Новопетрівська зош І-ІІІ ступенів «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»



Скачати 302.45 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір302.45 Kb.
НОВОПЕТРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ


«Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»



( мотиваційно- настановчий етап)


2013-2014 н.р.



ЗМІСТ

Вступ


І. . Організація методичної роботи над проблемою «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі» та її результативність.

ІІ. Сценарії методичних заходів.

Додатки

Вступ

Соціальні перетворення, що понад 20 років відбуваються в Україні призвели до погіршення соціально-економічного стану сімей, поширення соціального сирітства, деформації суспільних цінностей, поширення негативних явищ у середовищі неповнолітніх, зокрема: домінування кримінальної субкультури, вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин, лібералізація статевої моралі, зниження віку «сексуального дебюту» тощо. В цих умовах школа залишається тим осередком, що, з одного боку, транслює вплив середовища на формування особистості, а з іншого, своїми специфічними засобами формує людину, відповідно до соціального ідеалу.

В педагогічній науці школа розглядається як спеціально створений державний заклад, головним завданням якого є соціальне виховання дітей та молоді. В соціальній педагогіці існують два підходи щодо визначення ролі та функцій сучасної школи. Перший підхід характеризує школу як соціальну інституцію, яка виконує такі функції: культурно-освітню, регулятивно-виховну, комунікативну, організаційно-управлінську, соціально-інтегративну, суспільно-політичну.

Сучасна загальноосвітня школа як інститут соціального виховання становить собою:

- освітньо-виховний заклад, що реалізує функції виховання через освіту учнів;

- організацію (загальношкільну та мережу первинних), що здійснює вплив на школярів у процесі життєдіяльності у позанавчальний час;

- соціально-психологічну групу, вплив якої на учнів відбувається під час неформального спілкування та вільної життєдіяльності, що не організується педагогами.

Згідно іншого підходу, школа виступає одним із мікрофакторів соціалізації особистості, уніфікуючи її розвиток, визначаючи не лише майбутні професійні можливості молодого покоління, але й їхні особистісні характеристики. У шкільній життєдіяльності проявляються усі складники соціалізації: стихійна соціалізація, відносно спрямована соціалізація, виховання та самозміна, саморозвиток особистості.

Стихійна соціалізація стає можливою завдяки відкритості даного закладу, що проявляється через постійний обмін інформації з навколишнім середовищем. Передбачаючи негативні наслідки та реагуючи на прояви стихійної соціалізації, школа організує діяльність щодо створення додаткових підтримувальних або контрумов для формування у дітей образу світу з певними позитивними характеристиками за допомогою усіх доступних школі засобів.

У сучасних умовах школа виконує нові соціально-педагогічні функції: соціально-виховну, охорони та зміцнення здоров’я учнів у процесі навчання, соціально-педагогічної підтримки сім’ї, соціально-психологічної допомоги дітям та їх батькам, захисту прав дітей; соціально-педагогічної допомоги у життєвому та професійному самовизначенні школярів; соціально-культурній адаптації тощо (М.В.Шакурова).

У рамках шкільної життєдіяльності активно відбувається самозміна учня – процес та результат усвідомлених, цілеспрямованих зусиль людини, спрямованих на те, щоб стати іншим. Шкільна життєдіяльність по відношенню до самозміни особистості може характеризуватися як: та, що підтримує позитивні самозміни; та, що гальмує самозміни; та, що провокує деструктивні форми самозміни.

Сьогодні школа розглядається як відкрита соціальна система, яка включає:

- розширення соціальних контактів школи із сім’єю;

- взаємодію школи із закладами додаткової освіти, культури, іншими соціальними інститутами;

- інтеграцію зусиль педагогів з широким колом громадськості;

- проведення уроків, позаурочних занять за межами школи: у майстернях, лабораторіях, на свіжому повітрі тощо.

У системі соціального виховання можна визначити три взаємопов’язаних напрямки діяльності школи та інших соціальних інститутів:

– передавання (організація) соціального досвіду учням, створення необхідних

сприятливих умов для повноцінної самореалізації, саморозвитку особистості, її самоактуалізації у близькому оточенні, самовиховання у напрямку, бажаному для суспільства; активізація усіма суспільними засобами інтелектуального, емоційного, морального, культурного, фізичного та інших напрямків розвитку особистості;

– створення сприятливого середовища в сім’ї та її близькому оточенні, формування у мікросередовищі соціально значущих групових і колективних норм, орієнтацій і цінностей, що є основою сприятливого психологічного клімату, високого емоційного тонусу, та сприяє збереженню референтної значущості цього оточення для особистості;

– ресоціалізація і соціальна реабілітація, що передбачають комплекс заходів подолання асоціальних відхилень і профілактику правопорушень у дітей, підлітків, молоді, забезпечення соціальної допомоги і захисту дітям, підліткам та молоді з особливими потребами з метою подолання їх соціальної дезадаптації і включення в життя.

Реалії сучасного життя обумовлюють становлення моделі соціально активної школи, яка не лише надає освітні послуги, а й сприяє розвитку громади, організує співпрацю батьків, школи та громадськості у вирішенні соціальних проблем не лише дітей та молоді, а й членів усього пришкільного соціуму. Така школа організовує соціально-педагогічну роботу на принципах партнерства, поваги, інтеграції ресурсів соціуму.

Необхідність виконання школою зовсім нових соціально-педагогічних функцій, що обумовлені необхідністю впливу на соціокультурну ситуацію, потребую розвитку соціально- психологічної служби, в складі не лише психолога, а й соціального педагога, серед професійних завдань якого виокремлюються: формування гуманістичних стосунків між вихованцями, учнями й педагогами; охорона та захист прав та інтересів дітей; вивчення особливостей особистості учня та соціальної ситуації розвитку та умов його життєдіяльності; вияв інтересів, потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків; створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній діяльності; організація та координація різних видів позашкільної діяльності; попередження конфліктів в учнівському середовищі; допомога старшокласників у професійному самовизначенні; орієнтація учнів на здоровий спосіб життя; профілактика правопорушень серед учнівської молоді, робота з учнями «групи ризику»; посередницька діяльність між учнями та адміністрацією; організація взаємодії школи та сім’ї у вихованні дітей, підлітків та старшокласників.

Таким чином соціально-педагогічна місія школи як традиційного соціального

інституту і агента соціалізації полягає у забезпеченні прав дитини, формуванні у неї необхідного адаптаційного потенціалу, створенні відповідних умов для її самореалізації, а також мінімізація негативних впливів соціуму на особистість шляхом використання сприятливих факторів соціального оточення.
І. Організація методичної роботи над проблемою «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»

та її результативність.
Педагогічний колектив Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів працює над науково-методичною проблемою «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі», реалізація якої спланована на 5 років.

У контексті науково-методичної роботи реалізується розробка стратегічного, перспективного й поточного планування.

Цілеспрямована робота педагогічного колективу над науково-методичною темою виступає одним із домінуючих чинників примноження перспективного педагогічного досвіду.

Досвід учителів, які мають власні методичні розробки, узагальнено на рівні школи, району.

Методична робота в Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється згідно із законодавством, нормативними документами про освіту, рекомендаціями МОН України, методичного кабінету відділу освіти, нормативно-правовими документами про середню освіту, планується й проводиться на діагностичній основі.

У 2013/14 навчальному році методична робота передбачала цілісну систему підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівнів учителів, їх психолого- педагогічної підготовки і була спрямована на рішення таких завдвнь:

- з’ясувати теоретичні засади, на яких базується процес соціалізації в закладах середньої освіти

- з’ясувати культурно-історичні особливості формування стилю соціалізації

- визначити роль школи як провідного агента соціалізації учнівської молоді .

- дослідити зміст, форми і методи соціалізації учнівської молоді на соціально-груповому, політико-правовому і економічному напрямах.

- обґрунтувати можливості впровадження досвіду американської школи в аспекті досліджуваної проблеми в практику роботи шкіл України, визначити перспективи його застосування.

Робота над загальношкільною науково – методичною проблемою стала поштовхом для пошуку форм і функціональних структур із підготовки вчителя в загальнометодичному, психолого - педагогічному та науково-теоретичному аспектах.

Однією з пріоритетних була проблема підвищення професійного рівня вчителя через його самоосвіту, самовдосконалення. Тому основне завдання організованих заходів (міжкурсові форми роботи) - включити вчителів у процес вдосконалення особистої кваліфікації, перетворити їх на об’єкт цього вдосконалення. Саме з цією метою в плані роботи з педкадрами були передбачені, крім колективних, індивідуальні форми роботи: робота над науково – методичною проблемою, самостійна робота над методичною темою, самоосвіта, докурсова та післякурсова підготовка, консультування, творчі звіти, наставництво, опрацювання фахових журналів і методичної літератури та інше.

Протягом минулого року на засіданнях методичної ради обговорювалися такі питання:

- Підсумки результативності роботи методичної ради в 2012/2013 н.р.

- Основні напрямки методичної роботи у 2013/2014 н.р.

- Затвердження планів роботи шкільних методоб’єднань на 2013/2014 н.р.

- Організація оцінювання навчальних досягнень учнів

- Соціально- орієнтований урокю. Яким він повинен бути?

- Компетентність як основа успіху і самовдосконалення учня та вчителя

Протягом 2013-2014 н. р. було організовано роботу 4 методичні об’єднання: учителів гуманітарного циклу , початкових класів, учителів природничих дисциплін, класних керівників, затверджено плани роботи, методичні проблеми, над якими працювали методичні об’єднання, визначено керівників з числа досвідчених педагогів. Робота методичних об’єднань була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності вчителя, удосконалення методики проведення уроку. Діяльність методичних об’єднань було сплановано на основі річного плану роботи школи та загальношкільної науково-методичної проблеми. Кожне з них провело по 4 засідання, робота яких будувалася за окремими планами. На запланованих засіданнях методичних об’єднань обговорювалися як організаційні питання (рекомендації МОНУ щодо викладання і вивчення навчальних предметів у 2013-2014 н. р., зміни у навчальних програмах, підготовка і проведення олімпіад, предметних тижнів, проведення контрольних зрізів, затвердження завдань для державної підсумкової атестації), так і науково-методичні питання щодо впровадження в освітній процес нових технологій, інтенсивних форм і методів навчання, застосування міжпредметних зв’язків у процесі формування комунікативних компетенцій учнів. Упродовж навчального року всіма методичними об’єднаннями були проведені предметні тижні, під час яких учні розширювали свої знання з даного предмета.

Протягом року проводилися методичні оперативки з метою ознайомлення з нормативними документами, державними стандартами викладання окремих предметів, передовим педагогічним досвідом, новинками методичної літератури, періодичних видань з предметів тощо.

Одним із напрямків методичної роботи школи була організація роботи з молодими спеціалістами, завдання якої – надання необхідної допомоги молодим вчителям в оволодінні методикою викладання свого предмета, розвиток умінь використовувати у своїй роботі досягнення сучасної психолого-педагогічної науки, творчої активності молодих спеціалістів.

У рамках вивчення і реалізації I етапу науково-методичної проблеми були проведені педагогічні ради: «Шляхи оновлення НВП як запорука успішної соціалізації вчителів та учнів, проблеми, досвід, перспективи»», «Роль класних керівників у формуванні успішності учнів»,проведено психолого – педагогічний семінар «Система роботи педколективу з обдарованими учнями.



ІІ. Педрада: «Шляхи оновлення НВП як запорука успішної соціалізації вчителів та учнів, проблеми, досвід, перспективи.»

Мета: вироблення нових підходів до виховання і навчання в умовах гуманізації і соціалізації. Способи впливу вчителів і учнів на процес соціалізації

План підготовки до засідання:

Створення ініціативної групи з підготовки засідання педради.

Вивчення педагогічної та психологічної літератури з проблеми.

Проведення анкетування педагогів та учнів й обробка отриманих результатів.

Навчальний семінар «Актуальність проблеми соціалізації»

Аналіз плану виховної роботи школи і планів класних керівників з погляду реалістичності їхнього виконання, ефективності і погодженості,відповідності завданням школи і вікові учнів



План проведення:

1.Виступ директора школи на тему: «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»

2. Обговорення виступу директора:

2.1.«Функції виховання щодо управління процесом соціалізації особистості» (заступник директора з виховної роботи).

2.2.«Оцінка освітнього середовища, яке впливає на процеси соціалізації в школі» (результати анкетування, яке проводив соціальний педагог)

3. Практичний блок. Робота в групах.

4. Підсумок. Проект рішення педради

Завдання для обговорення

- Визначте пріоритетні якості особистості, що сприяють самореалізації і самоактуалізації в сучасних умовах і шляхи їхнього формування в умовах навчання у вашому класі.

- Визначте часткові, конкретні виховні завдання, спрямовані на розвиток пошукової активності, беручи до уваги вік учнів, рівень розвитку їхньої самостійності.

- Проведіть соціометрію класного колективу з метою визначення характеру взаємин у класі, групі.

- Проаналізуйте потенційні можливості соціального середовища школи. Які позашкільні дитячі організації можуть допомогти вам розширити виховний простір класу?

- Хто з ваших вихованців страждає від недоліку сімейного тепла? Як ви можете розрадити його? У яку діяльність вважаєте перспективним включити їх, щоб створити ситуацію успіху, схвалення?

- Які фактори найближчого соціального середовища уселяють вам особливу тривогу і вимагають формування морального неприйняття їх негативного впливу?



Хід педради

1. Виступ директора школи «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»

Тези виступу

Соціалізація - це процес формування і розвитку особистості, що відбувається під впливом виховної і навчальної діяльності. Під соціалізацією розуміється процес засвоєння індивідом зразків поведінки,соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві. Виховання і навчання (у вузькому сенсі) - це спеціально організована діяльність з метою передачі соціального досвіду індивіду і формування у нього певних, соціально бажаних стереотипів поведінки, якостей і властивостей особистості.

Процеси виховання і соціалізації протікають паралельно і в той же час

незалежно один від одного, хоча і спрямовані на становлення особистості, набуття людиною свого місця в житті. Різниця між цими процесами полягає в тому, що виховання, яке здійснюється в сім'ї, в дитячому садку, в школі, може перериватися, а ось соціалізація йде безперервно .

Рання соціалізація здійснюється в сім’ї, де складаються перші уявлення про світ, про добро і зло, де дитина усвідомлює себе. Сім’я – основний орган соціалізації

Недоліки сімейної соціалізації

- надмірна опіка, допомога, що гальмує процес дорослішання дитини;

- дефіцит елементарних обов’язків, ділових стосунків;

- невміння узгоджувати дії, розв’язувати конфлікти.

В процесі соціалізації бере участь все оточення дитини: сім’я, школа, однолітки,сусіди, засоби масової інформації.

Існують три середовища соціального впливу на дитину:

І. Міжособистісна взаємодія. В ході спілкування, той, хто впливає, прагне домогтися від іншого певних поступок, дає обіцянки, намагається виглядати привабливим, постачає все нову і нову інформацію, часто не залишає можливості на роздуми, вдається до позитивного підкріплення (усмішки, пестливих рухів, прояву уваги, смачної їжі).

ІІ. Спеціально створене середовище переконування. Вихователь звертається до вихованців, прагнучи переконати їх у чомусь, погодитися з його твердженням, пропозицією виконати певну дію, в цьому разі він впливає одночасно на багатьох дітей

ІІІ. Засоби масової інформації впливають на дитину опосередковано, проте щоденно й ефективно, створюючи привабливі образи певних цінностей - здоров'я, доброти, кмітливості, або навпаки - агресії, домінування сили, надмірної сексуалізації життя. Отже, вони можуть «сіяти добро» або нав'язувати дітям чужинні стандарти, штучних героїв, сумнівні авторитети,що можна прийняти як норму. Вплив, який не позбавляє дитину свободи опору, можливості уникнути погрози або фізичного обмеження свободи.

Важливими соціальними чинниками, що впливають на особистість, є:

те, що кажуть авторитетні люди;

те, що вони роблять;

Характеристики конкретної життєвої ситуації.

Педагогові належить збалансувати важливий для формування соціальної зрілості учнів умінн

- уміння орієнтуватися у нових умовах життя;

- уміння пристосовуватися до навколишнього світу;

- уміння конструктивно впливати на оточення та самого себе.

2. Обговорення доповіді директора школи. Виступ заступника директора з виховної роботи «Функції виховання щодо управління процесом соціалізації особистості»

Процеси виховання і соціалізації протікають паралельно і незалежно один від одного, вони спрямовані на становлення особистості, знаходження людиною свого місця в житті, шляху соціального і професійного самовизначення. За своєю сутністю ці процеси різні. Як же може виховання цілеспрямовано впливати на стихійний, безперервний процес соціалізації?

В даний час соціалізація все частіше визначається як двосторонній процес. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, входячи у визначене соціальне середовище. З іншого боку, у процесі соціалізації він відтворює систему соціальних зв'язків за рахунок активного входження в середовище. Іншими словами, людина в процесі соціалізації не тільки збагачується досвідом, але й реалізує себе. Але якщо придбаний досвід не сприяє життєвому і професійному самовизначенню особистості,знання залишаються мертвим капіталом. У цьому і складається принцип гуманізації: забезпечити такий рівень мотивації навчальної діяльності,коли навчальний матеріал сприймається як особисто значимий.

Зіставлення особливостей процесу соціалізації і можливостей виховання дозволяє визначити конкретні функції виховної діяльності щодо керування позитивною соціалізацією учнів.

Перша функція — компенсація недоліків первинної соціалізації, що здійснюється у родині. Саме тут складаються перші уявлення про світ, добро і зло, дитина усвідомлює себе. В умовах соціальної нестабільності росте рівень тривожності, конфліктності як серед дорослих, так і серед дітей. У цих випадках компенсація браку сімейного тепла повинна відбуватися за рахунок гуманізації позиції педагога. Важливо, щоб у дитини була людина, якій вона довіряє.

Друга функція керування процесом соціалізації особистості — попередження або корекція дитячих комплексів. Необхідно створити сприятливий морально-психологічний клімат у первинному колективі, ситуацію успіху і прийняття особистості навколишніми.

Наступна функція процесу виховання пов'язана з відкритістю, синергетичністю виховної системи, заснована на взаємодії із соціальним середовищем. Виховання в даному випадку виконує функцію розширення соціального досвіду дітей.

Знову виявляється коригувальна функція виховання, спрямована на забезпечення моральної витримки особистості до впливу негативних факторів середовища (телепередачі, начебто спеціально розраховані на затвердження бездуховності, егоцентризму, приниження навколишніх). Не принижуючи, не критикуючи низькі, на наш погляд, пристрасті, переваги учнів, прилучити їх до всього багатства культури, справжніх моральних цінностей.

Таким чином, виховання як цілеспрямований процес здатне впливати на стихійний процес соціалізації підростаючого покоління за певних умов.

3. Виступ педагога- організатора «Оцінка освітнього середовища , яка впливає на процеси соціалізації в школі» (результати анкетування додаються

4. Робота в групах. Ознайомлення з правилами гри.

Будьте активні.

Умійте слухати.

Говоріть коротко і за темою.

Пропонуйте ідеї.

Поважайте співрозмовника.

Співпрацюйте.

Проявляйте оригінальність



Вправа на розвиток симпатії.

1. Зустріньтесь поглядами.

2. Опустіть голови, на рахунок «три» одночасно підніміть голови.

3. Один, два, три.

4. Посміхніться один одному.

Інтелектуальна розминка

Хто автор цих слів?

* Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

(В. Сухомлинський);

* Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе

море світла. (В. Сухомлинський);

* Учитель, який передає дитині лише знання, — це ремісник; той, хто

виховує характер, — справжній митець у своїй справі. (С. Русова);

* Раз добром зігріте серце вік не прохолоне. (Т.Г.Шевченко);

* Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти

в інших людях» (Б.Паскаль)

Вправа «Незакінчене речення »

* Усі перемоги починаються... (з перемоги над собою).

* Хто не дивиться вперед, той... (залишиться позаду).

* Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина...

(зникає).

* Щоб вести людей за собою, ... (йди за ними).

* Якщо можеш виправити наслідки помилки, ... (ти не помилився).

Мікрофон «Як створити умови для саморозвитку, самореалізації,

самовдосконалення особистості?». Обговорення питання

Теоретичний аукціон

На окремих аркушах написані назви визначення інноваційних форм виховної роботи. Треба підібрати до них терміни.

1. Заняття, на якому представляються цікаві факти стосовно певної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями й відповідями. (Брифінг)

2. Обмін думками між групами, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положень. (Дебати)

Обмін думками всередині групи. (Дискусія)

Можливість обговорити або дізнатися про практичні підходи до здійснення задуманого, подолання певних складних ситуацій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах. (Майстерня)

Об'єднання заздалегідь підготовлених теоретичних матеріалів і практичне їхнє використання в конкретних ситуаціях. (Психологічний практикум)

Колективне розв'язання педагогічних проблем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв'язання проблеми. (Ділова гра)

Форма групової роботи, що розвиває навички співпраці та знаходження компромісу. (Тренінг)

Форма діалогу, коли дітям пропонують обговорити проблему «на видноті» перед класним або шкільним колективом. Група дітей вибирає довірену особу (кілька осіб), яка від імені групи вносить свої пропозиції щодо проблеми. Решта учнів виступає глядачами, звідси й назва. Таку форму роботи доцільно використовувати на вечорах відпочинку, де делегати від окремої групи дітей виступають перед великим загалом: так ми граємо в ігри, проводимо конкурси, влаштовуємо міні-дебати.(Акваріум)



Запитання до першої групи:

1. Із переліку вам необхідно вибрати традиційні форми виховання: бесіда, класні години, «відкрита трибуна», дебати, дискусія, тренінг, ділова гра, анкетування, гра-подорож, «мозковий штурм», «майстерня», експедиція, «ток-шоу», практикум, «ажурна пилка», похід, трудова акція, прес-конференція, діалог, «акваріум», вечори.

2. Які ви знаєте правила організації інноваційного виховання

Запитання до другої групи:

Із переліку вам необхідно вибрати інноваційні форми виховання: бесіда, «відкрита трибуна», класні години, «акваріум», дебати, дискусія, тренінг, ділова гра, анкетування, «майстерня», гра-подорож, «мозковий штурм», експедиція, «ток-шоу», «ажурна пилка», практикум, похід, трудова акція, прес-конференція, діалог, вечори.

2. Які основні переваги інноваційного виховання?

«Акваріум»

Педагоги об’єднуються в групи шляхом складання частинок із розрізаних листівок. Кожна група отримує завдання. Одна група сідає в центрі. Вона обговорює завдання шляхом дискусії. За 3-5 хвилин приймаються рішення. Друга група (зовнішнє коло) слухають,не втручаючись в перебіг обговорення. Після завершення обговорення постають питання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

- Який із аргументів ви вважаєте найпереконливішим?



Вправа «Дискусія»

Обговорення якостей, якими повинні володіти молоді люди в самостійному житті (Із програми соціальної адаптації учнів).

Якості, здібності та вміння, що допомагають людині жити повноцінним та самостійним життям .

1. Щоб досягти бажаного в житті (навички адаптації до змін у житті,

вміння ставити мету, терплячість, гнучкість, цілеспрямованість, здатність іти до мети, вимогливість до себе).

2. Щоб формувати позитивні взаємостосунки (вміння бачити в іншій людині добре, вміння вислухати, вміння вибачити, толерантність, - вміння висловити свої думки, почуття гумору, вміння попросити пробачення).

3. Щоб вдосконалювати особистість (самосвідомість, вдосконалення своїх талантів, застосування своїх знань, творчий підхід, самоаналіз).

4. Для гармонійної особистості ( самостійність, різносторонність, самовдосконалення, віра у власні сили).

5. Щоб розвивати довіру (моральність, доброзичливість, чесність, порядність, почуття відповідальності).

Підсумкова частина

Рефлексія.

Наша зустріч підійшла до завершення. Важливо знати, наскільки ефективною була наша робота.

Учителі дають відповіді на аркушах на такі запитання.

1. Як, на ваш погляд, було висвітлено питання, запропоноване до обговорення:

а) глибоко й усебічно;

б) частково;

в) поверхово?


2. Що дала вам педрада:

а) збагатила цінним досвідом;

б) поглибила знання;

в) викликала творче натхнення;

г) принесла розчарування?

Готується проект рішення педради, директор розповідає притчу «Шлях до сердець своїх учнів».

Притча «Шлях до сердець учнів»

Засумували вчителі, не можуть знайти шлях до Сердець своїх учнів, щоб сіяти в них насіння добра.

— Можливо, врятує Мудрість? — спитали вони.

І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів, щоб сіяти в них зерна добра, інакше покоління стає жорстоким!

Сказав їм Мудрець:

— Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість «дар» Ваш!

Учителі перезирнулися: якого «дару» від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

— Якщо в когось є роздратування, дайте мені роздратування. Якщо в когось є гнів, дайте мені гнів. Якщо в когось є жорстокість, дайте мені жорстокість. Якщо в когось є грубість, дайте мені грубість. Якщо в когось є сумнів, дайте мені сумнів. Якщо в когось є ненависть,дайте мені ненависть. Якщо в когось є злоба,дайте мені злобу. Якщо в когось є страх, дайте мені страх. Якщо в когось є зрада, дайте мені зраду. Якщо в когось є марновірство, дайте мені марновірство. Якщо в когось є сарана думок дайте мені сарану думок. А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму й ці запилені брязкальця. Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме одного разу подароване. Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя.



Проект рішення педради

Здійснювати процес соціалізації підростаючого покоління шляхом:

1.1.Гуманізації навчально-виховного процесу, створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.

1.2. Створення кожному учневі ситуації успіху, де б він міг себе реалізувати як особистість.

1.3.Підвищення потреб у вихованні дбайливого ставлення до історії, культури і традицій народу.

1.4. Корекції дитячих комплексів;

1.5.Розширення виховного простору на основі зв’язків із соціальним середовищем.

1.6.Виховання моральної стійкості вихованців до впливу негативних факторів соціального середовища.

Постійно. ЗДВ, класні керівники

2.Заступнику директора з навчальної роботи :

2.1.Провести тренінг для вчителів «Створення ситуації успіху»

Диспут



СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН?

Концепція соціально орієнтованої освіти розглядає розвиток особистості школяра не як самостійний процес, а як закономірний результат розвитку мікросоціуму (родина, клас, референтна група однокласників, гуртки, секції та ін.). Сучасна психологія доводить неможливість становлення особистості поза суспільними зв’язками, тобто учень є соціальним феноменом. Довгий час існував конфлікт між індивідуальною спрямованістю освіти та колективною формою її реалізації. Нарешті зараз звернена увага на вирішення даного протиріччя. Основною задачею школи є надання можливості учням одержати якісну освіту відповідно до характеру вимог навченості споживачів освітніх послуг. Тобто створюються сприятливі умови щодо розвитку необхідних компетентностей, які б дозволили випускнику школи успішно адаптуватися в соціумі. У працях науковців термін «соціалізація» розглядається як процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду в спілкуванні та діяльності на основі ціннісно-моральних орієнтирів, необхідних для виконання соціальних ролей у суспільстві. Таким чином, урок виступає найважливішою організаційною формою процесу пізнання світу учнями. Науковець Ю.Конаржевський наголошує на тому, що «урок – соціальна система, яка може існувати тільки завдяки взаємодії вчителя і учнів, учнів між собою. Це система, яка може успішно функціонувати не стільки на основі передачі навчальної інформації учням від учителя, скільки на основі організації вчителем діяльності учнів з метою засвоєння даної інформації… Сучасний урок повинен будуватися на основі самодіяльності учнів у навчальному процесі, їхньої самоорганізації, розвитку особистості, колективної навчальної діяльності, відповідальності». Соціально орієнтований підхід в організації навчально-виховного процесу означає, що урок як основна складова соціалізації школярів, його етапи – від визначення цілей і конструювання навчальної діяльності, перевірки його ефективності й моделювання розвивального соціально-культурного простору до реалізації позитивного потенціалу особистості – спрямовується на формування розвиненої системи соціальних, інформаційних, комунікативних компетентностей. Л.Ампілогова наголошує на трьох підходах до розбудови освітнього процесу з метою розвитку ключових компетентностей: підхід із погляду змісту, з погляду процесу навчання, з погляду результатів. Певний порядок, логічність і послідовність викладу змісту матеріалу у відповідності до поставленої мети, алгоритмізація спільної діяльності вчителя і учнів, узгодженість їхніх дій та взаємовідносин – складові технології навчання. Б.Житник підкреслює, що моделювання заняття здійснюється з урахуванням основних вимог до сучасного уроку: загальнопедагогічних, дидактичних, психологічних, гігієнічних. Для конструювання уроку ми взяли за основу технологію адаптивного навчання А.Границької. Одним із суттєвих позитивних фактів даної моделі навчання є організація самостійної роботи школярів. Учителю відводиться роль фасилітатора в плані організації навчальної діяльності. Він планує не тільки самостійну роботу школярів, а й працює індивідуально з учнями різного рівня компетентності. Порівнюючи графічні моделі уроків (за А.Границькою), відзначаємо суттєві переваги моделі уроку в адаптивній системі навчання:

Контроль учителя видозмінюється і спрямований як на самостійну, так і на індивідуальну роботу з учнями. Таким чином, розробляючи технологічну карту уроку, педагог планує не тільки завдання для учнів, а й здійснення власної діяльності. Наводимо приклад-макет технологічної карти уроку, що включає етапи моделювання, створення проекту уроку та конструювання, базуючись на пріоритетній ролі самостійної роботи школярів.

Тема уроку: № уроку в тематичному блоці

Мета уроку:1. Навчальна ____________2. Розвиваюча ___________3. Виховна ________________Основні терміни і поняття:Міжпредметні зв’язки: Наочність:Обладнання:Додаткові джерела:Форми роботи: Очікуваний результат: 1. Засвоєння _______________ 2. Вироблення умінь _______________ 3. Удосконалення навичок __________Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичокСтруктура уроку Діяльність учителя Діяльність учнів

І. Організаційний момент 1. Повідомлення теми й мети уроку.2. Мотивація вивчення даного матеріалу.3. Погодження з учнями розуміння мети уроку: - ключові завдання теми;- алгоритм досягнення мети;- роль учнів у досягненні мети уроку Участь у формуванні триєдиної мети уроку та визначення напрямів її досягнення.

ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Коротка бесіда за попереднім навчальним матеріалом.2. Консультування щодо виконання самостійного завдання на повторення основних правил, термінів. 1. Парне взаємонавчання.2. Виконання завдань на повторення матеріалу.3. Презентація виконаної роботи.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 1. Обґрунтування вивчення мовного явища із соціальних і практичних позицій.2. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів. 1. Відповіді на питання.2. Осмислення необхідності вивчення даної теми.

ІV. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння) 1. Інструктаж щодо виконання самостійної роботи.2. Індивідуальна робота з учнями 1. Робота з підручником у статичних парах.2. Аналіз первинного сприйняття матеріалу.

V. Осмислення нових знань, вироблення уміньі навичок 1. Індивідуальна робота з учнями.2. Окреслення спектра необхідних елементів знань.3. Використання між -предметних зв’язків. 1. Робота в бригадах.2. Виконання різнорівневих завдань.3. Робота з довідниками.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення, систематизація та узагальнення Управління самостійною роботою учнів. Спостереження, консультування, допомога, індивідуальна робота 1. Робота в динамічних парах.

VІІ. Контрольно-коригуючий етап 1. Контроль за якістю засвоєння матеріалу, глибини його розуміння.2. Оцінка якості виконання самостійної роботи учнів. 1. Взаємоконтроль у статичній парі.2. Презентація висновків та результатів діяльності.

VІІІ. Підсумок уроку, рефлексія 1. Рефлексія ступеня реалізації поставлених цілей.2. Оцінка результативності досягнення мети уроку 1. Відповіді на запи-тання.2. Самооцінка діяльності.

ІХ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання Проведення докладного інструктажу виконання диференційованих завдань. 1. Фрагментарні відповіді.2. Запис диференційованих завдань у щоденники.

Пропонований макет уроку доповнюється педагогом. У колонку «Діяльність учителя» вносяться конкретні номери вправ, сторінки додаткових джерел, питання тощо. Технологічні карти уроків допомагають здійснювати навчальну діяльність, дотримуючись принципів навчального процесу: особистісного цілепокладання учня, вибору власної індивідуальної траєкторії, мета- предметних основ освітнього процесу, продуктивності навчання, первинності освітньої продукції учня, ситуативності навчання, освітньої рефлексії. Вибір оптимальних технологій навчання спрямований на формування компетентності учнів. Арсенал способів, методів та прийомів навчально – пізнавальної діяльності є інструментарієм досягнення такого результату, як компетентність особистості. Необхідно розмежовувати поняття «компетенція» і «компетентність». Науковець А.Хуторський трактує поняття таким чином: Компетенція – це сукупність взаємозв’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них. Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. Науковці А.Дахін, О.Овчарук, Г.Скоробагатова, А.Маркова, С.Шишов, С.Бондар відзначають спільне у поняттях: соціальні компетентності пов’язані з соціальною діяльністю особистості, мотиваційні – з внутрішньою мотивацією, функціональні – зі сферою знань, умінням застосовувати їх на практиці. Арсенал пропонованих науковцями А.Гіном, А.Хуторським, А.Кроуфордом, В.Курилів, К.Плиско ефективних способів, методів і прийомів навчально – пізнавальної діяльності є інструментарієм для досягнення такого результату, як сформовані компетентності. Докладніше з матеріалом про використання технологічних карт на уроках української мови можна познайомитися у журналі «Вивчаємо українську мову т

Теоретичний семінар

«Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти».

План семінару

1. Особистість як соціальний феномен.

2.Фактори соціалізації людини.

3.Перспективи досліджень соціалізації дітей в умовах виховного простору ЗНЗ

1. Особистість це - …

феномен суспільного розвитку, конкретна жива людина, яка має свідомість і самосвідомість;

людина, яка виступає носієм соціальних ролей та володіє можливістю вибору життєвого шляху, під час якого здійснюється перетворення природи, суспільства і самого себе;

людина, яка вільно, самостійно і відповідально визначає своє місце у житті, суспільстві й культурі;

суб'єкт суспільно-історичного процесу, розвитку матеріальної і духовної культури на Землі, біосоціальну істоту, яка генетично пов'язана з іншими формами життя та виділилася з них завдяки здатності виробляти знаряддя праці, володіє мовою і свідомістю, моральними якостями.



2. Макрофактори (гр. makros - великий, великих розмірів) - космос, планета, світ, країна, суспільство, держава - впливають на соціалізацію всіх жителів планети або дуже великих груп людей, які проживають у певних країнах.

Мезофактори (гр. mesos - середній, проміжний) - умови соціалізації великих груп людей, які виділяються за національною ознакою (етнос як фактор соціалізації"); за місцем і типом поселення, в якому вони живуть (регіон, село, місто,селище); за належністю до аудиторії тих чи інших засобів масової комунікації (радіо, телебачення, кіно та інші).

Мікрофактори (гр. mikros - малий) соціальні групи, що безпосередньо впливають на конкретних людей (сім'я, група ровесників, мікросоціум, організації, в яких здійснюється соціальне виховання, - навчальні, професійні, громадські та інші).

Люди і установи, які відповідають за навчання культурним нормам і засвоєння соціальних ролей мають назву агентів (первинної, вторинної) соціалізації.

Алгоритм підрахунку факторів соціалізації, що діють на дитину

Визначитись з віком, класом та культурним рівнем дитини (середня дитина).

Визначити основні етапи у житті дитини протягом року по відношенню до провідної діяльності.

Вибрати найбільш типовий день у житті дитини протягом календарного року.

Скласти графік звичайного дня дитини:

де перебуває дитина?;

що вона там робить, бачить, чує, відчуває?

Скласти баланс конструктивних та деструктивних факторів соціалізації, що діють на дитину.

Визначити загальний вектор розвитку дитини.
3. Перспективні напрями

-Розробка моделі соціального середовища у якому відбувається розвиток учня (молодшої, середньої, старшої) міської (сільської)загальноосвітньої школи:

виявлення негативних факторів;

аналіз позитивних факторів.

-Розробка сучасного (гуманно-особистісного) педагогічного інструментарію (форми, засоби, методи) засвоєння учнями загальнолюдських та національних цінностей.

факультативних курсів з медіаосвіти, вивчення біографії видатних людей;

переосмислення потенціалу колективного виховання;

створення різноманітних (акцентованих) рейтингових систем для колективів навчальних закладів тощо.

-Перехід від педагогіки заходів до розбудови навколо учнів виховного простору

Додатки

Анкета для батьків

Клас, у якому навчається наша дитина, можна назвати дружним

(підкреслити обрану відповідь).

Зовсім згодний

Згодний

Важко сказати



Не згодний

Зовсім не згодний

2. У середовищі своїх однокласників наша дитина почуває себе комфортно (далі відповіді даються за аналогією з першим питанням).

3. Педагоги виявляють доброзичливе ставлення до нашої дитини.

4. Ми почуваємо взаєморозуміння в контактах з адміністрацією і вчителями.

5. У класі, в якому навчається наша дитина, гарний класний керівник.

6. Педагоги справедливо оцінюють досягнення навчання нашої дитини.

7. Наша дитина не перевантажена навчальними заняттями й домашніми завданнями.

8. Учителі враховують індивідуальні особливості нашої дитини.

9. У школі проводяться заходи, що корисні й цікаві нашій дитині.

10. У школі працюють різні гуртки, клуби, секції, де може займатися наша

дитина.


11. Педагоги дають нашій дитині глибокі й міцні знання.

12. У школі піклуються про фізичний розвиток і здоров'я нашої дитини.

13. Школа сприяє формуванню гідної поведінки нашої дитини.
14. Адміністрація і вчителі створюють умови для прояву і розвитку здібностей нашої дитини.

15. Школа по-справжньому готує нашу дитину до самостійного життя.




Анкета для учнів

«Задоволеності учнів шкільним життям»

1. Я йду в школу з радістю.

Зовсім згодний :

Згодний

Важко сказати



Не згодний

Зовсім не згодний

2. У школі в мене зазвичай гарний настрій.

3. У нашому класі гарний класний керівник.

4. До вчителів завжди можна звернутися за порадою і допомогою у важкій життєвій ситуації.

5. У мене є улюблений учитель.

6. У класі я можу завжди висловити свою думку.

7. Я вважаю, що в нашій школі створені всі умови для розвитку моїх здібностей.

8. У мене є улюблені шкільні предмети.

9. Я вважаю, що школа по-справжньому готує мене до самостійного життя.

10. На канікулах я нудьгую за школою.

Анкетування вчителів

Дайте характеристику освітнього середовища школи, виберіть із запропонованого переліку характерні риси.

1. Адміністрацію в цілому можна охарактеризувати наступними рисами: Честолюбна, інертна, думаюча, безпринципна, демократична, лояльна, авторитарна, роз'єднана, байдужна, безвідповідальна, уважна до своїх працівників, не розуміюча своїх працівників, активна, вимоглива, грамотна, компетентна, чуйна, моральна, необов'язкова, строго виконуюча свої обов'язки.

2 Педагогічне співтовариство можна охарактеризувати в цілому наступними рисами:

Честолюбне, інертне, думаюче, безпринципне, дружне,демократичне, лояльне, авторитарне, роз'єднане, не розуміюче учнів, байдужне, безвідповідальне, уважне до своїх учнів, активне, вимогливе, строге, грамотне, чуйне, компетентне, моральне, необов'язкове, професійне, строго виконуюче свої обов'язки.

3. Дитячий колектив у цілому можна охарактеризувати наступними рисами:

Честолюбний, інертний, думаючий, безпринципний, дружний, демократичний, добрий, чуйний, розуміючий тільки авторитарний стиль керівництва, роз'єднаний, не розуміючий своїх учителів, байдужний, безвідповідальний, уважний до своїх однокласників і вчителів, активний, вимогливий до членів колективу і до себе, серйозний, грамотний.


Теоретичний семінар «Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти».
c:\users\таня\pictures\2014-05-28\081.jpg

c:\users\таня\pictures\2014-05-28\080.jpg



Диспут

СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН?

c:\users\таня\pictures\2014-05-28\079.jpg


Анкетування вчителів
c:\users\таня\pictures\2014-05-28\083.jpg


Педрада: «Шляхи оновлення НВП як запорука успішної соціалізації вчителів та учнів, проблеми, досвід, перспективи.»
c:\users\таня\desktop\изображение\2013-12-18\037.jpg

c:\users\таня\desktop\изображение\2014-01-25\106.jpg

Анкетування учнів


c:\users\таня\desktop\изображение\2014-01-25\113.jpg

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал