; перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників; керівництво науковою роботою студентів тощо.

До організаційної роботи входить робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в експертних комісіях ВАК, у спеціалізованих радах по захисту дисертацій, у методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в науково-технічних радах вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях факультету, в експертних комісіях факультету; організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів і семінарів; робота по виданню наукових збірників;

виконання обов'язків заступника декана факультету на громадських засадах; участь у виховній роботі у студентському колективі, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи; керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою; участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал