О. В. Камінська



Скачати 106.34 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір106.34 Kb.
О.В. Камінська,

кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(м. Рівне)
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ІНТЕРНЕТУ МОЛОДДЮ
В статті аналізуються результати емпіричного дослідження особливостей вираженості та прояву інтернет-залежності отримані за допомогою опитувальника «Сприйняття інтернету» (Є.А.  Щепіліна). Визначається приналежність молодої людини до мережевої субкультури, мотивація використання інтернету, зміна стану свідомості під впливом інтернету, сприйняття інтернету як кращого, порівняно з реальним життям.

Ключові слова: інтернет-залежність, мережева субкультура, адиктивна поведінка, адикт.
The article analyzes the results of empirical research features and severity of manifestations of Internet addiction obtained by questionnaire perception of the Internet "(E. Schepilina). Determine the identity of the young man to the network subculture, the motivation to use the Internet, changing the state of consciousness under the influence of the Internet, the perception of the Internet as the best compared to real life.

Key words: Internet addiction, Network subculture, addictive behavior, addicts.
Постановка проблеми. Інтернет-залежність є важливою проблемою сьогодення, оскільки набуває все більшого поширення. Це робить актуальним проведення подальших теоретичних та експериментальних досліджень для виявлення специфіки адикції, особливостей її формування та проявів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вплив інтернет-технологій на особистість досліджувався багатьма вченими. Так, А.Є. Баранов [1] розкриває специфічні особливості інтернет-суспільства, подвійні психологічні ролі інтернет-користувачів, їх психологічний портрет та картину світу, психологічні особливості здійснення пошукових запитів, особливості спілкування на форумах та в соціальних мережах.

Л. Лещенко [3] досліджував небезпечність виникнення інтернет-адикції та визначив психологічні особливості сприйняття особистістю мережі інтернет та комп’ютера в цілому.

В більш широкому контексті інтернет розглядається в працях Є. Магди [5], що аналізує мережу як засіб соціально-психологічного впливу, який має всі умови для того щоб викликати залежність.

Це питання аналізувалось також з позицій соціально-психологічного підходу. Сюди можна віднести дослідження М. Кастельса [2], які стосувались впливу інтернет-технологій на життя особистості, тоді як Р. Лобанкова [4] розглядає тенденцію до формування особливої субкультури серед інтернет-користувачів, що змушує їх сприймати мережу як альтернативний соціальний устрій.

Однак, не зважаючи на наявні дослідження, не достатньо вивченою залишається специфіка сприйняття мережі, що створює передумови для розвитку інтернет-залежності.

Враховуючи це метою статті є аналіз результатів експериментального дослідження, спрямованого на виявлення особливостей сприйняття інтернету, що породжують розвиток адикції.



Виклад основного матеріалу дослідження. Для дослідження особливостей взаємодії молоді з віртуальним середовищем використовувався опитувальник «Сприйняття інтернету» (Є.А.  Щепіліна). Результати представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Рівень сформованості інтернет-залежності за опитувальником «Сприйняття інтернету» (Є.А.  Щепіліна) (%)

Рівні

Шкали

високий

середній

низький

Приналежність до мережевої субкультури

17,2

27,3

55,5

Нецілеспрямованість поведінки

9,3

25,7

65

Потреба в сенсорній стимуляції

11,2

20,7

68

Мотивація використання інтернету

17,3

27,7

55

Зміна стану свідомості під впливом інтернету

7,3

22,6

70

Сприйняття інтернету як кращого, порівняно з реальним життям

7,8

17,4

74,8

Спілкування

19,7

27,6

52,7

Час в інтернеті

8,3

22,8

69

Простір в інтернеті

10,7

17,8

71,5

Сприйняття інтернету як проективної реальності

11,3

20,5

68,2

Сприйняття інтернету як живої істоти

5,7

10,4

84

Прагнення перенести норми віртуального світу в реальний

9,3

15,6

76

За шкалою «Приналежність до мережевої субкультури» високий рівень був виявлений в 17,2% обстежуваних, що вказує на їх обізнаність у сфері інтернет-технологій, достатній досвід користування інтернетом та володіння термінологією, що використовується в інтернет-середовищі.

Низький рівень приналежності до мереженої субкультури притаманний 55,5% опитуваних, що вказує на певну їх відстороненість від мережі інтернет та використання її як інформаційної чи мультимедійної технології, тоді як така діяльність, як спілкування в чатах, на форумах тощо є для них не цікавою.

За шкалою «Нецілеспрямованість поведінки» високі показники отримані в 9,3% опитаних. Це свідчить про те, що поведінка цих оптантів характеризується відсутністю направленості на отримання конкретного результату, що особливо яскраво проявляється у випадку переважання такого виду інтернет-залежності, як компульсивна навігація по інтернету.

Низький рівень притаманний 65% оптантів, яким притаманна достатня цілеспрямованість поведінки в інтернеті, що характеризується прагненням з її допомогою досягнути поставленої мети, що направлена в реальне життя особистості.

Аналіз показників за шкалою «Потреба в сенсорній стимуляції» дозволив виявити, що високий рівень за цією шкалою притаманний 11,2% обстежуваних, що свідчить про переважання в них чуттєвого типу сприйняття дійсності. Такі оптанти використовують інтернет для того, щоб отримувати візуальні та аудіальні враження, які роблять їх життя більш насиченим.

Низький рівень за цією шкалою притаманний 68% обстежуваних, які не сприймають інтернет як засіб задоволення потреби в сенсорній стимуляції та орієнтовані на отримання відповідних стимулів з зовнішньої реальності.

За шкалою «Мотивація використання інтернету» високі показники були отримані в 17,3% оптантів, що вказує на їх сприйняття мережі як засобу задоволення важливих потреб. Інтернет використовується для спілкування та підтримання стосунків з іншими людьми, що дозволяє особистості позбавитись від самотності; зняття психологічного напруження; отримання адреналіну та позитивних емоцій тощо.

Низький рівень властивий 55% обстежуваних, які сприймають інтернет перш за все як інформаційну технологію, використовуючи його для навчання чи роботи. Такі оптанти не розглядають мережу як засіб задоволення провідних потреб, оскільки в них переважає спрямованість у реальне життя та відсутнє бажання «сховатися» в інтернеті.

Наступною шкалою, показники якої аналізувалися, була шкала «Зміна стану свідомості під впливом інтернету». Високий рівень спостерігався в 7,3% оптантів, які використовували інтернет для того, щоб отримати нові враження, відчути на собі специфіку життя у віртуальному світі, який можна створити в мережі. Інтернет дозволяє побудувати новий образ «Я», використовувати незвичні стратегії взаємодії з іншими людьми. Особистість відчуває піднесення та задоволення коли виходить в інтернет, стає здатною до переживання яскравих емоційних станів. Разом з тим при виникненні залежності відбувається розмивання межі між реальним та віртуальним життям, не чіткою стає грань, що відділяє «Я-реальне» та «Я-віртуальне», що призводить до зміни особистісних властивостей та руйнування структури «Его».

У 70% обстежуваних був виявлений низький рівень за цією шкалою, що вказує на те, що вони не схильні до використання інтернету з метою зміни свідомості, однак застосовують його для того, щоб розважитись, зняти стрес та урізноманітнити повсякденну діяльність.

За шкалою «Сприйняття інтернету як кращого, порівняно з реальним життям» високі показники отримані в 7,8% обстежених, яким притаманне надавання переваги віртуальній реальності. Саме в ній оптанти відчувають себе захищеними, не бояться негативних оцінок в свою адресу, відчувають комфорт та задоволення. Це призводить до того, що в людини виникає прагнення проводити в мережі значну частину часу, що супроводжується відсутністю бажання повертатися в реальність. Таким чином віртуальний світ стає для людини джерелом позитивних емоцій та переживань, засобом задоволення важливих потреб, тоді як реальне життя відсувається на задні план, та сприймається як нецікаве та нікчемне.

Низький рівень за цією шкалою властивий 74,8% оптантів, які не сприймають інтернет як важливу сферу для самореалізації. Їм притаманна спрямованість на зовнішній світ, а віртуальне життя вони вважають «сурогатним» та таким, що не замінить реальної взаємодії з оточуючими людьми. Тобто їм властива конструктивна установка у сприйнятті інтернет-мережі, що характеризується ставленням до неї як до засобу полегшення життя через доступ до значного масиву інформації.

За шкалою «Спілкування» високий рівень притаманний 19,7% досліджуваних, яким властива спрямованість на підтримання стосунків у соціальних мережах. В них переважає орієнтація на віртуальне спілкування, яке вважається приємнішим та безпечнішим, ніж безпосередня взаємодія між людьми. В мережі в особистості зникають комунікативні бар’єри, вона починає поводитися впевненіше, може використовувати такі форми взаємодії, які соромиться застосовувати в реальному житті. Таким чином людина надає перевагу спілкуванню в інтернеті, тоді як реальна взаємодія втрачає для неї свою цінність, що призводить до ще більшої ізоляції індивіда у житті.

Низький рівень за цією шкалою притаманний 52,7% оптантів, які переконані, що безпосереднє спілкування з людьми нічим не можна замінити. В них спостерігається чітке спрямування на побудову міжособистісних стосунків у реальному житті, тоді як перебування в соціальних мережах вони розцінюють як даремну трату часу.

Аналіз показників отриманих за шкалою «Час в інтернеті» дозволив визначити, що високий рівень проявляється в 8,3% осіб, які проводять в мережі значну кількість часу, що впливає на успішність їхньої навчальної чи професійної діяльності. Перебування в інтернеті стає для особистості основним заняттям та поступово витісняє інші способи проведення часу. Віртуальна реальність все більше поглинає індивіда, спричиняючи неадекватність його поведінки, зміни особистісних властивостей, ще більше знижуючи здатність до соціальної адаптації.

У 69% обстежених проявляється низький рівень за цією шкалою, що свідчить про те, що такі люди проводять в інтернеті незначну кількість часу, використовуючи його як спосіб пошуку необхідної інформації, або ж як засіб для розваги, перегляду фільмів онлайн тощо.

За шкалою «Простір в інтернеті» високий рівень притаманний 10,7% осіб, які сприймають інтернет як безмежний простір, що надає особистості безліч можливостей проявити себе, обрати улюблений вид діяльності, отримати доступ до багатьох розваг. Можливість занурення у віртуальний світ знімає багато бар’єрів, які не дозволяють особистості розкритися у звичному житті, що робить його особливо привабливим та перетворює на альтернативну сферу проведення часу, діяльності та отримання позитивних емоцій.

Низький рівень проявляється в 71,5% осіб, які сприймають інтернет як значущий ресурс отримання інформації, зручну можливість швидко передавати та отримувати певні повідомлення по імейлу тощо, засіб, який можна використовувати для розваги за рахунок перегляду та скачування фільмів, однак при цьому інтернет-простір не наділяється такими властивостями, як безмежність та значущість, не сприймається як спосіб замінити окремі аспекти життя.

За шкалою «Сприйняття інтернету як проективної реальності» високий рівень притаманний 11,3% оптантів, які сприймають інтернет як засіб створення альтернативного світу, де особистість може реалізувати свої приховані бажання та потреби, по новому розкритися, спробувати незвичні форми взаємодії з іншими людьми. Наприклад, сором’язлива людина отримує можливість в безпечному середовищі спробувати проявити наполегливість, впевненість в собі, підтвердити власну значущість, не боячись наслідків.

Низький рівень проявляється в 68,2% осіб, для яких характерна відсутність потреби у створенні альтернативної реальності, оскільки вони прагнуть реалізувати себе в соціумі. Використання ними інтернету відрізняється цілеспрямованістю та орієнтацією на досягнення результату, значущого в реальному житті.

Аналіз даних отриманих за шкалою «Сприйняття інтернету як живої істоти» вказує на те, що високий рівень притаманний 5,7% осіб, які сприймають мережу не просто як інформаційну технологію, а як живу істоту, що має свій характер, властивості, особливості та навіть стать. Інтернет наділяється різними характеристиками на основі яких людина його сприймає. Іноді мережа сприймається як інша людина, при цьому особистість говорить з нею, ділиться думками та враженнями так, ніби перед нею реальний співбесідник. Інші люди схильні до сприйняття інтернету як якоїсь тварини чи узагальненого образу живої істоти, що не набуває конкретного вигляду. Таке сприйняття є патологічним та свідчить про сформовану інтернет-залежність, що викривлює сприйняття як віртуальної, так і справжньої реальності.

У 84% обстежених були отримані показники, що вказують на низький рівень за шкалою яка аналізується. Вони не схильні до того, щоб сприймати інтернет як живу істоту та не наділяють її відповідними властивостями.

За шкалою «Прагнення перенести норми віртуального світу в реальний» високий рівень властивий 9,3% оптантів, які в реальному житті демонструють ті поведінкові паттерни, які вони засвоїли в мережі, що робить їх поведінку неадекватною та незрозумілою для оточуючих.

Низький рівень властивий 76% респондентів, в яких відсутнє прагнення перенести норми віртуального світу у звичайне життя, оскільки, на їх думку, це призвело б до анархії, росту злочинності та зруйнувало б соціальний устрій в цілому.

Висновки. Узагальнюючи отримані дані помітно, що більшість обстежуваних демонструють низький рівень за всіма використаними шкалами, що свідчить про переважання конструктивних установок щодо використання інтернету. Однак були виділені групи респондентів, яким притаманне викривлене сприйняття інтернету, при якому мережа сприймається як центр життя людини, при цьому відсутність можливості виходу в інтернет розцінюється як втрата сенсу життя. При цьому передумовою для розвитку інтернет-залежності є зміна стану свідомості під впливом інтернету, сприйняття інтернету як кращого порівняно з реальним життям, прагнення перенести норми віртуального світу в світ реальний.

Перспективним напрямком дослідження є здійснення подальшого експериментального дослідження та розробка програми корекції інтернет-залежності.

Література:
1. Баранов А. Е. Интернет-психология / А. Е. Баранов: РИОР: ИНФРА-М, 2013. – 288 с.

2. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе Текст. / М. Кастельс; пер. с анг. А. Матвеева; под ред. В. Харитонова. – Екатеринбург: У Фактория, 2004. – 328 с.

3. Лещенко Л. Психологічні особливості взаємодії людини з комп'ютером / Л. Лещенко // Психолог. Шкільний світ. – 2008. – № 4. – С. 19–23.

4. Лобанкова Р. Поколение «X» Текст. / Р. Лобанкова // Студенчество. 2004. - №1. – С. 27.



5. Магда Є. Інтернет як засіб інформаційно-психологічного та соціального впливу / Є. Магда, Л. Смола // Університет. – 2009. – № 4. – С. 60–65.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал