О. Коваль • Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки




Сторінка8/9
Дата конвертації11.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
103
взаємодії. Є кілька типів взаємодії кооперація – до згоди конкуренція – часто до конфлікту. КОМПЛІМЕНТ (ЯК ЕЛЕМЕНТ АТРАКЦІЇ) Існують такі типи компліментів
1. Опосередкований комплімент. Ми хвалимо не саму людину, а те, що їй дороге, цінне бізнесмену – офіс, машину, батькам – їх дітей.
2. Комплімент «мінус-плюс». Ми даємо співрозмовнику спочатку маленький мінуса потім – величезний плюс. Наприклад Яне можу сказати, що Ви хороший працівник. Ви висококласний фахівець
3. Порівняння з кимось найдорожчим.
4. Комплімент-критика. За формою робиться комплімент, а за змістом – критика. КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ – (від лат. communico – з’єдную, повідомляю здатнiсть встановлювати контакти. Ця риса цiнувалась завжди дуже високо, а останнiм часом її роль пiдвищилась щонайменше з двох причин. По- перше, в умовах ринкових вiдносин вмiння встановлювати контакти визначає успiх при реалізації продукцiї, отриманнi нових замовлень, а значить i успiшну роботу органiзацiї. По-друге, вмiння правильно спiлкуватися i давати чiткi накази є невiд’ємним елементом успiшної управлiнської дiяльностi.
Комунiкабельнiсть або вмiння спiлкуватись пов’язанi з адекватним розумiнням i реалiзацiєю в практичнiй дiяльностi трьох основних функцiй спiлкування: iнформацiйно-комунiкативної (обмiн iнформацiєю), афектно-комунiкативної передача емоцiйного ставлення, регулятивно-комунiкативної (змiна поведiнки під час спiлкування). Комунiкабельнiсть залежить вiд низки психологiчних особливостей iндивiда, а саме природних особливостей людини, спрямованостi активностi, дiлової привабливостi, прагнення домiнувати чи спiвпрацювати в процес дiлового спiлкування; адаптивних якостей, як дозволяють швидко пристосуватись до ситуацiй, що змiнюються в процес спiлкування; поведiнки в
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
104
екстремальних ситуацiях, пов’язаних з особливими формами спiлкування наприклад, конфлiкти, погрози i т.д.). КОМУНІКАТИВНА СТОРОНА СПІЛКУВАННЯ – пов’язана з виявленням специфiки iнформацiйного процесу мiж людьми як активними суб’єктами з урахуванням вiдносин мiж партнерами, їх установок, цiлей, намiрiв. Це призводить не лише до руху iнформацiї, алей до уточнення, збагачення тих знань, думок, фактiв, якими обмiнюються люди. КОМУНІКАТИВНІ ОРІЄНТАЦІЇ У СПІЛКУВАННІ особистiсна i рольова. В особистiсному спiлкуваннi параметри постають один перед одним збоку намiрiв, мотивiв, думок, пристрастей, iндивiдуальних особливостей, прив’язаностей. Типовий приклад – розмова для душ. У рольовому спiлкуваннi ми виступаємо один перед одним як представники деякої соцiальної категорiї. Прикладом такого спiлкування може бути розмова покупця з продавцем, лiкаря з пацієнтом, тощо. КОНТАКТ – встановлення можливості довірливого спілкування, яке характеризується відмовою від захисних соціальних масок, можливий тільки як двобічний процес. МАГІЧНА СИЛА ПОСМІШКИ (ЯК ЕЛЕМЕНТ АТРАКЦІЇ)
1. Щира, доброзичлива посмішка не може зіпсувати жодне обличчя, а більшість робить їх привабливішими.
2. Чарівна посмішка жінки створює більший ефект, ніж вдалий макіяж.
3. Посмішка нічого не вартує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує. Ніхто небагатий настільки, щоб обійтись без неї, і немає такого бідняка, який би не став від неї багатшим. Вона триває мить, а в пам’яті інколи залишається назавжди.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
105
МАНІПУЛЯТОР – людина, яка використовує інших людей для досягнення своїх цілей. МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ У СПІЛКУВАННІ Ігнорування – навмисна неувага до партнера, його висловлювань і дій. Імітація – неспрямований вплив, що не ставить перед собою спеціальної цілі, але має кінцевий ефекті є найпростішою формою відображення людиною поведінки інших людей. Зараження – передача свого стану іншій людині чи групі, які переймають цей стан або відношення. Конформність – процес свідомої зміни оцінок, установок, поведінки під впливом групи. Маніпуляція – приховане від адресата спонукання до переживання ним певних станів, зміна відношень до чогось, виконання дій, необхідних для досягнення ініціатором своїх цілей. Навіювання – найменш усвідомлений процес, котрий ґрунтується на некритичному наслідуванні зразків поведінки іншої людини. Наслідування – здатність викликати прагнення бути подібним до себе. Переконання – процес свідомого прийняття оцінок, суджень, думок, відношень, намірів, рішень і стереотипів поведінки, що належать групі, іншій людині. Примус – вимога виконувати розпорядження ініціатора, підкріплена погрозами (відкритими або прихованими. МОВА – це система словесних знаків. Вона включає в себе слова з їх значеннями і синтаксис – набір правил, за якими будується речення. МОТИВАЦІЙНИЙ БАР’ЄР У СПІЛКУВАННІ – коли співбесіднику нецікаві думки партнера, вони не зачіпають особистих потреб, не спричиняють мотиву, який спонукав би до розуміння.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
106
НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ – засоби, за допомогою яких здійснюється спілкування. До таких відносять 1) оптико-кінетичну систему жести, міміку, пантоміміку); 2) пара-екстралінгвістичну систему (інтонацію, немовні додатки, паузи 3) систему контакту очима (візуальні засоби 4) систему організації простору і часу комунікації (дистанцію, розташування. ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. – сприймання) – відображення речей і явищу свідомості людини за допомогою органів чуття. Перцептивна сторона спілкування включає в себе процес формування образу іншої людини з фізичними даними і психічними властивостями та особливостями поведінки. ПІДНЯТТЯ ЗНАЧИМОСТІ СПІВРОЗМОВНИКА (ЯК ЕЛЕМЕНТ АТРАКЦІЇ) – це переконання співрозмовника у його значимості. Потреба відчувати свою значимість – одна з найприродніших і характерних людських слабкостей. Іноді достатньо дати людині можливість усвідомити власну значимість, щоб вона з радістю погодилась зробити те, що ми просимо. ПОЗИЦІЇ ПРИ СПІЛКУВАННІ (за Е. Берном БАТЬКО – вимагає, оцінює, вчить, керує, підпорядковує. Для батька характерне ставлення досвіту, основою якого є цінності та норми добре- погано, «можна-не можна. Позиція батька буває двох видів караючою, з тиском і настановами , або з турботою, увагою, опікою та переконаннями ДОРОСЛИЙ – характеризується розсудливістю, схильністю до роботи з інформацією. Дорослий орієнтується на корисність та можливість, тобто виходить з принципу реальності ДИТИНА – це прояв почуттів беззахисності, підлеглості. Домінуючим станом дитини є емоції. Вона керується принципом «хочу-не хочу, цікаво- нецікаво. Позиція дитини буває різною дитина, яка капризна та хитра, або дитина-бунтівник тощо. Найефективнішою у спілкуванні є позиція дорослий – дорослий, котра є основою для партнерських стосунків.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
107
ПРИЙОМИ ЕФЕКТИВНОГО СЛУХАННЯ
 Ехо-техніка – повторювання висловленої партнером по спілкуванню думки, твердження, почуття з метою уточнення інформації. Повідомлення про сприйняття іншого – відображення почуттів. За допомогою даної техніки ми можемо допомогти співбесіднику усвідомити і виразити його емоції, сприяти виникненню у нього відчуття психологічного комфорту, а відтак підвищити ймовірність отримання достовірної інформації. Розвиток ідеї – це виведення логічних зв’язків зі слів партнера з метою уточнення суті сказаного та отримання інформації без прямих запитань. Резюмування – відтворення у загальному вигляді низки висловлювань партнера і коротке формулювання найбільш суттєвого в них. Розпитування – постановка зрозумілих запитань до співрозмовника та уяснення вигідності його щирих відповідей для нього самого. ПРИЙОМИ ЕФЕКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ Видовищ. Для того, щоб вас розуміли і слухали з постійною увагою, самих слів недостатньо. Необхідний будь-який вражаючий додаток. 90% інформації, яку сприймає мозок людини, надходить завдяки зору.
Вольтера
– який справедливо зауважив, що секрет бути нудним полягає в прагненні розповісти все. Звідси правило чим коротше говориш, тим більше скажеш. Заключного слова. Притримайте на закінчення суперечки ефективні чи важливі відомості. З цією метою краще виголосити заключне слово той, хто виступає в кінці дискусії, знає всі аргументи противника і позбавляє його можливості відповісти. Контрасту. Не намагайтеся перекричати інших при контакті з групою. Корисним буде ефект контрасту чим тихіше ви себе будете поводити порівняно з групою, тим більше шансів отримати її увагу.
Ненанесення шкоди Вміти шукати шляхи нейтралізації, щоб не завдати психологічної чи іншої шкоди жодному з тих, з ким сперечаєшся.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
108
Першої фрази. Його зміст полягає втому, щоб спеціально підготуватися, з яких слів почати розмову. Необхідно проявляти творчий підхід до початку виступу, щоб тримати слухачів в емоційній та інтелектуальній напрузі. Правило Ціцерона
. Під час обговорення категорично забороняється ага- дувати опоненту слова та думки, які він висловлював, а пізніше їх заперечувати. Сократа – (заснований на тому, щоб отримати у відповідь так. Сократ задавав запитання, з яким його співрозмовник чи опонент вимушений був погоджуватися, ідо тих пір, поки партнер, сам того не усвідомлюючи, не приходив до висновку, який він так завзято заперечував. Чим більше відповідей так ви можете отримати спочатку, тим швидше досягнете схвалення. ПСИХОЛОГІЧНА СУМІСНІСТЬ – оптимальне поєднання властивостей учасників взаємодії, можливість діяти безконфліктно. ПСИХОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ УСТАНОВКИ У СПІЛКУВАННІ Бумерангу. Сильний тиск породжує опір. Не варто дуже активно пропонувати щось людям чи відстоювати свою думку в суперечці чим більше зусиль – тим більший зворотний результат. Загального враження Коли одного разу враження про людину впливає на сприйняття та оцінку певних властивостей особистості в майбутніх контактах.
Каузальна атрибуція – інтерпретація суб'єктом міжособистісного сприйняття причин та мотивів поведінки інших людей. Новизни. Навпаки, про людину добре знайому нам цікаво і важливо почути нову інформацію. Колими дізнаємося проте, що вже знаємо, то часто просто не звертаємо увагу на повідомлення. Ореолу – наділення людини певними якостями та сприйняття її в майбутньому тільки через їх призму.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
109
Первинності. Перша думка, що склалася, дуже часто надовго визначає ставлення до людини чи події, перша інформація є сильніша за наступну.
Самопроекції. Суть його полягає втому, що при сприйнятті, оцінці та пізнанні багатьом з нас властиво бачити себе в іншій людині (проектування на інших своїх якостей.
Стереотипізації – це накладання на сприйняття окремої людини деяких спрощених стандартів, які узагальнено співставляються з певною категорією людей. Стереотипи можуть розповсюджуватись на нації і формувати необ’єктивні образи. Неточні образи створюють бар’єри адекватного взаєморозуміння людей. РЕФЛЕКСІЯ (від лат. – вигин, відображення) – усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнерами по спілкуванню. Рівні рефлексії (за О. Бодальовим): На першому рівні рефлексії уява має пасивний характер. У спілкуванні людина не бачить станів, намірів, думок іншої людини. Характерні для цього ступеня особливості уяви можуть виступати як наслідок гальмівних властивостей нервової системи, її слабкості, а також як збіднений досвід міжособистісного спілкування. На другому рівні спостерігається невпорядкована діяльність уяви. Її головна ознака – виникнення у процесі спілкування окремих уривчастих уявлень про внутрішній світ іншої людини. Умовами розгорнутої діяльності уяви є головним чином сильно виражений у діяльності, поведінці іншої людини її стан або свідомий намір зрозуміти переживання іншої людини. Третій рівень характеризується виявом здатності до відтворення в думці особливостей переживання іншої людини не тільки в окремих ситуаціях, ай упродовж усього процесу взаємодії. Ознаками цього рівняє, по-перше, те, що спостереження за станом іншої людини здійснюється мимовільно й постійно по-друге, для цього рівня характерні згортання процесу уяви й одночасне включення у стан іншої людини в кожному акті спілкування.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
110
РІВНІ СПІЛКУВАННЯ Духовний рівень ставить у центр особистість як самоціль спілкування. На цьому рівні формуються установки повного прийняття один одного такими, як вони є. Спілкування на цьому рівні характеризується посиленим інтересом до індивідуальності людини. Максимальний ступінь самовираження породжує такий високий духовний стан, як любов. Діловий рівень спілкування характеризується тим, що ставлення до людини відбиває її ділові якості, що відповідають вимогам спільної діяльності. Особливостями ділового спілкування є те, що
1. Партнеру діловому спілкуванні завжди виступає як особистість, значима для суб’єкта;
2. Люди, що спілкуються, відрізняються від інших глибоким взаєморозумінням у подробицях справи
3. Основне завдання ділового спілкування – продуктивне співробітництво. Маніпулятивний рівень характерний для людей егоцентричного складу, які не займаються глибоким самопізнанням і самоаналізом. Для них інша людина – гравець, в якого треба виграти або перехитрувати. Стандартизований рівень спілкування характеризує низький ступінь орієнтації на особистість, в ньому часто домінує формальна структура відносин з різними варіантами особистісної деформації. Примітивний рівень характеризує де гуманізоване суспільство і спілкування, в якому спрощені правила та реакції становлять основу ставлення людини до інших людей.


О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
111
СПІЛКУВАННЯ – складний, багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, спричинений потребами спільної діяльності. Він включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ (за І.М.Юсуповим):
1. Стиль спільна творчість. Він найбільш продуктивний не лише за своїм кінцевим результатом, ай за виховним ефектом. Діяльнісно-діалогова схема цього спілкування ставить партнерів у паритетне становище, коли накреслено спільну мету і спільними зусиллями віднаходиться рішення.
2. Стиль дружня прихильність близький до попереднього. В його основі лежить щирий інтерес до особистості партнера зі спілкування, ставлення до нього з повагою, відкритість контактам.
С
С
П
П
І
І
Л
Л
К
К
У
У
В
В
А
А
Н
Н
Н
Н
Я
Я
ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ РІВНІ СПІЛКУВАННЯ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ВИДИ СПІЛКУВАННЯ СТОРОНИ СПІЛКУВАННЯ ФОРМИ СПІЛКУВАННЯ
РЕГУЛЯЦІЙНА
ПІЗНАВАЛЬНА
ІНФОРМАЦІЙНА РОЛЬОВИЙ МАНІПУЛЯТИВНИЙ ДІЛОВИЙ
ДУХОВНИЙ
СТАНДАРТИЗОВАНИ
НЕВЕ
РБАЛЬ
НІ
БЕЗПОСЕРЕДНЄ
ВЕР
БА
ЛЬНІ
ЖЕСТИ МІМІКА ПАНТОМІМА ІНТОНАЦІЯ ПАУЗИ
ОПТИКО-КІНЕТИЧНА СИСТЕМА СИСТЕМА КОНТАКТУ ОЧИМА ПАРА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА СИСТЕМА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ І ЧАСУ КОМУНІКАЦІЇ МОВА І М
О
ВЛ
ЕННЯ
НЕФОРМАЛЬНА
ФУНКЦІОНАЛЬНО-
РОЛЬОВА АНОНІМНА
ПЕРЦЕПТИВНА КОМУНІКАТИВНА ІНТЕРАКТИВНА ОПОСЕРЕДКОВАНЕ КОРОТКОЧАСНЕ ТРИВАЛЕ ЗАКІНЧЕНЕ ЗАЛЕЖНО ВІД КОНТИНГЕНТУ УЧАСНИКІВ ЗА МІРОЮ ОПОСЕРЕДКОВАНОСТІ ОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЗА ЗАКІНЧЕНІСТЮ
МІЖІНДИВІДНЕ
ІНДИВІДНО-
НЕЗАКІНЧЕНЕ МІЖГРУПОВЕ ПРИМІТИВНИЙ
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
112

3. Стиль загравання розглядається як крайня форма дружньої прихильності, яка має негативний заряду стосунках. Він базується на прагненні завоювати фальшивий, дешевий авторитету партнера зі спілкування.
4. Стиль залякування є протилежністю загравання і виникає як наслідок власної невпевненості за більш високого статусу, ніжу партнера, або ж невміння організувати спілкування на основі продуктивної спільної діяльності.
5. Стиль дистанція. Він має різні відтінки, але в усіх випадках зводиться до суб’єктивного підкреслення відмінностей між партнерами вікових, соціальних, службових, професійних. Це обмежує творчий потенціал спільної діяльності, провокує авторитарність.
6. Менторський стиль можна розглядати як різновид стилю дистанція, коли один із партнерів свідомо чи мимовільно перебирає на себе роль наставника.
СТОРОНИ СПІЛКУВАННЯ
1. Комунікативна
– обмін інформацією. Комунікативна сторона спілкування пов’язана із виявленням специфіки інформаційного обміну між людьми як активними суб’єктами, тобто з урахуванням відносин між партнерами, їх установок, цілей, намірів.
2. Інтерактивна – обмін діями, поведінкою. Виявляється у формі організації спільної діяльності і являє собою обмін думками, почуттями, діями людей.
3. Перцептивна – сприйняття, оцінка, пізнання та розуміння одне одного. СУМІСНІСТЬ МІЖОСОБИСТІСНА – взаємне сприйняття партнерами по спілкуванню і спільній діяльності, яке базується на оптимальній подібності і взаємодоповнення ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпів і ритму психофізичних реакцій та інших значимих для міжособистісної взаємодії індивідуально-
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
113
психологічних характерристик. Міжособистісна сумісність супроводжується виникненням взаємної симпатії, поваги. Види сумісності психофізіологічна, психологічна, соціально-психологічна. ТЕХНІКА СПІЛКУВАННЯ – сукупність засобів, прийомів, які люди використовують для досягнення бажаних ефектів у спілкування. ФАКТОРИ УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ Відкритість, переконливість та щирість комунікатора (відкрите демонстрування своїх намірів прояв теплого і доброзичливого ставлення демонстрування своєї компетентності в обговорюваному питанні уміння переконливо викладати думку, братина себе відповідальність за неї, що досягається формулюванням фраз від першої особи Зрозумілість його повідомлень Врахування зворотних зв’язків щодо того, наскільки правильно його зрозуміли. ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ в діловому середовищі – це ділові бесіди (бесіда при прийомі на роботу, бесіда при звільненні, проблемні та дисциплінарні бесіди ділові наради.
ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ (за Л.А.Карпенко):
1. Контактна – встановлення контактів як стану взаємної готовності до прийняття і передачі повідомлення та підтримки взаємозв’язку у формі постійної взаємоорієнтованості;
2. Інформаційна – обмін повідомленнями, тобто прийняття-передача будь- яких відомостей у відповідь на запита також обмін думками, помислами, рішеннями
3. Спонукальна – стимуляція активності партнера по спілкуванню, яка скеровує його на виконання певних дій
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
114

4. Координаційна – взаємне орієнтування і узгодження дій при організації сумісної діяльності
5. Розуміння – не лише адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлення, алей розуміння партнерами один одного (їхніх намірів, установок, переживань, станів
6. Амотивна – можливість викликати у партнера потрібні емоційні переживання (обмін емоціями, а також зміна з його допомогою особистих переживань та станів
7. Встановлення відносин – усвідомлення та фіксування свого місця у системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв’язків групи чи суспільства, в якому належить діяти індивідові ;
8. Впливу – зміна станів, поведінки, особистісно-змістових утворень партнера, утому числі його намірів, установок, думок, рішень, уявлень, потреб, дій, активності.

О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
115
Особистість і діяльність
Джерела активності людини. Поняття про потреби, їх сутнісний зміст та класифікація. Мотиви та мотивація в діяльності людини. Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості. Здатність до професійної діяльності.
Професіограма та психограма спеціаліста. Норми і цінності в діяльності людини. Кар’єра особистості, її атрибути та етапи просування. СКАРБНИЦЯ МУДРОСТІ Потреби навчили людей всього
Демокріт Не дай людині більше, ніж їй треба, іти її з твариною зрівняєш
Король Лір (В. Шекспір) Якби мені не платили за мою наукову роботу, то я сам готовий платити за можливість займатися улюбленою справою
А. Енштейн І будете змушені їсти хліб свій у поті лиця свого
Біблія В грі дитина шукає не тільки задоволення, але і серйозних занять гра – це світ практичної діяльності дитини, яка задовольняє не тільки фізичні, алей духовні її потреби
КД. Ушинський Талант – це терпіння
Народна мудрість


О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
116
Основні поняття та мислесхеми до теми БІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ – це ті, задоволення яких необхідне для підтримання здоров’я та нормального функціонування людського організму, забезпечення існування і розвитку людини як природної істоти це потреби в їжі, воді, повітрі, певній температурі тіла, певному кров’яному тиску. ВПРАВИ – це багаторазове повторення дій для їх свідомого вдосконалення. ГРА – це засіб пізнання дітьми навколишнього середовища і підготовки їх до учіння та праці ДІЯ – це окремий акт діяльності. Розрізняють практичні та розумові дії. ДІЯЛЬНІСТЬ – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов’язаних із задоволенням її потреб та інтересів, на виконання вимог до неї зі сторони суспільства і держави. Види діяльності – різноманітні, до основних видів належить навчальна, трудова та ігрова. ДУХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ – це та, що спрямована на формування, збагачення та вдосконалення внутрішнього світу людини (її почуттів, емоцій, знань, думок, на пізнання світу та самопізнання, на створення або вироблення певних образів, теорій, ідей тощо. ДУХОВНІ ПОТРЕБИ – це потреби у виконанні свого морального обов’язку, пізнанні світу, милуванні красою природи або творами мистецтва, дотриманні існуючих законів, у дружбі, коханні, милосерді. ЗВИЧКА – це потреба людини здійснювати певні дії. ІМІДЖ (від англійського слова «імаgе» – образ) – штучно сконструйований за певними правилами зі спеціальними цілями образ (політика, партії, бізнесмена, фірми, закладу, керівника.
О. Коваль Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки
117

КАР’ЄРА – це становище у суспільстві, здобуте завдяки діяльності, у якій-небудь сфері. Атрибутами кар’єри (або суттєво значимими властивостями людини, яка зробила собі кар’єру) є успіх, визнання, самоповага, авторитет, матеріальна вигода, міра відповідальності, професійний ріст. КОМПОНЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ – це
1) етап постановки цілі (усвідомлення поставленої цілі
2) етап планування роботи, вибір найбільш раціонального способу дії
3) етап виконання, здійснення діяльності, який супроводжується контролем і перебудовою діяльності у випадку необхідності
4) перевірка результатів, виправлення помилок
5) співставлення отриманих результатів із запланованими
6) підведення результатів роботи та її оцінка. МАТЕРІАЛЬНІ ПОТРЕБИ – потреби людини в одязі, житлі, засобах переміщення, знаряддях праці, побутових предметах тощо. МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕННЯ – потреба суб’єкта досягнути успіху в різноманітних видах діяльності, особливо в умовах змагання з іншими людьми. НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ – такий різновид людської діяльності, яка спрямована на відкриття нових законів, вироблення оригінальних ідей, проведення складних експериментів. Щоб відкрити щось нове, вчений повинен досконало вивчити все, що було зроблено у тій чи іншій галузі раніше.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал