Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості



Сторінка2/4
Дата конвертації12.01.2017
Розмір0.7 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4

2.1. Науково-методичне забезпечення позашкільного педагогічного процесу в Немирівському Будинку дитячої та юнацької творчості.

Сьогодні позашкільна діяльність в Україні виходить на якісно новий рівень. Гуманізація освіти, диференціація навчання спрямовують педагогічний процес на розвиток творчої особистості.

Докорінні зміни в організації, структурі і змісті роботи Немирівського Будинку дитячої та юнацької творчості внесли суттєві корективи в організацію науково-методичної роботи. Невідпрацьованість теоретико-методологічних проблем додаткової освіти, науково обґрунтованих уявлень про професійну діяльність педагога викликали необхідність науково-методичного обґрунтування. Особливості організації навчального процесу, розробка нових навчальних планів та програм, пошук нових та ефективних форм роботи, які б сприяли досягненню основної мети, зумовили оновлення змісту та структури позашкільного закладу.

Оскільки одним із головних завдань діяльності Центру є методологічне, теоретичне та науково-методичне забезпечення розвитку та функціонування єдиної системи одержання наукових знань у позашкільному закладі,то насамперед перебудова торкнулася змісту методичної роботи, адже зміст складає комплекс взаємопов’язаних напрямів підготовки педагога: загально-культурної, методологічної, методичної, виховної, управлінської, психолого-педагогічної тощо.

Концепція розвитку Центру позашкільної роботи Немирівського Будинку дитячої та юнацької творчості передбачає особистісно зорієнтований підхід до організації діяльності закладу, який враховує особливості й психофізичні якості всіх суб”єктів навчально-виховного процесу.Вивчення наукових досліджень з питань організації науково-методичної роботи, досвіду роботи інших позашкільних навчальних закладів дало змогу визначити вимоги до системи науково-методичної роботи:

- оптимальність структури та змісту адекватних професійному рівневі й запитам педагогів;

- науковість і актуальність ;

- цілісність , що передбачає взаємозумовленість, взаємозв”язок між усіма структурними ланками, наскрізність змісту і його конкретизація стосовно кожної з них;

неперервність процесу підвищення педагогічної майстерності окремого педагога і педагогічного колективу;

- добровільність участі, демократизм в організації і виборі форм науково-методичної роботи кожним педагогом; індивідуалізація; відкритість і систематична оновлюваність; багатоваріативність,прогностичність; науковий рівень управління; технологічна проробленість.

Заміна інформаційного підходу в методичній роботі на методику особистісно зорієнтованого розвитку педагога допомогла відмовитися від стереотипів, сміливіше використовувати нетрадиційні методики в навчально-виховному процесі.

Системоутворюючим напрямом у змісті науково-методичної роботи є постійне поглиблення знань з педагогіки, теорії й практики виховання, оволодіння інноваційними педагогічними технологіями. Особистість педагога відкрита для креативного та оптимістичного сприйняття складних змін ,що відбуваються у суспільстві, здатного виконувати найскладніші соціальні замовлення, потрібно плекати у колективі, щоденній організації педагогічного процесу, створюючи обстановку інтелектуально насиченого середовища, атмосферу співтворчості, взаєморозуміння, спрямована на створення інноваційного професійного поля, формування педагога-психолога, дослідника. Об”єднуючим началом є творчий задум, ідея, а саме: ідея життєтворчості особистості.

На сьогоднішній день методична робота БДЮТ передбачає систему взаємопов’язаних дій і заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду і конкретному аналізі труднощів педагогічних кадрів. Вона передусім спрямована на всебічно якісне підвищення професійного рівня педагогів, на збагаченні та розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, на створення сприятливих умов для творчої їх праці та досягненні головної мети. Новаторське визначення завдань щодо роботи з вихованцями на основі моніторингу якості позашкільної освіти поставило нові вимоги до методичного забезпечення.

У відповідності до конкретного педагога методична робота Будинку дитячої творчості спрямована на збагачення знань працівників, розвиток мотивів творчої діяльності, розвиток сучасного стилю мислення, педагогічної техніки та виконавського мистецтва. У відповідності до педагогічного колективу методична робота спрямована на його згуртування, залучення до науково-дослідницької та експериментальної діяльності з метою цілеспрямованої розробки нових технологій позашкільної освіти й виховання. Основні функції методичної діяльності визначаються на основі аналізу та моніторингу якості навчально- виховного процесу.

Вирішення всіх завдань вимагає пошуків творчих шляхів удосконалення всіх ділянок методичної роботи, підвищення ефективності праці педагогів, систематичного озброєння їх глибокими і міцними знаннями.

У зв’язку з цим система методичного забезпечення передбачає:

• створення інноваційної освітньої системи;

• надання такої методичної допомоги працівникам, яка б дала можливість включатися в творчий педагогічний пошук, вчила б новим підходам у педагогічній роботі шляхом впровадження нових форм методичної допомоги;

• роботу з підвищення професійного рівня педагогічних кадрів;

• вивчення, узагальнення та пропаганду педагогічного досвіду працівників установи;

• допомогу у творчій розробці навчальних планів, навчальних програм із певних напрямів та дисциплін;

• ознайомлення та опрацювання сучасних методик та досвіду вітчизняних та зарубіжних фахівців з метою використання елементів цих методик у роботі;

• проведення дослідно-експериментальної діяльності;

• комплексну діагностику інноваційних модулів у структурі навчального процесу та інтенсивне застосування в практичній діяльності.

Вирішенню цих завдань сприяє цілеспрямована та багатопланова система організаційно-методичного впливу на всі ланки навчально-виховного процесу.

Успіх діяльності позашкільного навчального закладу багато в чому визначається структурою методичної роботи. Організаційна структура методичної роботи підпорядкована загальній структурі закладу. Діяльність творчих груп зосереджена на розв”язанні такої проблеми, як впровадження ідей педагогіки життєдіяльності у полі зору методичної служби – механізми мотивації до самовдосконалення професійної діяльності. У кожному відділі на основі тестування, самоаналізу, експертних оцінок оформлені діагностичні карти. Самоосвітня робота педагогів, діяльність творчих груп планується згідно з діагностуванням.

Організація цієї роботи залежить від професійної та соціально-психологічної підготовки менеджерів позашкільної освіти – керівників усіх рівнів, для яких у закладі теж організовано методичний семінар.

На нашу думку значну роль в удосконаленні навчально-виховного процесу відіграє психологічна підготовка керівника творчого об”єднання. Результати вивчення знань педагогів з питань психології показали, що більшість керівників гуртків мають елементарні уявлення про особливості вікової психології, а використовують у практичній діяльності й того менше.

Тобто загальний рівень психологічної грамотності педагогічних кадрів досить низький. Керівникам творчого об”єднання бракує знань з теорії психології навчання й виховання, що часто приводить до небажаних конфліктних ситуацій, які згубно позначаються на психологічному стані окремих вихованців, ведуть до зниження якості освітнього процесу. Отже, потрібна докорінна перебудова психологічного мислення керівника творчого об”єднання, щоб він перебував у постійній готовності мобільно й адекватно реагувати на всі зміни освітньої ситуації в закладі, не допускав формування стереотипів у своїй діяльності, своєчасно поповнював педагогічний арсенал, стояв на твердих позиціях чіткого усвідомлення себе як суб”єкта здійснення місії закладу. Професійно-педагогічне самовдосконалення керівників творчих об”єднань з пробем психологї життєтворчості особистості в закладі забезпечує семінар “Психологія розвитку творчої особистості”.

Методична рада закладу бачить своє завдання в тому, щоб спрямувати процес підвищення кваліфікації педагогів закладу на оновлення і суттєве доповнення отриманих психолого-педагогічних знань, вивчення нових технологій організації навчально-виховного процесу, узагальнення і впровадження кращих здобутків позашкільної освіти. Завдання полягає в тому , щоб реалізувати нову парадигму позашкільної освіти, згідно якої керівник творчого об”єднання не виконавець, а творець навчально-виховного процесу.

Використання навчально-діяльнісного підходу в системі методичної роботи як домінуючого фактора дає змогу педагогові моделювати різні види навчально-виховної діяльності з вихованцями. Такий підхід оцінюється позитивно, оскільки педагоги, використовуючи запропоновані технології чи створюючи їх самостійно, рухається до професійних висот через творче пізнання професійної діяльності і через самопізнання себе у цій діяльності.

Навчально-пізнавальна діяльність педагога включає в себе різні її види: моделювання навчально-виховного процесу і вибір навчального матеріалу; організацію діяльності вихованців, формування інтересу до певної проблеми; контроль і аналіз виконаного завдання, корекцію навчально-виховного процесу; аналіз діяльності та її результатів.

Зміст, форми, методи і засади методичної роботи визначаються на основі оцінки рівня професійних знань, умінь і мотивів діяльності педагогів. Головні методи такої оцінки – аналіз вирішення навчально-професійних ситуацій, тестування, анкетування, самоаналіз діяльності.

Методична рада Немирівського Будинку дитячої творчості розробила науково-методичне забезпечення для вивчення рівня професійної компетентності педагогів. До пакету документів входить: програма інноваційного навчання педагогів, орієнтована проблематика індивідуально-творчих робіт, кваліфікаційна характеристика педагога, критерії відстежування діяльності закладу. Головним в цьому пакеті є кваліфікаційна характеристика, що визначає професійні функції керівників творчих об”єднань, які конкретизуються необхідністю отримати відповідні знання та вміння . Професіограму педагоги використовують для самооцінки своїх знань та вмінь, а також для експертної оцінки професійних якостей у ході ділових ігор та аналізу конкретних ситуацій.

Усім зрозуміло, що освітня діяльність позашкільного закладу має певні відміни від шкільної освітньої діяльності. Тому методична служба Будинку дитячої творчості йде шляхом не дублювання цієї системи, а знаходить свій найоптимальніший варіант, в основу якого покладає соціальний захист дитини — наданням допомоги у поглибленні знань, стимулюванні розвитку розвитку нахилів і здібностей у різних галузях практичної життєвої діяльності. Для цього створюються всі умови для підготовки педагогів, спроможних працювати в умовах закладу нового типу із збереженням деяких традиційних форм роботи.

Для удосконалення методичної роботи створено лабораторію психолого-педагогічних досліджень, ( моніторинг )діяльність якої пов’язана з вивченням факторів, що впливають на ефективність навчально-виховного процесу, здійснення психолого - педагогічної діагностики педагогічного та дитячого колективів в умовах переходу від гуртків до освітніх структур. Дослідження проводяться з використанням наукових методик ( Фідлера ).



Основними завданнями діагностування стали :

• визначення критеріїв професійної придатності педагогів для роботи в нових умовах ;

• адаптація та стандартизація наявних психологічних методик для застосування їх в умовах позашкільного закладу;

• створення програми соціально—педагогічних досліджень серед педагогів з оцінкою їх педагогічних якостей, корекцією та подальшим прогнозуванням їх діяльності.

На рівні дитячих колективів проводяться соціально-психологічні дослідження з метою аналізу переходу закладу на новий статус, створення таких структур, які допоможуть вихованцям адаптуватися в реальних соціальних умовах.

Результати цих досліджень стали матеріалом для остаточного створення системи методичного забезпечення з акцентом на науково-практичну спрямованість.

З метою цілеспрямованої постановки проблем і завдань на навчальний рік, формування напрямів діяльності навчально-методичною частиною проводиться ретельний аналіз навчально- виховного процесу. Під час співбесід при директорі (підсумкових і проміжних) з керівниками структурних підрозділів визначаються невирішені проблеми, недоліки, накреслюються шляхи їх усунення. Потім проводиться діагностування всіх категорій працівників: керівників, педагогів, концертмейстерів, акомпаніаторів, тренерів з метою виявлення труднощів у їх роботі. Для цього навчально-методичною частиною розробляються діагностичні анкети, які ретельно аналізуються.

Під час аналізу визначаються позитивні та негативні тенденції. Все це враховується при плануванні засідань методичних об’єднань, методичних рад, інструктивно-методичних нарад, школи молодого педагога тощо. Аналіз наслідків діагностування дає змогу виявити рівень його професійної підготовки, раціонально та змістовно спланувати методичну роботу.



2. 2. Роль методичної Ради в оновленні змісту роботи позашкільного закладу.

Керівним ядром науково-методичного забезпечення педагогічної діяльності є науково- методична Рада, до складу якої входять керівник експериментального майданчика, консультанти освітніх підрозділів, директор позашкільного закладу, заступник директора з навчально- виховної роботи,методист. Під керівництвом науково- методичної ради проводиться розробка науково обгрунтованих підходів до оновлення змісту діяльності, критеріїв, визначаються принципи відбору та структурування змісту позашкільної освіти.



Змістом роботи методичної ради є:

  • здійснення цілеспрямованої систематичної організаційно-наукової роботи в межах експерименту;

  • організація та проведення поетапної діагностики стану навчально- виховного процесу в межах експериментальної діяльності;

  • організація експертної оцінки результатів експерименту,узагальнення одержаних результатів і визначення основних висновків.

Методична служба позашкільного закладу координує та здійснює методичну роботу через систему методичної взаємодії з керівниками освітніх структур та педагогічними кадрами, зокрема:

  • вивчає нові форми і методи навчально-виховної діяльності, творчо використовує їх у роботі з педагогічним колективом;

  • надає допомогу педагогічним кадрам у складанні програм додаткової освіти;

  • розробляє програми підвищення кваліфікації педагогічних кадрів,

  • організовує роботу методичної ради,

  • школи молодого педагога та педагога-початківия ,

  • роботу методичних семінарів-практикумів,

  • займається підготовкою та проведенням атестації,

  • готує проведення тижня передового педагогічного досвіду та тижня молодого педагога;

  • вивчає, узагальнює досвід педагогів;

  • пропагує новинки науково- -методичної літератури тощо.

Навчально-методична частина використовує різноманітні форми організації методичної роботи: групові, масові, ідивідуальні, поєднуючи традиційні і нетрадиційні. Перевага надається нетрадиційній системі, що базується на особистісно орієнтованій моделі підготовки і підвищення кваліфікації педагога, якій властива творчість, різноманітність, динамізм.

На основі цієї моделі в організації методичної роботи керуємося новою системою принципів, які полягають у спрямованості на постановку педагога в об’єктивно-суб’єктивну позицію, при цьому робиться акцент на мобільність та динамізм методичної роботи, навчання, аналіз власної педагогічної діяльності на науково-теоретичному рівні.



Традиційні форми: педагогічна рада, інструктивно-методична нарада, методична рада, методичні об’єднання, семінари- практикуми, співбесіди, наставництво, самоосвіта, індивідуальні методичні консультації, психолого-педагогічні семінари тощо.

Серед нетрадиційних форм методичної роботи вибираються такі, що посилюють наукову спрямованість та практичну діяльність: проблемні семінари, консультації з науковцями, творчі лабораторії, методичні аукціони, тижні передового досвіду та молодого педагога, взаємовідвідування занять, фестивалі педагогічних ідей тощо.

Організація всієї методичної роботи спрямована на формування інноваційного стилю діяльності педагогів.

Головною формою методичної роботи є педагогічна рада колективу: установча (постановка проблем,шляхи їх вирішення) та підсумковування ( екпертна оцінка діяльності за навчальний рік .

Педагогічна рада підрозділів проводиться кожної чверті і ставить за мету : аналіз навчально- виховного процесу, аналіз і апробація навчальних програм, їх виконання, виявлення наявних слабких місць, а також накреслюються шляхи їх вирішення. Проведення педагогічної ради дає змогу кожному педагогу визначити своє місце в загальній педагогічній діяльності, аналізувати творчу діяльність вихованців.Інструктивно-організаційні наради колективу проводяться з метою ознайомлення з поточною діяльністю педагогічного колективу, з наслідками контролю за навчально-виховним процесом, аналізу результатів проміжних діагностувань. Інструктивно-організаційні наради керівників структурних підрозділів — це ознайомлення з інструктивно-методичними, нормативними документами Міністерства освіти і науки України, наказами місцевих органів управління освіти; вирішення організаційних питань; аналіз і синтез проблем, пошук їх вирішення.

2.3 .Роль методичних об’єднань керівників гуртків у підвищенні професійної майстерності рівня педагогів.

Пошук ефективних форм методичної роботи, накопичення необхідного науково- методичного та інформаційно- аналітичного потенціалу проходить через систему постійно діючих методичних об’єднань підрозділів, які мають велике значення у підвищенні професійного рівня педагогів. Методичні об’єднання допомагають вибирати шляхи, орієнтовані на розвиток кращих ідей, використовувати потенціал досвідчених педагогів. Використання діагностичних методів у системі їх роботи дає можливість побудувати і спланувати роботу за принципом індивідуального підходу з урахуванням конкретних запитів педагогічних працівників. Тематичні семінари та форми методичної роботи присвячуються розгляду теоретичних питань організації навчального процесу (методика, технологія) і передбачають відпрацювання окремих елементів навчання, прийомів, технологій тощо.

Поєднання теоретичних знань з практичними завданнями при проведенні методичних об’єднань є запорукою позитивної роботи не лише педагога, але й підрозділу в цілому. Під час їх проведення використовуються активні методи, що сприяють творчому зростанню педагогів, а саме: моделювання занять, розв’язування ситуаційних задач,ділові, рольові, організаційно- діяльнісні ігри, дискусії, творчі звіти, організація динамічних ситуацій, інформаційний калейдоскоп тощо. На засіданнях методичних об’єднань проводиться активний обмін думками, знахідками, ідеями та технологіями впровадження їх у практичнуи діяльність, проводиться аналіз і корекція об’єднань спрямована на розв’язання таких проблемних питань:

• розвиваюче навчання та його роль у підвищенні інтересу до вивчення іноземних мов (школа іноземних мов);

• методика викладання хорового співу та впровадження методики К.Орфа (музична школа);

• безперервність навчання у викладанні предметів образотворчого циклу (школа образотворчого мистецтва);

• інноваційна технологія формування пізнавальної діяльності учнів (театральна школа);

• моделювання різноцільових занять для молодшого віку (школа іноземних мов);

• модифікація підготовки учнів до науково-практичної діяльності (екошкола);

• пошук нових шляхів формування творчої особистості (Дитячяа рада ) та ін.

На засіданнях методичних об’єднань створюються умови для самореалізації та самооцінки педагога, переосмислення його діяльності. Таким чином, методичне об’єднання стає акумулятором інновацій педагогічного та практичного досвіду позашкільного закладу .Систематична робота проводиться в позашкільному закладі з удосконалення та посилення атестації як стимулу професійного росту педагогічних кадрів. За останні п’ять років робота з підготовки та проведення атестації набула планового та всебічного характеру. Підсумком атестації стало проведення творчих звітів педагогів. На основі вивчення системи роботи створюється каталог перспективного досвіду та відеотека навчально- виховного процесу. На основі отриманих даних складаються діагностичні карти.Склалася певна система створення авторських програм.

Авторські програми являють собою чітку, науково- обгрунтовану систему комплексного надання освітньої підготовки, в якій діяльність всіх структурних підрозділів організаційно та методично пов’язані.

Навчально- методичною частиною розробляються алгоритми проектування програм (етапи роботи над програмами):

• визначення освітньої галузі та авторського колективу;

• створення фонду даних для написання програми;

• створення банку наявних технологій (вивчення документів, ознайомлення зі шкільними програмами тощо);

• Діагностика можливостей позашкільного, закладу, результати якого враховуються при створенні проекту програми (аналіз умов: кадри, матеріально-технічна база, науково- методичне забезпечення тощо);

• робота над створенням проекту програми;

• обговорення проекту на методичній раді з метою внесення коректив;

• рецензування;

• проведення експертизи програми та її апробація.

Чітко відпрацьована система рецензування програм, яка показала високий рівень інтелектуального потенціалу викладацького складу працівників у позашкіллі.

З метою удосконалення педагогічної майстерності, підвищення фахового рівня, виявлення творчих, талановитих працівників проводиться тиждень передового педагогічного досвіду та тиждень молодого педагога. В межах цих тижнів використовуються нетрадиційні форми методичної допомоги працівникам:

• день відкритих уроків досвідчених педагогів ;

• панорама педагогічних знахідок( нестандартні заняття );

• переклик творчих справ;

• технологія проведення перших занять ; звіти педагогів;

• творчі зустрічі молодих педагогів з їх наставниками за круглим столом;

• виставки напрацьованих матеріалів;

• творчі виставки вихованців;

Відвідування занять проводиться навчально- виховною частиною та керівниками як у межах тижнів передового досвіду, молодого педагога, так і в межах тематичних перевірок.

Методичний кабінет та навчальна частина є центром вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. У планах роботи педагогічних рад та методоб’єднань передбачене обговорення питання вивчення та впровадження у навчально- виховний процес передового педагогічного досвіду.

З метою вивчення досвіду роботи педагогічних працівників із найактуальніших питань організації навчально-виховного процесу практикуються такі форми , як «Творчий звіт колективу підрозділу», «Творчий звіт методичного об’єднання», конкурси, ярмарки педагогічної майстерності.

Питання вивчення досвіду постійно розглядаються на засіданнях методичних рад, інстуктивно- методичних нарадах, засіданнях м/о тощо.

Ефективними формами роботи з педагогічними поацівниками позашкільного закладу є проблемні семінари, семінари- практикуми.Вони ґрунтовно готуються.

Не менше як за місяць працівники методичної служби починають відвідувати заняття,вивчають, рецензують і коректують письмові джерела, обов’язково до цієї роботи залучаються члени методичної ради.

Вони надають необхідну науково-методичну допомогу педагогам. Найефективнішими формами надання допомоги є: розробка науково-методичних рекомендацій; методичне керівництво підготовкою кадрів до здійснення навчально- виховного процесу.

В позашкільному закладі діє школа молодого педагога. Основною функцією школи молодого педагога є поступове формування професійних умінь та навичок, які відповідають вимогам сьогодення, до педагогічної науки та практики, що зумовлюють виконання завдань педагогічного колективу. Зміст роботи школи розрахований на навчальний рік.

Особливістю організації методичної роботи в закладі є відхід від репродуктивної методики та інструктування. Керівники творчих об”єднань самі аналізують, узагальнюють результати своєї роботи, розвиваючи своє педагогічне мислення. Посилюється їхня діагностична функція, поглиблюється методологічна і теоретична підготовка. Методичні прийоми вони обирають, виходячи із закономірностей розвитку позашкільної освіти і виховання.

Керівники творчих обєднань підвищують свою педагогічну майстерність у творчих групах, педагогічних студіях, методичних об’єднаннях . Серед поширених форм методичної роботи з педагогами – дискусії, організаційно-діяльнісні ігри, моделювання занять, творчі звіти, презентації ідей, презентації ідей, проектів, програм, тренінги.

У закладі проводиться конкурс “Керівник творчого об”єднання року”, « Краший гуртківець», « Краща навчальна програма « і т.д. Надбання його переможців покладаються в основу створення майстер-класів.

Мета їх - поширення інноваційних педагогічних технологій, апробація нових ідей, наукове дослідження творчого доробку педагогів.

Творчі портрети педагогів, тижні педагогічної майстерності – це своєрідні звіти, форми вшанування майстрів педагогічної справи, пропаганди педагогічного досвіду. Керівники творчих об”єднань мають змогу “поглянути на себе збоку”, взяти на озброєння все цінне, побачене і почуте. Спілкування колег, пошук істини – поштовх до творчості, до нових здобутків. У постійному спілкуванні з колегами народжуються нові задуми та ідеї,які демонструються на педагогічних виставках у вигляді програм, оригінальних методик педагогів, діяльності окремих відділів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал