Опис моделі превентивної освіти «Школа, дружня до дитини» у Слобідському нвк «Якщо людина не знає куди вона рухається



Скачати 118.78 Kb.
Дата конвертації10.04.2017
Розмір118.78 Kb.
Опис моделі превентивної освіти

«Школа, дружня до дитини»

у Слобідському НВК

«Якщо людина не знає куди вона рухається,

жоден вітер не буде для неї попутником !»

Керівник проекту: Демченко К.Л.,заступник директора з виховної роботи


Досягнення

Очікуваний результат

Методи превентивної діяльності
Мета

Завдання

Принципи

Субєкти превентивної діяльності

Пед.

колектив

Учнівський колектив

Батьки

Громадськість

Функції превентивної роботи

Мета: забезпечення цілісного благополуччя дитини шляхом створення необхідних умов для її особистісного розвитку, упорядкування сприятливого шкільного середовища, налагодження партнерської взаємодії учасників навчально-виховного процесу, розкриття та розвиток творчої, активної особистості кожного учня шляхом сприяння пропаганді здорового способу життя, формування вміння цінити життя, здоров’я у всіх його проявах.

Завдання:

  • виховання свідомого ставлення учнів до власного здоров'я та здоров'я інших людей;

  • формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя;

  • рекомендації щодо здорового способу життя;

  • формування в учнів звичок, які потім перейдуть у потреби до здорового способу життя;

  • формування навичок прийняття самостійних рішень відносно підтримки і зміцнення свого здоров'я.

  • створення атмосфери, за якої учні можуть вільно висловлювати свої думки і погляди, виражати розуміння необхідності дотримання соціальних норм і правил шкільного співжиття;

  • прогнозування і запобігання можливим ризикам і небезпекам для життя і здоров’я учнів та вчителів, які можуть виникнути у приміщенні школи, на її території, у межах місцевої громади;

  • залучення учнів і батьків до процесів реформування діяльності навчального закладу на основі моделі Школи, дружньої до дитини, узгодження співпраці суб’єктів педагогічної взаємодії;

  • удосконалення наявних і розроблення нових ефективних моделей соціального партнерства навчального закладу з іншими соціальними інституціями, дотичними до вирішення проблем навчання і виховання учнів;

  • посилення ролі навчального закладу в активізації діяльності місцевої громади з метою забезпечення цілісного благополуччя учнів школи;

  • забезпечення якості освіти відповідно до європейських і світових стандартів, завдяки чому учні зможуть досягти благополуччя, розвинути свій потенціал і реалізувати власні здібності у повному обсязі;

  • використання потенціалу самоорганізації школи, розвиток форм і механізмів державно-громадського управління діяльністю навчального закладу;

  • налагодження інформаційного супроводу і створення системи моніторингу діяльності Школи, дружньої до дитини;

  • створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової,навчальної,позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному,морально-етичному,естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних явищ середовища;

  • забезпечити соціально- психололгічну діяльність ,педагогічно-зорієнтовану на запобігання залучення дітей і молоді до негативних ситуацій;

  • надавати комплексну психолого-педагогічну та організовувати медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім,які її потребують;

  • Стимулювати дітей до ЗСЖ, і позитивної соціальної орієнтації,сприяти розвитку здоров’язбережувального навчально-виховного процесу.

Принципи: Наш навчальний заклад набуває основних характеристик Школи, дружньої до дитини, внаслідок застосування певних принципів, які відображають основні теоретико-методологічні засади його функціонування і розвитку:

  • гуманізму – визнає цінність дитини як особистості, її право на свободу, розвиток і вияв своїх здібностей; реалізується через поширення й утвердження у відносинах між людьми гуманістичних принципів, побудови оптимістичної траєкторії розвитку особистості в майбутньому, стимулювання свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів;

  • дитиноцентризму – спрямовує педагогічну дію на дитину як центральну фігуру освітнього процесу, основного учасника педагогічної взаємодії; реалізується шляхом задоволення потреб, урахування інтересів і здібностей особистості учня, створення атмосфери взаємної довіри і діалогового спілкування, сприяння життєвій та професійній самореалізації дитини;

  • природовідповідності– наголошує, що навчально-виховний процес має підпорядковуватися законам розвитку природи, частиною якої є й людина; зважає на закономірності духовно-морального, психічного, фізичногота соціального розвитку учнів,їхні індивідуальні особливості, вікову та статеву диференціацію;

  • культуровідповідності– означає, що ядро змісту навчально-виховного процесу мають становити універсальні загальнолюдські, загальнонаціональні та регіональні цінності культури, що забезпечує його здатність впливати на культурний розвиток учнів, уміння самостійно визначатися у світі культури, творчу самореалізацію та оволодіння загальнолюдськими цінностями;

  • цілісності – розглядає педагогічний процес як систему, що перебуває у певних відношеннях і зв’язках. Школа, дружня до дитини, прагне задіювати усі компоненти цілісного навчально-виховного процесу, здійснювати педагогічні впливи послідовно і системно, що забезпечує залученість учнів до активної пізнавальної та соціально значущої діяльності;

  • превентивності– визначає пріоритетність здійснення навчальним закладом випереджальних організаційно-методичних, медико-психологічних, соціально-педагогічних, інформаційно-освітніх заходів, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, що сприяє нівелюванню негативних і посиленню впливу позитивних соціальних факторів, гальмує негативні відхилення в діяльності й поведінці учнів;

  • розвитку особистісного потенціалу – підкреслює, що гуманне ставлення до дитини, педагогічна інтуїція, уміння визначати особистісний та організаційний потенціал дають змогу ефективно вибудовувати навчально-виховний процес; визначають стратегії формування позитивних рис та якостей особистості; забезпечують довірливий характер взаємовідносин між суб’єктами педагогічної взаємодії;

  • діяльної опосередкованості у набутті позитивного соціального досвіду – припускає, що основним засобом засвоєння дитиною позитивного соціального досвіду є її активна взаємодія з найближчим оточенням у процесі діяльності, спілкування, завдяки чому, залучаючись до різних суспільних відносин, учень інтеріоризує загальнокультурні цінності, визначає власні поведінкові стратегії й моделі;

  • соціального партнерства – орієнтує усіх суб’єктів навчально-виховного процесу на рівноправну співпрацю у цілепокладанні, плануванні й здійсненні освітнього процесу, пошук згоди, досягнення консенсусу й оптимізацію відносин в інтересах розвитку особистості учня, школи, суспільства.

Запропоновані принципи є основою консолідованої моделі Школи, дружньої до дитини, забезпечують можливість її гнучкого застосування на практиці, окреслюють шляхи реалізації права дітей на якісну освіту.
Проблема:Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків , попередження негативних проявів шляхом педагогічної взаємодії.
Актуальність проблеми : Проблема превентивності завжди була і є пріоритетною в в системі психолого-педагогічних, медичних, правових, соціологічних досліджень у різних країнах світу. В Україні ця проблема набуває особливої гостроти,оскільки молодь формується в складних соціокультурних умовах економічних і політичних суперечностей,неврівноваженості соціальних процесів,криміногенності суспільства.

Зростає чисельність дітей з порушенням норм поведінки та тих ,які відносяться до «групи ризику» і долучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, збільшується питома вага протиправної,агресивної поведінки підлітків під впливом алкогольного та наркотичного сп’яніння.

Наразі в дитячому середовищі спостерігається нехтування правовими ,моральними,соціальними нормами ,спад інтересу до навчання і суспільно-корисної праці. Особистість сучасних дітей вирізняє не лише прогресуюча відчуженість,підвищена тривожність,духовна спустошеність,цинізм ,жорстокість ,прояви різних форм насильства та агресії,грубе ставлення до дорослих,низький рівень емоційної прихильності до членів родини,невідвідування навчальних занять,відчуження від шкільного середовища,злочини,скоєні неповнолітніми,а й відбувається інституалізація девіантної поведінки.

Девіантна поведінка дітей і молоді торкається усіх сфер соціального функціонування і проявляється у насильстві та агресії,негативному ставленні до оточення,нездатністю прогнозувати результати своєї поведінки,низькими комунікативними навичками.

Про складність ситуації свідчить також погіршення стану здоров’я сучасних дітей і молоді

Особливе занепокоєння викликає поширення у підлітковому і молодіжному середовищі наркоманії та алкоголізму. Небезпека полягає в тому,що вживання алкоголю і наркотиків стає певною цінністю молодіжної субкультури, перетворюється в атрибут способу життя.

Деструктивно впливає на життя дітей залежність від азартних ігор, комп’ютера та Інтернету.

Сьогодні основна увага педагогічних колективів має бути спрямована на вироблення нової філософії виховання,на підвищення наукового рівня теорії,методології та педагогічної технології превентивного виховання визначення шляхів посилення педагогічної майстерності у здійснені превентивної роботи,вдосконалення традиційних і нетрадиційних форм і методів,побудову нових стратегій даного напряму виховання.

Суть превентивного виховання полягає в комплексному цілеспрямованому впливу на особистість ,формуванні здорового способу життя ,навичок відповідальної поведінки,вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення.

Функції превентивної роботи:
Методи та форми превентивної роботи

Робота базується на активних методах соціально-психологічного навчання і підкреслює важливість активного способу пізнання, тобто методу, що спонукає тих, кого навчають, приймати усвідомлене рішення та робити вільний вибір на основі отриманих знань.


Форми роботи


Очікувані результати реалізації превентивної моделі «Школи, дружньої до дитини»

  • формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров'я;

  • знайомство учнів з основами здорового способу життя, формування свого стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи за негативними проявами;

  • формування теоретичних та практичних навичок ЗСЖ учнів, формування творчої особистості , здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації;

  • покращання санітарно-гігієнічних, психолого-педагогічних умов перебування учнів у школі з метою збереження і зміцнення здоров'я учнів;

  • зміну у ставленні суб'єктів навчально-виховного процесу (педагогів, учнів, батьків) до свого здоров'я;

  • розвиток здібностей дітей як наслідок створення домінанти успіху — здоров'я людини;

  • подальший розвиток школи,дружньої до дитини з метою формування суспільної думки збереження і зміцнення здоров'я;

  • формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров'я як основної умови реалізації фізичного, психологічного, соціального, інтелектуального, емоційного та духовного потенціалу людини із урахуванням її індивідуальних особливостей;

  • розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя;

  • забезпечення цілісного благополуччя учня у Школі, дружній до дитини.


Складовими цілісного благополуччя дитини є духовно-моральне, психічне, фізичне й соціальне благополуччя.

Стан задоволення потреби дитини в оволодінні духовною культурою суспільства, усвідомлення і осмислення найвищих нематеріальних цінностей, особистісної успішності на шляху до самореалізації, що виражається у багатстві духовного світу дитини, її ерудиції й емоційних запитах відповідає духовно-моральному благополуччю.

Психологічне благополуччя відповідає стану задоволеності потреби дитини в інтелектуальному, естетичному, емоційно-ціннісному розвиткові, самоусвідомленні, що свідчить про узгодженість психічних процесів і функцій, відчуття особистісної цілісності, внутрішньої рівноваги.

Фізичне благополуччя характеризується станом задоволеності потреби учня у повноцінному харчуванні, відпочинку, оптимальних фізичних навантаженнях, що проявляється у гарному фізичному самопочутті, комфорті, фізичному тонусі.

Соціальне благополуччя учня ґрунтується на стані задоволеності його потреб у міжособистісних зв’язках, причетності до певної соціальної групи, соціальному комфорті, що виражається у задоволеності особистості своїм соціальним статусом, орієнтацією у світі професій, участю у житті суспільства й ухваленні рішень.

Показниками цілісного благополуччя учня у Школі, дружній до

дитини, є:



  • моральна вихованість;

  • інтелектуальна мобільність;

  • естетична вихованість;

  • емоційно-вольова стійкість;

  • фізичний і життєвий тонус;

  • орієнтованість у світі професій;

  • участь у житті суспільства .


Основні напрямки роботи:

Виконання програми уроків основ здоров’я ,біології,фізичної культури,робота по формуванню ЗСЖ у дошкільних групах, робота учнівської агітбригади « За здоровий спосіб життя»,участь у Всеукраїнському конкурсі «Молодь обирає здоров’я»; робота комісій шкільного самоврядування (санітарно-гігієнічної, фізкультурно –оздоровчої,дисципліни і порядку), аналіз стану здоров'я учнів для розробки корекційно - оздоровчих заходів; робота шкільного психолога у напрямку формування позитивного ставлення в учнів до свого здоров'я, робота шкільних факультативів «Рівний рівному», «Захисти себе від ВІЛ»,проведення інтерактивно-рольової гри «Маршрут безпеки», спортивно-масова робота, проведення фізкультхвилинок та динамічних пауз, робота секцій, гуртків, робота на екологічній стежині, випуск санбюлетня, стінгазет, участь в конкурсах плакатів, творів, малюнків, проведення місячників, тижнів, днів здоров’я ,робота команд ЮІР та ЮПР, робота шкільної їдальні,робота з громадськістю.


Досягнені результати:

  • скоректовано звички підлітків, перегляд ними ведення способу життя;

  • відбулося осмислення творчого власного «Я»;

  • орієнтовано на життєвий успіх здорової особистості;

  • сформовані світоглядні позицій щодо шкідливих звичок і їхнього впливу на життя та долю людини (вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління, переїдання, надмірне захоплення телебаченням, комп’ютерними іграми).

  • забезпечення здорового способу життя (працюють гуртики ,секції,всі забезпечені калорійним ,вітамізованим гарячим харчуванням…);

  • сформовано поняття про взаємозв’язки людського організму з природним середовищем та вплив на нього соціального середовища;

- навчились керувати своїми емоціями,вирішувати конструктивно конфліктні ситуації;

- менше за рік стало пропусків по хворобі (за підсумками цього року 9 учнів ,які не пропустили жодного дня навчання в школі ,а минулий рік було лише двоє);



  • поповнили знання дітей та їх батьків про ЗСЖ та ВІЛ /СНІД/ІПСШ;

  • діти стали толерантно відноситися один до одного;

  • в школі майже не залишилося курців (було 5,залишився 1);

  • В класних колективах панує дружня атмосфера;

  • Забезпечені та дотримані належні санітарно-гігієнічні умови (цього року поставлені всі пластикові вікна по школі ,окрім спортзалу,що забезпечило 95% провітрювання школи,працюють внутрішні туалети,поповнена дитяча площадка);

  • Відсутнє фізичне покарання,дискримінація;

  • Наполеглива праця учнів завжди оцінюється (за підсумками змагань між класними колективами визначені переможці в таких номінаціях: «Кращий клас року по навчанню», «Найчистіша класна кімната», «Найактивніший клас року», «Учень року» та нагороджені подарунками,два учні школи є стипендіатами голови районної держадміністрації, за підсумками проведених конкурсів і змагань учні –призери отримують грамоти та подарунки;

  • Діти стали більш комунікабельними;

  • Зменшилася кількість дитячого травматизму.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал