Ольга шиманова




Сторінка8/10
Дата конвертації26.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Допоміжна:
1. Агеев А. В. Коммерческие аспекты проведения спортивных соревнований / А. В. Агеев, ТИ. Прокопенко, Н. В. Резенькова // Вестник
Ставропольского государственного университета. – 2008. – № 59. – С. 144–151.
2. Азаматов ДМ. Спортивная деятельность в ее отношении к духовной жизни людей / НЮ. Мазов, ДМ. Азаматов // Социально- гуманитарные знания. – МС. Апресян Р. Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы / Р. Г. Апресян. – М. : ИФРАН, 1995. – 353 с.
4. Апресян Р. Г. Понятие общественной морали (опыт концептуализации) / Р. Г. Апресян // Вопросы философии. – 2006. – № 5. – С. 3–17.
5. Апресян Р. Г. Талион и золотое правило : критический анализ сопряженных контекстов / Апресян Р. Г. // Вопросы философии. – 2001. –
№ 3. – С. 72–84.
6. Барабанова В. БО Проблеме предельных человеческих возможностей и генетических технологиях в спорте / Барабанова В. Б. //
Успехи современного естествознания. – 2010. – № 11. – С. 63–64.
7. Батюк А. М. Норми та девіації в практиках фізичної активності : теоретичне осмислення / Батюк А. М. // Соціальні технології. – 2011. – № 51. – С. 225–231.
8. Бліхар В. С. Вплив цінностей на формування особистості в контексті філософсько-правових інтенцій / В. С. Бліхар // Наук. вісник
ЛьДУВС. – 2010. – № 2. – С. 405–413.
9. Блэкберн С. Этика. Краткое введение / Саймон Блэкберн. – М. :
АСТ, Астрель, 2007. – 192 с.
10. Бондырева С. К. Нравственность / С. К. Бондырева, Д. В. Колесов.
– М. : МПСИ, МОДЭК, 2011. – 336 с.
11. Бронзов А. А. Сопоставление между собою нравственных воззрений Аристотеля и Фомы Аквинского / А. А. Бронзов. – М. :
Красанд, 2011. – 202 с.
12. Бронзов А. А. Учение Аристотеля о нравственности / А. А. Бронзов. – М. : Красанд, 2011. – 156 с.
13. Бронзов А. А. Учение Фомы Аквинского о нравственности / А. А. Бронзов. – М. : Красанд, 2011. – 258 с.
14. Брониковский М. Реализация олимпийского образования в школах
Польши / Михаил Брониковский // Наука в олимпийском спорте. – 2007. – С. 82–86.
15. Валюк О. Я. Наукової концепції моралі й моральності / О. Я.
Валюк // Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту

95 психології ім. Г. С. Костюка АПН України Проблеми сучасної психології.
– 2010. – Випуск 7. – С. 75–86.
16. Воропай СМ. Спортсмен як проблема в олімпійському русі та підходи до її вирішення / Воропай СМ Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2011. – № 9.
– С. 21–25.
17. Вундт В. Этика. Факты нравственной жизни. Философские системы морали / Вундт В. – М. : Либроком, 2011. – 456 с.
18. Вундт В. Этика. Принципы нравственности. Области нравственной жизни / Вундт В. – М. : Либроком, 2010. – 264 с.
19. Гасюк Л. М. До проблеми визначення сутності поняття професійна етика / Л. М. Гасюк // Теоретичні питання освіти та виховання : Збірник наукових праць. – 2001. – Випуск 14. – С.
20. Гасюк Л. М. Етика в українському вимірі / Гасюк Л. М. // Вісник Черкаського державного університету : Психолого-педагогічні науки. –
2000. – Випуск 18. – С.
21. Геффдинг Г. Этика или наука о нравственности / Г. Геффдинг. – М. : ЛКИ, 2007. – 386 с.
22. Гончаренко Є. В. Морально-етичні аспекти в спорті інвалідів / Гончаренко Є. В, Когут І. О. // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізвиховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С.
Єрмакова. – Харків : ХДАДМ (ХХIIІ), 2007. – № 11. – С. 28–30.
23. Демків Т. В. Моральні пріоритети людського буття / Т. В. Демків // Наукові записки КУТЕП. Серія Філософські науки. – 2011. – Вип. 9. – С. 297–306.
24. Дмитриев С. В. Антропно ориентированные образовательные технологии становления субъекта профессиональной деятельности /
Дмитриев С. В. // Физическое воспитание студентов. – 2011. – № 3. – С. 30–36.
25. Дмитриев С. В. Принципы целеполагания в спорте – новые понятия, новые реальности или парадоксы мышления / Дмитриев С. В. //
Физическое воспитание студентов. – 2010. – №3. – С. 17–30.
26. Дубин Б. Спорт в современных обществах : пример России / Борис Дубин // Вестник общественного мнения. Данные. Анализ. Дискуссии. –
2004. – № 2 (70). – С. 70–80.
27. Дутчак М. В. Спорт для всіх у Фінляндії, Німеччині та Франції //
Дутчак М. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2007. – № 8. – С. 36–43.
28. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія / А. М.
Єрмоленко. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.
29. Жувенель Б. Этика перераспределения / Бертран де Жувенель. –
Институт национальной модели экономики, 1995. – 50 с.

96 30. Жукова О. Л. Акмеология физической культуры и спорта :
Учебное пособие / О. Л. Жукова. – Екатеринбург : ГОУ ВПО УГТУ-УПИ,
2004. – 122 с.
31. Жуковський В. М. Проблема моральних цінностей в Українському суспільстві перехідного періоду / Жуковський В. М. // Наукові записки
НаУКМА. – 2000. – Т. 18. – С. 80–82.
32. Зинюк А. В. Воздействие телевидения на коммерциализацию современного спорта / Зинюк Анна Владимировна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2009. – № 15.
– С. 534–538.
33. Иванов В. Г. История этики древнего мира / В. Г. Иванов. – Л. :
Издательство Ленинградского университета, 1980. – 224 с.
34. Иванов В. Г. История этики средних веков / В. Г. Иванов. – СПб. :
Издательство Лань, 2002. – 464 с.
35. Иодль Ф. История этики в новой философии. Канти этика в девятнадцатом столетии / Ф. Иодль. – М. : Либроком, 2011. – 528 с.
36. Иодль Ф. История этики в новой философии. От Античности до конца восемнадцатого столетия / Ф. Иодль. – М. : Либроком, 2011. – 370 с.
37. Іванов В. Ф. Журналістська етика : Підручник / Іванов В. Ф, Сердюк В. Є. – К. : Вища школа, 2007. – 231 с.
38. Іщук Н. Морально-етичні цінності – важливий фактор формування особистості вчителя фізичної культури / Наталя Іщук // Фізичне виховання, спорті культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. – 2010. – № 1 (13). – С. 10–13.
39. Кант И. Лекции по этике / Иммануил Кант. – М. : Наука, 2000. –
431 с.
40. Качуровский ДО. Про соціально-педагогічні проблеми сучасного спорту вищих досягнень Електронний ресурс / Качуровський ДО Тези доповіді. Міжнародна науково-практична конференція Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту і туризму в формуванні здоров’я людини, Класичний приватний університет, 15–16 жовтня 2010 р, Запоріжжя.
– Режим доступу
: http://www.swimukraine.org.ua/?page=225&PHPSESSID=41e2f0d39cda83ca5
fe6dbfa9958f92a
41. Клічук А. В. Етичний аналіз справедливості як універсальної категорії міжіндивідних взаємин / А. В. Клічук // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Філософія. Політологія. – 2010. – № 100. – С. 10–15.
42. Кричфалушій М. Загальнолюдські моральні цінності майбутніх спортивних педагогів / Михайло Кричфалушій // Фізичне виховання, спорті культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. – 2009. –
№ 3. – С. 27–30.

97 43. Литвиненко Н. Концепция справедливости Джона Ролза / Наталия
Литвиненко // Логос. – 2006. – № 1 (52). – С. 26–34.
44. Лукьянов А. В. Спорт как социально–ценностная система / А. В. Лукьянов, НЮ. Мазов // Философия и общество. – 2008. – № 2. – С. 168–184.
45. Любіжанін Ю. Г. Теоретичні основи деонтології в інваспорті Електронний ресурс / Строкатов ВВ, Сапронов М. О, Любіжанін Ю. Г, Стефанишин ОМ Спортивна наука України. – 2006. – № 2 (3). – Режим доступу
: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/SNU/2006-
2/06svvodi.pdf
46. Мазурик М. Онтологічний вимір етичних категорій добра і зла / Марія Мазурик // Вісник НУ «ЛП». Філософські науки. – 2010. – № 661. – С. 25–31.
47. Мазов НЮ. Спорт и духовная жизнь общества. Монография / НЮ. Мазов. – Уфа Изд-е БашГУ, 2009. – 184 с.
48. Мазов НЮ. Спорт как социально-ценностная и телесно-духовная система / НЮ. Мазов // Социально-гуманитарные знания. – МС. Мазов НЮ. Ценности и ценностное содержание спорта / НЮ. Мазов // Право и государство : теория и практика. Научно- практический и информационно-аналитический журнал. – М : Право и государство, 2009. – №1. – С.
50. Мазурик М. Онтологічний вимір етичних категорій добра і зла / Марія Мазурик // Вісник НУ «ЛП». Філософські науки. – 2010. – № 661. – С. 25–31.
51. Макинтайр А. После добродетели : Исследования теории морали /
Аласдер Макинтайр. – М. : Академический Проект Екатеринбург :
Деловая книга, 2000. – с.
52. Миннегалиев ММ. Использование физической культуры и спорта в профилактике девиантного поведения подростков / Марат Магасумович
Миннегалиев // Научно-теоретический журнал «Ученые записки. – 2012.
– № 1 (83). – С. 103–107.
53. Мораль и рациональность / за ред. Р. Г. Апресян. – М. : ИФРАН,
1995. – 197 с.
54. Общество и мораль. Лекции по общественной этике профессоров Вольного университета общественных наук / ред. В. Битнер. – М. : ЛКИ,
2007. – 144 с.
55. Плешко ОС. Біоетичні регулятиви взаємовідносин лікар- пацієнт / Плешко Олександр Степанович // Медичне право України : правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення. Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Л, 2008. – С. 251–256.

98 56. Радлов Э. Л. Очерк истории древнегреческой этики до Аристотеля
/ Э. Л. Радлов. – М. Либроком, 2012. – 64 с.
57. Разин А. В. Этика : Учебник для вузов / А. В. Разин. – М. :
Академический Проект, 2006. – 624 с.
58. Ролз Дж. Теория справедливости / Джон Ролз. – Новосибирск :
Изд НГУ, 1995. – 532 с.
59. Сепетий Д. П. Філософія смислу Віктора Франкла як автономна етика відповідальності / Д. П. Сепетий // Практична філософія. – 2010. –
№ 1 (35). – С. 133–142.
60. Сердюк ОС. Деонтологічний підхід в етиці бізнесу / ОС. Сердюк
// Totallogy – XXI. Постнекласичні дослідження. – 2004. – Вип. 11. – С. 290–301.
61. Скороходов НМ. О проблемах дегуманизаци олимпийскоо спорта
/ НМ. Скороходов // Вестник ТГУ. Гуманитарные науки. – 1998. –
Вып. 4. – С. 32–35.
62. Солоницина А. А. Профессиональная этика и этикет. Учебник /
Солоницина А. А. – Владивосток : Изд-во Дальневост. унт-та, 2005. –
200 с.
63. Сорочайкин АН. Дистрибутивная теория справедливости Дж.
Ролза / АН. Сорочайкин, А. В. Филатова // Академічний огляд. – 2011. –
№ 2 (35). – С. 26–31.
64.
Социально-психологические основы организаторской деятельности в спорте : методические разработки / сост. : Е. В. Щигорева, Г. В. Щигорев, С. В. Сырова. – Тамбов : Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. –
32 с.
65. Тофтул М. Г. Проблема справедливості : етичний аспект / М. Г. Тофтул, Р. П. Шмат // Вісн. Житомир. держ. унту ім. І. Франка. –
2007. – № 31. – С. 3–5.
66. Фальковська Л. М. Справедливість як предмет соціально- психологічного дослідження / Людмила Фальковська // Проблеми політичної психології та її роль установленні громадянина Української держави : зб. наук. праць / Асоціація політичних психологів України за заг. ред. ММ. Слюсаревського; упоряд. Л.А. Найдьонова, Г. В. Мироненко. – К. : Міленіум, 2011. – Вип.11. – С. 290–299.
67. Фомин Ю. Коммерциализация олимпийского спорта как противоречие его развития / Ю. Фомин // Человек в мире спорта : Новые идеи, технологии, перспективы : Тезисы докл. Междунар. Конгресса. – М,
1998. – Т. 2. – С. 578–579.
68. Фулье А. Критика новейших систем морали / А. Фулье. – М. :
ЛКИ, 2008. – 410 с.
69. Хвостов В. М. Очерк истории этических учений / В. М. Хвостов. – М. : КомКнига, 2006. – 290 с.

99 70. Хорошуха М. Ф. Вивчення взаємозв’язку між девіантною поведінкою та спрямованістю тренувального процесу юних спортсменів із результатів ретроспективних спостережень автора) / Хорошуха М. Ф. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2012. – № 3. – С. 128–131.
71. Цвык В. А. Профессиональная этика. Основы общей теории / В. А. Цвык. – М. : Издательство Российского Университета дружбы народов, 2012. – 292 с.
72. Этическая мысль : Науч.-публицист. чтения / Редкол. : А. А. Гусейнов и др. – М. : Политиздат, 1990. – 480 с.
73. Этическая мысль. Выпуск восьмой / отв. ред. А. А. Гусейнов. – М. : ИФРАН, 2008. – 263 с.
74. Этическая мысль. Выпуск десятый / отв. ред. А. А. Гусейнов. – М. : ИФРАН, 2010. – 242 с.
75. Этическая мысль. Современные исследования / отв. ред. А. А. Гусейнов. – М. : ИФРАН, 2009. – 480 с.
76. Юдин О. А. Спорт в системе социализации личности : теоретический анализ / О. А. Юдин // Вестник Поволжской академии государственной службы имени ПА. Столыпина. – 2007. – № 12. – С. 56–
61.
77. Bodasińska A. Moralny sport Електронний ресурс / Bodasińska
Anna, Bodasiński Sławomir // Biblioteka lidera. – Режим доступу : http://www.lider.szs.pl/biblioteka/index.php?action=pokaz&dzial_id=4 78. Kaźmierczak A. Idea olimpizmu jako alternatywna koncepcja edukacyjno-wychowawcha / Arkadiusz Kaźmierczak // Humanistyczne aspekty rehabilitacji, turystyki, rekreacji i sportu. – Lwów–Poznań–Warszawa, 2010. –
S. 5–10.
79. Misiuna B. Etyczne aspekty sportu / Bohdan Misiuna, Alicja
Przyłuska-Fiszer. – Wydawnictwo AWF, 1993. – 155 s.
80. Nowocień J. Olimpizm i zasada fair play szansą wychowania w tolerancji Електронний ресурс / Jerzy Nowocień. – Режим доступу : http://euro2012.wcies.edu.pl/download/Olimpizm_i_zasada.pdf
81. Poźniak P. Zagrożenia we współczesnym sporcie Електронний ресурс / Piotr Poźniak // Internetowy Serwis Filozoficzny przy Instytucie
Filozofii
Uniwersytetu
Jagiellońskiego.
– Режим доступу
: http://www.diametros.iphils.uj.edu.pl/?l=1&p=lin3&m=105&ii=319 82. Wysoczański R. Walka z dopingiem – bez alternatywy / Ryszard
Wysoczański // Sport Wyczynowy. – 2002. – № 3–4. – S. 110–113.

100
7. ДОДАТКИ
Додаток 1
КОДЕКС СПОРТИВНОЇ ЕТИКИ
«СПРАВЕДЛИВА ГРА – ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ
(прийнятий уроці) Вступ
1. Кодекс спортивної етики Ради Європи Справедлива гра – шлях до перемоги є заявою про наміри, прийнятою міністрами Європи, відповідальними за спорт.
2. У основні принципи Кодексу закладені міркування етичного характеру, спрямовані на дотримання справедливої гри, які є невід'ємною частиною, а не факультативними елементами усієї спортивної діяльності, спортивної політики, політики управління, і застосовуються в усіх сферах як рекреаційної, такі спортивної діяльності.
3. Кодекс забезпечує міцну етичну основу для боротьби з негативними проявами в сучасному суспільстві, які підривають традиційну основу спорту – основу, побудовану на справедливій грі, товаристві. Мета Кодексу
4. Основною метою Кодексу є Справедлива грав спорті для дітей і юнацтва, маючи на увазі те, що завтра вони стануть дорослими учасниками і зірками спорту. Кодекс призначається для установі дорослих осіб, які мають пряме або непряме відношення до залучення молоді до участі в спорті.
5. Кодекс включає положення про ПРАВО дітей і юнацтва брати участь в спортивній діяльності і насолоджуватися нею, а також
ОБОВ'ЯЗОК установі дорослих осіб поширювати правила Справедливої гри і забезпечувати повагу названих прав. Визначення поняття Справедлива гра
6. У визначення поняття Справедлива гра включено більше, ніж просте наслідування правил спортивної діяльності воно включає поняття дружби, повагу і шанування атмосфери, в якій здійснюється рекреаційна або спортивна діяльність. Справедлива гра – це образ мислення, а не лише поведінка. Вона виключає обман, застосування допінгу, насильство, образи (фізичні і словесні, експлуатацію, а також нерівні можливості, надмірну комерціалізацію і корупцію.
7. Справедлива гра – поняття позитивне. Кодекс визнає, що спорт є громадською і культурною діяльністю, яка, при дотриманні правил Справедливої гри, збагачує суспільство і зміцнює дружбу між народами. Спорт визнається також як вид індивідуальної діяльності, яка, при її

101 справедливому проведенні, надає можливості самовдосконалення, самовираження і реалізації особистих досягнень, набуття навичок і демонстрації майстерності соціальної взаємодії, хорошого проведення вільного часу, здоров'я і благополуччя. Залучення до занять спортом накладає відповідальність на суспільство, що має в розпорядженні широку мережу клубів, і на лідерів, що працюють добровільно. На додаток до цього відповідальність за деякі види діяльності сприятиме виробленню правильного відношення до довкілля. Відповідальність за дотримання Справедливої гри
8. Кодекс визнає, що залучення до занять спортом дітей і юнацтва охоплює широкі соціальні верстви. Він також визнає, що потенційні вигоди для суспільства і окремих осіб значно зростуть при дотриманні Справедливої гри і отримання нею центрального місця замість займаного раніше периферійного. Кодекс визнає, що Справедлива гра повинна користуватися найвищим пріоритетом у всіх, хто безпосередньо або опосередковано впливає на спортивну діяльність дітей і юнацтва. Ці пріоритети включають
8.1. Уряди на всіх рівнях, включаючи організації, що працюють з ними. Освітні установи несуть особливу відповідальність
8.2. Спортивні організації і організації, що стосуються спорту, включаючи спортивні федерації і інші органи управління, асоціації фізичного виховання, тренерські центри і інститути, осіб медичної і фармакологічної професій і засоби масової інформації. Комерційний сектор, що включає виробників спортивних товарів, агентства з роздрібної торгівлі і маркетингу, також несе відповідальність зате, щоб сприяти дотриманню Справедливої гри
8.3. Окремі особи, включаючи батьків, педагогів, тренерів, суддів, офіційних осіб, керівників спорту, адміністраторів, журналістів, лікарів і фармацевтів, а також тих зірок в спорті, які досягли слави і спортивної досконалості. Кодекс дотримується незалежно від того, чи здійснюється діяльність на добровільній або професійній основі. Глядачі на спортивних змаганнях також несуть відповідальність за дотримання Кодексу.
9. Кожна з вказаних осіб і установ повинна виконувати свою роль і нести свою відповідальність. Цей Кодекс етики адресується їм. Він буде ефективним тільки тоді, коли всі, залучені до спорту, будуть готові взяти на себе відповідальність, закладену в Кодексі. Уряди
10. Уряди несуть відповідальність
10.1. заохочувати впровадження високих етичних норм вусі сфери суспільства, де здійснюється спортивна діяльність

102 10.2. заохочувати і підтримувати організації і окремих осіб, які строго дотримуються етичних принципів у своїй роботів сфері спорту
10.3. сприяти, щоб в системі професійного навчання була здійснена підтримка спортивної діяльності і правил Справедливої гри як однієї з центральних частин програм фізичного виховання
10.4. підтримувати ініціативи, спрямовані на впровадження Справедливої грив спорті, і заохочувати організації, які розглядають Справедливу гру як пріоритетну у своїй роботі
10.5. заохочувати дослідницьку роботу на національному і міжнародному рівнях, спрямовану на поліпшення нашого розуміння комплексу питань, пов'язаних із залученням молоді до спорту, таку, що виявляє випадки неправильної поведінки, а також можливості з впровадження Справедливої гри. Спортивні організації та організації, що стосуються до спорту
11. Спортивні організації та організації, що стосуються спорту, несуть відповідальність і повинні
- визначення поняття Справедлива гра :
11.1. публікувати чіткі установки, що вважати етичним або неетичним в поведінці, і забезпечувати, щоб на усіх рівнях участі в спортивній діяльності або в процесі залучення до неї завжди використовувалися відповідні заохочення або покарання
11.2. забезпечувати, щоб усі рішення в конкретному виді спорту приймалися відповідно до Кодексу етики, який відображає положення Європейського Кодексу
11.3. підвищувати увагу до справедливої грив межах своєї сфери впливу за допомогою проведення різних кампаній, церемоній нагородження, поширення матеріалів виховного характеру і використання можливостей в процесі тренувань. Вони також повинні керувати цим процесом і оцінювати його результати
11.4. визначити такі системи, які б винагороджували за особисті досягнення в дотриманні Справедливої гри, окрім успішних виступів в змаганнях
11.5. забезпечувати допомогу і підтримку засобам масової інформації з тим, щоб вони сприяли пропаганді етичної поведінки
- робота з молоддю
11.6. забезпечувати, щоб структура змагань відповідала особливим вимогам молодого і підростаючого покоління і забезпечувала для них можливість участі в діяльності нарізних рівнях – від рекреаційного до змагань високого класу
11.7. підтримувати зміни правил з тим, щоб вони відповідали особливостям дуже молодих і незрілих людей і акцентували увагу швидше на Справедливу гру, ніжна успішний виступ в змаганнях

103 11.8. забезпечувати заходи безпеки з метою уникнення експлуатації дітей, особливо обдарованих
11.9. забезпечити, щоб усі люди, що входять в організацію, або асоціативні члени, які несуть відповідальність за дітей і молодь, мали відповідну кваліфікацію для організації управління, тренувального процесу і навчання, особливо в частині розуміння біологічних і фізіологічних змін, що відбуваються в організмі дитини в період його дозрівання. Окремі особи
12. Окремі особи несуть відповідальність
- особиста поведінка
12.1. подавати приклад своєю поведінкою з тим, щоб діти і молодь наслідували їх, а також в жодному разі не заохочувати і особисто не проявляти тане заохочувати інших до несправедливої гри, застосовуючи відповідне покарання у випадку негідної поведінки
12.2. забезпечити, щоб власний рівень підготовки і кваліфікація відповідали особливостям дітей нарізних стадіях їхньої спортивної діяльності
- робота з молоддю
12.3. вважати своїм першочерговим завданням турботу про здоров'я, безпеку і благополуччя дитини або молодого спортсмена і забезпечити, щоб ці вимоги не домінували над репутацією школи, клубу, тренера або батька
12.4. сприяти тому, щоб набутий дітьми спортивний досвід залучив їх до занять фізичною діяльністю для зміцнення здоров'я протягом усього життя
12.5. виключити підхід до дітей просто як до маленьких дорослих, пам'ятати про фізіологічні і біологічні змінив їхньому організмів період дозрівання і про вплив цього на результати їх виступів
12.6. не покладати на дитину надій, що перевершують його можливості
12.7. ставити в центр уваги задоволення від виконуваної ними діяльності і ніколи не чинити тиск на дитину відносно її вибору брати участь або не брати участь в тій або іншій діяльності
12.8. ставитись однаково як до обдарованих, такі до менш обдарованих дітей, підкреслювати та заохочувати особисті досягнення і спортивні навички так само які успіхи у змаганнях
12.9. заохочувати дітей у винаході ними нових ігор з власними правилами, а також виконання ними ролей керівника, тренера, судді, а не лише учасника визначення самими дітьми заходів заохочення за Справедливу гру і особистої відповідальності за свої вчинки

104 12.10. надавати дитині і її батькам повну інформацію відносно її можливостей в досягненні високих результатів. Висновок
13. Справедлива грає невід'ємною і важливою умовою успішного розвитку спорту і залучення до спорту. За допомогою Справедливої гри виграють усі – від окремих осіб до спортивних організацій і суспільства в цілому. На всіх нас лежить відповідальність за поширення і дотримання Справедливої гри.

105
Додаток 2
КОДЕКС ЧЕСТІ ОЛІМПІЙЦЯ УКРАЇНИ
І. Загальні положення
Кодекс честі – це сукупність найвищих моральних принципів, якими людина керується в особистій і громадській поведінці. Кодекс честі олімпійця України розроблений з урахуванням нормі вимог Конституції України, чинного законодавства України в сферах освіти, фізичної культури і спорту, положень Олімпійської хартії, Етичного кодексу МОК, Антидопінгового кодексу. Кодекс честі олімпійця України – це фундаментальний та універсальний документ, який є нормативною основою української системи спортивного виховання і самовдосконалення. Мета Кодексу полягає втому, щоб через широку гармонізацію форм, методів і принципів виховної роботи домогтися успіху у підготовці спортсменів, майбутніх олімпійців. Кінцевим її результатом є вихідна рівень усебічно розвиненої особистості з глибокими морально-етичними переконаннями, правилами та нормами життя в українському суспільстві, під час навчально-тренувальних зборів та змагань на європейській і світовій аренах. Головне спрямування Кодексу полягає у сприянні розвитку олімпізму в Україні, активізації руху за духовне збагачення та моральне очищення всього суспільства, утвердження цивілізованого способу життя, зміцнення здоров'я української нації.
Олімпізм – це філософія життя, яка звеличує та об’єднує в гармонійне ціле найвищі якості духу, волі, душі, розуму та тіла, формує повагу до універсальних фундаментальних етичних принципів і ставить спорт на служіння гармонійному розвитку людини. Кожен громадянин, незалежно від національності, віку, статі, фаху, ідеологічних чи релігійних переконань, має законне право на заняття спортом в Україні. Спорт є тією біоенергетичною і соціальною силою суспільства, яка реальністю ефективного впливу на людину, здатністю розкривати її вроджені якості, визначає спосіб і стиль життя особистості.
Людина-спортсмен вирізняється у своїй трудовій діяльності високим почуттям відповідальності, умінням цінувати час, завзятістю і наполегливістю, здатністю швидко приймати рішення, легко знаходити спільну мову з колегами, суперниками і вболівальниками, активною участю у громадському житті як колективу, такі всього суспільства. Норми та вимоги Кодексу втілюються вжиття впродовж усього періоду спортивної діяльності атлета під час навчально-тренувальних занять та зборів, змагань, повсякденного життя. Відповідальність за виховання спортсменів, майбутніх олімпійців у дусі норм та вимог Кодексу честі олімпійця України покладається на батьків, викладачів, вчителів, тренерів, менеджерів сфери фізичної

106 культури, спорту та олімпійського руху, системи органів виконавчої влади і громадських організацій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал