Оксана коваль



Pdf просмотр
Сторінка8/12
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.16 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Інновація – комплексна діяльність, спрямована на створення (народження, розробку), освоєння, використання й розповсюдження нового.
Інтерактивне навчання – діалогове, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня; спеціальна форма пізнавальної діяльності з цілком конкретними та прогнозованими цілями.
Креативність – поняття, що характеризує повноцінне функціонування людини, здатність продумувати унікальні ідеї, результати, способи розв’язання проблеми.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому учні
(студенти) під керівництвом педагога проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного обладнання, комп’ютерної техніки.
Лекція (від лат. lectio – читання) – спосіб викладу (логічно стрункого,, систематизова- ного, послідовного та ін.) об’ємного теоретичного матеріалу для забезпечення свідомого сприймання й засвоєння наукової інформації студентами.
Метод конкретних ситуацій (кейс-метод) –метод навчання, за якого студентам пропонується проаналізувати реальну життєву ситуацію. Опис цієї ситуації одночасно відображає не тільки якусь практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти під час вирішення проблеми.
Метод презентацій використовується для представлення досягнень або викладення матеріалу, що вимагає унаочнення у максимальному обсязі.
Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності – це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнстудентів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь не- стандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професій- ного спілкування.
Модульно-рейтингова технологія навчання – це цілісний алгоритм організації повного засвоєння знань та вмінь за модульним принципом з дотриманням психолого- педагогічних вимог до навчального процесу та рейтинговим підсумуванням результатів навчання за семестр, рік і весь період навчання.
«Мозковий штурм» – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, який здійснюється шляхом вільного обговорення думки всіх учасників.
Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямова- ність цієї активності.

52
Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або
іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.
Мотивація внутрішня сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.
Мотивація зовнішня заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.
Мотивування – пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії.
Особистісно зорієнтована технологія – це освітня технологія, головною метою якої
є взаємний та плідний розвиток особистості педагога та його вихованців на основі рівності в спілкуванні й партнерства в спільній діяльності.
Педагогічна інновація – процес оновлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визна- чають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, вихо- вних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу.
Портфоліо (папка досягнень) – зібрана студентом в окрему папку документація як свідчення виконаної роботи і набутих знань (свідоцтв, планів, чи проектів, доповідей, рисунків та ін.).
Практичне заняття (від лат. prakticos – діяльний) – форма навчального заняття, в ході якої викладач організовує розгляд студентами окремих теоретичних положень навчаль- ної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індиві- дуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань.
Прийоми навчання — це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів навчання.
Проблема – це складне теоретичне і практичне завдання, яке потребує розв’язання, проте ні конкретні способи його розв’язання, ні його кінцевий результат не відомі.
Проблемна лекція – лекція у процесі якої включення мислення студентів здійснюєть- ся викладачем за допомогою створення проблемних ситуацій.
Проблемне навчання - дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності, на прийомах і методах викладання та навчан- ня з елементами наукового пошуку.
Проблемний виклад навчального матеріалу – діяльність лектора, спрямована на створення проблемних ситуацій, постановку навчальних проблем і керівництво самостійною пізнавальною діяльністю тих хто навчається у процесі формулювання або вирішення проблем (або в обох цих компонентах).
Проблемні питання - питання, відповіді на які не містяться ні в попередніх знаннях учнів, ні в наявній інформації, що пред’являється, і які викликають у них інтелектуальні ускладнення.
Семінарське заняття – (від лат. semimarium – «розсадник») – форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію із завчасно визначених тем до яких студенти готують тези відповідей або індивідуально виконані реферати – доповіді.
Стимул – спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості.
Форма організації навчання – це конструкція певної ланки процесу навчання, певний вид заняття (урок, лекція, семінар, екскурсія, факультативне заняття, екзамен тощо).

53
СКАРБНИЦЯ МУДРОСТІ
Думай про успіх, уявляй собі успіх,
і ти пустиш у хід силу, що здійснює бажання.
Н.Піл
Урок - це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції.
В.Сухомлинський
Справжній учитель і мудрець нічого не вчать, а лише вказують шлях до істини.
Сократ
Посередній учитель розказує. Гарний учитель пояснює. Видатний учитель показує. Великий учитель надихає.
У.Уорд
Поганий учитель підносить істину, хороший – вчить її знаходити.
А.Дістервег
Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил.
Сааді
Бути вчителем гідний лише той, хто, звертаючись до старого, спроможний відкривати нове.
Конфуцій
Бачити добре в людині завжди важко… Добре в людині доводиться завжди проектувати, і педагог це повинен робити. Він повинен підходити до людини з оптимістичною гіпотезою, навіть з деяким ризиком помилитися.
А.С. Макаренко
Щоб змінити людей, їх треба любити. Вплив на них пропорційний любові до них.
І. Песталоцці
Виховувати людину - означає виховати в неї перспективні шляхи, на яких розташовується її майбутня радість.
А.С.Макаренко
Усе, що досягають дресируванням, натиском, насильством, не стійке, неправильне і ненадійне.
Я.Корчак
Виліпити чудову статую і вдихнути в неї життя - добре; але розвинути юний розум, виліпити по-своєму юну душу та вдихнути в неї почуття правди - ще краще.
В. Гюго
Великим відкриттям будь-якого покоління є те, що людина може змінити своє життя, змінивши відношення до нього.
А. Швейцар
―Ти можеш! – повинен нагадувати викладач учневі. ―Він може! – повинен нагадувати колектив. ―Я можу! – повинен повірити в себе учень.
В.Ф.Шаталов

54
Д О Д А Т К И

55
ДОДАТОК А
МЕТОДИКА
«Педагогічні ситуації»
Мета: Виявити педагогічні здібності викладача на основі того, який вихід він знаходить з низки описаних педагогічних ситуацій.
Інструкція: «Перед Вами – низка складних педагогічних ситуацій. Ознайомившись
із змістом кожної з них, необхідно вибрати із запропонованих варіантів реагування на цю ситуацію той, котрий з педагогічної точки зору, на Вашу думку, найбільш правильний.
Якщо ні один із запропонованих варіантів відповідей Вас не влаштовує, можете назвати свій, оригінальний».
Ситуація 1. Ви почали заняття, всі студенти заспокоїлися. В аудиторії тихо, і раптом хтось вголос засміявся. Коли Ви, ще не встигнувши нічого сказати, запитливо і здивовано подивилися на студента, який засміявся, він, дивлячись вам прямо в очі, заявляє:
«Мені завжди смішно дивитися на Вас і завжди хочеться сміятися, коли Ви проводите заняття».
Як Ви на це відреагуєте?
1. «От тобі й на!»
2. «А що Вам здається смішним?»
3. «Ну, будь ласка, смійся!»
4. «Ви що хворий?»
5. «Люблю веселих людей».
6. «Я рада (ий), що створюю Вам веселий настрій».
7. ...............................................................................
Ситуація 2. Після декількох занять студент заявляє Вам: «Я не думаю, що Ви, як педагог, можете нас чомусь навчити».
Ваша реакція:
1. «Ваша справа - вчитися, а вчити – викладача».
2. «Таких, як Ви, зрозуміло , я нічого не зможу навчити».
3. «Можливо, Вам краще перейти в інший ВНЗ, або навчатися в іншого викладача».
4. «Ви просто не бажаєте вчитися».
5. «Мені цікаво знати, чому Ви так думаєте?»
6. «Давайте поговоримо про це більш детально. У моїй поведінці, мабуть, є щось таке, що викликає у Вас такі думки".
7. ...............................................................................
Ситуація 3. Викладач дає студентові завдання, а той не хоче його виконувати, заявляючи: «Я не бажаю це робити!»
Якою повинна бути реакція викладача?
1. «Не хочеш - примусимо!»
2. «Навіщо ж Ви тоді прийшли вчитися?»
3. «Тим гірше для Вас, залишайтеся неосвіченими, невігласами. Ваша поведінка схожа до поведінки людини, яка на зло своєму обличчю хотіла відрізати собі носа».
4. «Ви розумієте, чим це може закінчитися для Вас?»
5. «Не могли би Ви пояснити, чому?»
6. «Давайте сядемо і обговоримо - можливо, Ви маєте рацію».
7. .............................................................................

56
Ситуація 4. Студент невдоволений своїми успіхами у навчанні, невпевнений у своїх здібностях і в тому, що він колись зможе зрозуміти і засвоїти матеріал, звертається до викладача: «Як Ви вважаєте, чи зможу я коли-небудь вчитися на відмінно і не відставати від інших студентів у групі?»
Що на це повинен відповісти викладач?
1. «Якщо чесно сказати - я не впевнений».
2. «О, так, безперечно, в цьому Ви можете не сумніватися».
3. «У Вас чудові здібності, і я покладаю на Вас великі надії».
4. «Чому Ви не впевнені у собі?»
5. «Давайте поговоримо і вияснимо проблеми».
6. «Багато залежить від того, як ми з Вами будемо працювати».
7. .............................................................................
Ситуація 5. Студент говорить до викладача: «На два найближчих заняття, які Ви будете проводити, я не піду, позаяк в цей час я хочу піти на концерт рок-музики
(варіанти: погуляти з друзями, побувати на спортивних змаганнях в якості глядача, на весіллі тощо)».
Як потрібно відповісти йому?
1. «Тільки спробуйте!»
2. «Наступного разу Вам доведеться прийти з пояснювальною запискою».
3. «Це Ваша справа, вам складати екзамен (залік). Доведеться все одно звітувати за пропущені заняття. Я потім Вас обов'язково спитаю».
4. «Ви, мені здається, дуже несерйозно ставитесь до занять».
5. «Можливо, Вам взагалі залишити навчання?»
6. «А що будете робити далі?»
7. «Мені цікаво знати, чому відвідування концерту (прогулянки) для Вас є цікавішим, ніж заняття?»
8. ..............................................................................
Ситуація 6. Студент, побачивши викладача, коли той зайшов в аудиторію, сказав йому: «У Вас дуже втомлений вигляд».
Як на це має реагувати викладач:
1. «Я думаю, що з Вашого боку не зовсім етично робити мені такі зауваження».
2. «Так, я погано себе почуваю».
3. «Не хвилюйтеся за мене, краще подивіться на себе».
4. «Я сьогодні погано спав(ла), було багато роботи».
5. «Не хвилюйтеся, це не заважатиме нашим заняттям».
6. «Ви - дуже уважний, дякую за турботу!»
7. ...............................................................................
Ситуація 7. «Я відчуваю, що заняття, які Ви проводите, не допомагають мені у майбутній професійній діяльності». - говорить студент викладачеві, і додає: «Я взагалі думаю кинути навчання».
Як на це повинен реагувати викладач?
1. «Припиніть говорити дурниці!»
2. «Нічого собі, додумався!»
3. «Можливо Вам знайти іншого викладача».
4. «Я хотів(ла) детальніше дізнатися, що у Вас викликало таке бажання
5.
«А що, як нам попрацювати разом над вирішенням Вашої проблеми?»
6.
«Можливо, Вашу проблему можна вирішити якось по-іншому?"
7. ...............................................................................

57
Ситуація
8.
Студент розмовляє з викладачем, демонструючи надмірну самовпевненість: «Немає нічого такого, чого я б не зміг зробити, якщо б захотів. Для мене нічого немає складного у тому, щоб вчити Ваш предмет».
Якою має бути відповідь викладача?
1. «Ви занадто високої думки про себе».
2. «З Вашими здібностями? Я не впевнений».
3. «Ви, мабуть, відчуваєте себе досить впевнено, якщо так говорите?»
4. «Я теж впевнений у цьому, бо знаю, що Ви, якщо захочете, багато зможете досягнути».
5. «Це, мабуть, потребує від Вас великої напруженості: великих зусиль».
6. «Надмірна самовпевненість заважає справі».
7 ......................................................................................
Ситуація 9. У відповідь на зауваження викладача студент говорить, що для того, щоб засвоїти навчальний предмет, йому не потрібно багато працювати: «Мене вважають досить здібною людиною».
Що має відповісти йому на це викладач?
1. «Ця думка Вас не стосується».
2. «Ваші зусилля і знання цього не підтверджують».
3. «Багато людей вважають себе досить здібними, проте не завжди є такими».
4. «Я радий (а), що Ви такої високої думки про себе».
5. «Це тим паче повинно змусити Вас більше працювати».
6. «Це звучить так, ніби Ви самі не дуже вірите у свої здібності».
7. .................................................................................
Ситуація 10. Студент говорить до викладача: «Я знову забув виконати завдання».
Як слід на це реагувати викладачеві?
1. «Ну от, знову!»
2. «Чи не здається Вам це виявом безвідповідальності?»
3. «Думаю, що Вам вже час починати ставитись до справи серйозно».
4. «Я хотів(ла) би знати, чому?»
5. «У Вас, мабуть, не було для цього можливості?»
6. «Як Ви вважаєте, чому я кожного разу нагадую про це?»
7. ............................................................................
Ситуація 11. Студент у розмові з викладачем говорить йому: «Я хотів би, щоб Ви ставилися до мне краще».
Як повинен відповісти на таке прохання студента викладач?
1. «Чому я повинен ставитися до Вас краще, ніж до всіх інших?»
2. «Я зовсім не збираюсь грати в любчиків і фаворитів!»
3. «Мені не подобаються люди, які заявляють так, як Ви».
4. «Я хотів(ла) би знати, чому я повенен(на) особливо виділяти Вас серед інших студентів».
5. «Якби я Вам сказав(ла), що люблю Вас більше, ніж інших студентів, то Ви б почували себе краще, впевненіше?»
6. «Як Ви вважаєте, як я насправді до Вас ставлюсь?»
7. ....................................................................................
Ситуація 12. Студент, висловивши викладачеві свої сумніви щодо можливості глибокого міцного засвоєння предмету, який він викладає, додав: «Я сказав Вам про те, що мене турбує. Тепер Ви скажіть, у чому причина цього і як мені бути далі?»

58
Що має відповісти на це викладач?
1. «У Вас, мені здається, комплекс неповноцінності».
2. «У Вас немає ніяких підстав для хвилювання».
3. «Перш ніж я зможу висловити свою обґрунтовану думку, мені необхідно краще розібратися у сутності проблеми».
4. «Давайте почекаємо, попрацюємо і повернемося до цієї проблеми через деякий час.
Я думаю, ми зможемо її вирішити».
5. «Я не готовий(а) зараз дати Вам точну відповідь, мені потрібно подумати».
6. «Не хвилюйтесь, і мені у свій час нічого не вдавалося».
7. .............................................................................
Ситуація 13. Студент говорить викладачеві: «Мені не подобається те, що Ви говорите і захищаєте на заняттях».
Якою має бути відповідь викладача?
1. «Це – погано».
2. «Ви, мабуть, в цьому не розбираєтесь».
3. «Я сподіваюсь, що у подальшому в процесі наших занять Ваша думка зміниться».
4. «А що Ви самі любите і готові захищати?»
5. «Чому?»
6. ...............................................................................
Ситуація 14. Студент, явно демонструючи своє погане ставлення до будь-кого з товаришів групи, говорить: «Я не хочу працювати (вчитися) разом з ним».
Як має на це відреагувати викладач?
1. «Ну і що?»
2. «Нікуди не дінетесь, все одно доведеться».
3. «Це нерозумно з Вашого боку».
4. «Але й він теж після цього не захоче з вами працювати (вчитися)».
5. «Чому?»
6. «Я думаю, що Ви не правий».
7. .....................................................................................................
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИСНОВКИ
Ключ до методики «Педагогічні ситуації».
Оцінка в балах різних варіантів відповідей на різні ситуації.
Вибраний варіант відповіді і його оцінка в балах
Порядковий номер педагогічної ситуації
1 2
3 4
5 6
7 8
1.
4 3
4 2
5 5
-
-
2.
2 2
3 3
5 5
-
-
3.
2 3
4 4
5 5
-
-
4.
2 3
3 4
5 5
-
-
5.
2 2
3 5
2 4
5 5
6.
2 3
2 4
5 5
-
-
7.
2 2
3 4
5 5
-
-
8.
2 2
4 5
4 3
-
-
9.
2 4
3 4
5 4
-
-
10.
2 3
4 4
5 5
-
-

59 11.
2 2
3 4
5 5
-
-
12.
2 3
4 5
4 5
-
-
13.
2 2
4 4
5 4
5
-
14.
2 2
3 4
4 5
-
-
Примітка: власні відповіді оцінюються окремо, і відповідні оцінки додаються до загальної суми балів.
Здатність правильно вирішувати педагогічні проблеми визначаються за сумою балів, набраних респондентом за всіма 14 педагогічними ситуаціями, поділеної на 14.
Якщо респондент отримав середню оцінку вище 4,5 балів, то його педагогічні здібності (за даною методикою) вважаються високорозвиненими (високий рівень). Якщо середня оцінка знаходиться в інтервалі від 3,5 до 4,4 балів, то педагогічні здібності вважаються достатньо розвиненими (середній рівень). І на кінець, якщо середня оцінка нижче 3,4 бали, то педагогічні здібності респондента слаборозвинені (низький рівень).

60
ДОДАТОК В
ОСОБЛИВОСТІ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІІЇ
Поряд із словесними засобами – мовленнєвими – на культуру спілкування впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, рухи тіла тощо.
Невербальна (несловесна) комунікація – це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення. Науковими дослідженнями, зокрема, доведено, що за рахунок невербальних засобів відбувається від 40 до 80% комунікації. Причому 55 % повідомлень сприймається через вирази обличчя, позу, жести, а 38 % -- через інтонацію та модуляцію голосу.
Невербаліка частіше виявляється на несвідомому рівні і несе більш правдиву інфор- мацію, ніж вербальні засоби. З її допомогою передаються емоції, ставлення суб’єктів одне до одного, до змісту розмови. Вербальні та невербальні засоби можуть підсилювати або ослаб- лювати взаємодію. Тому інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту.
Також дуже важливо пам’ятати про те, що невербальна комунікація залежить і від типу культури. Є, звичайно, жести, експресивні сигнали, які майже однакові в усіх народів
(посмішка, сердитий погляд, насуплені брови, хитання головою тощо). Водночас є досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Відомі невербальні сигнали, що в різних народів несуть різну інформацію. Наприклад, більшість європейських народів передають згоду, хитаючи головою згори донизу. Болгари цим жестом передають незгоду, японці – лише підтверджують, що уважно слухають співрозмовника. Популярний жест “коло”, утворене пальцями руки, більшістю англомовних народів, а також в Європі та
Азії застосовують з метою передавання інформації про те, що все гаразд, усе правильно. Але у Франції, наприклад, цей жест означає “нічого”, в Японії – “гроші”.
Класифікація невербальних засобів спілкування
1. Оптико-кінетична система (жести, міміка і пантоміміка, рухи тіла (кінесика).
2. Параекстралінгвістична – це вокалізації, тобто якості голосу, його діапазон, тональність, темп, паузи, різні вкраплення в мову (плач, сміх, кашель).
3. Проксеміка (розміщення учасників при зустрічі тощо).
4. Контакт очей.
1. Оптико-кінетична система.
Жести
1. Комунікативні – замінюють мовлення у спілкуванні й можуть уживатися самостійно:
 привітання та прощання;
 погрози, привертання уваги, запрошення, заборони;
 стверджувальні, запиту вальні, заперечу вальні, подячні;
 брутальні й дратівливі.
2. Підкреслюючи – супроводжують мовлення людини й посилюють мовний контекст.
3. Модальні – виразні рухи, що означають оцінку, ставлення до ситуації.
Сюди належать жести невпевненості; страждання; роздумів; зосередженості; розпачу; здивування; відрази.
Жести відкритості –
 розкриті руки долонями вверх;
 розстібання піджака.
Коли діти гордяться своїми досягненнями – вони відкрито показують руки, а коли відчувають свою вину – ховають їх в кишені, чи за спину.
Жести захисту –
 руки схрещені на грудях;
 стиснуті в кулаки.

61
Якщо ми бачимо такі жести в співрозмовників, ми повинні переглянути те, що робимо чи кажемо, інакше – партнер почне відходити від обговорювання.
Жести оцінки –
 рука на щоці (оперта щока на руку);
 підборіддя опирається на долоню, вказівний палець витягується вдовж щоки, решта
– нижче рота (“почекаєм –подивимось”);
 схилена голова до вас (“уважно слухаю”);
 почісування підборіддя (“добре, давайте подумаєм”);
 пощипування переноси ці – глибоке зосередженість.
Жести підозри і скритності

 рука прикриває рот;
 погляд в бік;
 ноги звернені до виходу;
 потирання носа (знак сумніву).
Жести готовності –
 руки на бедрах (часто в спортсменів, в черзі).
Жести фрустрації –
 коротке дихання;
 тісно сплетені, напружені руки;
 захисне прогладжування шиї долонею.
Жести довіри –
 пальці з’єднуються у вигляді купола.
Жести авторитарності –
 руки з’єднані за спиною;
 підборіддя вверх.
Жести нервозності –
 покашлювання;
 прочищання горла;
 перебирання монет в кишені;
 потягування за вухо.
Жести самоконтролю

 руки заведені за спину і там тісно стискають одна одну.
Жести скуки –
 постукування ногою по підлозі;
 машинальне малювання на папері;
 порожній погляд.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал