Очима наукової молоді тези доповідей Харків 2012



Pdf просмотр
Сторінка1/10
Дата конвертації30.03.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
УКРАЇНИ
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
Національний технічний університет "Харківський політехнічний
інститут"



МАТЕРІАЛИ

ІІ Регіональної науково-практичної конференції

"АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА
НАУКОВОЇ МОЛОДІ"


Тези доповідей









Харків
2012


УДК 81'73 (063)

Матеріали ІІ Регіональної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми прикладної лінгвістики очима наукової молоді".
Харків, 8 листопада 2012 р.: Тези доповідей. − Х.: Нац. аерокосм. ун-т
ім. М.Є. Жуковського "Харк. авіац. ін-т", 2012. – 105 с.


Подано матеріали секційних доповідей ІІ Регіональної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми прикладної лінгвістики очима наукової молоді", у яких розглядаються основні напрямки досліджень та отримані результати в царині прикладної лінгвістики: актуальні проблеми перекладу та термінознавства як прикладних лінгвістичних дисциплін, теорії методики викладання іноземної мови, сучасної комп’ютерної лінгвістики; сучасні напрямки розвитку лексикографії; питання оптимізації спілкування у системі
"людина – машина"; зв'язок прикладної лінгвістики з функціонуванням держави.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
проф. Копилов В.О. − декан гуманітарного факультету Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ";
доц. Рижкова В.В. − зав. каф. прикладної лінгвістики Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ";
ас. Пизіна Є. В. − викладач кафедри прикладної лінгвістики Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ".


© Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2012


ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ
ІІ Регіональної науково-практичної конференції "Актуальні
проблеми прикладної лінгвістики очима наукової молоді"
Голова:
Кривцов Володимир Станіславович – д-р техн. наук, проф., ректор
Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"
ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
Гайдачук Олександр Віталійович – проректор з наукової роботи Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", доктор техн. наук, професор
Павленко Віталій Миколайович
проректор з науково-педагогічної роботи
Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", кандидат техн. наук, доцент
Нечипорук Микола Васильович проректор з науково-педагогічної роботи та адміністративно-фінансової діяльності
Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", кандидат техн. наук, професор
Копилов Володимир Олександрович – декан гуманітарного факультету
Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", доктор філософ. наук, професор
Усов Іван Ігнатович зав. каф. іноземної мови Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", кандидат психол. наук, професор
Шаронова Наталія Валеріївна – зав. каф. інтелектуальних комп’ютерних систем Національного технічного університету "ХПІ", доктор техн. наук, професор
Каніщева Ольга Валеріївна – ст. викладач кафедри інтелектуальних комп’ютерних систем Національного технічного університету "ХПІ", кандидат техн. наук
Рижкова Вікторія Василівна – зав. каф. прикладної лінгвістики Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", канд. філол. наук, доцент (заступник голови орг. комітету)
Пизіна Євгенія Володимирівна – асистент кафедри прикладної лінгвістики
Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"
(учений секретар)

ІІ Регіональна науково-практична конференція "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА НАУКОВОЇ МОЛОДІ"
4
ПЕРЕКЛАД ЯК ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИЧНА
ДИСЦИПЛІНА
Берьозкіна І.О.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
Науковий керівник – доцент Іванова І.Л.
АБРЕВІАТУРИ ТА СКОРОЧЕНЯ В АВІАЦІЙНИХ АНГЛОМОВНИХ
ТЕКСТАХ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ
На даному етапі розвитку скорочення є дуже актуальним об’єктом вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені скорочення та абревіатури в технічній літературі. Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та граматичних особливостей.
Метою роботи є дослідження абревіатур та скорочень в семантичному полі "авіація" та аналіз особливостей їх перекладу.
Фактичний матеріал дослідження – це 100 скорочень та абревіатур, вибраних з авіаційних статей та словників, їх переклад на українську мову.
Скорочення – це спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об'єднане загальним смислом.
Абревіатура – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з
інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові.
У нашому дослідженні ми відібрали 100 абревіатур та скорочень з авіаційних статей, сайтів та журналів. Для перекладу абревіації у авіаційній сфері ми використовували такі способи перекладу, як транслітерація, експлікація та калькування.
Калькування – це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у


Переклад як прикладна лінгвістична дисципліна
5 мові перекладу.
Транслітерація – механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами
іншої.
Експлікація – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці.
В результаті дослідження розподіл способів перекладу виглядає наступним чином: калькування – 62 одиниці, транслітерація – 8, експлікація –
30.
Відзначимо, що у перекладі авіаційних абревіатур та скорочень переважає такий засіб як калькування (62%). Цей спосіб використовується тоді, коли у мові перекладу відсутнє відповідне скорочення, причому для перекладу необхідно визначити повну форму скорочення у мові оригіналу.
Друге місце за своєю кількістю займають абревіатури та скорочення, що перекладаються експлікацією (30%). Такий переклад використовується тоді, коли в мові, на яку перекладають, не існує еквівалента. Як показує наше дослідження такий спосіб в авіаційних текстах використовується рідше, так як технічні тексти повинні бути лаконічними та економними.
Ще рідше зустрічається такий тип перекладу як транслітерація (8%). Це зумовлено тим, що частіше такий спосіб зустрічається у скороченнях, що позначають великі організації, агентства, об’єднання тощо.
Матеріали нашого дослідження можуть допомогти вирішити деякі труднощі, які виникають при перекладі авіаційних абревіатур та скорочень.
Вони стануть у нагоді фахівцям у галузі авіації та космонавтики, перекладачам науково-технічної літератури, студентам, які вивчають теорію і практику науково-технічного перекладу.
Будніченко Ю.Л., Дорошенко Н.С.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІ ПОГЛЯДИ В. НАБОКОВА
У роботах спеціалістів з теорії художнього перекладу останній розглядається як творче перетворення літературного оригіналу відповідно до літературних норм і виразних можливостей мови перекладу, яке супроводжується трансформацією літературних особливостей оригіналу і

ІІ Регіональна науково-практична конференція "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА НАУКОВОЇ МОЛОДІ"
6 відтворенням емоційно-естетичної інформації, яка притаманна оригіналу.
Додатково існує цілий ряд особливостей, які відрізняють як самі поетичні тексти, так і проблеми, які виникають під час їхнього перекладу. Всі ці проблеми можна умовно поділити на дві групи, перша з яких пов’язана з особливостями національного та авторського поетичного мислення, а друга – з особливостями форми вірша, які зумовлені як структурою мови, так і традиціями кожного народу.
Як перекладач, В.В. Набоков виходить із принципової неможливості передавання літературного стилю автора оригіналу, особливостей жанрy твору і культурно-літературних традицій культури оригіналу. Він говорить про те, що унікальні шедеври національних літератур вимагають ідеальних перекладів, які
є врешті-решт недосяжними. Набоков детально описує ті асоціації і алюзії
"Євгенія Онєгіна", які змусили його відмовитися від створення перекладу, який би відповідав англо-американським поетичним нормам, і вдатися до коментування буквально кожної поетичної строфи. Він стверджує, що парафраз у перекладі є цілком неприйнятним, оскільки втілює потурання смакам публіки, що, за Набоковим, є найстрашнішим гріхом перекладача. Однак він уважає, що перекладач має задовольняти потреби читачів перекладу у роз’ясненні
історичного контексту і отриманні літературознавчої інформації.
Принципова позиція Набокова сформульована ним як необхідність відтворити з абсолютною точністю увесь текст. Термін "буквальний переклад" він називає тавтологічним, тому що будь-який інший переклад насправді є не перекладом, а імітацією, адаптацією або пародією. Набоков здійснює детальний контрастивний аналіз мовно-просодичних характеристик російської і англійської мов, супроводжуючи його численними прикладами з англо- американської й російської поезії.
У повній відповідності до своїх перекладознавчих переконань Набоков відмовився від поетичного перекладу "Євгенія Онєгіна", замінивши чотирнадцять римованих рядків, написаних чотиристопним ямбом, на чотирнадцять неримованих рядків перемінної довжини, написаних ямбом від двостопного до п’ятистопного, тобто ритмічною прозою. Майже кожний рядок перекладу супроводжується коментарем, що пояснює художні особливості тексту оригіналу, асоціації, що свідомо або підсвідомо виникають у російськомовного читача роману, культурні й історичні реалії. Саме тому набоківський переклад "Євгенія Онєгіна" є видатним і неперевершеним зразком перекладацького мистецтва, незважаючи на велику кількість критики з боку теоретиків і практиків художнього перекладу.


Переклад як прикладна лінгвістична дисципліна
7
Гончарова К.О.
Харківський національний аерокосмічний університет М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
Науковий керівник – старший викладач Кошелєва О.А.
ПОЛІСЕМІЧНА ЛЕКСИКА В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ
АВІАЦІЙНОЇ ТЕМАТИКИ ТА ЇЇ ПЕРЕКЛАД
Наявність у мовної одиниці більш як одного значення за умови семантичного зв’язку між ними або переносу спільних, або суміжних ознак чи функцій з одного денотата на інший дозволяє говорити про таку мовну категорію, як полісемія. Проблемою полісемії як одним із центральних питань мовознавства займалися представники різних напрямів семасіології, однак вона й досі остаточно не розв’язана.
Метою нашої роботи було дослідження полісемії в науково-технічній літературі, зокрема у текстах авіаційної тематики. Нам було необхідно визначити наявність полісемічної термінологічної лексики у науково-технічних текстах авіаційної тематики та зауважити особливості її перекладу.
Матеріалом нашого дослідження були довільно вибрані дві статті з авіакосмічного періодичного видання Airspace Journal (2002-2005) під назвою
Motor Sich Draws up Ambitious Plans та Domain Integration for CNS/ATM, що мають відповідні перекладні статті українською мовою Нові можливості ВАТ
"Мотор січ" та Інтеграція зон контролю КПР у рамках технології CNS/ATM.
Методологію нашого дослідження становили методи структурного, кількісного та порівняльного аналізу.
З результатів нашого дослідження ми виявили, що функційонування термінології будь-якої галузі, зокрема і науково-технічної, тісно пов’язане із явищем полісемії. За своєю типологією розрізняють внутрішньогалузеву (коли один і той самий термін із майже незмінним семантичним ядром функціонує в межах однієї терміносистеми однієї галузі знань) та міжгалузеву (коли один і той самий термін із майже незмінним семантичним ядром функціонує в різних галузевих терміносистемах) полісемію. Так, до міжсистемної полісемії належать:

line – 1)лінія, риска; 2) прикордонна лінія; 3) заняття, рід діяльності;
4) ліска; 5) конвеєр;

force – 1) сила; 2) насильство, примус; 3) збройний загін; 4)сила, дія,
чинність(закону); 5)зміст, значення; 6)сила (фіз.);
До внутрішньосистемної полісемії відносимо gap – 1) пролом, провал,

ІІ Регіональна науково-практична конференція "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА НАУКОВОЇ МОЛОДІ"
8
щілина, розрив; 2) проміжок інтервал; 3) пробіл, лакуна, пропуск; 4)
відставання, втрата, дефіцит;
Також під час виконання аналізу перекладу полісемічних термінологічних одиниць ми звернули увагу на те, що не всі терміни виражені мовою перекладу, як окремі слова, є випадки, коли одна полісемічна термінологічна одиниця англійської мови перекладалася українською мовою за допомогою словосполучення: terminal – зона терміналу; runway – злітно-
посадкова смуга; commuter – літак місцевих повітряних ліній. Таких випадків ми отримали всього 11, що пояснюється тим, що перекладач використав описовий переклад, у якому використав прийом опису реалії, вираженої мовою оригіналу за допомогою реалій присутніх у мові перекладу.
Полісемічність терміна не завжди є бажаною. Але оскільки більшість термінів все ж таки є багатозначними, постає питання їх адекватного перекладу.
Для того аби переклад був саме таким, необхідно звернути увагу на те, у якому саме контексті вжитий той чи інший термін. Адже, контекст може зменшити кількість значень полісемічного терміна, або і зовсім нейтралізувати його полісемію.
Дуже важливим фактором є перекладацька компетенція, адже для успішного виконання своїх професійних обов’язків технічний перекладач повинен володіти певними знаннями, навичками й уміннями, які у своїй сукупності формують систему його професійних компетенцій.
Професійна компетенція технічного перекладача становить собою сукупність взаємопов’язаних компетенцій які лежать в основі його професійної діяльності і дозволяють йому засобами мови перекладу адекватно передавати зміст тексту оригіналу відповідно до вимог і завдань науково-технічної комунікації.
Двоєнко В.В.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський
авіаційний інститут"
Науковий керівник – доцент Іванова І.Л.
ІНФІНІТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В АНГЛОМОВНІЙ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
У зв'язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково- технічної інформації виросло значення науково-технічного перекладу. Науково- технічні переклади, у зв'язку з особливими вимогами, що ставляться до них, потребують значної уваги до досягнення еквівалентності та адекватності


Переклад як прикладна лінгвістична дисципліна
9 перекладу з англійської мови українською.
Інфінітив (від лат. infinitivus – невизначений, неозначений) форма дієслова. В індоєвропейських мовах інфінітив являє форму віддієслівного імені, яке перейшло у дієслівну парадигму. Історично, інфінітив називав дію як таку.
У реченні інфінітив здебільшого відіграє роль предиката.
Інфінітив є багатофункціональним як в українській, так і в англійській мові. Але кількість форм інфінітиву й можливості їх використання в обох мовах відрізняються, що призводить до певних труднощів під час перекладу.
Інфінітивні звороти із прийменником for являють собою сполучення, до складу якого входить: прийменник for плюс іменник у загальному відмінку (або займенник в об'єктному відмінку) плюс інфінітив. Об'єктний предикативний
інфінітивний зворот - це сполучення іменника в загальному відмінку (або особового займенника в об'єктному відмінку) з інфінітивом. Суб'єктний предикативний інфінітивний зворот – це сполучення іменника в загальному відмінку (або займенника в називному відмінку) у функції підмета з
інфінітивом як другої частини складеного дієслівного присудка.
Самостійний інфінітивний зворот складається з іменника в загальному відмінку й інфінітива. Іменник у такому звороті позначає особу або предмет, що виконує або піддається дії, вираженій інфінітивом. Такий зворот стоїть наприкінці речення й відокремлюється комою. Перекладається реченням із сполучником причому, у якому дієслово виражає повинність.
Сполучникові
інфінітивні звороти вводяться сполучниковими прислівниками (Conjunctive Adverbs) when, where, why, how, сполучниковими займенниками (Conjunctive Pronouns) who, what, which та сполучниками
(Conjunctions) whether, as if, in order, so as. У реченні ці звороти можуть виконувати функцію підмета, предиката, додатка або означення.
Результати практичного дослідження показали, що найбільш вживаною формою є суб’єктний предикативний інфінітивний зворот. Він становить 46% від усіх аналізованих конструкцій. Об’єктний предикативний інфінітивний зворот зустрічається майже у два рази рідше, тобто 20%. Сполучниковий
інфінітивний зворот та інфінітивна конструкція з прийменником for становлять однакову кількість – 12%. Найрідше зустрічається самостійний інфінітивний зворот – 10%.





ІІ Регіональна науково-практична конференція "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА НАУКОВОЇ МОЛОДІ"
10
Зарєчна І.В.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
Науковий керівник – доцент Кудоярова О.В.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У
ГАЛУЗІ ФАРМАКОЛОГІЇ
Сучасна фармакологія як одна з найрозвиненіших галузей української науки послуговується належним чином організованою національною фаховою мовою, основу якої становить спеціальна лексика. Медико-клінічна термінологія – це не лише один з найбільших розділів загально медичної термінології, який об’єднує блоки термінів різних медичних спеціальностей, але й найменш унормована група термінологічної лексики медичних наук, невпорядкованість якої пов’язана передусім з наявністю таких явищ, як полісемія, синонімія, варіантність. Основним чинником, що зумовив неоднорідність складу фармакологічної термінології, складність її поняттєвої системи, є багатовікова історія розвитку фармації, різноманітність джерел поповнення її словникового складу.
Ми досліджуємо фармацевтичну термінологію, яка представляє собою комплекс, що складається з сукупностей термінів ряду спеціальних дисциплін, об'єднаних під загальною назвою фармація, що вивчають дослідження, виробництво, застосування лікарських засобів рослинного, мінерального, тваринного та синтетичного походження.
Мета нашого дослідження полягає у вивченні проблем фармакологічної термінології та виявленні її структурно-семантичних особливостей.
Матеріалом дослідження слугували 100 англомовних інструкцій, які були отримані з двох британських, одного українського та одного російського фармацевтичних сайтів. Дослідницький корпус становить 600 термінологічних одиниць.
Відповідно до класифікації термінів за структурою, які поділяються на прості, терміни-словосполучення та багатокомпонентні терміни, ми з’ясували, що для англомовної фармацевтичної термінології характерне застосування простих термінів, які складають 52,2% (granulocytopenia – гранулопенія,
cephalalgia - головний біль, hirsutism – гірсутизм) та термінів-словосполучень, які становлять 41,2% (fetal lethality – внутрішньоутробна смертність,
gastrointestinal haemorrhage – шлунково-кишковий крововилив). Однак використання багатокомпонентних термінів є незначним, лише 3,5% (bone


Переклад як прикладна лінгвістична дисципліна
11
marrow suppression – придушення діяльності кісткового мозку).
Семантичний аналіз полягає у поділі термінів на тематичні групи. У корпусі нашої вибірки виділено 6 груп: лікарський засіб, лікарська форма, показання до застосування, побічна дія, спосіб застосування та загальні терміни. Наше дослідження продемонструвало, що у аналізованих медичних
інструкціях переважає застосування термінів таких груп, як побічна дія, що складають 28,3% (seizure – пароксизм, somnolence – сонливість), загальні терміни, які становлять 21,7% (posology – дозування, contraindication –
протипоказання), показання до застосування, доля яких складає 18,8%
(pharyngitis – фарингіт, otitis – отит) та лікарські речовини, 19,8% (sodium
chloride – кам’яна сіль, macrogol – поліетиленгликоль).
У перекладознавстві виділяють такі шляхи перекладу, як калькування, описовий переклад, транскрибування, транслітерація, варіантний відповідник та еквівалент. До цих видів ми додали комбінований переклад. Згідно з аналізом за способами перекладу, серед наших термінів переважає комбінований переклад, який становить 20,5% (ascorbic acid – аскорбінова
кислота, capsula amylacea – крохмальна капсула); еквівалентні терміни, долею у 25,8% (cerumen – вушна сірка, atrial flutter – тріпотіння передсердь) та транскрибування, що складає 20,3% (epilepsy – епілепсія, folliculitis –
фолікуліт).
Електроні словники на сучасному етапі відіграють найважливішу роль у житті перекладача, або ж людини, яка досліджує саму мову. Нами було розроблено 4 перекладні словники: англійсько-російський, англійсько- український, російсько-англійський та українсько-англійський. Ці словники містять найважливішу
інформацію, яка необхідна для вивчення фармакологічної термінології, а саме переклад фармацевтичного терміна, його тлумачення, приклад застосування у контексті та зображення значення цього терміна.
Кієнко Ю.Е.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
"Харківський авіаційний інститут"
Науковий керівник – доцент
Дорошенко Н.С.
ЛЕКСИКО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ
(АЕРОДИНАМІКА)
У словниковому складі будь-якої сучасної розвиненої літературної мови термінологічна лексика посідає помітне та досить важливе місце. Всебічне

ІІ Регіональна науково-практична конференція "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ОЧИМА НАУКОВОЇ МОЛОДІ"
12 вивчення термінологічної лексики сприяє виявленню закономірностей розвитку лексичної системи мови в цілому.
Постійний розвиток та збагачення термінологічної лексики та науково- технічної термінології є необхідною умовою та прямим наслідком прогресу в тих галузях діяльності людини, з якими ця термінологія пов’язана.
Актуальність


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал