Олена Василівна Дерев’янко



Скачати 110.7 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації09.05.2017
Розмір110.7 Kb.

Педагогічні науки
© Дерев’янко О. В.
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
УДК 378:622
Олена Василівна Дерев’янко,
старший викладач Житомирського державного технологічного університету
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ГІРНИЧИХ ІНЖЕНЕРІВ
В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

У статті означено та проаналізовано педагогічні умови формування
професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів. Виокремлено й
охарактеризовано цілий комплекс творчих методів і форм, які є ефективними
під час упровадження педагогічних умов професійної компетентності
майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.
Ключові слова: педагогічні умови, професійна компетентність, форми і
методи навчання.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Соціально-економічні зміни, процеси глобалізації та інтеграції, які відбуваються на сьогодні в
Україні, визначили нові пріоритети у формуванні професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у вищих навчальних закладах.
Проблема формування професійної компетентності майбутніх гірничих
інженерів – це підготовка фахівця, здатного глибоко і критично мислити, проектувати конструкції та параметри гірничих виробок і споруджень, безпечні методи ведення гірничих робіт; самостійно генерувати та втілювати у практику гірничих підприємств нові ідеї і технології на основі видобутку різних видів корисних копалин.
Отже, постала необхідність формування професійної компетентності студентів гірничих спеціальностей, що обумовлюється обґрунтуванням та реалізацією певних педагогічних умов.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано
вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Аналіз психолого- педагогічної літератури надав можливість встановити, що проблема

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
професійної підготовки майбутніх фахівців досить ґрунтовно досліджена на рівні загальних положень педагогіки, психології і дидактики (А. Алексюк,
С. Батишев, В. Беспалько, В. Бондар, С. Гончаренко, Р. Гуревич, М. Данилов,
В. Козаков, Н. Кузьміна, І. Лернер, А. Маркова, І. Підласий, В. Сєріков,
В. Сластьонін, В. Якунін та ін.). Проблеми компетентнісного підходу до професійної освіти вивчали такі вчені: В. Журавльов, Е. Зеєр, І. Зимня,
В. Краєвський, Дж. Равен, Г. Селевко, A. Хуторський, С. Шишов та ін. Пошук шляхів формування професійної компетентності майбутніх фахівців здійснювали
Є. Бондаревська,
Т. Браже,
В. Горчакова,
Н. Запрудський,
Н. Матяш, А. Міщенко, А. Маркова, Ю. Сенько, В. Сластенин, Л. Фрідман,
М. Холодна, Е. Шиянов, В. Юдін та ін.
Проте, незважаючи на вагомі наукові результати цих досліджень, поза увагою дослідників залишилася проблема виявлення й обґрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.
Мета статті виявлення педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.
Виклад основного матеріалу дослідження.
На основі теоретичного аналізу наукових джерел з’ясовано, що професійна компетентність майбутніх гірничих інженерів  це система організаційних, технологічних, проектувально-конструкторських, управлінських, соціально-комунікативних знань, умінь і навичок, професійно важливих якостей, які забезпечують їх успішну реалізацію й адаптацію у професійній діяльності [1, с. 523].
Науковий аналіз проблеми формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін передбачає визначення низки педагогічних умов, що нададуть змогу ефективно побудувати процес формування зазначеної компетентності.

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
Питання про педагогічні умови розглядається у роботах багатьох дослідників. Так, О. Федорова під педагогічними умовами розуміє сукупність об’єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей її здійснення, що забезпечують успішне вирішення поставленого завдання [2].
Зазначеної теми торкається вітчизняний науковець М. Малькова, яка характеризує педагогічні умови, як “сукупність зовнішніх та внутрішніх обставин (об’єктивних заходів) освітнього процесу”, від реалізації яких залежить досягнення поставлених дидактичних цілей [3, с. 98].
Т. Каминіна під педагогічними умовами розуміє
“…сукупність об’єктивних можливостей змісту, форм, методів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення поставлених у педагогіці завдань”. При цьому до педагогічних умов належать лише ті, що спеціально створюються в педагогічному процесі та реалізація яких забезпечує найбільш ефективний його перебіг [4, с. 63].
Педагогічні умови – це структурна оболонка педагогічних технологій чи педагогічних моделей; завдяки педагогічним умовам реалізуються компоненти технології
[5].
Як зазначає
Т. Гуцан, педагогічні умови повинні віддзеркалювати структуру готовності майбутніх фахівців до діяльності в умовах профільного навчання і містити передбачені компоненти технології формування готовності моделі або технології.
Отже, опираючись на наведені дефініції, подамо власне розуміння
педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх
гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін – це сукупність обставин, що сприяють побудові навчально-виховного процесу з урахуванням потреб, інтересів, можливостей особистості щодо ефективної професійної діяльності.
Ураховуючи дидактичні принципи, компоненти та різні підходи науковців до педагогічних умов, методом експертних оцінок було визначено такі педагогічні умови:

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
• спрямованість гірничо-інженерної освіти на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до опанування професійно значущих знань і вмінь;
• забезпечення взаємозв’язку фахових дисциплін зі змістом професійної діяльності гірничих підприємств у процесі набуття студентами знань, умінь та навичок вирішення організаційних, соціально-комунікативних, управлінських, проектних і технологічних завдань;
• використання у процесі навчання студентів активних форм, методів та
інноваційних засобів навчання, що надають можливість моделювати ситуації, функціональні можливості яких є основою для формування їх професійної компетентності;
• розробка навчально-методичного забезпечення для формування у студентів професійної компетентності.
Обґрунтуємо зазначені умови. Перша педагогічна умова пов’язана із забезпеченням стійкої професійно орієнтованої мотивації студентів. З метою формування у студентів мотивації до опанування професійних знань, умінь і навичок викладачі особливу увагу приділяють стимулюванню їх до активної участі в освітньому процесі, формуванню в них суб’єктної позиції у процесі власного професійного становлення. Адже позитивна динаміка у розвитку мотивації студентів є можливою лише за умови єдності їх виявів. Зокрема, для розвитку професійної мотивації студентів, підвищення їхньої внутрішньої активності у процесі пізнавальної діяльності викладачам необхідно: залучати майбутніх гірничих інженерів до написання есе, мінітворів та творчих праць
інших видів, організовувати з ними бесіди, диспути на теми, що пов’язані з різними аспектами їхньої майбутньої професійної діяльності; допомагати студентам опановувати методики рефлексивного аналізу власних досягнень на шляху опанування професійної майстерності, а також у плануванні і реалізації подальшого процесу професійного саморозвитку; організовувати зустрічі з висококваліфікованими фахівцями в галузі гірничої справи, бесіди з випускниками вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ) із метою забезпечення

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
кращого усвідомлення майбутніми гірничими інженерами значущості та змісту обраної ними професії; залучати студентів до різних видів науково- дослідницької і навчально-дослідницької роботи, участі в науково-практичних конференціях на професійну тематику, що надає можливість надати їхній пізнавальній мотивації змістовного характеру; організовувати майстер-класи для наочного ознайомлення з високопрофесійним виконанням різних видів професійної діяльності.
Для успішного формування мотивації зазначеного виду важливо також систематично діагностувати наявний її стан, що надасть змогу обирати адекватні ситуації методи та форми навчально-виховної роботи зі студентами.
Зокрема, для збирання необхідної інформації, вивчення внутрішнього світу кожного студента, його думок, почуттів, мотивів, особливостей взаємовідносин можна застосовувати бесіди, спостереження, інтерв’ювання, анкетування тощо.
З вищезазначеного випливає, що умова щодо забезпечення стійкої професійно орієнтованої мотивації навчальної діяльності студентів у процесі навчання фахових дисциплін забезпечує ефективне засвоєння навчального матеріалу фахових дисциплін.
Друга педагогічна умова пов’язана з необхідністю забезпечення взаємозв’язку змісту навчальних дисциплін із реальною інженерною гірничою діяльністю, а саме – викладачу необхідно відображати у навчальному матеріалі
інформацію стосовно організаційних, проектно-конструкторських, управлінських, технологічних завдань і видів діяльності сучасного гірничого
інженера, реалізовувати принцип зв’язку теорії з практикою, ураховуючи чинники зовнішнього середовища.
Саме структурування навчального матеріалу в межах професіоналізації змісту освіти передбачає: установлення зв’язку фахових навчальних дисциплін з практикою господарювання; правильне врахування цих явищ, категорій та процесів при здійсненні конкретної професійної діяльності. У процесі навчання студенти вчаться не лише здійснювати відбір і компонувати матеріал, диференціювати та інтегрувати його, виокремлювати дидактичні елементи

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
змісту, але й оцінювати узгодженість власних дій із метою та завданнями професійної діяльності.
З метою формування професійної компетентності студентів ми запропонували на лекціях виокремлювати фрагменти навчальної інформації, які мають очевидний зв’язок із матеріалом фахових дисциплін. Це надає можливість посилити органічний зв’язок дисципліни з майбутньою професійною діяльністю. У зв’язку з останнім, нами було переглянуто програми з усіх дисциплін і рекомендовано для формування їх комплексу використовувати міждисциплінарні зв’язки, у яких би враховувалися поняття професійного рівня, окреслювалися питання, що мають практичну значущість для майбутньої діяльності. Наприклад, для дисциплін “Теоретична механіка”,
“Гідромеханіка”, “Механіка гірських порід”, “Основи гірничого виробництва” та ін., де застосовується поняття “сила”, “тиск”, ми рекомендуємо розглянути приклад з роботи піднімальних шахтних установок узагальненого процесу вертикального переміщення тіла певної маси (шахтної кліті).
Отже, нами було з’ясовано, що реалізація цієї умови передбачає: виокремлення і поетапне використання міждисциплінарних зв’язків технічного характеру; чітке групування та систематизацію навчального матеріалу на основі провідних міждисциплінарних ідей; конкретизацію основних гірничо-технічних
ідей; планування і поетапне здійснення системи міждисциплінарних технічних тем та проектів тощо.
Характер змісту навчального матеріалу і рівень його засвоєння у ВНЗ мають свої особливості, що позначається на виборі форм та методів навчання.
Зміст фахових дисциплін у технічному ВНЗ, зокрема гірничого спрямування, характеризується дискретністю, логіко-доказовістю. Тут поєднується у певних співвідношеннях нормативний
і фактологічний матеріал.
Відповідно, переважають такі методи, як спостереження, практичні та лабораторні роботи, самостійна робота, робота під час виробничих і переддипломних практик, дидактичні ігри тощо.

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
Методи навчання пройшли довгий шлях розвитку. Сьогодні вони займають стійку позицію у навчальному процесі ВНЗ. Ділові/рольові ігри переживають друге власне народження, вони слугують підвищенню ефективності освіти у навчальних закладах, дозволяють економити час, засоби для проведення експерименту, моделювати майбутню самостійну професійну діяльність, а також розвивати творчий потенціал випускників ВНЗ, формувати в них професійну компетентність фахівця з вищою освітою.
Отже, реалізація третьої педагогічної умови передбачає застосування методів активного навчання. Ігрові форми проведення занять можуть використовуватися як універсальний засіб формування професійної компетентності, які крім активізації пізнавальної діяльності забезпечують потрібну циркуляцію інформації, її усвідомлення, а також деякою мірою компенсують недоліки традиційного й індивідуального навчання.
На таких заняттях розкриваються здібності студентів, формуються вміння швидко думати, аналізувати, брати на себе відповідальність і, крім контролю знань, відбувається їх узагальнення та поглиблення. Учасники ігрових занять у процесі імітаційного моделювання дістають більш конкретне уявлення про суть своєї майбутньої професійної діяльності. Ігрові теми з’являються на етапі проектування гри. Вибір теми ігрового заняття залежить від рівня загальної підготовки студентів, знань теоретичного матеріалу.
Під час експериментальної роботи, розробляючи навчальні, ситуаційні
ігри, ми враховували рівні пізнавальної діяльності студентів. Поступове ускладнення рівнів з одночасним підвищенням самостійності студентів у процесі пізнавальної діяльності зумовило різний підхід до формування проблем, проблемних ситуацій у кожному виді дидактичної гри. Постановка проблем сприяла виробленню у студентів умінь знаходити причину імітованого явища, бачити явище, факти в усіх зв’язках і в розвитку, тобто за допомогою проблемних завдань стимулювати пізнавальну діяльність студентів.
Використання ігрових форм навчання на практичних заняттях з основ гірничого виробництва, геотехнології виробництва, охорони праці та інших фахових

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
дисциплін розвиває і вдосконалює уяву майбутнього фахівця. Імітуючи виробничу ситуацію, учасник має реально уявити її та свою роль у ній. Вимоги до формулювання висновків і рекомендацій змушують студентів уявити застосування отриманих результатів в управлінні виробництвом продукції.
Тому однією з педагогічних умов ефективного впливу ігрових занять на формування професійної компетентності, на набуття особистих якостей майбутнього фахівця з вищою технічною освітою ми виокремлюємо професійно зорієнтований зміст занять, що відбуваються з використанням
інтерактивних методів навчання.
Так, для формування мотиваційно-ціннісного компонента професійної компетентності було вибрано такі методи та прийоми: створення творчої атмосфери при проведенні занять з використанням інноваційних методик навчання і викладання; професійний зміст та фахова спрямованість освіти; поєднання комунікативного і традиційного методу навчання; використання ділових та рольових ігор, написання есе, мінітворів, проведення лекцій- презентацій, зустрічі з висококваліфікованими фахівцями в галузі гірничої справи, бесіди з випускниками ВНЗ, екскурсії на гірничі підприємства.
Для формування когнітивно-рефлексивного компонента професійної компетентності використовувалися такі методи і форми організації занять: підготовка проектів гірничо-інженерної спрямованості, використання методів комп’ютерного навчання (виконання вправ та тестів), застосування активних методів навчання (ділові ігри, мозковий штурм, тренінги, наукові конференції) і методів самостійної роботи з літературою професійного спрямування.
Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій надало можливість створити технологічно-навчальне середовище, у якому разом із традиційними матеріалами і видами роботи використовувалися можливості ресурсів інформаційно-комп’ютерних технологій та навчальні матеріали нового покоління.
Для формування практично-діяльнісного компонента професійної компетентності було використано такі методи: ситуаційний метод навчання,

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
метод навчальної дискусії, заняття-брифінги з гірничої тематики, проблемно- пошукові завдання на гірничо-геологічну тематику; використовували тестові завдання із самоперевіркою і самоаналізом, а також методи усного та письмового контролю.
Четвертою
педагогічною
умовою, виконання якої сприятиме формуванню професійної компетентності у майбутніх гірничих інженерів, є гнучке організаційно-методичне забезпечення навчального процесу. Під організаційно-методичним забезпеченням навчального процесу ми розуміємо сукупність організаційних і науково-методичних заходів, що здійснюються з метою підвищення рівня професійної компетентності фахівців з питань виробничої діяльності.
Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах визначено основні компоненти науково-методичного забезпечення навчального процесу. Ними є: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми всіх видів практики; підручники та навчальні посібники;
інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів із навчальних дисциплін; матеріали поточного та підсумкового контролю
(контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу); методичні матеріали: для самостійного опрацювання студентами фахової літератури, написання курсових, дипломних робіт/проектів;
інформаційно-комп’ютерні методичні матеріали; навчально-матеріальна база – це кабінети та лабораторії з відповідним обладнанням, необхідним для організації процесу формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.
Думаємо, що безсистемність в організації студентами самостійної роботи можна скорегувати саме через розширення переліку основних компонентів науково-методичного забезпечення навчального процесу. Передусім, доцільно

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
передбачити анотовані каталоги, реферативні журнали, відеозаписи лекційних, семінарських занять, дискусій, конференцій, засідань “круглого столу”, на яких зафіксовано обговорення навчального матеріалу в обсязі щонайменше всього модуля, а краще  кількох. Доречно буде внести до переліку та відеозаписи виступів відомих фахівців (як вітчизняних, так і зарубіжних) із проблем, передбачених навчальною програмою.
Ми переконані, що реформа сучасної освіти може відбутись лише за умови створення комп’ютерних пакетів – інтерактивного комплексу
(електронних підручників, посібників, тренажерів, тестів тощо), наявність яких забезпечить одне й те ж саме інформаційне середовище в спеціалізованій аудиторії на практичних заняттях чи гуртожитку, обладнаних для самостійної роботи студентів, а також дома за персональним комп’ютером. Використання такої системи організаційно-методичного супроводу, за результатами наших досліджень, суттєво підвищує ефективність формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.
Висновки. Отже, у результаті дослідження нами визначено педагогічні умови, реалізація яких забезпечить ефективність формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін, а саме: спрямованість гірничо-інженерної освіти на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до опанування професійно значущих знань і вмінь; забезпечення взаємозв’язку фахових дисциплін зі змістом професійної діяльності гірничих підприємств у процесі набуття студентами знань, умінь та навичок вирішення організаційних, соціально- комунікативних, управлінських, проектних
і технологічних завдань; використання у процесі навчання студентів активних форм, методів та
інноваційних засобів навчання, що надає змогу моделювати ситуації, функціональні можливості яких є основою для формування професійної компетентності; розробка навчально-методичного забезпечення для формування у студентів професійної компетентності.

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів. Подальшого дослідження потребують такі напрямки як забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до професійної підготовки студентів-гірників ВНЗ, розробка навчально- методичного забезпечення.
Список використаної літератури
1. Дерев’янко, О. В.
Теоретичні засади формування професійної компетентності / О. В. Дерев’янко, В. І. Тернопільська // Збірник наукових праць
№ 27. Серія : Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Вінниця, 2011. –
С. 523–528.
2. Федорова, О. Ф. Некоторые вопросы активизации учащихся в процессе теоретического и производственного обучения / О. Ф. Федорова. – М. : Высшая школа, 1970. – 301 с.
3. Малькова, М. О. Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками : дис. … кандидата пед. наук :
13.00.01 / Малькова М. О. – Луганськ, 2006. – 252 с.
4. Камынина, Т. П. Формирование учебно-проектной деятельности студента в образовательном процессе : дисс. … кандидата пед. наук / Камынина Т. П. –
Оренбург, 2006. – 200 с.
5. Гуцан, Т. Г. Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів економіки до профільного навчання старшокласників [Електронний ресурс] / Гуцан
Тетяна Григорівна. – Режим доступу : http://intkonf.org.
Рецензент: доктор педагогічних наук, професор Райковська Г. О.
Стаття надійшла до редакції 28.11.2013.

Деревянко Е. В.
Педагогические
условия
формирования
профессиональной компетентности будущих горных инженеров в процессе
обучения профессиональных дисциплин
В статье определены и проанализированы педагогические условия
формирования
профессиональной
компетентности
будущих
горных

Педагогічні науки
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013
Випуск 5
инженеров. Выделен и охарактеризован целый комплекс творческих методов и
форм, которые являются эффективными при внедрении педагогических
условий профессиональной компетентности будущих горных инженеров в
процессе обучения специальных дисциплин.
Ключевые
слова:
педагогические
условия,
профессиональная
компетентность, формы и методы обучения.

Derevianko O. V. Pedagogical conditions of formation of professional
competence of mining engineers in the process of teaching the professional
subjects
This paper analyzes and defines the pedagogical conditions of formation of
professional competence of mining engineers. Author determined and characterized a
range of creative techniques and forms that are effective in the implementation of
pedagogical conditions of formation of professional competence of mining engineers
in the process of teaching the professional subjects.
Key words: pedagogical conditions, professional competence, forms and
methods of teaching.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал