Оксана рогальчук, заступник директора з виховної роботи Корецького нвк «Школа І-ІІ ступенів-ліцей»



Скачати 147.46 Kb.

Дата конвертації06.02.2017
Розмір147.46 Kb.

УДК 374:373.547
Оксана РОГАЛЬЧУК,
заступник директора з виховної роботи
Корецького НВК «Школа І-ІІ ступенів-ліцей»,
аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету


ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ
ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ
У статті акцентується увага на педагогічних умовах виховання
громадянської правової культури старшокласників, формах і методах
громадянської правової культури у процесі позакласної роботи.
Ключові слова: громадянська правова культура, старшокласник,
громадянські якості, модель сформованості громадянської правової культури.
В статье акцентируется внимание на педагогических условиях
воспитания гражданственной правовой культуры старшеклассников, формах
и методах гражданственной правовой культуры в процессе внеклассной
работы.
Ключевые слова: гражданственная правовая культура, старшеклассник,
гражданственные качества, модель сформированности гражданственной
правовой культуры.

The article raises the problem of teaching conditions and upobringing the civil
culture of senior pupils, forms and methods of civil jurisdictional culture in the
process of class out activity.
Key words: a civil jurisdictional culture, a senior pupil, civil qualities, a
forming model of civil jurisdictional culture.
Постановка проблеми. Серед пріоритетних завдань держави чи не найголовнішими є утвердження демократії, захист прав та соціальних інтересів свого народу та виховання високоморальної особистості громадянина-патріота завдяки відродженню таких моральних феноменів, як совість, патріотизм, обов'язок, почуття власної гідності, чесність, працелюбність.
Основна мета інновацій — виховати законослухняного гуманного, творчого, відповідального громадянина, з активною життєвою позицією, здатного реалізувати себе, утвердити правову, демократичну, соціальну державу та розвинути громадянське суспільство. Провідна роль у цьому належить вихованню громадянської правової культури учнівської молоді.
Сучасний загальноосвітній навчальний заклад має сформувати у старшокласників громадянську правову культуру як невід’ємну складову
загальної культури, виховати особистість, яка поважає і дотримується норм людського співжиття, прийнятих у громадянському суспільстві.
Становлення громадянина є предметом досліджень відомих соціологів, педагогів та психологів Б.Ананьєва, Л.Виготського, Р.Гурової, Г.Давидова,
Н.Захарченко, О.Леонтьєва, М.Монахова, Р.Рогової, Г.Смірнова, І.Фролова; видатних педагогів
П.Блонського,
А.Макаренка,
В.Cухомлинського,
С.Шацького та інших.
Доцільність і важливість вивчення теорії та практики виховання громадянської правової культури обумовлюється тим, що Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, кожному члену якого має бути забезпечене право на вільний розвиток особистості.
Школа потребує реалізації нових педагогічних підходів та впровадження сучасних технологій навчання та виховання, проголошує підвищені вимоги до компетентності, підготовленості вчителя до формування громадянської правової культури.
Правова культура (у вузькому значенні) — сума накопичених упродовж
історичного розвитку і вироблених правових цінностей (принципів, норм, категорій, знань). У більш ширшому аспекті правова культура — поняття, що демонструє залежність права від загальної культури суспільства та ступінь відображення цієї культури у правовій системі даного суспільства.
Громадянська культура є відображенням громадянського суспільства, громадянської сфери суспільного життя, громадянських прав і статусу громадянина; це культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов’язків; сукупність духовних, моральних, якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості.
Складовими громадянської культури є громадянська освіченість, компетентність, активність, досвід громадської діяльності.
Центральним місцем є формування в учнівської молоді демократичних цінностей, свобод, громадянської позиції, вміння робити власні об’єктивні оцінки щодо різних життєвих явищ та подій, щодо самих людей та сенсу життя і завдяки цьому протистояти механічному та експансивному нав’язуванню ззовні готових еталонів та орієнтирів. Важливим є також виховання свідомого і відповідального ставлення до прав та обов’язків громадян відповідно до державного законодавства.
Громадянська правова культура передбачає, що суб'єкти в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. У демократичній основі чільне місце посідає громадянин, особистість, творча особистість:
1.
Громадянську правову культуру в навчально-виховному процесі формує громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія вчителя з вихованцями. Щоб така взаємодія була ефективною, педагогові треба бути для дітей референтною особою. Це означає, що учні не лише одержують від нього певну інформацію, але й засвоюють її оцінку з позицій громадянськості. Якщо
вчитель є громадянсько не визначеним, пасивним, це буде негативно впливати на формування і розвиток громадянської правової культури учнів. У цій комунікативній взаємодії педагог повинен бути не лише простим ретранслятором цікавої, правової та патріотично-спрямованої інформації, але й сам повинен бути високосвідомою та високоморальною особистістю, повністю відповідати вимогам справжнього громадянина держави. Він не має морального права навчати дітей тим якостям громадянина, якими не володіє сам.
2.
Найважливішими змістовими лініями громадянської правової
культури, знання яких має бути обов’язковим для всіх учителів сучасної школи є:
- основи правових знань та конституційного права;
- права людини, права дитини та шляхи їх захисту;
- державна та національна символіка;
- принципи та механізми демократії;
- принципи самоврядування;
- принципи демократичного керівництва;
- успішна комунікація;
- конфліктологія;
-
інтерактивні технології навчання.
3.
Громадянська правова культура, як різновид культури загальної, охоплює певний рівень громадянсько-правового мислення й чуттєвого сприйняття правової дійсності та специфічні способи громадянської і правової діяльності.
Компонентами громадянської правової культури є: a)
систематизовані знання про громадянськість, право, законодавство своєї країни, про існуючий у суспільстві правопорядок; б) соціально-корисна поведінка людини (реалізація прав і свобод, відповідальне ставлення до обов’язків громадянина, готовність діяти юридично правильно).
Говорячи про формування громадянської правової культури, засвоєння її змістових ліній, необхідно забезпечити реалізацію
інтелектуально-
інформаційного компонента:
- формування у старшокласників потреби у оволодінні громадянською правовою культурою;
- систематичне, послідовне формування пізнавального інтересу до процесу навчання засобами ділових та правових ігор;
- залучення учнів до самостійного вирішення правових проблем у різноманітних ситуаціях, соціальних ролей.
Основними кроками педагога з формування високої громадянської і правової культури повинні стати:
- розробки цілісної концепції громадянсько-правової освіти і виховання;
- оновлення змісту освіти відповідно до досягнень юридичної, психолого-педагогічної науки, сучасних технологій навчання, передового досвіду практичної діяльності;

- підготовка програм з даної проблематики; розробка рекомендацій з громадянської правової культури;
- створення аудіо- та відеоматеріалів, комп’ютерних програм курсів з громадянської правової культури;
- всебічне поглиблення правової, патріотично-виховної тематики в навчальних предметах та курсах з історії, культурології, етики;
- підготовка вчителів, здатних застосовувати особистісно орієнтовані педагогічні технології, включаючи моделювання реальних соціальних процесів, рольові та ділові ігри.
Ефективному засвоєнню учнями змісту громадянської правової культури сприяє: формування потреби в оволодінні ними, формування пізнавального
інтересу, включення учнів у самостійну роботу, застосування системи пізнавальних завдань. Створюючи умови для засвоєння учнями змісту громадянської правової культури, ми закладаємо базис для формування їх як високоосвічених громадян із необхідним рівнем громадянської та правової культури.
Великі потенційні можливості приховує у собі позакласна робота у справі формування громадянської правової культури старшокласників і здійснюється завдяки таким виховним формам: проведення суспільних акцій учнів України ”Громадянин”; залучення членів місцевої громади до організації та функціонування гуртків при ЗШ; організація учнівського самоврядування, зокрема проведення виборів голови та членів учнівського самоврядування в школі із залученням адміністрації, вчителів; співпраця з відповідними комісіями чи службами місцевого самоврядування; волонтерська робота учнів, діяльність у волонтерських загонах; створення та діяльність дитячих молодіжних організацій тощо; етнографічні, фольклорні експедиції; зустрічі з представниками влади та працівниками правоохоронних органів; конкурси на кращий лист (Президенту України, народному депутатові, голові міської/селищної ради); конкурси плакатів на громадянознавчу та правову тематику; мітинги громадянськості, присвячені певним датам чи подіям; співпраця з громадою: проведення спільних акцій по благоустрою території, впорядкування скверів, парків, пам’яток архітектури тощо. молодіжні організації клубного характеру; пішохідні екскурсії («Місто, село, мікрорайон, у якому я живу2 та ін.); діяльність шкільних центрів (наприклад, Центр дитячої дипломатії;
Центр конфліктології; Центр прав дитини, Центр ділової молоді тощо); суспільно-політичні дискусії, дебати старшокласників; тематичні вечори; участь у літній суспільно корисній практиці;
участь у роботі редколегії шкільної/місцевої газети; участь у суспільствознавчих секціях Малої Академії Наук; учнівські збори на громадянську тематику; шкільне (місцеве) опитування; шкільні олімпіади з суспільних дисциплін; шкільні радіопрограми тощо; анкетування мешканців щодо певного суспільного питання; бесіди на громадянознавчу та правову тематики; вибори органів учнівського самоврядування; всеукраїнські конкурси учнівських пошукових робіт «Слідами історії»; гуртки і секції громадянознавчої та правової спрямованості позашкільних навчальних закладів.
Для ефективної позакласної роботи у сфері формування громадянської правової культури необхідні такі ресурси:
- створення програм з формування громадянської правової культури;
- науково-методичне забезпечення процесу формування громадянської правової культури у позакласній роботі;
- методична підготовка педагогічних працівників;
- методичне забезпечення закладів освіти;
- залучення представників місцевої громади, депутатів органів місцевого
- самоврядування, батьків до процесу формування громадянської та правової культури;
- залучення до виховного процесу спеціалістів
(психологів, представників правоохоронних органів, лікарів, наркологів, представників громадських організацій та ін.);
- технічне забезпечення організації позакласної роботи (комп’ютер,
Інтернет, ксерокс, принтер).
Упродовж навчання у загальноосвітній школі в учня має бути сформований певний рівень готовності до дорослого життя, певна сукупність характеристик, так би мовити, життєва компетентність, що має забезпечити молодій людині здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно самореалізуватись за шкільними дверима.
Формування громадянської правової культури старшокласників – процес, керований педагогами, а управління, як важливий компонент професійно- педагогічної діяльності, формується і використовується у безпосередній діяльності вчителя під час спілкування і педагогічного впливу на учнів. Тому до його складу входить весь комплекс умінь та тавичок, здатних забезпечити ефективне формування правової культури старшокласників.
Елементи професійно-педагогічної компетенції у формуванні
громадянської правової культури:
організація самостійної практично-орієнтованої роботи учнів; організація і проведення експериментально-пошукової роботи; використання інтерактивних технологій; упровадження інформаційно-комунікативних технологій.

Відповідно до завдань, що стосуються характеристик особливостей громадянської правової культури старшокласників та специфіки її формування, можна виділити критерії сформованості громадянської правової культури старшокласників (див. додаток 1):
-
когнітивний критерій має на меті виявлення громадянської правової компетентності, здатності критично осмислювати різні підходи та аспекти громадянського правового розвитку;
-
емоційно-вольовий критерій визначає здатність старшокласника до формування потреби розвивати і удосконалювати громадянську правову культуру, набувати практичного досвіду громадянської поведінки;
-
діяльнісний
критерій спрямований на формування власної громадянської правової позиції старшокласників, вироблення правової громадянської поведінки. Показником діяльнісного критерію є вміння оцінювати свою позицію на основі власної інтерпретації громадянської правової культури, виробляти ціннісне ставлення до вчинків та поведінки відповідно до громадянських ідеалів та суспільно-правових норм.
Аналіз педагогічної літератури з цієї проблеми та практичного досвіду виховної роботи загальноосвітнього закладу дозволив виокремити основні педагогічні ідеї, які можуть у сукупності сприяти вихованню громадянської правової культури старшокласників:
1.
Надання учасникам виховного процесу можливостей для реалізації активності, самостійності, відповідальності.
2.
Створення позитивного мікроклімату, що сприяв би формуванню товариськості та взаємодопомоги.
3.
Визначення класним керівником та учнями спільної мети, принципів, організації та змісту виховної діяльності.
4.
Постійний аналіз діяльності, що дозволяє своєчасно реагувати на негативні тенденції, розвивати позитивні результати у процесі виховання громадянської правової культури старшокласників.
5.
Розробка методики виховання громадянської правової культури, здійснення при цьому диференційованого підходу.
Для виховної роботи з майбутніми громадянами особливо важливим є підкреслення неперехідного значення Конституції України, завдяки якій, як довгостроковому правовому документу, зростає патріотизм і висока громадянська відповідальність, дисципліна і згуртованість, прагнення зберігати спокій у суспільстві, тобто те, що спонтанно перетворює населення на активних громадян, а територію – на державу. Повертаючись до проблеми формування в учнівської молоді комплексу громадянських якостей, найбільш доцільно зосередитися на процесі формування у школярів таких, як громадянська самосвідомість, почуття громадянської гідності, обов’язку, відповідальності, громадянської мужності та діловитості.
У процесі формування патріотичних почуттів вчителі повинні ґрунтовно
інформувати школярів про історичні здобутки української нації. При належній
інформованості в них не розвинеться комплекс національної меншовартості.
Треба привчати молодь до думки, що справжній патріотизм ґрунтується не
тільки і не стільки на порівнянні своєї нації – держави з іншими в минулому чи сучасному. Майбутні громадяни повинні любити свою державу, пишатися нею, бажати їй добра вже тому, що вона є. Нарешті, не менш важливим, ніж виховання вищезазначених громадянських якостей школярів, є виховання в них
і елементарних гуманних почуттів: любові до людини, поваги, великодушності.
Неможливо уявити собі справжнього громадянина, який би не виявляв миротворче демократичне ставлення до співгромадян.
Залишається згадати ще один дуже важливий для формування демократичних цінностей у майбутніх громадян аспект — сімейне виховання.
Саме в сім’ї найважче встановлювати демократичні традиції. Тут діти і засвоюють такі поняття, як поділ влади, вікова ієрархія, незаперечне підпорядкування, притиснення волі авторитарністю. Тому відносини в сім’ї також потрібно реформувати, і дослідники сімейного виховання мають приділити цьому пильну увагу. Це дуже важливо, бо життя кожної сім’ї – це частина життя країни. Для виховання громадянськості необхідно, щоб сім’я жила в одному темпоритмі з усім народом, щоб цілі, прагнення і турботи українського народу були і її цілями, прагненнями і турботами.
Основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків та поведінки справжнього громадянина є патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність трудитися для розквіту
Батьківщини, захищати
її, підносити міжнародний авторитет.
Щоб діти стали народом, творцями своєї долі (а це покликана забезпечити незалежна українська держава), необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї, школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.
Громадянська культура є відображенням громадянського суспільства, громадянської сфери суспільного життя, громадянських прав і статусу громадянина. Освіта, безумовно, є одним з найвпливовіших серед внутрішніх та зовнішніх факторів формування політичної культури громадян України.
Освітній процес прямо чи опосередковано відбувається протягом усього життя людини.
Глибоке засвоєння систематизованих знань про правові основи державного життя, положень Закону України формує конституційно-правову свідомість громадян.
Навчальні заклади різного типу і школи, у першу чергу як осередки громадянської освіти, мають сприяти розвиткові демократичної, політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, гідності й відповідальності молодих людей, усвідомленню та визнанню ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини.
Методи запровадження громадянського правового виховання у значній мірі визначаються формами її втілення. Це можуть бути лекції, семінари, тренінги, бесіди, диспути й обов'язково певним чином організована самостійна робота учнів (реферати, доповіді).

Не може бути осторонь цієї роботи й батьківська громадськість, яка повинна оволодіти демократичними, гуманістичними методами сімейного виховання. У системі громадянського виховання одну з основних ролей відіграють механізми відповідних процесів. Серед цих процесів основними є акти комунікативної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу.
Відомо, що спілкування (комунікативна взаємодія) слід розглядати як один з універсальних способів вияву групової форми буття людей, як один з необхідних елементів групової діяльності. Спілкування відображає суб'єкт- суб'єктні відносини соціальних індивідів. У спілкуванні через соціальні ролі реалізуються суспільні відносини.
Результативність спілкування визначається узгодженістю зовнішніх
(організаційні форми, цілі, завдання) та внутрішніх (взаєморозуміння, психологічна сумісність партнерів) умов, умінь і навичок партнерів процесу.
Відомо, що учні старших класів у основі своїй часто виявляють підвищено критичне ставлення до дійсності, нігілізм та інші риси максималізму. У такій ситуації досягти бажаного впливу можна через
навіювання (сугестію). Сугестія, у загальному розумінні, — це будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, вимога), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків людини, яка виступає об'єктом навіювання. Особливістю сугестії є те, що мотиваційним моментом у взаємодії індивідів виступає джерело інформації — учитель, що сприяє безконфліктному характеру прийому інформації, бо навіяне переживається як особисте, як спонукання до дії.
Найбільш результативним механізмом громадянського правового виховання має стати рефлексія (саморефлексія). Відомо, що під рефлексією розуміють процес осмислення окремою людиною мотивів, механізмів, принципів і результатів власної діяльності, життєтворчості, соціального способу існування. Індивідуальна рефлексія — це не тільки інтроспекція власної психіки, а й осмислення своєї життєвої програми, цілей, системи цінностей, прагнень, принципів співвідношення. Засобами рефлексії виступав аналіз смислових підвалин певної системи знань, заміна старих парадигм життєтворчості досконалішими. Результатом індивідуальної рефлексії є образ власного «Я» («Я»-концепція), і він лише тоді відображає реальну особистість, коли у процесі саморефлексії аналізуються предметні та суспільні форми активності індивіда, його включеність у систему суспільних відносин.
Розвиток громадянськості окремого індивіда відбувається через процеси соціалізації, виховання й самовиховання.
По-перше, зміст, форми та методи виховання громадянської правової культури повинні сприяти тому, щоб кожна зростаюча особистість була психічно інтегрована тільки з українською державою.
По-друге, вони повинні попереджувати міжгромадянські й міжетнічні конфлікти, випадки громадянської непокори та інші негативні прояви суспільного життя.
По-третє, громадянське виховання має носити системний характер.

Висновки. Вивчення педагогічних умов, що забезпечують ефективне виховання громадянської правової культури, передбачає могутній виховний потенціал загальноосвітньої школи.
Необхідність удосконалення форм і методів позакласної роботи громадянсько-правової спрямованості обумовлюється зростанням пізнавальної діяльності старшокласників, їх правової інформованості, правової ментальності та почуттям індивідуальної відповідальності.
Ефективність виховання громадянської правової культури старшокласників залежить від комплексного впливу на значущі якості їх особистості: громадянськість, національна ідея, правова переконаність, відповідальність, законослухняність, активна правомірна життєва позиція.
Практичний досвід виховної роботи загальноосвітніх закладів дозволив виокремити основні педагогічні ідеї, які можуть у сукупності сприяти вихованню громадянської правової культури старшокласників:
1.
Надання старшокласникам у процесі позакласної роботи можливостей для реалізації активності, самостійності, відповідальності.
2.
Створення позитивного мікроклімату, що сприяв би формуванню товариськості та взаємодопомоги.
3.
Визначення класним керівником та учнями спільної мети, принципів, організації та змісту позакласної виховної діяльності.
4.
Постійний аналіз діяльності, що дозволяє своєчасно реагувати на негативні тенденції, розвивати позитивні результати у процесі виховання громадянської правової культури старшокласників.
5.
Розробка методики виховання громадянської правової культури, здійснення при цьому диференційованого підходу.
Підвищення ефективності діяльності педагогічних колективів із виховання громадянської правової культури старшокласників — важливе соціокультурне, психолого-педагогічне і правове завдання, яке потребує чіткого керівництва і організації, наповнення позакласного процесу якісно новим змістом, у дусі сучасних вимог.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.
Алексєєва О.В. Формування громадянської позиції сучасної молоді: про мету і завдання громадянського виховання особистості / О.В.Алексєєва //
Педагогіка і психологія. - 2006. - №2. - С. 31-35.
2.
Бачинська Є. Формування громадянської позиції школярів шляхом залучення їх до співуправління виховною системою школи / Є.Бачинська //
Світло. - 2002. - №1. - С.12-16.
3.
Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д.Бех. - К.: Либідь, 2003.
4.
Бойко Д.М. Особливості засвоєння старшокласниками правових знань /
Д.М.Бойко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць. - К., 2003. - Т.1. - Ч.1. - С. 27-31.
5.
Бутківська Т.В. Цінності від учителя до учня / Т.В.Бутківська //
Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 6.

6.
Елагіна Т. Форми та методи формування громадянських якостей особистості / Т.Елагіна // Рідна школа. - 2005. - № 6.
7.
Завалевський Ю.І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи: навч.-метод. посібник / Ю.І.Завалевський;
Науково-методичний центр середньої освіти. - К., 2003. - С.103.
8.
Завалевський Ю.І. Зміст, форми та методи громадянського виховання старшокласників у позаурочній діяльності / Ю.І. Завалевський // Директор школи України. - 2007. - № 9. - С.23.
9.
Іванець Н.О. Формування правової культури серед учнівської молоді /
Н.О.Іванець // Позаклас. час. - 2006. - № 5-6. - С. 73-74.

Додаток 1
Модель сформованості громадянської правової культури





Критерії
Рівні
сформованості
Когнітивний
Емоційно-вольовий
Поведінково-діяльнісний

Інтеріоризація
правових знань
Цілеспрямованість у
оволодінні правовими
навичками й
уміннями
Усвідомлена
переконаність у
необхідності
правомірної поведінки
Правова і
громадянська
активність
Самостійність у
прийнятті
правомірних рішень
ВИСОКИЙ
СЕРЕДНІЙ
НИЗЬКИЙ
1.

Розуміння на основі знань загального і
відмінностей законності правопорядку.
2.

Розуміння прав і свобод людини і
громадянина.
3.

Розуміння правового зв’язку людина-
суспільство-держава.
4.

Розуміння основних законів і правової
термінології.
5.

Знання про громадянські якості
особистості.
1.

Недостатнє розуміння на основі знань
загального і відмінностей законності –
правопрядку.
2.

Недостатнє розуміння прав і свобод
людини і громадянина.
3.

Недостатнє розуміння правового зв’язку.
4.

Недостатнє розуміння основних законів і
правової термінології.
1.

Нерозуміння на основі знань загального
і відмінностей законності –
правопорядку.
2.

Нехтування правами і свободами людини
і громадянина.
3.

Неусвідомлення правового зв’язку
людина-суспільство-держава.
4.

Нерозуміння основних законів і не
володіння правовою термінологією.
5.
Відсутність знань про громадянські
якості особистості.
1.

Уміння оцінювати події і факти, прогнозувати
поведінку.
2.

Уміння правомірно захищати права і свободи.
3.

Усвідомлення взаємозв’язку людини і
громадянина, суспільства і держави.
4.

Усвідомлення правомірності вчинків.
5.

Усвідомлення єдності моралі і права.
6.

Прагнення до громадянського
самовираження.
1.

Недостатнє вміння оцінювати події і факти,
прогнозувати і проектувати поведінку.
2.

Недостатнє вміння правомірно захищати
права і свободи
3.

Недостатнє усвідомлення взаємозв’язку
людини і громадянина, суспільства і
держави.
4.

Недостатнє усвідомлення правомірності
вчинків.
5.

Недостатнє усвідомлення єдності моралі і
права.
1.

Невміння оцінювати події і факти,
прогнозувати і проектувати поведінку.
2.

Невміння правомірно захищати права і
свободи.
3.

Неусвідомлення взаємозв’язку людини і
громадянина, суспільства і держави.
4.

Неусвідомлення правомірності вчинків.
5.

Неусвідомлення єдності моралі і права.
6.

Відсутність прагнення до громадянського
самовираження.
1.

Соціально активна правомірна
поведінка.
2.

Непередбаченість вчинків на межі
морально-правових норм.
3.

Наявність протиріч між нормами
моралі і права.
4.

Виявлення ініціатив у реалізації себе
як громадянина.

1.

Недостатня соціально активна
правомірна поведінка.
2.

Недостатня непередбаченість
вчинків на межі морально-
правових норм.
3.

Недостатня наявність протиріч між
нормами моралі і права.
4.

Недостатнє виявлення ініціативи у
реалізації себе як громадянина.
1.

Відсутність соціально активної
правомірної поведінки.
2.

Відсутність непередбаченості
вчинків на межі морально-
правових норм.
3.

Відсутність протиріч між нормами
моралі і права.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал