Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості



Сторінка4/4
Дата конвертації12.01.2017
Розмір0.7 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4
Методична розробка

Творчість керівника гуртка позашкільного закладу: шляхи звільнення від штампів та стереотипів.

„ Педагогіка життєтворчості – це спроможність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, насамперед свій розум: допомогти їй напружити інтелектуальні сили, навчити розуміти та створювати красу своїм трудом, своїми зусиллями. Хай дитина повторює те, що ює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння і плід власних зусиль, вона – творець, а її розумова діяльність – творчість”. Так визначив педагогічну творчість великий педагог В.Сухомлинський. Загальновідомо, що практично немає жодної нормальної дитини, яку б природа не наділила прихованим творчим потенціалом. Який же чинник є умовою та засобом його виявлення? Досвід дає однозначну відповідь – творчий педагог. Але виховання творчості вихованців гуртків та студії РБДЮ є в першу чергу результатом роботи педагога. Ми часто ставимо перед собою питання: як створити у позашкільному навчальному закладі умови для творчості педагога та його вихованців і як керувати її розвитком?



Поняття творчості. Ознаки та східці творчості.

Сучасна наука дає наступне визначення творчості: діяльність, яка породжує щось якісно нове та яка відрізняється неповторністю, оригінальністю й нове та яка відрізняється неповторністю, оригінальністю й суспільно-історичною унікальністю.

Специфіка педагогічної творчості керівника визначається передусім тим,що об’єктом і підсумком її є створення особистості. Це дуже точно помітив відомий російський педагог В.Вахтеров: „ Якщо виховання –мистецтво, то це вище з усіх мистецтв, тому що має справу не з мармуром, не з полотном і фарбами, а з живими людьми, і тоді школа є вищою художньою студією”.

До того ж, перед педагогом-позашкільником постає величезна кількість важко прогнозованих чинників, які впливають на формування особистості ( приміром: умови, характери, смаки, спадкоємність, традиції, долі, оточення тощо). Не кажучи вже про зміст, теми, форми, засоби, прийоми, що завжди варіюються. Усе це, з одного боку, створює великі труднощі в роботі, з іншого – надає простору для творчості.

Таким чином, праця педагога –позашкільника нетворчою не буває і бути не може, бо неповторні діти, обставини, особистість самого вихователя, і будь-яке педагогічне оптимальне рішення має виходити завжди з нестандартних умов.

Які ж здібності людини слугують сходинками до педагогічної творчості? Творчого керівника гуртка вирізняє постійний пошук оптимальних виховних, методичних та будь-яких інших педагогічних рішень.Успіх у роботі є супутником тільки тих педагогів-позашкільників, у кого й загальнолюдські якості, загальна культура особистості є високорозвиненими. Останнє поняття багатогранне, воно вміщує в себе різнобічність зацікавлень, розвинутий інтелект, широкий кругозір, ерудицію, суспільну активність, гнучкість мислення і коректність поведінки, скромність і такт, уміння спілкуватись, працювати в колективі, доброзичливість, оптимізм, порядність тощо. Та навіть за розвиненої у педагога спроможності до творчості, але за недостатнього рівня загальної культури, його знахідки, винаходи не дають виховного ефекту, а нерідко призводять навіть до негативних результатів.

Професіональне зростання педагога-позашкільника, без сумніву, завжди пов’язане із пошуком відповіді на запитання „як виховати творчу особистість?” Але, на жаль, деякі педагоги не усвідомлюють, що відповідь на нього ніколи не формується на пустому місці. У його основі стоять запитання: „Що? Навіщо? Чому? Як?” Адже основою професіоналізму є теоретична підготовленість.

А продуктивними сьогодні є г н у ч к і п е д а г о г і ч н і т е х но л о г і ї.

Розвиток творчості слід планувати, спираючись на аналіз виховного процесу, вияв проблем у житті конкретного позашкільного закладу, вивчення особистості кожного педагога.

З цією метою в Немирівському Будинку дітей та юнацтва на засіданнях методоб’єднань, семінарах-практикумах традиційно проводиться анкетування керівників гуртків та студій естетичного напряму. Більша частина керівників гуртків, секцій самокритично ставиться до своєї роботи, вміє побачити проблему, що важливо для розвитку творчості. Свої стосунки з дітьми вважають „добрими” , всі анкетовані, а ось конфліктних стосунків практично не виявилось.

Тішить те, що наші педагоги цікавляться проблемами методики виховної роботи, розробкою та проведенням занять з використанням інтерактивних методів навчання.

Навіть серед інтерактивних методів навчання є інноваційні й традиційні, і популярні і не дуже. Безперечно одне: усі вони цікаві, якщо добре продумані і підготовлені.

Ми запам’ятовуємо 10% із того, що читаємо, 20% того, що чуємо,30 % того, що бачимо, 50 % того, що бачимо і чуємо, 70% того, що самі кажемо, і 90% того, що говоримо і робимо.



Інтерактивні методи навчання: ми кажемо, слухаємо і робимо водночас.

Найпопулярніший метод –« мозковий штурм».

Це – метод, за допомогою якого група людей, зібравшись разом, намагається розв’язати якусь проблему.

Перший і основний принцип мозкового штурму полягає в тому, що ніхто не повинен висловлювати оцінку або критику на адресу будь-якої ідеї, що виникла в ході обговорення.

Мозковий штурм починається з того, що всім пропонується поділитися ідеями, які прийшли їм на думку з приводу обговорюваної проблеми. Особливо вітаються незвичні ідеї. Учасникам мозкового штурму пропонується відійти від традиційного підходу до проблеми.

Метод мозкового штурму припускає, що кожна людина має творчі здібності, але певні внутрішні та соціальні чинники не дають ій ності, але певні внутрішні та соціальні чинники не дають ій змоги повною мірою використовувати свій творчий потенціал. У ході мозкового штурму всі обмеження усуваються, і потенціал може бути використаний повністю.

Мозковий штурм ( МШ) – один із найпопулярніших методів навчання і групової роботи. Мета першого етапу МШ – запропонувати якнайбільше варіантів відповідей на запитання. Ця стадія не передбачає обговорення, критики, оцінювання пропозицій. Тому МШ дуже добре працює на самому початку процесу розв’язання проблеми або в тому випадку, якщо цей процес зайшов у глухий кут.

Мозковий штурм” або „Брейн-штурмінг” – групове розв’язання творчих ігрових проблем, яке може сприяти подоланню стереотипів.

Вихованці-гуртківці - учасники „ штурму” розміщуються обличчям одне до одного, педагог ставить характерну ознаку перед групою і пропонує розв’язати цю проблему в кількох варіантах за невеликий проміжок часу. Всі виступи записуються. Гуртківцям не забороняється для уточнення використовувати навчальний матеріал, свої записи. Проведенню „штурмінгу” передує список навідних запитань або завдань, заохочення вихованців до несподіваних асоціацій. Педагог не повинен допускати критику учнівський ідей. Вихованців у процесі дискусії: обговорення підводять до формулювання висновків. Іноді доцільно поділити учасників на дві групи – генераторів ідей та критиків.

Хотілося б звернути увагу на використання інформаційних інтерактивних методів навчання ( ІМН).

Це способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою обміну матеріальними або духовними цінностями. Наведу деякі ідеї, що можуть зреалізувати ці методи і які використовуються на практиці в роботі керівників гуртків та творчих об”єднань нашої позашкільної установи.

МОЄ ІМ”Я”. Учасники ( гуртківці0 вихованці) називають своє ім”я, пригадують цікаву, кумедну, яскраву історію, пов’язану з ним. Така інформація дає змогу запам’ятати ім”я кожного учасника.

Особливо це важливо під час перших організаційних занять в гуртках, об”єднаннях тощо.

ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО”. Учасники працюють в парах. Перш ніж назвати своє ім”я, запропонуйте їм подивитись один на одного і всміхнутися.

ХВИЛИНИ МОГО ЖИТТЯ”. Учасники записують щось цікаве, дивовижне, що відбулось в їхньому житті. Керівник збирає описи, формує сторінку „ Хвилина мого життя”. Наступне заняття починає із цієї сторінки. Отримана інформація прискорює знайомство в групі, дає змогу запам’ятати ім”я кожного.

ПАПЕРОВІ ЛІТАКИ”. Слухачі записують своє імя та номер телефону. Запускають „паперові літаки”. Учасники вибирають один „літак” і знаходять його господаря. Цей учасник може бути партнером для о господаря. Цей учасник може бути партнером для роботи в парі.

ІМЕННІ ЖЕТОНИ”. Учасники готують особисті жетони за допомогою підготовленого викладачем матеріалу ( папір, клей, ножиці, стрічки тощо). На жетонах пропонується подати характерологічну інформацію.

МАНДРУЄМО РАЗОМ”. Слухачам дається нитка. Кожен учасник по черзі подорожує пальцями вгору і вниз, називаючи своє ім”я і розповідаючи щось цікаве про себе. „Мандри” припиняються тоді, коли всі учасники назвуть себе і розкажуть цікаву історію з власного життя.

Як відомо, на людину впливають численні інформаційні потоки, що сприймаються за допомогою слухового, зорового та кінестетичного каналів. Наприклад, до слухових інформаційних ІМН, із наведених вище, можна віднести „ Моє ім”я, до зорових – „Перше знайомство”, до кінестетичних „Мандруємо разом”. Як відомо, гратися люблять усі, а особливо діти. Звичайно, для того щоб правильно і професійно гратися, навчаючись, мають бути відпрацьовані правила гри. Чим чіткіші і конкретніші правила, тим ефективнішим буде результат. Адже, конструюючи гру, ви уявляєте чітку мету і завдання.

На сьогодні найефективнішим методом навчання визнано ігрові методи, основною особливістю якої є емоційна напруга учасників. Чим конкретніші правила гри, тим ефективніший результат.

У правилах гри віддзеркалені характеристики реальних процесів і явищ, які існують у прототипах моделюючої реальності. Крім того, наявні правила суто ігрового характеру. Якщо ними не керуватися, то гра перестає бути грою, перетворюється на заняття тренувального типу.



Вимоги до правил гри сконцентровані в кількох п о л о ж е н н я х:

- правила містять обмеження, що стосуються технології гри, регламенту ігрових процедур, ролей і функцій педагогів-ведучих, системи оцінювання;

- правил не повинно бути занадто багато ( не більше 5 -10), вони можуть бути родемонстровані аудиторії на плакатах або за допомогою технічних засобів;

- характер правил забезпечує відтворення реального і ділового контекстів гри;

- правила пов’язані із системою стимулювання та інструкціями гравцями.

До переліку основних правил можна віднести дотримання регламенту, застосування активних форм подання інформації, питання дискусійного характеру.



СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ забезпечує самоконтроль і контроль рішень, що приймаються, створює атмосферу змагання; дає змогу оцінити роботи ігрових груп. Система, перш за все, має будуватися, як система само оцінювання гравців, а потім – як система оцінювання педагогом – ведучим.

Висновки педагога та рефлексія учасників на завершальному її дагога та рефлексія учасників на завершальному її етапі становлять основу навчального і виховного сенсу гри. Тут

здійснюється аналіз причин, що зумовлюють фактичні результати.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ гри передбачає наявність таких матеріалів, як проспект і параметри гри, набір реальної та ігрової документації. Методичні рекомендації деталізуються залежно від рівня професійної підготовки слухачів для роботи з об’єктом імітації.

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ гри : У сценарії гри обґрунтовується застосування ТЗН, які обираються залежно від цілей і змісту гри.

Керівники гуртків та творчих об”єднань нашого РБДЮ мають в своєму творчому доробку розробки, сценарії ділових ігор для вихованців різного віку.

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку Горбенко Л.П. «Методична робота в ПНЗ як засіб розвитку професійної компетентності педагогів»

Методична розробка присвячена теоретичному і практичному обґрунтуванню науково-методичної роботи з педагогічними працівниками ПНЗ на рівні методичної служби. Робота має теоретичну і практичну складову. Матеріали досвіду роботи методичної служби Немирівського Будинку дитячої творчості ілюструють кроки практичної реалізації представленої розробки. Основним завданням автор визначає спрямування науково-методичної діяльності як ефективного засобу оптимізації навчально-виховної та методичної роботи в позашкільних навчальних закладах. Додатки роботи заслуговують особливої уваги. Автор пропонує низку науково-методичних розробок, які можна використовувати у практиці ПНЗ для слухачів категорії - керівники гуртків і методисти ПНЗ.

Відповідно до викладеного вище подана методична розробка Горбенко Л.П. «Методична робота в ПНЗ як засіб розвитку професійної компетентності педагогів» може бути рекомендована до друку як завершене навчально-методичне видання.



Кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії і освіти дорослих, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Я.Л.Катюк



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал