Олійник О. П. Використання тестових завдань при проведенні уроків спеціальної технології в птнз



Скачати 157.13 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір157.13 Kb.
Олійник О.П.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ УРОКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ПТНЗ

Входження України в сучасні соціально-економічні умови вимагає від молодого покоління оволодіння науковими знаннями на високому рівні. Реформування змісту освіти, її розбудова відповідно до міжнародних стандартів забезпечує вирішення цього завдання.

Пріоритетним напрямом розвитку освіти України сьогодні є модернізація її змісту з метою інтеграції до європейського та світового освітнього простору, а саме – організація навчального процесу та способи контрольних заходів, зокрема таких, які б відповідали сучасним поглядам на вищу освіту в Європі.

В останні десятиріччя тестова система оцінки досягнень учнів стала частиною нових технологій навчання, вона знаходить все більше прибічників у навчальних закладах України, що підтверджується численними публікаціями. Тестовий контроль широко розглянутий українськими науковцями Я. Болюбашем, І. Булах, В. Гогунським, Л. Гриневичем, М. Мругою, М. Кадемією. Ця система значною мірою відповідає новим соціально-правовим умовам, які мають переваги проти традиційних форм перевірки знань.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб розглянути тестування як засіб оцінки знань та вмінь учнів.

Контроль якості навчальних досягнень учнів – обов’язкова складова частина педагогічної системи навчання з будь-якого предмета. Без правильної і методично грамотно організованої системи контролю навчальних досягнень учнів неможливо досягнути позитивних результатів навчання і виховання.

Мета тестового контролю знань – перевірка рівня сформованості знань та умінь. Мета контролю на початковому етапі – виявити рівень теоретичної підготовки учнів. Тестування у цьому випадку найбільш оптимальним за формою і часом проведення є метод контролю, який дозволяє не тільки перевірити знання, узагальнити їх, оголосивши підсумки контролю та виправивши при цьому помилки перед всією аудиторією, але й створити робочу атмосферу.

Мета контролю на проміжному етапі – виявити, як здійснюється процес оволодіння новими знаннями, які при цьому виникають труднощі. Це дає можливість викладачеві керувати навчальним процесом у напрямку досягнення поставленої мети. За підсумками контролю на проміжному етапі викладач оцінює рівень вмінь учнів, які базуються на теоретичних знаннях.

Мета контролю на заключному етапі – виявити рівень знань і умінь учнів, набутих наприкінці навчального заняття з урахуванням підсумків початкового та проміжного етапів контролю.

Навчальні програми спеціальних дисциплін з професії «Слюсар з ремонту автомобілів» охоплюють широкий спектр питань теоретичного та практичного характеру, але надають мало часу для перевірки рівня знань кожного учня. Збірники тестових завдань для ПТНЗ, які відповідають навчальним програмам, на сьогоднішній день відсутні.

Під час проведення контролю знань у традиційній формі необхідно забагато часу, якого не має викладач. Тому виникає необхідність в тестових формах контролю, на які витрачається значно менше часу.

Розглядаючи контроль як структурний компонент уроку, можна виділити його значимість в навчальній діяльності: це процес регулювання рівня засвоєння, виправлення, доповнення, закріплення навчальних досягнень учнів та своєрідна шкала виміру рівня підготовки учнів.

Наявність критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з кожного виду контролю вимагає визначеної відповіді, яка в якості еталону є обов’язковою складовою частиною завдання. Саме таким вимогам повинні відповідати тестові завдання.

Тестові завдання можна використовувати не лише для перевірки знань при тематичному контролі, а й при закріпленні теми уроку, під час корегування семестрового балу, проведення підсумкової та кваліфікаційної атестації.

Використання тестових завдань забезпечує одночасну перевірку знань учнів всієї групи та формує в учні мотивацію для підготовки до кожного уроку.

Перевірка якості знань за допомогою тестів має такі переваги: можливість швидко обробити одержані результати; об’єктивність одержаної оцінки; можливість застосування тестування на всіх етапах уроку; здійснення хоча і поверхневого, але повного охвату всього навчального матеріалу; високу об’єктивність, і, як наслідок, більш позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учнів.

Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу одержав у навчальних закладах широке розповсюдження. Якщо раніше тестова форма контролю була предметом дискусії, то на сьогоднішній день доцільність використання тестів визнана у психології, педагогіці, методиці. Що таке тести? За визначенням Є.А. Михаличова, «тести є одним з видів навчальних завдань, які використовуються для контролю і діагностики знань» [4, с. 16].

Структура тесту формується відповідно до цілей і завдань, які визначені в державному стандарті та програмі дисципліни. В основі конструкцій тесту лежить структура базових тестових завдань, яка відповідає системі навчальних елементів окремої дисципліни. Вибір тестових завдань для поточного чи підсумкового контролю повинен здійснюватися за логікою навчального процесу, бути збалансованим та узгодженим зі змістом навчальної дисципліни.

При виборі учбового матеріалу слід виділити круг тем кожного модуля, що включається в тест, і відносну кількість завдань, яким має бути представлений кожен модуль курсу. Бажано, щоб тестові завдання для кожної окремої дисципліни мали свою специфіку. Запитання тестів за контролюючим розділом навчальної програми перекладається у контролюючі завдання педагогічного тесту.

Щоб забезпечити ефективне застосування тестових завдань, необхідно грамотно створювати тестові завдання. Укладання тесту – складна і кропітка робота, яка має певний алгоритм. Викладач повинен знати як правильно підбирати тести і як слід їх складати, адже не кожен набір запитань з варіантами відповідей на них можна назвати тестом.

Різними текстологами пропонуються більш детальні або узагальнені варіанти цього алгоритму, але вони передбачають проходження кількох етапів. Дотримання цієї послідовності дає можливість отримати тест, а не сукупність питань у тестовій формі, які можуть містити структурні або змістові дефекти, бути у цілому невалідними. Створення надійного тестового інструменту включає: визначення мети тестування та вибір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого належить перевірити; побудову специфікації тесту (визначення цілей, плану, структури тесту, зазначення вимог та правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації); вибір форматів тестових завдань і конструювання бази тестових завдань; конструювання тесту (побудова композиції тесту в цілому) та оцінювання його валідності (методики); визначення логістики тестування, планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань; розробку інструктивних матеріалів і форми бланку відповідей; проведення тестувань з дотриманням процедур і правил тестування. І, нарешті, обробку та аналіз результатів із встановленням валідності оцінювання [2, с. 43].

Формулювання вимог до тесту – це кількість тестових завдань та тривалість тестування, визначення часу (часового інтервалу), який відводять для виконання тесту. Необхідно продумати визначену тривалість тестування відповідно до кількості тестових завдань. Обсяг завдання має бути розрахований так, щоб тестований міг його виконати за відведений проміжок часу без перевантажування учнів.

Для перевірки уміння правильно відтворювати отримані знання, насамперед з предметів загальнопрофесійної підготовки, доцільно використовувати неоднорідні тестові завдання закритої форми з множинним вибором, які передбачають мінімум три можливі відповіді (але не більше п’яти), серед яких правильною є лише одна. Вважається, що ця форма завдань є найбільш доцільною для різноманітних відомостей із предметів професійно–теоретичної підготовки.

Такі тестові завдання легко переносити до програми опитування за допомогою комп’ютера одночасно для великої кількості тих, хто тестується. При складанні тестових завдань намагаються дотримуватись існуючих загальноприйнятих правил, які допомагають правильно формувати завдання з кількома варіантами відповідей:


  • інструкції мають бути простими, зрозумілими та стислими (наприклад, виберіть правильну відповідь, натисніть клавішу з номером правильної відповіді, встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв тощо);

  • запитальна (змістовна) частина тестового завдання формулюється, як правило, у стверджувальній формі, стисло, без подвійного тлумачення, тобто настільки просто, наскільки це можливо для точного розуміння завдання; включається лише те, що є необхідним для чіткого розуміння запитання;

  • варіанти відповідей мають бути настільки стислими, наскільки це можливо;

  • усі дистрактори (неправильні варіанти відповідей) повинні бути правдоподібними, «схожими» на правильну відповідь;

  • тільки один варіант із запропонованих має бути правильним;

  • відповідь на одне запитання не повинна давати ключ до відповідей на інші запитання Це означає, що дистрактори з одного завдання, як правило, не використовуються в переліку інших;

  • не бажано тестувати тривіальне (загальновідоме) з огляду на простоту та очевидність його виявлення;

  • використання висловлювань «жоден з перерахованих», «правильна відповідь відсутня» як дистракторів можлива лише тоді, коли існує однозначна правильна відповідь, яка не представлена серед дистракторів;

  • використання висловлювань «усі перераховані», «усі відповіді правильні» як дистракторів може свідчити про наявність невизначеності у формулюванні тестового завдання.

Альтернативні тестові завдання, які передбачають наявність двох варіантів відповідей типу «так – ні», «правильно-неправильно» використовують частіше під час фронтального опитування учнів або при закріпленні навчального матеріалу. Під час контролю якості навчальних досягнень учнів такі завдання використовують дуже рідко.

Іноді доцільно використати для закріплення видів, класів, груп тестові завдання з простим множинним вибором, відповідь яких базується за принципом класифікації, коли кількість можливих варіантів відповідей дорівнює двом, але відповідь більш складна ніж відповідь типу «так – ні», «правильно – неправильно». Залежно від принципу добору правильних та неправильних відповідей (дистракторів) завдання можуть бути різні.

Тестові завдання, що побудовані за принципом відновлення відповідності, краще використовувати під час закріплення або узагальнення навчального матеріалу, при цьому підвищується інтерес учнів до вивченого, але такі завдання не завантажуються в комп’ютерну програму.

Ситуаційні тести притаманні професійній діяльності. Часто такі тестові завдання використовуються при вирішенні проблемних ситуацій, розв’язанні типових задач з професії на уроках професійно-теоретичної підготовки. При цьому той, хто тестується, виконує завдання за власним бажанням.

Тестові завдання мають три тісно пов’язані складові елементи – систему завдань, документально зафіксовану технологією проведення та відпрацьовану систему перевірки, обробки й аналізу результатів. Підготовлений якісно тест буде сприяти одержанню надійної інформації, яка відповідає реальному стану справ.

Пропонуємо для ознайомлення тестові завдання з предмета «Спеціальна технологія» складені відповідно до типової навчальної програми стандартів професійно-технічної освіти з професії «Слюсар з ремонту автомобілів».

Питання в тестовому завданні відповідають змісту освіти усіх тем навчальної програми з предмета. Різнорівневість питань дає можливість визначити якість володіння учнями теоретичними знаннями, структурувати їх у варіанти для визначення підготовленості учнів до виконання виробничих функцій з ремонту та технічного обслуговування автомобілів.

На уроках спеціальної технології використовуються тести, які розроблені для учнів І, ІІ та ІІІ курсів відповідно до навчального плану.



Для перевірки уміння правильно відтворювати отримані знання, насамперед з предметів загальнопрофесійної підготовки, використовуються неоднорідні тестові завдання закритої форми з множинним вибором, які передбачають мінімум три можливі відповіді (але не більше п’яти), серед яких правильною є лише одна. Вважається, що ця форма завдань є найбільш доцільною для різноманітних відомостей із предметів професійно-теоретичної підготовки.

Тести для учнів І курсу навчання охоплюють теми «Слюсарна справа», «Будова автомобіля», «Ремонт автомобіля», «Технічне обслуговування автомобіля». Наведемо приклад таких тестів.



1. Який інструмент використовують для площинного розмічання?

а) рисувалка, зубило, зенкер; в) рисувалка, зубило, кернер;

б) рисувалка, кернер, молоток; г) кернер, молоток, зенкер.


  1. Слюсарна операція притирка призначена для:

а) обробки деталей, що працюють у парі, для забезпечення контакту їх робочих поверхонь;

б) обробки деталей, що працюють у парі, для одержання точних розмірів;

в) обробки деталей, що працюють у парі ,для одержання малої шорсткості;

г) обробки деталей, що працюють у парі, для одержання паралельних поверхонь.



  1. З яких агрегатів складається трансмісія?

а) зчеплення, карданна передача, диференціал, піввісі;

б) коробка передач, головна передача, диференціал піввісі;

в) зчеплення, коробка передач, карданна передача, головна передача, диференціал, піввісі;

г) зчеплення, карданна передача, задній міст.



  1. Які є види технічного обслуговування автомобілів?

а) ЩТО,ТО-1, ТО-2, СТО; в) СТО, ТО, ремонт;

б) ЩТО, СТО, діагностика; г) ЩТО, ТО-1, СТО.



  1. Які несправності виникають у кривошипно-шатунному механізмі?

а) стуки, шуми, перегрівання, зниження компресії;

б) шуми, зниження потужності, нагар;

в) зниження компресії, нагар, тріщини у сорочці охолодження;

г) стуки, шуми, зниження компресії і потужності, тріщини у сорочці охолодження.

Для перевірки знань учнів ІІ курсу використовуються рівневі завдання, в яких застосовуються неоднорідні тестові завдання закритої форми з множинним вибором, а також завдання, в яких учень повинен дати відповідь своїми словами, що дає змогу перевірити вміння логічно мислити і міркувати.

Рівневі завдання №1

Низький рівень


  1. Яка паливна суміш вважається багатою?

а) на 1 кг палива менше 13 кг повітря;

в) на 1 кг палива -15÷17 кг повітря;

б) на 1 кг палива більше 13 кг повітря;

г) на 1 кг палива більше 17 кг повітря.

2. З чого складається рульове керування?

а) рульова передача, сошка, тяги, шарніри; в) рульовий вал, сошка, тяги, рульова трапеція;

б) рульовий механізм, рульовий привод; г) рульова колонка, рульова трапеція.

3. Які приводи мають гальмові системи?

а) комбінований, механічний, електричний;

б) механічний, електричний, гідравлічний;

в) робочий, стоянковий, допоміжний;

г) механічний, гідравлічний, пневматичний.



Середній рівень

1. Термін проведення ТО -1?

а) двічі на рік; в) раз на рік;

б) залежно від пробігу автомобіля; г) 2 -3 тис. км

2. Для створення пальної суміші в карбюраторному двигуні призначений:

а) циліндр; в) камера згоряння;

б) карбюратор; г) блок циліндрів.

3. Яким елементом підвіски є амортизатор?

а) гасильним; б) напрямним; в) пружним; г) ведучим.

Достатній рівень (вимагає повної відповіді)

1. Яка будова системи живлення карбюраторного двигуна?

2. Яке призначення зчеплення? Назвіть деталі зчеплення?

3. Які причини биття передніх коліс і як усунути цю несправність?



Високий рівень (вимагає повної обґрунтованої відповіді)

1. Які вимоги ставляться до системи живлення дизелів? З яких приладів складається система живлення дизелів?

2. Які роботи виконуються під час технічного обслуговування гальмової системи та яка їхня періодичність?

3. Назвіть найбільш поширені причини появи шуму в задньому мості автомобіля.



Для учнів ІІІ курсу пропонуються завдання для визначення складових частин механізмів і систем двигуна з пропозицією дати їх назву, визначити причини несправностей у роботи, визначити ознаки несправностей та їх наслідків.

Тестове завдання № 11

Низький рівень

1. Для створення пальної суміші в карбюраторному двигуні призначений:

а) циліндр; б) карбюратор; в) камера згоряння; г) блок циліндрів.

2. Яким елементом підвіски є амортизатор?

а) гасильним; б) напрямним; в) пружним; г) ведучим.

3. Застосування у системі охолодження «жорсткої» води, яка вміщує велику кількість луг, призводить…

а) до утворення накипу; б) до збільшення корозії;

в) до перегрівання двигуна; г) до усього названого.



Середній рівень

1. Які пристрої і системи використовують для охолодження оливи?

а) ребра, які збільшують відведення тепла з поверхні піддона;

б) оливні радіатори;

в) системи вентиляції піддона картера;

г) усе перелічене.

2. Які споживачі у всіх випадках отримують струм тільки від акумуляторної батареї?

а) стартери; в) прилади освітлення;

б) звукові сигнали; г) усі перелічені.

3. Внаслідок видалення відпрацьованих газів в кінці такту випускання…

а) циліндр повністю очищується від відпрацьованих газів;

б) у циліндрі залишається частина відпрацьованих газів.



Достатній рівень

1. З якого циліндра рекомендується починати перевірку наявності теплових зазорів у приводі клапанів?

а) з першого; б) з другого; в) з третього; г) з четвертого.

2. Якими позиціями на малюнку позначені деталі, які забезпечують своєчасне впускання пальної суміші і випускання відпрацьованих газів?

3. Які найбільш вірогідні наслідки обриву або пробуксовування паса вентилятора?

а) перегрівання двигуна; б) переохолодження двигуна;

в) підтікання рідини; в) утворення накипу.

Високий рівень

1. Якими позиціями на малюнку позначені вузли, які передають крутний момент від коробки передач до ведучого моста?



2. Якими позиціями на малюнку позначені пристрої, які забезпечують пружний зв’язок мостів з рамою?




3. Якою позицією на малюнку позначена деталь, яка передає зусилля від рульової сошки до важеля поворотної цапфи?

Досвід використання тестових завдань для перевірки якості знань учнів дозволяє з впевненістю виділити позитивні сторони, які впливають на ефективність роботи учнів:

- реалізація тестового контролю знань дозволяє викладачам упорядкувати процес контролю знань, умінь та навичок учнів, підвищити інформативність та об’єктивність оцінки;

- за результатами такого контролю учень має можливість об’єктивно оцінити свої досягнення та свідомо здійснити вибір рівня опанування навчальним матеріалом;

- можливість забезпечення високої стандартизації умов вимірювання;

- кількісні критерії оцінювання – наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу, незначні затрати часу на виміри у великих групах учнів;

- рiвнi вимоги до знань та умінь фахівця шляхом використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;

- тести ставлять усіх учнів в рівні умови, а це приводить до зменшення нервового напруження. Всі підлітки мають рівні можливості, а широта тесту дозволяє їм показати свої досягнення на широкому полі матеріалу.

Однак система тестового контролю має і свої негативні сторони:


  • мала кількість спеціалістів із тестування в системі освіти, що уповільнить процес переходу на сучасне тестування, оскільки здобуття вищої освіти майбутніх педагогічних працівників не передбачало вивчення методики складання тестових завдань;

- підручники розраховані на усне опитування перевірки знань;

- деякі тести припускають можливість угадування методом виключення;

- учень може забути факти, які слід використовувати у відповіді, але згадати їх, переглядаючи перелік можливих відповідей на завдання тесту;

- при тестовому контролі не задіяний мовленнєвий апарат, що унеможливлює дослідження логіки міркування учня;

- повний перехід виключно на тестову перевірку знань учнів швидко зробить не засвоєння, а саме контроль основною метою діяльності підлітка;

-у системі ПТНЗ існують предмети, зміст яких важко охопити системою тестів. Навіть в межах одного предмету не всі теми рівномірно перевіряються за допомогою тестів;

- знижується рівень кваліфікації викладача. Перевірка тестових завдань та контрольних робіт здійснюється в автоматичному режимі і не надає професійного навантаження;

- учень, представляючи лише номери відповіді, не показує характер ходу рішення – розумова діяльність підлітка і результат може бути тільки ймовірнісним.

Незважаючи на усі вимоги щодо тестового контролю та недоліки, тестова перевірка має ряд переваг порівняно з традиційними формами і методами, вона природно вмонтована у сучасні педагогічні концепції, дозволяє більш раціонально використовувати зворотний зв'язок з учнями і визначати результати засвоєння матеріалу, зосередити увагу на прогалинах у знаннях та внести відповідні корективи. Однак потрібно мати перевірену надійну базу тестів, поєднувати їх використання з іншими методами контролю, серед існуючих автоматичних систем тестування вибрати таку, яка б максимально запобігала б вгадуванню та зубрінню, виробити об’єктивні, чіткі критерії оцінювання, зрозумілі не тільки викладачеві, який проводить тестування, а й учневі.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

1. Гронлунд Норман Е. Оцінювання студентської успішності. Практичний посібник. – К.: НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні». 2005

2. Журавель В.Д. Рекомендована практика конструювання тестів. – К.: Аграрна освіта. 2000

3. Коваленко О. Е. Методика професійного навчання: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Харків: НУА. 2005

4. Михаличёв Е. А. Дидактическая текстология. Научно-методическое пособие. – М.: Народное образование. 2001



Відомості про автора

ПІП

Олійник Ольга Петрівна

Посада

викладач спеціальних дисциплін

Категорія

спеціаліст вищої категорії

Звання

викладач-методист

Місце роботи

вище професійне училище № 11 м. Вінниці

Адреса місця роботи

м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 78

Контактний телефон

096 445 78 34


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал