«Облік наявності і руху основних засобів»




Сторінка1/3
Дата конвертації23.02.2017
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3

1
Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи
Національного банку України»
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Фінансовий облік» на тему: «Облік наявності і руху основних засобів»
Реєстраційний № _____
Виконала:
Здано «___» ___________200_ р. студентка ІV курсу групи ОА - 61
Педора О.О.
Перевірила: к.е.н., асистент
Серпенінова Ю. С.
Суми – 2009

2
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………….…4
Розділ 1. Теоретичні основи обліку наявності та руху основних засобів
1.1.
Склад і класифікація основних засобів………………………..….5 1.2.
Оцінка і переоцінка основних засобів……………………………10
Розділ 2. Облік наявності та руху основних засобів на підприємстві
2.1.
Первинний і аналітичний облік основних засобів…………..….16 2.2.
Синтетичний облік надходження і вибуття основних засобів….20 2.3.
Інвентаризація основних засобів……………………………….....27
Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку наявності і руху основних засобів
3.1
Шляхи вдосконалення первинного обліку основних засобів...…33 3.2
Шляхи вдосконалення обліку ремонту основних засобів………..36
Висновки…………………………………………………………………..41
Список використаних джерел……………………………………………44
Додатки……………………………………………………………………51

3
ВСТУП
Усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.
Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.
Невід'ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.
Правильно організований та грамотно побудований бухгалтерський облік є передумовою ефективного функціонування підприємства, адже даними про стан підприємства та про окремі господарські операції є саме бухгалтерські документи та звіти.
Бухгалтерський облік основних засобів в установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильнее документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.
Питанню обліку основних засобів приділяється достатньо багато уваги у спеціальній та науковій літературі такими авторами як Бутинець Ф.Ф. ,
Бабіч В. В., Ткаченко М. М., Чебанова Н.В., Голов С. Ф. та ін.
Однак, разом з цим, наявні проблемні моменти, які потрібно удосконалювати як теоретично так і практично.

4
Метою курсової роботи є розкриття теоретичних аспектів з обліку основних засобів, а також практики відображень операцій з ними в регістрах бухгалтерського обліку і на рахунках бухгалтерського обліку, розробка удосконалень.
У зв’язку з цим завданнями курсової роботи є :
- вивчити теоретичні основи обліку основних засобів, дослідити нормативно-правову базу з цього питання, розглянути основні аспекти оцінки і переоцінки;
- розглянути організацію первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів на підприємствах України;
- дослідити порядок і проведення інвентаризації та відображення її результатів в обліку;
- розробити вдосконалення оцінки та переоцінки основних засобів.
Об’єктом дослідження виступає організація бухгалтерського обліку основних засобів, їх оцінки і переоцінки на ВАТ «Чернігівський молочно- консервний комбінат».
Предметом дослідження є теоретичні та організаційні аспекти первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів, а також
їх оцінки і переоцінки.
Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний, логічні, синтезу, аналізу, порівняння.

5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.3.
Склад і класифікація основних засобів
Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.
В економічній теорії основними засобами зазвичай вважають капітальні вкладення, що беруть участь у виробництві протягом тривалого строку, які обчислюються в грошовому, вартісному виразі [48].
Згідно П(С)БО 7 «Основні засоби» - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [40].
Якщо порівнювати вітчизняний стандарт бухгалтерського обліку із міжнародним, то в останньому дається наступне визначення основних засобів
– це матеріальні об'єкти, що їх [31]:
1) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду або для адміністративних цілей;
2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
На думку Поддєроьгіна А. М., основні засоби – це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні

6 засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби [48].
Не належать до основних засобів:
1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
2) предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів
України;
3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення
індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Якщо узагальнити вищесказане, то, за П(С)БО 7 «Основні засоби» складаються з (Рис. 1.1):
Рисунок 1.1 – Склад основних виробничих засобів підприємства
Основні виробничі засоби підприємства
Активна частина ОЗ
Господарський інвентар
Споруди
Будівлі
Пасивна частина ОЗ
Обчислювальна техніка і лабораторне устаткування
Вимірювальні і регулюючі пристрої
Транспортні засоби
Робочі машини і устаткування

7
Основні вимоги до класифікації визначено на законодавчому рівні.
Зокрема, згідно з п.5 П(С)БО 7, основні засоби поділяються спочатку на три групи [40]:
- власне основні засоби
- незавершені капітальні інвестиції.
- інші необоротні матеріальні активи
Сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів – це група основних засобів.
Таблиця 1.1 – Групи основних засобів
На думку Назарбаєвої І. підприємство може розширювати зазначену класифікацію, поділяючи у групах (підгрупах) основні засоби на власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, часткової ліквідації тощо [35].
Сформулювати критерії (або, інакше кажучи, встановити ознаки), за якими відбувається розподіл, досить складно, тим паче що жодних пояснень з цього приводу у стандарті немає.
З погляду теорії такий розподіл взагалі не можна визнати обґрунтованим.
Не зовсім зрозумілою є і його мета. Правила обліку, особливо для двох перших груп, майже однакові. Певні особливості обліку існують тільки щодо об'єктів, які
Основні засоби рахунок 10
Інвестиційна нерухомість
100
Земельні ділянки
101
Капітальні витрати на поліпшення земель
102
Будинки, спорудження і передатні устрої
103
Машини й устаткування
104
Транспортні засоби
105
Інструменти, прилади, інвентар
106
Робоча і продуктивна худоба
107
Багаторічні насадження
108
Інші основні засоби
109

8 належать до підгруп «Бібліотечні фонди» і «Малоцінні необоротні матеріальні активи» [4].
Якщо порівнювати класифікацію П(С)БО 7 з МСБО 16, то останній нічого подібного не вимагає, а запропонована ним класифікація наводиться в загальному вигляді і використовується для визначення груп амортизаційних активів. У складі основних засобів розглядаються наступні класифікаційні групи: земля, будинки і споруди, машини, обладнання. В основу такого поділу об’єктів основних засобів покладено єдність підходів до визначення ступеня зносу та джерел його покриття [31].
Окрім вищезазначеної класифікації основні засоби можна диференціювати за наступними ознаками, які наводить в своїх працях
Лишиленко О.В. [27]:
I.
За галузевою ознакою:
1)
промислові,
2)
будівельні,
3)
сільськогосподарські,
4)
транспортні,
5)
зв'язку тощо.
Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість".
Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі
"Сільське господарство" тощо .
II.
У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на:
1)
промислово-виробничі,

9 2)
виробничі основні засоби інших галузей народного господарства
3)
невиробничі.
До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби,
інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.
Тобто це ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт, наданням послуг.
Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства.
До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно- побутових потреб населення.
III.
За використанням:
1)
діючі - всі основні засоби, що використовуються у господарстві.
2)
недіючі - ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів.
3)
запасні - різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.
ІV. За ознакою належності:

10 1)
власні – являються безпосередньою власність підприємства, мають джерело свого утворення (внесок до Статутного капіталу, цільове фінансування тощо)
2)
орендовані - показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.
Згідно із законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено поділ основних засобів на три групи [13]:
1)
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири
і місця загального користування.
2)
група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та
інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них.
3)
група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну худобу та багаторічні насадження
Таким чином, основні засоби мають знаний вплив на діяльнімть підприємства, їх склад і класифікація мають бути чітко виокремлені для найбільш повного і точного відображення в обліку.
1.2 Оцінка і переоцінка основних засобів
В бухгалтерському обліку відповідно до принципу обачності застосовуються методи оцінки, які попереджують заниження оцінки зобов’язань і витрат і завищення оцінки активів і доходів.

11
Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.
Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію [47].
Згідно з П(С)БО 7, до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати [40]:
1)
суми, сплачені згідно з договором постачальнику;
2) суми, сплачені стороннім організаціям за виконані роботи за договорами будівельного підряду;
3) реєстраційні збори, держмито й аналогічні їм платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів;
4) сплачені мито, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;
5) винагороди, сплачені посередницьким організаціям, через які було придбано об'єкт основних засобів;
6) витрати по страхуванню ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
7) витрати на встановлення, монтаж, наладку основних засобів;
8) адміністративні та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх до робочого стану.
Витрати на оплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених повністю або

12 частково за рахунок позикового капіталу).
Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання [19].
Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі
[1]:
- реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;
- переоцінки балансової вартості основних засобів;
- часткової ліквідації відповідних об'єктів.
Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.
Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій [47].
Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку
їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання [40].

13
Майже на кожному підприємстві враховуються основні засоби, залишкова вартість яких не відповідає їх справедливій вартості. В такому разі підприємство приймає рішення про переоцінку основних засобів .
Суть переоцінки основних засобів полягає в приведенні залишкової вартості у відповідність з їх реальною справедливою вартістю. Переоцінка основних засобів в бухгалтерському обліку здійснюється по самостійному вирішенню підприємства [6].
Предметом переоцінки основних фондів можуть бути будівлі, споруди, робочі силові машини і устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, інші види основних фондів, які діють, знаходяться на консервації, в резерві, підготовлені до списування, але не оформлені в установленому порядку відповідними актами, а також об'єкти, які не завершені будівництвом, устаткування, яке призначене для встановлення [11].
Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта значно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Порогом суттєвості для проведення переоцінки може прийматися величина, що дорівнює 1% чистого прибутку (збитку) підприємства або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єкта від його справедливої вартості [30].
Величина суттєвості встановлюється окремо для кожної групи основних засобів у Наказі про облікову політику з метою дотримання принципу послідовності [12].
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки [41].
Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

14
Сума дооцінки (уцінки) вартості і зносу об'єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінки [30].
Якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість [5].
Дані про переоцінку (зміна вартості і зносу) відображаються у регістрах аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка обліку основних засобів, книга обліку основних засобів, Відомість обліку необоротних активів і зносу).
Згідно з П(С)БО 7, у бухгалтерському обліку сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів, що проводиться перший раз, включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки, що проводиться перший раз – до складу витрат звітного періоду [40].
Підприємства і організації мають право самостійно визначати метод, за яким проводитиметься переоцінка основних фондів. Таких методів є два [29]:
1)
метод прямої переоцінки, який полягає у перерахунку вартості окремих елементів основних фондів за документально підтвердженими ринковими цінами на нові об'єкти, аналогічні оцінюваним (на 1 січня відповідного року). Для підтвердження використовуваних цін можуть бути залучені: дані оцінок на аналогічну продукцію, отримані у письмовій формі від виробників; відомості про рівень цін, що є у органів державної статистики, торгових інспекцій; відомості про рівень цін, опублікованих у
ЗМІ і в спеціальній літературі; експертні висновки;
2)
метод індексної переоцінки, який полягає в індексації окремих об'єктів основних фондів із застосуванням індивідуальних індексів вартості основних фондів.

15
У бухгалтерському обліку результати першої переоцінки відображаються таким чином [26]:
1. Перша дооцінка - сума зазначеної дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів відображається у складі додаткового капіталу підприємства на дебеті рахунка 423 "Дооцінка активів".
2. Перша уцінка - сума уцінки відображається у складі витрат підприємства звітного періоду і відображається на дебеті рахунка 975
"Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій".
У подальшій діяльності у підприємства може виникнути необхідність повторного здійснення переоцінки. У цьому випадку треба буде враховувати
і порівнювати результати попередніх переоцінок [25].
Таким чином, розглянуті способи оцінки основних засобів мають значний вплив на їх відображення в обліку. Правильне віднесення вират до первісної вартості при спорудження чи придбанні об’єкту основного засобу, дасть змогу дотримуватися принципу відповідності, не прорушуючи чинного законодавства на підприємстві.

16
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
2.1
Первинний та аналітичний облік основних засобів
Усі операції, повязані з рухом основних засобів оформляються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасніть їх обліку. Мета первинного обліку основних засобів – збирання та обробка даних про факти господарської діяльності, їх подальше перетворення на
інформацію, яка дає можливість апарату управління розробляти та ухвалювати рішення і уникати економічних прорахунків.
Змістом первинного обліку є первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному та вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації – документах [20].
Сприйняття та вимірювання можливе лише тоді, коли об’єкти обліку конкретизовані у вигляді облікових номенклатур. Тому першим об’єктом організації первинного обліку є облікова номенклатура. Організація облікових номенклатур включає два види робіт: вибір (або формування) та складання переліку.
Облікова номенклатура – це перелік господарських фактів про форми функціонування майна – засобів господарства, капіталу – джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку [44].
Організацію первинного обліку починають з вивчення складу облікових номенклатур. Насамперед визначають господарські факти, які слід відобразити в системі бухгалтерського обліку та зафіксувати у первинних документах – носіях обліково-економічної інформації. На склад облікових

17 номенклатур впливають система звітності, об’єкти проміжного контролю їх формування.
Існують такі типові форми первинної облікової доркументації з обліку основних засобів (Таблиця 2.1) [7].
Таблиця 2.1 - Типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів
№ форми
Назва документу
Примітки
ОЗ-1
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
Складається на кожен об’єкт окремо, а на декілька – лише в тому випадку, коли об’єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією особою.
ОЗ-2
Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів
Зазначаються технічна характеристика та первісна вартість об’єкту. Актом такої форми оформлюється приймання завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації.
ОЗ-3
Акт на списання основних засобів
Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до
інвентарного списку основних засобів.
ОЗ-4
Акт на списання автотранспортних засобів
Складається в двох примірниках, які підписують члени комісії і затверджує керівник.
ОЗ-6
Інвентарна картка обліку основних засобів
Здійснюються записи на підставі ОЗ-1 та ОЗ-2: для обліку окремих та групових об’єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці, мають одне виробничо- господарське значення, технічну характеристику та вартість. Як правило заповнюється в одному примірнику, знаходиться в бухгалтерії.
ОЗ-7
Опис інвентарних карток по обліку основних засобів
Застосовується для реєстрації
інвентарних карток. Складається в одному примірнику в бухгалтерії.
ОЗ-8
Картка обліку руху основних засобів
Застосовується для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

18
Продовження таблиці 2.1
ОЗ-9
Інвентарний список основних засобів
(за місцем їх знаходження, експлуатації)
Застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкта за матеріально- відповідальними особами.
Аналітичний облік основних засобів здійснюється за інвентарними об'єктами.
Інвентарний об'єкт


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал