Недостатньо знати, треба й застосовувати. Недостатньо хотіти, треба й робити




Сторінка3/7
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7
Тема уроку
: Урок узагальнення

Мета уроку систематизувати знання дітей із теми; виховувати шанобливе ставлення до людей; вивчити правила вітання й представлення при знайомстві; закріпити ключові поняття попередніх уроків
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань
Хід уроку
1.

Організаційний момент
2.

Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів
Ось ми й завершили вивчення теми «Візьмімо гарні вчинки собі за правило». Що нового ви дізналися з цієї теми?
3.

Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні на уроці ми постараємося систематизувати отримані знання з теми, підготуватися до уроку тематичної атестації.
4.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів
Сьогодні ви зможете перевірити, як засвоїли основні поняття теми, як навчилися оцінювати поведінку людей із позицій моральних норм і правил етикету.
5.

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому
рівні
1. Етика – це наука …
А) про мораль; Б) про мову; В) про природу; Г) про закони.
2. Правила поведінки ще називають …
А) законами; Б) нормами; В) звичаями; Г) обрядами.

39
3. Позитивна моральна риса в характері людини, доброчесність – це …
А) чеснота; Б) мораль; В) почуття; Г) духовний світ.
4. Познач позитивні риси в характері людини.
А) брутальність; Б) доброзичливість; В) чесність; Г) чемність.
5. Яке з поданих тверджень називають золотим правилом моралі?
А) Доброму всюди добре.
Б) Хто шанується, того й люди шанують.
В) Удосконалюй себе як людину.
Г) Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.
6. Добра людина ніколи не …
А) побажає зла;
Б) надасть допомоги;
В) буде ввічливою;
Г) образить старших.
7. Ввічливість – це …
А) моральна якість;
Б) погані вчинки;
В) культура поведінки;
Г) риса характеру.
8. Які риси властиві людині, яку називають героєм?
А) Байдужість.
Б) Турбота про інших.
В) Мужність.
Г) Нерішучість.
9. Вихованість – це …

40
А) правильна поведінка;
Б) критична оцінка людиною власних вчинків;
В) риса людини, яка виникає в результаті постійної роботи над собою;
Г) культура поведінки.
10. Які норми поведінки в школі передбачені етикетом?
А) Запізнюватися на уроки.
Б) Під час уроку не заважати іншим.
В) Під час уроку не вигукувати.
Г) Під час уроку кожен може вийти коли йому заманеться.
11. Добро можна порівняти з …
А) сонцем; Б) дощем; В) квіткою; Г) хмарою.
12. До кожної з наведених якостей добери протилежну рису, вписавши в
клітинку її порядковий номер.
А) Добро □ 1. Брехливість
Б) Чесність □ 2. Лінивість
В) Працьовитість □ 3. Боягузтво
Г) Сміливість □ 4. Зло
6.

Підведення підсумків уроку
Отже, ми вивчили першу тему і наступного уроку ви виконаєте першу залікову роботу з етики.
Вчитель пояснює як готуватися до заліку та якого типу запитання можуть бути на письмовій роботі.
7.

Інструктаж з домашнього завдання
Повторіть ключові поняття теми. Подумайте над висновками, які були зроблені сьогодні на уроці. Підготуйтесь до залікового уроку.



41

Тема заходу:
Добро і зло - вінець духовності

Мета уроку:
актуалізувати, узагальнити і систематизувати знання учнів про добро і зло як феномени духовності. Формувати уміння і навики участі в інтерактивних формах роботи. Розширити кругозір учнів; розвивати навики до узагальнення та систематизації знань, інтеграції інформації, отриманої із різних сфер наукового пізнання та інтуїтивно-ситуативного досвіду; вміння наводити приклади звичайних вчинків, моральних вчинків, подвигів; формувати в учнів морально спрямовані життєві цінності громадянина і патріота, плекати християнські чесноти.
Обладнання. Біблія, Конституція України, плакати із висловлюваннями відомих людей, Великий тлумачний словник, словник іншомовних слів, філософський та психологічний словники, «Вибрані твори» Лева Толстого, «Міфи Давньої Греції», плакати-заготовки, самоклеючі аркуші, ватмани, зошити, дошка.
«Серце є центром усіх пізнавальних дій душі.... серце є центром морального життя людини.
В серці з'єднуються всі моральні стани людини...
Є добрий і злий скарб людини...»
Учений Памфіл Юркевич.
Хід виховного заходу

1. Вступне слово вчителя. Аргументація актуальності теми.
На етапі розбудови державності, виникнення і розвитку нових соціокультурних, політичних та економічних відносин неминучими є зміни у суспільній моралі, принципах і традиціях виховання, спостерігається радикальна зміна пріоритетів у структурі системи цінностей. Ні для кого не секрет, що позитивні історико- політичні процеси сучасності супроводжують такі негативні явища, як:
«розладнання суспільної свідомості», зниження моральності певної частини соціуму, кризи людського духу, втрати смислово-життєвих цінностей. З проявами споживацької психології, ринкового прагматизму, «здорового реалізму» та нігілізму загострюється низка «вічних» питань про сенс людського життя, про нескінченні

42 пошуки істинного ідеалу буття, про неминучий перехід у інші часово-просторові виміри. Та чи не найактуальніше в епоху самознищення духовної сутності, викрив- лення моральних законів звучить споконвічне: «Що є добро, а що є зло на світі? Чи можуть вони існувати одне без одного і чи завжди тінь є неодмінною супутницею світла?» То ж знаменно, що саме сьогодні ми з вами намагатимемося разом пошукати відповіді. Тема заняття - «Добро і зло - вінець духовності».
2.
Формулювання очікувань учнів.
Учні записують очікування на аркушах паперу, здають учневі-асистентові. Асистент сортує їх, декілька разів повторені очікування записує маркером на ватмані, вивішує його біля дошки. Учитель проводить аналіз очікувань учасників.
3. Словникова робота в малих групах.
Учитель пропонує підібрати спільнокореневі слова до слова «дух». Звертає увагу учнів на те, що вони мають різні значення, які слід розрізняти. Учні діляться на 4 групи і, користуючись словниками (див. обладнання), виписують тлумачення слів
«дух», «душа», «душевність», «духовність».
Група №1 презентує тлумачення слова «дух».
Дух - 1) психічні здібності, свідомість, мислення;
2)
внутрішній стан, моральна сила людини, колективу;
3)
з точки зору матеріалізму, - мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її;
4)
з точки зору ідеалізму, - нематеріальне начало, яке лежить в основі всіх речей і явищ та є первинним щодо матерії.
Група №2 презентує тлумачення слова «душа».
Душа - 1) внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями;
2) за релігійними уявленнями, - безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини.
Група №3 презентує тлумачення слова «душевність».
Душевність - 1) те, що зв'язане з внутрішнім світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями;
2)
те, що викликає приємні почуття, приємно вражає;

43 3)
те, що зв'язане із щирістю, відвертістю, сердечністю.
Група №4 презентує тлумачення слова «духовність.»
Духовність - це спосіб розбудови особистості, образно кажучи, зустріч із самим собою, своєю душею, внутрішнім «я».
4.
Вправа Складання парадигми антитез складових духовності.

Які почуття можуть жити у душі людини?

Які з них ми вважаємо хорошими?
(Діти записують назви у стовпчик).

Які з них, на вашу думку, слід у собі долати?
(Діти записують назви у стовпчик, формуючи антонімічні пари: любов і ненависть,
милосердя і нетерпимість, гнів і лагідність, заздрість і доброзичливість, добро і
зло).

До якого висновку ми можемо прийти, проаналізувавши записане?
(Що світ духовності - світ, у якому живуть протилежності - добро і зло, і людина
щомиті повинна робити вибір, якому почуттю надати перевагу).
5.
Вправа
Учні розповідають один одному про добрий вчинок, який вони зробили. 1-2 учні- добровольці для всіх розповідають про добрі вчинки своїх сусідів по парті.
6.
Евристична бесіда.

Чи кожна людина може здійснювати добрі вчинки? За якої умови?
(Кожна, яка зуміє подолати свої негативні емоції).

А чому так важливо уміти долати свої негативні почуття?)
(Бо коли з ними не боротися, вони переважатимуть у внутрішньому світі людини,
а це призведе до деградації її особистості).

Але ж внутрішня боротьба добра і зла стосується лише однієї людини, це її приватна справа, чому ж так багато уваги приділяють цій начебто приватній проблемі? Невже це настільки важливо для людей взагалі?
(Бо людина, в душі якої перемагає зло, приносить шкоду суспільству - провокує роз-
брат, сіє ворожнечу, порушує закони держави тощо. І людство не змогло б проіс-
нувати стільки тисячоліть, якби вчасно не викристалізувало законів суспільної

44
моралі, своєрідного духовного кодексу,адже гнів, заздрощі і зажерливість постійно
б викликали нові і нові війни, котрі, зрештою, винищили б людство).

У яких джерелах - наукових, релігійних, політичних, мистецьких викладено загальнолюдські моральні принципи?
(В усній народній творчості, священних книгах світових релігій, у численних
законодавчих актах демократичних держав, літературних творах тощо).
7.
Робота в групах.
Клас ділимо на чотири групи. Представникам груп дозволяється брати з виставки потрібну їм літературу, користуючись якою, слід викласти загальнолюдські моральні принципи.
Група №1 - презентує міфологічні джерела («Міф про Епіметея та Прометея»).
Група №2 - презентує релігійні джерела (Нагірна проповідь Ісуса Христа).
Група №З - презентує законодавчі джерела (Конституція України).
Група №4 - презентує літературні джерела (Лев Толстой «Що живить людей»).
Міф про Епіметея та Прометея
Був час, коли боги існували, а люди і звірі ще ні. їх боги ще ліпили в підземеллі. І перед тим, як мали появитися звірі, Епіметей, брат Прометея, почав розподіляти здібності між ними: одним дав силу без швидкості, іншим - швидкість без сили, третіх нагородив здатністю літати.
Але був Епіметей не дуже мудрим і не помітив, що роздав усі здібності безсловесним створінням, а рід людський іще нічим не прикрасив. І коли подивився
Прометей на плоди праці свого брата, то побачив, що людина не одягнена і не взута, без домівки та без зброї, а вже наступив той день, коли треба було вийти людині на світ Божий. І от, щоб допомогти людям, вирішив Прометей вкрасти у бога-коваля
Гефеста його мистецтво, а в богині мудрості Афіни - її майстерність. І подарував
Прометей людям уміння працювати і мислити, а також подарував їм украдений з неба вогонь.
Так люди оволоділи умінням підтримувати своє існування, вони винайшли житло, одежу, взуття. Але жити їм було все одно погано, і багато з них гинули в боротьбі зі звірами, бо ще не володіли мистецтвом жити в суспільстві. Якщо і збиралися вони

45 разом, то у них одразу ж починалися сварки і непорозуміння, ворожість і ненависть,
і знову доводилося їм розселятися і гинути.
Злякався тоді Зевс-громовержець, що загине усе людське плем'я, і вирішив він ввести посеред людей добро, сором і правду, щоб вони служили окрасою поселень і засобом для встановлення дружніх зв'язків поміж людей. І всі зобов'язані навчатися цьому мистецтву, якщо не хочуть стати на заваді суспільному розвиткові.
Нагірна проповідь Ісуса
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство небесне. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. Блаженні засмучені, бо будуть утішені.
Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться. Блаженні милосердиві, бо вони зазнають милосердя. Блаженні миротворці, бо вони синами
Бога назвуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство небесне.
Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.
Конституція України
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини
є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Стаття 25. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Короткий зміст оповідання Лева Толстого «Що живить людей»

46
Янгол упав з неба. Його знайшов біля каплиці бідний чоботар Семен, котрий віддав йому останню одежину і привів додому жити. Спочатку дружина ледь не вигнала обох, але потім глянула в обличчя незнайомцеві і - полюбила його, а той уперше посміхнувся до неї. Мандрівник назвався Михайлом і став жити разом із подружжям, допомагаючи Семенові у чоботарській справі. Слава про Семенового робітника пішла по всіх усюдах, до нього із замовленнями почали звертатися з віддалених місць не тільки бідні, а й багаті люди. Одного разу пан замовив пошити собі чоботи з дорогої шкіри, а Михайло подивився на нього якось дивно, посміхнувся і сказав: «Будуть готові, коли треба.» І пошив Михайло не чоботи, а босовики, у яких відряджають померлих. А незабаром пані послала слугу сказати, що пан помер. І втретє посміхнувся Михайло до жінки, яка прийшла замовляти взуття для двох нерідних дітей, яких вона пожаліла і взяла до себе після смерті
їхньої рідної матері. Тоді Михайло розкриває свою таємницю: він -янгол, якого Бог покарав за те, що він відмовився забрати душу у матері двох дітей. Господь наказав янголу виконати його доручення і дізнатися про три речі: що є в людях (доброта), чого їм не дано (знати своє майбутнє) і що живить людей (любов), і тоді уславив янгол Господа, і виросли у нього крила, і піднявся він у небо.
Три посмішки янгола символізують три істини, які він пізнав: боротьба добра і зла
(перша посмішка); боротьба світла пізнання і темряви незнання (друга посмішка), боротьба життя і смерті (третя посмішка). І незважаючи на це, в людях є любов, що освітлює усе навколо. Однак, людям не дано знати, що їм потрібно для тіла, бо є
інші, духовні закони, які скеровують усе на Землі.
8.
«Коло ідей». Підсумок заняття.
Учні записують на аркушиках свої міркування, асистент збирає і вивішує на плакат.
Перешкоди на
шляху до
переважання в
духовному світі
добра
Способи
подолання
перешкод на
шляху до
переважання в
духовному світі
добра
Переваги шляху
до переважання в
духовному світі
добра
Прогнозований
результат(омріяний
ідеал)




47
9.
Домашнє завдання.
Заповніть таблицю, спробуйте скласти план самовиховання на поточний навчальний рік.
№ п/п Які риси свого
характеру
я
вважаю
негативними
Як я їх планую
викорінювати
Якими рисами
характеру
я
пишаюся
Як
я
їх
планую
розвивати






























48
РОЗДІЛ ІІІ.ПРАВОВА ОСВІТА ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ
Формування правосвідомості та правової культури учнівської молоді, яка в умовах національної школи проходить соціалізацію, є одним із важливих завдань сучасної освіти. Правова освіта є важливим комплексним компонентом механізму правової соціалізації особистості. Це надає їй особливої ваги і потребує нових підходів до освіти в цілому, а саме: оновлення її змісту, пошуку нових форм, методів навчання та виховання.
Формування правосвідомості та правової культури учнівської молоді, яка в умовах національної школи проходить соціалізацію, є одним із важливих завдань сучасної освіти. Правова освіта є важливим комплексним компонентом механізму правової соціалізації особистості. Це надає їй особливої ваги і потребує нових підходів до освіти в цілому, а саме: оновлення її змісту, пошуку нових форм, методів навчання та виховання.
Необхідність правової освіти закріплена у чинному національному законодавстві та в міжнародно-правових актах. У цих документах підкреслено, що
правова освіта має бути орієнтованою на створення умов для самовизначення
особи, її самореалізації. Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту, Концепція національного виховання (1994 р.), концепції громадянської освіти і виховання, Національна доктрина розвитку освіти в XXI ст., Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) та інші нормативні акти наголошують, що одним з найважливіших завдань освіти є виховання нового громадянина, національно свідомої, соціально активної, професійно компетентної особистості
На думку І.Б.Усенка, завідуючого відділом Інституту держави і права ім.
В.М.Корецького НАН України, викладання права – це передовсім інтерактивна комунікація учня (спочатку середньої, а потім вищої школи) і вчителя (викладача) з необхідним обсягом інформаційних джерел, що стосуються історичних засад предмета, його фундаментального базису і новітніх здобутків практичного законодавства, з метою здобуття учнем такого мінімального рівня знань і вмінь, який дозволить йому пройти відповідну офіційну сертифікацію національного або міждержавного рівня. Вважається, що після цього такий учень стає фахівцем, придатним для практичної роботи на відповідній посаді.[12,6] Тобто правове

49 навчання і виховання в умовах реформування українського суспільства має бути спрямоване не лише на підвищення рівня правової освіченості учнів, а й на набуття ними певних компетентностей та навичок правомірної поведінки.
Школа – це простір життя дитини, в якому вона повинна мати можливість повноцінно розвиватися. І тому школа є одним з основних інститутів соціалізації дитини. Першочерговим її завданням є сприяння становленню особистості, здатної усвідомлювати процеси життєтворчості, готової до активної участі в них. Дитина повинна не лише набувати знань, але й оволодівати засобами пізнавальної та практичної діяльності, брати участь у конструктивному діалозі, бути здатною визначати своє місце в суспільних процесах.[10,2] Сучасне покоління формується в динамічному світі, що вимагає від молоді уміння швидко вирішувати життєві проблеми. Тобто мова йде про розвиток життєвої компетентності учнів.
Соціалізація відбувається під цілеспрямованим і стихійним впливом великої кількості соціальних структур, інститутів та організацій, окремих особистостей, які сприяють засвоєнню індивідом соціальних норм та ролей. Їх називають агентами соціалізації.[7,39] На різних етапах вони відіграють різну за значенням роль.
Найважливішим та найвпливовішим агентом соціалізації людини на перших етапах
її життя є сім'я, яка може впливати на цей процес як позитивно, так і негативно.
Школа – соціальний інститут, що прищеплює дитині навички групового спілкування, здатність до взаємодії з іншими, до спільної діяльності, формує уявлення про суспільні цінності. Саме у школі дитина вчиться змагатися, переживати успіх і поразки. На думку психологів, у шкільний період у дитини формується самооцінка, яка у багатьох випадках зберігається протягом усього життя.[7,40]
Педагоги розглядають школу як один з основних інститутів соціалізації дитини. Першочерговим її завданням є сприяння становленню особистості, здатної усвідомлювати процеси життєтворчості, готової до активної участі в них. Дитина повинна не лише набувати знань, але й оволодівати засобами пізнавальної та практичної діяльності, брати участь у конструктивному діалозі, бути здатною визначати своє місце в суспільних процесах. Школа повинна впливати на розвиваюче середовище школяра, тісно контактуючи з його родиною, молодіжними

50 організаціями, в тому числі й неформальними об'єднаннями, засобами масової
інформації, іншими значущими для особистості громадськими інститутами.
Від успіху соціалізації залежить, наскільки особистість, засвоївши необхідні соціальні ролі та соціальні норми, цінності, моделі поведінки, що відповідають їм і схвалюються суспільством, зможе реалізувати свої здібності.
Для суспільства успіх процесу соціалізації виступає гарантією самовідтворення: молодші покоління переймають досвід, знання, традиції старших поколінь і врешті-решт займають їх місце в системі соціальних зв'язків.[7,44]
Однак, соціалізація – це складний і суперечливий процес. Можна погодитися з думкою американського соціолога Нейла Смелзера про те, що вона ніколи не може бути на сто відсотків успішною, оскільки дітям властиво чинити опір зусиллям дорослих та змінювати процес соціалізації на багатьох етапах свого розвитку.[7,43 –
44]
Головним фактором соціалізації особистості школяра невипадково вважають
правову освіту. Початок ХХI століття ознаменований новими тенденціями у правовому навчанні. Їх особливостями є: практично-орієнтований підхід у викладенні змісту правових курсів, врахування соціального досвіду громадян, що беруть участь у різноманітних правовідносинах у реальному житті, формування активної громадської позиції особи, повага до прав людини і норм міжнародного права, забезпечення необхідного рівня юридичної грамотності особи, вирішення питань професійної орієнтації. [9,8]
Правова освіта має готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв'язків, здатну до контактів з оточенням. Навчальна діяльність учнів на уроках правознавства має спрямовуватися на таке засвоєння змісту, щоб учень на основі застосування знань набув певних компетенцій для вирішення життєвих чи професійних ситуацій, був здатним до конкуренції на ринку праці.
[6,8]
Загальні цілі правового навчання конкретизуються і реалізуються засобами цілеспрямованого формування в освітньому процесі:

51

здатності до дій в складних ситуаціях, здібностей до аналізу соціальних і, зокрема, правових, норм відносно конкретних умов їх реалізації і аналізу свого власного місця і позиції відносно ситуації;

комунікативних здатностей;

систематичних знань у сфері права, що забезпечують актуалізацію вказаних здібностей і таких, що становлять основу соціальних навичок;

конкретних вмінь і навичок дій у соціальній сфері.[9,20]
Правову соціалізацію визначають як процес засвоєння, сприйняття і реалізації
суб'єктами правових цінностей суспільства, ідей, переживань, почуттів і емоцій
людей, а також правових оцінок, норм і моделей поведінки. [9,3]
Правознавці виділяють три важливі етапи правової соціалізації:
1.
Засвоєння індивідом правової інформації.
2.
Особистісне засвоєння правових цінностей – рівень формування правової свідомості.
3.
«Переведення» сформованих установок, правових ідей, принципів в реальні вчинки особи, причому на всіх стадіях життєвого циклу людини.[9,3 – 4]
Заслужений вчитель України Т.М.Філіпенко поділяє соціалізацію на два етапи
адаптацію та інтеріоризацію. На її думку, на етапі адаптації відбувається процес звикання, під час якого не лише усвідомлюються, а й зближуються цілі й ціннісні орієнтації особистості як члена суспільства, засвоюються соціальні норми та вимоги, відбувається її входження в рольову структуру. Так дитина долає перший щабель власного самовизначення, суттю якого є пристосування до умов суспільного життя. На етапі інтеріоризації створюється система внутрішніх регуляторів поведінки, підсвідоме уявлення щодо соціальних норм взагалі, їх розуміння на побутовому рівні змінюється вмотивованою правомірною поведінкою свідомого громадянина, який знає свої права і застосовує їх у повсякденному житті.[13,6]
Формування системи цінностей та розвиток індивідуальності і вироблення навичок правомірної поведінки мають наслідком вироблення системи суспільних відносин. Формування ж здібностей до розвитку, включаючи і саморозвиток, допомагає виробити необхідні засоби діяльності. Вироблена система відносин і засобів діяльності разом із засвоєнням певної системи знань дають школяру

52 можливість соціально самовизначитися. А в підсумку – відбувається процес соціалізації.[10,4]
Отже, завданням сучасної освіти є організація особливим чином освітнього процесу, під час якого дитина цілеспрямовано засвоює систему суспільних цінностей, досвід культури, розвиває різноманітні здібності, усвідомлює себе як
індивідуальність і в той же час складову даного суспільства. Правова освіта передбачає засвоєння, сприйняття і реалізацію суб'єктами правових цінностей суспільства, вироблення ними правових оцінок, норм і моделей поведінки, тобто правову соціалізацію. Загальні цілі правового навчання конкретизуються і реалізуються засобами цілеспрямованого формування в освітньому процесі певних правових здатностей, вмінь і навичок.
Етапи правової соціалізації включають засвоєння індивідом правової
інформації та правових цінностей і переведення сформованих установок, правових
ідей, принципів в реальні вчинки особи на всіх стадіях життя людини.
Внаслідок правової соціалізації побутове розуміння правових норм змінюється вмотивованою правомірною поведінкою свідомого громадянина, який знає свої права і застосовує їх у повсякденному житті.
Уроки курсу «Основи правознавства» (9 клас) орієнтуюся на такі завдання:

Закладення основи системи правових поглядів і переконань;

поглиблення знань учнів про походження, історичні типи, форми державності;

надання основ початкових знань із основних галузей права, насамперед конституційного, цивільного, трудового, сімейного, адміністративного, кримінального;

формування навичок правомірної поведінки;

опанування певних способів поведінки в найтиповіших життєвих ситуаціях, виконання ролей різної соціальної спрямованості.
Програма курсу «Основи правознавства» охоплює найактуальніші проблеми.
Для учнів мають практичну значущість, зокрема:

нові аспекти законодавчого регулювання трудових правовідносин: працевлаштування неповнолітніх, робота на приватних підприємствах і у суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, контракт як особлива форма трудового

53 договору, випробування при прийнятті на роботу, оплата праці, організація і проведення страйку тощо;

питання правового регулювання підприємницької діяльності: її організаційно- правові форми, процедура реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензування певних її видів, членство та робота у фермерському господарстві тощо;

правове регулювання земельних відносин: питання щодо права власності на землю, підстави його набуття і припинення, порядок приватизації земельних ділянок, порядок вирішення земельних спорів тощо;

правові аспекти місцевого самоврядування, практичні аспекти діяльності місцевих рад та органів самоорганізації населення, що стосуються кожного громадянина як члена відповідної територіальної громади;

судові процедури, зміни в адміністративному законодавстві, оновлений зміст адміністративно-процесуальних норм тощо.[6,9]
Практична спрямованість курсу правознавства забезпечується включенням в розповідь вчителя цікавих правових ситуацій з реального життя (особливо ситуацій, що стосуються життя підлітків), прикладів судової практики; постановкою запитань, які дають змогу школярам пов'язати матеріал уроку із соціальним досвідом.
Ситуативні завдання стимулюють прагнення учнів до самоосвіти, сприяють глибокому засвоєнню навчального матеріалу, його практичному застосуванню до аналізу реальних майбутніх подій і явищ.
На етапі інтеріоризації розв'язання юридичних задач (ситуацій) є одним із основних видів діяльності при вивченні теорії держави і права, а особливо під час ознайомлення з галузями права. За допомогою ситуативної задачі можна перевірити теоретичну базу школярів та їх вміння застосовувати набуті знання на практиці.
Матеріал для задач знаходжу в засобах масової інформації (газетах, журналах, в тому числі і фахових; використовую ситуації, що стали предметом розгляду в телевізійних програмах «Федеральный судья», «Час суда», «Суд идет»), в збірках дидактичних матеріалів (О.Д.Наровлянського), збірках задач (C.В.Дрожиної,
С.П.Ратушняка), робочих зошитах
(О.Є.Святокума,
О.П.Мокрогуза та

54
В.В.Саверської-Лихошви), практикумах (В.В.Квасова), посібниках із зовнішнього незалежного тестування (Н.Л.Міщенка, Л.М.Ісаєнка), зошитів для тематичного оцінювання знань учнів з основ правознавства (О.Бармака та М.Бармака,
О.Є.Святокума, С.П.Ратушняка, О.В.Гісема та О.О.Мартинюка) тощо.Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби
інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим є не тільки вміння оперувати знаннями, ай бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати і управляти інформацією, активно діяти, швидко примати рішення, навчатись упродовж життя. У системі компетентісного підходу до навчання нових аспектів набувають вимоги до засобів навчання. Вимоги до педагогічного процесу з позиції компетентісного підходу до навчання представлені.
Можливості курсу правознавства щодо формування основних груп
життєвих компетентностей учнів

Соціальна
Полікультурн а
Комунікативна
Інформаційна Самоосвіти і саморозвитку
Продуктивн а творча діяльність
1.Залучення дітей до нестандартн их уроків: уроків- коференцій,
«броунівськ ий рух»,
«дерево рішень», вільні дебати.
«мета- план».
2.Відвідуван ня засідань суду.
3.Зустрічі з представник ами правоохорон них органів.
4.Стимулюв
1.Використан ня фрагментів художніх, документальн их та наукових фільмів.
2.Проведення
інтегрованих уроків, наприклад, тема з правознавства
«Право власності» разом з вчителем економіки.
3.Проведення узагальнюючи х уроків, наприклад
«Калейдоскоп
1.Проведення уроків, які передбачають активне спілкування школярів
(конференція,де бати, дискусія, діалог,учнівськ ий конгрес, синтез думок, симпозіум,публі
чний форум).
2.Залучення учнів до роботи в парах та групах з обговоренням певних навчальних питань, проведення взаємоопитуван
1.Стимулюван ня роботи з різними джерелами
інформації ( підручник, документи, довідники, художні та документальні фільми, наукові журнали тощо)
2.Використов увати завдання, пов’язаних з аналізом таблиць, схем, діаграм графіків тощо.
3.Консультува
1.Формування та розвиток
інтересів учнів до предмету
2.Створення
індивідуальних програм для обдарованих дітей.
3.Створення
індивідуальних програм для дітей з особливими потребами.
4.Залучення учнів до написання наукових робіт та до участі в учнівських проектах.
5.Розвиток
1.Навчання розв’язуват и проблеми в
індивідуаль ній діяльності та в групі(метод
«Прес»,
«Займи позицію», мікрофон, аналіз правової ситуації, робота в парах, «два, чотири, всі разом», робота в малих групах,»6*6

55 ання
ініціативи дітей: проведення диспутів, марафонів
ідей тощо.
5.Організаці
я правового всеобучу для класів до профільної підготовки.
6.Організаці
я правозахисн ої діяльності у класах середньої ланки.
7.Стимулюв ання суспільної активності учнів. юридичних професій».
4.Використан ня випереджаюч их завдань, наприклад, що таке усиновлення, опіка та піклування.
5.Проведення екскурсій на виставки
(«Анна
Франк»,
«Виставка толерантності
»).
6.Проведення дидактичних
ігор.
7.Реалізація роботи в групах з диференціюва нням тематики, наприклад у темі
«Право на освіту».
8.Стимулюван ня учнів до опрацювання питань полікультурно го характеру в періодичній пресі.
9.Проведення акції
«Допоможи ближньому».
10.Організація роботи
«Пошта довіри». ь та взаємооцінка.
3.Створення візитки- презентації прав людини, що вивчаються.
4.Запрошення юристів, суддів під час вивчення тих чи
інших тем, забезпечення живого спілкування з правоохоронця ми.
5.Спілкування з
іноземними ровесниками за допомогою
інтернету.
6.Організація діяльності
ШЕКа
(шкільного евроклубу).
7.Організація волонтерської роботи.
8.Організація роботи шкільного прес- центру. ння учнів щодо підготовки, проведення та обробки результатів соціологічног о опитування.
4.Залучення учнів до науково- пошукової діяльності.




аналітичного мислення учнів
(метод
«Торнадо»,»Спа ринг», щоденник розвитку ідей,
«Снігова куля»,
«Карусель».
6.Здійснення обов’язкового зворотнього зв’язку в прцесі самоосвіти під час проведення бесід, тестів,
ігор, семінарів, проектів.
7.Усвідомлення чіткого зв’язку між формуванням самоосвітньої компетентності, з одного боку,
інформаційної, а з другого- компетентності продуктивної творчої діяльності.
Таким чином, самоосвіта великою мірою
ґрунтується на опрацюванні
інформації і , у свою чергу, є основою для розвитку творчості дитини.
*6»,
«Ажурна пилка»,
«Пустий стілець», дебати, письмові дебати, та
інші)
2.Спільне з учнями визначення плану роботи на уроці
(«Запитай у автора»,
«Залишіть за мною останнє слово»)..
3.Залучення учнів до створення банку запитань з певної теми
4.Розвиток уяви учнів,
їх мислення та памяті.
5.Заохоченн я ініціативи учнів.
6.Реалізація навчальних та деяких соціальних проектів.


Доцільно співвіднести можливості продуктивного навчання зі специфікою кожної окремої групи компетентностей.


56
Специфіка кожної групи компетентностей

Соціальна
Полікультурна
Комуніка- тивна
Інформаційна
Самороз- витку та самоосвіти
Продуктив- ної творчої діяльності
1.Вміння робити вибір.
2.Вміння приймати рішення.
3.Вміння брати відповідальність
4.Вміння безконфліктно співіснувати.
1.Оволодіння досягненням культури.
2.Розуміння
інших людей, їх
індивідуальності,
їх відмінностей за національними, культурними, релігійними та
іншими ознаками
1. Вміння спілкуватися усно, письмово, рідною та
іноземною мовами.
1.Вміння добувати, опрацьовувати та використовувати
інформацію з різних джерел
1.Готовність та потреба навчатися протягом усього життя.
1.Готовність та потреба у творчості
Формування життєвих компетентностей школяра, на наш погляд,має відбуватися в умовах активного навчання до якого відноситься інтерактивні технології навчання. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки завдяки постійній, активній взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання і розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що знають, уміють і здійснюють.
Організація інтерактивного навчання на уроках правознавства передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. Переконатися в перевагах і результативності інтерактивного навчання можна тільки за умови безпосередньої його реалізації в педагогічній діяльності.
Говорячи «інтерактивні методи», ми тим самим наголошуємо на якостях самого методу. Пізнавальна діяльність учнів при цьому є вторинною, тобто, як тільки перестає працювати метод — учень перестає активно навчатися та взаємодіяти з
іншими. В інтерактивному навчанні основною є активність учня, що задається не тільки безпосередньо методом, але й іншими чинниками, наприклад, освітнім

57 середовищем, створюваним у навчальному закладі, тощо. У даному випадку, результатом навчання стають набуті учнями правових знання, уміння та навички, ціннісні орієнтири. Тобто розвиток знань, умінь, навичків учнів до певної міри є складовою компетентності. Його основні операції (аналітичність, асоціативність, логічність, системність, самостійність та ін.) допомагають учням здобувати знання, формувати уміння і навички, виробляти особистісні ставлення, тобто роблять їх компетентними. Підсумовуючи сказане вище, можемо зазначити , що метою досвіду
є обґрунтувати потенціал інтерактивних технологій навчання для формування життєвої компетентності школярів. Аналіз досліджень свідчить, що за умов
інтерактивних технологій навчання, стає можливим розвиток підростаючої особистості, здатної визнавати і поважати цінності іншої людини; розвиток навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи (суспільства); взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума; виховання якостей: толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності; формування загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки; вміння об'єднуватися з іншими членами суспільства задля розв'язання спільної проблеми; вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності; розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них; знання законів, основних прав людини; особистої відповідальності та громадянського обов'язку; здатності цінувати свободу та вміння користуватися нею; усвідомлення особистої відповідальності.
Основними завданнями, які ставляю перед собою я як вчитель, є
- навчати мислити, приймати рішення, розв’язувати проблеми,
- вчити спілкуватися, ставити запитання, представляти різні позиції,
- заохочувати до співпраці, вчити досягати компромісу,
- створювати ситуації, в яких учні безпосередньо визначають і розв’язують конкретні суспільні проблеми та ситуації ( особливо проблеми своєї місцевості, найближчого середовища та інших груп, до яких належить учень).
Виходячи з таких завдань, форми роботи добираю такі, що захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції й свідомість учнів у великій мірі

58 залежить саме від тісного зв’язку форм навчання з уміннями й стилем роботи вчителя.
Виходячи з вимог формування компетентностей засобами змісту начального предмету, доцільно визначити, що оволодіння певними знання, предметними та загально предметними уміннями і навичками, способами діяльності дає можливість розширити життєву компетентність учня. Прикладом цього можуть бути, зокрема, оволодіння змісту курсу
«Правознавство» для формування соціальної компетентності, розвиток основних видів мовленевої діяльності – для комунікативної, засвоєння культурологічного змісту історії, літератури, етики, світової художньої культури – для полікультурної тощо. Поєднання можливості курсу «Правознавства»щодо формування основних груп життєвих компетентностей учнів засобами інтерактивну подано в таблиці.
Пояснювальна записка
Навчальна програма з правознавства (практичний курс) 12-річної школи до певної міри втілює засади компетентнісно орієнтованого підходу до навчання. Тому, відповідно до змісту цієї програми, виходячи із теми досвіду, вибрано систему уроків з теми «Закони вжитті твоєї сім’ї» та «Твої права в трудових відносинах».
Вона об’єднує 7 уроків різних типів, зокрема:

Урок №1. Шлюб і сім’я (засвоєння нового навчального матеріалу).

Урок №2. Права та обов’язки батьків і дітей (урок формування і вдосконалення вмінь та навичок).

Урок №3. Як дитина може захистити свої права (комбінований).

Урок №4. Праця в нашому житті (засвоєння нового навчального матеріалу). У Технологічному багатопрофільному ліцеї викладається економічний курс до профільної підготовки «Ділова активність».

Урок №5. Як стати працівником (урок формування і вдосконалення вмінь та навичок).

Урок №6. Праця неповнолітніх (комбінований).

Урок №7. Закони вжитті твоєї сім’ї та твої права в трудових відносинах
(урок контролю та корекції знань, умінь та навичок).
Урок №1

59


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал