Нова каховка



Pdf просмотр
Сторінка5/6
Дата конвертації17.01.2017
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5   6
Результативність
науково-методичної
роботи.
5.1. Розвиток особистості педагогів, їхніх потреб у педагогічній творчості
Бесіди, анкету- вання педагогів
ОР-3
ДР-2
ЗР-1
КР-О
5.2. Розвиток професійних якостей учителів, піднесення рівня педагогічної майстерності
(в динаміці)
Результати роботи навчального закладу, анкетування вчителів
ОР-3
ДР-2
ЗР-1
КР-О
5.3. Розвиток сучасного стилю педагогічного мислення, стан впровадження іннова- ційних технологій
Результати роботи навчального закладу, анкетування педпрацівників
ОР-3
ДР-2
ЗР-1
КР-О

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
44 5.4.
Збагачення професійних знань
За показниками роботи навчаль- ного закладу
ОР-3
ДР-2
ЗР-1
КР-0 5.5. Розвиток загальної культури педагогів
Анкетування педагогів, бесіди
ОР-3
ДР-2
ЗР-1
КР-0 5.6. Динаміка успішності учнів
Вивчення моніторингу навчальної роботи
Так-1
Ні-0 5.7.
Науково-дослідна робота: авторські програми, наукові праці
Наявність прог- рам, наукових праць тощо
Так-1
Ні-0
Умовні позначення: ОР — оптимальний рівень, ДР — достатній рівень, ЗР — задовільний рівень, КР — критичний рівень. З кожного пункту експерт встановлює відповідну кількість балів. Максимально можлива кількість балів (ММКБ) визначається шляхом додавання максимальних балів норм оцінювання. Кількість набраних балів (КНБ) визначається шляхом додавання балів, виставлених експертом.
Критерії оцінювання:
ОР — 3 бали — відповідний до державного загальноосвітнього стандарту, вимог, критеріїв;
ДР — 2 бали — достатній для наближення до державного загальноосвітнього стандартові;
ЗР - 1 бал — часткова невідповідність державному загальноосвітньому стандартові;
КР — 0 балів — повна невідповідність державному загальноосвітньому стандарту або повна відсутність.
Рівень ролі керівників визначається за формулою:
5 КНБ
100 ММКБ
Дата Експерт

Робоча книга методиста
45

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Методи внутрішньошкільного контролю
1.Індивідуальна бесіда (з учителем, його колегами, учнями, батьками).
2.Вивчення документації (календарні плани, поурочні плани, журнали, учнівські зашити, методичний зошит учителя, папки ГШД, відгуки про роботу колег, творчий портрет учителя тощо).
3.Фронтальне і поточне анкетування вчителів.
4.Інтерв'ювання (письмові відповіді на спеціально підготовлені запитання).
5. Діагностичне анкетування (визначення рівня обізнаності й вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу).
6. Анкетування учнів, батьків.
7.Психолого-педагогічні спостереження за роботою вчителя (уроки, позакласні заходи).
8.Підсумкова спеціальна співбесіда за результатами навчально-виховного процесу за відповідні структурні одиниці навчального року (за тиждень, місяць, семестр).
9.Адміністративне тематичне оцінювання.
Види внутрішньошкільного контролю
1.Попереджувальний — ознайомлення з поурочним планом учителя, його рефлексія, стосується передусім молодих колег.
2.Документальний — перевірка календарних планів, поурочних планів, класних журналів тощо.
3.Оглядовий — ознайомлення з роботою молодих колег і тих, хто розпочав роботу в даній школі.
4.Персональний — вивчення системи роботи вчителів, які атестуються.
5. Тематичний — відвідування уроків у вчителя протягом однієї теми з метою оцінювання ефективності вибраних структур уроків, методів навчання та учіння.
6.Епізодичний — відвідування уроків учителя з метою перевірки готовності вчителя до уроку (даний вид ВШК не повідомляють учителю).
7.Цільовий — відвідування уроку вчителя спільно зі спеціалістом (працівником РМК, райво, керівниками РМО, ШМО) з метою вивчення методичної майстерності вчителя, сформованості практичних навиків учнів.
8.Паралельний — відвідування уроків учителів у паралельних класах з метою визначення врахування особливостей кожного класу в навчально-виховному процесі.
9.Класно-урочний — відвідування уроків учителів в одному класі з метою порівняння ефективності роботи кожного вчителя.
10.Адміністративний — під час вивчення питання, винесеного на розгляд педагогічної ради, наради в присутності директора або завуча.
11.Взаємний — взаємовідвідування уроків у межах навчального предмета в присут- ності завуча.
12.Фрагментарний — відвідування уроків з метою втілення в життя рішень педради, рекомендації РМО, ШМО, ІМН, ТГ, райво.
13.Фронтальний — вивчення системи роботи вчителя.

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
46
Види аналізу відвіданого уроку
1. Структурний — аналіз з позиції структури і типу уроку (за Онищуком).
2.Структурно-часовий — аналіз з позиції структури і типу уроку з оцінкою використання часу на кожен окремий етап уроку.
3.Дидактичний — аналіз з позиції дидактичних принципів уроку (методи навчання, прийоми і засоби навчання, педагогічне керівництво пізнавальної діяльності учнів на уроці).
4.Психологічний — аналіз з позиції дотримання психологічних вимог до уроку (увага, розвиток уяви, мислення, пам'ять, воля учнів).
5.Виховний — аналіз з позиції національного, превентивного і громадянського виховання засобами навчальних предметів.
6.Педагогічний — аналіз із позицій педагогіки співробітництва, розвитку комунікативних здібностей, дотримання єдиних вимог до учнів.
7.Комбінований — аналіз із позицій психології, дидактики, виховання, педагогіки
(краще не більше, ніж з двох одночасно).
8.Комплексний — одночасний аналіз з позицій дидактики, педагогіки, виховання, психології.
9.Системний — аналіз з позицій формування системи знань, умінь, навичок, особистісно-зорієнтованого навчання (пріоритет пошукових методів над репро- дуктивними).
10.Домінантний — аналіз уроку за метою відвідування.
11.Стислий—аналіз уроку з позицій виконання триєдиної мети уроку:освітньої,виховної,розвивальної.12Вичерпний — аналіз уроку з позицій згаданих видів аналізу (за окремими алгоритмом).
Екран оперативного ВШК
Внутрішньошкільний контроль здійснюється на основі плану, який доводять до відома вчителів через екран оперативного контролю, керівництва, допомоги і взаємодопомоги.
Цифровий код учителів школи (кожному вчителю дають цифровий код і замість прізвища в таблиці пишуть лише цифру, список учителів пишуть в алфавітному порядку.
Літерна символіка (мета відвідування).Краще планувати ВШК на місяць у розрізі тижнів.
Усі записи (умовні позначення — типу 5Б), краще писати олівцем, а після виконання навести пастою — це є і контроль. Можна на одному екрані оперативного контролю планувати ВШК і директору, і заступнику.
Щорічно підбивати підсумки результатів відвіданих уроків і визначати сильні і слабкі сторони уроків (дивися аркуш ККДВ), а також методом ранжування визначати місце кожного педагога за якістю проведених уроків (можна все це зробити, взявши для аналізу один найкращий урок учителя):
Аркуш ККДВ

Вид ВШК
Назва місяця
І тиждень II тиждень ІП тиждень IV тиждень
Код учителів:
Літерна символіка:
1.
А —
2.
Б —

Робоча книга методиста
47

Алгоритм самооцінювання проведеного уроку
Кожен учитель школи має в своєму розпорядженні алгоритм самооцінювання
проведеного уроку.Самооцінювання він дає своєму уроку перед тими, хто відвідував у
нього урок:
І. АОЗЧДУ (актуалізація опорних знань, чуттєвого досвіду учнів, перевірка
виконанання домашнього завдання):
1. У якій формі було організовано опитування (індивідуально,фронтально, усно, письмово)?
2. Оцінка раціональності вибраної форми.
3.Чи правильно було виділено місце опитування серед інших етапів уроку?
4.Чи виправдані затрати часу на опитування?
5.Чи чітко було виражено мету опитування (підхід до нової теми, перевірка досягнень учнів тощо)?
6. Чи було опитування навчальним (несло додаткову інформацію чи було простим відтворенням)?
7. Чи всі учні брали участь?
8.Чи виправляли всі неточності, допущені помилки, чи залучали до цього учнів?
9.Наскільки об'єктивними були оцінки за відповіді, чи переконливо вони аргументовані (мотивовані)?
10.Чи звертали увагу на визнання головного, на логічність плану відповіді, на міцність знань?
11.Чи були моменти вияву загальнонавчальних умінь?
12.Чи акцентували увагу на практичному застосуванні набутих знань?
13.Чи підбито підсумки цього етапу уроку? Чи дано конкретні рекомендації щодо усунення виявлених прогалин у знаннях?
ІІ. Первинне вивчення (і засвоєння) на уроці нового навчального матеріалу.
1.Чи чітко було поставлено перед учнями основні завдання під час вивчення теми даного уроку?
2.Чи мотивували навчальну діяльність учнів?
3.Якими прийомами викликаний інтерес до теми уроку?
4.Чи забезпечено науковість, доступність, системність, зв'язок із життям, виробничим оточенням, дитячим життєвим досвідом під час викладу нового матеріалу?
5.Наскільки логічним було пояснення вчителя, чи чітко було визначено головне, і чи концентрували на ньому увагу учнів?
6.Чи оптимальним був темп вивчення нового матеріалу?
7.Чи було оптимальним поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання?
8.Чи вміло застосовано репродуктивні й проблемно-пошукові методи?
9.Чи повною мірою використано можливості для організації самостійної роботи учнів?
10. Якими способами підтримано довільну увагу учнів, активізовано їхнє мислення, працьовитість?
11.Чи вели учні запис за розповіддю вчителя?

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
48 12.Чи був зворотний зв'язок (перевірка розуміння нового матеріалу під час його пояснення)?
13.Що нового підмічено в методиці пояснення нового матеріалу?
ІІІ. Засвоєння, поглиблення й закріплення вивченого матеріалу на уроці
1.Чи сприяли підібрані вправи, завдання засвоєнню головного, важливого з даної теми?
2.Чи були трирівневі завдання, чи були вони доступними?
3.Наскільки логічною була послідовність вправ, завдань?
4.Чи сприяли підібрані завдання одночасному навчанню, розвитку, вихованню?
5.Чи вказано вчителем на методи вирішення запропонованих завдань?
6.Чи користувалися діти алгоритмами (пам'ятками для ров'язування задач, вправ, за- вдань)?
7.Чи були діти цілком самостійними у виконанні завдання?
8.Чи була диференційована допомога вчителя під час виконання завдання?
9.
Чи були додаткові (позапрограмні) завдання для сильних учнів?
10.Яким чином проаналізовано рівень виконання завдань?
11.Чи виявлено типові помилки і труднощі?
12.Які способи запропоновано, щоб ці недоліки виправити?
13.Чи був самоконтроль і взаємоконтроль за якості виконання завдань?
14.Чи засвоїли учні новий матеріал?
15.Чи прочитали вони параграф з підручника?
16.Чи задоволені учні здобутими знаннями?
17.Підсумки виконаних завдань.
18.
Чи були оригінальні способи контролю якості закріплення вивченого на уроці нового матеріалу?
IV. Повідомлення домашнього завдання.
1.Чи оптимальні його обсяг і складність?
2.Чи є завдання трирівневим?
3.Чи передбачив учитель способи підвищення інтересу до домашнього завдання
(новизна, досліди, спостереження, пошуки своїх рішень тощо)?
4.Чи запропоновано учням ознайомитися з текстом домашніх завдань?
5.Чи попереджено учнів про можливі труднощі?
6.Чи вказано на шляхи усунення всіх труднощів?
7.Чи чітко повідомлено про оформлення домашнього письмового завдання?
8.Вчасність подачі завдання.
9.Чи все було зрозуміло учням?
10. Чи записали учні завдання в щоденник?
Чи досягнуто головне на уроці —учні засвоїли новий матеріал.
Що вдалося добре на уроці, а що ні, у чому причини невдач, які шляхи їх подолання, що потрібно далі розвивати і закріплювати, щоб підвищити рівень педагогічної майстерності?

Робоча книга методиста
49

Вичерпний аналіз уроку
Картка контролю, керівництва, допомоги (КККД)
Прізвище, ініціали, посада перевіряючого ____________
Дата проведення уроку ___________________ Клас ____
Предмет ____________________ Учитель ___________
Тема уроку
Мета уроку
Мета відвідування
СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ
№ з/п
Критерії аналізу уроку
Рівні, бали
Висо- кий
10—12
До- статній
7—9
Серед ній
4—6
Почат- ковий
1—3 1 Підготовленість класу та учнів до уроку (дошка, крейда, унаочнення, підручники, зошити, щоденники, запізнення, санітарно-гігієнічні умови тощо)
2
Рівень підготовки домашнього завдання (якість виконання д/з, доцільність методів учіння, час
АОЗЧДУ, масовість опитування, контроль і пропаганда учнівських зошитів
3
Доцільність і реалізація методів навчання та учіння під час засвоєння нового матеріалу
(оцінювання методів праці вчителя та учнів)
4 Розуміння й засвоєння нового матеріалу (аналіз фактичного рівня навчальних досягнень учнів на основі фронтального зворотного зв'язку, проведеного закріплення вивченого матеріалу)
5
Диференційована робота з учнями на уроці
(колективна, індивідуальна, групова, в парах, рівневі завдання, увага сильним і слабким, прийоми корекції знань, робота над помилками)
6 Здійснення міжпредметних та внутрішньо предметних зв'язків (використання знань учнів із споріднених предметів і вивчених тем, арсенал методів повторення)
7
Розвиток інтересу до навчання (мотивація, заохочення, стимулювання пізнавальної діяльності, облік навчальних рівнів учнів, удосконалення загальнонавчальних умінь — читання, писання, мовлення, слухання, рахунок, проблемні ситуації тощо)
8
Наукова організація праці на уроці (раціональне

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
50 використання кожної хвилини уроку, інноваційні навчально-виховні технології, розвиток мови, мислення, пам'яті, волі, уваги, психологічний клімат)
9
Техніка уроку (емоції та розум, інтерес, темп, контакт, довіра, зміна видів праці, єдиний мовний режим, доброзичливість, оцінка діяльності учня, засвоєння нового матеріалу на уроці тощо)
10 Дотримання традицій уроку (кожна відповідь учня мотивована, записана в щоденник, учень працює самостійно, кожен намагається відтворювати або доповнювати почуте від учителя)
11 Розв'язання проблеми «навчитись навчатися»
(навчання раціональних прийомів праці з підручником, картою, унаочненням, прийоми запису, рецензування, робота з алгоритмами)
12 Культ слова на уроці (словникова робота, додаткова література, періодична преса, виставка кращих учнівських зошитів)
13 Доцільність і рівень використання унаочнення на уроці
(телевізор, комп'ютер, дидактичний матеріал, магнітофон, наочні посібники, алгоритми, кіноапарат, програвач, відеофільми тощо)
14 Рівень довільної уваги і дисципліни на уроці (як діють природодоцільна педагогіка, лікувальна педагогіка, стимули і прийоми підтримки довільної уваги і дисципліни)
15
Виховна, розвивальна та профорієнтаційна робота на уроці (розвиток точності, акуратності, вихованості, освіченості, уміння долати перешкоди, самостійності, сумлінності, ознайомлення з майбутніми професіями)
16
Рівень розв'язання єдиної методичної проблеми школи (записати її)
17
Арсенал прийомів самостійної праці учнів
(оцінка методів учіння на всіх етапах цього уроку)
18 Ступінь
інтенсифікації уроку
(раціональні прийоми праці вчителя та учнів, інформативність уроку, завершеність етапів уроку, проведення нетрадиційних уроків)

Робоча книга методиста
51

2. Педагогічні знахідки

Що гідне наслідування й поширення серед колег
Примітка
1
3. Критичні зауваження до уроку (мотивація виставлених оцінок)
№ з/п На що слід звернути особливу увагу в майбутньому
Чи виконано зауваження під час повторного відвідування уроку
1
4. Рекомендації перевіряючого стосовно відвіданого уроку
№ з/п
Що рекомендую...
Позначка про виконання, дата, підпис
1
Перевіряючий _________________ / ______________ /
З карткою контролю ознайомлений/
19 Стан реалізації вимог вибраного типу уроку
(рівень навчальних досягнень, формування, перевірка, узагальнення, систематизація, застосування, нетрадиційний, комбінований, тематична атестація)
20 Якість знань учнів (на основі відповідей учнів на уроці, під час короткотермінового спецопитування, під час атестації, контрольної, лабораторної, практичної роботи)
21 Домашнє завдання (обсяг, доцільність, рівневість, методичне забезпечення, вимоги, вчасність подачі)
22 Стан реалізації триєдиної мети, завдань уроку
(чіткість постановки мети і завдання на урок і рівень реалізації)
ПІДСУМОК а
В с
Визначення рівня педагогічної майстерності (РПМ) вчителя на уроці:
РПМ = (а + в + с)100/12n= (n— кількість використаних критеріїв.
Оцінка рівня проведеного уроку: 90—100 % — високий рівень;79—89 % — достатній рівень; 49—78 % — середній рівень; менше 48 % — початковий рівень)

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
52
Інші види аналізу уроку
Структурний (поетапний) аналіз
— це виявлення та оцінювання головних структур
(елементів) уроку, їхня доцільність, що забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів.
Орієнтовна схема структурного аналізу уроку
:
1. Тип і структура уроку. Тип, структура уроку, його місце в системі уроків з теми.
Тема, мета уроку (освітня, розвивальна, виховна), дидактичні завдання на окремих етапах. Дозування часу.
2. Зміст і методика повторення навчального матеріалу. Вичерпність та глибина пере- вірки. Методика повторення, рівневі завдання. Охоплення учнів перевіркою, зайнятість класу. Об'єктивність та аргументація оцінки учнів. Самооцінка готовності до уроку.
3. Робота над новим навчальним матеріалом. Виконання навчальної програми.
Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення в навчальному матеріалі головного та другорядного. Відповідність матеріалу освітнім, розвивальним і виховним завданням уроку.
4. Методи навчання та учіння. Оснащеність уроку наочними посібниками, ТЗН, дидактичними матеріалами. Обґрунтованість застосовуваних методів. Активізація пізнавальної діяльності учнів. Інноваційні навчальні технології. Сполучення фронтальної та індивідуальної форм роботи з учнями. Самостійна робота з учнями. Методика зворотного зв'язку в процесі викладу нового матеріалу.
5. Засвоєння нового матеріалу. Відбір матеріалу для формування знань, умінь і навичок.
Самостійна робота під час закріплення.
6. Домашнє завдання. Обсяг, характер матеріалу, його посильність. Наявність і характер
Інструктажу. Рівневі завдання.
7. Характер діяльності вчителя. Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до розвитку
їхнього мовлення, мислення. Мова вчителя, стиль його поведінки, взаємини з учнями.
8. Результати уроку. Підсумки уроку. Виконання накресленого плану уроку. Виконання освітніх, розвивальних і виховних завдань уроку. Якість знань, умінь, навичок учнів.

Структурно-часовий аналіз
це оцінка використання часу уроку з кожного його етапу.
Орієнтовна схема аналізу уроку
:
1. Раціональний розподіл усього часу (45 хв) між окремими елементами уроку, тобто чи доцільно було за даних умов давати саме такий час на опитування, на психологічну підготовку до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення чи домашнє завдання.
2. Раціональність кожного зі структурних елементів уроку: які його елементи треба було скоротити в часі, а які збільшити і для чого.
3.Розподіл часу всередині окремих структурних елементів уроку, тобто скільки часу загалом (приділено на засвоєння нового матеріалу, в який час (початок, середина, кінець) уроку це відбувалося; чи здійснювалася при цьому психологічна підготовка до сприйняття нового матеріалу, його подачі, закріплення, застосування. Точнісінько так

Робоча книга методиста
53 само аналізують час здійснення таких елементів уроку як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання.
4.Якісне використання часу на окремі елементи уроку (приміром, наскільки раціонально та ефективно під час вивчення нового матеріалу було використано час на опитування, що це дало, як працював при цьому клас, скільки часу говорив учитель).
5.Раціональність використання прийомів і методів навчання, (наскільки доцільні за даних умов були ті чи інші види бесіди, самостійної роботи, форми опитування тощо).
6.Доцільність зв'язку між змістом матеріалу і тими методами, за допомогою яких його повідомлено і засвоєно.
7. Наукова організація праці вчителя, учнів.
Дидактичний аналіз
— це аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, відбір методів, прийомів і засобів навчання школярів, дидактичне опрацювання навчального матеріалу уроку, педагогічне керівництво самостійною пізна- вальною діяльністю тощо).
Орієнтовна схема дидактичного аналізу уроку:
1. Своєчасність приходу вчителя на урок.
2. Готовність учнів до уроку.
3. Санітарний стан класу та особиста гігієна учнів.
4. Організація класу.
5. Детальний аналіз виконання домашнього завдання.
6. Які методи та дидактичні прийоми використовував учитель під час перевірки пройденого матеріалу та їх відповідність поставленій меті.
7.Дидактична цінність методів і прийомів перевірки завдання, які використовує вчитель, їх виховне значення.
8.Якість навчальних досягнень учнів.
9.Як активізував клас учитель під час перевірки навчальних досягнень.
10. Аналіз поведінки учнів на даному етапі.
11.Аналіз викладу нового матеріалу або ж закріплення попередньої теми: якість і доступність подачі матеріалу вчителем; використовувані методи та їх відповідність завданням уроку; використовувані засоби навчання їхня доцільність.
12. Реалізація вчителем під час усього уроку принципів дидактики.
13.
Розумові прийоми праці учнів, які використовує вчитель під час уроку. Навчання учнів уміння мислити.
14.
Аналіз останнього етапу уроку: домашнє завдання (як задане, обсяг); своєчасність закінчення уроку.
15.Реалізація вчителем під час уроку виховних завдань.
16.Педагогічна поведінка вчителя на уроці.
17.Індивідуальний підхід до учнів, сполучення його з колективною працею в класі.
18.Уміння організувати клас на навчальну діяльність і підтримання дисципліни.
19.Самовладання та педагогічний такт.
20. Володіння голосом, правильність мови, дикції, темп, виразність, жестикуляція.

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
54
Психологічний аналіз
— це вивчення виконання психологічних вимог до уроку
(забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвивального типу).
Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку:
1. Організація пізнавальної діяльності учнів:

як на уроці було створено умови для продуктивної праці мислення та уяви;

як учитель використовував у своїй праці переконання, навіювання;

як домагався вчитель зосередженої та стійкої уваги учнів;

що робив учитель для успішнішого запам'ятовування учнями матеріалу та які особливості довільного, механічного і смислового запам'ятовування виявились у школярів на уроці;

які прийоми залучення, підтримки уваги та розвитку уважності на уроці;

які форми роботи використав учитель для актуалізації в пам'яті учнів раніше засвоєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (індивідуальне опитування, співбесіда з класом, вправи) .
2. Організація діяльності мислення та уяви учнів на уроці в процесі формування знань і вмінь:

як учитель використав відтворювальну та творчу уяву під час викладу нового матеріалу;

на якому рівні формувалися знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, понять, узагальнювальних образів, «відкриттів», виведених формул тощо;
• за допомогою яких прийомів учитель домагався активності й самостійності мислення учнів: системи запитань, створення проблемних ситуацій, різних рівнів проблемно-евристичного розв'язування задач, використання задач з недостатніми та зайвими даними, організації пошукової, дослідницької праці на уроці, індивідуальної, парної, групової та колективної праці тощо;

якого рівня розуміння домагався вчитель від учнів: описового, порівняльного, узагальнювального, оцінного, проблемного. Як керував учитель вихованням переконань та ідеалів;

які види творчих праць використав учитель на уроці і як керував творчою уявою учнів: пояснення теми і мети праці, навчання відбору та систематизації матеріалу, опрацювання результатів і оформлення роботи;
• як на уроці здійснювалося формування стійкого й активного інтересу до навчального предмета та навчання загалом.
3. Особистісно зорієнтований підхід до діяльності учнів на уроці:

які почуття дітей виявилися на уроці, чим вони були викликані;

як здійснювалося керівництво спілкуванням учнів на уроці;

моменти уроку, де найбільш успішно формувалися вольові риси школярів;

як враховано вікові та індивідуальні особливості учнів.
4. Майстерність учителя:
• шляхи організації і механізм впливу: наслідування, емпатія, рефлексія тощо;
• уміння створювати психологічні умови для переконання: психологічний клімат, смислова єдність;

Робоча книга методиста
55

уміння вчителя користуватися навіюванням як засобом (методом) педагогічного впливу;

як учитель керував комунікативним спілкуванням учнів між собою на уроці;

особливості самоорганізації вчителя: підготовленість учителя до уроку, робоче самопочуття вчителя на початку уроку і в процесі його проведення: зібраність, розуміння теми та психологічної мети уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна
імпровізація, педагогічний оптимізм, винахідливість тощо;
• педагогічний такт учителя;
• психологічний клімат у класі.
Аналіз виховної спрямованості уроку
— це оцінка та виявлення шляхів найефективнішого використання навчального матеріалу для виховання рис особистості учнів.
Орієнтовна схема виховного аналізу уроку:
1. Використання виховних можливостей змісту матеріалу.
2. Доповнення навчального матеріалу історичними фактами.
3.Формування світогляду на уроці.
4.Виховання моральних рис особистості.
5.Виховання в учнів сумлінного ставлення до праці та навчання.
6.Оцінка виховних можливостей методів і прийомів навчання.
7.Вплив особистості вчителя.
8.Характер діяльності та спілкування учнів на уроці.
9.Резерви підвищення виховних можливостей уроку.
Комбінований аналіз
— це оцінка (одночасна) основної дидактичної мети уроку та структурних елементів.
Орієнтовна схема дидактично-структурного аналізу уроку:
1. Організація уроку:

організаційна чіткість уроку;

наявність плану;

ефективність використання ТЗН, наочних і навчальних посібників;

виконання психологічних і гігієнічних вимог до уроку;

зворотний зв'язок;

ведення зошитів;
• розподіл часу на етапи уроку.
2. Особистісні риси вчителя:
• морально-психологічний клімат;

міра зацікавленості, доброзичливості та чуйності з учнями;

педагогічна культура, знання предмета, мова, зовнішній вигляд, педтакт.
3. Ефективність навчання:

міра реалізації принципів науковості, міцності, усвідомленості знань, доступності, проблеми зв'язку навчання з життям;

міра досягнення головної дидактичної мети уроку;

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
56

оптимальність методів і прийомів навчання;
• ефективність контролю за знаннями учнів;
• домашнє завдання.
4. Ефективність виховної діяльності вчителя:

моральна спрямованість уроку;

формування трудових і навчальних навичок;

єдність навчання, виховання та розвитку;

естетичне, фізичне і гігієнічне виховання.
5. Ефективність діяльності учнів:
• як реалізовано принцип розвивального навчання, особистісно зорієнтованого навчання та виховні принципи самостійності й активності;

працездатність учнів;

інтерес до навчання та праці;

навички самостійної праці;
• уміння визначити головне в навчальному матеріалі, планувати відповідь, аналізувати свою працю та працю товариша;

розвиток мовлення, письмових, графічних і спеціальних навичок;

рівень культури, раціональності та ефективності праці учнів;

організованість і дисципліна учнів. Зовнішній вигляд.
Комплексний аналіз
— це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ (найчастіше системи уроків).
Орієнтовна схема аналізу уроку нетрадиційного типу:
1.Готовність учителя та учнів до уроку (зовнішня).
2.Внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку.
3.Організаційні дії вчителя (за необхідності).
4.Планування вчителем і повідомлення учням завдань уроку.
5.Актуалізація знань і способів діяльності учнів.
6.Які методи проблемного навчання використовував учитель (пошукові, дослідні, проблемний виклад).
7.
Застосування проблемних методів у навчанні школярів.
8.
Співвідношення діяльності вчителя та діяльності учнів.
9.
Обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт.
10.Урахування вчителем рівнів актуального розвитку учнів і зони найближчого їх розвитку.
11. Способи підвищення в учнів позитивної мотивації.
12. Постановка вчителем проблемних питань, створення проблемних ситуацій, показ
їх розв'язання.
13.Володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій.
14.Дотримання правил постановки навчальної проблеми.
15.Використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково-пошукової роботи з ним.

Робоча книга методиста
57 16.Відповідність підбору наочних посібників вимозі проблемного навчання.
17.Розвиток спеціальних і загальних навчальних умінь учнів.
18.Наявність в учнів пізнавальних умінь: формулювання проблеми, висування та обґрунтування гіпотези, знаходження шляхів доведень (спростування) гіпотези, перевірки правильності її розв'язання.
19.Уміння учнів здійснювати логічні операції.
20.Розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожному етапі уроку (що це доводить).
21.Утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їх причини. Як
їх усунуто.
Психолого-педагогічний аналіз уроку
— одночасний аналіз дотримання педагогічних психологічних основ процесу навчання.
Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку:
1. Загальні відомості про урок. Дата, клас, предмет, число учнів за списком, скільки присутніх, урок за порядком.
Атмосфера в класі: чистота, освітленість приміщення, провітреність приміщення, порядок у класі готовність учнів до уроку.
Обладнання: чи підготовлено наочні посібники, їхня доцільність і необхідність на уроці, чи підготовлено дошку. Як почався урок, як учні привітали вчителя, чи була потреба витрачати час на організацію класу, встановлення порядку та дисципліни.
Тема уроку. Мета уроку: чи визначає вчитель мету уроку, чи інформує учнів про мету та завдання уроку, як він це здійснює.
2.Тип і структура уроку. Який вибрано тип уроку. Доцільність вибору з точки зору теми в цілому і дидактичної мети заняття. Місце уроку в системі занять з цілого розділу.
Зв'язок уроку з попередніми; як він здійснюється. Структура уроку: чи відповідає вона даному типу уроку, які помічені відхилення і чим вони викликані. Послідовність окремих етапів уроку. Забезпечення цілісності та завершеності уроку. Як учитель підбиває підсумки.
3.Зміст уроку. Відповідність змісту програмі. Як пов'язано навчальний матеріал із сучасністю, місцевим оточенням школи. Встановлення міжпредметних зв'язків. Як здійснюється розвиток інтелектуальних здібностей, моральних та естетичних почуттів учнів. Використання дидактичних матеріалів і обладнання кабінету. Чи досягнуто приросту, вдосконалення навичок, знань і вмінь на основі раніше засвоєного.
4.Методи і прийоми навчання на уроці. Яку систему методів застосовано; які методи і прийоми в ній поєднано. Чи відповідають методи і прийоми навчання змістові матеріалу, типу, меті, завданням уроку та віковим особливостям учнів. Чи відповідають методи навчання здійсненню завдань виховання.
Як дотримуються основні вимоги до уроку: виховні, дидактичні, психологічні, санітарно-гігієнічні.
Як розвивається на уроці спостережливість і логічне мислення учнів. Види і місце самостійної праці учнів з підручником, як здійснюється формування в учнів уміння вчитися. Як використовує вчитель для самостійної праці дидактичні матеріали і технічні засоби навчання.

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
58
Формування в учнів навичок самоконтролю. Послідовність застосування завдань і вправ для вироблення навичок і вмінь. Прищеплення учням навичок самоконтролю.
Способи індивідуалізації та диференціації завдань для учнів залежно від їхніх особистісних і вікових особливостей та підготовки. Забезпечення належної послідовності в самостійному застосуванні учнями знань, навичок і вмінь під час уроку.
Оцінювання знань учнів. Наскільки учні були підготовлені до виконання домашнього завдання. Чи здійснювалися диференціація та індивідуалізація домашніх завдань учнів.
Обсяг домашнього завдання. На який час розраховано домашнє завдання. Як учні підго- товлені до успішного виконання домашнього завдання. Як учитель запобігає перевантаженню учнів домашніми завданнями.
5.Поведінка учнів. Наскільки учні залучені до активної розумової праці. Наскільки учні зацікавлені, старанні, дисципліновані. Як здійснювалася мотивація навчання протягом усього уроку, чи застосовує вчитель для цього спеціальні прийоми. Ставлення учнів до вчителя.
6.Поведінка вчителя. Уміння володіти класом, організувати його роботу, підвищувати активність, інтерес, дотримуватися дисципліни, ставлення до окремих учнів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Стиль і тон в роботі. Педагогічний такт. Спостережливість, винахідливість, емоційний підйом. Зовнішній вигляд. Культура мови, поза, міміка, жестикуляція. Чи користується вчитель авторитетом в учнів.
7.Результати уроку. Висновки та пропозиції. Досягнення мети. Виконання плану.
Обсяг і якість знань учнів (свідомість, глибина, міцність). Виховне, освітнє та розвивальне значення уроку. Що цінного з даного уроку можна рекомендувати для впровадження в практику інших учителів. Вказівки вчителю: як закріпити та вдоскона- лити позитивні досягнення уроку, як подолати недоліки (рекомендації: дати список літератури, відвідати уроки інших учителів тощо).
Домінантний аналіз
— це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під певним кутом зору якогось боку чи окремої мети уроку у взаємозв'язку з результатами діяльності учнів (за метою відвідування).
Орієнтовна мета і програми домінантних аналізів уроків
Планування вчителем освітньо-виховно-розвивальних завдань уроку (мета
відвідування):
1. Повнота, комплектність, різнобічність завдань уроку, що випливають із змісту навчального матеріалу.
2. Урахування особливостей учнів даного класу під час планування завдань і можливостей їх прийняття школярем.
3.Освітні завдання уроку.
4.Виховні завдання уроку.
5. Завдання розвитку учнів на уроці.
6. Цілеспрямована діяльність учителя в розвитку пізнавальних процесів учнів.
7. Наявність диференційованих завдань для учнів різного рівня підготовки, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Робоча книга методиста
59 8. Правильне визначення серед усього кола завдань головних, основних, найважливіших за даних умов.
Організація вчителем повторення пройденого матеріалу, що готує учнів до
сприйняття нового:
1.Чітка спрямованість у роботі, усвідомлення учнями завдань, які стоять перед ними.
2.Знання учнями мети і плану роботи з повторення, розуміння його важливості та необхідності.
3.Мобілізація зусиль учнів на подолання труднощів, які трапляються під час повторення.
4.Ретельний відбір і планування матеріалу для повторення.
5.Запобігання можливим помилкам під час повторення.
6.
Забезпечення органічного зв'язку між раніше пройденим матеріалом, необхідним для сприйняття нового, і новим.
7.
Різноманітність прийомів для повторення.
8. Внесення елементів нового.
9. Правильний розподіл часу на повторення.
10. Стимулювання активності учнів у процесі повторення.
11. Дотримання сполучення різних видів повторення (повторення пройденого на початку навчального року, поточне, періодичне та заключне повторення).
Оптимальність типу та структури уроку:
1.Тип уроку, його місце в системі уроків з теми.
2.Відповідність структури уроків його типу.
3.
Які етапи уроку сприяють виконанню головної дидактичної мети.
4.
Макро- і мікроелементи структури уроку, дотримання вимог до кожного елементу уроку.
5.
Дозування часу, ефективність використання часу на уроці.
6.
Відповідність послідовності елементів уроку (повторення пройденого, вивчення нового матеріалу, підготовленість учнів, рівень їхньої працездатності тощо.)
7.
Оптимальне сполучення на уроці колективних,групових,парних та індивідуальних форм навчання.
8.
Оснащеність уроку наочними посібниками, технічними засобами навчання.
Дотримання вимог до змісту уроку:
1. Відповідність вимогам програми.
2.Реалізація основних дидактичних принципів.
3.Відбір головного матеріалу (для реалізації вимог виховання під час навчання та формування узагальнених, понятійних знань).
4.Науковість вивчених явищ.
5. Дидактичне опрацювання навчального матеріалу (які факти взято і для чого: проілюструвати, довести; логіка та послідовність вивчення матеріалу; визначення вузлових понять; диференціація навчального матеріалу за мірою його складності; формулювання висновків — хто, коли;

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
60 раціональне навантаження учнів; настанова учнів на засвоєння головних знань і вмінь; співвіднесення матеріалу з відведеним часом, його доступність).
6. Здійснення внутрішньопредметного зв'язку, підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу на основі вивченого раніше.
7.
Встановлення міжпредметних зв'язків, понять.
8.
Зв'язок досліджуваного матеріалу із життям, з практикою, з досвідом учнів.
9.
Помилки при відборі змісту уроку.
Вибір методів, прийомів і засобів навчання:
1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, завданням навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.
2.Методи вивчення нового матеріалу, прийоми нових технологій навчання.
3.Методи закріплення та вироблення вмінь і навичок.
4.Методи стимуляції та мотивації навчальної діяльності.
5.Методи контролю і самоконтролю учнів.
6.Види самостійних робіт, методика їх організації.
7. Оптимальне сполучення різних методів. Обґрунтованість вибору методів, що відповідають змісту уроку.
8. Використання навчальних посібників, дидактичного матеріалу, наочних посібників і технічних засобів навчання та контролю.
9. Використання вчителем переваг кабінетної системи навчання.
Характер взаємин учителя та учнів:
1.
Організація праці учнів на різних етапах уроку.
2.
Уміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організовувати самостійну роботу.
3.
Індивідуальний підхід до учнів під час уроку.
4. Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до їхніх відповідей,до розвитку мислення та мовлення.
5.Характер постановки запитань учням.
6.Реакція на помилки, яких припускаються учні.
7.Репліки оцінного характеру, аргументація оцінок.
8.Характер і тон дисциплінарних зауважень.
9.Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.
10.Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.
11.Стиль і темп роботи вчителя та їхній вплив на діяльність учнів (бадьорість, рішучість, млявість, байдужість тощо)
12. Стимулювання успіхів учнів і використання арсеналу заохочень.
13. Мовленнєва взаємодія на уроці (культура мовлення, логічна стрункість, емоційність тощо)
Підготовка учнів до виконання домашніх завдань
1. Орієнтація учня на якісне виконання домашнього завдання.
2.Узгодженість з темами інших предметів.

Робоча книга методиста
61 3.Настанова на індивідуалізацію.
4.Можливість перевірки завдання.
5.Орієнтування учнів на самостійний пошук рішення, на використання отриманих раніше знань та вмінь.
6.Різноманітність завдань.
7.Наявність у завданнях питань для повторення основоположних знань.
8.
Трудність у завданні, яку можна здолати.
9.
Наявність фронтальних завдань.
10. Введення інструктажу, алгоритму.
11. Орієнтація учня на аналітико-синтетичну розумову діяльність.
12. Цікавість завдань.
Організація закріплення вивченого матеріалу:
1.Спрямованість на засвоєння головного матеріалу підібраних питань і вправ.
2.Ускладнення завдань з дотриманням їх доступності.
3.Диференційованість завдань за мірою складності навчального матеріалу та з урахуванням індивідуальних здібностей і підготовленості школярів.
4.Емоційна привабливість завдань і вправ.
5.Введення до завдань питань, вправ, операцій, що забезпечують аналітико-синтетичну розумову діяльність.
6. Спрямованість мислення учнів на вирішення загальних та часткових пізнавальних завдань, що потребують творчого опрацювання інформації.
7.Закріплення способів діяльності учнів.
8.Забезпечення самоконтролю та самооцінки праці учня.
9. Підсумки закріплення навчального матеріалу.
Перевірка та оцінювання знань, умінь і навичок учнів:
1.Місце контролю в структурі уроку.
2.Методи контролю, доцільність їх застосування.
3.Методика перевірки домашніх завдань (перегляд зошитів, перевірка домашньої роботи, розбір домашньої роботи біля дошки тощо).
4.Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування відповідей, запитання тим, хто відповідає тощо).
5.Число опитаних учнів (один, два і більше разів).
6.Виховний бік перевірки та оцінювання знань учнів.
7. Урахування індивідуальних особливостей учнів під час перевірки та оцінювання знань і вмінь.
8.Способи активізації учнів під час перевірки та оцінювання знань.
9.Скільки та які оцінки виставлено на уроці, їхня об'єктивність та аргументація.
10. Зміст і характер запитань і завдань (відтворювальні, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо).
11. Оцінювання навчальних досягнень учнів (вичерпність,усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповіді,зв'язок із життям тощо).

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
62
Організація пізнавальної діяльності учнів:
1. Організація сприйняття на уроці: а) підготовка до сприйняття; б) створення умов для успішного сприймання матеріалу; в) види сприймання (безпосереднє, опосередковане); г) нові уявлення, сформовані в учнів: наскільки вони правильні та вичерпні;
ґ) керівництво сприйняттям з боку вчителя.
2. Формування понять на уроці: а) якими знаннями оперують усі учні класу; б) визначення в структурі знань наукових фактів, понять, законів, теорій; в) формування нових понять, теоретичні узагальнення, висновки (використання аналізу, синтезу, порівняння); г) рівень сформованості понять;
ґ) використання внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків; д) етапи формування понять.
3. Організація запам'ятовування вивченого матеріалу: а) встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше пройденим; б) концентрація уваги учнів на основному матеріалі; в) організація повторення основних правил і законів, виведених на уроці; г) організація закріплення (місце, методи, результативність).
4. Розвиток загальнонавчальних умінь і навичок на уроці: а) які завдання з розвитком загальнонавчальних умінь і навичок було накреслено; б) які загальнонавчальні вміння та навички формувались і який рівень їх сформованості; в) які завдання та вправи запропоновано для розвитку загальнонавчальних умінь і навичок; г) які методи роботи було обрано і чому;
ґ) як здійснюється розвиток в учнів навичок планування навчальної роботи (учитель повідомляє план, навчає складати план, дозволяє користуватися планом, пропонує слабким учням із орієнтовним планом відповіді, аналізує плани учнів тощо); д) як розвивається вміння визначати головне, істотне в навчальному матеріалі (учитель конкретно зосереджує увагу на основних поняттях, визначає суттєві ознаки понять, записує головні думки, підкреслює головне за допомогою інтонації, аналізує логіку відповідей учнів тощо); е) які утруднення відчували вчитель та учні у вирішенні цього завдання.
Шляхи виховання відповідального ставлення до навчання:
1.
Чіткість в організації початку і кінця уроку.
2.
Чіткість постановки мети і завдань уроку перед учнями, рівень реалізації.
3.
Рівень з'ясування стану виконання домашнього завдання кожним учнем (вимоги, оцінка, допомога).
4.
Ретельність здійснення обліку рівнів навчальних досягнень учнів (оцінювання, мотивація, взаємооцінювання, самооцінювання).

Робоча книга методиста
63 5.
Розвиток пізнавальних інтересів (проблемні ситуації, дослідницько-пошукові методи, нові використання першоджерел, творчі завдання, рекомендації для позакласного читання).
6.
Розвиток уміння визначати головне, істотне в почутому, прочитаному, побаченому.
7.
Стимулювання інтересу до нового матеріалу передусім в учнів з негативним ставлення до навчання.
8.
Стан обізнаності вчителя з індивідуальними можливостями кожного учня (пам'ять, уява, мовлення воля, увага тощо) і врахування цього в розвитку пізнавальних потреб.
9.
Стан навчання дітей уміння вчитися (слухати, запам'ятовувати, мислити, працювати з книжкою, картою, художнім твором, твором образотворчого мистецтва, записувати, рецензувати).
10. Дотримання вимог культури усної й письмової мови.
11. Прийоми заохочення та стимулювання.
12.Здійснення диференційованого підходу (трирівневе внутрішнє класне навчання).
13.Система розвитку довільної уваги на уроці. Заходи до порушників.
14.Створення психологічного клімату уроку.
15.Допомога в подоланні перешкод, виховання наполегливості та настирності в досягненні мети, доведення початої справи до завершення.
16.Створення позитивних мотивів навчання.
17. Підсумки праці учнів за урок — аналіз навчальних досягнень учнів.
Наукова організація педагогічної праці вчителя:
1. Рівень готовності до уроку вчителя та учнів.
2.
Раціональне використання кожної хвилини уроку.
3.
Стан реалізації триєдиної мети уроку.
4.Рівень впливу вчителя на розум, почуття та волю учнів.
5.Рівень науковості уроку.
6.Забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів (проблемність, запитання, самостійність).
7.Доцільність і якість використання унаочнення і ТЗН.
8. Стан зворотного зв'язку (яким чином учитель переконується, що його розуміють діти).
9. Рівень індивідуальної допомоги різним категоріям учнів (трирівневе навчання).
10.Забезпечення високого рівня засвоєння навчальних досягнень учнів (зокрема завдяки додатковій інформації).
11.Зв'язок цього уроку з попереднім і наступним (системність).
12.Методи розвитку довільної уваги.
13.Рівень впливу вчителя на якість виховання культури усної й письмової мови, розвитку мислення, пам'яті.
14.Естетичне і гігієнічне забезпечення уроку.
15.Стан взаємин: учитель і учні (педтакт, взаємоповага, доброзичливість, вимоги).
16.Рівень виховання позитивного ставлення до навчання, розвиток пізнавальних
інтересів, потреби в знаннях.

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
64 17.Забезпечення оптимального співвідношення словесних, наочних, практичних, репродуктивних та пошукових методів навчання з метою зменшення перевантаження, фізпаузи.
18.Забезпечення чіткого зв'язку уроку з позакласною, позашкільною роботою учнів.
19. Рівень організаційної чіткості на завершальній стадії уроку.
Розвиток інтересів до сприймання нового матеріалу на уроці:
1. Як здійснюється підготовка учнів до сприймання нового матеріалу (залучення попереднього досвіду і знань учнів, збудження пізнавальних інтересів, мотивація позакласної діяльності; способи, що стимулювали цю підготовку).
2.Які умови були створені учителем для забезпечення вичерпного і точного сприймання учнями нового змісту (цілісне завдання, емоційне ставлення, збудження ін- тересу, загострення уваги).
3.Як учитель керував сприйманням наочних посібників? Як учитель допомагав розвивати аналітико-синтетичну діяльність учнів під час сприймання?
4.Якими способами користується вчитель для визначення головного під час подачі матеріалу (інтонацією, голосом, запитаннями, записом на дошці чи в зошитах)?
5.Про які особливості сприймання можна судити за спостереженнями на уроці
(вибірковість, цілісність, осмисленість, спостережливість).
Дотримання вчителем принципів навчання на уроці:
1.Науковість навчання, зв'язок з життям, з життєвою практикою.
2.Доступність, урахування вікових особливостей учнів, класу.
3. Спрямованість навчання (комплексне вирішення завдань освіти, розвитку і виховання).
4.Стимулювання позитивного ставлення учнів до навчання, розвиток інтересу, потреби в знаннях.
5.Дотримання системності й послідовності.
6.Рівень свідомого засвоєння знань.
7.Рівень самостійності учнів за керівної ролі вчителя.
8.Створення оптимальних умов для праці на уроці.
9.Диференційований підхід у навчанні.
10.Підбір методів навчання та учіння саме для цього класу.
11.Міцність і дієвість освітніх, виховних та інших результатів навчання.
12.Зміни методів і прийомів навчання (для розвитку довільної уваги, усунення перевантаження).
Застосування методів самоконтролю навчальної діяльності учнів на уроці:
Чи застосовував і навчав учнів методів самоконтролю учитель на даному уроці з використанням таких прийомів:
1. Правильність дій за алгоритмом.
2.Контрольні запитання.
3.Шляхом зворотних дій.
4.Оцінювання реальності отриманої відповіді.
5.Зіставлення почутого і прочитаного.

Робоча книга методиста
65 6.Самооцінювання готовності до уроку.
7.Самооцінювання виконаного письмового завдання.
8.
Самооцінювання засвоєння нового матеріалу.
9.
Розв'язування задач, вправ з неправильними чи зайвими даними.
10. Робота над помилками.
11. Повторення матеріалу, що викликає труднощі.
12. Самооцінювання за темою.
13.За допомогою сигнальних знаків, зворотного зв'язку.
14.Звірка відповіді (із задачника, підручника).
15.Швидка навчальна допомога на уроці (сильні учні).
16.Взаємоконтроль (на вимогу учителя).
17. Відповідь на сигнальну картку.
18. Практичним застосуванням знань.
19.Взаємоопитуванням.
20.За допомогою перфокарти.
21.Самозвітом за урок.
22.Самооцінювання усної відповіді.
23.Самооцінювання письмової роботи із зразком.
24.Виконання досвіду, експерименту.
25. Учень у ролі вчителя.
26.Аналіз магнітофонного запису відповіді.
27.Рецензування (усне і письмове).
28.Складання власних задач, вправ.
29.Підтримка інтелектуальної розмови.
Дотримання єдиних вимог до самої техніки проведення уроку:
Чи виконано такі вимоги до техніки проведення уроку?
1.Урок має бути емоційним, викликати до навчання інтерес, викликати потребу в знаннях.
2.Темп і ритм уроку має бути оптимальним, дії вчителя та учнів — завершеними.
3.Необхідний цілковитий контакт у взаєминах учителя та учнів (учитель не виставляє свій поганий настрій напоказ, не припускає порушень педтакту).
4.На уроці панує атмосфера довіри і доброзичливості, активна творча праця вчителя та учнів.
5.Види учнівської діяльності змінюються (особливо в молодших і середніх класах), тут оптимально застосовують різноманітні методи навчання та учіння.
6.Чітко дотримуються вимоги єдиного мовного режиму культури усної і письмової мови.
7.Учитель активно керує процесом навчання, розвитку, виховання на уроці.
8.Рівень навчальних досягнень учнів постійно контролюють і оцінюють.
9.Більшу частину уроку (особливо в старших класах) діти працюють самостійно.
10.Навчальні досягнення учні в основному засвоюють і розвивають безпосередньо на самому уроці.

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
66 11.Кожну хвилину уроку використовують раціонально.
12.Учень отримує завдання від учителя за своїми можливостями, а рівень виконання цього завдання вчитель контролює та оцінює.
13.На уроці активно діє лікувальна педагогіка.
Виховання в учнів потягу до самоосвіти:
1. Яких прийомів учіння навчає вчитель учнів на уроці?
2.
Чи наявні в учнів самоосвітні вміння? Які? На якому рівні? Чи були в класі відповіді за програмою? Чи пролунали власні думки учнів, котрі відповідали на уроці?
3.
Чи заохочує вчитель звернення учнів до додаткової літератури? Чи ведуть учні облік прочитаної літератури (щоденник)? Добровільно чи з примусу?
4.
Чи практикує вчитель на уроці диференційований підхід до учнів?
5.
Як діти реагують на трирівневе навчання, самостійні, контрольні, домашні роботи на трьох рівнях?
6.
Ставлення учнів до навчання й самоосвіти (інтерес, дисципліна, увага, наявність усього необхідного для успішного навчання, продуктивність праці учнів на уроці,
інтерес до предмета, методів роботи).
Виховання в учнів свідомої дисципліни на уроках:
1.
Якість організації початку уроку.
2.
Наскільки чітко поставлено мету і завдання уроку перед учнями?
3.
Як учитель з'ясував, чи всі учні виконали домашнє завдання? Як оцінив, допоміг розібрати, поставив вимоги?
4.
Як здійснено облік рівнів навчальних досягнень учнів? (Вимогливість до якості навчальної роботи і знань, об'єктивність, мотивація.) Реакція на позитивні і негативні оцінки класу, окремих школярів.
5.
Як підготовлено дітей до сприймання нового матеріалу?
6.
Як розвиваються пізнавальні інтереси учнів? (Проблемні ситуації, дослідження, творча самостійність, використання додаткової літератури.)
7.
Як учитель стимулює інтерес до теми уроку, до предмета?
8. Чи здійснювався індивідуальний диференційований підхід?
9. Як учитель розв'язує проблему
«навчити вчитися»?
(Розвиток уваги, уяви, пам'яті, логічного мислення раціональні прийоми праці з книжкою, картою, унаочненням, методика записів, рецензування.)
10.Контроль учнівських зошитів і щоденників.
11.Прийоми заохочення до навчальної праці.
12. Розвиток довільної уваги.
13.Мікроклімат на уроці (взаємини: «учитель — учні», «учні — учні»).
14.Чи робив учитель зауваження щодо порушення дисципліни? їхня ефективність і доцільність.
15.Організаційна завершеність уроку.
Реалізація вчителем алгоритму «навчати учнів на кожному уроці вміння самостійно
здобувати знання»:

Робоча книга методиста
67 1.
Скоротіть до мінімуму оргмомент уроку, працюйте з максимальним навантаженням і в оптимальному темпі.
2.
Створіть на уроці належний психологічний клімат та емоційно-інтелектуальний фон.
3. Чітко визначте триєдину мету уроку і його завдання, освітню мету і завдання доведіть до кожного учня.
4.Забезпечте мотивацію пізнавальної діяльності.
5. Навчайте учнів прийомів раціональної колективної та індивідуальної праці
(прийоми запам'ятовування, техніки читання, писання, рахування).
6.Навчайте дітей основ логічного мислення, (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, висновку).
7.Навчайте прийомів роботи з підручником (швидкого, мовчазного читання, визначення головного в прочитаному, конспектування, тезування, анотування, рецензування тощо.)
8.Навчіть читати таблиці, графіки, діаграми.
9.Навчіть користуватися всіма видами довідників.
10. Виховуйте інтерес до науково-популярної літератури, рекомендуйте читати періодичну пресу.
11.Навчіть конспектувати розповідь, лекцію, бесіду, виступ.
12.Навчіть робити усну і письмову рецензію.
13.Організуйте само- і взаємоконтроль засвоєння нового і повторення вивченого матеріалу.
14.Постійно ознайомлюйте з елементами наукової організації праці (НОП).
15. Давайте методичні рекомендації щодо виконання домашнього завдання.
Рівень реалізації на уроці триєдиної мети (освітньої, виховної, розвивальної):
1. Відображення в поурочному плані триєдиної мети.
2. Що зроблено з реалізації освітньої мети уроку; а) стан засвоєння нового матеріалу безпосередньо на уроці; б) стан розвитку навчальних досягнень учнів; в) стан розвитку спеціальних умінь та навиків; г) стан ліквідації прогалин у знаннях, загальнонавчальних і спеціальних уміннях та навичках.
3. Що зроблено для реалізації виховної мети уроку: а) рівень сформованості основних світоглядних ідей (матеріальність світу, причинно- наслідкові зв'язки між явищами, розвиток у природі і суспільстві, пізнавальність світу і його закономірності) б) рівень морального виховання (патріотизм, гуманізм, інтернаціоналізм тощо); в) профорієнтація (ознайомлення з професіями); г) стан естетичного виховання (ознайомлення з творами літератури і мистецтва, естетика праці, природи, науки, побуту);
ґ) стан збереження здоров'я у дитини (НОП учня, запобігання втомі, фізпаузи);

Методичний кабінет Новокаховської міської ради
68 д) стан ліквідації життєвих вад у вихованні конкретних учнів.
4. Що зроблено з реалізації розвивальної мети уроку: а) стан розвитку в дітей уміння визначати головне, істотне в матеріалі, порівнювати, узагальнювати, логічно викладати свою думку (усі види праці з підручником); б) стан розвитку самостійності учнів (проблемні ситуації, творчі завдання, спостережливість, заохочення, розвиток наполегливості тощо); в) стан розвитку емоцій (ситуація подиву, радості, захоплення, цікавості, використання яскравих прикладів, ілюстрацій, демонстрацій, що діють на почуття, функціональна музика); г) стан розвитку пізнавального інтересу (мотивація навчальної діяльності, ігрові ситуації, навчальні дискусії);
ґ) стан ліквідації вад у розвитку інтелекту, волі, пам'яті, мови, емоцій, інтересів, уяви, мислення конкретних учнів; д) робота з обдарованими дітьми на уроці.
Як учитель шукає шляхи інтенсифікації сучасного уроку:
1. Психолого-педагогічні умови (клімат) на уроці.
2. Дія педагогіки співробітниціва.
3.Якість і цілеспрямованість навчання.
4.Праця на уроці на рівні природних можливостей дітей.
5. Система мотивації на уроці.
6.Прийоми розвитку інтересу до навчальної праці.
7.Зростання інформативності уроку за умови доступності.
8.Застосування активних методів навчання, учіння (нетрадиційні уроки).
9.Застосування вчителем досягнень психолого-педагогічної науки і ППД.
Шляхи розвитку довільної уваги учнів на уроці:
1.Увага учнів на початку уроку. Час, витрачений на переключення уваги від перерви до уроку Умови, що сприяли цьому (порядок на робочому місці, робоча поза). Засоби, якими користувався вчитель, щоб зосередити увагу на уроці.
2.Увага учнів на відповіді під час опитування, способи застосовані учителем для зосередження до відповіді товариша. Причини порушення уваги.
3. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Повідомлення цілісного завдання уроку, завдання уроку на увагу учнів. Способи, якими користується вчитель, щоб привернути увагу учнів до нового матеріалу. Зв'язок з уже вивченим, збудження
інтересу до нового. Чи було порушено увагу, чим це викликано?
4.Увага учнів під час пояснення нового матеріалу. У які моменти уроку були відхилення уваги від уроку? Чим викликані? Як учитель домігся довільної уваги?
Змістовність, послідовність, образність викладу вчителем матеріалу. Якими засобами чи прийомами діяв учитель на різні типи пам'яті, мислення (запитання, задачі, ТЗН, темп, різноманітність прийомів, різновиди діяльності. І підтримання стійкої уваги).
5.Увага наприкінці уроку (закріплення, ДЗ).
6.Увага самого вчителя. Які властивості уваги вчителя, «працювали» на уроці, а які ні?
Увага вчителя до всіх і конкретних учнів. У чому вона виявилась?

Робоча книга методиста
69
АНАЛІЗ УРОКУ використанням ІКТ
У Національній доктрині розвитку освіти підкреслено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого школяра до життєдіяльності в інформаційному суспільстві».
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — це сукупність методів і програмно- технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання
інформації за допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій. Основними харак- теристиками застосування ІКТ є можливість диференціації та індивідуалізації навчання, а також можливість розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів. Запровадження в навчанні ІКТ підвищує загальний рівень навчального процесу, посилює мотивацію навчальної та пізнавальної діяльності учнів, постійно підтримує вчителів у стані творчого пошуку педагогічних новацій. Комп'ютер в навчанні зараз перетворюється з
інструмента для викладання інформатики в потужний засіб розвитку всього навчально- виховного процесу. Нині перед педагогами стоїть важливе завдання — виховати та підготувати молодь, спроможну активно залучатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформацією. Тому все більше вчителів використову- ють ІКТ у своїй діяльності. Дирекції школи необхідно контролювати та аналізувати цей процес, щоб упровадження комп'ютерних технологій не стало для вчителя самоціллю.
Важливу роль у цьому напрямі відіграє відвідування та аналіз уроків з використанням
ІКТ керівниками загальноосвітніх навчальних закладів.
Перед початком уроку необхідно провести бесіду з учителем, ознайомити його з метою відвідування, параметрами аналізу та критеріями їх оцінювання. Безпосереднє спостереження на уроці рекомендуємо здійснювати з використанням технологічної карти спостереження, яка містить характеристичні параметри використання ІКТ.
Технологічна карта спостереження уроку з використанням ІКТ
« » _ 20 _ рік
Предмет ______________________ клас ________________________
Учитель ______________ . _________________________________________
Мета контролю: ефективність використання ІКТ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал