Нормативно технічна документація у виробництві та пакуванні фармацевтичних препаратів згідно gmp



Сторінка1/7
Дата конвертації12.04.2017
Розмір1.67 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
ТЕХНОЛОГІЯ ЛФКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Практичне заняття №1



Тема: Нормативно - технічна документація у виробництві та пакуванні фармацевтичних препаратів згідно GMP.

Актуальність:

Промислове виробництво ліків регламентується відповідною нормативно-технічною документацією (НТД), затвердженою за встановленим порядком.

Нормативно-технічна документація (НТД) має забезпечувати підвищення якості та ефективності лікарських препаратів, постійно удосконалюватися на основі досягнень науки та техніки та вчасно переглядатися з метою заміни застарілих показників відповідно до потреб охорони здоров’я населення, оборони країни та експорту.
Мета заняття:

Ознайомитися з категоріями, структурою нормативної документації та промисловим виробництвом препаратів згідно правил GMP. Засвоїти основні терміни, які використовуються при виробництві лікарських препаратів. Навчитися складати матеріальний баланс кожної стадії виробництва.



Контрольні запитання:

  1. Основна діяльність МОЗ України та Державного фармакологічного центру.

  2. Нормативні документи в Україні.

  3. Основні принципи системи реєстрації.

  4. Суть та значення матеріального балансу.

  5. Реєстраційне досьє.

  6. Протоколи виробництва, валідаційні бланки та карти.

  7. Фармацевтична розробка.

  8. Основні терміни та визначення.

Інформаційний матеріал

Нормативна документація - це документи, що встановлюють правила загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або її результатів.

Нормативно-технічна документація (НТД) на лікарські препарати, лікарську рослинну сировину і вироби медичної техніки поділяють на такі категорії:

1.Технологічні та технічні регламенти.

2.Державна фармакопея (ДФУ).

3.Аналітична нормативна документація(АНД).

4.Державні стандарти.

5.Галузеві стандарти, Галузевий стандарт України.

6.Технічні умови (ТУ).

7.Керівний нормативний документ (інструкції, методичні вказівки).

8.Виробничі технологічні інструкції.

Технологічні нормативні документи поділяють:



  • виробничі

  • реєстраційні.

Виробнича технологічна нормативна документація – невід’ємна частина системи забезпечення якості. Це документи регламентуючі вимоги до технологічного процесу в тому числі до допоміжних робіт і виробничому контролю. Вона включає виробничу рецептуру і технологічні інструкції, інструкції по упаковці, стандартні робочі методики.

Реєстраційна технологічна нормативна документація - це документи, які є частиною реєстраційного дос’є і описуючі технологічний процес, включаючи виробничий контроль.

При виробництві готових лікарських засобів кількість готового продукту разом з побічними продуктами та відходами завжди менша за кількість вихідних матеріалів. Це ілюструється рівнянням матеріального балансу. Він може бути складений:

а) на одну стадію або операцію;

б) на одиницю часу (година, зміна, доба);

в) на одиницю готового продукту (на 1000 або 100 кг).



Навчальні задачі та приклади рішення

  1. Навести рівні значинності документації на фармацевтичних підприємствах.

Рівні

Вид документа


Основна документація
1-й рівень


Настанова щодо якості

Стратегічний план розвитку підприємства

Основний план валідації

Досьє виробничої ділянки




Обов’язкова реєструюча документація
2-й рівень


Загальноорганізаційні інструкції із системи якості

Технічні регламенти (ТхР)

Технологічні регламенти (ТР)

Стандарти підприємства (СТП)

АНД

Досьє на кожен ЛП, що випускається




Обов’язкова регламентуюча документація

3-й рівень

Технологічні інструкції та інструкції щодо упаковки

Специфікації

Стандартні робочі інструкції (основні й допоміжні)

Форми протоколів для реєстрації проведення процесів

Стандартні операційні процедури (СОПи)

Форми протоколів кваліфікації й валідації

Інструкції з техніки безпеки


Первинна (робоча) документація
4-й рівень


Протоколи виробництва серії та упаковки продукції

Протоколи стадій (маршрутні карти, операційні листи)

Звіти (з валіфікації устаткування, з валідації процесів, приміщень, персоналу, з інспекції постачальників, з перевірки претензій споживачів)

Первинні дані (журнали, записи)

Роздруки реєструючої апаратури


Навчальні завдання до виконання практичної роботи

Завдання №1

Визначити категорію НТД:

А). технологічний документ діючого серійного виробництва товарної продукції.

Б). технологічний документ, яким завершуються наукові дослідження в лабораторних умовах при розробці технології виробництва нового виду продукції або нового технологічного методу виробництва на продукцію, що серійно випускається.



Завдання №2

Визначити НТД, затверджений на обмежений термін, що встановлює вимоги до якості до лікарського засобу або лікарської рослинної сировини.



Завдання №3

Визначити функції відділу технологічного контролю на фармацевтичних підприємствах.



Завдання №4

4. Визначити НТД, затверджений на обмежений термін, що встановлює вимоги до якості до лікарського засобу або лікарської рослинної сировини.



Завдання №5

Скласти організаційну структуру нормативної документації на фармацевтичному підприємстві.



Матеріали самопідготовки

Теоретичні питання самоконтролю

  1. Організаційна структура підприємства та схеми зв’язків його підрозділів.

  2. Структура нормативно – технічної документації на фармацевтичних підприємствах.

  3. Основні принципи системи реєстрації лікарських препаратів.

  4. Основні частини реєстраційного досьє.

  5. Специфікації на вихідну сировину,проміжний продукт, готову продукцію.

  6. Контроль якості лікарських засобів на фармацевтичному підприємстві.

  7. Суть матеріального балансу.

  8. Чим відрізняється матеріальний баланс серії від матеріального балансу стадії?

  9. Які документи відображають зміст технологічного регламенту?

  10. Які головні показники сировини відображає сертифікат?


Задачі для самоконтролю

  1. Скласти схему основних принципів системи реєстрації лікарських препаратів.


Ситуаційні завдання.

  1. Термін реєстрації лікарського засобу закінчився. Чи можлива його подальша реалізація? Якщо так, то за яких умов? Відповідь обґрунтувати.

  2. Технологічний промисловий та тимчасовий регламенти на лікарський препарат були затверджені у 2010 році. Чи втратили вони свою чинність? Відповідь обґрунтувати.

  3. Фармацевтичне підприємство проводить випуск нової продукції. Технолог – оператор на кожну виробничу серію складав протокол виробництва серії. Оцінити дії технолога – оператора. Відповідь обґрунтувати.

Джерела інформації

  1. Промышленная технология лекарств /Под ред. Проф. В. И. Чуешова: в 2-х т. Харьков. Изд-во НФАУ МТК-Книга. – 2002, - 716 с.

  2. Технологія ліків промислового виробництва Підручник. За ред. В.І. Чуєшова.- Х: Видавницвтво УкрФА. - 2003.-716 с.

  3. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва: навчальний посібник / Дмитрієвський Д. І., Богуславська Л. І., Хохлова Л. М. та ін.– Вінниця: Нова Книга,2008 - 277с.

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Практичне заняття №2
Тема: Подрібнення. Просіювання. Змішування. Упорядкування матеріального балансу по стадіях технологічного процесу.

Актуальність теми:

Актуальним у фармацевтичній промисловості є складання матеріального балансу, який лежить в основі регламенту виробництва. Матеріальний баланс зумовлює ступінь досконалості технологічного процесу та дає можливість оцінити рівень організації технологічного процесу, порівняти ефективність його проведення на різних виробництвах, що випускають однойменну продукцію.


Мета заняття:

Навчитися подрібнювати та просіювати тверді речовини та лікарську рослинну сировину. Складати матеріальний баланс на стадії подрібнення та просіювання, розраховувати вихід готового продукту, витрати, розхідний коефіцієнт.



Контрольні питання

  1. Подрібнення на фармацевтичних підприємствах

  2. Теорії подрібнення (Ретінгера, Кірпічева-Кіка, Ребіндера).

  3. Чим визначається вибір машин для подрібнення?

  4. Що називається ступенем подрібнення твердих тіл?

  5. Як класифікують подрібнення в залежності від ступеня одержаного продукту?

  6. Як по способу подрібнення класифікують подрібнюючі машини?

  7. Чому необхідно подрібнювати рослинний матеріал без залишку?

  8. Що таке коефіцієнт корисної дії?

  9. Пояснити принцип механічного поділу матеріалу та вказати тип сит, що використовуються у фармацевтичній промисловості.

  10. Від яких факторів залежить продуктивність сит?

  11. Назвати типи змішувачів для порошкоподібних матеріалів, зазначити принципи роботи.

  12. Назвати принцип нумерації сит за ДФУ.

  13. Вказати типи механізованих сит, надати їм характеристику.

  14. Ситова класифікація подрібненої сировини.

  15. Суть та значення матеріального балансу.



Інформаційний матеріал

Подрібнення – процес зменшення розмірів частинок твердих матеріалів, застосовуючи механічну дію. Воно може бути основним процесом та допоміжним.

У технологічній практиці подрібнювання характеризується умовним індексом - ступенем подрібнювання речовини.

Ступенем подрібнювання (і) називається відношення діаметру шматків матеріалу до подрібнювання (D) до діаметру частинок, отриманих після подрібнювання (d) тобто

При проведенні процесу подрібнювання керуються вимогами Державної фармакопеї або ДСТ до величини часток подрібненого матеріалу. Подрібнюючі машини підбираються залежно від властивостей речовини та ступеня його подрібнювання і класифікуються таким чином:

- за способом подрібнювання (машини ріжучі, машини стираючі, машини роздавлюючі, машини ударні, машини ударно-відцентрові та ін.);

- за ступенем подрібнювання (дробарки великого, середнього та дрібного дроблення; млини тонкого і колоїдного здрібнювання);

- за характером робочого інструменту (машини дискові, кульові, роторні та ін.).

У фармацевтичній промисловості класифікація подрібненого матеріалу здійснюється за допомогою різних сит. В таких випадках використовують механізовані сита. Робота сит оцінюється двома показниками: ефективністю просіювання або коефіцієнтом корисної дії.

На продуктивність сит та ефективність просіювання впливають фактори: форма і розмір отворів сітки, товщини шару матеріалу на ситі, його вологість, швидкість, характер руху матеріалу, довжина його шляху.

Форма отворів сіток може бути квадратна, кругла, прямокутна, що залежить від способу одержання сіток і матеріалу, з якого вони виготовляються. По пристрою сітки ділять на три види: плетені, штамповані, колосникові. У фармацевтичній практиці застосовують обертальні, хитальні, вібраційні сита.

Подрібнені по окремо і просіяні вихідні компоненти змішують у змішувачах різної конструкції.

При виробництві готових лікарських засобів кількість готового продукту разом з побічними продуктами та відходами завжди менша за кількість вихідних матеріалів. Це ілюструється рівнянням матеріального балансу. Він може бути складений:

а) на одну стадію або операцію;

б) на одиницю часу (година, зміна, доба);

в) на одиницю готового продукту (на 1000 або 100 кг).


Навчальні задачі та приклади їх розв’язку

  1. Із 100 г грануляту отримано 98 г подрібненого продукту. Після просіювання отримали просів в кількості 78 г і відсів 16,6 г.

Тоді рівняння матеріального балансу мають вигляд:

І. на стадії подрібнення: 100,0 = 98,0 + 2,0;



2,0


ε = -------х100 =2%

100


ІІ. на стадії просіювання: 98,0 = 78,0 + 16,6 + 3,4

(78+16,6)

η= --------------- х100 =96,5%

98,0


3,4

ε = -------х100 =3,5%

98

98



К витр = ------------ =1,036

(78+16,6)


ІІІ.загальний матеріальний баланс з урахуванням відходів: 100,0 = (78,0 + 16,6) + (2,0+3,4 )

2.Визначити критичне та робоче число обертів для кульового млину діаметром 0,3м.

Рішення:

а). nкр. = 42,4/ √D = 42.4 /√0,3 = 42,4/0,547 = 77об/ хв.;

б). nроб = 32/√D ÷ 37/√D = (32÷37)/√0,3 = 59÷68 об/хв.;
3.Визначити продуктивність кульового млину, подрібнюючого 15 кг сировини за 20 хвилин.

Рішення:

15кг – 20 хв.

Х - 60 хв. Х = (15х60) :20 = 45 кг/год.
Навчальні завдання до виконання практичної роботи:
завдання № 1

Подрібнити 250 г цукру на кульовому млині та скласти матеріальний баланс на цю стадію; визначити відсоток виходу, відсоток технологічних витрат і видатковий коефіцієнт.



завдання № 2

Просіяти подрібнений цукор. Скласти матеріальний баланс з врахуванням відходів на цій стадії. Розрахувати відсоток виходу, витрати і видатковий коефіцієнт.



завдання № 3

Скласти загальний матеріальний баланс у вигляді алгебраїчного рівняння та таблиці .



завдання № 4

Провести ситовий аналіз подрібненого цукру та встановити фракційний склад (2; 1; 0,5 , 0,25 мм) у грамах і відсотках.



Технологічний процес

Для приготування (подрібнення та змішування) розраховану кількість поміщають в апарат, закривають кришкою і вмикають його в мережу на 12 сек. Потім вимикають кофемолку і через 40сек. відкривають кришку, вміст висипають на аркуш чистого паперу. Кофемолку очищають щіткою. Отриманий порошок зважують і просіюють крізь сито з діаметром отворів 0,2 мм, знову перемішують, стандартизують і фасують. Складають матеріальний баланс на цю стадію



Проведення ситового аналізу (ДФУ, ). Для проведення ситового аналізу весь просіяний порошок знову ретельно змішують і для роботи відважують 200 г порошку. Фракційний склад визначають за допомогою набору сит з діаметром отворів 2,0; 1,0; 0,5;. 0,25 мм (із приймачем та кришкою). Відважений порошок поміщають на саме велике (верхнє) сито і весь комплект струшують протягом 5 хв. Потім сита знімають по черзі одне за другим, струшуючи кожне над аркушем гладкого паперу протягом 1 хв. Просіяний порошок додають на верхнє сито комплекту, що залишився. Залишок цукру на ситі висипають на аркуш паперу, сита очищають щіточкою і зважують. Результат записують у вигляді таблиці, виражаючи в грамах і відсотках.

Загальна витрата матеріалу (на розпилення) при ситовому аналізі не повинна перевищувати 1 %; ДФУ допускає наступні відхилення в розмірах частинок подрібненого матеріалу:

а) дрібних частинок ( що проходять крізь наступне, більш дрібне сито) -не більше 40%;

б) великих частинок (не минаючих крізь зазначене сито) -не більше 5%.



Фракційний склад подрібненого матеріалу


Кількість подрібненого матеріалу, г

Розміри часток, %

+2мм

-2мм

+1мм


-1мм

+0,5мм


-0,5мм

+0,25мм


-0,25мм

Матеріали самоконтролю

Теоретичні питання для самоконтролю

1.Класифікувати подрібнювачі,які застосовуються у промисловому виробництві лікарських засобів. Заповнити спосіб подрібнення.




Спосіб подрібнення

Вид машини

Приклади перероблюючи вихідних продуктів




Щекова дробилка

Корінь ревеню, мильний корінь, березовий гриб (чага)




Молоткова дробилка, дисмембратор, дезінтегратор

Корінь елеутерококу, гриб чага, кора калини, кореневище заманихи, кореневище чоловічого папоротника, анестезин, синтоміцин, фурацилин, галуни, корінь стальника




Бісерні млини, кульові млини

Стеаринова кислота з крохмалем, ксероформ, цукор, стрептоцид з риб’ячим жиром, синтоміцин з рициновою олією, глюкоза




Мазетерки трьох вальцеві

М’які лікарські форми




Колоїдні млини

Кристалічні та хімічні речовини




Траворізки, коренерізки

Лист подорожника свіжий, трава подорожника блошиного, трава подорожника сірого, корінь з кореневищами валеріани

2.Технологія виготовлення простих та складних порошків у промисловому виробництві

3.Зазначити показники за ДФУ, що характеризують якість порошку.

4. Якими способами досягається подрібнення матеріалів на валках, бігунах, дисмембраторі, дезінтеграторі, кульовому млині?

5. Вказати типи змішувачів, які застосовуються для порошкоподібних матеріалів.


Задачі для самоконтролю

1. Скласти матеріальний баланс, розрахувати ступінь корисного використання сировини, регламентний розхідний коефіцієнт, якщо вихідна кількість сировини складала 128 кг, а готового продукту одержано 127,558 кг.

2. При виробництві збору протиасматичного за прописом ДФУ (листя беладони 2- частини; листя белени -1 частина; листя дурману – 6 частин; натрію нітрат - частина) одержано 95 кг готового продукту. Кількість вихідних матеріалів складала 100 кг. Скласти рівняння матеріального балансу, визначити вихід, витрату та розхідні норми, які забезпечують одержання 150 кг готового продукту.

3. При виробництві солі карловарської штучної за прописом ФС(натрію сульфату висушеного 44,0; натрію гідрокарбонату 36,0; натрію хлориду 18,0; калію сульфату 2,0) одержано 148,5 кг готової продукції. Кількість вихідної сировини складала 150 кг. Скласти матеріальний баланс, визначити розхідні норми для одержання 200 кг готового продукту.

4. На одному підприємстві дитячу присипку готують з розхідним коефіцієнтом 1,250, на другому - 1,300. На якому підприємстві технологічний процес організовано ефективніше?

6. Скласти сумарний матеріальний баланс, якщо при подрібненні 50 кг стрептоциду одержали 49 кг продукту, просіяна фракція становила 45 кг, та відсів 1,7. Знайти вихід, витрати, розхідний коефіцієнт.

7. Визначити продуктивність кульового млину, якщо він подрібнює 20кг продукту протягом 20хв.

8. Приготувати 1 тонну порошку локричного кореня складного (Кр = 1,001).

9. Скласти матеріальний баланс на стадіях подрібнення та просіювання 50кг борної кислоти за допомогою кульового млину було одержано 2кг витрат, а при просіюванні одержали 44кг чистої фракції, 3кг відходів та 1кг побічних речовин. Знайти вихід, технологічні витрати, розхідні норми на кожній стадії та цілком.

10. Чому дорівнює ступінь подрібнення, якщо Дк = 10мм, Дп = 0,12мм?


Ситуаційні завдання

1. Чи будуть подрібнюватись на валковому млині з діаметром валків Д=20см шматки матеріалу діаметром більше 5 см? Чому?

2. Чи буде відбуватись подрібнення матеріалу в кульових млинах з діаметром барабану 1м при швидкості обертання 3 об/хв.? Чому?

3. При якому числі оборотів барабану діаметром 0,49 м буде відбуватись змішування порошків у кульовому млині?

4. Для попереднього подрібнення рослинної сировини на фітохімічному підприємстві використали траворізки, соломорізки, коренерізки, дискові пили. Відповідь обґрунтувати.
Джерела інформації


  1. Промышленная технология лекарств /Под ред. Проф. В. И. Чуешова: в 2-х т. Харьков. Изд-во НФАУ МТК-Книга. – 2002, - 716 с.

  2. Технологія ліків промислового виробництва Підручник. За ред. В.І. Чуєшова.- Х: Видавницвтво УкрФА. - 2003.-716 с.

  3. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва: навчальний посібник / Дмитрієвський Д. І., Богуславська Л. І., Хохлова Л. М. та ін.– Вінниця: Нова Книга,2008 - 277с.

  4. Державна Фармакопея України(1 видання).//Харків, 2001. - 556 с.

  5. Фармацевтическая технология: руководство к лабораторным занятиям : учеб. пособие / В. А. Биков, Н. Б. Демина, С. А. Скатков, М. Н. Анурова – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 304 с.

  6. Практикум з промислової технології лікарських засобів для студентів спеціальності «Фармація» / Під ред. Рубан О.А.- Х.: НФаУ, 2011.- 342 с.



ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Практичне заняття №3
Тема: Фізико-хімічні та технологічні властивості порошків і гранулятів, їх вплив на технологію одержання твердих лікарських форм. Виробництво порошків та зборів. Блок-схема виробництва, обладнання. Опис технологічного процесу. Випробування.
Актуальність теми:

Технологічні властивості порошкоподібних речовин залежать від фізико-хімічних . Вивчення властивостей вихідних лікарських речовин визначають раціональний спосіб таблетування.


Мета заняття:

1.Аналізувати фізико-хімічні властивості та технологічні властивості порошкоподібних лікарських речовин для проведення оптимального процесу таблетування.

2. Навчитися пояснювати, малювати технологічні схеми на приготування таблеток з використанням різних способів гранулювання з оцінюванням їх якості відповідно до вимог НТД.

Контрольні питання


  1. Які властивості порошків відносяться до фізико-хімічних?

  2. Які властивості порошків належать до технологічних?

  3. Від чого залежать технологічні властивості порошків?

  4. З якою метою визначають фізико - хімічні та технологічні властивості порошків?

  5. Методи визначення насипної густини за ДФУ.

  6. Методи визначення насипної густини після усадки порошку за ДФУ.

  7. Методи для визначення плинності порошку за ДФУ.

  8. Основні методи визначення кута природного відкосу за ДФУ.

  9. Загальна шкала плинності для кута природного відкосу.

Інформаційний матеріал

Виробництво таблеток починається із вивчення властивостей вихідних лікарських речовин, які багато в чому зумовлюють раціональний спосіб таблетування, вибір асортименту і кількості допоміжних речовин.

Як вихідні матеріали застосовують сипучі речовини у вигляді порошкоподібних (розмір частинок 0,2 мм) або гранульованих (розмір частинок від 0,2 до 3 мм) форм, які мають такі властивості:


  • фізичні – щільність, форма, розмір і характер поверхні частинок, питома та контактна поверхня частинок, сили адгезії (злипання на поверхні) та когезії (злипання частинок всередині тіла), коефіцієнт контактного тертя, температура плавлення тощо;

  • хімічні – розчинність, наявність кристалізаційної води, змочуванність, гігроскопічність, реакційна здатність;

  • технологічні – насипна (об’ємна) густина, відносна густина, коефіцієнт ущільнення, сипучість (текучість), фракційний склад, пористість, спресованість.

  • Структурно- механічні –пластичність, міцність пружність, в’язкість та ін.

Ці властивості поділяють на дві великі групи:

  • Фізико-хімічні ;

  • Технологічні

Навчальні задачі та приклади рішення

Ситуаційне завдання: Технолог після проведення ситового аналізу визначив, що кількість матеріалу, яка пройшла крізь сито, при додатковому струшуванні протягом 1 хвилини становить 0,8% маси матеріалу. Оцінити дії технолога.

Одним із методів визначення фракційного складу напівпродукту на фармацевтичному підприємстві є ситовий аналіз. Досліджуваний порошок просіюють через набір сит. Наважку матеріалу поміщають на саме верхнє сито і весь набір сит струшують протягом 5 хвилин. Потім сита знімають одне за другим. Матеріал,який залишився на кожному ситі зважують. Просіювання вважається завершеним, якщо кількість матеріалу, що проходить крізь сито (відсів) при додатковому струшуванні протягом 1 хвилини становить менше 1% маси матеріалу, залишеному на ситі. Отже, дії технолога були вірними.


Навчальні завдання до виконання практичної роботи:

Завдання № 1

Визначити технологічні властивості сипучих матеріалів: порошків: натрію хлориду, ацетилсаліцилової кислоти, стрептоциду.



  1. Провести аналіз фракційного складу порошку.

  2. Визначити насипну(об’ємну) густину порошку.

  3. Визначити сипучість порошку за швидкістю висипання певної кількості матеріалу (30,0г-100,0) із металевої або скляної лійки.

  4. Визначити спресованість порошку.

  5. Визначити кут природного відкосу.

  6. Результати аналізу оформити у вигляді таблиці .

  7. Висновок.



показники

значення

Фракційний склад,%

Діаметр отвору сита, мм








































кут природного відкосу, градуси




Сипучість, г/сек




Насипна густина, г/см³




Методика виконання роботи

Визначення фракційного (гранулометричного) складу (ДФУ вид. І, розд.2. 9.12,С. 162). Фракція це сукупність частинок в певному діапазоні розмірів.
Гранулометричний склад - вміст фракцій часток (%) по відношенню до загальної кількості.

Фракції порошків розмірами більше 100 мкм називають гранулами, менше 0,1 мкм — пудрою.

Фракційний аналіз проводять у такий спосіб: 100 г досліджуваної таблеткової маси засипають у набір сит, щільно закривають кришкою, ставлять на віброустановку із числом коливань 350 в 1 хв. Для повного фракціонування частинок досить 5 хв. Після їх закінчення (контролюється секундоміром ) набору сит дають витримку протягом 1 хв. для осідання пиловидних частинок, потім відкривають кришку, вміст кожного сита переносять на аркуш пергаментного паперу і зважують на ручних вагах. Результати фракційного аналізу у відсотках приводять у вигляді таблиці, причому знаком плюс ( + ) позначають фракцію, що залишилася на даному ситі, а знаком мінус (-) – що пройшла.

Насипна густина (об’єм). (ДФУ вид. І, доп.3, розд.2.9.34,С. 53).Насипною щільністю називають масу одиниці об'єму порошку. Насипна густина порошків - це співвідношення маси не ущільненого порошку до його , включаючи і між частковий вільний об’єм. Насипний об’єм - величина, обернена насипній густині. Для її визначення в циліндр маленькими порціями, легенько постукуючи, насипають порошок та зважують. Одиниці виміру за Міжнародною Одиницею (кг/м³),оскільки вимірювання проводять із використанням циліндру тоді г/мл³ (1 г/мл =1000кг/м³) або г/см³. Насипна щільність сипучих матеріалів залежить від форми та розмірів окремих частинок (гранулометричного складу),щільності, вологості , шороховатості та інших факторів.

Насипна густина після усадки порошку (ДФУ вид. І, доп.3, розд.2.9.34,С. 53). Густина після усадки - це збільшена насипна густина, яка досягається механічним струшуванням зразку порошку в резервуарі. Насипну густину після усадки одержують механічним струшуванням градуйованого мірного циліндру, що містить зразок порошку. Механічна усадка досягається або підняттям циліндру чи посудини із подальшим падінням під власною вагою із певної відстані або одним із 3 методів наведених в ДФУ.

Насипну щільність визначають у циліндрі з певним діаметром отворів (можна використати для цієї мети матрицю від таблеткової машини). В останньому випадку матрицю ставлять на аркуш пергаментного паперу на рівну поверхню, засипають масою і легко постукують по стінці матриці до постійного об’єму. Гірку маси знімають проведенням по поверхні матриці лінійкою. Матрицю знімають, її вміст зважують, потім, розділивши вагу маси на об’єм матриці, знаходять насипну щільність. Причому для одержання об'єктивних результатів проводять визначення п'ятикратної повторності і зі значень середніх результатів обраховують насипну щільність досліджуваної маси.

Розрахунок проводять за формулою:

m


Насипна щільність = ------

V


m - масса порошку;

V - об’єм порошку після усадки (π r²h);



Визначення (плинності) сипучості (ДФУ вид.І, розд.2.9.2.16,С. 163). Наважку порошку 100 г засипають в суху воронку з кутом конуса 60º з носиком, зрізаним під прямим кутом на відстані 5 мм від кінця конуса воронки . Воронку встановлюють у електровібратор "Ервека" з частотою коливань 6000 об.\ хв. Для об'єктивного обліку результатів спочатку кілька разів пропускають масу через воронку, а потім фіксують час її проходження. Швидкість сипучості виражають у кг/сек. за рівнянням:

V= m\ ( t-20)

де , t – повний час висипання,( сек.);

m - маса наважки, ( г ) ;

20 - час утрамбовки, ( сек.);

V - сипучість, ( г \ сек.)

За значенням сипучості можна приблизно прогнозувати ритмічність роботи таблеткових машин, стабільність маси таблеток, а звідси і більше стабільні фізико-механічні показники готових таблеток. Погана сипкість маси вказує на необхідність переглянути технологію гранул або додатково внести антифрикційні речовини.

Для випробовування плинності порошку найчастіше використовують такі методи:

- кут природного відкосу;

- показник стисливості або коефіцієнт Гауснера;

- швидкість течії через насадку;

- зсувної комірки;

Визначення кута природного відкосу (ДФУ вид.І, розд.2.9.2.16,С. 163) проводять за допомогою приладу ВП-12 . Кут природного відкосу - це кут між утвореним конусом із сипучого матеріалу і горизонтальною площиною. Він змінюється у широких межах. Таким чином кут природного відкосу є показником, що визначає потенційну сипучість матеріалу. Кут природного вікосу є також і кутом тертя.



Плинність

Кут природного відкосу

Робоча характеристика

Дуже гарна

25-30

Матеріал не зависає. Допоміжне обладнання не потрібне

Гарна

31-35

Матеріал не зависає. Допоміжне обладнання не потрібне

Задовільна (допомога не потрібна)

36-40

Зависання виникає за особливих умов. Допоміжне обладнання не потрібне

Допустима (може зависати)

41-45

Матеріал може зависати. Іноді потрібне допоміжне устаткування.

Незадовільна (необхідно струшувати, перемішувати)

46-55

Необхідне допоміжне устаткування, вібрація

Погана

56-65

Необхідне потужне допоміжне устаткування.

Дуже погана

Більше 66

Необхідне спеціальне устаткування для примусового руху або конденціонування матеріалу


Завдання № 2

1. Користуючись літературними джерелами скласти таблицю і підібрати властивості сипучих матеріалів



Фізичні


Хімічні


Технологічні






























Властивості сипучих матеріалів

  1. Наявність кристалізаційної води

  2. Питома поверхня часток

  3. Фракційний склад

  4. Змочуваність

  5. Форма і розмір часток

  6. Насипна щільність

  7. Істинна щільність

  8. Пористість

  9. Текучість

  10. Гігроскопічність

11. Кут природного укосу

12. Здатність до пресування


Задачі для самоконтролю


    1. Розрахувати сипучість порошку, якщо маса наважки порошку ацетилсаліцилової кислоти складала 0,050 кг, а експериментальне дослідження тривало протягом 30 секунд.

    2. Визначити коефіцієнт текучості порошку стрептоциду, якщо період витікання 100г порошку із лійки діаметром отвору 8 см рівний 30 секундам.

    3. Визначити насипну масу порошку сульфадимезину, якщо тара мірника рівна 32г, а маса брутто - 82г, робочий об’єм мірника – 50 см³.

    4. Визначити коефіцієнт стиснення порошку ацетилсаліцилової кислоти, якщо висота порошку в матриці 14 мм, товщина одержаної при Р = 1200 кг/см² таблетки 5 мм.

    5. Визначити спресованість порошку анальгіну масою 0,5г. Маса таблеток після дослідження становила 0,480г, висота – 0,45 см.

    6. Визначити насипну густину порошку анальгіну, якщо середня маса із п’яти визначень в матриці діаметром 25 мм і висотою 22,3 мм рівна 6,0.

    7. Чому рівний показник міцності таблеток діаметром 8 мм, висотою 3мм і роздавлююче навантаження 6 кг?


Ситуаційні завдання

1.При дослідженні технологічних властивостей порошку в лабораторних умовах, визначено кут природного відкосу в діапазоні 35-40°. Оцінити дії технолога.


Джерела інформації

  1. Промышленная технология лекарств /Под ред. Проф. В. И. Чуешова: в 2-х т. Харьков. Изд-во НФАУ МТК-Книга. – 2002, - 716 с.

  2. Технологія ліків промислового виробництва Підручник. За ред. В.І. Чуєшова.- Х: Видавницвтво УкрФА. - 2003.-716 с.

  3. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва: навчальний посібник / Дмитрієвський Д. І., Богуславська Л. І., Хохлова Л. М. та ін.– Вінниця: Нова Книга,2008 - 277с.

  4. Державна Фармакопея України(1 видання).//Харків, 2001. - 556 с.

  5. Фармацевтическая технология: руководство к лабораторным занятиям : учеб. пособие / В. А. Биков, Н. Б. Демина, С. А. Скатков, М. Н. Анурова – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 304 с.

  6. Практикум з промислової технології лікарських засобів для студентів спеціальності «Фармація» / Під ред. Рубан О.А.- Х.: НФаУ, 2011.- 342 с.


ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Практичне заняття №4


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал