Опис навчальної дисципліни «Юридична деонтологія»



Скачати 425.64 Kb.

Сторінка3/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір425.64 Kb.
1   2   3   4
22. Позиція по кримінальній справі:
1 Заявлена та закріплена версія по справі
2 Доведена версія сторони про фактичні обставини справи, з метою отримання визначеного рішення по справі
3 Письмово викладена та мотивована версія по справі
4 Версія підсудного щодо хибності обвинувачення щодо нього та його невинуватості відносно заявленого обвинувачення
23. До наукових юридичних конструкцій
відносяться:
1 Преамбула, розділ, глава, перехідні положення
2 Теорія, поняття, категорія, дефініція, термін
3 Етика, естетика, деонтологія
4 Гіпотеза, диспозиція, санкція
24. Аргументація - це:
1 Боротьба принципово протилежних думок і ідей, обґрунтування своєї думки або ідеї
2 Процес обґрунтування особою певного положення з метою переконання в його істинності, слушності
3 Положення, яке потребує обгрунтування
4 Обговорення доповідей з метою визначення ставлення учасників до визначених тез
25. Метою опису, як способу викладення
тексту є:
1 Фіксація окремих стадій змін об`єкта від початкового рівня до кінцевого стану
2 Виклад міркування при розкриті процесу логічного виводу нового знання про будь-які об`єкти і повідомлення цього звання
3 Створення докладного уявлення про будь-який предмет через його чисельні характеристики, ознаки
4 Виведення і пояснення закономірності
26. Моральний і професійний обов`язок
прокурора полягає:
1 Висловлювати в дебатах міркування щодо міри покарання підсудному враховувати розумність, справедливість, індивідуальність покарання, яке максимально сприятиме виправленню засудженого
2 В юридичній оцінці злочину, яка має бути аргументованою
3 В використовуванні в судовій промові даних про поведінку підсудного у досудовому слідстві
4 Якщо обвинувачення не підтвердилось в ході судового слідства відмовитись від обвинувачення
27. Структура обвинувального висновку
включає:
1 Викладення фактичних обставин справи в хронологічному порядку, з врахуванням доказів та кваліфікації дій обвинуваченого
2 Сукупність необхідних даних, що стосуються суті справи
3 Відомості про особу обвинуваченого, формулювання обвинувачення, норми кримінального закону за якими кваліфікуються дії обвинуваченого
4 Мотивування і обґрунтування оцінки дій обвинуваченого
28. Виберіть окремі прийоми і засоби
юридичної техніки
1 Статистика,структура,функція
2 Презумпція,юридична конструкція,юридична аксіома
3 Поняття, фіксація,обгрунтованість
4 Правова кібернетика, судова статистика
29. Презумпція невинуватості – це..
(у бланку відповідей надати відповідь)
30. Професійний обов`язок юриста
становить:
1 Захист
2 Ораторське мистецтво
3 Відповідальність
4 Фізична підготовка












Методи навчання

При викладанні навчальної дисципліни «Юридична деонтологія» використовуються такі групи методів навчання, як: 1) методи за джерелами знань – словесні (бесіда, лекція,
інструктаж, робота з книгою, репродуктивний метод), наочні (демонстрація, ілюстрація), практичні ( практична робота, вправи); 2) методи навчання за характером логіки пізнання
(індуктивний, дедуктивний); 3) методи навчання за рівнем самостійної розумово- пізнавальної діяльності ( проблемний виклад, частково- пошуковий метод, дослідницький метод, метод проблемного викладання).
Бесіда передбачає використання попереднього досвіду студентів з певної галузі знань і на основі цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну й репродуктивну. За місцем у навчальному процесі розрізняють вступну, поточну й підсумкову бесіди.
Лекція – це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов`язаних, об`єднаних загальною темою. Лекція використовується, як правило, у вищих навчальних закладах і старших класах загальноосвітньої школи.
Важливе місце у навчальному процесі займає інструктаж. Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правил безпеки під час виконання навчальних операцій. Це важливий етап в оволодінні методами самостійної пізнавальної діяльності. Адже важливо, щоб студенти розуміли не лише, що треба робити, а і як це робити.
Чільне місце серед групи словесних методів посідає метод роботи з книгою.
Віднесення його до цієї групи дещо умовне. Студенти мають розуміти, що основне джерело отримання наукової інформації не викладач, а книга. Відтак важливо навчити студентів методів і засобів самостійної роботи з книгою: читання, переказу, виписування, складання плану, рецензування, конспектування, виготовлення таблиць, схем, графіків та ін.
Репродуктивний метод. До нього відносять застосування вивченого матеріалу на основі зразка або правила. Діяльність тих, хто навчається, має алгоритмічний характер, тобто провадиться за інструкціями, правилами в аналогічних, схожих зі зразком, ситуаціях.
Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними особливостями сприймання. Наочні методи передбачають насамперед використання демонстрації та
ілюстрації. При цьому варто зауважити, що ці методи можуть застосовуватись як прийоми реалізації вимог інших методів.
Демонстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.
Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (світлини, малюнки, схеми, графіки та ін..).
Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв’язанніпрактичнихзавдань. У навчальнійпрактиці значне місце відводиться вправам.
Вправа – це метод навчання, сутність якого полягає у цілеспрямованому, багаторазовому повторенні студентами окремих дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.
Індуктивний метод – це шлях вивчення предметів, явищ від одиничного до загального. У результаті розуміння сутності ознак, властивостей одиничних предметів чи явищ, понять є можливість усвідомити істотні, типові закономірності чи властивості одно порядкових предметів або явищ. Проте, використовуючи індуктивний метод, варто не змушувати студентів завчати велику кількість одиничних понять, а лише ту інформацію, що дасть змогу виділити у споріднених поняттях суттєве, загальне, типове.
Дедуктивний метод, навпаки, базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. Студенти ознайомлюються із загальною із заальною закономірністю., а потім на потім на основі цієї закономірності, правила, закону характеризуються інші явища, предмети. Індуктивний і дедуктивний методи перебувають у
діалектичному взаємозв’язку.
Методи навчання за логічними ознаками не відокремлені від методів навчання за джерелами знань. У процесі використання словесних, практичних та наочних методів викладач і студенти не можуть обійтися без індукції, дедукції, аналізу й синтезу.
Проблемний виклад передбачає створення викладачем проблемної ситуації, допомогу студентам у виділенні та «прийнятті» проблемного завдання, використанні словесних методів ( лекції, пояснення) для активізації мисленнєвої діяльності студентів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу шляхом отримання нової інформації.
Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв’язання пізнавального завдання. Для забезпечення дієвості цього методу необхідно створити проблемну ситуацію і спонукати студентів до розуміння і «прийняття» пізнавального завдання; керувати ходом пошукової мисленнєвої діяльності студентів з використанням системи логічно вмотивованих запитань; стимулювати і схвалювати пізнавальну діяльність студентів у процесі розв’язання навчальних завдань; аналізувати успіхи і помилки, труднощі.
Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв’язання пізнавального завдання з використанням необхідного обладнання. Для ефективності цього методу варто дотримуватися низки вимог: створення проблемної ситуації; керівництво студентами при виділенні пізнавального завдання; спонукання студентів до пошуків гіпотези, перевірки їх достовірності; надання допомоги у пошуках ефективних методів і резерву знань, необхідних для розв’язання задачі; орієнтація студентів на проведення досліджень і систематизація результатів проведеної роботи; включення студентів у самостійний аналіз перебігу та результатів проведеної роботи.
Пояснювально - демонстраційний метод. Студенти отримують знання на лекції, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у «готовому» вигляді.
Сприймаючи й осмислюючи оцінки, висновки, студенти діють у рамках репродуктивного
(відтворювального) мислення. У ВНЗ цей метод набуває найширшого застосування для передання великого масиву інформації.
Метод проблемного викладання. Використовуючи різноманітні джерела та засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різноманітні підходи, показує способи розв’язання поставленого завдання. Студенти стають свідками і співучасниками наукового пошуку. І в минулому, і нині такий підхід широко застосовується.
Індивідуальні завдання для студентів заочної форми навчання
У першому модулі 100 балів студенти можуть набрати шляхом виконання таких робіт:
Складання термінологічного словника до однієї із запропонованих тем – 40 балів.
Студенти, прізвища яких починаються на А-В. Тема 1. – етика, соціальна норма, звичай, традиція, ритуал, церемоніал, правова норма, моральна норма, релігійна норма, корпоративна норма, мовна норма, технічна норма, мораль, моральна норма, моральні норми, об’єкт моралі, суб’єкт моралі, об’єктивна сторона моралі, вчинок, поведінка, суб’єктивна сторона моралі, моральна свідомість, моральні принципи, моральні ідеали, етичні категорії, професійна етика, юридична етика.
Студенти, прізвища яких починаються на Г-Й. Тема 2. – деонтологія, юридична деонтологія, деонтологічна норма, службовий обов’язок юриста, зміст юридичної деонтології, предмет юридичної деонтології, система деонтологічних знань, принципи юридичної деонтології, деонтологічний кодекс, функції юридичної деонтології, джерела юридичної деонтології.
Студенти, прізвища яких починаються на К-М. Тема 3. – професія, юридична професія, юридична спеціальність, професійна кваліфікація, професійні стандарти,
деонтологічні нормативи, юрист, соціальне призначення юриста, професіоналізм, юридичний фах, судді, прокурор, слідчий, нотаріус, юридичний консультант, адвокат.
Студенти, прізвища яких починаються на Н-Р. Тема 4.- юридична практика, юридична освіта, юридична наука, юридична діяльність, практика загального суду, практика господарського суду, оперативно-розшукова практика, слідча практика, практика прокурорського нагляду, адвокатська практика, нотаріальна практика, практика юридичної служби, практика державної виконавчої служби, приватна юридична практика.
Студенти, прізвища яких починаються на С-Ф. Тема 5-6. – кримінально-процесуальне доказування, доказ, судова етика, адвокатська таємниця, нотаріальна таємниця, презумпція невинуватості, істина, соціальні відхилення, професійні відхилення в діяльності юристів, суб’єктивна та об’єктивна сторони відхилення у професійній діяльності юриста, професійна деформація юристів, правовий нігілізм, профілактика відхилень у діяльності юриста.
Студенти, прізвища яких починаються на Х-Я. Тема 7-8. – професіограма, психограма, соціальний конфлікт, психотип особи, соціалізація особи, психосеміотика, культура, професійна культура юриста, структура професійної культури юриста, правова культура юриста, правова свідомість юриста, моральна культура юриста, інформаційна культура юриста, психологічна культура юриста, юридичний етикет, присяга, естетична культура юриста.
Написання творчого реферату на запропоновану тему 20 балів.
Індивідуальні завдання мають показати вміння студентів працювати із спеціальною науковою літературою, аналізувати різні погляди на один і той самий предмет, аргументувати власну позицію з проблемного питання, правильно оформлювати завершене наукове дослідження.
Індивідуальні модульні завдання виконуються у вигляді творчого реферату за поданою теоретико-правовою тематикою.
Композиція творчого реферату передбачає вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки.
У вступі студенти повинні обґрунтувати актуальність досліджуваної, рівень її розборки у науковій літературі, а також сформулювати мету і завдання реферату.
В основній частині наукової роботи необхідно повністю розкрити найважливіші аспекти теми, з’ясувати сутність та особливості наукової проблеми, а також фактори, що впливають на її формування і розвиток. У тексті реферату важливо також пояснити головні погляди і позиції щодо розглядуваного питання, розглянути оригінальні підходи до його вивчення тощо.
У висновках подаються ідеї та міркування щодо порушених у реферату питань, а також власна позиція студентів з приводу їх розв’язання.
Список використання літератури наводиться в кінці реферату. Літературні джерела наукового характеру розташовують в алфавітному порядку за прізвищем автора ( при відсутності автора – за назвою), з наведенням повної назви наукової праці ( статті та назви журналу), видавництва, року видання та загальної кількості сторінок.
У додатках наводяться таблиці, схеми та інші ілюстрації, що суттєво полегшують розуміння роботи.
Виклад матеріалу в рефераті має бути стислим і зрозумілим.
Текст реферату повинен бути набраний на комп’ютері з одного боку аркуша формату
А4, шрифт TimesNewRoman, розмір 14 пунктів, поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве-30 мм, праве – 10 мм. Кожний розділ плану розпочинається з нової сторінки. Обсяг реферату 16-18 сторінок через 1,5 інтервали. Сторінки нумеруються по центру внизу аркуша.
Студенти, прізвища яких починаються на А-В. Тема 1.- написати реферат, в якому розрити одну із запропонованих етичних категорій: добро і зло, доброчинність, благо, справедливість, обов’язок, совість, відповідальність, честь, чуйність, гуманізм як етичний
принцип, особистість, свобода і необхідність, свобода вибору, цілі і засоби, моральна відповідальність, свідомість, сенс життя і щастя, гідність.
Студенти, прізвища яких починаються на Г-Й. Тема 2.- підготувати реферат, в якому вислітлити ключові положення одного із міжнародних деонтологічних кодексів: Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної асоціації юристів (1990); Деонтологічний кодекс ( Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів європейського співтовариства (1988); Основні принципи незалежності судових органів (1985); Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх
(Пекінські правила) (1985); Європейська конвенція по запобіганню тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (1987); Основні принципи, що стосуються ролі юристів ( прийняті 8-м Конгресом ООН щодо запобігання злочинності і поводження з правопорушниками) (1990) та одного із національних деонтологічних кодекс:
Правила адвокатської етики: Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при
Кабінеті Міністрів України (01.10.1999); Загальні правила поведінки державного службовця
(23.10.200); Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України (05.10.2000);
Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ України; Кодекс професійної етики судді.
Студенти, прізвища яких починаються на К-М. Тема 3.- Підготуйте реферат на одну із запропонованих тем: «Суддя – носій судової влади»; «Місце юриста в ринковій економіці»;
«Правова кар’єра»; «Перспективи різних видів професійної кар’єри юриста»; «Сучасні тенденції розширення сфер юридичної професійної діяльності»; «Політика держави у сфері підготовки юристів»; «Державний стандарт юриста випускника вищої школи за спеціальністю «Правознавство».
Студенти, прізвища яких починаються на Н-Р. Тема 4. – підготувати реферат на одну
із запропонованих тем: «Діяльність римських юристів»; «Зміст юридичної практики»;
«Значення юридичної діяльності як особливого різновиду соціальної практики»; «Роль соціальних норм у регулюванні юридичної практики»; «Мораль і юридична практика».
Студенти, прізвища яких починаються на С-Ф. Тема 5-6. – підготувати конспект праці
А.Коні «Моральні засади кримінального процесу»; підготувати конспект праці
К.К.Арсеньєва «Нариси про російську адвокатуру» або підготуйте реферат на одну із вказаних тем – «Фактори, які спричинюють професійні відхилення у діяльності юристів»;
«Особливості накладення дисциплінарних стягнень на професійних юристів за вчинення службових правопорушень»; «Адвокатська таємниця та відповідальність за її порушення»;
«Підстави звільнення судді з посади»; «Профілактика соціальних відхилень серед юристів»;
«Роль присяги для службового обов’язку судді».
Студенти, прізвища яких починаються на Х-Я. Тема 7-8. – підготуйте реферат на одну
із запропонованих тем: «Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства»; «Співвідношення понять правосвідомість і правова культура юриста»;
«Естетична культура юриста»; «Юридичний етикет: суть та значення»; «Роль присяги у виконанні службового обов’язку судді»; «Професійні та особисті якості юриста»;
«Неприпустимі професійні та особисті якості юриста»; «Соціальні відхилення у діяльності юристів»; «Поняття професійної деформації в юридичній професії».
3.Створити презентацію з 20 слайдів до однієї із запропонованих тем за поданим планом – 40 балів.
Студентів, прізвища яких починаються на А-В. Тема 1. Поняття етики, професійної етики та юридичної етики.
План
1.Етика: поняття та предмет вивчення.

2.Мораль: поняття, ознаки, функції, структура, склад і завдання.
3.Мораль і право як основа діяльності юриста. Співвідношення моралі і права.
4.Поняття і види професійної етики.
5.Юридична етика: поняття, особливості.
Студенти, прізвища яких, починаються на Г-Й.- Тема 3. Місце юридичної професії у сучасному суспільстві.
План
1.Професія юриста та її загальні ознаки.
2.Юридична спеціальність: поняття, види.
3.Правова форма діяльності держави: поняття, види, характеристика.
4. Правова політика держави.
5.Кадрова політика держави в сфері юридичної практики: поняття, основні напрями, шляхи вирішення кадрових проблем.
Студенти, прізвища яких починаються на К-М. - Тема 4. Поняття юридичної практики
План
1.Поняття юридичної практики.
2.Співвідношення юридичної практики з юридичної освітою та юридичною наукою.
3.Основні види юридичної практики.
Студенти, прізвища яких починаються на Н-Р. – Тема 5. Моральні основи здійснення юридичної діяльності.
План
1.Моральні засади кримінально-процесуального доказування.
2.Моральні засади законодавства про правосуддя.
3.Моральні засади здійснення адвокатської практики.
4. Моральні засади здійснення нотаріальної практики.
Студенти, прізвища яких починаються на С-Ф. – Тема 6. Деонтологічні основи здійснення юридичної діяльності.
План
1.Моральні засади законодавства про правоохоронну діяльність.
2.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури і МВС.
3.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.
4.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників адвокатури.
5.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників нотаріату.
Студенти, прізвища яких починаються на Х-Я. – Тема 7-8. Професіограми окремих юридичних професій. Професійна культура юриста та юридичний етикет.
План
1.Поняття, професіограми, її склад.
2. Професіограми юридичних професій.
3. Поняття професійної культури, її принципи, методи і функції.
4. Головні напрями формування і розвитку професійної культури юриста.
5. Прикладні аспекти професійної культури юриста.
6.Поняття етикету. Етикет службових відносин. Зовнішні форми етикету.
У другому модулі 100 балів студенти можуть набрати шляхом виконання таких робіт:
1.На практичному занятті студент може заробити максимум 10 балів, з яких: 5-6 балів –

«відмінно» ( за вичерпну, бездоганну відповідь) 3-4 бали – «добре» ( за окремі неточності), 1-
2 бали - «задовільно» ( за слабку відповідь), до 4 балів – доповнення.
2.Виконання аудиторної контрольної роботи у вигляді тестування – 3 балів.
3.Створити опорний конспект до однієї із запропонованих тем із використанням таблиць, схем за поданим планом – 60 балів.
Студенти, прізвища яких починаються на А-В. Тема 1. Поняття етики, професійної етики та юридичної етики.
План
1.Етика: поняття та предмет вивчення.
2.Мораль: поняття, ознаки, функції, структура, склад і завдання.
3.Мораль і право як основа діяльності юриста. Співвідношення моралі і права.
4.Поняття і види професійної етики.
5.Юридична етика: поняття, особливості.
Студенти, прізвища яких починаються га Г-Й. – Тема 3. Місце юридичної професії у сучасному суспільстві.
План
1.Професія юриста та її загальні ознаки.
2.Юридична спеціальність: поняття та види.
3.Правова форма діяльності держави: поняття, види, характеристика.
4.Правова політика держави.
5.Кадрова політика держави в сфері юридичної практики: поняття, основні напрями, шляхи вирішення кадрових проблем.
Студенти, прізвища яких починаються на Н-Р. - Тема 5. Моральні основи здійснення юридичної діяльності.
План
1.Моральні засади кримінально-процесуального доказування.
2.Моральні засади законодавства про правосуддя.
3.Моральні засади законодавства адвокатської практики.
4.Моральні засади здійснення нотаріальної практики.
Студенти, прізвища яких починаються на С-Ф. – Тема 6. Деонтологічні основи здійснення юридичної діяльності.
План
1.Моральні засади законодавства про правоохоронну діяльність.
2.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури і МВС.
3.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.
4.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників адвокатури.
5.Підстави та загальні правила притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників нотаріату.
Студенти, прізвища яких починаються на Х-Я. – Тема 7-8. Професіограми юридичних професій. Професійна культура юриста та юридичний етикет.
План
1.Поняття професіограми, її склад.
2.Професіограми окремих юридичних професій.
3.Поняття професійної культури, її принципи, методи і функції.
4.Головні напрями формування і розвитку професійної культури юриста.
5.Прикладні аспекти професійної культури юриста.
6.Поняття етикету. Етикет службових відносин. Зовнішні форми етикету.


Форми контролю
В умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою оцінювання якості знань студентів здійснюється шляхом поточного, проміжного
(модульного), підсумкового (семестрового) контролю.
У рейтинговому показнику враховуватиметься будь-яка форма діяльності студента, якість аудиторної та самостійної роботи. Здатність творчо реалізовувати свій
інтелектуальний потенціал на практиці.
Семестровий розрахунковий рейтинг студента з дисципліни у семестрі складає
100 балів. Відтак рейтингові оцінки із змістовних модулів, так само як і рейтинг з атестації обчислюється за 100 бальною шкалою.
Велике значення має облік поточної успішності студентів, який викладач здійснює згідно графіку організації навчальної роботи.
Поточний контроль - це оцінювання знань студентів під час практичних занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності на лекційних та практичних заняттях.
На практичному занятті студент може заробити максимум 10 балів, з яких: 5-6 балів – «відмінно» за вичерпну відповідь), 3-4 бали – «добре» ( за окремі неточності), 1-
2 бали – «задовільно» ( за слабку відповідь), до 4 балів – доповнення.
Якщо відповіді як такої немає або вона неадекватна поставленому завданню, містить грубі помилки, то у журналі обліку успішності ставиться «-1» бал. За пропущені практичні заняття застосовуються штрафні санкції. Відпрацювання заборгованостей проводиться лише в усній формі згідно графіку.
Студент має право на повторну і додаткову перевірку його знань (згідно графіку); на отримання додаткових завдань для підвищення свого рейтингу; на отримання «автоматично» з іспиту або заліку.
Під час поточного контролю студент по кожному змістовному модулю може набрати максимум 70 балів, які включають відповіді на практичних заняттях і виконання самостійних завдань.
Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи науково- педагогічного працівника.
Проміжний (модульний) контроль по закінченню кожного змістовного модуля відповідно до графіка у вигляді тестування, письмових контрольних робіт, усних колоквіумів тощо. Вид контрольного заходу та методика врахування складових модульного контролю при визначенні оцінки розробляється викладачем і затверджується на кафедрі. Максимальна кількість балів, які може отримати студент під час виконання модульного контролю становить 30 балів.
До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. У разі відсутності студента на контрольному модульному заході йому надається право на повторне складання згідно графіка.
Підсумковий (семестровий) контроль – проводиться в кінці семестру у формі заліку виключно за допомогою тестових технологій і дозволяє оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведений до рівня поточних фрагментарних форм контролю.
До підсумкового контролю студент допускається за умови, якщо позитивна оцінка поточної успішності, що включає результати проміжного і модульного контролю. Становить не менше ніж 42 бали з Р
н
. Якщо рейтинг студента з навчання нижчий мінімальної кількості балів, необхідних для його засвоєння, то він до атестації не допускається і зобов’язаний до початку іспитово-залікової сесії підвищити свій рейтинг. Інакше такі студенти до іспиту (заліку) не допускаються і мають академічну заборгованість.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал