Нормативно-правові засади управління громадсько активною школою



Сторінка8/11
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Затверджено

на засіданні методичної ради школи


/протокол №1 від 05.09.2006/
ПОЛОЖЕННЯ

про діяльність методичних об’єднань

та творчих груп педагогів СЗШ № 6
1. З метою координації організаційно-предметної та методичної роботи з навчальних дисциплін, забезпечення ефективного впровадження нових освітніх технологій навчання в школі створюються однопрофільні й багатопрофільні методичні об’єднання вчителів та в разі опанування інноваційних технологій навчання можуть створюватися творчі групи вчителів різних спеціальностей.
2. У школі функціонують 5 методичних об’єднань вчителів:

  • іноземної мови

  • суспільно-гуманітарних предметів

  • математично-природничих предметів

  • початкового навчання

  • класних керівників.

  • Початкової школи

3. Предметні методичні об’єднання об’єднують учителів за фахом і ведуть роботу в напрямку концептуальних розробок змісту освіти, відповідають за створення методичного забезпечення навчання.


4. Методичне об’єднання вчителів є організаційною ланкою в структурі науково-методичної роботи і відповідає перед науково-методичною радою та адміністрацією навчального закладу за якість і ефективність роботи вчителів відповідної спеціальності.
5. Керує діяльністю методичного об’єднання досвідчений вчитель, призначений адміністрацією школи.

6. Методичні об’єднання вирішують такі питання:



  • координація предметно-методичної та науково-дослідницької роботи вчителів;

  • підготовка та проведення відповідних предметних олімпіад;

  • розгляд авторських навчальних програм, посібників, підручників, дидактичних та методичних матеріалів, програмно-методичного забезпечення навчального процесу;

  • вибір тем для науково-дослідницьких робіт вчителів і учнів;

  • захист учнями творчо-пошукових та науково-дослідницьких робіт;

  • підготовка та якісне проведення предметних тижнів;

  • розробка графіка відкритих уроків та позакласних заходів вчителів методичного об’єднання;

  • ухвалення матеріалів до державної підсумкової атестації з відповідних предметів.

7. Методичне об’єднання збирається для вирішення питань у межах своєї компетенції згідно з планом засідань (не менше 4 разів на навчальний рік).


8.Усі рішення, які потребують додаткового фінансування або матеріального забезпечення, подаються на розгляд директора навчального закладу.
9. Методичні об’єднання підтримують творчі контакти з відповідними методичними об’єднаннями, творчими лабораторіями, творчими об’єднаннями інших навчальних закладів міста, відділами вузів та наукових установ.
10. Плани роботи і річні звіти методичного об’єднання обговорюються і затверджуються на засіданні науково-методичної ради школи. На своєму засіданні вчителі методичного об’єднання погоджують календарно-тематичне планування. Методичні об’єднання можуть виступати з клопотанням перед методичною радою і адміністрацією про підвищення кваліфікаційної категорії вчителям методичного об’єднання та присвоєння їм почесних звань.

Затверджено

на засіданні методичної ради школи


/протокол №1 від 05.09.2006/

ПОЛОЖЕННЯ

про методичне об’єднання класних керівників

СЗШ № 6
Методичне об'єднання класних керівників — це структурний підрозділ внутрішньошкільної системи управління виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

І. Основні завдання методичного об'єднання класних керівників


  1. Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки.

  2. Забезпечення реалізації єдиних принципових підходів до виховання та соціалізації учнів.

  3. Озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями щодо сучасних форм і методів роботи.

  4. Координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів.

  5. Вивчення, узагальнення та використання прогресивного педагогічного досвіду роботи класних керівників.

6. Сприяння створенню й розвитку системи виховної роботи класних колективів.

ІІ. Функції методичного об'єднання класних керівників
Методичне об'єднання класних керівників:


  1. Організовує колективне планування й колективний аналіз діяльності класних колективів.

  2. Координує виховну діяльність класних колективів та організовує їхню взаємодію в педагогічному процесі.

  1. Визначає та узгоджує принципи виховання та соціалізації учнів.

  2. Організовує вивчення та застосування класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи.

  3. Здійснює обговорення соціально-педагогічних програм класних керівників, матеріалів з досвіду роботи та атестації класних керівників.

  4. Оцінює роботу членів об'єднання, подає адміністрації школи пропозиції щодо заохочення кращих класних керівників.



ІІ. Документація методичного об'єднання класних керівників


  1. Список членів методичного об'єднання.

  2. Річний план роботи методичного об'єднання.

  3. Протоколи засідань методичного об'єднання.

  4. Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).

  5. Теоретичні та практичні розробки з проблемних тем творчих груп.

6. Інструктивно-методичні документи щодо виховної роботи
в класних колективах і діяльності класних керівників.

8. Матеріали «методичної скарбнички класного керівника».



ІІІ. Структура плану роботи МО класних керівників:
- стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та аналіз роботи МО, проведеної у попередньому році,

- педагогічні завдання об’єднання,

- календарний план роботи методичного об’єднання, в якому є : план завдань МО; графік відкритих заходів класів; участь МО в масових заходах школи;

- підвищення фахової майстерності класних керівників: самоосвіта класних керівників; участь у курсовій перепідготовці; підготовка творчих робіт, виступів, доповідей;

- вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівників.

ІУ. Функціональні обов’язки голови методичного об’єднання класних керівників:


  1. Відповідає:

- за планування, підготовку, проведення та аналіз діяльності методичного об’єднання;

- за поповнення “методичної скарбнички класного керівника”;

- за своєчасне впорядкування документації про роботу об’єднання та проведені заходи.

2.Разом із директором і заступником директора з виховної роботи стежить:

- за дотриманням принципів організації виховного процесу;

- за виконання класними керівниками функціональних обов’язків;

- за підвищенням науково-методичного рівня виховної роботи;

- за вдосконаленням психолого-педагогічної підготовки класних керівників.

3. Організовує:

- взаємодію класних керівників ( членів МО між собою і з іншими структурними підрозділами школи );

- відкриті заходи, семінари, конференції тощо;

- вивчення, узагальнення та використання на практиці передового педагогічного досвіду роботи класних керівників.

4. Координує планування, організацію та педагогічний аналіз виховних заходів класних колективів.

5. Бере участь у підготовці та проведенні атестації класних керівників.

6. Сприяє становленню та розвитку системи виховної роботи класних керівників.

Засідання МО проводиться не менше двох разів на семестр.

Керівництво плануванням діяльності МО здійснюють директор школи і заступник директора з виховної роботи.
У. Структура плану роботи МО керівників:
- стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та аналіз роботи МО, проведеної у попередньому році,

- методична проблема, над вирішенням якої працює МО,

- план роботи методичного об’єднання, в якому є : план МО; план проведення засідань, графік відкритих заходів класів; участь МО в масових заходах школи;

- підвищення фахової майстерності класних керівників: самоосвіта класних керівників; участь у курсовій перепідготовці; підготовка творчих робіт, виступів, доповідей;

- вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівників.

Затверджено

загальношкільною конференцією (протокол № 1від 13.09.2006р.)
ПОЛОЖЕННЯ

про психолого-медико-педагогічну комісію (ПМПК)

СЗШ № 6


  1. Загальні положення

Психолого-медико-педагогічна комісія - це планові або позапланові збори різних спеціалістів (педагоги, логопед, психолог, медсестра тощо) для вирішення поточних або загальних питань із приводу особливостей розвитку учнів, причин відхилень у поведінці та навчанні, вироблення рекомендацій для педагогів, батьків та учнів, а також при переході учнів на новий ступінь навчання.
2. Мета і основні завдання

2.1. Мета:

  • визначення особливостей розвитку учнів, можливих умов та форм Їхнього навчання;

  • оцінка динаміки навчання;

  • виявлення причин проблем, які виникають, знаходження адекватних способів Їхнього подолання;

  • вироблення рекомендації для педагогів, батьків, учнів.

2.2. Завдання

1) Виявлення характеру та причин відхилення у поведінці та навчанні учнів.

2) Розробка програми виховних та корекційних заходів для учнів.

З) Вироблення шляхів та засобів корекційно-розвивальної роботи для педагогів та батьків.

4) Повідомлення інформації, необхідної для роботи з дітьми.
3. Принципи проведення психолого-медико-педагогічної комісії

3.l. Комплексність вивчення.

Передбачає тісну взаємодію різних спеціалістів (педагогів, логопеда, психолога, медичного працівника) у ході вивчення особистості дитини. Вивчення, яке проводить кожен спеціаліст, дозволяє отримати оцінки фізичного та психологічного стану учня.

З.2. Динамічність.

Під час вивчення різними спеціалістами розширюються можливості співвідношення отриманих результатів з віковими критеріями.

З.3. Єдність наукових та інтуїтивних знань.

З.4. Дотримання інтересів дитини.

4. Функції психолого-медико-педагогічної комісії

4.1.Діагностuчна. Складається з вивчення соціальної ситуації розвитку учня, визначення домінанти його розвитку, потенційних можливостей та здібностей, розпізнавання характеру відхилень у його поведінці, діяльності та спілкуванні, а також стану здоров'я.

4.2. Виховна. Включає в себе розробку проекту корекції у вигляді ряду навчально-виховних заходів, які рекомендуються педагогам, батькам, учням. Ці заходи можуть мати лікувальний, контролюючий, дисциплінарний чи корегуючий характер.

4.3. Реабілітаційна. Передбачає захист інтересів дитини, яка потрапила у несприятливі сімейні чи навчально-виховні умови. Сенс сімейної реабілітації полягає у підвищенні статусу дитини як члена родини, а в останній час і просто у підвищенні зацікавленості батьків життям та справами Їхньої дитини. Зміст шкільної реабілітації полягає у зміні образу, який склався у педагогів та однолітків, у подоланні дискомфорту та психологічної беззахисності.
5. Склад учасників психолого-медико-педагогічної комісії

Склад комісії формується з урахуванням його цілей.


6. Організація підготовчої роботи

6.1.Адміністрація та Рада школи:

6.1.1. Готує лекцію «Психологія дітей підліткового віку».

6.1.2. Аналізує результати предметних олімпіад.

6.1.3. Проводить директорські контрольні роботи, підсумкові уроки та робить їхній аналіз.



6.1.4. Відвідує уроки у класі, який буде розглядатися на комісії.

6.1.5. Вивчає виконання учнями «Єдиних вимог до усного та писемного мовлення», систему підготовки домашніх завдань.

6.1.6. Аналізує виконання учнями «Єдиних вимог до учнів».

6.2. Психолог:

6.2.1. Проводить соціометричні дослідження класного колективу.

6.2.2. Проводить анкетування учнів із приводу рівня психічних

якостей особистості (пам'ять, мислення, увага).

6.2.3. Проводить тестування щодо вивчення особистісної сфери учня.

6.2.4. Відвідує уроки вчителів, які працюють у класі.

6.2.5. Готує рекомендації учням і батькам щодо розвитку особистості учня.

6.3. Класні керівники:

6.3.1. Відвідують уроки вчителів, які працюють у класі.

6.3.2. Відвідують усі уроки у своєму класі протягом одного дня.

6.3.3. Проводять анкетування батьків.

6.3.4. Проводять анкетування учнів свого класу з проблем розвитку їхніх здібностей.

6.3.5. Проводять класні учнівські збори «Поговоримо про себе».



6.4. Учителі-предметники:

6.4.1. Спрямовують свою роботу в класі на розвиток здібностей учнів.

6.4.2. Відвідують уроки своїх колег, які працюють із тими ж учнями.

6.4.3. Готують рекомендації учням і батькам щодо вивчення їхнього предмета.


7. Етапи проведення комісії

7.1.Допроzнозуючий

На цьому етапі організується первинна діагностика, вивчається запит адміністрації, батьків учнів, тобто визначаються проблема та коло учасників психолого-педагогічної комісії.



7.2. Діагностичний

Проводиться глибинна діагностика. Вивчається документація: особова справа учнів, щоденник, зошити, творчі роботи, записи в класному журналі, медична картка.



7.3. Прогностичний

На цьому етапі реалізується сенс комісії.



7 А. Ресурсний

На цьому етапі учню надають індивідуальну допомогу в подоланні перешкод у процесі навчання. Виявляється ресурсний об'єм можливостей учня, сім'ї, найближчого оточення.



7.5. Рефлексивний

Перспективи вибудовуються, спираючись на розробку та реалізацію рекомендацій комплексної програми дій.



7.6. Результативний

Розглядаються і результат, і далека перспектива діяльності учасників педагогічного процесу.


8. Види і форми психолого-медико-педагогічної комісії

8.1. Види:

Первинні комісії. Проводяться при зарахуванні учня у клас одразу після закінчення обстеження у всіх спеціалістів (психолог, педагог, в окремих випадках можуть бути залучені й інші спеціалісти).

Планові комісії. Проводяться не рідше одного разу на семестр.

Позапланові комісії. Проводяться за запитом педагога або когось зі спеціалістів у разі необхідності.

Заключні комісії. Проводяться у зв’язку з переходом учнів на новий ступінь навчання.

8.2. Форми проведення:

• Дискусійні. Проводяться у разі виникнення проблеми, яка потребує термінового вирішення та при невеликій кількості часу на підготовку.

• Ділова гра. Проводиться під керівництвом ведучого та з використанням ігрових моментів.
Затверджено

загальношкільною конференцією (протокол № 1 від 11.09.2008)

ПОЛОЖЕННЯ

про шкільну раду профілактики правопорушень
Шкільна рада з профілактики правопорушень неповнолітніх створюється рішенням Ради школи з числа педагогічних працівників закладів освіти, представників районного МВС, представників батьківської громадськості, членів учнівського шкільного парламенту( представників комітету дисципліни та порядку) і є складовою частиною системи шкільного співуправління.
Мета і завдання


  • гуманізація і демократизація навчального процесу, створення сприятливих умов для співробітництва педагогів, учнів та їх батьків, як необхідної умови запобігання і подолання відхилень у поведінці дітей і підлітків;

  • формування і розвиток шкільного колективу зі здоровим моральним мікрокліматом;

  • підвищення ефективності виховної роботи з учнями, здійснення адекватної до сьогоднішніх умов соціалізації дітей і підлітків;

  • розвиток самоврядування учнівського колективу, громадської активності, самостійності, відповідальності учнів, профілактики негативних проявів серед них.



Організація роботи

Шкільна рада з профілактики правопорушень серед неповнолітніх складається з 11-15 осіб. До неї входять:



  • з числа педагогічних працівників школи: директор, заступники директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи, викладач правознавства, педагог організатор, соціальний педагог, шкільний психолог, педагоги куратори комітетів учнівського самоврядування ( дисциплін і порядку, комітету охорони здоров’я та соціального захисту учнів, правового виховання);

  • від представників районного відділу МВС відповідальних за роботу профілактики правопорушень у школі;

  • з числа батьківської громадськості: юристи, працівники правоохоронних органів, соціологи, лікарі;

  • з числа представників учнівського шкільного парламенту: члени комітетів правового виховання, дисципліни та порядку, охорони здоров’я та соціального захисту учнів.

Періодичність засідань ради –у разі необхідності, але не менш, ніж раз на чверть.

Головою ради обирається директор школи , або його заступник з виховної роботи.

На засідання ради запрошується класний керівник того класу де навчається учень, поведінка якого розглядається.
Функції ради

Рада є суто профілактичним органом, що і визначає її функції:



  • діагностичну;

  • координуючу;

  • творчу;

  • проективну;

  • оціночно-узагальнюючу;

  • просвітницьку;

  • прогностичну.


Діагностична функція реалізується через систему заходів спрямованих на виявлення характеру і рівнів відхилень у поведінці учнів, з’ясування реального стану навчально- виховального процесу.
Координуюча функція визначається взаємозв’язками між ланками ради та суб’єктами зовнішнього впливу на характер поведінки учнів( школа, сім’я ,ровесники, мікросередовище, заклади культури тощо).
Творча функція пов’язання з добром доцільних психолого- педагогічних, організаційних, соціальних впливів на учнів з урахуванням конкретних умов особливостей даного вікового періоду.
Проективна функція здійснюється через розробки нових ефективних форм ф методів на очікувану і реальну ситуацію з відхиленням у поведінці з порушенням морально-правових норм.
Оціночно-узагальнююча функція забезпечує вибір адекватної системи її роботи на підставі аналізу і оцінки наявного стану.
Прогностична функція ради полягає у прогнозуванні результатів впливу педагогічних заходів на учнів з відхиленням у поведінці, на профілактику порушень морально-правових норм.
Зміст і форми роботи визначають на підставі аналізу конкретної ситуації в школі за даний проміжок часу, соціального складу середовища(сім’ї, класу, мікрорайону), виходячи з вищезазначених функцій і завдань ради.

В роботі ради використовуються різноманітні форми колективної, групової, індивідуальної роботи, звернення по допомогу до батьків, правоохоронних органів, медичних закладів, соціальних і психологічних служб та інших суб’єктів роботи з підлітками.


Основний зміст у роботі ради становлять заходи, спрямовані на:

  • створення умов для більш гармонійної адаптації школярів до морально-правових норм поведінки школярів;

  • попередження випадків порушення морально-правових норм поведінки школярів;

  • оперативне реагування на порушення морально-правових норм поведінки учнів;

  • оперативне реагування на порушення «Правил внутрішнього розпорядку школи»;

  • використання педагогічно виправданих засобів індивідуального впливу на учнів, батьків, педагогів з проблем формування і розвитку особистості учня;

  • організація роботи учнівських груп ( з числа схильних до правопорушень) з вивчення права, морально-етичних норм, основ психології, а в окремих випадках – запровадження відповідних факультативів та гуртків.



Затверджено

загальношкільною конференцією (протокол № 1від 13.09.2006р.)
ПОЛОЖЕННЯ

про батьківські збори та батьківський лекторій
1. Загальні положення

1.1. Авторитет школи та вчителів у багатьох випадках визначається організацією та проведенням батьківських зборів.

1.2. Батьківські збори - форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання.

1.3. Батьківські збори - це школа виховання батьків, формуюча батьківська суспільна думка, батьківський колектив.

1.4. Батьки (особи, які їх замінюють) зобов'язані відвідувати батьківські збори, які проводить школа.

1.5. Даний документ є локальним актом щодо питань регулювання відносин між школою та батьками.


2. Мета та задачі батьківських зборів

2.1. Виховання батьків, батьківського колективу.

2.2. Формування батьківської суспільної думки.

2.3. Ознайомлення батьків із питаннями педагогіки, психології, законодавством України.


3. Види батьківських зборів

3.1. Існують такі види батьківських зборів:



  1. організаційні;

  2. тематичні;

  3. збори-диспути;

  4. звітові;

  5. збори-консультації;

  6. збори-співбесіди.

3.2. Батьківські збори, як правило, є комбінованими.

3.3. Основна частина батьківських зборів - педагогічна просвіта (батьківський лекторій).

3.4. Батьківський лекторій планується відповідно до:


  1. вимог соціуму;

  2. напряму роботи школи;

  3. вікових особливостей дітей.

4. Задачі батьківського лекторію

4.1. Знайомство батьків з основами педагогічних, психологічних, правових знань.

4.2. Забезпечення єдності виховної взаємодії школи та сім'ї.

4.3. Узагальнення та розповсюдження позитивного досвіду виховання.

4.4. Попередження батьків про уникнення найпоширеніших помилок.

4.5. Залучення батьків до активної участі у виховному процесі.


5. Проведення батьківських зборів

5.1. Загальношкільні батьківські збори проводяться один раз на семестр за планом роботи школи.

5.2. Основні питання, які розглядають на зборах:

а) ознайомлення:



  • з документами про школу;

  • з основними напрямками роботи школи;

  • із задачами, які стоять перед школою;

  • зі звітами про роботу;

  • із локальними актами;

б) обмін досвідом щодо питань виховання дітей;

в) використання знань, умінь, можливостей батьків у роботі з дітьми;

г) надання допомоги у вирішенні господарчих питань.

5.3. Класні батьківські збори проводяться щочверті.

5.4. Основні питання, які розглядають на батьківських зборах: •


  • аналіз навчально-виховного процесу у класі;

  • задачі, які визначають подальшу роботу;

  • планування, організація діяльності щодо виконання задач;

  • підведення підсумків;

  • актуальні педагогічні, психологічні, правові проблеми (батьківський лекторій).

5.5. При підготовці та проведенні батьківських зборів слід враховувати ряд важливих моментів:

  • атмосферу співробітництва школи та сім'ї щодо реалізації програми посилення «плюсів» та ліквідації «мінусів» у характері та поведінці дитини;

  • інтонацію зборів - радимо та роздумуємо разом;

  • професіоналізм педагогів знання, компетентність (про життя кожної дитини не лише у школи, а й за її межами, уявлення про рівень їхніх вимог, стан здоров'я);

  • добрі, довірливі стосунки;

Головні показники ефективності батьківських зборів - це:

а) активна участь батьків;

б) атмосфера активного обговорення питань;

в) обмін досвідом;

г) відповіді на питання, поради та рекомендації.
6. Права батьківських зборів

Батьківські збори мають право:

а) звернути увагу батьків на:

• правильне виконання рішень зборів;

• виконання Законів України «Про освіту», «Про середню освіту», Статут школи;

• обговорення питань про шкільне життя та прийняття рішень у формі пропозицій;

б) запрошувати на збори спеціалістів:


  • юристів;

  • лікарів;

  • психологів;

  • працівників правоохоронних органів;

  • членів адміністрації школи;

  • представників громадських організацій.

Усі пропозиції батьківських зборів розглядаються посадовими особами школи з наступними повідомленнями про результати розгляду, термін розгляду пропозицій - один місяць.
7. Документація батьківських зборів

7.1. На всіх батьківських зборах ведеться протокол.

7.2. Протоколи батьківських зборів:

• підписуються головою та секретарем батьківських зборів;

• зберігаються у кабінеті директора школи та відносяться до шкільної документації;

• протоколи класних батьківських зборів зберігаються у класних керівників.

7.3. Зошит протоколів повинен бути прошнурований, пронумерований, скріплений підписом Голови батьківського комітету.

7.4. Термін зберігання протоколів та документів до них визначається терміном навчання учнів на визначеному щаблі:



  1. l-4-ті класи - 4 роки;

  2. 5-9-ті класи - 5 років;

  3. 10-I2-ті класи - 3 роки.


8. Заключні положення

8.1. Батьківський лекторій, який проходить на батьківських зборах, може змінюватись у зв'язку зі змінами:



  1. соціуму;

  2. напрямку роботи школи;

  3. рівня освіти батьків.

8.2. Зміни та доповнення до батьківського лекторію розробляються спільно з:

  • адміністрацією;

  • психологами;

  • головою методичного об'єднання класних керівників;

  • представниками науки.

8.3. Зміни та доповнення до батьківського лекторію розглядаються на засіданні педагогічної ради у присутності представників загальношкільного батьківського комітету та затверджуються педрадою.
Затверджено загальношкільною конференцією (протокол №1 від 11.09.2008р.)

ПОЛОЖЕННЯ

про батьківський комітет

середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6

м.Сєвєродонецька Луганської області
1. Загальні положення

1.1. Це положення про батьківські комітети СЗШ № 6, їх функції у державно-громадській системі управління загальноосвітнім навчальним закладом (далі - заклад).

1.2. Комітети є добровільними громадськими формуваннями, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

1.3. У своїй діяльності комітети керуються Конституцією України, Законами України "Про освіту","Про загальну середню освіту", "Про об'єднання громадян", Конвенцією ООН "Про права дитини", "Положенням про загальноосвітній навчальний заклад", статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

1.4. Рішення про заснування батьківських комітетів класів або закладу приймаються на загальних зборах батьків відповідних класів або закладу.

1.5. Легалізація (офіційне визнання) батьківських комітетів є обов'язковою і здійснюється шляхом письмового повідомлення про заснування (реєстрацію) керівництва навчального закладу.

1.6. Припинення діяльності батьківських комітетів може бути проведено шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).
2. Мета, завдання, основні принципи діяльності

2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти.

2.2. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння створенню умов для:


  • формування та розвитку особистості учня та його громадянської позиції, становленню учнівського самоврядування;

  • виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні;

  • формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;

  • захисту здоров'я та збереження життя і здоров'я дітей;

  • здобуття учнями обов'язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді;

  • запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час безпритульності;

  • всебічного зміцнення зв'язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

  • залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

  • організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей;

  • вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:

- законність,

- гласність,

- колегіальність,

- толерантність,

- виборність,

- організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

- підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, класів (класу).



3. Організація діяльності комітетів

3.1. Комітет класу (класів) формується з батьків або осіб, які їх замінюють, одного класу чи декількох класів, і діє від їх імені.

Комітет класу (класів), голова та заступник голови обираються на зборах батьків класу (класів) на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу (класів).

3.2. Збори батьків класу (класів) проводяться за рішенням комітету класу (класів) не рідше двох разів на семестр.

3.3. Комітет закладу формується з голів (представників) усіх комітетів класів, а з інших батьків за рекомендацією комітетів класів або ради закладу.

3.4. Кількісний та якісний склад комітету закладу, термін його повноважень визначаються радою цього закладу.

3.5. Комітет закладу у разі необхідності може скликати збори батьків закладу. Правомочний склад зборів становить не менше як дві третини від загальної кількості дітей у закладі. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

У разі неможливості проведення загальних зборів батьків закладу, питання, що потребують розгляду загальними зборами, можуть виноситься на обговорення зборів батьків класів, яких стосуються ці питання. У такому випадку рішення приймається за рахуванням рішень зборів батьків класів на засадах простої більшості голосів згідно з протоколами засідань батьківських комітетів класів.

3.6. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, відповідного органу управління освітою у 10-денний термін.

3.7. Комітети можуть створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх роботи визначаються комітетами та затверджуються їх головами.

3.8. У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах.

3.9. Комітети закладів, що формують освітній округ або знаходяться у складі навчально-виховного об'єднання, можуть створювати батьківський комітет округу.

3.10. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету.

Плани роботи комісій, створених при комітеті, є складовими плану роботи комітету.

3.11. При недосягненні згоди між директором школи і більшістю членів комітету закладу питання вирішуються районним, районним у містах органом управління освітою або радою закладу; між класним керівником і комітетом класу - керівництвом або радою цього закладу.

3.12. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків один раз на рік - в день виборів нового складу комітетів.

3.13. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому складу відповідних комітетів.

Керівництво і класні керівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.



4. Права та обов'язки комітетів

4.1. Комітети мають право:

брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

встановлювати зв'язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами, сільськогосподарськими господарствами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги загальноосвітньому навчальному закладу, захисту здоров'я і життя учнів, навчальної та виховної роботи, організації підвозу та харчування учнів, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі;

вносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної рад) навчального закладу пропозиції щодо змін типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

звертатися до директора, класного керівника, піклувальної, педагогічної та ради загальноосвітнього навчального закладу щодо роз'яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з окремих питань, що турбують батьків;

порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав;

за необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;

скликати позачергові батьківські збори (конференції);

створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;

надавати пропозиції щодо матеріальної допомоги учням, стимулювання діяльності педагогічних працівників і результативності виступів учнів-переможців олімпіад (конкурсів, змагань тощо), батьків;

сприяти покращенню харчування учнів;

сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування навчального закладу;

брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення учнів (вихованців);

контролювати раціональне використання фондів загального обов'язкового навчання;

сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

звертатися до відповідних органів управління освітою, органів громадського самоврядування з питаннями, пов'язаними з навчанням і вихованням дітей;

бути відзначеними грамотами та іншими формами морального та матеріального заохочення.

4.2. З метою більш ефективного захисту прав та інтересів дітей батьки можуть об'єднуватися в асоціації та інші добровільні об'єднання.

4.3. Комітети зобов'язані:

виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;

вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;

надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора закладу або відповідного органа управління освітою;

залучати батьків до організації позакласної та позашкільної роботи;

організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у навчальному закладі з метою збереження життя і здоров'я учнів;

у разі потреби звітувати перед загальними зборами (конференціями).

4.4. Голова комітету закладу є членом ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, віднесених до компетенції комітету, з правом дорадчого голосу.

4.5. Голова комітету закладу має право знайомитися з організацією, проведенням і результатами державної підсумкової атестації учнів.

4.6. Голова (представник) комітету може бути членом атестаційної комісії для проведення атестації педагогічних працівників закладу.

Затверджено

загальношкільною конференцією (протокол № 1 від 13.09.2006)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал