О. Д. Шуляр Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки



Сторінка2/8
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1.5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Професійні компетенції вчителя початкових класів у сфері музичного виховання
У статті висвітлені професійні складові діяльності вчителя початкових класів у сфері музичного виховання, основні складові його педагогічної майстерності, які сприяють вирішенню завдань музичного розвитку молодших школярів.

Ключові слова: вчитель початкових класів, професійна майстерність, компетентність, молодші школярі, музичне мистецтво, музичне виховання.
The article reveals professional components of activities of a teacher in primary school in the sphere of musical education, main components of his pedagogical mastery, which help solve tasks of musical development of younger pupils.

Key words: teacher in primary school, professional mastery, competence, younger pupils, musical art, musical education.
Сучасна педагогічна наука підкреслює особливе значення діяльності вчителя початкових класів та вчителя музики у початковій школі для вирішення завдань всебічного і гармонійного розвитку учнів. Робота вчителя потребує систематичного вдосконалення, роботи над собою, творчої віддачі, самореалізації, креативності, застосування новітніх методів, педагогічних технологій виховання і навчання, а також постійного підвищення свого професійного рівня.

Діяльність учителя початкових класів у сфері музичного виховання завжди викликала інтерес вітчизняних і зарубіжних учених упродовж багатьох років. У дослідженнях відомих педагогів-музикантів (Є. Абдуліна, А. Авдієвського, Б. Асафєва, А. Болгарського, Г. Падалки, Е. Печерської, О. Ростовського, О. Рудницької, М. Яскулко та ін.) актуалізувалася робота вчителя музики та пошук шляхів її вдосконалення. Багато вчених зазначали, що за сучасних умов розвитку освіти для вчителя музики з’явилася реальна можливість стати справжнім творцем навчально-виховного процесу, здатним до творчої діяльності і співпраці з учнями.

Те, що багато сучасних учених висвітлюють важливі елементи діяльності вчителя музики, сформованість таких його якостей як професійна культура, ставлення до своєї професії, здатність до творчої самореалізації й творчого пошуку тощо, є надзвичайно важливим і актуальним, натомість питання професійної компетенції вчителя початкових класів у сфері музичного мистецтва, на нашу думку, ще недостатньо розглянута.

Метою нашої статті є обґрунтування педагогічних засад діяльності вчителя початкових класів у сфері музичного виховання, визначення основних складових його професійної майстерності та фахової компетенції.

Загальновідомо, що в школі уроки музики часто проводять учителі початкових класів. У педагогічних вузах нашої країни окремі інститути, факультети готують учителів початкових класів безпосередньо до роботи вчителя музики. Серед спеціальностей педагогічних вузів і коледжів існує спеціальність «Вчитель початкових класів», спеціалізація «Музика». Програми даної спеціалізації включають вивчення методики музичного виховання, елементарної теорії музики і сольфеджіо, хорового класу, індивідуальні заняття з музичного інструмента, вокалу, диригування, історії музики, народної музичної творчості тощо. Відомо також, що на даних спеціальностях навчаються студенти, які не мають початкової музичної освіти, і вивчення дисциплін музичного циклу потребує для них більшої кількості годин у навчальному навантаженні, а також більшої самовіддачі і самостійної праці.

Разом з тим, саме вони найчастіше працюють у початковій школі і приймають безпосередню участь у питаннях музичного виховання дітей, звертаючись до можливостей музичного мистецтва як на уроках музики, так і на уроках комбінованого типу з метою створення в учнів початкових класів цілісного ставлення до навколишнього світу, займаючись організацією позакласної роботи свого класу, зокрема, підготовкою концертів, свят, розваг, застосовуючи музику в години дозвілля школярів тощо. Зрозуміло, що така робота потребує значно більшої компетентності в сфері музичного виховання. Крім цього, вчителю початкових класів часто приходиться виступати у якості музиканта-виконавця, який має володіти не тільки знаннями про музику, а й виконавською майстерністю. Якщо ж учитель не володіє на належному рівні всіма видами виконавства (грою на інструменті, вокалом, диригуванням, ритмічними рухами) він не зможе повноцінно працювати у школі і залучати школярів до музичного мистецтва. На нашу думку, виконання музичних творів учителем має бути професійним, високохудожнім, емоційним і яскравим. Безперечно, вчитель також повинен вміти доступно і цікаво пояснити учням зміст і характер музичного твору.

Розглянемо докладніше складові професійної майстерності вчителя початкових класів, які, на нашу думку, сприяють позитивним результатам у музичному вихованні учнів молодших класів.

1. Учитель початкових класів повинен володіти загальною та духовною культурою. Ці поняття втілюють моральну й естетичну культуру, які є невід’ємною частиною особистості вчителя, що передбачає, насамперед, створення естетичного ставлення до музичного мистецтва, природи, навколишнього світу, виховання засобами музики загальної і художньої культури, почуттів, моральності, гідності тощо.

2. Учитель початкових класів зобов’язаний бути професійно компетентним у всіх питаннях, які стосуються виховання, навчання і розвитку учнів початкових класів. Професійна компетенція учителя складається з педагогічної і фахової (музичної).

Педагогічна компетенція, на думку сучасних педагогів – це глибокі знання з педагогіки як основи професіоналізму, а також суміжних наук, таких як психологія, філософія, етика, естетика та ін.

Фахова компетенція – це знання музичної спеціалізації (програми з музики для учнів 1-4 класів, завдань музичного виховання, основних принципів і методів музичного виховання); наявність необхідних умінь і навичок з методики музичного виховання (методики навчання співу, слухання музики, грі на дитячих музичних інструментах, навчання музичної грамоти, аналізу музичних творів, розвитку музичної творчості, музичних здібностей, побудова уроків музики, позакласної виховної роботи, організація музичних свят тощо).

Фахова компетентність об’єднує в собі різні функції діяльності вчителя: дослідницьку, проективну, конструктивну, комунікативну, організаторську, інформаційну, розвивальну, мобілізаційну, орієнтувальну. Перелічені функції діяльності вчителя початкових класів взаємопов’язані між собою і спрямовані на виконання завдань музичного виховання у початковій школі. Відсутність будь-якої функції негативно відобразиться на педагогічній діяльності вчителя у сфері музичного виховання.

3. Вчитель початкових класів, який займається музичною діяльністю, повинен уміти:

- здійснювати навчання, виховання молодших школярів відповідно до діючих програм;

- сприяти формуванню в учнів музичної культури, музичного смаку;

- виявляти музично-творчі здібності дітей у різних видах музичної діяльності;

- обирати ефективні форми, методи, методичні прийоми музичного виховання і розвитку;

- організовувати колективну, групову та індивідуальну музичну діяльність молодших школярів;

- проводити уроки музики та позакласні виховні заходи з використанням музичного мистецтва;

4. Учитель початкових класів повинен знати:

- теорію і методику музичного виховання учнів 1-4 класів;

- музичний репертуар для молодших школярів;

- індивідуальні психологічні особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку та структуру їх музикальності;

- основні напрямки розвитку музичної культури учнів;

- новітні педагогічні технології музичного виховання молодших школярів.

Зрозуміло, що подібна робота потребує компетентності в сфері музичного виховання, насамперед:

1. Готовності вчителя початкових класів до організації різних форм музичного виховання та розвитку школярів. Для цього, на нашу думку, вчитель повинен володіти певними здібностями:

- визначати мету музичного виховання;

- вибирати адекватні поставленим задачам методи музичного виховання для досягнення предметних і особистісних результатів засвоєння музичного мистецтва;

- реалізувати в музично-педагогічній діяльності основні компоненти змісту музичного виховання;

- застосовувати сучасні педагогічні технології в організації різних видів музичної діяльності;

- здійснювати педагогічний контроль за музичним розвитком учнів.

2. Готовності вчителя до прояву в музично-виконавській, конструктивній, комунікативно-організаційній діяльності пріоритетних якостей (здібностей) особистості педагога-музиканта:

- володіння музичними здібностями (музикальність);

- володіння здібностями поваги до особистості учня, визнання учня початкових класів як самоцінності;

- здібностями до гуманних відносин з школярами;

- толерантністю, терпимістю і доброзичливістю до проявів учнівських суджень;

- здібностями творчого характеру у сфері музичного виховання;

- здібностями систематизувати, оцінювати педагогічний досвід і навчальні технології у сфері музичного виховання, вивчення сучасної наукової, методичної музично-педагогічної літератури, самоаналіз музичної діяльності та виконавських навичок.

Таким чином, в системі музичного виховання молодших школярів особливу роль відіграє вчитель початкових класів, який повинен бути компетентним, професійним педагогом, високо розвинутою особистістю, володіти культурою спілкування, педагогічним тактом, мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний, естетичний, моральний, інтелектуальний розвиток учнів початкових класів, широко використовувати у своїй діяльності як традиційні, так і нові форми, методи, технології музичного виховання, навчання та розвитку, розробляти та втілювати нові підходи до організації музично-педагогічного процесу в початковій школі.



На даний час педагогічна діяльність вчителя початкових класів стала предметом вивчення багатьох науковців, натомість діяльність учителя молодших класів у сфері музичного виховання, особливості його професійної компетентності і готовність до роботи у початковій школі, на нашу думку, потребують подальшого дослідження.


  1. Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах: навч. посібник / Е. П. Печерська. – К.: Либідь, 2001. – 272 с.

  2. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в основній школі / О. Я. Ростовський. – Тернопіль: Богдан, 2001. – 266 с.

  3. Щириця Т. Духовність і музична культура майбутнього вчителя музики // Мистецтво і освіта. – 2004. – № 4. – С. 6-8.

  4. Дмитриева Л.Г., Червоиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе: Учеб. для студентов сред. пед. учеб. заведений / Л. Г. Дмитриева, Н. М. Червоиваненко. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 240 с.

  5. Оссенева М. С. Теория и методика музыкального воспитания: учебник для студ. учреждений высш. проф. образования / М.С. Осеннева. – М.: Издательский центр «Академия», 2012. – 272 с.



УДК 372.8:78.07 Ірина Липа, Христина Бедрій

Етнорегіональний фольклорний матеріал у системі музичної освіти учнів початкової школи
Стаття присвячена актуальній проблемі вивчення й аналізу етнорегіонального музичного матеріалу з метою виявлення можливостей його використання у музично-освітній роботі з учнями молодшого шкільного віку. Автори подають характеристику основних жанрів дитячого пісенного фольклору, а також тексти пісень, записаних на території Прикарпаття.

Ключові слова: етнорегіональний матеріал, молодші школярі, дитячий фольклор, пісні календарно-обрядового циклу, урок музичного мистецтва.
The article is devoted to the actual problem of study and analysis of ethnic regional musical material in order to identify opportunities of its using in a musical and educational work with pupils of primary school age. The authors present the characteristic of the major genres of children's folk song and lyrics written in the Carpathians.

Keywords: the ethnic regional material, junior pupils, the children's folklore, songs of calendar ritual cycle, Music lesson.
Постановка проблеми. Одним із шляхів реалізації ідеї музичної освіти учнів на основі української національної культури є впровадження у практику загальноосвітньої школи етнорегіонального фольклорного матеріалу. Його вивчення, опрацювання, аналіз, систематизація має стати, на нашу думку, пріоритетним напрямком у наукових розвідках етнографів, музикознавців, музикантів-педагогів, – усіх, хто причетний до розвитку духовності підростаючого покоління, формування у дітей ціннісних орієнтирів в сфері музичного мистецтва. Адже саме національне, за висновком Б. Неменського, є тим початком шляху, з якого дитина має вирушити у великий світ мистецтва і світової художньої культури.

Аналіз останніх досліджень. В останні роки помітно посилилася увага дослідників до вивчення феномена духовної культури, етнічних цінностей (І. Бех, М. Боришевський, О. Вишневський та інші). У цьому контексті на особливу увагу заслуговуються праці О. Сухомлинської, М. Стельмаховича, С. Шевченко, в яких розкриваються питання виховання особистості та впливу етнокультурного середовища на людину. Про значимість музично-етнографічного матеріалу в музично-естетичному розвитку дітей молодшого шкільного віку пише ряд вчених (В. Неменський, Н. Лисенко, О. Ростовський та інші). Зокрема О. Ростовський підкреслює, що насичення шкільних програм різними жанрами пісенного дитячого фольклору сприятиме проникненню свідомості дітей у сформовані протягом віків уявлення про сутність людини, її духовність, красу і гармонію навколишнього світу тощо [3, c. 36].

Мета статті. Проаналізувати записаний на території Прикарпаття та етнорегіональний фольклорний матеріал і показати його місце і значимість у системі музичної освіти молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Значну частку в етнорегіональному фольклорному матеріалі займає дитячий фольклор. У науковій літературі він характеризується як багатожанрова система, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До дитячого фольклору відносять як творчість самих дітей, так і твори, що виконуються для дітей дорослими. Такий поділ зумовлений тим, що ігрові і ритміко-інтонаційні можливості дітей залежать від їхнього віку. Наприклад, у ранньому віці (з перших днів народження і до трьох з половиною років) – емоційний, моторний і розумовий розвиток дитини залежить від дорослих, які виконують для дітей колискові пісні і різні забавлянки (утішки).

До другої частини дитячого фольклору належать твори, що співаються або ритмічно промовляються: ігрові пісні, дражнили, лічилки, небилиці, жартівливі пісні тощо.

Найпоширенішими жанрами дитячого пісенного фольклору Прикарпаття, які вчитель початкових класів може використовувати на уроках музичного мистецтва є колискові, гумористично-сатиричні, календарно-обрядові пісні та інші.

Історія української пісенної культури бере свій початок з колискової пісні, покликаної передати любов матері до своєї дитини, мрії про її щасливе майбутнє тощо. Їх розучування у початкових класах на уроках музичного мистецтва через прості й зрозумілі сюжети вводить дітей у світ глибоких материнських почуттів. Як писав В. Морозов, немовля чудово розуміє емоційну інтонацію дорослих навіть в той період, коли воно ще не навчилося розрізняти логічний зміст слів. Воно усміхається у відповідь на лагідні слова і може заплакати у відповідь на суворі. Тобто справа зовсім не у змісті слів, а у їх звучанні. Діти у ранньому віці, ще не знаючи мови, володіють мовою емоцій, на якій спілкуються з дорослими і добре розуміють один одного [1, c. 212]. Колискові пісні першими вчать дитину розуміти зміст слів як певного об’єднання звуків. Дитина, яка не слухає в ранньому віці колискових пісень, а пізніше обмежується їх вивченням у початкових класах, багато втрачає в своєму емоційному, розумовому і моральному розвитку, тому що у колисковій пісні найкраще від усіх інших жанрів фольклору відображено співвідношення між впливами, необхідними для нормального фізичного, психічного і розумового розвитку дитини [2].

Серед гумористично-сатиричних пісень особливе місце у музичній освіті дітей початкової школи відіграють коломийки – художні, словесні мініатюри, малий жанр української народної пісні. Вони здатні виражати всю гаму людських почуттів, відбивати найскладніші моменти суспільного життя. Зміст коломийок може бути різноманітним, – від обурення соціальною неправдою до щирого співчуття, від дзвінкої радості до тихого смутку, від грізної ненависті до ніжного кохання. На Прикарпатті коломийки є поширеним пісенним жанром. Їх співають при проведенні родинно-побутових свят, обрядів.

Важливу роль в ознайомленні дітей початкової школи з обрядовістю відіграють календарно-обрядові пісні, пов’язані з образами природи, її явищами, календарними датами. Вони супроводжують річний цикл сільськогосподарських робіт. Учні початкових класів з великою цікавістю знайомляться з ними, виконуючи їх на певні свята та урочисті події. На Прикарпатті, наприклад, на Новорічні та Різдвяні свята діти співають колядки і щедрівки. Виконання цих пісень відрізняється від виконання інших деякими особливостями, зокрема, колядки і щедрівки співають конкретному адресатові, а після виконання учасники отримують якусь винагороду; до колядування і щедрування готується заздалегідь організований гурт дітей (від 4-5 до 8-10 осіб) тощо [1, c. 70 -71].

Вивчаючи колядки, діти можуть організовуватись у вертеп, де ролі виконуються перевдягненими і розмальованими хлопцями. Дійові особи вертепу можуть бути різними. На Прикарпатті ними найчастіше є Пастушки (хлопці-підлітки), Ангел, Ірод, Чорт, Баба, Смерть та інші. Перед тим, як зайти до хати, діти запитують у господарів дозволу, а зайшовши, ставлять шопку або зірку і розпочинають виставу. Вертеп на Прикарпатті є справжнім театром з ролями, зав’язкою, кульмінацією та розв’язкою дії.

Тематика дитячих колядок може бути різноманітною. Деякі сповнені вірою в чудесну силу, деякі побажаннями прибутку в господарстві: «Там овечки покотились і ягнятка народились», деякі звернені до конкретних членів родини: до господаря, господині, хлопця, дівчини тощо. Є і колядки, присвячені героїчному минулому нашого народу. Одну із таких колядок ми записали від Віри Тягур – вчительки початкових класів, директора школи, організаторки гаївок у рідному селі Довжка Калуського району Івано-Франківської області:



Бог народився в місті Вифлеємі

В яскині, ( 2 р.)

З ними веселяться брати-українці на землі. ( 2 р.)

Хоч Степан Бандера був у вязниці,-

Вийшов вже, ( 2 р.)

Київ відберемо від катів червоних раз на все, ( 2 р.)

Хоч кати червоні братів вирізали

Нам рідних,- (2 р.)

Ми ідем до бою, щоб життя віддати за рідних, (2 р.)

Ми ідем до бою, щоб життя віддати

За народ (2 р.)

І за тих, що вмерли в східній Україні на голод (2 р.)

Задзвонять дзвони, затрублять труби

В слушний час (2 р.)

Ми ідем до бою! Ісусе рожденний, врятуй нас! (2)

Ця колядка сповнена почуттям поваги і любові до рідної землі та народу. Вона передає співчуття братам зі східної України через трагедію голодомору.

На Старий Новий Рік і Йордан діти люблять співати щедрівки. Тематика щедрівок, як і колядок, може бути різною. На уроці музичного мистецтва в початковій школі з дітьми можна, наприклад, розучити щедрівку «Лелія», записану нами від Іванни Федорів – жительки села Ріп’янка Калуського району Івано-Франківської області:

Лелія, лелія; породила Діва мати, Діва Марія (2 р.)

Лелія, лелія; та й не мала чим світити Діва Марія (2 р.)

Лелія, лелія; висукала з снігу свічку Діва Марія (2 р.)

Лелія, лелія;засвітила всьому світу Діва Марія (2 р.)

Отже, записані нами на Прикарпатті колядки і щедрівки є важливим етнографічним матеріалом у системі музичного виховання дітей початкової школи, оскільки служать джерелом пізнання молодшими школярами морально-естетичних поглядів народу, його естетичних ідеалів. Як писав


В. Сухомлинський: «Мелодія і слово рідної пісні – це могутня виховна сила, яка розкриває перед дитиною народні ідеали і надії» [4, с. 187].

Важливе значення у системі музичного виховання дітей початкових класів мають пісні весняного циклу. Серед них виділяють такі різновиди, як пантомімічні сценки та ігри; спів весняних пісень-закличок; водіння танків та ігор (зі співами) [1, c. 78].



Пантомімічні сценки-ігри зараз не організовуються. Вони вказують на глибоку давнину традицій зустрічі весни. У них збереглися відгомони слов’янських язичницьких вірувань. Наприклад, існував звичай випікати із тіста «жайворонків» і з ними кликати весну.

На уроках музичного мистецтва в початковій школі з дітьми на початку березня можна розучувати пісні-заклички. Їх виконують, щоб прискорити настання весни і випрохати у природи щедрого літа. Віра Тягур із села Довжка розповідає, що у їхньому селі на початку весни з дітками розучують такі пісні-заклички:



«Весно, весно,

що ти нам принесла? (2 р.)

Принесла я літо красне зілля зелененьке.» (2 р.)

Дуже люблять дітки і таку пісню:



«Лютий вихор гуде, в коло снігу мете,

Ні доріжки, ні стежинки не побачиш ніде ( 2 р.)

Там до школи у горі поспішають школярі

І думають, і міркують, потепліє, чи вже ні? ( 2 р.)

А на те горобець, той відважний молодець,

Не журіться, любі діти, ще прийде зимі кінець».(2 р.)

Найцікавішим видовищем для дітей є весняні танки та ігри. На Прикарпатті їх називають гаївки. Типовою їх ознакою є нерозривна єдність наспіву, тексту, руху (танець, крок, біг), виконання (сильний звук, строга обрядова манера, приуроченість тощо). Більшість гаївок виконуються як кругові (дівчата утворюють коло) та ключові ( ставши шнурком, виконавці йдуть одна за одною, виписуючи різні фігури і криві лінії). Серед кругових веснянок багато місця виділяється пантомімі. Схема їх виконання така: утворивши коло, діти йдуть, співаючи. Один учасник, що знаходиться в середині кола, пантомімою відтворює зміст гаївки. Танок повторюється кілька разів, але щоразу в середині кола стоїть інший учасник. Внаслідок цього драматичний і пластичний талант кожного виконавця вносить свіжість, і пісня при багатьох повтореннях не перетворюється в просте дублювання, бо тут завжди присутній елемент змагання [1, c. 81].



Не меншою різноманітністю відзначаються ключові танки. Найпоширенішим з них на Прикарпатті є «кривий танець» і його варіанти. Як розповідає Віра Тягур, у селі Довжка його виконують один або два ключі, кожен з 10-15 учасників. Вони ідуть, тримаючись за руки, близько один ключ біля іншого, при цьому співаючи таку пісню:

Ми кривого танцю йдемо,

Танцю йдемо,

Йому кінця не знайдемо, ( 2 р.)

Ані кінця, ані ладу

Не впізнати котра ззаду, (2 р.)

Та й сивая зозуленько,

Зозуленько,

Закуй же нам веселенько. (2 р.)

Я тоді вам закувала,

Закувала,

Як панщина дякувала (2 р.)

Висновки. Отже, саме в народній музичній творчості формуються соціально-значимі культурні цінності, відбувається пізнання дійсності, а також розвиток творчості особистості. Тому наші вчителі музичного мистецтва початкової школи повинні якнайбільше наповнювати свої уроки етнорегіональним фольклорним музичним матеріалом рідного Прикарпаття, народна пісня якого сприятиме збагаченню уявлень дітей про естетичні й моральні ідеали, нерозривно пов’язані із навколишнім світом, закладатиме підвалини широкого мистецького кругозору, високого смаку, любові до народної творчості та співу. Окрім завдань розумового й емоційного розвитку різні жанри дитячого фольклору скеровані найперше на задоволення потреб дитини у спілкуванні. Допитливий дитячий розум постійно прагне до контактів: діти спілкуються з дорослими та поміж собою; пізнаючи світ, вони намагаються відтворювати звуки навколишнього середовища.


  1. Іваницький А. Українська народна музична творчість: посібник для вищ. та серед. навч. закладів / А.І. Іваницький – К. : Муз. Україна. – 1990. – 336 с.

  2. Печерська Е. Уроки музики в початкових класах : навч. посіб. / Е.Печерська. – К. : Либідь, 2001. – 272 с.

  3. Ростовський О.Я. Музичний фольклор у вихованні молодших школярів / О.Я. Ростовський // Початкова школа. – 1992. – № 9-10. – С. 36-39.

  4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. / В.О. Сухомлинський. – К: Радянська школа. – Т. 3. – 1977. – 670 с.

УДК 37:78-054 Мирон Вовк, Володимир Савчук


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал