Обласної державної адміністрації комунальний вищий навчальний заклад



Сторінка4/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4   5

Бібліографія

«Довір'я» (1959),

«Осоння» (1962),

«Полум'я мене овіює» (1963),

«Маєво» (1964),

«Обрій на крилах» (1965),

«Вагомість» (1967),

«Поезії» (1968),

«Братні луни» (1974),

«Довір'я (вибране)» (1979),

«Дивовид» (1979),

«Навстріч» (1984),

«Колобіг» (1986),

«Друзі» (1987).

«Уставати рано треба» (1962; поширене видання 1971),

«Я малюю голуба» (1967),

«Сіла хмара на коня» (1968),

«Хитрий лис фарбує ліс» (1970),

«Зелене Око» (1974),

«Чарівний глобус» (1977),

«Жива вода» (1980),

«Казкова орбіта» (1981),

«Маленькі друзі» (1984),

«Дарунки для мами» (1985),

«Загадковий зореліт» (1988),

«Найрідніші слова» (1989),

«Приховані подарунки» (2007).

Вебліографія

Твори: http://ukr-lit.net/luchuk.html

Твори письменника на Читанці

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CB%F3%F7%F3%EA+%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0

Вірші: http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva29.html



У фонді ХОБД

Лучук В. І. Дарунки для мами : вірші для дошк. віку / В. І. Лучук ; худож. Г. Тульчевська. – К. : Веселка, 1985. – 16 с. : іл.

Лучук В. І. Загадковий зореліт : вірші для дітей мол. шк. віку / В. І. Лучук ; худож. К. Суєвалова. – Львів : Каменяр, 1988. – 54 с. : іл.

Лучук В. І. Маленькі друзі : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с. : іл.

Лучук В. І. Найрідніші слова : вірші, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 223 с. : іл.
Сенатович Оксана

Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани  – 31 березня 1997, Львів) – українська поетеса, дитяча письменниця, перекладач, редактор.

Член Спілки письменників України з 1976 року. Лауреат премії імені Іванни Блажкевич 1995 року.

Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла 1968 року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки – «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране – «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «У краєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А 1991 року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати». В останній рік життя написала дві повісті для дітей — «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».

За свій літературний доробок для дітей Оксана Сенатович стала першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992). Окремі її твори перекладено понад десятьма іноземними мовами. Оригінальний доробок Оксани Сенатович заслужено й об'єктивно належить до золотого фонду української літератури для дітей.



Бібліографія


Малий віз

Безцінний скарб

Веселий сміх

Відважна бабуся

Вірш про комарів

Ганя ще не учениця

Грамотійка

Гуска паня

Дайте дітям олівців

Дівчинка малює сонце

Дрізд і ніс

Друже мій

Іринка в корзинці

Казка про джмеля

Квітневі дива

Коли до класу на урок

Кріт-скупердяй

Ласкаво просимо на виставку “портрети мам”

Ледащо

Лісова казка



Людям треба

Ми розбили склянку з чаєм

Мужній, дитино

Мурашина автострада

Найкращий лікар сміх

Не погрожуй нам, будь ласка

Незвичайне навчання

Нотна абетка

Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду

Прогулянка д-д-д

Сільське кіно

Сміливець

Справедливий присуд

Страх


Твір на вільну тему

Травень


Травневий дощ

Трутень


Тусовка

Увага! Шпаки на колесах

Хіхікало

Хо-хо


Цирк у лісі

Цікаво


Через голку море зойку

Чому? Чому?


Швиденько, швидко, ще швидше!

Що сказати треба?

Що там? Хто там?

Кумедні пожежники

Біг вовчище на нас

Сніговик-питайлик

Бігли діти повз ялинку

Весняний сніг

Березневий сніг


Вебліографія

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/senatovich.html



У фонді ХОБД

Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська ; худ. С. Храпов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2003. – 312 с.

Сенатович О. П. Вісім сотень колобків : вірші для дошк. та мол. шк. віку / О. П. Сенатович ; іл. Л. Івахненко. – К. : Веселка, 1972. – 16 с.

Сенатович О. П. Вчиться вересень читати : вибрані твори : для мол. шк. віку / О. П. Сенатович ; худож. Б. О. Волков. – К. : Веселка, 1991. – 214 с. : іл.

Сенатович О. П. Живемо в одному домі : врші для дітей дошк. і мол. шк. віку / О. П. Сенатович ; худож. Н. Пономаренко. – Львів : Каменяр, 1983. – 48 с. : іл.

Сенатович О. П. Малий Віз : вірші, повісті й оповідання: для мол. шк. віку / О. П. Сенатович ; авт. передм. І. Лучук. - К. : Школа, 2007. – 174 с.

Сенатович О. П. Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. П. Сенатович. – К. : Дніпро, 1990. – 230 с.

Сенатович О. П. Соловейку, тьох-мажор! : вірші, казки / О. П. Сенатович ; худож. В. Анікін. – К. : Веселка, 1990. – 116 с. : іл.
Чабанівський Михайло (справжнє прізвище Циба)

(1910 –1973)

Український письменник і журналіст.

Михайло Іванович Чабанівський (Циба) народився 18 вересня 1910р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградською університету. З 1930р. працює в радянській пресі. В 1931р. в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш. Учасник Вітчизняної війни. В 1949р. видав першу збірку оповідань «Свіжа скиба». Потім виходять збірки: «Казковий край» (1951), «Перші сходи» (1952), «Алмаз» (1953), «Срібні ключі» (1953), «Степовий цвіт» (1956), повісті «Кам'яне небо» (1958), «Стоїть явір над водою» (1958), роман «Балканська весна» (1954 — 60).

Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.

Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна". Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.

Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.

Рішенням ХХХ сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.



Бібліографія

Збірка оповідань «Свіжа скиба» (1949).

Збірка новел «Казковий край» (1951),

Збірка «Під зорями балканськими» (1951),

Збірка «Перші сходи» (1952),

Збірка «Алмаз» (1953),

Збірка «Срібні ключі» (1953),

Роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)

Роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955)

Збірка «Степовий цвіт» (1956),

Повість «Кам'яне небо» (1958),

Повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),

Роман «Балканська весна» (1960)

«Зелена чаша» (1960)



Вебліографія

Вірний: оповідання; «Акванавти» або «Золота жила»: повість



http://ukrlit.org/chabanivskyi_mykhailo_ivanovych/tvory

У фонді ХОБД

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 1 : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. П. Загребельного. – К. : Дніпро, 1980. – 397 с.

Чабанівський М. І. Твори в двох томах. Т 2 : Дорога додому. Журавлинка. Заповіт : повісті / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1980. – 438 с.

Чабанівський М. І. Журавлинка : повість / М. І. Чабанівський. – К. : Дніпро, 1972. – 136 с.

Чабанівський М. І. Катюша : повісті / М. І. Чабанівський ; передм. А. Загребельного. – К. : Дніпро, 1990. – 519 с.

Чабанівський М. І. Степовий цвіт : повісті та оповідання / М. І. Чабанівський. – К. : Веселка, 1978. – 224 с.
Іваненко Оксана

(31 березня 1906, Полтава – 17 грудня 1997, Київ)

Оксана Дмитрівна Іваненко Українська дитяча письменниця та перекладачка.

Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році – аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 1932–1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках – у журналі «Барвінок». У 1939–1957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»).

Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.



Бібліографія

«Майка та жабка» (1930);

«Дитячий садок» (1931);

«Черевички» (1933);

«Лісові казки» (1934);

«Великі очі» (1936);

«Джмелик» (1937);

«Три бажання» (1940);

«Куди літав журавлик» (1947);

«Казки» (1958).

«Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);

«Рідні діти» (1951);

«Богдан Хмельницький» (1954);

«Великий шум» (1967).

«Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);

«Марія» (1973, 1988; про Марка Вовчка).



Вебліографія

Іваненко О. Маленьким про великого Тараса



http://www.bibl.kharkiv.ua/shevchenko-v-literaturi-mistetstvi

Твори Оксани Іваненко на Читанці



http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%B2%E2%E0%ED%E5%ED%EA%EE+%CE%EA%F1%E0%ED%E0

Твори: http://www.ukrlit.vn.ua/author/ivanenko.html



У фонді ХОБД

Іваненко О. Д. Казка про маленького Піка : казка для дошк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. Л. Ком’яхова. – К. : Веселка, 1981. – 16 с. : іл.

Іваненко О. Д. Казки / О. Д. Іваненко ;худож. О. Міщенко. – К. : Веселка, 1999. – 87 с.

Іваненко О. Казки : для мол. та сер. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. А. Євдокименко. – К. : Веселка, 1992. – 319 с.

Іваненко О. Лісові казки: для мол. шк. віку / О. Д. Іваненко ; упоряд. В. В. Татарінова ; худ. О. І. Кошель. – К. : Веселка, 2006. – 64 с.

Іваненко О. Рідні діти : повість / О. Д. Іваненко ; худож. А. Резниченко. – К. : Веселка, 1979. – 205 с. : іл.

Іваненко О. Тарасові шляхи : роман для сер. та ст. шк. віку / О. Д. Іваненко. – К. : Веселка, 1989. – 757 с. : іл.

Іваненко О. Три бажання : казки, оповідання для серед шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. – К. : Веселка, 1986. – 272 с. : іл.
Кочубей Саша

Дитяча письменниця, копірайтер. Написала та проілюструвала повість «Сім нескладух Говорухи», яка перемогла у конкурсі «Напишіть про мене книжку» від видавництва «Фонтан казок». Народилася у місті Умань Черкаської області. Отримала філологічну освіту в Київському національному лінгвістичному університеті (факультет іспанської та англіської мов). Працювала літредактором, перекладачем.



Бібліографія

«Сім нескладух Говорухи»

(про книжку: http://www.barabooka.com.ua/povna-skladuha-kochubej/,

http://made-in-uman.in.ua/uman-cherkasy-ukraina/sim-neskladux-govoruxi-debyutna-supersmishna-knizhka-umanchanki-sashi-kochubej.html )
Ткачук Галина

Письменниця, літературознавець. Народилася 27 серпня 1985 року в Хмельницькому, живе в Києві. Вивчала літературознавство й історію літератури в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», в аспірантурі досліджувала образ міста в дитячій літературі. Працювала редактором літературного додатку журналу для підлітків «Однокласник». Окрім роботи в команді БараБуки, викладає рідну мову, літературу та основи літтворчості для молодших школярів альтернативної школи. Вигадує і записує історії відтоді, як себе пам’ятає. Має особливий пієтет до білок.

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), книжки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), повісті про чарівний Київ «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014) та двох книжок для читачів-початківців: «Великодній пікнік» і «Гойдалка під кленом». Книжка «Вікно до собаки» (видавництво «Грані-Т») з ілюстраціями Юлії Шалімової у 2011 році потрапила до довгих списків премій «Книга року BBC» та «Великий Їжак». Повість «Вечірні крамниці вулиці Волоської» з ілюстраціями Наталки Пастушенко стала переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року» у номінації «Проза й поезія для дітей», потрапила у список топ-6 найкращих видань для дітей від порталу БараБука, а також у топ-10 найкращих книжок за «Рейтингом критика».

Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов», володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» та відзнаки «Золота пір’їнка» від дитячого журналу «Ангелятко». Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Твори Галини Ткачук перекладено польською, німецькою, англійською, російською, сербською мовами.



Бібліографія
Біле благо, поезія

Славка, повісті та оповідання

Я та інші красуні

Вікно до собаки, повість для дітей

Найкращі часи, оповідання

Вечірні крамниці вулиці Волоської, повість для дітей

Великодній пікнік: книжка-розмальовка із завданнями й англійськими словами

Гойдалка під кленом

Вікно до собаки: повість

Георгій-Переможець: поезія

Пастка на діда Мороза: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - № 11-12. – С. 25.

Стихійний живопис: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - № 2. – С. 20-21.

Загадка старого холодильника: оповідання / Г. Ткачук // Однокласник. - 2015. - № 4. - С. 19.

Тисяча і одна картина та трохи музики: [про мандрівку Віднем] ] / Г. Ткачук // Однокласник. – 2012. - №7. – С. 28-29.

Як воно – бути королем: [про життя Януша Корчака] /Г. Ткачук // Однокласник. – 2013. - №1. – С. 30-31.

Як називається пуп землі?: [мандрівка по Кракову] / Г. Ткачук // Однокласник. - 2012. - №1. - С. 10-11.



Твори в антологіях

Дві тонни: Антологія поезії двотисячників

Хлопчик-дівчинка, диск аудіопоезії

Харківська барикада №2. Антологія сучасної літератури

Сновиди: Сни українських письменників

Як вони провели літо, книжка за 24 години

2На Великдень.

Чат для дівчат



Вебліографія

Найкращі часи: оповідання



http://mreadz.com/read-236506/p1

http://shron.chtyvo.org.ua/Tkachuk_Halyna/Naikraschi_chasy.pdf

У фонді ХОБД

Ткачук Г. Вікно до собаки : повість / Г. Ткачук ; худож. Ю. Шалімова. – К. : Грані-Т, 2011. – 120 с. : кольор.іл. – (Сучасна дитяча проза).
Прохаські Мар’яна і Тарас

Мар'яна Прохасько народилася в місті Ужгород 1976 року. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. "Хто зробить сніг" - це перша книжка, у якій вона є співавтором тексту та ілюстратором.

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві у 1990 року.

За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та почав писати сам. Оскільки Тарас вчився на абсолютно немистецькому біологічному факультеті, Прохасько певний час вважав, що сучасної української літератури не існує. Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису «Четвер». Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання «Спалене літо», яке було опубліковане у часописі.

Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, викладав у школі рідного міста, був барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації «Stowarzyszenie Willa Decjusza — Homines Urbani». У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

1997 – лауреат премії видавництва «Смолоскип».

2006 – перше місце у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна було б зробити кілька оповідань» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 - третє місце у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (версія журналу «Кореспондент»).

2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).

2011 – книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано «Книгою року».



Бібліографія

Кротяча епопея :

Хто зробить сніг (про книжку: http://www.barabooka.com.ua/prohas-ki-pro-najvazhlivishe-v-zhitti/)

Куди зникло море

Як зрозуміти козу

«Напиши мені книжку»

Сузір'я Курки

Картонні книжки

Кучеряві повертаються у місто

Кучеряві думають, що робити в дощ



Прохасько Т.

Інші дні Анни (1998)

FM Галичина (2001,2004)

НепрОсті (2002).

Лексикон таємних знань (2003).

З цього можна зробити кілька оповідань (2005)

Порт Франківськ: вибр. Фейлетони (2006)

Одної і тої самої. (2013)

Ознаки зрілості (2014).

У фонді ХОБД

Куди зникло море : для мол. шк. віку / Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько ; худож. Мар'яна Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 86 с. : іл.

Хто зробить сніг : для мол. шк. віку / М. Прохасько, Т. Б. Прохасько ; худож. М. Прохасько. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 71 с. : іл.
Роздобудько Ірен

Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети.

З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну.

Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів «Коронація слова»;

Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом із Олесем Саніном);

Відзнака «Золотий письменник України», 2012.


Бібліографія

«Амулет Паскаля» (2007, 2009);

«Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005);

«Все, що я хотіла сьогодні...» (2008);

«Гра в пацьорки» (2009);

«Ґудзик» (2005, 2011, 2015);

«Ґудзик-2. Десять років по тому» (2015);

«Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (2006);

«Дванадцять…» (2012);

«Дві хвилини правди» (2008);

«Ескорт у смерть» (2002; 2007);

«Зів'ялі квіти викидають» (2006);

«Зроби це ніжно» (2013);

«Кіно на папері» Збірка. (2016).

«Лікарняна повість» (2012);

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (2013);

«Мандрівки без сенсу і моралі» (2011);

«Одного разу…» (2014);

«Оленіум» (Фоліо, 2007);

«Останній діамант міледі» (2006);

«Пастка для жар-птиці» (2000, 2007 та 2010);

«Перейти темряву» (2010);

«Переформулювання» (2007);

«Пригоди на острові Клаварен» (2011);

«Тут і тепер» (2016)

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011);

«Якби» (2012);



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал