Не можуть бути всі панами,мусять бути й люди



Скачати 106.94 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір106.94 Kb.
ТипКонспект
Стінківська ЗОШ I-III ст.

Конспект уроку на тему:

«Не можуть бути всі панами,мусять бути й люди» (Компаративний аналіз комедій «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого та «Міщанин-шляхтич» Жана Батіста Мольєра ).

Підготувала:

Вчитель української мови та літератури

Стінківської ЗОШ I-III ст..

Гончарик Н.І.
Тема: «Не можуть бути всі панами,мусять бути й люди»(Компаративний аналіз комедій «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого та «Міщанин - шляхтич» Жана Батіста Мольєра).
Мета :навчальна:поглибити знання учнів про творчість Ж.Б.Мольєра та І.Карпенка- Карого;розкрити ідейно-тематичне спрямування та історію написання комедій.

розвивальна: розвивати навички компаративного аналізу творів світової та української літератур у контексті загальнолюдських проблем;

виховна: виховувати моральні якості(почуття гідності,турботливе ставлення до рідних,взаємоповагу),почуття поваги до інших культур.

Цілі уроку:

- Учні повинні знати: основні віхи життєвого шляху письменників;зміст п’єс,історію створення творів.

- Учні повинні вміти: аналізувати драматичні твори ,характеризувати героїв твору шляхом компаративного аналізу.

Тип уроку: компаративний аналіз тексту.

Обладнання:портрети Ж.Б.Мольєра та І.Карпенка-Карого,виставка різних видань творів драматургів,схема аналізу драматичного твору,комп’ютер.

Методи,прийоми і форми роботи: «чиста дошка»,робота зі схемою-таблицею,повідомлення учнів,робота з картками,розгадування кросворда,інсценізація.

Випереджувальне завдання:

1 група: Підготувати відомості про історію створення п’єси «Міщанин-шляхтич»;підготувати інсценізацію уривка з п’єси «Міщанин-шляхтич».

2 група:Підготувати відомості про історію створення п’єси «Мартин Боруля»,підготувати інсценізацію уривка п’єси «Мартин Боруля».

Хід уроку

  1. Мотиваційний етап.

1

1. Забезпечення готовності учнів до уроку.

2. Вступне слово вчителя.

У світі співіснують позитивна й негативна енергії. Ще давні китайці заснували вчення про гармонійне існування цих двох протилежних енергій – янь та інь. Власне,кожна людина живе своїм життям,і відчуття втіхи від нього,розуміння

щастя в кожного буде своє. Але головні герої комедій Мольєра та Карпенка-

Карого мають однакові уявлення про щастя. У чому вони його вбачають,як діють у прагненні його досягти та чому і за що висміюють їх драматурги,ми з’ясуємо сьогодні на уроці.



3 . Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант.

II. Цілевизначення та планування роботи.

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Очікуваний результат( «чиста дошка»).

  • Щоразу,йдучи на урок,ви окреслюєте для себе коло завдань,які прагнете вирішити. Вам уже відома тема уроку. Які завдання ви перед собою ставите?

(Учні говорять,які завдання вони перед собою ставлять,учитель записує їх на дошці).

Орієнтовані завдання:



  1. Очікування цікавого уроку.

  2. Проаналізувати тексти п’єс.

  3. Знайти схоже і відмінне у творах,що вивчаються.

  4. Проаналізувати образи головних героїв.

  5. Звернути увагу на особливості цих творів.

  6. Продемонструвати акторські здібності.

  7. Отримати насолоду від уроку.

  • Отже,завдання уроку ви визначили самі. По ходу виконання завдань я витиратиму їх з дошки. До кінця уроку вона повинна бути чистою).

2

III. Опрацювання матеріалу.

Учитель. Комедії мають різний час написання,відділяють їх два століття.(Прем’єра «Міщанина-Шляхтича» відбулася в жовтні 1670 р.,а комедію «Мартин Боруля» І.Карпенко- Карий написав у 1886 р.)але автори зображають героїв,схожих у своєму прагненні піднятися на щабель вище в суспільстві. Тож буде доцільно розглянути ці п’єси паралельно. Порівняльний аналіз двох творів називається компаративізм. Проте спочатку дізнаємось про історію створення драм,які ми сьогодні вивчаємо.

1. Повідомлення учнів.(випереджувальне завдання).

Учень 1.Історія створення п’єси «Міщанин-шляхтич» Ж.Б.Мольєра.

Учень 2. Історія створення п’єси «Мартин Боруля» І.Карпенка –Карого.

(Учень 1. Комедія «Міщанин-шляхтич» уперше поставлена 14 жовтня 1670р. За часів Мольєра життя міщанина та шляхтича відрізнялося практично всім:освітою,поведінкою,побутом,манерою одягатися. При всьому цьому часто грошей у міщан було набагато більше,ніж у шляхтичів,а ось розкошів і поваги – значно менше. І саме шляхтичі від народження мали права,яких були позбавлені інші верстви суспільства. Аристократи вважалися найкращою частиною суспільства. Вони керували країною й визначали її долю . І панові Журдену,заможному міщанинові,стало тісно в межах свого стану,захотілося потрапити до верхівки суспільства.



Учень 2.Комедія «Мартин Боруля» написана в 1886р.Особливі привілеї мали дворяни й у XIX ст. 31грудня 1831 р. Всі шляхтичі-чиншовики зобов'язані були подати документи,які підтверджували їхнє дворянське походження. Ті,що не подадуть,позбавлялися шляхетських прав і прирівнювалися в місті до міщан,а в селі - до селян. Саме тому у відповідні правові інстанції посипалися прошенія,заяви з проханням відновити їх рід у дворянстві. У тому потоці було й клопотання Карпа Адамовича Тобілевича,батька драматурга. Судова справа тягнулася десятки років і завдала батькові немало гризоти й грошових витрат,але своє дворянське походження він так і не довів . Цей факт послужив поштовхом до написання дотепної комедії.)

Учитель. Під час аналізу драматичних творів ми використаємо схему-таблицю,яку заповнимо в процесі роботи. Ця схема у кожного з вас на індивідуальній картці.

3

2. Робота з таблицею.

Компаративний аналіз драматичних творів

Ж.Б.Мольєр «Міщанин-шляхтич»

І.Карпенко- Карий «Мартин Боруля»

Жанрова природа

Комедія – низький жанр у класицизмі. Комедія – твір,у якому засобами гумору та сатири розвінчується негативні суспільні та побутові явища,розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

У соціально-побутовій комедії розкриваються норми моралі і спосіб життя головних героїв та представників дворянської знаті. Однак обидва твори поєднують у собі елементи соціально-психологічної та любовної комедії. У розважальній формі автори показують вади суспільства,нагадуючи про людську гідність.

Особливістю комедії «Міщанин-шляхтич»є використання пісень,танців,музичних інтермедій.

Не використовуються пісні,танці,музичні твори.



Тема

Зображення намагань міщанина отримати дворянський титул. Викриття лицемірної моралі аристократії.

Показ на сцені «перед широким колом громадянства трагічного становища поневоленої людини,яка борсається в лабетах безправності,бажаючи добитися хоч якихось куценьких прав

І.Карпенко- Карий).



Ідея

Кожна людина повинна бути сама собою,не забувати про своє коріння,цінувати людей не за їх походженням,а за їхні вчинки.

Глузування над невіглаством міської буржуазії,сатира на дворянство




Особливості розвитку сценічної дії

Комедія складається з 5 дій.

Експозиція. Знайомство з головними героями.

Зав’язка. Головний герой намагається вивчати різні науки,щоб стати повноправним дворянином.

4

Розвиток дії. Журден організовує балет,обід,щоб дати на честь Дорімени,в яку закоханий. Він прагне знайти достойну партію – аристократа - для своєї дочки. Про це довідались Клеонт і Ков’єль,вони організували виставу – «посвяту в мамамуші».



Кульмінація. Під час церемонії «посвяти в мамам уші» Журден дає згоду на шлюб дочки з турецьким султаном.

Розв’язка. Герої чекаюь появи нотаріуса,який документально засвідчить шлюби Люсіль і Клеонта та Доранта і Дорімени.

Комедія складається з 5 дій.

Експозиція. Знайомство з героями твору.

Зав’язка. Мартин спілкується з повіреним з приводу оформлення документів на підтвердження його дворянського походження.

Розвиток дії. Боруля вирішив видати заміж свою дочку Марисю за дворянина. Син повідомив,що Марися подобається його знайомому,з яким вони разом працюють. Вся родина готується прийняти жениха – Націєвського. Коли наймит Омелько відвозив до міста Степана,в нього вкрали одяг та коней. Націєвський приїхав,щоб посватати Марисю,бо вважає її багатою.

Кульмінація. Мартин їде з дому,щоб наздогнати й покарати Націєвського,що не захотів одружуватися з Марисею.

Розв’язка. Боруля палить документи про дворянство,відмовляється від примарних дворянських прав.



Конфлікти

Соціальні

Зіткнення інтересів дворянства і буржуазії(пан Журден і Дорант та Дорімена)

Зіткнення інтересів простих людей і дворян(Мартин Боруля і пан Красовський)

Любовні

Клеонт-Люсіль,Журден- Дорімена-Дорант,Журден-Дорімена-пані Журден,Ковель-Ніколь.

Марися-Микола,Марися – Націєвський.

Моральні

Зіткнення здорового глузду(пані Журден)і рабського плазування(пан Журден)

Почуття гідності людини,вірність у коханні(Марися)і вигода в шлюбі(Націєвський).

Здоровий глузд(Палажка) і «помішання» на дворянських порядках(Мартин).



Характери головних героїв та художні засоби їх розкриття

5


Спільні риси характеру для обох героїв:щедрий,наполегливий,спостережливий,турботливий батько,люблячий батько,обмежений,амбітний,довірливий,заздрісний.

Обидва мають непереборне бажання «вибитися в люди»,довести дворянство. Вони соромляться свого походження,усіляко прагнуть засвоїти аристократичні манери,перейняти звички. Обидва багаті,щедро витрачають гроші для досягнення своєї мети,піклуються про майбутнє дітей,засліплені своєю ідеєю.



3. Бесіда за творами.

  • Які за жанром твори,що вивчаються?(Це соціально-побутові комедії,у яких розкриваються норми моралі та спосіб життя головних героїв і представників дворянської знаті. Однак обидва твори містять в собі елементи соціально-психологічної та любовної комедії).

  • Визначте тему комедій.(«Мартин Боруля» - показ прагнень міщанина стати дворянином. «Міщанин-шляхтич» - зображення намагань міщанина отримати дворянський титул).

  • Яка композиція творів?(Складаються з 5 дій).

  • Які епізоди вам видалися смішними?(

  • Яку мету поставили перед собою герої?(стати дворянами).

  • Як вони цього досягають?(Журден навчається танцю,вивчає філософію та інші науки;Мартин вводить в домі дворянські порядки:примушує дружину вчитися варити каву,дочку – вишивати на п’яльцях,сам встає пізно).

  • Учитель. З паном Журденом ми зустрічаємося не відразу. Спочатку про нього згадують учителі. Що ж ми дізнаємося про героя? Поміркуймо,які риси характеру Журдена розкриваються в ньому,переглянувши уривок з п’єси.

Інсценізація уривка із комедії «Міщанин-шляхтич».

  • Які риси свого учня визначають учителі?(Їхній учень невіглас,але багатий,добре платить їм,неук,не має смаку).

  • У чому виявляється дурість Журдена?(Журден дає гроші за те,щоб його називали «ваша світлість»,залицяється до Дорімени,а це почуття використовує Дорант).

  • Пан тільки дурний, чи має інші, позитивні, риси?(Має позитивні риси:він стриманий,не влазить у бійку).

6

  • Чи є у творах персонажі зі здоровим глуздом?Як вони ставляться до намагань Мартина і Журдена ввести дворянські порядки?(В обох творах є такі персонажі. Пані Журден насміхається над спробами свого чоловіка,бо бачить їх безперспективність,вона розуміє,що його гроші використовують непорядні люди,бачачи його дурість;Марися і Палажа закликають до здорового глузду свого батька і чоловіка,бо дворянство ні до чого доброго не приведе).

  • Хто з героїв цінує моральні якості і честь?(Клеонт і Микола).

Учитель. Дуже важливим для майбутнього аристократів є питання одруження своїх дочок. Перегляньте уривок з із п’єси «Мартин Боруля». Які риси Мартина розкриває цей епізод?

Інсценізація уривка із комедії «Мартин Боруля».

  • Як ставиться до своєї дочки батько? (Батько нехтує почуттями дочки,думає про своє становище в суспільстві – як до нього ставитимуться після її одруження з аристократом).

  • Що схоже і відмінне в наших героях? Чим пояснити їхню схожість?(Схожість пояснюється продовженням українським драматургом французьких класичних традицій).

  • Яка ідея творів?(Кожна людина повинна бути сама собою,не забувати про своє коріння,цінувати людей за їхні вчинки).

IV. Рефлексійно - оцінювальний етап.

  1. Інтерактивна гра «Доповнити речення».

  1. Ми досліджували художній світ творів,які написані у _________,

у країнах ___________________ .

  1. Вони є одно жанровими чи ________________ .

  2. Єднає твори тема _______________ .

  3. Кожен з авторів(майже однаково) чи (по-своєму)бачить ідею твору,а саме __________ .

2. Робота з картками.

Картка 1.

  • Як ви розумієте слова Мартина: «Тепер другий світ настав:треба чина,дворянства»?

7

Картка 2.

  • Чи погоджує ви зі словами Мартина: «…Заживу настояним дворянином:собак розведу,буду на охоту їздить,у карти грать».

Картка 3.

  • Чи поділяєте ви думку Клеонта: «Соромитися тих,від кого небо дало тобі народитися на світ,блищати у суспільстві придуманим титулом,видавати себе не за те,що ти є насправді,- це,на мій погляд,ознака душевної низості»?Поясніть її.

3.Розгадайте кросворд.

1



















2



















3



















4



















5






















6



















7



















По горизонталі:

1Слуга Клеонта(Ков’єль).

2Граф,закоханий у Дорімену(Дорант).

3.Наймит Борулі,в якого в місті вкрали речі(Омелько).

4.Головний герой твору «Міщанин-шляхтич»(Журден).

5.Маркіза,до якої залицяється пан Журден(Дорімена)

6.Дочка Журдена(Люсіль).

7.Дочка Мартина(Марися).

8

По вертикалі:



  1. Жанр творів «Мартин Боруля» та «Міщанин-шляхтич».

Учитель. Давайте поглянемо на дошку,де ми на початку уроку записали завдання,які ви для себе окреслили. Витремо те,що змогли виконати.

Зверніть увагу:наша дошка зовсім чиста. Це означає,що ми досягли результату й мети нашого уроку.

Скільки не проходило б років і століть,журдени й борулі завжди будуть осміяні,бо головне для людини – бути вірним самому собі,не піддаватися чужому впливові,модним течіям,зберегти своє «я»,свою гідність і честь.

Будь собою

Роки повняться досвідом,

Слово – порадою.

Не торгуй у житті,

Мов копійкою,правдою.

Не розмінюй

Своєї душевної цінності

На привабливі блиски

Сумнівної цінності.

Не продайсь,не віддайсь,

Не піддайся нікому

За пухленький пиріг

За диванчик для дому,за обійми,горілку,

Компанійки знатні,

Бо вони змінить основного не здатні.

Не схибуй ні в багатстві,

Ні в славі,ні в бідності. 9

Будь собою,що зна ціну власної гідності

Хай твоя неповторність

Засіяє над світом,

І тепліє земля,помережена слідом.

(В.Крищенко).



V. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Повторити вивчене про драму та жанри драматичних творів.

2. Прокоментувати вислів І.Франка «І.Карпенко-Карий – один із батьків новочасного українського театру».

3 Написати твір-портрет літературного героя на тему: «Дурість і розум Журдена» або твір-жарт на тему: «Зустріч Журдена і Борулі»(на вибір).



10

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал