Несмашна Н. О. Цикл класних годин з теми "Осягаючи закони громадянства"



Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.55 Mb.
ТипПовідомлення
1   2   3
ТЕМА 3. СПРАВЕДЛИВІСТЬ У СУЧАСНОМУ ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Цілі: пояснити необхідність пояснювати поняття результати, «суспільна справедливість» і «соціальне різноманітність»; наводити приклади прояву суспільної справедливості і соціального різноманіття; висловлювати власне судження про те, чого вимагає від людей різноманітність життя в громадянському суспільстві; аналізувати ситуації, пов'язані з порушеннями суспільної справедливості..

Обладнання: папір, маркеры, роздатковий дидактичний та наочний матеріал.

Основні поняття та терміни: суспільна справедливість, соціальна різноманітність.

ХІД КЛАСНОЇ ГОДИНИ:

Організаційний момент.

Повідомлення теми класної години та мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми поговоримо про тему «Справедливість у сучасному суспільстві». Мозковий штурм: 1. Наведіть характеристики, які вказують, що люди різні. 2. У чому люди, хоча вони і є різними, повинні бути рівними?

Після цього уроку ви зможете:

пояснювати поняття «суспільна справедливість», «соціальна різноманітність»;

наводити приклади суспільної справедливості та соціальної різноманітності;

аналізувати ситуації, в яких порушено суспільну справедливість стосовно різних членів суспільства.

Поняття, які треба вміти застосовувати: суспільна справедливість, соціальна різноманітність.

Феміда — богиня права, справедливості й законного порядку у давніх греків.



Порадьтесь в парах, чому давні греки зображували богиню справедливості саме так. Якими були уявлення греків про закон і справедливість?


Основна частина уроку.

  1. Що таке суспільна справедливість

Робота в спільному колі.

Згадайте будь-яку відому вам просту або складну гру і спробуйте розповісти своїм однокласникам, як треба грати. Поясніть, які у вашій грі є правила, щоб справедливо визначити переможця. Порадьтесь у загальному колі, що означають словосполучення «справедливагра», «справедливеправило», «справедливийсуддя», « справедлива людина ».



Розповідь учителя.

Припустимо , ми познайомилися з звичайною сім'єю наших співгромадян. Батько працює шофером і водить вантажівку. Мати - вчителька в школі. У них двоє дітей , які влітку їздять до бабусі в село . Отже , в цій сім'ї є і робітники, і селяни , і працівники розумової праці. Що це означає ? Насамперед те , що наше суспільство різноманітно. Люди займаються різною роботою і відрізняються за своїм становищем у суспільстві. Чи завжди так було? Дослідники вважають , що склад суспільства ускладнювався поступово. Зокрема , ви можете переконатися в цьому, якщо згадаєте, яким був склад людського суспільства в первісні часи і в Стародавній Греції. Це закономірне явище. З розвитком суспільства зростає кількість різних занять та видів діяльності. Становище людей в суспільстві стає все більш і більш різноманітним. З'являється нерівність. Одні люди стають заможними , інші - бідними. Деякі отримують привілеї і владу, а комусь в цьому відмовлено . Такий стан речей служить причиною періодичних спалахів невдоволення , повстань і т. д. Чимало людей здавна намагалися подолати ці проблеми в розвитку суспільства , забезпечити кожній людині належну винагороду за його працю та рівні з іншими можливості для участі в суспільному житті. Так формувалися уявлення про суспільну справедливість .

Поняття справедливість відоме людям дуже давно. Коли йдеться про взаємини окремих людей, справедливість найчастіше розуміють як правильне, неупереджене ставлення до чогось або до когось. Утім поняття «справедливість» застосовують і до суспільства загалом: суспільно справедливим визнають такий устрій, за якого кожен отримує те, на що він має право за умови, що права інших теж не порушуються.

Справедливими називають такі людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства.



Зрозуміло, що влаштувати суспільство або державу за таким принципом непросто, адже окремі люди й суспільні групи часто мають різні й навіть протилежні потреби та інтереси. Щоб їх задовольнити справедливо, суспільство завжди змушене було врегульовувати своє життя спочатку за допомогою традицій і звичаїв, згодом - законів. За давнини справедливою вважали волю богів. Часто, намагаючись виправдати свої вчинки (приміром, розв'язання війни), навіть розпочинаючи війни, люди посилались на Божу волю.



Робота в парах.

Прочитайте уривок з давньогрецького епосу про початок Троянської війни. Порадьтесь у парах, як уявляли собі давні греки Божу волю. Як вони пояснювали причини війни? Чи можна вважати рішення Афродіти справедливим? Чи справедливим є рішення ахейців розпочати війну? Поділіться своїми думками з однокласниками.





Багато років минуло відтоді, як богиня кохання пообіцяла троянцеві Парісу за дружину найпрекраснішу з жінок... Нарешті він побачив дивовижний сон. Сама Афродіта постала перед ним і сказала:

- Тепер настав час, Парісе, коли я зможу виконати свою обіцянку. До сьогодні мені заважали старші боги. За їхнього заступництва вийшла заміж прекрасна Єлена, яку я призначила тобі. Я вирішила розірвати цей шлюб. Єлена повинна стати твоєю дружиною... ти мусиш устигнути викрасти Єлену. Отже, рушай у далеку Лаконію, до міста Спарти. Там, у будинку царя Менелая, ти побачиш Єлену. Споряджай корабель і лаштуйся в дорогу. Я пошлю тобі попутний вітер і дам знак до відплиття.

Після викрадення Єлени ахейці почали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму цареві.

Протягом усієї історії людського суспільства проблемою був справедливий розподіл матеріальних (насамперед їжі, житла, землі тощо) та інших благ. Людство вигадало два основних способи такого розподілу: блага слід розподіляти між людьми або порівну, або відповідно до їхніх заслуг (наприклад, того, де і як вони працюють). Справедливим завжди вважається такий розподіл благ, який відповідає заздалегідь обумовленим правилам.

Сьогодні, прагнучи якнайсправедливішого задоволення прав усіх членів суспільства, розвинені демократичні держави намагаються застосовувати обидва підходи. У нашій країні певна частина суспільного багатства розподіляється порівну, однаково для всіх. Це, зокрема, додаткові виплати держави всім багатодітним сім'ям, безоплатна освіта, користування підручниками або надання першої допомоги хворому тощо. Іншу частину прибутку держави розподіляють між громадянами відповідно до заслуг кожного, наприклад у вигляді заробітної плати.

Справедливим у демократичному суспільстві є забезпечення рівних прав і свобод громадян.

Отже, сучасне розуміння суспільної справедливості полягає насамперед у забезпеченні державою прав і свобод усіх членів демократичного громадянського суспільства, взаємній повазі громадян до прав одне одного, щонайповнішому дотриманні у взаєминах людей моральних та правових норм.


  1. У чому ми всі рівні, хоча й різні

Кожна людина має власні здібності й нахили, свою віру та духовні цінності, посідає певне місце в суспільстві, краще або гірше працює, набуває - завдяки природним здібностям або власному вибору - тих чи тих рис, що відрізняють її від інших людей. Отже, кожна людина є унікальною і неповторною. Тому ми всі рівні, але - різні. Суспільству притаманна соціальна різноманітність. Чи можна вважати когось поганою людиною, з огляду тільки на те, що він чи вона думають або діють не так, як ми?

Усі ми різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь-хто інший. Усі ми рівні й однаково можемо користуватися своїми правами людини. Саме цю рівність усіх прав людини «без якої б то не було відмінності» проголошує Загальна декларація прав людини.



Різноманітний — неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; який складається з неоднакових, не схожих один на одного предметів, осіб. Соціальна різноманітність - ознака суспільства, яке складається з неоднакових, не схожих одна на одну осіб.

Соціальний - пов'язаний з життям і стосунками людей у суспільстві, суспільний, той, що існує в суспільстві.

Робота в загальному колі.

Проведіть дослідження. Візьміть однакові невеличкі аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

а) складіть аркуш навпіл;

б) відірвіть верхній правий кут;

в) знову складіть навпіл;

г) відірвіть верхній правий кут;

д) знову складіть;

є) знову відірвіть верхній правий кут, складіть аркуш надвоє;

ж) якщо можна, відірвіть правий кут;

з) розгорніть аркуші і покажіть іншим.

Чи однакових результатів досягли ви в роботі? Обговоріть це в загальному колі.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому?

Чому аркуші відірвані так по-різному?

Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас?

Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Наведіть приклади.

У якому сенсі слушною є думка, що мешканці інших країн (представники інших народів, релігій і культур) бачать світ не так, як ми, по-іншому? Чим їхня точка зору відрізняється від нашої? Чия точка зору є правильнішою?

Яким було б життя, якби всі бачили світ однаковим?

Чого навчає ця вправа?



  1. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві

Робота в групах.

Про що йдеться в роавввіді? Як ШшК оцінюєте вчинки Аліси і Давида? Чи відрізняється ставлення вчителя до вчинків Ахмеда, Аліси і Давида? Чому? Які особливі риси, притаманні Ахмеду, впливали на стосунки між дітьми? Чи вважали Аліса і Давид Ахмеда рівним собі? Як ви гадаєте, чи було порушено справедливість стосовно Ахмеда? Хто це зробив? Які саме права Ахмеда як людини було порушено? Як ви ставитеся до такої ситуації?



Першокласники поверталися після перерви до класу. Вчитель запитав у маленької Аліси: «Що ти робила на перерві?». Аліса відповіла: «Я бави-

лась у дворі». Вчитель сказав: «Добре. Іди до дошки, і якщо ти вірно напишеш слово "двір", я поставлю тобі відмінну оцінку». Аліса написала правильно і отримала «відмінно».

Вчитель поставив таке саме запитання Давидові, який відповів: «Під час перерви я грався з Алісою». - «Добре, якщо ти правильно напишеш на дошці слово "перерва", я поставлю тобі "відмінно"». Давид написав слово без помилок і отримав високу оцінку.

Після цього вчитель звернувся до маленького Ахмеда з тим самим запитанням і почув: «Я хотів було погратися з Алісою та Давидом, але вони стали кидати в мене камінням і називали жебраком». Вчитель вигукнув: «Як? Вони кидали в тебе каміння? Це ж кричуще, нічим не виправдане порушення твоїх прав як людини. Іди до дошки, і якщо ти напишеш без помилок "кричуще, нічим не виправдане порушення прав людини", я поставлю тобі "відмінно"».

У сучасному демократичному суспільстві всі люди є рівними в правах незалежно від віку, статі, кольору шкіри, зовнішнього вигляду, стану здоров'я, фізичних і духовних можливостей. Саме це є основою розуміння справедливості. Всі громадяни демократичного суспільства повинні будувати відносини між собою, знаючи та розуміючи свої права і, водночас, поважаючи гідність і права інших. Кожен має вважати права тих, хто його оточує, так само цінними, як власні й пам'ятати про золоте правило моралі: не чиніть іншим того, чого собі не бажаєте!





Робота в парах.

Прочитайте християнську притчу та поміркуйте, про що йдеться у цьому творі. Хто правий: господар чи робітники? Чи вважаєте ви рішення господаря справедливим. Чому? Чи однаковим було їхнє розуміння справедливості?



ПРИТЧА ПРО ГОСПОДАРЯ

(З ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТВІЯ)

Одного разу господар вийшов уранці, щоб найняти працівників на роботу у виноградник, запропонувавши робітникам по динарію за день праці. Вони погодились і стали до роботи.

Близько третьої години господар побачив інших людей, які нічого не робили і сказав їм: «Ідіть і ви до винограднику мого. Я щось дам вам за роботу». Вони пішли працювати.

Близько шостої і сьомої годин вечора він зробив те саме. Врешті-решт близько одинадцятої години ночі він найняв ще кількох людей.

Коли настала північ, господар скликав робітників і сказав їм: «Нехай ті, кого найняв останніми, отримають плату першими». І ті, хто прийшов близько одинадцятої години ночі, отримали по динарію. Ті, хто прийшов першими вранці, думали, що вони отримають більше. Проте їм також заплатили по динарію. Вони обурилися: «Ці останні працювали лише одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які працювали весь день і в спеку». На це господар відповів: «Друзі, я не ображаю вас. Чи ми з вами не домовилися, що ви працюєте за динарій цілий день? Беріть своє і йдіть. Я ж хочу дати останнім те ж, що і вам. Хіба я не владний робити те, що хочу? Чи ваші очі заздрять тому, що я щедрий?».

Робота в малих групах.

Доповніть усно або письмово наведені твердження. Підго


туйтеся до обговорення цих тверджень у класі.
«Якщо люди в суспільстві мають рівні права, то...»
«Якщо всі люди різні, то...»

«Якщо ми не будемо поважати інтереси один одного, то...»

«Якщо ми розуміємо справедливість по-різному, то...»

«Якщо ми розуміємо закон по-різному, то...»

Розпитайте в батьків, як склалося життя їхніх однокласни
ків, наскільки вони є успішними. Чи вважають це справедливим
ваші батьки? Чому?

Підведення підсумків та узагальнення.

Дидактична гра «По одному реченню». Учні повинні розкрити зміст розглянутих питань, відповідаючи одним реченням, в чому вони бачать важливість розглянутої на класній годині матеріалу.

Оцінюючи результати уроку, вчитель пропонує учням відповісти на запитання.

1) Що таке суспільна справедливість?

2) В чому полягає суспільна справедливість у сучасному демократичному суспільстві?

3) Що таке соціальне різноманітність?

4) Наведіть приклади соціального розмаїття у сучасному українському суспільстві.

5) Як необхідно ставитися до інших людей в демократичному суспільстві?



ТЕМА 4: ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ГРОМАДЯНИНОМ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ.

Ціль: пояснити поняття, «громадянська позиція», «громадянські почуття» і «цивільні якості»; визначати, які почуття і якості повинні бути притаманні громадянину демократичної держави; висловлювати на прикладах зі шкільного життя власне розуміння громадянської активності; аналізувати ситуації, пов'язані з проявом громадянської позиції різними людьми..

Обладнання: папір, маркери, роздатковий дидактичний та наявний матеріал.

Основні терміни та поняття: громадянські почуття, громадянські якості, громадянська позиція.

ХІД КЛАСНОЇ ГОДИНИ

Організаційний момент.

Повідомлення теми класної години та мотивація навчальної діяльності.

Тема класної години сьогодні «Що означає бути громадянином демократичної держави». Сьогодні ви дізнаєтеся, яким повинен бути громадянин демократичної держави, та ознайомитесь з очікуваними навчальними результатами уроку.

Кого називають громадянином? Що таке громадянськість?

Наведіть кілька прикладів і вчинків людей з розвиненою громадянськістю. Які якості і чому повинні бути притаманні людині з розвиненою громадянськістю?

Поясніть, чому громадська активність громадян є запорукою успішного розвитку громадянського суспільства.

Чим перейняті люди на фотографії? Що їх об'єднує? Який у них настрій? Чому так вважаєте?



Основна частина заходу.

1) Кого називають громадянином?

Розповідь учителя.

Ми з вами живемо в Україні та є її громадянами. Те, якою є наша держава, залежить від нас самих. Стикаючись з тим, що нам не подобається, не слід розраховувати на поліпшення ситуації без нашої участі. Лише ми самі, громадяни України, можемо своєю активною діяльністю сприяти розвитку нашої держави.

Важливо зрозуміти, що називатися громадянином означає мати не тільки права, а й обов'язки. Обов'язки - це те, що людина робить для своєї держави, відображають його любов до нього, турботу про нього і захист його інтересів. Саме в цьому полягає різниця між тим, щоб називатися громадянином і дійсно бути ним.



Робота в загальному колі

Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити питання.

• Що означає бути громадянином своєї держави?

• Наведіть з творів художньої літератури чи української історії приклади вчинків людей, про яких можна сказати, що вони дійсно були громадянами своєї держави.

• Які почуття і якості притаманні громадянину демократичного суспільства.

Робота з художнім твором.

Перед початком розгляду питання вчитель знайомить учнів з розповіддю Василя Сухомлинського «Вічний тополя», після чого вони відповідають на запитання до нього.

Стоїть біля дороги старий-престарий тополя. Взимку тривожно шумлять його голі гілки, а навесні одягається він у зелене листя. Скільки пам'ятаю, коштує він, як сторож.

Якось питаю маму:

- Скільки років тополю? Хто його посадив?

- Не знаю, - відповідає мама.-Скільки пам'ятаю, варто тополя біля дороги. Завжди однаковий.

Питаю старого-престарого дідуся:

- Скажіть, будь ласка, скільки років тополю? Хто його посадив?

- Не пам'ятаю, - відповідає дідусь. - Завжди стоїть біля дороги. Скільки знаю - росте собі і росте. Люди приходять і йдуть, а тополя завжди зростає. Може, це і не тополя, а легенда? Може, дерево це вічне? Може, він народився тоді, коли і наша Україна? Якщо так, то він вічний, тому що Україна наша - вічна.

Запитання.

1) Яке відчуття, властиве авторові, як громадянину України, розкрито в оповіданні?

2) Які інші почуття, на ваш погляд, повинні бути притаманні громадянину демократичного суспільства?





Робота в загальному колі.

Прочитайте легенду про марафонського гінця та обміркуйте у загальному колі. Чому воїн так поспішав до Афін? Чому не зупинився на дорозі для відпочинку? Чи можна його вчинок вважати громадянським? Чому?



В історії Давньої Греції є героїчна сторінка, пов'язана з боротьбою афінян проти Персії. У битві при Марафоні греки перемогли величезну перську армію. За легендою, одразу після завершення битви до Афін попрямував гонець із радісною звісткою. Він біг як був: у бойовому обладунку, зі зброєю, не зупиняючись ні на мить. Подолавши відстань до Афін, що становила 42 кілометри, він увірвався в місто з гуком: «Радійте, ми перемогли!» - і помер на місці від розриву серця.

Побутує думка, що проявити себе справжнім громадянином. можна лише за надзвичайних обставин. Так, однією з найтрагічніших сторінок сучасної історії України була катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Тієї ночі вибухнув один з блоків реактора. На станції виникла пожежа. Почалося швидке радіоактивне забруднення довкілля. Учасники ліквідації аварії згадували:



«Навіть вимірювальні прилади зашкалювали. Білизну ми мали змінювати тричі на день. Вода, яку споживали для пиття і якою милися, була привозною. її доставляли для ліквідаторів у бочках... Двічі на день мусили митися, щоб хоч якось змити той радіоактивний бруд, якого там понабиралися... Пересувалися по тридцятикілометровій зоні транспортом, аби якнайменше перебувати на відкритому повітрі. Але іноді транспортних засобів не вистачало, тоді долали відстані пішки».

З пожежників, які брали участь у її ліквідації, 9 осіб дістали опіки різного ступеня, а один помер у лікарні. За героїзм і мужність, виявлені під час гасіння пожежі, Віталій Правик, Віктор Кібенок (обидва - посмертно) і Леонід Телятников удостоєні звання Героїв Радянського Союзу. Ця сторінка нашої історії назавжди пов'язана з людьми, в серці яких жила любов до інших, до свого дому, краю, батьківщини, з Громадянами.



Вправа мікрофон.

За допомогою уявного мікрофона висловіть свою думку з питань. Чому в тексті слово «Громадяни» написане з великої літери? У чому відмінність між значенням цього слово і поняттям «громадянин країни за народженням»?

На долю кожної держави випадають важкі часи. Навіть сьогодні в Україні є чимало людей, зокрема молодих, які пов'язують свої плани на краще майбутнє з іншими країнами, сподіваючись на те, що там вони зможуть реалізувати себе краще. Проте ми знаємо й інше: протягом багатьох тисячоліть української історії дуже багато людей, які жили і в добрі і в скрутні часи, пишалися своєю належністю до України. Не залежно від того, чи були вони знаними в світі, а чи пересічними людьми, але за певних обставин усі вони виявляли особливі якості, що свідчили про те, що вони є Громадянами.

Ми з вами - громадяни сучасної України, молодої держави в центрі Європейського континенту. Від нас залежить, якою стане наша рідна держава - сильною й розвиненою, з високим рівнем життя її громадян чи слабкою, залежною від волі інших держав, з незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми - громадяни,обираємо тих людей, які керуватимуть державою, ми - громадяни, дотримуючись законів, використовуючи свої права та виконуючи свої громадянські обов'язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо їй рухатися вперед. Ось що таке - бути громадянином своєї держави.





Робота в малих групах.

Працюючи у малих групах, згадайте 1-2 приклади високої громадянськості, які демонстрували наші співвітчизники у різні часи історії. Обговоріть, що ще ви знаєте про те, як ставляться до своєї країни люди не тільки у важкі, а й у часи загального добробуту. Поділіться результатами своєї роботи з класом.



2) Які почуття та якості притаманні громадянину демократичного суспільства.

Щоб зрозуміти, що таке громадянські почуття, необхідно пригадати звичайні людські почуття, пов'язані з іншими людьми: почуття обов'язку до наших батьків, почуття колективізму, співчуття до хворих та немічних тощо. Громадянські почуття пов'язані із суспільством, з країною, де ми живемо: почуття любові до Батьківщини, почуття обов'язку її захищати, почуття поваги до символів держави, її культури, мови, традицій, історїї, почуття громадянської гідності. Громадянські почуття людини закріплюються у її переконаннях, моральних приписах, особистісних громадянських якостях і виявляються в її діях і вчинках.

Процвітання суспільства багато в чому залежить саме від того, які люди його складають. Якщо в країні важко жити, то винна в цьому не тільки влада або зовнішні вороги: значною мірою це залежить від самих громадян цієї країни, від їхніх характерів, волі, почуттів, здібностей, від їхніх громадянських якостей.

Робота в парах.

Прочитайте оповідання Василя Сухомлинського. Що б ви порадили Петру? Чому? Які якості виявив Степан? Чи можна їх вважати громадянськими? Чому?

ГОРИТЬ ІВАНОВА ХАТА

Петро і Степан працювали в полі. Бачать - у селі пожежа. І здалося їм, що горить саме там, де вони живуть, Петро і Степан.

Це, ймовірно, наші хати горять, - сказав Петро.

Поїдемо скоріше додому, - сказав Степан, запрягаючи коней. Петро і Степан швидко поїхали додому.

У кого пожежа?

Іванова хата горить.

Петро полегшено зітхнув і зупинив коней.

Ну, далі не поїдемо, - сказав він. - То що, повертаємо коней назад у поле? - спитав він у Степана.

Для чого повертатися? - здивувався Степан.

Так горить же не у нас. Навіщо даремно гаяти час? Робота в полі стоїть.

Степан здивовано глянув на Петра.

- А ти що, поспішав тільки свою хату рятувати?

Петро мовчав. Степан залишив його з конями, побіг допомагати гасити пожежу. А Петро сидить і не знає, що йому робити, - за Степаном іти чи в поле їхати.

Заможний чоловік дає гроші на ремонт дитячого будинку для того, щоб допомогти дітям-сиротам. Він не купує собі ще один будинок чи автомобіль, а віддає свої кошти на справу, надзвичайно важливу для суспільства і дітей, позбавлених батьківської турботи. Його вчинок є благородним і громадянським. Будь-який громадянський вчинок потребує від людини певного вольового зусилля. Воля допомагає людині подолати в собі такі негативні якості, як лінь, боягузтво, недисциплінованість тощо. Вольові люди діють, коли в їхній свідомості зринають думки: «треба», «я повинен», «необхідно», «хто, якщо не я» і т.п. Вони добре усвідомлюють мету діяльності, самостійно накреслюють шляхи досягнення цієї мети та впевнено ними простують.

Громадянський - властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства.



3) Що таке громадянська позиція людини

У Загальній декларації прав людини зазначено, що кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому тільки і можливий вільний і повний розвиток особистості. Громадянин, який хоче жити у демократичному суспільстві, який хоче бути господарем власного життя, завжди засвідчує свою громадянську позицію. Така позиція потребує насамперед відповідального ставлення до виконання громадянських обов'язків. Наприклад, брати участь у виборах — це не тільки право громадян, а й дуже відповідальний обов'язок. Щоб зробити правильний вибір, виборець має бути добре обізнаним з проблемами України і знати, що пропонують народу кандидати. Не менш важливим є вміння висловити свої погляди, підтримати справедливе рішення чи протестувати проти помилкового й несправедливого. Участь в управлінні державою, почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальне добро рідного міста, містечка, села. Впорядковуючи чи ремонтуючи дитячий садок, дитячий чи спортивний майданчик, беручи участь у шкільному самоврядуванні, очищуючи від сміття територію свого двору, облаштовуючи квітник чи садок біля будинку, ви допомагаєте державі, чините як свідомі громадяни.

Громадянська позиція дітей і дорослих виявляється в їхньому прагненні брати участь в обговоренні та розв'язанні спільних проблем.

Подумайте, може, варто утворити орган громадського самоврядування - раду вашого будинку, двору, вулиці, мікрорайону, школи, класу - це допомагає розв'язати багато нагальних проблем: чистота та порядок біля будинку і в школі, виховання дітей, навіть захист від злочинів. Виявляйте ініціативу!

За Загальною декларацією прав людини діти і дорослі мають право проводити мітинги і збори, створювати свої організації. Водночас нікого не можна примусити вступити до будь-якого об'єднання або відмовитися від своїх переконань. Діти також мають право висловлювати власну думку в питаннях, які стосуються їх самих. Тому в демократичних країнах створюються дитячі організації й організації із захисту прав дітей. Завдяки таким організаціям держава краще обізнана з інтересами дітей і приймає важливі для них рішення.

Робота в малих групах.

Запишіть на аркуші паперу, що з того, з чим ви стикалися в школі чи по дорозі до школи, потребує вашої активності та громадянської позиції. Складіть усі записи до одного пакунка. Об'єднавшись у малі групи, витягайте з пакунка по одному аркушу і обміркуйте їхній зміст. Подумайте і запропонуйте класові конкретні справи, які слід зробити для поліпшення вашого життя.



Узагальнення та підбиття підсумків.

Поверніться до фотографії, яку опрацювали на початку уроку, та подумайте, які громадянські якості повинні виявитися в людей під час подібних акцій. Якими є моральні правила їхнього спілкування? Поясніть свою думку.

Напишіть листа Президентові України з пропозиціями, як можна поліпшити життя дітей в нашій країні. Не забудьте обміркувати його зміст з однокласниками. Вирішіть, які з них варто було надіслати.

Сьогодні ви отримуєте невеличке домашнє завдання. Прогляньте одну-дві місцеві газети. Знайдіть в них повідомлення про приклади активності громадян, прояви громадянської позиції. У чому вона полягала? Чи досягли мети громадяни? Коротко запишіть отриману інформацію.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал