О. П. Дробенко om1R року



Скачати 165.28 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації03.03.2017
Розмір165.28 Kb.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник управління роботи з персоналомI мобілізаційної підготовкиI цивільного захистуI охорони праці та соціального забезпечення
О.П. Дробенко
«___» ___________ OM1R року



Навчальна дисципліна
«ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»

Тема 5. Виконання заходів захисту та дії працівників згідно з планами
реагування на НС. Правила поведінки та дії працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального та воєнного
характеру. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі
на травму голови (черепно-мозкова травма). Порядок надання домедичної
допомоги постраждалим при підозрі на інсульт

Навчальні питання:
1. Виконання заходів захисту та дії працівників згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації.
O. Правила поведінки та дії працівників при виникненні надзвичайних ситуацій природногоI техногенногоI соціального та воєнного характеру.
P. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови Eчерепно-мозкова травма).
4. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
інсульт.

Література:
1. Кодекс цивільного захисту України від MO.1M.OM1O № R4MP-VI.
O. План реагування на надзвичайні ситуації Державної авіаційної служби
УкраїниI затверджений Головою Державіаслужби 1R вересня OM14 року.
P. Постанова КМУ від 1R.MO.1999 № 19O "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".
4. Постанова Кабінету Міністрів України від M9.M1.OM14 № 11 «Положення про єдину державну систему цивільного захисту».
R. Журнали "Надзвичайна ситуація" за OM14 рік.
6. Навчальний посібник Цивільна оборонаI Львів «Афіша» OMMMI стор. RO-9R.
T. Методичні рекомендації про порядок надання домедичної допомоги особам при невідкладних станахI – ДержавіаслужбаI OM14 рік.


2
1. Виконання заходів захисту та дії працівників згідно з планами
реагування на надзвичайні ситуації
Виконання основних заходів захисту працівників Державіаслужби при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій здійснюється згідно з Планом реагування на надзвичайні ситуації Державної авіаційної служби України. У
Календарному планіI який є розділом Плану реагування на надзвичайні ситуаціїI передбачені дії органів управління щодо виконання заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуаційI аварій на АЕСI виробничих аваріях на підприємствах.
Керівники підприємств за результатами оцінки обстановки та отриманих вказівок приймають рішення щодо введення в дію відповідних розділів
Календарного плану або плану в цілому та установлюють черговість виконання передбачених Планом заходів. Прийняте рішення оформляється відповідним письмовим розпорядженням.
1.1. При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій
При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій проводяться такі заходи:
- організація в органах управління ЦЗ Eв зонах можливого виникнення надзвичайних ситуацій) цілодобового чергування керівного складу і чергових змін;
- приведення в готовність систем оповіщення і зв’язкуI уточнення
(підготовка) текстів повідомлень щодо порядку дії працюючого персоналуI службовців;
- за вказівкою відповідних керівників ЦЗI приведення в готовність оперативних робочих груп центрального апарату;
- організація систематичного отримання інформації про обстановку і характер Eмасштаб) можливих надзвичайних ситуацій;
- підготовка Eпри необхідності організація) розвідки можливих осередків небезпечних зон;
- уточнення розрахунків з видів захисту працюючого персоналу
(інженерногоI радіаційно-хімічногоI медичногоI евакуації)I приведення в готовність захисних спорудI пунктів видачі засобів індивідуального захисту Eдалі
- ЗІЗ)I приведення в готовність до роботи евакоорганів Eпри необхідності);
- проведення підготовчих заходів щодо готовності формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту EФСС ЦЗ)I підрозділів аварійно- рятувальних та аварійно-технічних служб Eуточнення розрахунків відносно складуI укомплектованостіI технічної оснащеності формувань та строків приведення їх у готовність);
- організація і проведення попереджувальних інженерно-технічнихI спеціальних та інших заходівI які спрямовані на запобігання Eзниження небезпеки) впливу можливих надзвичайних ситуаційI перевірка та приведення в готовність:
- всіх протипожежних засобів;
- автономних джерел електроенергії;

3
- cтворення резерву матеріально-технічних засобівI необхідної кількості паливаI будматеріалів;
- проведення герметизації приміщень;
- підготовка транспорту для перевезення аварійно-рятувальних командI формувань ЦЗ в район надзвичайних ситуаційI а також для евакуації працюючого персоналу Eвивозу матеріальних цінностей) з небезпечних районів;
- організація проведення евакуації Eпри необхідності) працюючого персоналу в безпечні райони;
- забезпечення працюючого персоналу засобами індивідуального захисту.
1.2. При виникненні надзвичайних ситуацій
У разі виникнення надзвичайних ситуацій проводяться наступні заходи:
- проведення негайного оповіщення Eз використанням усіх засобів оповіщення та зв’язку) черговими службами підприємств ЦА працюючого персоналу і керівництва;
- організація негайного проведення заходів в районах виникнення надзвичайних ситуаційI а також прийняття заходів щодо локалізації аварії та захисту працюючого персоналуI яке знаходиться в небезпечній зоні Eвведення відповідних режимів захистуI розосередження та вивід з небезпечної зониI приведення в дію підрозділів аварійно-рятувальних формуваньI гасіння пожежіI надання медичної допомоги та інші);
- перехід органів управління ЦЗ на цілодобовий режим роботи Eпри необхідності);
- за рішенням керівників підприємств ЦА приведення в готовність і відправка в район аварії Eнадзвичайної ситуації) оперативної робочої групи Eпри необхідності)I яка включає необхідних фахівців;
- організація і проведення розвідки небезпечних осередків та зон.
З метою прискореного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт крім формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту можуть бути використані робітники і службовціI в першу чергу на виконанні побічних робіт.
Важливо підтримувати громадський порядок в районі аварійного об’єктуI пропускний режим.
1.3. При аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті
Повідомлення про аварію надходить від місцевих органів влади через радіо та телевізійну мережу з попереднім поданням звукових сигналів EгудківI сирен) з метою привернення уваги. В цьому разі необхідно увімкнути радіоI телевізориI для прослуховування повідомлень.
Одержавши повідомлення про загрозу радіоактивного забруднення необхідно надіти засоби індивідуального захисту і перейти в захисні споруди.
При неможливості зайняти захисні споруди необхідно залишатися в приміщенняхI провести роботи по їх герметизації.
В закритих приміщеннях внутрішнє опромінювання практично неможливеI а доза від зовнішнього гамма-випромінювання знижується в дерев’яних

4 приміщеннях – в O-P разиI в кам’яних – в R-1M разI в підвалах багатоповерхових будинків – в сотні раз.

2. Правила поведінки та дії працівників при виникненні надзвичайних
ситуацій природного, техногенного, соціального та воєнного характеру
Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походженняI ступенем поширенняI розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подійI що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території УкраїниI визначаються такі види
надзвичайних ситуацій:
техногенного характеру;
природного характеру;
соціальні;
воєнні.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідківI обсягів технічних і матеріальних ресурсівI необхідних для їх ліквідаціїI визначаються такі
рівні надзвичайних ситуацій: державний; регіональний; місцевий; об’єктовий.
Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
2.1. Загальний порядок дій персоналу при виникненні надзвичайних
ситуацій природного, техногенного, соціального та воєнного характеру
Завивання сирениI переривчасті гудки на підприємствіI сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал «УВАГА ВСІМ!».
За цим сигналом потрібно увімкнути радіоI радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування термінових повідомлень. Інформація передається протягом R хвилин після подачі звукових сигналів.
Вислухавши це повідомлення управлінняI відділи або штаби цивільного захисту з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населенняI кожен повинен діяти без паніки і метушніI у відповідності з отриманими вказівками. Пам'ятайтеI у цих умовах дорога кожна хвилина!
Повідомлення містить наступну інформацію:
- місце і час виникнення надзвичайної ситуації;
- розміри та масштаби надзвичайної ситуації;
- час початку та тривалість дії факторів ураження;
- територіяI яка потрапляє в осередки або зони ураження;
- порядок дій при надзвичайних ситуаціях;
- інша інформація.
2.2. Правила
поведінки та дії працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій техногенного характеру
Надзвичайні ситуації техногенного характеру Eтехногенний – тобто породжений технікою і промисловістю) – це наслідок транспортних аварійI катастрофI пожежI неспровокованих вибухів чи їх загрозаI аварій з викидом

5
(загрозою викиду) небезпечних хімічнихI радіоактивнихI біологічних речовинI раптового руйнування споруд та будівельI аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпеченняI аварій на гребляхI дамбах тощо.
Виникнення аварій Eкатастроф) на транспорті EзалізничномуI морському та річковомуI авіаційномуI автомобільному)I підприємствах та енергетичних установках з викидом Eрозливом) радіоактивних речовин являє серйозну небезпеку.
Серед органів відчуття людини природа не передбачила апаратI який сигналізував би про присутність радіаціїI її рівень та міру небезпеки.
До людського організму радіоактивні речовини потрапляють при диханніI заковтуванніI а також через пошкоджений шкіряний покрив.
Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовищаI небезпека для всього живогоI що опинилося на забрудненій місцевості Eзагибель людейI тварин та ін.)I внаслідок радіаційної аварії.
2.2.1. Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки
При оголошенні сигналу “РАДІАЦІЙНЕ ЗАРАЖЕННЯ”: привести у готовність засоби індивідуального захисту і тримати їх постійно при собі; по команді керівництва одягнути засоби індивідуального захисту на себе; для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використовувати одежуI комбінезониI чоботиI плівкові Eполімерні) накидкиI куртки або плащі; перевірити герметизацію приміщеньI стан вікон та дверей. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в будинок для чого щільно закрийте вікна та дверіI щілини заклейте. за герметизувати продукти харчування і створити в ємкостях запас води; відключити електронагрівальні прилади; далі діяти за рекомендаціями штабу цивільного захисту.
Не панікуйтеI слухайте повідомлення. Попередьте сусідів по службовому приміщенню. Підготуйтеся до можливої евакуації.
Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі.
2.2.2. Дії у випадку загрози виникнення загрози хімічного зараження
При оголошенні сигналу “ХІМІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ”.
Отримавши цей сигнал надіньте засоби індивідуального захисту органів диханняI найпростіші засоби захисту шкіри EплащіI накидки)I заховайтеся у захисній споруді або покиньте район аварії. Якщо ж відсутня така можливість то необхідно залишитись у приміщенніI провести його герметизаціюI включити радіо і чекати повідомлень штабу цивільного захисту.
Запам'ятайте! Надійна герметизація приміщення повністю виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин Eдалі – СДОР) в приміщення.
Покинувши зону зараження СДОРI зніміть верхній одягI залиште її на вулиціI прийміть душI умийтесь з миломI промийте очі і пополощіть рот. При

6 підозрі на ураження СДОР пийте побільше рідини EчайI молоко і т.д.) та зверніться за допомогою до медичного працівника.
Засоби індивідуального захисту органів дихання: фільтруючі промислові протигази. При дуже високих концентраціях – ізолюючі протигази і захисний одяг. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушникI попередньо змочені водою або RB розчином лимонної кислоти.
2.3. Правила
поведінки та дії працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій природного характеру
Надзвичайні ситуації природного характеру – це наслідки небезпечних геологічнихI метеорологічнихI морських та прісноводних явищI природних пожежI інфекційних захворювань людейI сільськогосподарських тваринI масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідникамиI зміни стану водних ресурсів тощо.
Землетруси – коливання земної кориI що виникають в результаті вибухів у глибині земліI розламів шарів земної кориI активної вулканічної діяльності. Під час землетрусу відбуваються коливання земної поверхніI які пов’язані з підземними поштовхами. При цьому земля піднімаєтьсяI вібрує і навіть розколюється. При землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час
– тільки декілька секундI найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі.
Інтенсивність землетрусу вимірюється в балах за шкалою РіхтераI а в останні роки наша країна використовує 1O-бальну міжнародну шкалу.
Коливання ґрунту при землетрусі дуже неприємніI можуть викликати паніку. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинкуI слід реагувати негайноI пам’ятаючиI що найбільш небезпечні є предметиI які падають. Тому рекомендується не вибігати з будинку під час землетрусу. Краще шукати порятунок тамI де ви знаходитесь. Можна заховатись під ліжком чи столом. Слід пам’ятатиI що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Тому тримайтеся подалі від вікон та важких предметів.
Перебуваючи всередині багатоповерхового будинкуI не поспішайте до ліфтів чи сходівI бо вони часто обвалюються під час землетрусу. Якщо землетрус застав вас в автомобіліI що рухаєтьсяI слід повільно загальмувати подалі від високих будинків і залишатись в машині до припинення поштовхів. Опинившись у заваліI слід спокійно оцінити становищеI надати собіI по можливостіI першу допомогуI а також тимI хто її потребує. Постарайтеся голосомI або стуком встановити зв’язок з людьми поза завалом. Пам’ятайтеI допомога прийдеI головне
– дочекатися її. Економте силиI людина може зберігати життєдіяльність Eбез їжі та води) понад два тижні.
При завчасному попереджені про загрозу землетрусу перед виходом з службового приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережіI взяти необхідні речіI документи і вийти на вулицю. Із службових приміщень і будівлі треба виходити швидкоI не заважаючи іншим по сходах аварійних виходівI що розташовані в двох місцях адміністративної будівлі. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площI широких вулицьI скверівI спортивних майданчиківI незабудованих ділянокI суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.

7
Якщо землетрус почався раптовоI коли зібратися і вийти з службової кімнати Eадміністративної будівлі) виявляється неможливимI необхідно зайняти місце Eвстати) у дверному прорізі капітальної внутрішньої стіниI тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу – швидко вийти на вулицю.
У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкоюI що склаласяI виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
Якщо після поштовхів землетрусу мають місце значні руйнування адміністративної будівлі то не намагайтеся скористатися сходамиI а тим більше ліфтомI щоб залишити будівлюI вони можуть бути пошкоджені Eзруйновані).
Залишати будівлю необхідно тільки у випадку пожежіI що почалася і в разі загрози обвалення конструкцій.
Якщо вас завалило уламками стінI стеліI меблямиI постарайтеся самі допомогти собі і тимI хто прийде на допомогу; подавайте сигнали Eстукайте по металевих предметахI перекриттях)I щоб вас почули і виявили. Робіть це при зупинці роботи рятувального обладнання Eв «хвилини тиші»). При отриманні травми надайте собі посильну допомогу. Влаштуйтеся зручнішеI приберіть гостріI тверді предметиI що колютьI сховайтеся. Якщо важким предметом придавило будь-яку частину тілаI масажуйте її для підтримки циркуляції крові. Чекайте рятувальниківI вас обов'язково знайдуть.
Якщо сильні підземні поштовхи застали вас на вулиціI слід якнайдалі відійти від будинків. Не можна залишатися поблизу об'єктівI що мають легкозаймисті і сильнодіючі отруйні речовиниI на мостах і шляхопроводах. Не можна триматися за високі стовпи і парканиI ховатись на нижніх поверхах і в підвальних приміщеннях будинків.
Повінь – це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тимI що деякою мірою прогнозуються. Як же поводитися під час повені?
Отримавши попередження про затопленняI необхідно терміново: вийти в безпечне місце на височину Eпопередньо відключивши водуI газI електроприлади); якщо повінь розвивається повільноI необхідно перенести майно в безпечне місцеI а самому зайняти верхні поверхи EгорищаI дахи будівель)I в крайньому разі забратись навіть на дерево; для тогоI щоб залишити місця затопленняI можна скористатися човнамиI катерами та всім тимI що здатне утримати людину на воді EколодиI бочкиI автомобільні камери тощо); коли людина опинилася у водіI їй необхідно скинути важкий одяг та взуттяI скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги.
Після повені повертатись в будинки слід обережноI остерігаючись розірваних електричних проводів. Користуватися газомI електроенергією тощо можливо лише після отримання дозволу у комунальних службах. До електричних розеток краще не наближатися до їх повного висихання.
Ще одна небезпекаI яка існує під час повені – епідеміологічна. Слід пам’ятатиI що у зоні затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об’єктиI

8 що збільшує небезпеку. З метою запобігання отруєнь не можна вживати продукти харчуванняI підмочені водою. Не можна також використовувати для пиття воду без санітарної перевірки.
Ураган – вітер руйнівної сили і великої тривалостіI швидкість якого більше
PO м/сек. Отримавши повідомлення про ураганI необхідно щільно зачинити двері вікна; підготувати запас водиI їжіI медикаментиI мати при собі документи; загасити вогонь в печахI вимкнути електроенергіюI закрутити газові крани. Краще всього перечекати ураганні вітри в укритті. Але якщо це не вдалосяI і вам доводиться зустрічати стихійне лихо в будівліI потрібно вибрати безпечніше місце – в середній частині будинкуI в коридорахI на першому поверсі. Поранити можуть уламки віконI які розлітаються. Тому необхідно стати щільно до стіниI сховатися в шафі або захиститись матрацом. Якщо ураганний вітер застав вас на відкритій місцевостіI краще всього сховатися в кюветі дорогиI яміI ровіI яру і щільно притиснутися до землі. Ураган може супроводжуватись грозоюI а тому необхідно уникати ситуаційI при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою.
Хуртовини. Різновидом урагану взимку є хуртовини. Вони стають особливо небезпечними під час густого снігопадуI коли сильний вітер підіймає на велику висоту значні маси снігу і переносить їх на певну відстаньI створюючи снігові заноси.
Як же поводитись під час хуртовини?
У цей час виходити на вулицю рекомендується тільки у виняткових випадках і не самому. Сповістіть сусідівI куди ви ідете і коли повернетеся. Якщо хуртовина застала вас в дорозіI рухаючись в автомобіліI то краще перечекати якийсь часI бажано в населеному пункті. Можна періодично зігріватисяI включаючи двигун. Але при цьому слід систематично провітрювати салонI щоб не отруїтися відпрацьованими газами.
Ожеледь – це намерзання переохолоджених крапель дощу або туману.
При зниженні температури повітря від M до R градусів після дощу або відлиги на поверхні землі утворюється шар льоду – ожеледь. Це дуже небезпечне явище. Адже лід замерзає не тільки на земліI а і на стовпахI деревахI проводахI і реальною небезпекою стає можливість падіння різних предметів. А тому перш за все слід запам’ятатиI що не можна знаходитись під лініями електропередач. Під час ожеледі існує велика небезпека посковзнутися і отримати травму при падінні.
Щоб не потрапити в число потерпілихI слід звернути увагу на теI як треба йти: ступати на всю підошвуI не поспішатиI ноги мають бути трохи розслаблені в колінах. Руки повинні бути не зайняті сумками. Якщо немає термінових справI то краще з дому не виходити. Для тогоI щоб зменшити можливість отримання травмI потрібно навчитися падати. А це: треба трохи присістиI щоб знизити висоту падіння; в момент падіння потрібно напружити м’язиI а доторкнувшись земліI обов’язково перекотитися. Таким чином ударI направлений на васI розтягнеться і витратить свою силу на крутіння; небезпека посковзнутися при ожеледі стане меншаI якщо до підошви та каблуків взуття приклеїти широкі полоси лейкопластиру або шматочки водостійкого наждачного паперу на тканинній основі.

9
Природні пожежі – це неконтрольований процес горінняI що стихійно виникає і розповсюджується інтенсивним виділенням теплаI диму та світловим випромінюваннямI що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об’єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу. Вони поділяються на лісові і торф’яні пожежі.
Єдиним способом порятунку від цих пожеж є негайне покидання території
(району)I що охоплює пожежаI та переміщення у безпечне місце.
2.4. Правила
поведінки та дії працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій соціального характеру
Надзвичайні ситуації соціального характеру – це ситуаціїI пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту Eзбройний нападI захоплення
і затримання важливих ядерних об’єктівI систем зв'язку та телекомунікаціїI напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна)I викрадення Eспроба викрадення) чи знищення суденI встановлення вибухових пристроїв у громадських місцяхI викрадення зброїI виявлення застарілих боєприпасів тощо.
2.4.1. Рекомендації щодо дій в разі виявлення підозрілих предметів
У разі виявлення підозрілого предмета рекомендується:
- не торкатися до підозрілого предметаI не підходити й не пересувати йогоI утримуватися від курінняI використання засобів радіозв’язкуI у т.ч. й мобільного;
- не робити самостійних дій з підозрілими предметамиI забезпечити його охорону;
- повідомити про підозрілий предмет будь який орган місцевої владиI чергові служби правоохоронних органів та осібI які перебувають поручI дати команду на евакуацію людей з небезпечної зони;
- дочекатися прибуття фахівців-піротехніків.
2.4.2. Як діяти, якщо ви потрапили на вулиці у перестрілку?
Відразу ж ляжте і озирнітьсяI виберіть найближче укриття і проберіться до ньогоI не піднімаючись у повний зріст. При першій можливості сховайтеся в під'їзді будинкуI підземному переході й дочекайтеся закінчення перестрілки. При можливості зателефонуйте за номерами "1M1"I "1MO" та повідомте про подію.
2.4.P. Якщо ви опинилися у захопленому терористами транспорті
- не привертайте до себе їх увагуI не допускайте дійI які можуть спровокувати нападників до застосування зброїI не відповідайте на образи і приниженняI не дивіться в очі злочинцямI не ведіть себе зухвало;
- виконуйте вимоги злочинцівI не заперечуйте їхI не допускайте
істерики і паніки;
- не реагуйте на їх провокаційну або зухвалу поведінку;
- запитуйте дозвіл на вчинення будь-яких дій;

10
- постарайтеся по можливості вступити з терористами в довірливий контактI спробуйте пом’якшити цих людейI зняти в ході спокійної розмови хоча б частину внутрішньої напругиI особливо це вдається жінкам;
- втеча – це крайній випадокI але він може мати успіх;
- якщо спецслужби зроблять спробу штурму – негайно лягайте на підлогу між кріслами і залишайтесь там до кінця штурму;
- ні у якому разі не беріть до рук зброюI кинуту терористамиI інакше можуть прийняти вас за терористів.
2.4.4. Правила поведінки у натовпі
У місцяхI де збирається дуже багато людейI некеровані панічні дії можуть викликати навіть людські жертви.
Щоб не загинути у натовпіI найкраще – не потрапляти в нього або обминути. Потрібно пам'ятатиI що найнебезпечніше – це бути затиснутим і затоптаним у натовпі!
Люди в паніці не помічають тихI хто перебуває поряд. Не можна наближатися до вітринI стінI дверейI металевих парканівI до яких можуть притиснути і роздушити. Якщо натовп захопивI не чинити йому опору. Необхідно глибоко вдихнутиI зігнути руки в ліктяхI підняти їх такI щоб захистити грудну клітку. Також важливо не тримати руки в кишеняхI не чіплятися ні за що руками
– їх можуть зламати. Якщо є можливістьI потрібно застібнути одягI зібрати волосся. Високі підбори також можуть коштувати життяI так самоI як і розв’язаний шнурок. Позбавтеся від речейI які заважають вашим рухамI перш за всеI від окулярівI краватокI шарфів. ФотоапаратI відеокамераI парасолька теж можуть бути смертельно небезпечними у некерованому натовпі. В екстремальній ситуації небезпечна навіть авторучка або гребінець у нагрудній кишені.
Застебніть блискавки і ґудзики на одязіI закрийте усі кишені. Якщо щось впалоI ні в якому разі не намагайтесь підняти – життя дорожче.
Головне завдання в натовпі – не впасти. Якщо збили з нігI потрібно спробувати згорнутися клубком і захистити голову рукамиI прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати.
ВрахуйтеI куди прямує натовп. Ваше завдання: визначити шляхи відступу і побачити їхI виринути із натовпу. Порятунок у томуI щоб піти дворами або під’їздами.
Не дивіться в очі людям у натовпіI щоб не викликати агресію. Не привертайте до себе уваги висловлюваннями щодо політичнихI релігійних подійI не наближайтесь до груп осібI які поводяться агресивно.
Пам'ятайте: не існує безвихідних ситуацій. Тому потрібно запастися терпінням та проявляти розсудливість. Запам'ятайте: ваша мета – залишитися живими і зберегти фізичне та душевне здоров'я. Зберігайте спокій і самоконтроль.

2.5. Правила
поведінки та дії працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій воєнного характеру

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це ситуаціїI пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів

11 ураженняI під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станційI складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходівI нафтопродуктівI вибухівкиI сильнодіючих отруйних речовинI транспортних та інженерних комунікацій.
При отриманні сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» необхідно: припинити роботу; виключити електроенергіюI перекрити газI воду; взяти засоби індивідуального захистуI документи; швидко покинути приміщення та перейти у захисну споруду або сховатися на місцевості Eу підземному переходіI підвалі будинку); додержуватись спокою і порядку; бути уважним до об’яв.
При отриманні сигналу «ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ» необхідно: покинути захисну спорудуI повернутись на робоче місце та відновити роботу; бути в готовності до повторного повітряного нападу противника; завжди мати при собі засоби індивідуального захисту; бути уважним до об’яв штабу цивільного захисту.
2.5.1. Правила поведінки під час артобстрілу:
Раптовий артобстріл
Якщо ви почули свист снаряда Eвін схожий більше на шурхіт)I а через O-P секунди – вибухI одразу падайте на землю. Не панікуйте: вже теI що ви чуєте сам звук польотуI означаєI що снаряд пролетів достатньо далеко від васI а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак наступний снаряд може полетіти ближче до васI тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?
Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї
Слід негайно зупинити транспортI відбігти від дороги у напрямку «від будинків і споруд» і залягти на землю. Огляніться навколо і очима пошукайте більш надійну схованку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками одразу після наступного вибуху.
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйтеI що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знатиI в який бік перенесеться вогоньI і чи не почнеться далі обстрілI скажімоI з мінометів. Окрім тогоI бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.
Не годяться для схованки такі місця:
- під’їзди будь-яких будинківI навіть невеличкі прибудовки. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на PM-RM;
- місця під різною технікою EскажімоI під вантажівкою чи під автобусом);

12
- звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів Eйдеться про слабке перекриттяI відсутність запасних виходівI вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості.
В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків!
Теперішні бетонні «коробки» не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються Eчи «складаються») не тільки від прямого попаданняI а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечноI ніж металеві уламки та осколки снарядів.
Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелівI у місцяхI заставлених контейнерамиI захаращених ящикамиI будматеріалами тощо
(спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися такI щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тимI що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Інколи люди зі страху стрибали до річкиI до ставкаI фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.
Рекомендації стосовно місць де можна заховатися від впливу
надзвичайних ситуацій воєнного характеру:
- у спеціально обладнаному бомбосховищі. Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головоюI системою вентиляції та наявністю двох Eі більше) виходів на поверхню;
- у підземному переході;
- в метро Eідеально!);
- в будь-якій канавіI траншеї чи ямі;
- в широкій трубі водостоку попід дорогою Eне варто лізти аж занадто глибокоI максимум на P-4 метри);
- вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
- у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови
(бажаноI щоб він мав таки O виходи);
- у підземному овочесховищіI силосній ямі тощо;
- в оглядовій ямі відкритого Eна повітрі) гаражу чи СТО;
- в каналізаційних люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок
(але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо такожI щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!)
- у ямах-«воронках»I що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.
В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриттяI куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежітьI закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі
ґрунту чи асфальтуI тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше PM-RM см над поверхнею.

13
ОтжеI загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим іI разом із тимI має знаходитися подалі від спорудI які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданніI або можуть спалахнути.
Ідеальний захист дає траншея чи канава Eподібна до окопу) завглибшки 1-O метриI на відкритому місці.
Заховавшись в укриттіI лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.
Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайтеI що максимум після 1MM-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.
По-першеI це відволікає. По-другеI так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічноI щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардуваньI великі групи бомбардувальників не застосовуються.
Після закінчення артобстрілу (бомбардування)
Покидаючи місце переховуванняI не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! АвіабомбаI ракета чи снаряд могли бути касетними!
Бойові елементи часто не розриваються при падінніI але можуть вибухнути пізнішеI в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг!
Найбільші втрати в югославському конфлікті були на самісінькому початку війни. Цивільних людей війна застала блискавично-раптово. Вони просто не знали елементарних правил поведінки в часі обстрілу чи бомбардування...

3. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
травму голови (черепно-мозкова травма)
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови Eчерепно-мозкова травма) не медичними працівниками.
O. У цьому Порядку термін «черепно-мозкова травма» вживається у такому значенні – це станI що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозкуI його оболонокI судинI кісток черепа та зовнішніх покривів голови.
Інші терміни вживаються у значенняхI наведених в Основах законодавства
України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
P. Ознаки черепно-мозкової травми: раниI синці в області голови та обличчя; сонливість; сплутаність або втрата свідомості; сильний біль або відчуття тиску в головіI шиї; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області голови; судоми; утруднене дихання; порушення зору; нудота; блювота; стійкий головний біль; втрата рівноваги; виділення крові та/або ліквору Eпрозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха.

14 4. Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух.
R. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови Eчерепно-мозкова травма) не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
O) зафіксувати шийний відділ хребта Eшийний комірецьI м’яка шинаI фіксація руками);
P) провести огляд постраждалогоI визначити наявність свідомостіI дихання;
4) викликати бригаду екстреної Eшвидкої) медичної допомоги;
R) якщо у постраждалого відсутнє диханняI розпочати проведення серцево- легеневої реанімації;
6) якщо у постраждалого відсутні рани в області голови та інші пошкодження: а) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; б) підтримати постраждалого психологічно; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної Eшвидкої) медичної допомоги; г) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомогиI дотримуватись його рекомендацій;
ґ) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці;
T) якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження: а) накласти пов’язки на рани; б) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; в) підтримати постраждалого психологічно; г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної Eшвидкої) медичної допомоги;
ґ) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомогиI дотримуватись його рекомендацій; д) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.

4. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим
при підозрі на інсульт

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт не медичними працівниками.
O. У цьому Порядку термін «інсульт» вживається у такому значенні - це гостре порушення мозкового кровообігуI що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій.
Інші терміни вживаються у значенняхI наведених в Основах законодавства
України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
P. Ознаки інсульту: раптова асиметрія або оніміння обличчя; раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення

15 мовлення/розуміння простих команд/запитань; погіршення зору в одному або в обох очах; порушення ходи; запамороченняI втрата рівноваги або координації; головний біль без наявної причини; втрата свідомості.
4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт не медичними працівниками:
1) викликати бригаду екстреної Eшвидкої) медичної допомогиI пояснити диспетчеру причину виклику;
O) надати постраждалому горизонтального положенняI підвести голову та плечі;
P) якщо постраждалий перебуває без свідомостіI але дихає нормальноI перевести постраждалого в безпечне положення;
4) не давати постраждалому їсти та пити;
R) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної Eшвидкої) медичної допомоги;
6) при відсутності у постраждалого дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
T) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Головний спеціаліст з цивільного захисту М.Г. Вакуленко


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал