Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини



Скачати 237.06 Kb.
Дата конвертації23.01.2017
Розмір237.06 Kb.
Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини.
Щоб зрозуміти дитину, треба її знати і знати шлях для впливу на її розум і почуття.
Треба зміцнювати в дитині її добру думку про себе.

Нова школа соціального виховання ”



Вступ

Сьогодення висуває перед школою нові завдання, які пов’язані з розвитком в учнів інтересу до знань предметів природничо-математичного циклу і, насамперед, фізики, тому, що саме вона найбільш наближена до передових рубежів сучасної науки і техніки. Адже пасивне засвоєння законів, формул, визначень призводить до того, що учні швидко забувають їх і не застосовують в майбутньому. Учні почувають себе впевненіше, якщо навчання фізики спрямоване на розвиток пізнавальних можливостей та їх здібностей, що частіше забезпечується емоційним сприйманням. Однак навчання фізики нерідко буває сухим, мало емоційним. Таке викладання призводить до байдужості сприймання. Тому досить значна частина учнів не цікавиться науково-популярною літературою, не виносить із навчального закладу інтересу до технічних знань, до самоосвіти. Як наслідок, в майбутньому у них відсутня ініціатива і самостійність в розв’язанні науково-технічних проблем сучасного виробництва.



Як перетворити навчання на цікаве заняття? Це питання задає собі кожний вчитель. Поштовхом до пошуків у цьому напрями було дві причини: по-перше – втрата зацікавленості учнів до уроків взагалі, по-друге – утрата суспільством цінності знань та освіти, розуміння того, що це є основою подальшого вдалого життя й добробуту. Учні втрачають інтерес до знань. Цьому сприяє ще й те, що в суспільстві міцно вкоренилась думка: «Знання, уміння, освіта – нуль, гроші – усе!». Хоча було б неправильним заперечувати, що розуміння пріоритетності освіти поволі повертається в наше суспільство, тому що всім організаціям хочеться мати справу не просто з дипломованими спеціалістами, а в першу чергу з компетентним персоналом. На додаток до цього не можна не зауважити, що теперішні школярі, з огляду на свої фізичні та фізіологічні особливості, потребують від нас, педагогів, особливої уваги, великого терпіння, уміння пояснити найпростіше, і це поряд із тим, що вони з легкістю оволодівають сучасними технологіями та складною технікою. Одним із основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера в класі та школі. Якщо дитина відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість у її успіхах, доброзичливість, то з радістю йде до школи та приділяє навчанню набагато більше уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. У іншому разі в дитини формується байдуже, а іноді негативне ставлення до школи, що впливає на якість навчання. Ми вчимо своїх учнів, готуючи основу їхнього майбутнього, яке досить складно спрогнозувати: важко уявити, чим займатимуться теперішні учні через десяток років після закінчення школи, які навички та знання їм знадобляться найбільше. Однак можна передбачити, що вміння критично мислити й ефективно здобувати знання буде актуальними для них усе життя. З огляду на все це, а також тому, що зростають темпи розвитку науки й обсяги нової інформації, ми повинні готувати активних, самостійних, здатних приймати рішення людей з розвиненими творчими здібностями. Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Головна мета фізики в школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду і відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення. Формування сучасної концепції фізичної освіти, перехід на гуманістичну парадигму, в основі якої лежать принципи диференціації, гуманізації та гуманітаризації, діяльнісного підходу, стимулювало пошук активних форм і методів навчання, які спонукають учнів до активних дій, сприяють розвитку їхніх комунікативних навичок.

Розвиток пізнавального інтересу.

Розвивати пізнавальний інтерес, виховувати зацікавленість навчальним предметом: від інтересу до здивування, від нього до активної зацікавленості прагнення дізнатися більше, а від них – до міцних знань і наукового пошуку.

Вивчення фізики є важливим засобом пізнання, всебічного розвитку учнів, формування в них наукового світогляду. Одним із пріоритетних завдань учителя є реалізація засобами фізичної освіти ідеї взаємодії людини – природи – суспільства, яка характеризується такими аспектами:

- розкриття значення фізичних методів у формування наукового світогляду, сучасної картини світу;

- висвітлення ролі новітніх теоретичних напрацювань як наукової основи створення перспективних практичних пристроїв та обладнання сучасного виробництва;

- використання фізичних знань у суміжних дисциплінах, демонстрація конкретного застосування фізики в побуті;

- пояснення впливу розвитку суспільства на стан навколишнього середовища, зокрема на організми, природні ресурси; формування екологічної культури людини, науково обґрунтованого ставлення до природи як до вищої та загальнолюдської цінності;

- озброєння учнів не лише практичними вміннями, що допоможуть в оволодінні майбутньої спеціальності, а й засобами пошуку та використання інформації з різних джерел, мотивації до самоосвіти, розвитку кругозору, пізнавального інтересу, інтелектуальних здібностей.

В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на навколишнє середовище. Свідченням цього є виникнення багатьох екологічних проблем.

Зокрема це:

- виснаження природних ресурсів;

- глобальне потепління клімату (парниковий ефект);

- зменшення озонового шару;

- проблема чистої прісної води;

- проблема меліоративно неблагополучних земель;

- кислотні дощі;

- екологічна катастрофа світового океану;

- проблема утилізації відходів тощо.

Сучасна програма курсу фізики дає змогу розглядати означені проблеми, вивчаючи питання енергетики, електрифікації, механізації й автоматизації народного господарства. Тому одним із аспектів моєї роботи є робота над екологічними проблемами на уроках фізики. З метою забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів поряд із методами організації навчальної діяльності під керівництвом учителя застосовую методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них мають пошуки додаткової інформації для підготовки повідомлень, розв’язування фізичних задач на основі фактологічного матеріалу практичного та екологічного змісту, дослідницькі класні та домашні роботи, що мають інтерактивний міжпредметний характер, створення презентацій. Підвищення результативності уроку сприяє активне залучення учнів до навчального процесу, формування у них прийомів дослідницько - пізнавальної діяльності. Умотивованість навчальної діяльності, розуміння значення наукових знань у різних сферах життєдіяльності людини, комплексне використання сучасних інформаційних технологій, урізноманітнення методів і форм навчання (лекції, семінари, наукові конференції, дискусії, ігрові та інтерактивні методи, позакласні заходи тощо) створює умови для розвитку пізнавального інтересу до здобуття нових знань та творчих здібностей школярів.

Останнім часом у практиці і в теорії навчання особливої ваги набула проблема удосконалення уроку як основної форми навчальних занять у ПТО. Значних успіхів в удосконаленні уроків досягнуто у передовому педагогічному досвіді. Передовий педагогічний досвід відзначається широким розмаїттям пропонованих методів, прийомів і форм організації навчання.

Сучасний урок – це така форма організації взаємодії викладача і учнів, яка визначає не тільки способи діяльності викладання та пов’язаної з нею діяльністю учіння, а й характер спілкування викладача і учня. Ця спільна діяльність розглядається як їх співробітництво, спрямоване на формування на уроці знань і умінь учнів з фізики, а також їх духовних потреб, відношень та ціннісних орієнтацій.

Показником ефективності сучасного уроку виступає навчальна активність на ньому всіх учнів. Ефективність навчального процесу з фізики визначається характером діяльності учнів на уроці.

Оскільки кожен урок наперед розрахований на досягнення певної дидактичної мети, він не може плануватися без певної методичної структури. В структурі будь-якого уроку на перший план виділяються три компоненти:

- актуалізація опорних знань;

- формування нових знань і (чи) способів дій;

- навчання застосуванню одержаних знань і умінь на практиці.

Така трикомпонентна дидактична структура характерна для уроків всіх типів; отже, вона має інваріантний (незмінний) характер і є закономірністю навчання, зокрема фізики.

Головний компонент уроку – навчальний матеріал. Саме він вирішально визначає закономірності засвоєння, вимагає спеціальних методів, прийомів і засобів навчання. Для фізики характерним є широке застосування у навчанні фізичного експерименту у різних формах – демонстраційного, фронтальних лабораторних робіт, практикумів, розв’язування експериментальних задач, що вимагає від учнів уміння застосовувати у навчанні фізики знання з математики та інших предметів.

Так складається методика навчання фізики, а разом з нею і методична підструктура уроків різних типів. Методична підструктура спирається на названий вище інваріант структури будь-якого уроку і вже є багатоваріантною. Це зумовлено як характером навчального матеріалу, цілями навчання, так і різноманітністю методів і методичних прийомів, що застосовуються. На етапі актуалізації опорних знань це можуть бути: різного виду вправи, опитування, фізичні диктанти, досліди, висунення проблеми, кіно- і діафільми; на етапі вивчення нових знань – різні види словесних методів у поєднанні з демонстраційним експериментом: розповідь, пояснення, лекція, робота з книгою, опорним конспектом, кіно- і діафільмами.

Вибір методів для уроку не може бути довільним. Можна виділити шість загальних вимог для визначення вибору методів навчання:

- закономірності і принципи навчання, що випливають з них;

- зміст і методи певної науки взагалі і предмета, теми зокрема;

- мета й завдання навчання;

- навчальні можливості учнів (вікові, рівень підготовленості, особливості колективу групи);

- зовнішні умови (географічні, санітарно-гігієнічні, виробниче оточення);

- можливості викладачів (досвід, рівень підготовленості, знання типових ситуацій процесу навчання).

Зміст навчання, його мету і завдання, методи навчання реалізують в організаційних формах навчання. Форма навчання означає спосіб організації навчання. Крім урочної форми організації навчального процесу, застосовують і інші форми: лекції, семінари, практикуми, консультації, факультативи, реферати, курсові і дипломні роботи, навчальна і виробнича практика.

В ПТО все більшого поширення набуває лекційно-практична система навчання фізики. Вона повинна спиратись на розвиток і методичні ідеї про організацію вивчення навчального матеріалу укрупненими блоками. При лекційно-практичній системі навчання можна виділити такі типи уроків:

Урок-лекція чи розповідь про всю тему (її основний зміст). Лекція (розповідь) супроводжується дослідами і демонстраціями. В ході її викладач виконує на дошці або використовує готовий опорний конспект.

Уроки-співбесіди або уроки повторного (поглибленого) розгляду вузлових понять теми. На цих уроках: питання до вчителя, робота з опорними конспектами, з самоконтролем, постановка і аналіз фронтальних дослідів, вправи.

Уроки навчання умінню розв’язувати задачі з застосуванням дидактичних матеріалів з кількома рівнями складності завдань.

Уроки лабораторних робіт.

Уроки узагальнення і систематизації знань і умінь учнів: семінари, конференції, навчальні дискусії,ділова гра та інші.

Заключний контроль знань і вмінь учнів з теми в формі тематичної атестації з використанням завдань різного рівня складності.

Таким чином, процес навчання дозволяє розв’язувати одне і те саме навчально-виховне завдання різним поєднанням не тільки методів, а й форм організації навчального процесу.
Розвиток творчих здібностей учнів.

Для розвитку творчих здібностей учнів засобами навчального предмета важливу роль відіграють:

- зміст самого предмета;

- структура навчального матеріалу;

- методи і форми його викладання;

- позакласна і позашкільна робота з предмета;

- врахування психологічних, вікових, мотиваційних аспектів викладання.

За даними анкетування близько 80% учнів розуміють важливість вивчення фізики, бажають оволодіти основними її законами та поняттями. Але недостатня наочність, трудність при розв’язуванні фізичних задач не дає їм змоги повністю реалізувати себе. Тому у своїй роботі прагну застосовувати різноманітні форми, методи, прийоми, які дають можливість активізувати навчальну діяльність учнів на уроках фізики та в позаурочний час, ефективно розвивати їхні творчі здібності.

Основне завдання вчителя – навчити учнів самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував самостійну роботу при вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення фізика посідає особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід’ємними складовими розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках фізики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних. А на уяву, асоціативне мислення, внутрішню активність впливає мова, особливо поетична. У 1912 році В. Я. Брюсов написав рядки, в яких добре відобразився переможний настрій тих років: Свершились все мечты, что были так далеки. Победный ум прошел за годы сотни миль. При электричестве пишу я эти строки, И у ворот, гудя, стоит автомобиль.

Шляхи розвитку пізнавальних інтересів школярів.

Шляхи пробудження і розвитку пізнавальних інтересів школярів, створення захоплюючої ситуації на уроці фізики. Розглянемо питання про вимоги, яким повинен відповідати цікавий матеріал, щоб його використання дало міцний навчальний ефект. Цікавий матеріал повинен привертати увагу учня постановкою запитання і спрямовувати думку на пошук відповіді. Інколи для відповіді на запитання, що міститься в тексті, цікавий матеріал повинен вимагати досить поширених знань. Це спонукає учнів читати додаткову літературу, самостійно шукати відповіді за рамками підручника. При використанні цікавого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості учнів і рівень їхнього інтелектуального розвитку. При виборі того чи іншого матеріалу вчителю слід враховувати захоплення та інтереси школярів. Використання захопленості вимагає мінімуму часових витрат, але повинне внести яскравий, емоційний момент в урок. Місце цікавинок на уроці може бути різним. Часто доцільно використовувати їх при створенні проблемної ситуації: проведення цікавих дослідів, рух тіла вгору по похилій площині тощо. Повідомлення учням фактів, які вражають своєю несподіваністю, дивністю, невідповідністю попереднім уявленням. Оскільки творчі здібності розвиваються в процесі діяльності, то необхідно розробляти й удосконалювати різні види творчих завдань. Тому при організації уроку фізики на етапі мотивації навчальної діяльності учнів слід застосовувати різні засоби активізації пізнавальної діяльності, серед яких: уривки з оповідань, казки, вірші, загадки, незвичайні вправи. Як приклад, у 10 класі, при вивчені теми «Центр маси. Види рівноваги» можна запропонувати відому вправу «Встаньте». При вивченні теми «Сила Архімеда» - розповідати учням історію «Еврика».


Розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів під час:

1.Розв’язування фізичних задач.

Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики в школі і ПТО є розв’язування фізичних задач. Задачі різних типів використовую на всіх етапах засвоєння фізичного знання; для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, в процесі формування нових знань учнів, вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, з метою контролю якості засвоєння навчального матеріалу. В умовах особистісно орієнтованого навчання здійснюю відповідний добір фізичних задач, який враховує пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвиває їхні здібності відповідно до освітніх потреб. Дослідження психологічної науки показали, що поняття формуються лише в процесі розв’язування задач, як у широкому розумінні – розв’язування поставленої перед учнем проблеми, так і у вузькому розумінні – розв’язування задач сформульованих у задачниках. Щоб задачі відігравали розвиваючу роль, у їх розв’язанні повинна максимально проявлятися самостійність учнів. Не треба пояснювати на уроках розв’язання майже кожної конкретної задачі, а треба лише показати на кількох прикладах прийоми запису та аналізу типових задач. Для сильніших учнів рекомендується систематично підбирати одну складну задачу, зауважуючи в домашньому завданні, що її не обов’язково всім розв’язувати. Під час розв’язування задач слід використовувати один з найпотужніших стимулів – пізнавальний інтерес. Для цього підбираю задачі з цікавим змістом, задачі, результат яких цікавий для учнів, або зробити цікавим оформлення умови і розв’язування задачі. Задачі з історичним змістом не тільки викликають інтерес, а й ознайомлюють учнів з історією фізики без затрати додаткового часу. На уроках можна запропонувати учням задачі екологічного змісту , а краще запропонувати учням самостійно скласти задачі екологічного змісту, що збільшує інтерес до предмету.



2. Розв’язування задач з екологічним змістом.

Реалізуючі завдання екологічного виховання, можна запропонувати задачі для учнів. Як зазначив Л. Виготський, у творчості стираються межі між реалістичним мисленням та творчою уявою, тому на урок підбираю завдання на розвиток уяви учнів. Наприклад: «Уявіть на хвилинку, щоб сталося у світі, якби зникла сита тертя, тяжіння, властивість тіл, яку ми називаємо інерцією?.. За схемою «минуле – сучасне – майбутнє» описати використання фізичного пристрою та інше».

При розв’язування якісних задач пропоную учням завдання типу:

- обґрунтувати з фізичної точки зору зміст народних прислів’їв, приказок, скоромовок;

- відгадати загадки і пояснити, яке значення вони мають до розділу «Теплові явища»;

- самостійно дібрати до теми «Тиск», «Сила тертя», «Архімедові сила»… прислів’я, приказки, скоромовки, загадки.



3. Розв’язування якісних задач.

Особливо корисні якісні задачі. Розв’язуючи їх, учень вдумується в фізичну суть явищ, не відриваючи свою увагу від математичних викладок, що має велике значення для розуміння предмета, розвитку мислення, втілення логічно побудувати відповідь. Якісні задачі застосовуються не тільки для вивчення законів та формування навичок застосовувати їх, а ще й для того щоб зрозуміти, що відбувається в світі який нас оточує. Треба тільки побачити зв’язок. При розв’язуванні розрахункових задач пропоную такі варіанти:

- задачі з надлишковими даними або з неповними;

- за даною умовою задачі сформулювати, що треба знайти;

- до малюнка, схеми, уривка з казки придумати умову задачі;

- задачі, які можна розв’язати декількома способами? Чому? До найефективніших можна відвести експериментальні задачі – такі, постановка і розв’язання яких пов’язані із спостереженням чи з дослідом. Вони найбільше сприяють розвитку мислення учнів, оскільки вчать аналізувати явища, застосовувати теоретичні і практичні знання. Корисні і комбіновані задачі, в яких учні спочатку теоретично визначають шукану величину, а потім перевіряють результат обчислення на досліді.



4. Використання експериментальних досліджень.

Оскільки фізика – наука експериментальна, то обов’язково задаю учням домашні експериментальні дослідження.

Ще пропоную учням зібрати й описати колекцію, наприклад, тіл різної теплопровідності, тіл різної густини тощо.

Не можу не звернути уваги на виготовлення саморобних приладів:учні самостійно розробляють електроскоп, моделі хімічних елементів ,найпростіші електричні кола. К.Ушинський казав: «Гра не є пустою забавою, це зміст життя дитини, її творча діяльність, потрібна для її розвитку. У грі дитина живе, і сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж сліди дійсного життя». Тому можна проводити уроки у формі подорожей, учнівських конференцій, інтелектуальних ігор, міжпредметних зв’язків тощо. Можна використовувати ділові, рольові ігри, які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки (урок-інтерв’ю «Принцип дії теплових двигунів. Екологічні проблеми пов’язані з використанням теплових двигунів», урок роботи в базово-перехресних групах «Енергетика і екологія», урок-конференція «Шкала електромагнітних випромінювань», урок- гра «Фізичний футбол», «Атом і атомне ядро», урок-ділова гра «Чорнобильський урок»). Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих. Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий простір для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати. В роботі використовую інтерактивні методи навчання, які допомагають створити атмосферу творчої невимушеності й допомагають кожній дитині виявити свої можливості. Наприклад: знайди помилку, втрачена інформація, запитання – відповідь, тематичні терміни, «закінчити фрази», знайди пару тощо. Хоча різноманітних елементів «нестандартних» уроків є дуже багато, основним у роботі вчителя є традиційний урок. Це зумовлено і необхідністю виконання навчальних програм, і значно більшою затратою часу на підготовку, контингентом учнів. Тому, вміле виправдане групування «нестандартних» уроків і уроків традиційної структури є одним із основних показників ефективності роботи вчителя, його наукового рівня, педагогічної майстерності.


5. Використання міжпредметних зв’язків.

Одним із прикладів використання міжпредметних зв’язків є подання відомостей про людський організм. Під час проведення уроку для зацікавлення учнів до вивчення даної теми і її значення можна навести дані про людський організм. Ознайомлення учнів з характеристиками людського організму дозволяє пов’язувати вивчення фізики з реальним життям, з умінням використовувати знання для пояснення реальних явищ. Учні з цікавістю слухають, як можна пояснити факти і явища, з якими вони повсякчас зустрічаються, до яких вони звикли і не задумувалися раніше над ними. Так при вивченні теми «Деформація тіл. Види деформації» звертаю увагу на те, як природа «наділила» людину і тварин трубчастими кістками кінцівок, зробила трубчастими стебла злаків, поєднуючи в такий спосіб економію «матеріалу» з міцністю «конструкцій»; в розділі «Світлові явища» розглядаємо око як оптичну систему. Добір різноманітної інформації дозволяє мені закріпити знання учнів про фізичні явища, закони, за якими вони відбуваються, пробудити в учнів бажання працювати з додатковою літературою, частіше задумуватися над природою різноманітних процесів, що в кінцевому результаті спонукає їх до свідомого вивчення фізики. Додаткової літератури є зараз достатньо, але вона не завжди доступна, тому потрібен час для вишукування потрібних фактів, даних. Зібрані відомості можна використовувати не лише як повідомлення на уроках. Матеріали можна використовувати, щоб проводити підсумкові уроки–семінари, конференції. Це уроки-семінари «Прості механізми в організмі людини», «Механічні характеристики організму людини», «Вплив електричного поля на організм людини» тощо. На цих уроках учні готують і зачитують повідомлення про фізичні процеси, перетворення енергії, теплові, електромагнітні процеси в організмі людини. На таких уроках учні не просто роблять ті чи інші повідомлення, а й показують їх прикладне значення. Одним із шляхів реалізації проблеми індивідуалізації навчання є його диференціація. Використання диференційованих завдань у різних ланках навчання дозволяє вирішувати наступні завдання:

- забезпечити можливість поглиблення, систематизації та узагальнення знань і умінь;

- стимулювати розвиток пізнавальної активності учнів;

- сприяти вирівнюванню знань і умінь учнів.
5. Використання рівневої диференціації на уроках фізики.

В своїй роботі на уроках фізики я використовую рівневу диференціацію – це, в основному, диференціація за рівнем складності навчальних завдань і вимог до знань. При рівневій диференціації я пропоную учням однаковий обсяг навчального матеріалу, але орієнтую їх на можливі рівні вимог до засвоєння цього матеріалу. Оскільки викладання фізики спирається на підручники, не орієнтовані на рівневу диференціацію, то я використовую рубрику «Основна мета». Вона допомагає мені уточнити рівні вимог до знань учнів. Учні чітко повинні уявляти собі рівень обов’язкових вимог – дійовий засіб мотивації навчання і нормалізації навчального навантаження учнів. В своїй роботі я прагну, щоб основний навчальний матеріал був засвоєний на уроці. За умов рівневої диференціації особливого значення набуває рівнева диференціація домашніх завдань Домашні завдання я супроводжую чітким поясненням: що і як робити, на які питання підготувати відповіді, сильним учням домашнє завдання ускладнюю.



6. Застосуванння уроках фізики ІКТ.

Часто застосовую на уроках фізики можливості комп’ютерного класу з такою метою:

- розширити межі творчої діяльності вчителя та учнів;

- усвідомити можливості ефективного застосування комп’ютерних технологій;

- привчити учнів до самостійної дослідницької діяльності під час розв’язування практично спрямованих завдань.

Комп’ютер також використовую у навчальному процесі для підвищення його ефективності та розвитку в учнів загально навчальних і спеціальних навичок, що ефективніше, ніж під час використання традиційних засобів.

Комп’ютерні презентації Microsoft Power Point використовую на різних етапах навчання:

- під час пояснення нової теми (з коментуванням учителя); урок проходить у вигляді шкільної лекції, де учні не тільки слухають, продивляються інформацію на екранах, конспектують, а й відповідають на запитання, розв’язують задачі за наведеним зразком:

- для контролю набутих теоретичних знань: презентація містить запитання з наступною появою правильної відповіді;

- для індивідуальних завдань сильнішим учням: у позаурочний час учень, за бажанням, може підготувати (сам або з допомогою вчителя) презентацію на дану тему, а потім на уроці представити її іншим учням. Це спонукає учнів до пошуку потрібної інформації, а також сприяє розвитку творчого мислення, вміння правильно та стисло формулювати свої думки. Як відомо, інформація, яку учень сприймає за комп’ютером, може бути звуковою та візуальною. Остання може демонструвати рухомі і нерухомі об’єкти, фотографічні копії реальних фізичних тіл і процесів, а також анімаційні, схематичні, графічні, інші зображення. А технічне оснащення сучасних комп’ютерів дає змогу не лише допомогти дитині побачити невідомий предмет, а й маніпулювати з фізичними об’єктами з метою його кращого усвідомлення. Досвід роботи свідчить, що використання комп’ютерних програм на уроках фізики має низку переваг порівняно з традиційним навчанням як для вчителя, так і для учнів. Уроки фізики з використанням інформаційних технологій дають можливість реалізувати різні методи навчання для кожного з учнів, забезпечувати індивідуалізацію навчання, а також організувати групову роботу. За рахунок використання комп’ютерного моделювання, анімації та відео фрагментів зменшується обсяг навчального матеріалу. Використання комп’ютерів дозволяє продемонструвати учням досліди, явища, процеси, які в умовах фізичного кабінету школи провести неможливо (переважно через відсутність обладнання). Використання мультимедійних засобів дозволяє наочно, в русі продемонструвати перебіг того чи іншого процесу, явища. Допомагає комп’ютер і при перевірці знань учнів, складанні рівневих індивідуальних завдань. Однак використовувати комп’ютери на уроках фізики потрібно обережно. Крім суворого дотримання санітарно-гігієнічних умов, під час роботи необхідно враховувати і вплив комп’ютера на психічний стан учня.



7. Використання кросвордів на уроках фізики.

Кросворди – загальновідома гра, яка захоплює і приваблює не тільки тим, що їх цікаво розгадувати, а й тим, що їх не менш цікаво складати. Тому зацікавити учнів фізичними кросвордами, це значить збудити їх ініціативу, допитливість, прищепити навички самостійності в розв’язанні досить складних завдань, розвинути їх пізнавальні сили та здібності. Робота з кросвордами допоможе виховати в учнів емоційне, зацікавлене ставлення до навчання фізики, прагнення до знань. В процесі розгадування та складання кросвордів учні не тільки повторюють те, що було засвоєне на уроках, а й навчаються самостійно здобувати знання. Адже їм необхідно час від часу звертатись не лише до підручника, але й до довідкової та науково-популярної літератури. Кросворд – це вузол найрізноманітніших знань, вузол, який намагається розгадати кожний. Так вчитель одержує додаткову можливість не тільки виявити недоліки в навчанні, а й запропонувати тому чи іншому учню цікавий спосіб усунення їх.

Кілька правил, яких необхідно дотримуватись при складанні кросвордів:


  1. виписати терміни на дану тему в однині та називному відмінку, за винятком тих термінів, у яких однини не буває;

  2. виявити, які терміни будуть взяті за основу;

  3. накреслити малюнок сітки кросворду;

  4. в кросворд можна включати прізвища вчених, назви фізичних величин, одиниці їх вимірювань, назви явищ, приладів тощо;

  5. для симетричності кросворда у виключних випадках можна вживати близькі до теми технічні слова та терміни, що виходять за межі підручника;

  6. не слід часто використовувати однорідні поняття.

Цікавими і важливими повинні стати терміни практичного застосування фізики. Вони дозволяють глибше ознайомити учнів з явищами та процесами, які не подаються в підручнику, але можуть мати певне значення для розуміння теми.

Розгадування кросвордів можна рекомендувати як у позакласній роботі, так і в класній навчальній роботі. В позакласній учні можуть зацікавитись кросвордом, якщо він буде запропонований на фізичному вечорі, вивішений у фізичному кабінеті, тощо. На уроці їх можна використати як елемент узагальнення, повторення, закріплення.



Позакласна робота.

Слід зазначити, що форми позакласної роботи переносяться і на уроки. Поєднання класної та позакласної форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, підвищує інтерес учнів до нього. Однією з форм позакласної роботи з фізики є тематичні вечори, конкурси веселих і кмітливих, уроки-змагання. Вони дають змогу поглибити вивчення навчального матеріалу, докладніше ознайомити учнів з найважливішими відкриттями та винаходами в галузі фізики, з досягненнями вчених. Тематичні вечори сприяють розширенню світогляду учнів, розвивають інтерес до науки, уміння аналізувати явища природи і на цій основі робити узагальнення та висновки. Використання вдалого «нестандартного» елемента на уроці не означає, що його потрібно постійно використовувати на всіх уроках. Цікаві елементи уроку постійно урізноманітнюю, намагаюся чергувати один з одним. Слідкую, щоб їх постійне застосування не перетворювалося на звичне, одноманітне, стандартне, однотипне проведення уроків. Вважаю недоцільним впадати в крайність і проводити кожен урок як «нестандартний». Адже все-таки основне завдання вчителя фізики – дати учням ґрунтовні знання предмета. Тому всі елементи уроку підпорядковую одній меті – навчити учня вчитися. Своїм викладанням ми зрошуємо людину. Від того, як ми робимо – піднесено і романтично або предметно і прагматично – залежить наш результат у навчанні.



Висновок

Далеко не всі учні захоплюються фізикою, не всі зацікавлені у збагаченні фізичних знань, бо фізика їм здається надто формальною, важкою для сприймання. Традиційно вважають, що найскладнішим предметом у школі є фізика. Вона вимагає постійних розумових зусиль, абстрактного і логічного мислення. Інтерес до природничих наук у дітей з кожним роком знижується.

Основна задача:

- любити свою роботу, створити атмосферу довіри на уроці,вірити в учня і його сили.

- намагаюсь вчити дітей фізиці не тільки для того, щоб вони пізнавали світ, а й навчалися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитись до будь - яких аргументів, висувати гіпотези і перевіряти їх на практиці. На уроках намагаюсь будувати процес навчання так, щоб учні розуміли і сприймали мету поставлену на уроці, щоб були активними учасниками реалізації її – суб’єктом діяльності.

- поєднання чіткості, яскравості, доступності та логічності викладання навчального матеріалу, максимальної активізації учнів, уміле використання їхньої самостійної роботи, знаходження найбільш дієвих засобів впливу на особистість учня. Ставитись до них вимогливо і доброзичливо, поважаю їхні думки і вчу ставитись критично, як до товаришів, так і до себе.

Навчальний процес потрібно організовувати таким чином, щоб - забезпечити максимальну активність учнів на уроках фізики, навчати дітей аналізувати, систематизувати, застосовувати знання в життєвих ситуаціях, стимулювати учнів до самоосвіти, творчості.

Для досягнення цього потрібно:

- використовування різноманітних форм, методів, прийомів організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібності учнів;

- диференціація знань з урахуванням вікової категорії та рівня засвоєння фізичного матеріалу;

- підвищення мотивації та стимулювання навчальної діяльності шляхом пропозиції проблемних ситуацій та завдань відповідно до інтересів учнів певного віку;

- розвиток самостійного мислення учнів, спроможності до самореалізації та самоосвіти; - розвиток комунікативних навичок.

Для досягнення мети при розв'язуванні задач потрібно:

- щоб учень засвоїв матеріал, його потрібно повторити, повертатись до нього знову і знову, тільки тоді він «відкладається у голові учня» - багаторазове повторення;

- виділення головного в параграфі, розділі, темі, курсі;

- зв'язок з іншими науками, що дає можливість інтегрованого підходу до вивчення фізики;

- самостійна робота учнів;

- щоденне опитування, що забезпечує системність у навчанні.

На кожному уроці я спираюсь на такі складові:

- забезпечення контакту з класом і з кожним учнем на основі рівноправних відносин;

- урахування індивідуальних психологічних особливостей учнів;

- формування навичок користування фізичною термінологією;

- організація пошукової роботи, спрямованої на формування творчого мислення;

- урахування сучасних тенденцій розвитку фізичної освіти;

- емоційної насиченості уроку;

- подача нового матеріалу емоційно забарвленим;

- створення ситуацій, які б постійно зацікавлювали учнів навчальним матеріалом, зокрема об’єктами, що вивчаються;

- підтримка інтересу до предмета;

- урахування особливостей учнів з образним мисленням.

Результативність досягається:

- створення умов для розвитку інтелектуальних можливостей учнів;

- забезпечення психологічного комфорту;

- створення ситуації успіху за певних умов;

- створення умов для звільнення дитини від страху, напруження;



- створення позитивного настрою навчання.

Головне завдання вчителя – організувати і керувати діяльністю учнів і створити такі умови, коли кожен учень хотів і міг би найбільш ефективно здійснювати таку діяльність. Вчитель прекрасно розуміє, що навчання знанням, вмінням і навичкам – це не сама мета, а лише засіб виховання, метод виховання. Навчитися жити творчо – значить оволодіти естетичним ставленням до життя, сприяти становленню особистості, розвитку її творчих здібностей, виявленню талантів, обдарованості, знайти смисл життя, зробити правильний життєвий вибір, виробити потребу в самопізнанні, само розумінні, самореалізації у різних видах творчої діяльності. Тож талант, і здоров'я і сили ми завжди покладаємо на те, щоб у нас на уроці відкрили щось таке геніально просте…

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал