«Навчання дошкільників грі на дитячих музичних інструментах з використанням українського фольклору»



Скачати 214.93 Kb.
Дата конвертації24.04.2017
Розмір214.93 Kb.
ТипПрограма

«Навчання дошкільників грі на дитячих музичних інструментах з використанням українського фольклору»


Мета: - активізація роботи з дитячого музикування;


  • ознайомлення з методами та прийомами навчання дошкільників грі на дитячих музичних інструментах;
  • впровадження в роботу з дошкільниками зразків українського фольклору для повноцінного музичного розвитку та національно-патріотичного виховання;

  • прилучення дошкільників та педагогів до української народної культури через знайомство з українськими народними музичними інструментами.


Програма майстер-класу:

  1. Огляд виставки музичних інструментів.

II. Презентація роботи з навчання грі на музичних інструментах:

1. Музично-естетичний розвиток - важлива складова всебічного розвитку дошкільників

2. Дитячий фольклор - основа музичної культури.

3. Гра на дитячих музичних інструментах .

3.1 Виникнення музичних інструментів.

3.2 Дитячі музичні інструменти.

3.2 Історія виникнення розділу «Гра на дитячих музичних інструментах».

3.3 Система музикування Карла Орфа.

4. Дитячий оркестр.


  1. Робота з учасниками майстер-класу,

  2. Kонцерт учнів ДМШ №2 (народний відділ).

  3. Розвага «Стрітення» з використанням оркестрів.

  4. Рефлексія «Вінок побажань»


  1. Музично-естетичний розвиток - важлива складова всебічного розвитку дошкільників

(слайд 1-2)


В останні роки у сучасному суспільстві спостерігається активне реформування системи дошкільного виховання. Різко підвищився соціальний престиж інтелекту і наукового знання. Розвиток науково - технічного прогресу вимагає посиленого навчання дітей, насамперед умінням читати, писати і рахувати, а не робити і відчувати. Ця тенденція пов'язана з уявленням дорослих про майбутнє їх дітей. Батьки вважають, що їхнім дітям доведеться жити в суспільстві, яке вимагає високої кваліфікації. З цією тенденцією пов'язане прагнення, в першу чергу, дати дітям конкретні знання, а не розвивати в них здатність відчувати, неординарно мислити, творити.

Така орієнтація поступово підміняє естетичний розвиток розумовим вихованням і художньою освітою, компрометуючи і обмежуючи інтегративні можливості загального і естетичного розвитку дитини. Обійти сенсорно - чуттєвий досвід неможливо, але педагогічна установка на розвиток мислення, соціальний престиж інтелекту і наукового знання перетворили його у вторинну цінність.

Сьогодні прийнято говорити, що головний недолік нашого виховання. - бездуховність. Але це його парадоксальний результат, а не вихідний принцип. Ідеологія - це духовна, а не матеріальна категорія. І пріоритет ідеології - це пріоритет духовності. Це і давня традиція української культури.

Звернувшись до історії, ми побачимо, що в сім'ях аристократів приділялося величезне значення естетичному вихованню дітей. Світська освіта передбачає не тільки оволодіння іноземними мовами, грамотою, іншими науками, але і припускає навчання гри на музичному інструменті, формування знань про композиторів, художників, різноманітні напрямки живопису. Саме така освіта сприяла розвитку духовної та різнобічної особистості. Є думка, щоб виростити з дитини Нобелівського лауреата, потрібно навчити дитину грати на музичних інструментах. Дуже небагато людей знають про те, що музичне та естетичне виховання малят є не менш важливим, ніж вивчення іноземних мов і арифметики. Заняття музикою розвивають уяву, творче мислення та пам'ять, роблять дитину більш сприйнятливою до отримання будь-яких інших знань.

Сучасна ситуація в суспільстві, культурі, науці вимагає переорієнтації цілей дошкільної освіти на освоєння дітьми загальнолюдської культури.

Система музичної освіти є невід'ємною частиною загального процесу, спрямованого на становлення гармонійної особистості та розвиток творчої індивідуальності та креативного мислення.

Враховуючи вимоги сьогодення, в нашому дитсадку були створені всі умови для того, щоб маленькі розумники отримали можливості задовольняти свої потреби в різних видах музично-творчої діяльності, інтелектуально, духовно й фізично розвиватися та в цілому готуватися до життя в соціумі.

2. Дитячий фольклор - основа музичної культури

(Слайд 3)


Для дітей дошкільного віку найбільш природним є музично-естетичне навчання і виховання, побудоване на етнонаціональній основі. Традиційний дитячий фольклор становить невід’ємну частину практичної народної педагогіки. Твори народної спадщини допомагають дітям з самого раннього дитинства активно пізнавати оточуючий світ і своє “Я” в ньому, спілкуватися, емоційно проявлятися, вивчати рідну мову, культуру та звичаї свого народу. Музичний фольклор, як першооснова музичної культури, є найкращим підґрунтям для музичного виховання дошкільників, формування у них музичних здібностей, що не тільки обумовлює успіхи дітей в музичній діяльності, а впливає на підвищення їхнього інтелекту, сприяє розумовому й загальному розвитку особистості.
(слайд 4)

Метою моєї роботи є музично-естетичне виховання дітей дошкільного віку, виявлення та природне поступове формування у них музичних здібностей на матеріалі українського дитячого музичного фольклору у процесі музично-ігрової діяльності.
(слайд 5)

Основними завданнями є:



  • організація процесу музичного виховання й навчання дітей дошкільного віку на матеріалі українського музичного фольклору,

  • ознайомлення дошкільнят із здобутками народної музичної творчості України, сприяння вивченню рідної мови, культури та звичаїв свого народу;

  • формування навчального інтересу та стійкої мотивації до музично-ігрової діяльності засобами українського дитячого музичного фольклору;

  • сприяння формуванню широкого кола музичних, творчих (акторських) та загально - навчальних здібностей, розвитку емоційної, інтелектуальної, сенсорної та вольової сфер особистості;

  • на основі емоційного відгуку на народну музику формування музичних здібностей: музичного слуху (тембрового, динамічного, звуковисотного, мелодичного, частково гармонічного), відчуття ладу, чуття музичного ритму, музичної пам’яті; формування комплексу вмінь і навичок, необхідних для здійснення різних видів музично-ігрової діяльності;

  • включення вихованців у активну практичну роботу з сприймання, розуміння і виконання, зокрема сценічного, музичних фольклорних творів.

(слайд 6)

Музично-естетичне виховання і навчання дітей дошкільного віку в ДНЗ системно й послідовно базуються на українських народних календарних святах, обрядах, що в процесі музично-ігрової діяльності передбачає ознайомлення дітей з українськими народними піснями, казками та музичними вставками до них, музичними іграми, народною музикою та сучасними обробками українських музичних творів, а також ознайомлення дітей з національними культурами інших народів, що є досить суттєвим для виховання толерантності та загальної обізнаності дітей. Виховуючи дітей на матеріалі українського фольклору, ми тим самим розвиваємо у дошкільнят позитивне емоційно-ціннісне ставлення до вітчизняної культури (також до національних культур інших народів) та відчуття відповідальності за збереження культурної спадщини шляхом вивчення та використання українського національного музичного здобутку на заняттях та у повсякденному житті; мотивуємо малюків до наполегливості у здобутті знань, умінь та навичок, необхідних для виконання пісенних, танцювальних, ігрових фольклорних творів в концертних програмах, ранках, святах, обрядах.

Робота з учасниками: назвіть обряди, з якими знайомимо дітей в ДНЗ
У роботі з дітьми поєднується знайомство малюків з циклічними фольклорними творами (колядками, щедрівками, масляничними, веснянками, купальсько-петрівськими, жнивними, весільними, побутовими), використовуються чисельні пісні календарних та обрядових, а також не обрядових, свят і ритуалів, їх розучування, інсценізація, які дарують тільки радість дітям, захоплення від пісні, руху, танцю, створюють справжню ауру емоційного піднесення.

Робота з учасниками (заспівати колядку-щедрівку тощо)

Виступ фольклорної групи Колядників. укр.. нар. пісня «Де коза ходить»
3. Гра на дитячих музичних інструментах

(слайд 7)


Музична діяльність дошкільників включає в себе не тільки сприйняття музики, але і посильне дітям виконавство, засноване на досвіді сприйняття, - спів, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах

Гра на музичних інструментах - один з видів дитячого виконавства. Застосування дитячих музичних інструментів та іграшок (як на заняттях, так і в повсякденному житті) збагачує музичні враження дошкільнят, розвиває їх музичні здібності, музичної творчості. Проте, музикування, гра на музичних інструментах – це слабке місце в роботі муз керівників. Ця діяльність в нас не розвивається з причини відсутності дитячих музичних інструментів.
3.1 Виникнення музичних інструментів

(слайд 8) – стародавні інструменти


Музичні інструменти виникли в далекій давнині. При археологічних розкопках знайдені інструменти, пов'язані з III-II ст. до н. е.., які є прообразами нині існуючих.

Перші музичні інструменти виготовлялися з кісток тварин - в них видовбували отвори для вдування повітря. Також були широко поширені різні ударні інструменти (калатало, тріскачка, брязкальце з висушених плодів з кісточками або камінчиками всередині, барабан).

В даний час існує два типи музичних інструментів - народні і виниклі на їх основі інструменти симфонічного оркестру. В обох типах інструментів є кілька основних груп: духові, ударні, струнні.
(слайд 9) - народні та класичні інструменти

Народні духові музичні інструменти поділяються на кілька різновидів. Один з них - свистулька, сопілка. Ці інструменти стали прообразами флейт. На основі побудови жалейки та волинки з’явилися пізніше кларнет, гобой.

Сучасні духові музичні інструменти симфонічного оркестру діляться на дві групи: дерев'яні (флейта, кларнет, фагот, гобой) і мідні (труба, валторна, тромбон, туба).

До народних ударних інструментів відносяться барабан, бубон, дерев'яні ложки, тріскачка, калатало, бубонці, маракаси, кастаньєти. До групи ударних інструментів симфонічного оркестру входять барабан, литаври, дзвіночок, тамтам, трикутник, тарілки, ксилофон і т. д. Серед ударних інструментів можна виділити ті, які мають мелодійний звукоряд (ксилофон) і не мають його (барабан, тарілки).



Струнна група інструментів виникла пізніше. Прообразом струнних музичних інструментів став мисливський лук. Мелодійне звучання натягнутої струни людина сприйняла як музичний звук. Так лук став предком стародавніх арфи, ліри. Через багато століть були винайдені струнні музичні інструменти з резонуючим корпусом - лютня, гусла. Це щипкові музичні інструменти. Серед народних щипкових музичних інструментів можна назвати гусла, домру, балалайку, гітару, мандоліну, бандуру і т. д. Арфа є одним з інструментів симфонічного оркестру.

Інший спосіб звуковидобування - смичком - поклав початок виникненню струнних смичкових інструментів. Це народні інструменти: давньоруський гудок, скрипка. Струнні смичкові становлять основну групу інструментів сучасного симфонічного оркестру: це скрипка, альт, віолончель, контрабас.

Особлива група інструментів - клавішні: клавесин, клавікорд, челеста, піаніно, рояль. Існують інструменти клавішно-язичкові: акордеон, гармонь, баян.

Робота з учасниками - Муз. лото. Завдання: розкласти правильно малюнки народних інструментів та інструментів симфонічного оркестру.

ВИСТУП УЧНІВ ДМШ №2


3.2 Дитячі музичні інструменти

(слайд 10)


У роботі з дітьми застосовуються різні музичні інструменти та іграшки. Одні з них створені на основі народних (тріскачка, бубон, барабан, дерев'яні ложки, баян, акордеон), інші - за типом інструментів симфонічного оркестру (арфа, ксилофон, металофон, гобой, кларнет). Серед дитячих музичних інструментів та іграшок є всі основні групи: ударні, духові, струнні, клавішні, клавішно-язичкові.

Ударні інструменти та іграшки (як і інструменти, за типом яких вони створені) поділяються на такі, що мають звукоряд і не мають його. До першої групи належать металофон і ксилофон. Виготовлені вони за зразками інструментів, створених К. Орфом, звучать дуже красиво. Є два варіанти паличок, якими вдаряють по пластинах, - з дерев'яними або гумовими кульками на кінцях. Це дозволяє урізноманітнити тембр інструментів: при ударі дерев'яною паличкою витягується яскравий, дзвінкий звук; гумової - більш приглушений, м'який.

Виразні можливості ударних інструментів, що не мають звукоряду, дуже великі. Одні з них мають «стукаючий» тембр: дерев'яні ложки, тріскачка, кастаньєти, палички; інші (металеві або такі, що мають металеві частини) – володіють «дзвінким» тембром: трикутник, румба, тарілки, дзвіночок, бубонці, треті (по типу брязкалець); а ще є такі, що мають тембр який ніби «шурхотить»: маракаси, брязкальце, коробочка. Барабан і бубон мають більш гучне, резонуюче звучання.

Звучання духових інструментів також різноманітно. У флейти звук ніжний і світлий, у кларнета і саксофона - більш насичений, губної гармошки або сопілки яскравий і навіть різкуватий.

Струнні музичні інструменти та іграшки - це цитра, гусла, цимбали, арфа. Всі ці інструменти щипкові. Звук може вилучатись з допомогою медіатора. Тембри цих інструментів дуже ніжні, звук приглушений.

Клавішні дитячі інструменти-іграшки - це піаніно і рояль.

Клавішно-язичкові - акордеон, гармонь, баян.
3.2 Виникнення розділу «Гра на дитячих музичних інструментах»

(слайд 11) – творці системи гри на дитячих муз. інструментах


Інтерес до оркестру дитячих музичних інструментів як засобу музичного виховання дітей завжди був великим. Видатні музиканти просвітителі Б. Асафьев, Б. Яворський, австрійський педагог Карл Орф підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру як основи елементарного музикування та розвитку дітей.

Велике значення оркестру дитячих інструментів надавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку.

Ініціатором навчання дітей гри на музичних інструментах вже в 20-і рр.. став відомий музичний діяч і педагог М. А. Метлов.

Ще в 20-ті роки М.Метлов і Л. Михайлов говорили про необхідність організації дитячого оркестру як дієвого засобу розвитку музичного сприйняття і слуху у дітей. У 30-40х роках М.Метловим були організовані оркестри в дитячому саду, створені нові звуковисотні ДМІ. Почавши в 20-е роки з навчання дітей гри на ударних інструментах (бубон, трикутник, дзвіночки,кастаньєти та ін..), М.А.Метлов незабаром залишає за ними право тільки акомпанувати, надавати певне забарвлення твору. Він шукає, конструює і вдосконалює мелодичні інструменти, на яких діти могли б виконувати будь-які мелодії, самостійно грати. Першими інструментами для дітей були ксилофон і металофон. При навчанні дітей гри на цих інструментах користувалися системою запису нот. У союзі з майстрами - умільцями В. Рахманіновим, В. Бодровим та ін. М.Метлов у 1941-1942 р. створив металофон з точним і стійким налаштуванням, чистим приємним звучанням. На сучасних ксилофонах і металофонах зображується назви звуків і їх розташування на нотному стані. Граючи на таких інструментах, діти практично засвоюють елементи музичної грамоти. В групу мелодійних інструментів Метлов ввів дитячі гусла, баян, флейту, гобой. Він організував в дитячому саду оркестр у складі 30-40 дітей, що грають на музичних інструментах. Для кожного твору М.А.Метлов створював інструментування з урахуванням жанру і структури твору, специфіки інструмента. Особливу роль в інструментуванні він відводив партії фортепіано, яку виконував музичний керівник. Партію фортепіано він прикрашав додатковими гармонійними і варіаційними засобами виразності. Дуже важливою вважалося інструментування п'єс для ударного оркестру. На основі народних мелодій та пісень Метлов створив репертуар дитячого оркестру, зручний для виконання на дитячих інструментах; пізніше в репертуар увійшли твори радянських композиторів.

Спільно з М.А.Метловым в 20-40рр працювали відомі педагоги Т. З. Бабаджан, Ю. А. Двоскина, М. А. Фумер та ін. А надалі розробкою цих методик займалася Н.А.Ветлугина і її учні (К. Лінкявичус, В. О. Іщук).
3.3 Система музикування Карла Орфа
Карл Орф, сучасник Д. Кабалевського, створив таку систему музичного виховання, яка розрахована не на «обраних», що мають спеціальну підготовку, а на всіх дітей. Завдання музичного виховання, за Орфом, - стимулювати творчу фантазію, вміння імпровізувати, складати в процесі індивідуального і колективного музикування.

Сутність системи Карла Орфа полягає в розвитку творчої фантазії, в елементарному музикуванні, в грі на найпростіших, в основному ударних, шумових музичних інструментах, в русі під музику, інсценуванні дитячих пісеньок і казок. Такі танці і рухи супроводжуються ще й «жестами, що звучать», грою звуками тіла: ударами, ляпасами по стегнах, тупанням ногами, клацанням пальців, цоканням язиком. Все це не тільки перетворює музикування в радісну, цікаву дію, але і формує творчу фантазію, прищеплює любов до співу, розвиває почуття ритму.

Методика музичного виховання Карла Орфа спирається на широке використання музичного фольклору і розвиток творчої ініціативи. Своє художнє втілення ці принципи знайшли в «Musikshculerwerk» - «Музика для дітей» (у співавторстві з Г. Кеетман).

«Шульверк» - це зібрання п'єс для хорового виконання в супроводі інструментів, вправ у вимові і декламації, ритмічних вправ, театралізованих сценок, - все, що необхідно для практичного музикування. Основою «орфовського оркестру» є так звані штабпілі - мелодійні ударні інструменти з дерев'яними або металевими пластинками (різного розміру ксилофони, металофоні, глокеншпілі); а також широка група немелодійних ударних (від дитячих литавр, подвійного барабана і до маленьких тарілочок). Також - дуже прості духові інструменти: родинні народної сопілки - різного діапазону блокфлейти; і деякі смичкові інструменти.



4. Навчання грі на музичних інструментах


(Слайд 12)

Знайомство дітей з музичними інструментами починається вже в ранньому віці. Раннє музичне навчання відіграє істотну роль у музичному розвитку дитини, але воно має бути у прихованій в форми, доступній та цікавій для дітей раннього віку. Навчання починається з групи ударних інструментів, що не мають звукоряду. Заняття проводяться з невеликими групами дітей та індивідуально. Доцільно використовувати музичні інструменти і в повсякденному житті, щоб закріпити у малят зачатки відчуття ритму музики.



Приклад (потішка «Кую-кую чобіток» спочатку кулачком, потім звуковим молоточком)

(слайд 13)



У другій молодшій групі діти вже можуть грати на бубні, дерев'яних ложках, кубиках, брязкальця, музичних молоточка, барабані, дзвіночку. У цьому віці вони знайомляться з металофоном.

Перш ніж приступити до розучування з дітьми мелодії на металофоні, дорослий сам повинен кілька разів грамотно виконати цю мелодію на металофоні, діти слухають. Потім показують бажаючим, по яких пластинках і скільки разів треба вдарити. Відразу запам'ятати всю мелодію важко, краще розучувати її частинами, наприклад вивчити заспів пісні, а коли дитина засвоїть його, показати, як грати приспів або першу частину мелодії, потім - другу. Можна чергувати гру вихователя з дитячим виконанням: заспів грає вихователь, а дитина на іншому металофоні - приспів, або навпаки. Бажано, щоб дитина, засвоївши частину або весь музичний твір, виконала його з вихователем (на двох металофона).

Заняття з навчання грі на металофоні ведуться з дітьми індивідуально.

Для виконання на металофоні спочатку беруться нескладні і добре знайомі дітям мелодії. У такому випадку вони вдаряють по пластинках не механічно, а весь час регулюють слухом своє виконання. Вдаривши не ту пластинку, дитина чує помилку, намагається її виправити.

Інша важлива умова при виборі творів - будова мелодії. Звуки мелодії повинні бути розташовані близько один від одного, великі інтервали для гри важкі дітям. Грати мелодії, побудовані на одному звуці, недоцільно, та й нецікаво дітям.

(Приклад «Крапельки» - спочатку пальчиком на долоньці, потім на металофоні або трикутнику)

На одному звуку ми грали: «Андрій - горобець», «Танцювали риба з раком»,

На двох звуках: «Сорока-сорока», «Лисиця по лісу ходила», «Дощик».

На трьох звуках: «Дощик», «Сонечко», «Ходить зайчик по саду».



Виступ Харченко Ігоря – гра на металофоні «Маленькій ялиночці холодно взимку»

(слайд 14) – зразки «нот»



У середній групі вперше починають навчати дітей гри на музичних інструментах, які мають звукоряд. Найбільш зручний для цього металофон. Він досить простий у використанні, не вимагає постійного налаштування, як струнні інструменти. Діти вже знайомі з тембром цього інструменту, прийомами гри.

Існує кілька способів навчання грі на мелодійних музичних інструментах: по нотах, за кольоровим і цифровим позначенням, на слух.

Навчання дітей гри по нотах є дуже трудомістким процесом, хоча іноді використовується на практиці. Далеко не всі дошкільники оволодівають нотною грамотою, якщо не ведеться постійна індивідуальна робота. Важливо, щоб діти розуміли зв'язок розташування нот на нотному стані зі звучанням їх в мелодії, виключивши механічне відтворення нотних знаків.

Кольорова система, поширена за кордоном, зручна для швидкого оволодіння дітьми грою на інструментах. Певне кольорове позначення (кольорові клавіші, пластини металофона) закріплюється за кожним звуком. Дитина має запис мелодії в кольоровому позначенні: використовуються кольорові кружечки або кольорове зображення нот, з ритмічним позначенням та без нього. Грати по цій системі дуже легко, але при такому способі гри (бачу зелене позначення ноти - натискаю на зелену клавішу) слух не бере участь у відтворенні мелодії, дитина грає механічно.

картинки по запросу запись нот цветными кружками

Подібним способом дітей навчають грати по цифрах, наклеєних біля кожної пластини металофона, і запису мелодії в цифровому позначенні. Може моделюватися і позначення тривалості (довгі і короткі палички і т. д.)

Цифрова система, запропонована в 30-і рр.. М.А. Метловим, в той час, може бути, була виправданою, але надалі стала використовуватися рідше, тому що вона призводить до механічного відтворення мелодії.

Обидва способи навчання дітей (з використанням кольорових і цифрових позначень) дозволяють легко і швидко отримати потрібний результат, але не мають розвивального ефекту - занадто велика в цих способах частка механічного відтворення мелодії.

Найбільший розвиваючий ефект навчання досягається лише при грі на слух. Цей спосіб вимагає постійного розвитку слуху, серйозної слуховий підготовки. Починаючи з молодшого віку важливо спонукати дітей прислухатися до звуків мелодії, порівнювати їх, розрізняти по висоті. Щоб накопичувати слуховий досвід, розвивати слухову увагу дітей, використовуються дидактичні посібники, що моделюють рух мелодії вгору, вниз, на місці. Це музична драбинка, що переміщається з квітки на квітку (ноти), метелик і т. д. Одночасно проспівуються звуки мелодії, відповідні по висоті модельованим співвідношенням звуків. Можна також показувати рукою рух звуків мелодії, одночасно відтворюючи її (голосом або на інструменті).

Методика навчання дітей гри на музичних інструментах по слуху побудована на поступовому розширенні діапазону виконуваних розспівок. Спочатку дитина грає мелодію, побудовану на одному звуці. Перш ніж відтворити мелодію, вона слухає її у виконанні музичного керівника, який спочатку співає її, привертаючи увагу до того, що звуки мелодії не відрізняються по висоті, потім грає на металофоні і одночасно співає. Проспівування розспівок дозволяє дітям краще уявити напрямок руху мелодії, розвиває музично-слухові уявлення.



(приклад – дидактичні ігри – з нотами)

Дітей вчать прийомам звуковидобування: правильно тримати молоточок (він повинен вільно лежати на вказівному пальці, його лише злегка притримують великим), направляти удар на середину пластини металофона, не затримувати молоточок на пластині, а швидко знімати його (як підстрибуючий м'ячик). Коли граються довгі ноти, молоточок повинен підстрибувати вище, короткі ноти - нижче.

Коли дитина грає мелодію на одному звуці, вона повинна точно відтворити ритмічний малюнок. Для цього, проспівуючи мелодію зі словами, можна орієнтуватися на ритм віршів.

Для усвідомлення співвідношень тривалостей звуків мелодії застосовується моделювання їх за допомогою довгих і коротких паличок або позначень, прийнятих в нотного запису (чверть, восьмі). Щоб діти добре засвоїли ритмічний малюнок мелодії, можна, використовуючи прийняті позначення, викладати його на фланелеграфі. При цьому ефективний прийом підтекстовки тривалостей, прийнятий у релятивної системі: чверті позначаються стилем «та», а більш короткі восьмі - стилем «ті». Широко застосовується прийом проплескування ритмічного малюнка мелодії або відтворення його на музичних інструментах.

Після того, як діти навчилися передавати ритмічний малюнок різних мелодій, побудованих на одному звуці, освоїли прийоми гри на металофоні, можна переходити до гри пісеньок на двох сусідніх звуках. Щоб полегшити дітям розуміння розташування звуків по висоті, застосовуються названі прийоми: викладання звуків-кружечків на різній висоті на фланелеграфі, проспівування, показ рукою руху мелодії, дидактичні посібники та ігри.


Ой гоп, чуки-чук,

Наловив дід щук.

Баба наварила,

Діда накормила.

А-та-та, а-та-та,

Сіла баба на кота,

Поїхала в гості,

Розсипала кості.


Скочив котик,

Сів на плотик.

Миє ротик

І животик.

Він біленький

І чистеньки й, -

Гарний Мурчик

мій маленький .

Кую, кую чобіток,

Подай, мамо, молоток!

Як не подаси молотка,

Не підкую чобітка.


*** Ішов лісом їжачок, З

а плечима рюкзачок.

Він збира грибочки,

Насипає в бочку,

Солить їх на зиму

І ласує ними.



Крім цього, можна скористатися «німою» (намальованою) клавіатурою металофона: дитина показує на ньому розташування звуків і під спів «відтворює» мелодію.

У старшій і підготовчій до школи групах діапазон пісеньок розширюється. Діти вже краще орієнтуються в розташуванні звуків мелодії, діють більш самостійно.

Навчаючи грі на музичних інструментах, педагог повинен враховувати індивідуальні можливості кожної дитини. Одні діти досить легко підбирають знайомі мелодії, з іншими необхідна більш детальна підготовча робота.

Після того як металофон освоєний, діти в старшій і підготовчій до школи групах навчаються грі на інших мелодійних інструментах - струнних, духових, клавішно-язичкових. Кожна дитина може поступово оволодіти грою на декількох музичних інструментах. Корисно поєднувати індивідуальну роботу з дітьми та роботу по підгрупах, а також з усією групою.

(приклад - кубики – для вивчення довжини нот)
У міру того як діти навчаться грати на металофоні, можна показати їм, як користуватися ЦИТРАМИ.

Щоб діти легше орієнтувалися в розташуванні струн, також використовуємо цифрову систему - в нижню частину цитри підкладаємо під струни паперову смужку з цифрами, причому цифра 1 відповідає звуку до1 і т. д. На цитрі грають медіатором - пластмасовою пластинкою з загостреним кінцем. Тримати медіатор треба трьома пальцями - великим, вказівним та середнім, роблячи рух кистю руки вправо. Для зручності грі на цитрі і кращого резонансу інструмент кладуть на дерев'яний столик. Лівою рукою діти злегка піднімають верхній кут цитри, тримаючи лікоть на столику. Це робиться для того, щоб дитина не нахиляла занадто низько голову і щоб їй було видно цифрове позначення струн.


Для навчання дошкільнят грі на АКОРДЕОНІ найкраще користуватися дитячим хроматичним акордеоном «Білорусь». На ньому з правого боку 20 клавіш з діапазоном до1 - соль2, ліворуч - чотири акорди.

Перш ніж навчати грі на акордеоні, слід показати дітям, як правильно сидіти і тримати інструмент. Дитина сидить на стільці, займаючи приблизно половину сидіння, ноги стоять на підлозі. Один ремінь акордеона надягають на середину правого передпліччя, інший - на середину лівого. Перший ремінь довший, короткий ремінь на лівому передпліччі надає інструменту стійкість. Акордеон встановлюють на коліні таким чином, щоб ліва частина корпусу акордеона і хутро під час гри підтримувалися лівою рукою. Освоївши гру сидячи, дитина зможе грати і стоячи.

У дитячому саду учимо грати тільки правою рукою, яка вільно лежить на клавіатурі. Під час гри діти торкаються клавіш подушечками пальців. Лікоть опущений, пальці напівзігнуті. Треба стежити, щоб діти не грали одним пальцем. Для кожної мелодії вказується зручне розташування пальців (аплікатура). Грати двома руками дошкільнятам важко.

Якщо дитині складно грати п'ятьма пальцями правої руки, на перших порах можна користуватися чотирьохпальцевою системою гри: великий палець під клавіатурою в природному положенні, як на баяні.

При навчанні грі на акордеоні користуємося цифрами, як і на металофоні, цитрі. Цифри наносять на верхню частину білих клавіш. Поступово діти перестають дивитися на цифри, грають не дивлячись, користуючись м'язовим відчуттям. На акордеоні можуть грати не всі діти; деяких малят ускладнює одночасне виконання мелодії пальцями правої руки і роздування хутра лівої.

Коли діти навчаться грати на акордеоні, більш здатних можна вчити грати на духовому інструменті.


4. Дитячий оркестр

(слайд 15)



Дитячий оркестр - один з видів колективного музикування. Існує кілька різновидів дитячого оркестру: шумовий (що включає в себе різні типи ударних інструментів, що не мають звукоряду), ансамбль (який складається з однакових або однотипних інструментів), змішаний оркестр (що включає в себе різні групи інструментів).

Найбільш простий, доступний з них - шумовий оркестр.

Залежно від характеру твору можна використовувати такі інструменти та іграшки, як дзвіночок, брязкальце, барабан, бубон, коробочка. Великого розмаїття інструментів такої оркестр не вимагає. Важливо підбирати тембри, які виразно підкреслювали б характер музики, елементи образотворчості.

Звучання оркестру буде більш різноманітним, цікавим, якщо інструменти грають не тільки всі разом, але і по черзі, сполучаючись один з одним в залежності від характеру музики. Слід чергувати різні темброві фарби, використовувати ті інструменти і їх поєднання, які в кожній частині п'єси (музичної фрази) найбільш відповідають настрою музики. Один з різновидів шумового оркестру - ансамбль ложкарів (середня і старша групи). У нього іноді включають кілька інших ударних інструментів (бубон, трикутник і т. д.).

Перш ніж створити змішаний оркестр, як правило, організують ансамблі інструментів, що мають звукоряд, наприклад металофоні, цитр.

Робота з учасниками – загальний оркестр.

Укр.нар.мел. «Розпрягайте, хлопці, коней»
III. Взаємодія з громадськістю (ЗОШЩ, ДМШ, ДК)

Концерт ДМШ№2

1. Ушаков Мирон. (акордеон)

2. Ушакова Світлана.(сопілка)

3. Панченко Галя.(гітара)

4. Денисенко Володимир.(баян)
Пропонуємо до вашої уваги розвагу з використанням оркестрів «Стрітення».


Список використаної літератури:


  1. Ветлугіна Н.О. Музичне виховання в дитячому садку. - М.: Просвещение. 1981.

  2. Ветлугіна Н.О. Дитячий оркестр. - М.: Просвещение.

  3. Ветлугіна Н.О. Музичне виховання в дитячому садку. -М.: Просвещение, 1981.

  4. Гогоберидзе А. Г., Деркунская В. А. Детство с музыкой. Современные педагогические технологии музыкального воспитания и развития детей раннего и дошкольного возраста: Учебно-методическое пособие. – ООО «Издательство «Детство-Пресс», 2010.

  5. Кононова Н. Г. Обучение дошкольников игре на детских музыкальных инструментах: Кн. для воспитателя и муз. руководителя дет. сада: Из опыта работы. – М. : Просвещение, 1999.

  6. Методика музыкального воспитания в детском саду: Учебник для учащихся пед. уч-щ по спец. «Дошкольное воспитание»/ Н. А. Ветлугина, И. Л. Дзержинская, Л. Н. Комиссарова. – М. : Просвещение, 1982.

  7. Метлов Н. А. Музика - дітям. - М.: Просвещение, 1985.

  8. Радинова О. П., Катінене А. І., Палавандішвілі М. Л. Музичне виховання дошкільнят. - М.: Просвіта: Владос, 1994.

  9. Радинова О.П. Музичне виховання дошкільнят. -М.: Просвіта: Владос, 1994.

  10. Организация экспериментальной деятельности дошкольников: Методические рекомендации /Под общ. ред. Л. Н. Прохоровой. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : АРКТИ, 2004.

  11. Тугушева Г. П., Чистякова А. В. Игра-экспериментирование для детей старшего дошкольного возраста // Дошкольная педагогика, 2001. - №1.

веселая картинка про музыкальные инструменты что перепутал художник, рисуя музыкальные иннструменты

Что перепутал художник, рисуя музыкальные иннструменты


Карточки для игр по теме «Музыкальные инструменты» карточки для игр по теме «музыкальные инструменты». часть 4
Лото «Музыкальные инструменты».
лото «музыкальные инструменты». распечатать 2 часть лото «музыкальные инструменты». распечатать 1 часть
народные иснтрументы: балалайка, трещетка




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал