О. А. Кондратенко, Т. В. Сінєльнікова м. Одеса, Україна



Скачати 53.03 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір53.03 Kb.
О.А. Кондратенко, Т.В. Сінєльнікова

м. Одеса, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОСТІ УЧНІВ РІЗНИХ КЛАСІВ

Тема шкільної агресивності викликає гостру зацікавленість й залишається актуальною і в наш час. Сучасні учні проходять через етапи дорослішання, при цьому піддаючись впливу різних подразників, які спричиняють підвищення рівня агресивності дитини. Серед таких подразників розрізняють наступні: процес соціалізації, вплив оточуючих чинників, середовища, сімейну атмосферу тощо. Становлення агресивності, виникає переважно в процесі ранньої соціалізації в дитячому і підлітковому віці, і саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики і корекції[2].



Агресію можна виявити вже з раннього дитинства. Це може виявлятися, наприклад в імпульсивних випадках впертості, в копіюванні агресивної поведінки дорослих, у спалахах гніву, які супроводжуються криком, бриканням, кусанням. Агресія з боку підлітків носить більш глобальний та гострий характер. Почастішали випадки групових бійок, збільшилась підліткова злочинність. У молоді, спостерігається агресія з підвищеним рівнем жорстокості, цинізм, байдуже ставлення до оточуючих, збільшення числа злочинів, що відбуваються під впливом імпульсивних поведінкових реакцій.

Проблемою агресивності займалися такі видатні вчені як: Д.І. Алемаскин, Л. Берковіц, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, І.В. Дубровін, Г.М. Знаків, М.М. Кольцова, Т.А. Коміссаренко, Н.Д. Левітон, А.Н. Леонтьєв, М.А. Міньковський, В.С. Мухіна, Л.Ф. Обухова, С.Я. Рубінштейн, Е.О. Смірнова, І.А. Фурманов, Г.Р. Хузеева та інші.

Метою даної статті є дослідження агресивності учнів різних класів (молодших, середніх, старших школярів).

Дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи № 76 м. Одеси. У дослідженні взяли участь 55 осіб у віці 8-15 років.

Для досягнення мети дослідження нами були обрані наступні психодіагностичні методи: проективна методика «Кактус» М.А. Панфілової, тест агресивності (опитувальник Л.Г. Почебут), опитувальник рівня агресивності Басса – Дарки (в редакції Рогова Є.І.).

На діаграмі 1 показано результати дослідження агресивності у школярів молодшої, середньої та старшої школи.

Діаграма 1. Рівень агресивності у школярів.


Нижче розглянемо детальніше дослідження агресивності в учнів різних класів.

Для вивчення рівня агресивності в молодших класах, була використана проективна методика «Кактус» (М.А. Панфілова).

Як показано у діаграмі 2, в цілому, у більшості дітей виявлено високий рівень агресивності. Для хлопчиків, з високою агресивністю найбільш характерним є: імпульсивність, егоцентризм, прагнення до лідерства, надмірно впевненість в собі. Для середнього рівня агресії характерна: невпевненість в собі, тривожність, інтровертованість, прагнення до сімейного піклуваня та опіки. Для дітей с низьким рівнем характерно: оптимізм, відкритість, екстравертованість, імпульсивність. Високий рівень агресивності у дівчаток, носить інший характер. Дівчата з високим рівнем мають: занижену самооцінку, скритність, обережність, егоцентризм, високу напругу, сильне прагнення до сімейної спільності. З низьким рівнем агресивності притаманно: жіночність, завищена самооцінка і демонстративність, прагнення до сімейного піклування, оптимізм.

Діаграма 2. Рівень агресивності молодших школярів.

Розглянемо рівень агресії в учнів середніх класів.

Для вивчення рівня агресивності в середніх класах, був використаний опитувальник Л.Г. Почебут. Як ми бачимо з діаграми 3, серед підлітків- хлопчиків виявлено середня агресивність і середня адаптованість до ситуацій пов'язаних з агресією. Найбільш яскраво проявляється: вербальна агресія, фізична і самоагресія.

Для дівчаток з високою агресивністю і низькою адаптацією до агресивних ситуацій, найбільше характерні: вербальна, фізична, емоційна агресія і самоагресія. Для учениць із середньою агресією і адаптацією - вербальна, емоційна агресія і самоагресія. Низька агресія і висока адаптація супроводжуються високою самоагресією.

Діаграма 3. Рівень агресивності школярів середніх класів.

Розглянемо результати дослідження рівня агресії учнів старших класів.

Для вивчення рівня агресивності в старших класах, був використаний опитувальник рівня агресивності Басса – Дарки (в редакції Рогова Є.І.).



Діаграма 4. Рівень агресивності школярів старших класів.

Як видно з діаграми 4, у хлопчиків переважає надмірно низька і нормальна агресивність, при цьому, зустрічається висока і підвищена ворожість. Переважають у хлопців: вербальна, фізична агресія і дратівливість. У дівчаток спостерігається підвищена агресивність і високий рівень ворожості. Навіть у дівчаток з низьким рівнем агресивності, в більшості випадків, спостерігається підвищена ворожість.

Отже, результати нашого дослідження шкільної агресивності дозволили нам зробити нижчезазначені висновки. В ході нашого дослідження ми виявили певні тенденції прояву агресії у школярів. Хлопчики, не залежно від статі, з підвищеним і високим рівнем агресивності потребують самоствердження та визнання їх суспільством. Ситуація з дівчатками відрізняється тим, що дівчата замикаються в собі зі своєю агресією. Їм необхідна підтримка і турбота саме сім'ї. Необхідна сімейна спільність й прийняття близьких людей.

Перспективу подальших досліджень з даної проблеми, ми вбачаємо у психопрофілактичній та психокорекційній роботі. Для подальшої нормалізації рівня шкільної агресивності може бути запропонований метод групової корекції. Найважливіше, що необхідно зробити в корекційній роботі з агресивними дітьми - це навчити їх вчасно розпізнавати і контролювати свій стан, вміти правильно висловлювати гнів і звільнятися від нього. У таких випадках необхідні заняття, які допоможуть «сублімувати» (перевести в конструктивне русло) негативні емоції. Необхідно також навчати дітей справлятися зі своєю фізичною агресією за допомогою оволодіння методами ефективного спілкування [3].

Також, дуже важливу роль у формуванні агресивної поведінки відіграє соціальне оточення дитини, труднощі соціалізації, особливо в учнів молодших класів. Психологам та педагогам необхідно проводити певну психолого-педагогічну роботу по згуртовуванню та зміцненню нових шкільних колективів для профілактики агресивної поведінки та уникання конфліктів. Доцільною також є психологічна робота з сім'ями агресивних дітей. В дружніх сім’ях та колективах прояви агресивної поведінки значно зменшуються. Основними завданнями психокорекції дітей з підвищеною і високою агресивністю повинно стати: підвищення самооцінки, зниження рівня тривожності, формування усвідомлення власних емоцій і почуттів та інших людей, формування внутрішнього самоконтролю і вміння стримувати негативні імпульси, набуття вмінь знаходити вихід з важких ситуацій, формування позитивної моральної позиції і життєвих перспектив.



Література

  1. Аликина Н. В. Принципи диагностики агрессивного поведения. - М.: Сфера, 2002. - 140 с.

  2. Бандура А. Подростковая агрессия. - М .: ИНФРА-М, 2009. – 312 с.

  3. Кулагина І. Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М. : Сфера, 2013. - 463 с.

  4. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб .: Питер Ком, 2012. – 720 с.

  5. Фурманов І. А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. - Минск: Ильин В.П., 1996. - 187 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал