Незалежності до нової україни



Сторінка2/5
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.25 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5
Тема Першого уроку для учнів 5-11 класів: «Від проголошення Незалежності до нової України».

Головною метою першого уроку є: виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, розуміння того, що від сумлінної праці й навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави; осмислення учнями інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності і солідарності всіх її громадян; формування особистої відповідальності кожного за долю своєї держави та власного народу, засвідчення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, захисників Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет і територіальну цілісність держави.

Як правило, першому уроку передує урочиста загальношкільна лінійка, присвячена Дню знань. Осмислюючи слова великого українського просвітителя Григорія Сковороди: «З усіх скарбів знання – найкращий. Його не можна ні вкрасти, ні згубити, ні знищити» – варто наголосити, що кожний учень може зробити свій внесок у становлення Української держави.

Музичний супровід уроку, виконання Гімну України, використання державної та національної символіки сприятимуть створенню урочистої атмосфери на уроці. Учителю варто звернути увагу на додаткове святкове оформлення класної кімнати, залучити до роботи учнів, батьків.

Змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: учасники історичних подій, герої АТО, політичні діячі, письменники, знавці і шанувальники історії рідного краю, вчені тощо.

Рекомендуємо класним керівникам загальноосвітніх навчальних закладів організувати тематичні виставки художніх творів і творів мистецтва, присвячені видатним сторінкам історії України.

Урок можна розпочати з визначення досягнень Української держави протягом двадцяти п’яти років: у політичній, соціально-економічній, культурно-освітній сферах, природничо-математичній суспільно-гуманітарній, військово-технічній, медичній галузях сучасної української науки; повернення забутих імен, відродження літератури і мистецтва, розвиток фізичної культури і спорту тощо.

Учителю необхідно наголосити, що сьогодні Україна стає повноправним членом міжнародної спільноти. За 25 років незалежності зріс її авторитет на міжнародній арені.

На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності 2014 року, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі з бойовиками, які тероризують східні регіони України.

На цьому етапі уроку варто оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів АТО та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними, традиційними і нетрадиційними, варто обирати їх відповідно до вікових особливостей учнів, рівня розвитку учнівського колективу.

Обираючи форму Першого уроку, педагогу основної школи (5-9 класи) доцільно врахувати вікові особливості та рівень готовності класу сприймати певні види роботи, надавати перевагу діалогічному, а не монологічному способу спілкування, використовувати творчий потенціал учнів.

Під час проведення Першого уроку в основній школі форми роботи можуть бути різноманітними: вікторина «Нині свято нашого народу! Свято України, її роду!», бесіда «Моя земля», анкета думок, колективна творча справа (жива газета, презентація, колаж), інтелектуальна гра «Ігри патріотів».

На уроці в основній школі можна започаткувати проектну діяльність під гаслом «Велична і свята моя рідна земля», оголосити проведення акцій, творчих конкурсів пісень, творів, віршів, театральних композицій: «Україна неповторна, єдина, свята», написання рефератів «Сучасна українська держава і світ», збір інформації «Славні імена» (про видатних діячів України минулого та сьогодення), турнір шкільних поетів «Любіть Україну!»

Вступне слово вчителя може бути у формі бесіди-роздумів про Батьківщину, значення її в житті кожної людини. Нехай учні спробують висловитись, що є для кожного з них Україна, розкажуть про неї вірші, заспівають пісень. Якщо в 5-7 класах можна розповісти про відомих діячів історії, їхню роль у розбудові Української держави, то у 8-9 класах школярі здатні дослідити з допомогою вчителя етапи державотворення України. При цьому доцільно використовувати різні рольові ситуації, де учень веде розповідь від першої особи як історичного діяча чи мандрівника в часі.

Учителю необхідно ознайомити дітей із важливими і основоположними документами України. Відповідно до вікових особливостей учнів сформувати уявлення про Декларацію про державний суверенітет України як документ, у якому було проголошено волевиявлення українського народу – будувати власну суверенну державу; Акт проголошення незалежної України, який 25 років тому закріпив за Україною статус незалежної і самостійної держави. Рекомендуємо визначити головні пріоритети розвитку України, досягнення у внутрішній і зовнішній політиці.

Підбиваючи підсумки Першого уроку, варто підкреслити, що кожен учень може зробити свій внесок у становлення нашої держави: виконувати конституційні обов’язки громадянина, наполегливо вчитися, бути патріотом України.



Старший шкільний вік (9-11 класи) є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально й ефективно реалізувати громадянські права і обов’язки.

Разом із розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним.

Старшокласники вже вільно користуються комп’ютером, Інтернетом, енциклопедичними словниками і зіставляють інформацію із різних джерел, тому рекомендуємо під час Першого уроку в старшій школі використати такі форми роботи як диспут, відверта розмова, презентація, круглий стіл, прес-конференція, усний журнал «Видатні борці за незалежність України», тематичний діалог «Моя земля – земля моїх батьків», захист проектів «Українські жінки – гордість народу України» (Настя Лісовська, Маруся Богуславка, Маруся Чурай, Леся Українка, Софія Русова, Надія Савченко, Джамала та ін.), читацька конференція за книжками, присвяченими незалежності України тощо.

Емоційно збагатять урок тренінги, рольові ігри інші інтерактивні форми роботи.

Завданням учителя є максимальне використання потенціалу знань учнів, їхніх творчих здібностей та обдарувань. Педагог повинен звернути увагу на культуру спілкування, стимулювати розвиток гуманних якостей учнів. Вони повинні чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку і бути почутим.

Рекомендуємо розпочати урок коротким екскурсом в історію українського державотворчого процесу, доцільно буде зосередити увагу учнів на основоположних нормативно-правових актах, якими проголошено і закріплено суверенітет і незалежність нашої держави, розглянути загальні засади демократичного та суспільного ладу в Україні.

Під час проведення Першого уроку потрібно зупинитися на проблемі національного державного будівництва в нашій країні. Провести аналіз етнонаціональної сфери, державотворчих процесів у минулому і сьогоденні. Обговорити проблеми національного відродження в контексті історичного досвіду. Учні мають задуматись над словами Шевченковими «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?». Підкреслити, що знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідне не лише для формування національної самосвідомості, а й для використання кращих традицій в етнонаціональній практиці сьогодення.

Класний керівник може оголосити участь у Всеукраїнському учнівському конкурсі «Зміни до Конституції – нове обличчя місця, де ти живеш!» (положення про зазначений Конкурс затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2016 року № 432). Конкурс проводиться під патронатом Президента України за участю Національної Ради реформ, Міністерства освіти i науки України та за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Ради Європи, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO). Додаткову інформацію буде розміщено на сайті Міністерства та на сторінках друкованих освітянських видань.

Потрібно наголосити, що людина – це частка єдиного цілого, яким є народ, тому в основу Першого уроку мають бути покладені відомості про історико-культурні традиції українського народу, особливості його трудової діяльності й побуту, матеріальну та духовну культуру, історичний досвід. Висвітлити сучасний спосіб організації життєдіяльності суспільства, спосіб життя і виховання в сім’ї, подати відомості про рідний край. Підкреслити, що любов до рідного краю, повага до батьків, знання свого родоводу є джерелом, що живить патріотизм молодої людини, її любов до Батьківщини.

Необхідно звернути увагу на те, що незалежність – заслуга не тільки певних політичних сил та рухів, а й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Історичний зміст уроку має бути якомога тісніше пов'язаний із реаліями сьогодення, процесами та явищами, що відбуваються в найближчому соціальному оточенні молодої людини та суспільства в цілому. І тут потрібно наголосити, що Україна як держава виникла в результаті консолідації народу України.

Важливо разом із старшокласниками зробити висновок, що патріот України – це не красномовний трибун, а той, хто вміє бачити труднощі, нерозв’язані проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні, проте не панікує, не стоїть осторонь, а готовий долати перешкоди. Патріот – це той, хто сприяє розбудові демократичної держави.

Актуальним є поширення під час уроку інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

До проведення Першого уроку необхідно залучити учасників бойових дій на Сході країни, ветеранів минулих воєн, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію. Живе спілкування з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.

Також варто організувати зустрічі з волонтерами, представниками громадських та благодійних організацій, які надають підтримку бійцям Збройних Сил, Національної Гвардії України, залученим до антитерористичної операції на Сході країни та громадянами, які приймають у себе біженців і вимушених переселенців.

Під час першого уроку доцільно підвести перші підсумки обласної пошуково-дослідницької експедиції дітей і учнівської молоді «Книга Пам’яті Чернігівщини «Герої не вмирають», яку започатковано Управлінням освіти і науки облдержадміністрації в березні 2016 року (наказ від 30.03.2016 № 146) з метою увічнення великої громадянської та національної відваги, сили духу і стійкості громадян, які творять сучасну історію української держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні та воїнів, які загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України, формування в підростаючого покоління почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, гордості за своїх національних героїв, залучення школярів до дослідження та вивчення життя і діяльності захисників незалежної України – вихідців sз Чернігівщини.

Проведення Першого уроку має стати своєрідним імпульсом для розвитку молодіжного волонтерського руху, організації благодійних та трудових акцій, готовності кожної особистості до служіння своїй Батьківщині.

Під час підготовки та проведення Першого уроку в старшій школі варто використовувати плакати з символікою України, карти і художні репродукції краєвидів України, тексти художніх творів, фотографії, тематичні плакати, квіти тощо.

Можливе використання уривків із відомих творів класиків і сучасних майстрів слова, які присвятили свої твори темі українського державотворення, зокрема, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Олеся Гончара, Ліни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка та інші, матеріалів із збірки методичних рекомендацій Українського інституту національної пам’яті до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 році.

Для створення урочистої атмосфери доцільно використати музичний супровід уроку – пісні про Україну, рідний край, музику і пісні українських композиторів, як у запису, так і у виконанні учнів або гостей.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним використанням аудіо- та відеоматеріалів, оформленням класної кімнати.

Активній змістовній організації та проведенню Першого уроку сприятиме діяльність краєзнавчих музеїв, бібліотек, де рекомендуємо організувати ілюстровані виставки художньої та мемуарної літератури, присвячені 25-й річниці Незалежності України.

Цілком доречними були б елементи державної символіки в одязі вчителя та учнів (жовто-блакитні стрічки, національне вбрання), що підкреслить єдність народу України.

Звертаємо увагу керівників шкіл та педагогів, що запропонований матеріал є лише канвою для творчої роботи щодо наповнення цих заходів матеріалами, які б відображали самобутнє обличчя конкретного закладу. До змістовного наповнення першого уроку слід підійти диференційовано, ураховуючи вікові особливості учнів.

Важливо при проведенні Першого уроку уникнути формалізму й заорганізованості; необхідно забарвити перший день нового навчального року святковістю, урочистістю, добрим настроєм, емоційністю, оптимізмом.

Радимо анонси про проведення Першого уроку розміщувати на офіційних сайтах органів управління освітою, навчальних закладів.

25-А РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

В РАМКАХ РОКУ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ

(із збірки методичних рекомендацій

Українського інституту національної пам’яті до відзначення пам’ятних дат

у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 році)
2016 рік, коли Україна відзначає 25-ліття незалежності, Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті.

24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної Української державності, історики сходяться у висновках, що того дня насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Уперше у ХХ столітті незалежність України була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала три роки. Це був час безперервної боротьби за її збереження. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.

Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Об’єднання УНР і ЗУНР продемонструвало можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Через низку зовнішніх (війна на кілька фронтів) та внутрішніх (неготовність політичної еліти) обставин ця державність була нетривалою. Проте сам факт існування самостійної соборної держави відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху. Його учасники протягом наступних десятиліть боролися зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами за відродження незалежної соборної України.

Знову Українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли з трибуни Сойму проголошували незалежність Карпатської України, звучали такі слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не судилося довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

Державу довелося відстоювати в боротьбі із союзником німецьких нацистів – авторитарною Угорщиною. У результаті боїв утрати Карпатської Січі становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору після поразки Карпатської України. 16 березня 1939 року ворог зумів захопити столицю – Хуст. А вже 18 березня угорськими військами була окупована більша частина території Карпатської України. Однак, у гірських районах Карпатської України загони січовиків до кінця травня 1939 року продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами.

Таким чином, у 1939 році українці на Закарпатті першими у міжвоєнній Європі зі зброєю стали на захист своєї свободи проти союзників Німеччини. Історія Карпатської України – це одна зі сторінок боротьби українців за встановлення української державності.

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Цей процес охопив усю територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) на велелюдних зборах проголошували Акт. У відповідь нацисти масово арештовували українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН перейшла в підпілля і розпочала антинацистський рух опору. А вже в кінці 1942 року створено Українську повстанську армію.

Ще десять років після закінчення Другої світової війни УПА виборювала незалежність України в протистоянні з комуністичним тоталітарним режимом.

Наміри мати власну державу роками визрівали у творчості шістдесятників, правозахисному й дисидентському рухах, прагненнях мільйонів українців. Наприкінці 1980-х – початку 1990-х років стрімко і масово розвивався національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС. Трагедія стала чинником активізації національного руху та відцентрових бажань політичних сил.

В умовах політичних реформ у СРСР – лібералізації суспільного життя – у березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Значного успіху на цих виборах досяг Демократичний блок. Опозиційним до комуністичного керівництва силам вдалося провести своїх представників і до місцевих рад. Таким чином, за підсумками виборів 1990 року Україна вперше отримала бодай частково демократично обраний парламент і місцеві ради. Ідея незалежності України зазвучала в стінах законодавчого органу на повний голос. 16 липня 1990 року її оформлено в перший законодавчий акт – Декларацію про державний суверенітет України.

Спроба в Москві 19 серпня 1991 року «оновити» Радянський Союз зі сталінськими традиціями стала поштовхом до розгортання національно-демократичних рухів за незалежність у більшості республік СРСР. Українці тоді збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши в ньому, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотнім фактом історії. 90,32% виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області – 83,90% і 83,86% – у Луганській.

800px-ukr_referendum_1991
Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він став запобіжником щодо спроб реанімації СРСР у формі Договору про Союз суверенних держав.

Першими із понад 130 країн світу Українську державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.


Рік державності України в датах
22 січня Україна відзначає день проголошення першої незалежності у 1918 році та День Соборності, який встановлено на вшанування проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році.

15 березня – цього дня 1939 року Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

30 червня у цей день 1941 року в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

16 липня – цього дня у 1990 році Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня – Верховною Радою Української РСР у 1991 році прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 листопада – день «Листопадового зриву», коли у 1918 році розпочалось українське повстання у Львові, у результаті якого невдовзі проголошено Західноукраїнську Народну Республіку;

1 грудня – 1991 року в цей день відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.
Документальні фільми, присвячені проголошенню Україною незалежності


1

«20 кроків до мрії. Крок 18. Проголошення незалежності України»

2011

Станіслав Дордік

Перший Національний, Україна

2

«Україна. Становлення нації. Ч.4. Незалежність»

2008

Єжи Гофман

Студія «Зодіак», Польща

3

«Невідома Україна.

Від дисидентства до незалежності»



1993

Ізяслав Стависький, Сергій Сніжний

Київнаукфільм, Україна

4

«Невідома Україна. Повернута Самостійність»

1993

Анатолій Карась,

Віталій Сегеда



Київнаукфільм, Україна

5

«Незалежність. Силовий варіант»

2013

Марк Гресь, Сніжана Потапчук, Олександр Ковш

Студія документальних фільмів, Україна

6

«Нескорений»

2000

Олесь Янчук

УККА,«Олесьфільм» НКХФ імені

О. Довженка, Україна



7

«ОУН–УПА: війна на два фронти»

2006

Андрій Санченко

т/к НТН, Україна

8

«Служба безпеки ОУН. Зачинені двері»

2012

Віталій Загоруйко




9

Серія 3 «Одна доба незалежності».

Серія 6 «Політика доконаних фактів» з циклу «Собор на крові»



2006

Ігор Кобрин

студія «ТЕЛЕКОН», Україна

10

«Незалежність: український варіант»

2015

А.Нестеренко,

А. Якимишин



ТРК «Львів», Україна

11

«Передвісники незалежності України»

2007

Віталій Загоруйко,

Сергій Братішко



т/к ТОНІС, Україна




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал