Ольга Линтвар м. Київ, Україна Жанрово-стильова домінанта творчості В. Теккерея як інваріант перекладу



Скачати 70.07 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір70.07 Kb.
Ольга Линтвар

м. Київ, Україна
Жанрово-стильова домінанта творчості В. Теккерея як інваріант перекладу
Щоб дослідити історію художнього перекладу, доречно найперше випрацювати чітку класифікацію перекладацьких жанрів. Чільні українські перекладознавці, зокрема О. І. Чередниченко, В. Д. Радчук, П. О. Бех, внесли посильний вклад у випрацювання жанрової теорії перекладу. Підсумковою у дослідженні перекладацьких жанрів є розвідка О. В. Дзери „Жанри художнього перекладу”. Ось її основні твердження: передусім, згідно з теорією полісистеми, важливою є не тільки відповідність перекладу оригіналові, а й функціонування перекладного тексту в умовах культури-сприймача та співвідношення з цілим комплексом її оригінальних і перекладних творів [1]. Крім того, за визначенням В. Н. Комісарова, адекватний переклад повинен відповідати загальноприйнятій нормі перекладу, тобто кожна літературна епоха кожної нації випрацьовує, а через деякий час переглядає свої критерії адекватності/неадекватності [2]. Очевидно, дуже важко звести наслідки різних перекладницьких розв’язок до обмеженого числа жанрів. Однак жанр перекладу – це загальний результат систематизації перекладів за типами співвідношення оригінального і набутого в їхній поетичній структурі (вільні переклади, переспіви, подражанія, перекази на тему та ін.). А методів створення такого співвідношення, окремих перекладацьких процедур набагато більше. Перекладач застосовує різні методи, і лише значна перевага одного з них дозволяє віднести переклад до певного жанру. Не можна при цьому покладатися на визначення жанрів перекладу, що їх пропонують самі перекладачі.

Ключовим поняттям жанрової теорії перекладу (ЖТП) є жанрово-стильова домінанта (ЖСД) тексту. Жанрова теорія перекладу відкриває нові можливості для перекладознавства, оскільки оперує закономірностями цілих груп текстів. ЖТП допомагає поєднати загальну теорію перекладу з проблемами як індивідуальних так і функціональних стилів. Але оскільки ЖТП ще недостатньо розроблена, вона не може аргументовано відповісти на ключове запитання: чим можна в перекладі вихідного тексту даного жанру пожертвувати, а що необхідно зберегти. Для уточнення цього запитання важливим є поняття жанрово-стильової домінанти. ЖСД – це інваріант (ядро) жанру, який реалізується в стилі конкретних текстів, що належать до даного жанру. ЖСД – це «ядро», ті особливості, які є для кожного жанру головними, жанрово утворюючими [3].

Визначення ЖСД будь-якого тексту в оригіналі дозволить визначити межі стабільного-нестабільного, обов’язкового-факультативного при перекладі тексту чи при його аналізі.

Саме поняття «домінанта» вперше ввів К. І. Чуковський. Він запропонував виявити «домінанту відхилень» від тексту оригіналу. М. Ф. Рильський використовував термін «творча домінанта автора». Під «стилістичною домінантою» розуміють стилістичний інваріант будь-якого тексту відносно всіх можливих його перекладів [4, с. 5-7].

У лінгвістичній літературі дослідженням різних стилів і жанрів та проблемою їх дотримання при перекладі займалося багато вчених, серед яких варто назвати І. В. Арнольд, В. В. Виноградова, І. Р. Гальперіна, Р. П. Зорівчак, Т. А. Казакову, В. Н. Комісарова, І. В. Корунця, В. А. Кухаренко, Є. І. Макаренка, О. М. Мороховського, М. О. Новікову, Я. І. Рецкера, Ю. М. Скребнєва, А. В. Федорова, О. І. Чередниченка, А. Д. Швейцера та ін.

За І. В. Арнольд, функціональні стилі – науковий, розмовний, діловий, поетичний, ораторський, публіцистичний – є підсистемами мови, кожна з яких має свої специфічні особливості в лексиці і фразеології, в синтаксичних конструкціях і фонетиці. Проте межі між стилями не можуть бути дуже жорсткими. Публіцистичний стиль, наприклад, іноді наближається до розмовного. Кожний стиль мови характеризується певними статичними параметрами щодо лексики та синтаксису (довжини слів та речень, словотвірних моделей та синтаксичних конструкцій) [5, с. 320-322].

Таким чином, у даному контексті, стиль – це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору і використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматичних форм, типів речення тощо). Зокрема, в перекладацькій теорії виділяють такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній і розмовно-побутовий.

Під типом текстів розуміють різні групи текстів, які належать до одного функціонального стилю мовленнєвої діяльності, але розрізняються предметно-змістовними або денотативними характеристиками. Так, тексти офіційно-ділового стилю поділяються на управлінські, юридичні, військові, комерційні, економічні, дипломатичні. В науковому стилі розрізняють типи текстів гуманітарних і технічних наук. Типи текстів оформлюються різними жанрами. Жанр – різновид творів, за яким у певні історичні епохи міг закріпитись той чи той стилістичний різновид мови [6, с. 245-246].

Жанровий характер матеріалу залежить від насиченості мовними засобами. Так, в текстах художньої літератури є образні вислови, необхідні для здійснення впливу на читача. Терміни визначають жанровий характер наукових і технічних текстів.

Будь-який переклад – художній, науковий, публіцистичний – потребує передачі тих жанрових особливостей оригіналу, які є основними, важливими для даного жанру. Ці жанрові особливості визначаються системою жанрово утворюючих ознак. До них відносяться: 1) жанрове охоплення матеріалу; 2) позиція автора; 3) словесна структура; 4) форма викладення [7].

Жанр часто визначає домінуюче експресивно-емоційне забарвлення. Жанрово обумовленим є використання у тексті оригіналу реалій. Вони зустрічаються у текстах різних жанрів.

Виявлення ЖСД потребує комплексного підходу до тексту. У будь-якому тексті перекладу частина елементів тексту оригіналу відтворюється, частина опускається, а частина компенсується через перекладацькі трансформації. Елементи, що входять до ЖСД мають домінуюче значення, тому вони повинні бути збережені при перекладі.

Отже, цілісний всебічний аналіз тексту оригіналу дозволяє виділити його жанрово-стильову домінанту. Чим жорсткіше регламентований текст оригіналу з жанрової точки зору, тим менше варіацій він допускає в тексті перекладу і тим точніше доводиться дотримуватись ЖСД. Відхилення від неї може призвести до того, що текст перекладу стане твором іншого жанру.

Серед жанрово-стилістичних труднощів перекладу англійських художніх текстів варто назвати переклад метафоричних термінів, образної і необразної фразеології, кліше і розмовних лексичних елементів. При перекладі українською мовою англійські тексти повинні бути адаптовані із урахуванням стилістичних і жанрових норм, що існують в цільовій мові і культурі щодо відповідних текстів. Відсутність у тексті перекладу елементів вихідної ЖСД може призвести до суттєвих жанрових змін, у результаті чого жанр тексту перекладу не відповідатиме жанру тексту оригіналу. Такий текст перекладу вже не буде ні стилістично еквівалентним, ні функціонально адекватним тексту оригіналу. ЖСД включає елементи на рівні опису ситуації, на рівні повідомлення, на рівні мовних знаків. Вона слугує надійним селектором, що відхиляє перекладацькі варіанти, які не відповідають нормам даного жанру і стилю [4, с. 20-22].

Творчість В. М. Теккерея – одна із найяскравіших сторінок в історії світової культури. Її значення можна зрозуміти лише тоді, коли розглядати спадщину  В. Теккерея як єдине ціле, до якого входить надзвичайне жанрове багатство: адже, крім романів, В. Теккерей писав комічні повісті, казки (схожі на пародійні «антиказки»), гуморески, скетчі, бурлескні поеми, балади, ліричні й альбомні вірші, переклади-переспіви (з Т. Ж. Беранже, А. Шаміссо, Л. Уланда, Горація), віршовані та прозові пародії й автопародії, есе, лекції, серії малюнків з підписами, статті-огляди, хроніки, замітки, рецензії на живописні твори, романи, історичні дослідження та ін. Наріжним каменем єдності всіх рівнів творчості письменника є його власна концепція універсального «гротескного гумору». Ця концепція, у свою чергу, ґрунтується на різнобічно інтерпретованій Теккереєм категорії гри як однієї із констант буття. Гра для письменника – поняття надзвичайно містке і стихійно-діалектичне. Це сама реальність як дивовижна, захоплива й одночасно страшна своєю невблаганністю лотерея, нескінченна варіативність шансів і можливостей, вічних метаморфоз і трансформацій, що усталює циклічні ритми вічних втрат і здобутків, боротьби добра зі злом, правди з брехнею, постійного оновлення, невичерпної різноманітності життя і тисячолітньої сталості його небагатьох основних форм.

Історична ситуація і накопичений досвід письменника наштовхнули його на створення сатиричного роману, який чітко до певного типу віднести не можна: соціальний роман, роман-виховання, елементи філософсько-релігійного, філософсько-алегоричного роману, історичний роман. Книга вирізняється точністю історично-побутових реалій, широтою охоплення соціальних явищ. У ній відзеркалено чимало історичних подій 1813 – 1833 pp. Важливим для збереження цієї ЖСД у перекладі «Ярмарку суєти» є її повне і адекватне відтворення. Аналіз відтворення складових жанрово-стильової домінанти тексту роману може бути предметом розгляду наступних наукових розвідок.


Література

  1. Дзера О. В. Жанри художнього перекладу / О. В. Дзера // Записки перекладацької майстерні. ― Львів : Вид-во Львів. національного ун-ту, 2001. ― С. 18-38.

  2. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода / В. Н. Комиссаров. ― М. : ЧеРо, 1999. ― 136 с.

  3. Коломієць С. С. Жанрово-стильова домінанта як базова категорія в усному та письмову перекладі [Електронний ресурс] / С. С. Коломієць. ― Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/gv/2007_11/1/articles/Volume%201/Perekladoznavstvo/47_Kolomiec.pdf.

  4. Бразговская Е. Е. Линвостилистические аспекты художественного перевода : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.03 «Славянские языки» / Бразговская Елена Евгеньевна. ― С.Пб. : Санкт-Петербург. ун-т, 2000. ― 24 с.

  5. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык: [учебник для вузов] / И. В. Арнольд. ― 7-е изд., испр. и доп. ― М. : Флинта : Наука, 2002. ― 384 с.

  6. Мороховский А. Н. Стилистика английского языка / А. Н. Мороховский, А. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко.― К. : Вища школа, 1991. ― 272 с.

  7. Макаренко Е. И. Жанрово-стилистическая доминанта в переводе : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Макаренко Елена Игоревна. ― Одесса, 1989. ― 16 c.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал