Охорона атмосфери



Скачати 170.11 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації29.12.2016
Розмір170.11 Kb.
ТипРобоча програма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Кафедра географії
ЗАТВЕРДЖЕНО
Проректор з навчальної роботи,
проф. Гаврилюк С. В.________________
__________________________ 2013 р.
ОХОРОНА АТМОСФЕРИ
РОБОЧА ПРОГРАМА
вибіркової навчальної дисципліни
підготовки

_____________бакалавр_____________________
галузі знань _____________0401 Природничі науки________
напряму 6.040104 Географія
Луцьк – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни „Охорона атмосфери” для студентів за напрямом підготовки бакалавр, напряму „Географія”.
”___”___________, 2013 р. – 18 c.
Розробники: к. г. н., доц. кафедри географії Нетробчук І. М.
Рецензент: Боярин М. В., кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища
Робоча програма навчальної дисципліни затверджена на засіданні кафедри географії
протокол № 1 від 30 серпня 2013 р.
Завідувач кафедри:____________________ ____( Зузук Ф. В.)___
Робоча програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною комісією географічного факультету
протокол № 1 від 11 вересня 2013 р.
Голова науково-методичної
комісії факультету __________________(Поручинський В. І.
)
Робоча програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною радою університету
протокол № ___ від ___ ____2013 р.
© Нетробчук І. М., 2013
(Прізвище, ініціали)

Вступ
Робоча програма навчальної дисципліни „Охорона атмосфери” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр галузі
знань 0401 Природничі науки, спеціальності “Географія”.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є здобуття теоретичних і
методичних основ охорони атмосферного повітря.
Міждисциплінарні зв’язки:
передбачає знання таких навчальних курсів,
як метеорології та кліматології, фізичної та економічної географії України,
фізики, хімії, математики та інших природничих дисциплін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових
модулів:
1. Класифікація забруднювачів атмосферного повітря.
2. Засоби і методи охорони атмосферного повітря.
1.
Опис навчальної дисципліни
Найменування
показників
Галузь знань,
напрям підготовки,
освітньо-
кваліфікаційний
рівень
Характеристика
навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 4 0401 – Природничі
науки
За вибором
Модулів – 3
Напрям
6.040104
Географія
Рік підготовки – 4
Змістових модулів – 2
Семестр – 7
ІНДЗ: є
Лекціїї – 36 год
Загальна кількість годин –
144
Практичні – 36 год
Тижневих годин
(для денної форми навчання):
аудиторних – 4
самостійної роботи – 2
індивідуальної роботи – 2
Освітньо- кваліфікаційний рівень – бакалавр
Лабораторні – 0 год
Самостійна робота – 36 год
Індивідуальна робота – 36 год
Форма контролю: іспит
2.
Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни „Охорона атмосфери” полягає у формуванні фахівця, що володіє теоретичними прийомами і практичними навичками роботи в галузі охорони атмосферного повітря.
1.2. Основними завданнями дисципліни „Охорона атмосфери” є:
розкриття теоретичних і методичних основ охорони атмосферного повітря;
основні джерела забруднення нижніх шарів атмосфери; генетичні зв'язки між забрудненням повітря й станом інших компонентів ландшафту; нормативно- законодавча база в області охорони атмосферного повітря; методи очищення сумішей; методичні прийоми розрахунків забруднення атмосферного повітря.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти
повинні:
знати : постійний і перемінний склад тропосфери, класифікацію джерел забруднення атмосферного повітря та інгредієнтів забруднення; вплив забруднюючих речовин на організм людини й інші компоненти ландшафту;
закономірності поводження полютантів в навколишньому середовищі;
оцінку ландшафтів за станом повітряного басейну.
вміти : пояснювати джерела забруднення атмосфери, аналізувати наслідки забруднення атмофери, розраховувати індекси забруднення атмосфери, уточнювати розміри санітарно-захисних зон, розробляти проекти щодо зменшення викидів в атмосферу та заходи щодо стабілізації
геоекологічної ситуації району дослідження.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години / 4 кредити
ECTS.
3. Програма навчальної дисципліни
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЮВАЧІВ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.
Тема 1. Склад атмосферного повітря тропосфери та його еволюція.
Постійний та перемінний склад тропосфери. З історії охорони атмосферного повітря.

Тема 2. Джерела природного забруднення атмосферного повітря:
газоподібного, аерозольного, радіоактивного. Поняття про забруднення атмосфери.
Тема 3. Джерела антропогенного забруднення: теплоенергетика
(теплові й атомні електростанції), чорна і кольорова металургія, вугільна,
нафтовидобувна, нафтопереробна, хімічна промисловість; промисловість будівельних матеріалів; транспорт, сільське господарство; побутове забруднення.
Тема 4. Класифікація джерел викидів. Джерела викиду: безперервної і
перервної дії, крапкові і розосереджені. Поняття ГДК: максимально разової,
середньодобової, робочої зони; гранично допустимі викиди (ГДВ); тимчасово узгоджені викиди (ТУВ) тощо. Фонове забруднення. Комбінований вплив шкідливих речовин. Ефекти сумації і синергізма.
Тема 5. Класифікація антропогенних забруднювачів. Інгредієнтне забруднення: механічне, хімічне, біологічне; параметричне; теплове, шумове,
світлове, електромагнітне, радіоактивне. Деструктивне: біоценотичне,
естетичне. Генетичний взаємозв'язок між забрудненням атмосферного повітря й іншими компонентами ландшафту.
Тема 6. Закономірності поводження забруднюючих речовин у ландшафті. Шляхи перенесення забруднюючих речовин. Поводження забруднюючих речовин у нижніх шарах атмосфери. Закономірності макро-,
мезо,- і мікроциркуляції і перенеення забруднювачів. Кругообіг рідких речовин. Швидкість розкладу і перенесення залежно від типу ландшафту.
Здатність ландшафту до самоочищення.
Тема 7. Оцінка ландшафту за станом повітряного басейну. Облік комплексу факторів при визначенні потенційного стану повітряного басейну.
Критерії визначення гостроти проблемної ситуації. Типи екоситуацій за станом повітряного басейну.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЗАСОБИ І МЕТОДИ ОХОРОНИ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Тема 8. Законодавча база в галузі охорони атмосферного повітря.
Правова охорона атмосферного повітря: планування, нормування,
регулювання. Законодавча і нормативна база. Види відповідальності, рівні
охорони.
Тема 9. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел.
Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів.
Тема 10. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря. Методика розрахунку концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела. Вплив метеорологічних умов на забруднення повітря від окремих джерел та групи джерел.
Тема 11. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.Зміст документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів.
Встановлення та розрахунок санітарно-захисної зони. Визначення фонових концентрацій шкідливих речовин розрахунковим шляхом. Визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом. Порядок затвердження та видачі величин фонових концентрацій. Регулювання викидів за несприятливих метеорологічних умов. Оновні принципи розробки заходів щодо регулювання викидів. Складення попереджень про підвищення рівня забруднення повітря. Складення попереджень для одиночних джерел.
Складення попереджень по вмісту загалом.
Тема 12. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Порядок розгляду документів та умови видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Порядок видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними
змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях
Порядок видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.
Тема 13. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря.
Тема 14. Методика розрахунку забруднення атмосферного повітря.
Методика розрахунку забруднення атмосферного повітря викидами одиночного джерела; груповими джерелами. Визначення ступеня впливу шкідливих речовин у залежності від відстані до джерела викиду.
Тема 15. Санітарно-захисна зона. Методика визначення категорії
екологічної небезпеки підприємства. Поняття про санітарно-захисну зону підприємства: розміри, структура.
Тема 16-18. Методика складання розділу “Охорона атмосферного повітря” при розробці проекту охорони навколишнього середовища підприємства. Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря. Методика розрахунків нормативів ГДВ. Розрахунок і
аналіз рівня забруднення атмосферного повітря. Розробка заходів щодо стабілізації геоекологічної ситуації. Уточнення розмірів санітарно-захисної
зони.
4. Структура
навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і
тем
Кількість годин
Усього
у тому числі
Лек.
Практ.
(Семін.)
Лаб. Інд.
Сам.
Роб.
Контр.
роб.
1 2
3 4
5 6
7 8
Змістовий модуль 1.
Класифікація забруднювачів атмосферного повітря
Тема 1.
Склад атмосферного повітря тропосфери та його еволюція
2 2
-
-
-
-
-
Тема 2. Джерела природного забруднення атмосферного повітря
2 2
-
-
-
-
-
Тема
3.
Джерела антропогенного
12 2
6
-
2 2
-
забруднення:
Тема 4.
Класифікація джерел викидів.
4 2
2
-
-
-
-
Тема 5.
Класифікація антропогенних забруднювачів.
2 2
-
-
-
-
-
Тема 6.
Закономірності
поводження забруднюючих речовин у ландшафті.
14 2
4
-
4 4
-
Тема 7. Оцінка ландшафту за станом повітряного басейну.
12 2
2
-
4 4
-
Разом за змістовим модулем 1 48 14 14 10 10
Змістовий модуль 2. Засоби і методи охорони атмосферного повітря
Тема 8. Законодавча база в галузі
охорони атмосферного повітря.
8 2
2
-
2 2
-
Тема 9. Нормативи в галузі
охорони атмосферного повітря.
8 2
2
-
2 2
-
Тема 10. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря.
12 2
4
-
2 4
-
Тема 11. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
12 2
4
-
4 4
-
Тема 12.
Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
12 2
2
-
4 4
-
Тема 13. Державний облік у галузі
охорони атмосферного повітря.
6 2
-
-
2 2
-
Тема 14.
Методика розрахунку забруднення атмосферного повітря.
10 2
2
-
4 2
-
Тема 15.
Санітарно-захисна зона.
8 2
2
-
2 2
-
Тема 16-18.
Методика складання розділу “Охорона атмосферного повітря” при розробці проекту охорони навколишнього середовища підприємства.
18 6
4
-
4 4
-

Разом за змістовим модулем 2 96 22 22
-
26 26
-
Усього годин
144 36 36
-
36 36
-
5. Теми практичних занять

п/п
Тема
Кількість
годин
1
Аналіз джерел антропогенного походження
6 2
Класифікація джерел викидів.
2 3
Поводження забруднюючих речовин у нижніх шарах атмосфери.
4 4
Облік комплексу факторів при визначенні потенційного стану повітряного басейну.
2 5
Правова охорона атмосферного повітря.
2 6
Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
2 7
Методика розрахунку концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
4 8
Визначення фонових концентрацій шкідливих речовин розрахунковим шляхом.
4 9
Порядок видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях.
2 10
Методика розрахунку забруднення атмосферного повітря .
2 11
Встановлення та розрахунок санітарно-захисної зони.
2 12
Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря.
4
Разом
36 6. Самостійна робота

з/п
Тема
Кількість
годин
1
Джерела антропогенного забруднення.
2 2
Здатність ландшафту до самоочищення.
4 3
Типи екоситуацій за станом повітряного басейну.
4 4
Види відповідальності, рівні охорони.
2 5
Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів.
2 6
Вплив метеорологічних умов на забруднення повітря від окремих джерел та групи джерел.
4 7
Регулювання викидів за несприятливих метеорологічних умов.
4 8
Порядок видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.
4 9
Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря.
2

10
Визначення ступеня впливу шкідливих речовин у залежності від відстані до джерела викиду.
2 11
Методика визначення категорії екологічної небезпеки підприємства.
2 12
Розробка заходів щодо стабілізації геоекологічної
ситуації.
4
Разом
36
7. Індивідуальні завдання
Загальні вимоги до виконання:
 індивідуальне завдання повинно мати практичне спрямування та носити творчий, дослідницький характер;
 тип індивідуального завдання – розрахунково-графічний;
 виконується ІНДЗ з додержанням усіх технічних вимог до письмових робіт. Текст має бути надрукований на принтері через 1,5
міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату
А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст розміщується на сторінці,
яка обмежується полями: ліве – 25 мм, нижнє, верхнє – 20 мм, праве –
15 мм. За обсягом ІНДЗ має складати 15-20 сторінок. ІНДЗ починається з титульного аркуша, за ним розміщуються послідовно зміст ІНДЗ,
основний текст (схеми, таблиці, графіки, карти, завдання з підзаголовками відповідно до змісту роботи), список використаних джерел (не менше 15), посилання на джерело інформації – обов’язкове;
Оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання
:
Рівень виконання ІНДЗ
К-ть балів
ІНДЗ виконано відмінно: повно висвітлена тема із сформульованими власними висновками
12
Недостатньо висвітлена тема із нечітко сформульованими власними висновками
11-10
Задовільне виконання ІНДЗ – неповно висвітлено тему без власних висновків студента
9-7
Тема висвітлена без чіткого розуміння суті дослідження
1-6
8. Методи та засоби навчання
У навчальному процесі застосовуються лекції з використанням мультимедіапроектора та інших ТЗН, практичні заняття, самостійна та
індивідуальна роботи.
Серед методик та форм навчання даного курсу слід визначити такі

методики викладання: методика проблемного навчання та евристичне навчання; форми навчання: аналітичні і проблемні лекції та дискусії,
головна мета яких полягає розвитку у студентів логічного та самостійного осмислення додаткового матеріалу, який стосується сучасних процесів розвитку світової економіки; методики навчання: кейс-метод, презентації,
міні-проекти, які готують студенти самостійно та презентують для присутніх.
Практичні заняття плануються для кожної теми дисципліни і
включають такі напрями роботи: підготовку до практичних занять за вказаним планом; виконання контрольних завдань; виконання завдань дослідницького характеру; критичний огляд наукових публікацій за обраною проблематикою; тренінги; рольові та ділові ігри; презентація результатів дослідження на задану тематику, у т. ч. виступ на конференціях.
Види і форми контролю: поточний, проміжний (тестові контрольні
роботи) і підсумковий контроль.
9. Форма підсумкового контролю успішності навчання- іспит
Питання для підсумкового контролю
1. У яких законодавчих актах України визначені організаційні та правові
засади здійснення повітряноохоронних заходів та екологічні вимоги в галузі
охорони та використання атмосферного повітря?
2. Надати визначення терміну «Гранично допустима концентрація».
3. Надати визначення терміну «Гранично допустимий викид (скид)»
4. На вирішення яких завдань спрямоване нормування в галузі охорони атмосферного повітря згідно зі статтями Закону України „Про охорону атмосферного повітря”?
5. Які обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені
Законом України «Про охорону атмосферного повітря”?
6. Які нормативи встановлюються в галузі охорони атмосферного повітря?
7. Які фактори враховуються при розробленні нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря?
8. З якою метою встановлюються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел?
9. Для яких забруднюючих речовин розробляються нормативи екологічної
безпеки атмосферного повітря?
10. На якому рівні встановлюються нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел?
11. Хто розробляє нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел?
12. Для яких джерел встановлюються нормативи забруднюючих речовин у відпрацьованих газах?
13. Ким затверджуються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря?

14. Чи підлягають перегляду затверджені нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря? Якщо так, то за яких умов і як часто здійснюється перегляд?
15. Які нормативи встановлюються для діючих і тих, що проектуються,
окремих типів обладнання і споруд?
16. За якою методикою визначаються основні характеристики забруднення атмосферного повітря?
17. Як класифікуються джерела викидів газоповітряної суміші у відповідності до їх висоти?
18. Як характеризуються джерела викидів забруднюючих речовин за їх координатними характеристиками?
19. Як визначається максимальна концентрація домішки у приземному шарі атмосфери у випадку викиду з джерела гарячої газоповітряної суміші?
20. Як визначається відстань від джерела викиду, на якій буде відмічатися розрахункова максимальна концентрація?
21. Як висота джерела впливає на відстань, де відмічається максимальна розрахункова концентрація?
22. Як змінюється концентрація домішки у приземному шарі атмосферного повітря вдовж осі факела викиду? Наведіть формулу розрахунку.
23. Як змінюється концентрація домішки у приземному шарі атмосферного повітря поперек осі факела викиду? Наведіть формулу розрахунку.
24. Надати поняття «Небезпечна швидкість вітру»?
25. Перелічити несприятливі умови розсіювання домішки, які умовно відносять до «нормальних». Поясніть їх несприятливу дію.
26. Перелічити несприятливі умови розсіювання домішки, які відносять до
«аномальних». Поясніть їх несприятливу дію.
27. Як зміниться концентрація забруднюючої роковини, якщо швидкість вітру буде більш за значенням небезпечної швидкості вітру?
28. При яких метеорологічних умовах буде відмічатися найбільш інтенсивне забруднення повітря?
29. Які документи необхідно розробити для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
30. Які відомості мають буди у документах, які обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин?
31. Як проводиться оцінка впливу забруднюючих на стан забруднення атмосферного повітря?
32. Як встановлюється зона впливу стаціонарних джерел викидів?
33. Як встановлюється санітарно-захисна зона підприємства?
34. Для чого і як визначається фонова концентрація шкідливих речовин?
35. Який документ дає право на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря?
36. Які дозволи можуть надаватися суб’єкту господарювання, якщо його діяльність негативно впливає на стан атмосферного повітря?
37. Хто надає дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами?

38. На який термін видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин?
39. За яких умов переглядається термін дії дозволу на викиди?
40. У чому полягає мета проведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря?
41. Що підлягає державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря?
42. Що включає державний облік в галузі охорони атмосферного повітря?
43. Хто здійснює державний облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив на атмосферне повітря?
44. За якими критеріями здійснюється узяття на державний облік?
45. Що входить до компетенції територіальних органів Мінприроди при ведені державного обліку об’єктів?
10. Методи та засоби діагностики успішності навчання
У процесі вивчення дисципліни використовуються такі методи оцінювання:
1)
поточний контроль (поточне опитування на лекціях,
практичних заняттях);
2)
періодичний контроль або проміжний контроль в кінці
змістового модуля (модульна контрольна робота у вигляді тестових завдань);
3)
оцінювання виконання ІНДЗ;
4) підсумковий контроль (проводиться в кінці вивчення курсу у формі
іспиту).
Засоби діагностики успішності навчання: мультимедійна презентація,
таблиці, схеми, атласи.
11. Розподіл балів та критерії оцінювання
Загальна оцінка за курс складається як алгебраїчна сума оцінок за кожен з чотирьох модулів, тобто на основі отриманих результатів поточного контролю (ПК) та підсумкового контролю знань (іспиту).
Об'єктом оцінювання знань студентом є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та освоєння певного матеріалу, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представляти певний матеріал.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять
і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль реалізується у формі опитування,
виступів на практичних заняттях, перевірки результатів виконання
індивідуальних навчально-дослідних завдань, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом і розвязування розрахункових задач.
Об'єктами поточного контролю знань студентів є:
- систематичність та активність роботи на практичних заняттях;
- виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;
- виконання модульних (контрольних) завдань.
При контролі систематичності та активності роботи на практичних заняттях оцінці підлягає: рівень знань, продемонстрованих у відповідях і
виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття; експрес контролю тощо.
При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання та
індивідуального навчально-дослідного завдання оцінці підлягає: самостійне опрацювання тем загалом і окремих питань; вміння розв’язувати розрахунокові задачі; написання рефератів тощо.
При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модулю. Модульний контроль проводиться у формі
тестів і розв'язуванні розрахуноквих задач під час проведення контрольних робіт.
Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою ECTS. На оцінку завдань модуля І відводиться 24 балів, модуля ІІ – 16 балів, модуля ІІІ – 60
балів.
Критерії оцінювання
Усні відповіді оцінюються за такими критеріями:
1-2 бали – відповідь поверхнева на основі прочитаної лекції;
відповідь хаотична, фрагментарна; відтворення заученого матеріалу без усвідомлення його суті; розуміння і розкриття лише окремих позицій.
3 бали – відповідь послідовна, недостатньо структурована;
роз'яснення переважної кількості позицій (без виділення основних позицій);
використання тексту лекції та одного підручника.
4 бали – відповідь логічна, чітка, структурована; глибоке розуміння матеріалу, яке включає узагальнені, систематизовані позиції; побудована на основі матеріалу лекції та кількох підручників.
5 балів – відповідь чітка, структурована, логічна; включає
узагальнені, систематизовані позиції; побудована на основі матеріалу лекції та кількох підручників; аргументоване посилання на додаткові наукові джерела,
спеціальну літературу, власні наукові доробки; наведення власних прикладів;
порівняльний аналіз.
Оцінювання практичних робіт кожного змістовного модуля здійснюється за 5-тибальною шкалою. Максимальна кількість балів за 12
практичних робіт становить 60. Для переведення цих балів у шкалу

ЕСТS використовуємо перевідний коефіцієнт 0,4 (60х0,4=24 бали).
Оцінка індивідуального завдання складає 16 балів за шкалою ЕСТS.
З них 3 бали відводиться на оцінку за дотримання вимог до оформлення роботи (1 бал – задовільно, 2 бали - добре, 3 бали – відмінно); 3 бали відводиться за вчасну здачу роботи (3 бали – робота здана вчасно у передбачений термін, 0 – балів – робота нездана у передбачений термін);
10 балів – на оцінку змісту роботи та рівня знань студента при її захисті.
Проміжний контроль (модульна контрольна робота) проводиться письмово. Модульний зріз передбачає розв'язання 30 тестових завдань, які
складаються на основі лекційного курсу, практичних робот і питань, які
виносяться на самостійне опрацювання. Правильне розв'язання тестового завдання оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одну модульну контрольну роботу – 30 балів (загалом 60 балів за дві модульні контрольні роботи).
Підсумкова оцінка складається з поточної підсумкової оцінки
(максимум – 40 балів) і контрольної модульної оцінки (максимум – 60
балів). Якщо у підсумку виконання всіх видів навчальної роботи
(практичних робіт, індивідуальної роботи, модульних контрольних робіт)
з даної дисципліни студент набирає більше 75 балів, то, за письмовою згодою студента, вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У випадку незадовільної поточної семестрової
оцінки, або за бажанням підвищити рейтинг, студент складає іспит. При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт,
анулюються. Екзаменаційна оцінка визначається в балах (від 0 до 60) за результатами виконання екзаменаційних завдань.
Поточний контроль
(мах = 40 балів)
Модульний контроль 3
(мах = 60 балів)
Модуль 1
Модуль 2
МКР 1
МКР2
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Індивідуальна робота
30 30 14 10 16 балів
Шкала оцінювання (національна та ЕСТS
)
Сума балів
за всі види навчальної
діяльності
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсової
роботи (проекту),
практики
для заліку
90 – 100
A
Відмінно
Зараховано
82 – 89
B
Добре
75 – 81
C
67 -74
D
Задовільно
60 – 66
E
1 – 59
Fx
Незадовільно
Незараховано (з можливістю повторного складання)
12. Методичне забезпечення

1. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (ЗНД-86). - Л. :
Гидрометеоиздат, 1987. - 93 с.
2. Методическое указание "Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях". РД 52.04.52-85.
Затверджено Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 01.12.86, - Л.: Гидрометеоиздат,
1987.- 52 с.
3. Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Затверд. постановою КМУ від 13.03.02 р. № 299.
13. Список джерел
1. Владимирова О. Г. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище (повітряне середовище): Конспект лекцій / О. Г.
Владимирова. – Одеса : „ТЭС”, 2007. – 100 с.
2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від
25.06.1991 року (зі змінами). Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. - СТ.456.
3. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” в редакції закону
№2556-ІІІ(2556-14) від 21.06.2001.
4. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - суб’єктів підприємницької
діяльності. – Наказ Мінприроди від 9.03.2006. №108. Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 р. за N 341/12215.
5. Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Затверд. постановою КМУ від 13.03.02 р. № 299.
6. Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Затверд. постановою
КМУ від 28.12.2001 р. N 1780.
7. Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Затверд.
Наказом Мінприроди від 16.08.2004 № 317.
8. Порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря. Затверд. постановою КМУ від
13.03. 2002 р. №300.
9. Порядок розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря. Затверд. постановою Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. №303.

10. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (ЗНД-86). - Л. :
Гидрометеоиздат, 1987. - 93 с.
11. Берлянд М.Е. Современные проблемы атмосферной диффузии и загрязнение атмосфери / М.Е. Берлянд. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 448 с.
12. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.
ДСП-173-96. Затверд. Наказом Міністерства охорони здоров'я України вiд 19
червня 1996р. № 173.
13. Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин,
викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
29.11.2001
N 1598.
14. Перелік забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінекоресурсів України від
10.05.2002
N 177 зареєстрованої у Міністерстві юстиції України
22.05.2002
за
N 445/6733.
15. Методическое указание "Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях". РД 52.04.52-85. Затверджено Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища
01.12.86, - Л.: Гидрометеоиздат, 1987.- 52 с.
16. Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Затверджено наказом Міністерства екології
та природних ресурсів України від 30 липня 2001 р. № 286. Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 700/5891.
17. Порядок реєстрації установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств,
установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.
Затверджений Наказом Міністерством екології та природних ресурсів
України № 465 від 13.12.2001. Зареєстровано Міністерством юстиції України
29.12.2001 р. за № 1095/6286.
18. Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затв. Постановою КМУ від 13.12.01 р. N 1655.
19. Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які
справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Затв. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.02 р. № 177.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал