Недостатньо знати, треба й застосовувати. Недостатньо хотіти, треба й робити



Pdf просмотр
Сторінка5/7
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7
Тема: Право на працю
Мета:дати уявлення про юридичний зміст права на працю, віносини, що регулюються нормами трудового права; розвивати вміння поянювати та застосовувати положення Конституції України; наводити приклади віносин, що регулюються нормами трудового права; складати за зразком резюме для працевлаштування; пояснювати, що таке підприємницька діяльність та наводити приклади її основних організаційно правових форм; моделювати процедуру реєстрації підприємницької діяльності; формувати свідому позицію, щодо важливості права людини на працю;формування основних життєвих компетентностей (соціальна, полікультурна, комунікативна, інформаційна, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності).
Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.
Література: Підручники:
1.Наровлянський О.Д.П Правознавство (практичний курс): Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:Грамота, 2009.- с.144-151.
2. Самолюк В. Філіп’єв А.Основи правознавства.- Остріг, 2006.
Посібники: 1. Ратушняк С.П. Практичний курс: Навчальний посібник для 9-го класу. 12- річна школа: Навчальна книга – Богдан, 2009.- 208с)
Методичні посібники: 1. Бізбіз Т.О. Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас./ Т.О Бізбіз, Я.Г.Бондаренко, В.О Коваль, Л.Г. Чабан, І.А.Карп’юк . –
Х.: Вид. група «Основа», 2009. – с.97-126 2.Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.
3. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза,
2006. – с. 215-222
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів або підготовка школяра
до сприйняття нової теми.

76
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Цікаво знати, що умовно всіх тих, хто працює, поділяють на дві групи: перша, «сині комірці» – це робітники, які займаються фізичною працею, та друга, «білі комірці» – працівники та службовці, люди інтелектуальної праці.
ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Вчитель оголошує тему уроку. Після цього уроку Ви зможете:

пояснювати юридичний зміст права на працю, наводити приклади відносин, що регулюються нормами трудового права;

називати основні причини безробіття України, описувати шляхи пошуку роботи та оцінювати їхню ефективність;

складати за зразком резюме для працевлаштування;

пояснювати підприємницька діяльність та наводити приклади її основні організаційно-правових форм;

формувати власну позицію щодо важливості права людини на працю.
V. Вивчення нового матеріалу.
o
Право на працю в законодавстві України.
o
Основними джерелами трудового права є

Конституція України (ст. 43, 44, 45)

Кодекс законів про працю від 10.12.1971

Закони України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року

“Про відпустки” від 15 листопада 1996 року,

Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року
Ознайомлення з юридичними документами.
o
Як знайти роботу та влаштуватися на неї.
Використовуючи метод мозкового штурму заповнюємо таблицю.


77

Роботодавці використовують різні засоби відбору працівників на роботу: бажаючим працевлаштуватися пропонують скласти про себе резюме, подати рекомендаційний лист, пройти співбесіду.
Закінчіть речення, користуючись змістом підручника
Резюме – це …
У резюме має бути зазначено…
Якщо резюме допомагає в заочному знайомстві то співбесіда – більш детальне особисте знайомство. Співбесіда – це завжди діалог, який повинен виявити вашу компетентність. o
Право на підприємницьку діяльність.
Пригадайте з курсу «Ділова активність» та використовуючи метод «Коло понять,
ідей» працюємо за матеріалами посібника с.122-125( посібник Ратушняк С.П.
Практичний курс: Навчальний посібник для 9-го класу.
12- річна школа: Навчальна книга – Богдан, 2009.- 208с)
Право та підприємницька діяльність
Стаття 42 Конституції України надає кожному «право на підприємницьку! яльність, яка не заборонена законом».
Підприємницька діяльність — це самостійна, систематична, на власний рші
господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання

Кадрова агенція

Ярмарки вакансій

Оголошення в
ЗМІ
Як і де шукати роботу

78
(підприємця!» з метою досягнення економічних і соціальних результатів та
одержання прибутку,

Самостійна діяльність означає, що особа сама обирає, чим вона буде зі йматися (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, торл вельна діяльність).

Систематичність полягає у тому, що особа здійснює таку діяльність три валий термін, тобто постійно.

Власний ризик — означає, що здійснюючи таку діяльність, особа мсші отримати прибутки, «прогоріти» (збанкротувати), або завершити фінанси} вий рік збалансовано (прибутки дорівнюють видаткам).

Кінцева мета підприємницької діяльності — отримання результатів та бутку.
Підприємницька діяльність регулюється Господарським кодексом України и|
Законом України «Про підприємництво».
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку під- приємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Разом з тим, для певних ви] дів підприємницької діяльності потрібно отримати спеціальні дозволи від державні (ліцензії). Ліцензії потрібні, наприклад, для використання природних ресурсів, виготовлення ліків, виготовлення та продаж алкогольних і тютюнових виробів медичної та юридичної практики тощо. Окремі види підприємницької діяльносіі мають право здійснювати лише державні підприємства
(виготовлення та прода нарізної зброї, вибухівки, наркотичних речовин).
Закон забороняє займатися підприємницькою діяльністю:

народним депутатам;

Президенту України;

державним службовцям;

службовцям органів місцевого самоврядування;

військовослужбовцям;

працівникам прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ державного арбітражу, державного нотаріату;

особам, яким суд заборонив займатися такою діяльністю та іншим.

79
. Як можна здійснювати, підприємницьку діяльність
Підприємницькою діяльністю можуть займатися як фізичні особи (приватні
підприємці), так і юридичні особи (підприємства).
Найпоширенішими серед юридичних осіб — суб'єктів господарського права
підприємства.
Підприємство

самостійний
суб'єкт
господарювання,
створений
компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування,
або іншими суб'єктам для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом
систематичного здійсненні виробничої, науково-дослідної, торговельної тощо
господарської діяльності, в порядку, передбаченому законодавством.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, т ак
і для некомерційної господарської діяльності.
Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, а такс для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичні Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони боронені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим стат; Найбільш розповсюдженими підприємствами є господарські товариств
Господарське товариство — це підприємство або інший суб'єкт господарн створені на
засадах угоди юридичними особами та/або громадянами шляхом об'є їх майна й участі в
управлінні підприємницькою діяльністю товариства з ^ одержання прибутку.
Розрізняють такі види господарських товариств:
Акціонерне товариство — юридична особа, створена кількома особами передбачених законом випадках — однією особою) господарське товариство має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінаї вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства, а г онери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вар-належних їм акцій
(можуть бути відкритими та закритими).
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, ро яких встановлюється статутом.

80
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за і зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у ме вартості внесених ними вкладів.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статуті фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмі і учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майг в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільн підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання товариства усім своїм майном. Ведення справ повного товариства здійснюється загальною згодою всіх учасників (може здійснюватися або всіма учасниками, а одним чи кількома з них).
Особа може бути учасником лише одного повного товариства.
Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасника пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено за- сновницьким договором або домовленістю учасників.
Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Таким чином, учасники командитного товариства поділяються на: 1) осіб, що несуть відповідальність усім своїм майном і мають назву повні товариші', 2) осіб, що відповідають лише своїми викладами і мають назву вкладники (командитисти).
Як стати приватним підприємцем
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у ви- конавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній місі
Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта.

81
Фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність (до- зволяється з 16 років) без створення юридичної особи, повинна подати до органу державної реєстрації такі документи:

реєстраційну картку за зразком, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

дві фотокартки;

довідку (чи її копію) про включення до Державного реєстру фізичних і осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію (реє-; страційний збір становить 1,5 неоподаткованих мінімумів доходів грома-
1 дян, а за прискорену, протягом одного дня — 4,5);

пред'являє документ, що посвідчує особу.
За наявності всіх документів орган державної реєстрації зобов'язаний протягом не більше 5 робочих днів з дня їх надходження внести дані реєстраційної картки доі
Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (автоматизованої системи збирання, накопичення, обробки та оперативного надання інформації про суб'єкти підпри-
ємницької діяльності) та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним номером фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів. Дані про приватного підприємця реє- струються у Пенсійному фонді, Фонді соціального страхування, в органі державної податкової служби, в органі державної статистики. На основі свідоцтва приватний підприємець має право виготовити печатку, відкрити рахунок у банку.
VІ. Осмислення нових знань та умінь.
Розв

яжіть рівняння:
K
L
A
M
H
E
F
D
С
В





де:
А - число видів трудового договору за строками.
В – максимальний строк випробування для робітника.
С – максимальний строк переведення працівника на іншу роботу у разі виробничої потреби.

82
D – максимальний строк переведення на іншу роботу у разі простою.
Е - число додаткових підстав для звільнення працівника з ініціативи власника підприємства.
F – мінімальний розмір ( у середньомісячних заробітках) виплати вихідної допомоги працівнику у випадку порушення власником законодавства про працю.
К – мінімальний розмір у середньомісячних заробітках) виплати вихідної допомоги працівнику у випадку призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну службу.
L - мінімальний розмір ( у середньомісячних заробітках) виплати вихідної допомоги працівникові у випадку порушення законодавства про охорону праці.
М – максимальний термін на протязі якого на працівника, що поступає на роботу вперше, має бути заведена трудова книжка.
Н – нормальна тривалість робочого часу для працівників ( на тиждень).
Розвязок:
2 3
3 5
40 3
1 1
1 1





VІІ. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і
творчому рівні.
VІІІ. Підведення підсумків уроків.
Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.
ІХ. Інструктаж з домашнього завдання.
Основне. Опрацювати параграф підручника 20.
На вибір тим хто народився взимку: скласти коротку пам’ятку для тих, хто йде на співбесіду.
Тим хто народився навесні: скласти резюме.
Порадьтеся з цього приводу з батьками

Урок №5
Тема уроку: Як стати працівником
Мета: дати уявлення про поняття трудового договору, його сторони, порядок працевлаштування і прийому на роботу, порядок розірвання трудового договору,

83 називати основні права та обов’язки роботодавця і працівника; описувати порядок розірвання трудового договору; складати за зразком заяву про прийом на роботу, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням; формування основних життєвих компетентностей (соціальна, полікультурна, комунікативна, інформаційна, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності).
Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь та навичок
Література:
Підручники:
1.Наровлянський О.Д.П Правознавство (практичний курс): Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:Грамота, 2009.- с.151-158.
2. Самолюк В. Філіп’єв А.Основи правознавства.- Остріг, 2006.
Посібники:
1. Ратушняк С.П. Практичний курс: Навчальний посібник для 9-го класу. 12- річна школа: Навчальна книга – Богдан, 2009.- 208с)
Методичні посібники:
1. Бізбіз Т.О. Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас./ Т.О Бізбіз,
Я.Г.Бондаренко, В.О Коваль, Л.Г. Чабан, І.А.Карп’юк . – Х.: Вид. група «Основа»,
2009. – с.97-126 2.Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.
3. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза,
2006. – с. 215-222
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів або підготовка школяра
до сприйняття нової теми.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Метод «З-Х-Д»
Знаємо
Хочемо дізнатися
Дізналися

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Вчитель оголошує тему уроку. Після цього уроку Ви зможете:

84

пояснювати що таке трудовий договір, називати його сторони;

описувати порядок розірвання трудового договору;

складати за зразком заяву про прийом на роботу, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням.
V. Вивчення нового матеріалу.

o
Трудовий договір
Кожен учень використовуючи метод «З-Х-Д»заповнює третю колонку


Відносини виникають індивідуально між кожним із працівників та роботодавцем.
Таке врегулювання відбувається на основі трудового договору. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір укладається з 16 років, як виняток – з 15 років, а учнями – з 14 років (лише у випадку, якщо трудова діяльність не завдає шкоди здоров’ю, не заважає навчанню, а також є відповідний дозвіл одного із батьків).
Умови трудового договору поділяються на основні (місце роботи, трудова функція
(спеціальність, кваліфікація, посада), розмір заробітної плати) та додаткові (будь-які
інші, з приводу яких сторони дійдуть згоди).
Трудовий договір може бути:

85 1.
безстроковим, що укладається на невизначений строк
2.
на визначений строк, встановлений за погодженням сторін
3.
таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (хоча законодавство допускає також і укладення усного трудового договору).
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або
інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі
(розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально- виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико- соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

86
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, – шести місяців.
Строк випробування не повинен перевищувати 3 місяців, як виняток він може становити 6 місяців. Для робітників строк випробування становить не більше ніж 1 місяць.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. o
Що таке заробітна робота
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

87
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

o
Як розірвати трудовий договір
Підставами припинення трудового договору є:
1.
угода сторін
2.
закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення
3.
призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу
4.
розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
5.
переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду
6.
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
7.
набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи
8.
підстави, передбачені контрактом
Серед вказаних підстав окремого пояснення потребують випадки розірвання трудового договору з ініціативи працівника та розірвання трудового договору з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

88
І. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП).
Про розірвання трудового договору за власним бажанням працівник повинен попередити власника письмово за 2 тижні.
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
ІІ. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40, 41 КЗпП).
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

89 1.
змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2.
виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи;
3.
систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4.
прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5.
нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи
(посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи
(посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6.
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7.
появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8.
вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом
5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

90
Крім вказаних вище підстав, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
1.
одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
2.
винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3.
вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Розірвання трудового договору з підстав змін в організації виробництва і праці (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації); невідповідності працівника посаді; систематичного невиконання обов’язків; прогулу; нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд; появи в нетверезому стані; втрати довір’я до нього з боку власника; вчинення аморального проступку може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Профспілковий орган у п’ятнадцятиденний строк розглядає обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника, від його
імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі

91 повторної неявки працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Якщо виборний орган профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає керівник профспілкової організації.
Профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. o
Що таке трудова книжка
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи.
Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
VІ. Осмислення нових знань та умінь.
Аналіз юридичної ситуації
Громадянин Іваненко Іван Іванович працює токарем на Острозькому заводі високовольтної апаратури, однак у зв’язку з переїздом в іншу місцевість він хоче звільнитися із заводу. Переїхати його сім’я планує через 3 тижні. До кого повинен звернутись Іваненко? Яким чином? Чи можуть йому відмовити? Якщо в даному випадку є потреба, то склади від імені Іваненка заяву про звільнення на ім’я директора заводу Петра Васильовича Кузьмука.
Визнач, у якій із вказаних ситуацій наявний прогул:

92 1.
Зоя Дідич, яка працює перукарем, разом із подругами під час робочого дня пішла в кафе, тому не була на роботі дві години.
2.
Громадянин Сидорук на три години запізнився на роботу в зв’язку з тим, що був затриманий працівниками міліції як свідок дорожньо-транспортної пригоди.
3. Громадянин Петренко зранку запізнився на роботу на півгодини, з обіду – на годину, а потім залишив робоче місце на півтори години раніше; причиною своєї поведінки він назвав нетворчий настрій.
VІІ. Підведення підсумків уроків.
Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.
VІІІ. Інструктаж з домашнього завдання.
Основне. Опрацювати параграф підручника 21.
На вибір. Тим хто народився влітку: скласти за зразком заяву про прийом на роботу.Тим хто народився восени: скласти заяву про звільнення з роботи за власним бажанням.
Порадьтеся з цього приводу з батьками
Урок №6.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал