Невербальна




Сторінка10/17
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
Питання для самоперевірки
1. Назвіть функції окулесики в комунікації.
2. Надайте класифікацію поглядів.
3. Назвіть знакові характеристики мови очей.
4. Назвіть й охарактеризуйте типи візуальної поведінки у спілкуванні.
5. Охарактеризуйте типи очної поведінки в різних культурах.
6. Опишіть роль зіниць у спілкуванні.
7. Надайте характеристику різних типів поглядів.
8. Поясніть, як пов’язаний погляд з мисленнєвою дяльністю.
9. Охарактеризуйте візуальну поведінку людини як детектор брехні.
10.
Пояснть, як пов’язані між собою позитивні/негативні емоції та візуальна поведінка комунікантів.
6. ПРОКСЕМІКА
Надається визначення поняття «проксеміка», визначаються складові частини й характеристики проксемічної поведінки людини, надається класифікація культур згідно проксемічних характеристик, описується проксемічна поведінка представників різних культур, визначається важливість просемічних характеристик для ведення бізнесу. Основні поняття персональний, особистий, інтимний, соціальний, публічний простір, дистанція спілкування, дистантна/контактна культура. Людина завжди намагалася підпорядкувати собі навколишній невеликий простір і сприймати все, що знаходиться в цьому просторі, як частину себе або свою власність.
Проксеміка – особлива область психології, що займається нормами просторової і часової організації спілкування. Проксеміка відображає

173 173 дистанцію (відстань до співрозмовника, кут повороту до нього, персональний простір допоміжні засоби спілкування, втому числі особливості статури статеві, вікові) і засоби їх перетворення (одяг, косметика, окуляри, прикраси, татуювання, вуса, борода, сигарета і т. п. Спілкування завжди просторово організовано. Одним з перших просторову структуру спілкування став вивчати американський антрополог Е. Холл, який ввів сам термін «проксеміка», буквальний переклад якого означає "близькість. До проксемічних характеристик відносяться орієнтація партнерів в момент спілкування і дистанція між ними. Існує особливе правило, що охоплює багато різних ситуацій, пов'язаних з проксемною поведінкою незнайомих людей у громадських місцях. Відповідно до нього, людина в ситуації вільного вибору повинна займати позицію по можливості подалі від інших осіб, що знаходяться водному з нею приміщенні. Якщо ж людина з якихось причин поводиться інакше, вторгаючись в особистий простір іншої і порушуючи це правило, то така поведінка сприймається як зловмисна, підозріла, агресивна чи ворожа. Правила вибору місця і відстані мають, зокрема, передбачати і відображати можливість зближення проксемної поведінки з жестовою. Kогда одна людина в процесі комунікації раптово і швидко притягує до себе іншу людину, що стоїть перед нею, вона тим самим різко зменшує відстань між ними і цим рухом (часто разом з відповідною мімікою) може висловити, наприклад, змісти ми з ним разом (заодно, я його в образу не дам або я його зараз захищу. У цьому випадку проксемна поведінка зближується з жестовою. Правила просторового взаємного положення є також надзвичайно важливими. Орієнтація тіл під час спілкування в комунікативному простірі людини концептуалізується як несиметрична щодо її тіла, а саме область перед людиною, перед її обличчям і очима, в нормі оцінюється як більш

174 174 природна, комунікативно важлива і немаркована по відношенню до областей збоку, зверху / знизу або ззаду, за спиною. Жестові рухи різних мові культур в більшості випадків здійснюються в просторі перед тим, хто жестикулює, з обличчям, повепненим до адресата адресат при цьому теж перебуває обличчям до того, хто жестикулює. У зв'язку з різною просторовою поведінкою можна виділити три основні типи соціальних взаємодій між людьми а) взаємодія з друзями, товаришами або просто добре знайомими людьми, відкритими для діалогу б) взаємодія з малознайомими або зовсім незнайомими людьми, які хочуть спілкування, в) взаємодія з незнайомими людьми, що не очікували ніякого контакту або не бажають контакту зданою людиною. Кожна з цих відносин породжує особливий тип комунікативної ситуації, який характеризується своїми правилами вибору простору наприклад, статичне або динамічне, близьке чи далеке) й відстані між комунікантами в цілях забезпечення комфортності спілкування і – за цих умов – особливим типом невербальної комунікативної поведінки, наприклад певними позами і чуттєвими жестами.
Проксеміку цікавить не тільки організація комунікативного простору, ай способи його сприйняття. Так, Е. Холл ввів важливі для проксеміки поняття неконтактних (distance receptors) і контактних рецепторів (immediate receptors). До перших належать очі, вуха і ніс, до других – шкіра і м'язи (Хол
1966, с. 39-47, 49-60). Проксемна поведінка людини зазвичай легко сприймається і оцінюється комунікативним партнером або стороннім спостерігачем, причому в процесі сприйняття беруть участь органи зору, дотику і нюху крім того, проксемна поведінка сприймається кинестетично, тобто через нейронно-м'язову оцінку людиною простору і відстані.

175 175 Реалізується ж проксемна поведінка людини завжди допомогою кінетичної рухової) активності. Найнадійніший з позаконтактних рецепторів простору – очі. На проксемічні характеристики спілкування прямий вплив мають культурні та національні чинники. Представники різних націй при бесіді воліють наступної відстані
Близької – араби, японці, жителі Південної Америки, французи, греки, негри й іспанці, які проживають у Північній Америці, італійці, іспанці Середньої – англійці, шведи, жителі Швейцарії, німці, австрійці Великої
– біле населення Північної Америки, австралійці, новозеландці. Е. Холл описав норми наближення людини до людини – дистанції, характерні для північноамериканської культури. Ці норми визначені чотирма відстанями а) інтимна відстань (від 0 до 45 см) – спілкування самих близьких людей б) персональна (від 45 до 120 см) – спілкування зі знайомими людьми в) соціальна (від 120 до 400 см) – переважно при спілкуванні з чужими людьми і при офіційному спілкуванні г) публічна (від 400 до 750 см) – при виступі перед різними аудиторіями. Порушення оптимальної дистанції спілкування сприймається негативно.
Проксеміка як спеціальна область, що займається нормами просторової і часової організації спілкування, має в своєму розпорядженні великий експериментальний матеріал. Зони інтимної дистанції відрізняються одна від одної в залежності від того чи іншого культурного середовища. У західноєвропейських культурах вона становить близько 60 сантиметрів. У

176 176 культурах східноєвропейських народів ця дистанція дорівнює приблизно 45 сантиметрам. У країнах південної Європи і Середземномор'я це відстань від кінчика пальців до ліктя руки. Партнери націй відстані не тільки бачать, але і добре відчувають один одного. Дистанції відрізняються, причому досить значно, в різних культурах, – змінюються, як правило, не тільки розміри дистанцій, тобто кількісна величина, але і їх якісні характеристики. Так, в позаконтактних культурах типу скандинавських фізична дистанція може сприйматися і оцінюватися як інтимна або особиста (іноді кажуть близька, тоді як контактні культури, наприклад ізраїльська, латиноамериканські або арабська, ту ж дистанцію вважатимуть соціальною (нормальною. У Південно-Східній Азії люди, охочі вступити в діалог, як правило, не підходять дуже близько один до одного, щоб не торкнутися партнера, оскільки, наприклад, навіть ненавмисний дотик до голови партнера у відповідних культурах розглядається як серйозне порушення етикетних норм проксемної взаємодії. Англосаксонська культурна традиція з її особливою увагою доправ та автономії окремої приватної особи (тобто до того, що по-англійськи передається словом расу, з її повагою до бажань і прагнень людини, а не, наприклад, до того, що ми самі вважаємо, буде добре для неї, не дозволяє переступати межі особистого психологічного простору партнера і втручатися в його життя. Цей простір для носія традицій англосаксонської культури завжди має позитивну цінність, і він цілком терпимо ставиться до особливостей характеру і поведінки іншої людини. Атому, в порівнянні, скажімо, з українською, російською або польською культурами, поцілунки, поплескування і погладжування, тобто жести, які не зберігають ні психологічну, ні фізичну особисті дистанції, у англійців і північноамериканців зустрічаються значно рідше. Тимчасом поляки

177 177 засуджують таке постійне прагнення тримати дистанцію, оскільки вважають, що воно пов'язане з відчуженням і навіть ворожістю. Орієнтація і кут спілкування – проксемічні компоненти невербальної системи. Орієнтація, що виражається в повороті тіла і носка ноги в напрямку партнера чи в сторону від нього, сигналізує про направлення думок. Якщо спілкування має характер суперництва або оброни, то люди сідають навпроти одне одного при звичайній дружній розмові займають кутову позицію при корпоративній поведінці – займають позицію ділової взаємодії з одного боку столу незалежна позиція виражається в розташуванні по діагоналі. Простір і час організації процесу спілкування виступають у якості особливої знакової системи, несуть змістове навантаження, є компонентами комунікативних ситуацій. Так, розміщення партнерів обличчям один до одного сприяє виникненню контакту, символізує увагу до того, хто і що говорить. Експериментально доведено перевагу деяких просторових форм організації спілкування як для двох партнерів по спілкуванню, такі в масових аудиторіях. Деякі нормативи, розроблені в різних культурах щодо часових та просторових характеристик спілкування, виступають як свого роду доповнення до семантично значущої інформації. Однак для процесу комунікації найбільш важливим є особистий простір, що безпосередньо оточує тіло людини. Ця зона дорівнює 45-120 сантиметрам, і в ній відбувається велика частина всіх комунікаційних контактів людини. На такій відстані фізичний контактне обов'язковий. Це оптимальна відстань для розмови, бесіди з друзями та добрими знайомими. Приватний простір залежить від особливостей культури та характеру відносин між людьми. Так, в азійських культурах особистий простір може залежати і від кастової приналежності учасників комунікації. Зазвичай особи вищої касти знаходяться на прийнятній дистанції від осіб нижчої касти.

178 178
Дослідження з питання комунікаційної проксеміки, проведені в семи країнах Європи, показали, що для особистого спілкування англійці використовують більше простору, ніж французи та італійці. Французи та італійці, у свою чергу, використовують більше особистого простору, ніж ірландці і шотландці. Незнання кордонів особистої зони при міжкультурному спілкуванні може призвести до міжкультурного конфлікту, оскільки люди різних культур відчувають дискомфорт при спілкуванні через незнання правил особистої дистанції свого співрозмовника. Наприклад, латиноамериканці зазвичай спілкуються, перебуваючи в зоні для них особистій, а для північноамериканців інтимній. Тому перші вважають других стриманими і холодними. Соціальна зона – це та відстань, на якій ми тримаємося при спілкуванні з незнайомими людьми або при спілкуванні з малою групою людей. Соціальна (суспільна) зона розташовується в проміжку від 120 до 260 см. Вона найзручніша для формального спілкування, оскільки дозволяє її учасникам не тільки чути партнера, ай бачити. Тому таку відстань прийнято зберігати при діловій зустрічі, нараді, дискусії, прес-конференції та ін. Соціальна зона межує з особистою, і в ній, як правило, відбувається велика частина формальних і службових контактів. Саме і цій зоні відбувається спілкування вчителя та учнів, керівників і підлеглих, обслуговуючого персоналу і клієнтів і т.д. Тут дуже важливо інтуїтивне відчуття дистанції спілкування, оскільки при порушенні соціальної зони несвідомо виникають негативна реакція на партнера і психологічний дискомфорт, які призводять до невдалих результатів комунікації. Публічна зона – це відстань переважно при комунікації з великою групою людей, з масовою аудиторією. Ця зона передбачає такі форми спілкування, як збори, презентації, лекції, доповіді і промови і т.п. Публічна зона починається з відстані від 3,5 метрів і може сягати до нескінченності,

179 179 але в межах збереження комунікаційного контакту. Тому публічну зону ще називають відкритою. Найбільш часто публічну зону комунікації можна спостерігати під час вчинення світських чи релігійних церемоній, коли глава держави або глава релігійного інституту знаходиться на чималій відстані від більшості людей. У різних культурах використання особистого простору може змінюватись, а названі дистанції трохи зміщуватися в ту чи іншу сторону. Наприклад, північноамериканці воліють спілкуватися в межах особистої та громадської зон. Жителі Близького Сходу і латиноамериканці воліють спілкуватися в особистій зоні, але у них вона вміщена в інтимну зону з точки зору жителів США. Тому при спілкуванні з арабом американець буде вважати, що той втручається в його інтимну зону, і буде прагнути збільшити дистанцію спілкування, а араб, навпаки, буде прагнути цю дистанцію скоротити. В результаті американець вважатиме араба нав'язливив, для араба американець буде холодним. Люди різних культур навчаються по-різному використовувати простір при взаємодії один з одним. Форстон і Ларсон надають яскраві свідчення того, що студенти латиноамериканського походження схильні спілкуватися з людьми на більш близькій дистанції, ніж студенти європейського походження. Нужірван повідомляє, що індонезійські учасники досліджень звичайно сідали ближче один до одного, ніж люди з Австралії. Шутер повідомляє, що італійці взаємодіють один з одним на меншій дистанції, ніж німці й американці. Крім того, встановлено, що жителі Колумбії спілкуються один з одним на більш короткій дистанції, ніж люди з Коста-Ріки.
Голандці підтримують більшу дистанцію, ніж французи та англійці, а французи підтримують більшу дистанцію, ніж англійці. Орієнтація тіла при спілкуванні в цих парах у французів є більш прямою, ніжу інших. Цікаво, що

180 180 ні стать конкретної людини, ні поєднання статей в парі не впливали на використання простору або орієнтацію тіла. Кожен народ бачить просторовий устрій буття в особливій проекції, яку можна назвати національна концептуалізація простору. Наведу ряд прикладів культурних функцій проксемної поведінки і проявів культурних змістових відмінностей у національній концептуалізації простору, пов'язаних з проксемною поведінкою людини. Згідно з уявленнями нанайцев, описаними у нанайських народних легендах і казках, шамани, вступаючи у двобій зі своїми ворогами, ніколи для цього не сходяться, так би мовити, тілесно. Вони як жили, такі продовжують жити на великій відстані один від одного, а в бій вступають тільки їхні душі (душі шаманів завжди живуть поза тіла і знаходяться в недосяжному для супротивника місці, яку російських чаклунів, – в яйці, на вістрі голки, в якомусь птахові. Зовні це виражається втому, що шамани надовго засинають, атому терміни поєдинку шамана з противником – кілька днів і ночей без перерви, рік, кілька років – не здаються фантастичними. На домашніх циганських застіллях жінки і чоловіки сидять в різних кімнатах. А в залі московського ресторану Біля яру столи поділяє прохід, і жінки і діти сидять зліва, а чоловіки праворуч від нього. Так само в арабських країнах чоловіки і жінки сідають за стіл окремо.
Проксеміка ще називається "просторовою психологією. Використання досліджень в області проксеміки має велике прикладне значення, насамперед при аналізі успішності діяльності різних дискусійних груп. Так, наприклад, уряді експериментів показано, яким має бути оптимальне розміщення членів двох дискусійних груп з точки зору "зручності" дискусії. Лідери – навпроти один одного, члени команди – праворуч від свого лідера. Природно, що не засоби проксеміки в змозі забезпечити успіх або неуспіху проведенні дискусій їх зміст, тривалість, напрям задаються набагато більш високими

181 181 змістовними рівнями людської діяльності (соціальною приналежністю, позиціями, цілями учасників дискусій. Оптимальна організація простору спілкування відіграє певну роль лише "за інших рівних, але навіть і заради цієї мети вивченням проблеми варто займатися. Як уже згадувалося вище, в мовній комунікації існує три зони наближення, в середньому м 30 см – соціальна зонам особистісна зона
45 см – інтимна зона. Якщо людина не відчуває комунікативного простору, вона майже напевно психічнохвора. Дуже часто люди входять у стан нервового стресу від того, що порушуються їхні територіальні претензії. Але людина непросто переносить себе в просторі разом зі своїм полем, вона ніби залишає це поле в тих місцях, де часто буває. Для самої людини дуже важливо, щоб вона зрозуміла, де її місце в будинку або офісі, але не менш важливо зрозуміти, де місця інших членів сім'ї або колег. У діловому спілкуванні велике значення має використання можливостей сісти за стіл саме там, де це важливо для досягнення цілей або зручно. Яку ж інформацію можна зчитувати, спостерігаючи затим, як розміщуються ділові люди
1. Кутова позиція підходить найбільше для дружньої невимушеної бесіди, хоча можлива і для ділової розмови, наприклад лікар-пацієнт, керівник-підлеглий. Позиція сприяє постійному контакту очей і створює умови для жестикуляції, що не заважає партнеру, дозволяє спостерігати один за одним. Кут столу служить частковим бар'єром: при виникненні конфронтації можна відсунутися далі, в ситуації взаєморозуміння – зблизитися територіальний поділ столу відсутній.
2. Поруч. Така позиція підходить для безпосередньої ділової взаємодії. Коли завдання або проблема вирішуються спільно, людям потрібно сидіти

182 182 поруч, щоб краще зрозуміти дії і наміри один одного, бачити аналізовані матеріали, обговорити і виробити спільні рішення.
3. Положення ділових партнерів один проти одного створює атмосферу суперництва, при якій кожен з учасників жорстко веде свою лінію, відстоює свою позицію, намагається обіграти ділового партнера. Стіл між ними стає своєрідним бар'єром. Досягти згоди за такої позиції за столом надзвичайно важко, навіть компроміс проблематичний, а от конфлікт цілком можливий. З іншого боку, така позиція може свідчити про субординацію. Розмова тоді повинна бути короткою і конкретною. Якщо партнери саме так сідають за стіл переговорів, то це означає рівноправну позицію і може сприяти конструктивному спілкуванню.
4. У певних ситуаціях ділового спілкування доцільно займати незалежну позицію, тобто по діагоналі через весь стіл. Ця позиція характерна для людей, які не бажають взаємодіяти. Вона свідчить про відсутність зацікавленості або про бажання залишитися непоміченим, наприклад, на діловій нараді, семінарі і т.п. Форма столу теж має значення
квадратний стіл сприяє відносинам конкуренції та суперництва між людьми, рівними по статусу
за прямокутним столом на зустрічі партнерів однакового соціального статусу чільним вважається місце, на якому сидить людина, звернена обличчям до дверей
круглий стіл створює атмосферу неофіційності та невимушеності. Ряд досліджень у цій області пов'язаний з вивченням специфічних наборів просторових і часових констант комунікативних ситуацій. Одним з улюблених предметів проксемики є семіологія (тобто наповнення культурними смислами) різних частин будинку, що не можна ніяк вважати випадковим, оскільки будинок, квартира, кімната – це основні

183 183 особисті території людини. Проксеміка шукає відповіді на різноманітні питання, пов'язані зі змістовим навантаженням цих просторів. Наприклад, її цікавить, чому другий поверх традиційно вважається хорошим поверхом, а для простих людей зазвичай відводять перші поверхи, або чому взагалі верхня частина будинку здавна вважалася чистою, а нижня – нечистою
(Цив'ян 1988) і яка просторова організація будинку, зокрема символіка кутів будинку і його частин. Її предметом є семіотіка дверей, сходів і вікон, опис того, як використовуються різні частини будинку в різних вербальних і акціональних ритуалах, наприклад під час сімейних зустрічей, святкування іменин, у весільних церемоніях, похоронних обрядах та ін., та багато іншого. У цьому зв'язку можна назвати такі важливі в культурному, соціальному і комунікативному плані поняття, що відносяться до компетенції проксеміки, як свій і чужий простір, відкрита і замкнута територія, бажані і небажані приміщення, чиста і нечиста половина будинку (зазвичай, відповідно, верхня і нижня, тіснота і перенаселеність. Поняття двору, кухні, комори, червоного, або переднього, кута хати, кімнати, горища та їх семіотизація в різних культурах і етносах теж входять в область проксеміки як науки про невербальну концептуалізацію та культурну організацію комунікативного простору. До семіології будинки відносяться рішення проблем, який з кутів кімнати або хати є сакральним, а в якому кутку не можна вішати предмети релігійного культу, культурні смисли і функції підвалів, комірі горищ, тобто темних частин будинку, знаковий символізм входів і виходів, співвідношення просторової організації жител з особливостями соціального життя їх мешканців, а також поведінка людини в замкнутому просторі будинку. На думку чудового німецького соціолога Георга Зіммеля, двері символізують з'єднання і роз'єднання просторів, а також нерозривний зв'язок відкритого і замкнутого просторів і безперервне перетікання одного в інший.

184 184 Організовуючи простір, двері виділяють своє із загального і стають провідником між світом загальних і світом моїх значень. Тому відкриті двері є знаком готовності до контакту, до зустрічі і служать символом доброзичливості та довіри до іншого.
Питання для самоперевірки:
1. Дайте визначення проксеміки.
2. Назвіть основні проксемічні параметри.
3. Назвіть основні типи соціальних взаємодій та їх проксемічні параметри.
4. Надайте характеристики різних культур з урахуванням проксемічних параметрів.
5. Охарактеризуйте вплив проксеміки наділові стосунки комунікантів.
6. Поясніть, що таке семіологія простору.
7. Охарактеризуйте проксемічні зони.
8. Просторова орієнтація тіла в процесі спілкування – її основні особливості.
9. Поясніть термін національна концептуалізація простору.
7. ХРОНЕМІКА
Надається визначення терміну «хронеміка», подається класифікація культур згідно принипу використання часу. Основні поняття циклічність, монохронна/поліхронна культура, формальний неформальний відлік часу.
Хронеміка – це використання часу в невербальному комунікаційному процесі. Для спілкування час є не менш важливим фактором, ніж слова, жести, пози і дистанції. Сприйняття і використання часує частиною невербального спілкування і досить істотно відрізняється в різних культурах. Кожен народ має свою швидкість сприйняття та опрацювання інформації, яка й задає темпі ритм його буття.

185 185 Так, загальні збори в африканських селах починаються тільки після того, коли зберуться всі жителі. Якщо в США ви спізнюєтеся на важливу зустріч, то це оцінюється як відсутність інтересу до справи і образа для партнера, а в Латинській Америці запізнитися на 45 хвилин – звичайна справа. Тому зустріч бізнесменів з США і Латинської Америки може закінчитися невдало через незнання особливостей використання часу в іншій культурі. Найбільш швидкою нацією у часі вважаються японці. В Японії марнування часу прирівнюється до злочину, до тяжкого гріха, за який карають колективним презирством, звільненням з роботи, або взагалі – відлученням від спільноти. Такий стан речей зумовлений давніми культурними традиціями, непохитними суспільними догмами та глибоким історичним минулим. У розумінні японців, час існує для того, щоб працювати. Їхня робота немає чітких часових рамок, відтак вони працюють стільки, скільки можливо, і ніколи не беруть відпустку через особисті причини. Тому мешканці Країни, де сходить сонце завжди зайняті, і практично відчувають фізичний біль, коли нічого робити. З огляду на це в Японії навіть з’явилися такі сталі вирази, як Недільна хвороба і Святковий синдром, а масовий трудоголізм дав початок новому поняттю – Смерть через перепрацювання. Незважаючи на високу ймовірність померти на робочому місці, японці мало відпочивають, оскільки у їхньому розумінні, все, що робить людина, повинно мати певну цінність для суспільства і країни. Для представників цієї держави бути швидким oзначає одну з найбільших чеснот, відтак час для них є вищим за усі обставини. У японців залізна пунктуальність. У них все організовано та чітко заплановано, а якщо потяг прибуває на перон однією хвилиною пізніше зазначеного терміну, це вже розцінюється, як вагоме запізнення й злочинна халатність.

186 186 Дослідження хронеміки різних культур дозволяють виділити дві основні моделі використання часу

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал