Навчального спілкування



Pdf просмотр
Сторінка27/28
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.54 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
1.5

Визначення здатності до емпатії (опитувальник І. М. Юсупова)

Вам буде запропоновано ряд питань та по шість варіантів відповіді на кожне. Варіанти відповідей якщо ви відповіли не знаю, то вашій відповіді приписується бал 0; ні, ніколи — 1; інколи — часто — 3; майже завжди — 4; так, завжди — 5.

ОПИТУВАЛЬНИК
1. Мені більше подобається читати книги про подорожі, ніж книги із серії Життя видатних людей.
2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.
3. Мені подобається розмірковувати про причини успіхів та невдач інших людей.
4. Серед усіх музикальних телепередач я віддаю перевагу передачам про сучасну естрадну музику.
5. Надмірну дратівливість та несправедливі докори хворого слід терпіти, навіть якщо вони тягнуться роками.
6. Хворому можна допомогти навіть словом.
7. Стороннім не слід утручатися в конфлікт між двома людьми.
8. Літні люди, як правило, часто без причин ображаються.
9. Коли яв дитинстві слухав сумну історію, то мої очі самі собою наповнювалися слізьми.

405 10. Роздратованість моїх батьків впливає на мій настрій.
11. Я байдужий до критики у мою сторону.
12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами. ІЗ. Я завжди все пробачав батькам, навіть якщо вони були неправі.
14. Якщо кінь погано тягне, його слід поганяти батогом.
15. Коли я читаю про драматичні події ужитті людей, то відчуваю, ніби це відбувається зі мною.
16. Батьки завжди справедливі до своїх дітей.
17. Коли я бачу сварку підлітків чи дорослих, то завжди вмішуюсь.
18. Яне звертаю уваги на поганий настрій моїх батьків.
19. Я подовгу спостерігаю за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.
20. Фільми й книги можуть спричинити сльози лише в несерйозних людей.
21. Мені подобається спостерігати за виразом обличчя й поведінкою незнайомих мені людей.
22. В дитинстві я часто приводив додому безпритульних собак та кішок.
23. Усі люди безпідставно озлоблені. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як складеться її життя.
25. В дитинстві молодші за віком ходили за мною поп ятах.
26. Коли я бачу покалічену тварину, то стараюсь їй допомогти.
27. Людині стане легше, якщо уважно вислухати її скарги.
28. Побачивши вуличну пригоду, я стараюся не потрапляти до числа свідків.
29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу чи розвагу.

406 30. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого господаря.
31. Зі складної конфліктної ситуації людина має шукати вихід самостійно.
32. Якщо дитина плаче, то нате завжди є своя причина.
33. Молодь має завжди задовольняти прохання та забаганки літніх людей.
34. Мені хотілося зрозуміти, чому мої однокласники інколи були задумливими.
35. Безпритульних домашніх тварин слід відловлювати й усипляти.
36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я стараюся перевести розмову на іншу тему. Відповіді не знаю на питання 3, 9, 11, 13, 28, 36 та так, завжди на питання 11, 13, 15, 27 свідчать про нещирість та прагнення прикрасити себе. Результатам тестування можна довіряти, якщо на названі питання було не більше трьох нещирих відповідей, при чотирьох у них слід сумніватися, а при п’яти на них узагалі не слід зважати. Для отримання результатів слід підсумувати всі бали, приписані відповідям на запитання 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29,
32. Порівняйте те, що ви отримали, зі шкалою розвитку емпатійних тенденцій.
82—90 балів. Дуже високий рівень емпатійності. Це означає, що в учителя болісно розвинуте співпереживання, це робить тонко реагуючим на настрій співрозмовника, навіть якщо він ще не встигнув сказати ні слова. Унаслідок їх часто використовують у якості своєрідних блискавковідводів, обрушуючи на них свої негативні емоційні стани. Учні можуть звертатися до них за порадою й підтримкою. Однак такі вчителі часто відчувають комплекс провини, побоюючись заподіяти іншим турботу (навіть словом, ато й поглядом. Стурбованість не покидає їх, через що вони постійно потребують доброзичливої емоційної підтримки зі сторони. При такому ставленні до життя виникає проблема невротичних зривів і загроза психосоматичному здоров’ю.

407 63—81 бал. Високий рівень розвитку емпатії. Можна говорити про емоційну чутливість, найбільш адекватну сутності позиції учителя. Такі вчителі чутливі до дитячих потребі проблем, великодушні, схильні багато що їм пробачати. З непідробним інтересом вони ставляться до людей, їм подобається читати інших, заглядати в їх майбутнє. Вони емоційно чуйні, швидко встановлюють контакти і знаходять спільну мову. Учні тягнуться до таких учителів, а навколишні цінують їх за щиросердечність. Вони намагаються не допускати конфліктів, знаходити компромісні рішення. Добре переносять критику у свою адресу. В оцінці подій більше довіряють своїм почуттям і інтуїції, чим аналітичним висновкам. Віддають перевагу працювати з людьми, ніж поодинці. Постійно потребують схвалення своїх дій зі сторони колег та керівництва.
37—62 бала. Середній рівень розвитку емпатії. Таких учителів не можна віднести до товстошкірих, втім, які до особливо чутливих осіб. У взаєминах із людьми судять про них насамперед по вчинках, менше цікавлячись мотивами останніх. Здебільшого тримають виявлення своїх емоцій під контролем. Уважні до співрозмовника, намагаються зрозуміти, що стоїть за його словами, однак при зайвому виявленні ним почуттів утрачають терпіння. У них немає розкутості почуттів, що заважає повноцінному сприйняттю учнів і є перешкодою установленні повноцінних взаємин співробітництва учнями в педагогічному процесі.
12—36 балів. Низький рівень розвитку емпатії. Ця категорія вчителів відчуває суттєві труднощі у встановленні контактів з учнями, та й з іншими людьми, їм дискофортно в гучних компаніях. Для них незрозумілі емоційні прояви зі сторони оточуючих, вони до них ставляться з іронією. Таким учителям часто важко першими розпочати розмову, особливо з
незнайомими людьми, їх взаємини з учнями формалізовані, будуються за статусно-рольовим принципом.
11 балів і менше. Дуже низький рівень розвитку емпатії. Надмірна центрованість на власній персоні затрудняє можливість порозуміння з учнями та колегами. Прихильники точних формулювань раціональних вирішень. Віддають перевагу роботі, де контакти з людьми зведені до мінімуму. Можуть бути високопродуктивними в індивідуальній роботі, однак у взаємодії з іншими виглядають далеко не в кращому світлі. Болісно сприймають критику у свій бік.
1.6

Виявлення поведінки у конфліктних ситуаціях
Методика засновується на тесті Томаса по встановленню домінуючого стилю поведінки особистості в конфліктній ситуації. Усього розрізняють п’ять можливих стилів ЗМАГАННЯ — коли людина активно переслідує власні цілі і намагається за будь-яку ціну задовольнити власні інтереси, ігноруючи цілі та інтереси іншої людини СПІВРОБІТНИЦТВО — коли партнери прагнуть знайти таке вирішення проблеми, за якої будуть досягнуті цілі та задоволені потреби кожного КОМПРОМІС — коли партнери намагаються знайти задовільний баланс своїх інтересів та потреб УНИКНЕННЯ — коли людина відмовляється від взаємодії, бачачи марність своїх зусиль, або відкладаючи взаємодію до кращих часів ПРИСТОСУВАННЯ — коли людина намагається створити умови для вдоволення потреб партнером та досягнення ним своїх цілей. Для виявлення домінуючих стилів поведінки в конфліктній ситуації слід заповнити опитувальник. У ньому пропонуються альтернативні судження а) і б)
у кожному випадку слід, уважно ознайомившись із ними, вибрати те, яке більшою мірою відповідає тому, як ви звичайно дієте.
ОПИТУВАЛЬНИК
1. а) Інколи я дозволяю іншим узяти на себе відповідальність за вирішення питання, що викликає суперечку. б) Замість обговорення того, у чому наші позиції не збігаються, я стараюся звернути увагу нате, із чим ми обидва погоджуємося.
2. а) Я стараюся знайти компромісне рішення. б) Я намагаюся владнати ситуацію з урахуванням інтересів іншої людини та моїх власних.
3. а) Як правило, я наполегливо добиваюся свого. б) Іноді я жертвую власними інтересами заради інтересів іншої людини.
4. а) Я стараюся знайти компромісне рішення. б) Я стараюся не зачепити почуття іншої людини, не образити її.
5. а) Уладнуючи суперечливу ситуацію, я завжди намагаюся знайти підтримку у іншої людини. б) Я стараюся зробити все, щоб уникнути марного напруження взаємин.
6. а) Я прагну уникнути неприємностей. б) Я стараюся домогтися свого.
7. а) Я стараюся відкласти вирішення суперечливого питання, із тим, щоб у свій час вирішити його остаточно. б) Я вважаю можливим поступитися в чомусь, щоб домогтися свого в іншому.
8. а) Як правило, я наполегливо домагаюся свого. б) Насамперед я прагну виявити всі суперечливі питання та зачеплені інтереси.
9. а) Вважаю, що не завжди варто хвилюватися через суперечки, що виникли. б) Я стараюся домогтися свого.

410 10. а) Я твердо прагну домогтися свого.
6) Я стараюся знайти компромісне рішення.
11. а) Насамперед я прагну виявити всі суперечливі питання та зачеплені інтереси. б) Я намагаюся заспокоїти іншого і передусім зберегти наші стосунки.
12. а) Часто я уникаю займати позицію, яка б могла викликати суперечку. б) Я даю змогу іншій людині в чомусь залишитися при своїй думці, якщо вона також іде назустріч мені.
13. а) Я пропоную щось середнє. б) Я наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму.
14. а) Я повідомляю іншого про свою точку зору і запитую, що думає з цього приводу він. б) Я намагаюся показати іншому логіку та перевагу моєї позиції.
15. а) Я намагаюся заспокоїти іншого і передусім зберегти наші стосунки. б) Я стараюся зробити все, щоб уникнути марного напруження взаємин.
16. а) Я стараюся не зачепити почуття іншої людини, не образити її.
6) Як правило, я намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.
17. а) Я стараюся домогтися свого.
6) Я стараюся зробити все, щоб уникнути марного напруження взаємин.
18. а) Якщо для іншої людини це дуже важливо, я дозволю їй настояти на своєму. б) Я даю змогу іншій людині в чомусь залишитися при своїй думці, якщо вона також іде назустріч мені.
19. а) Насамперед я прагну виявити всі суперечливі питання та зачеплені інтереси
6) Я стараюся відкласти вирішення суперечливого питання з тим, щоб у свій час вирішити його остаточно.

411 20. а) Я пробую зразу подолати наші розбіжності. б) Я прагну знайти найкраще поєднання втраті здобутків для нас обох.
21. а) Я прагну бути уважним до інтересів та слів іншого. б) Я завжди схильний до прямого обговорення проблеми.
22. а) Я пробую знайти середню позицію між моєю та тією, яку займає інша людина. б) Я відстоюю власну позицію.
23. а) Як правило, я намагаюся вдовольнити бажання кожного з нас. б) Інколи я дозволяю іншим взяти на себе відповідальність за вирішення питання, що викликає суперечку.
24. а) Якщо для іншого його позиція є дуже важливою, я стараюся піти йому назустріч. б) Я намагаюся схиляти іншу людину до компромісу.
25. а) Я пробую переконати іншого у своїй правоті. б) Я намагаюся бути уважним до аргументів іншого, враховувати його позицію.
26. а) Я пропоную, як правило, середню позицію. б) Я майже завжди намагаюся вдовольнити інтереси кожного з нас.
27. а) Як правило, я намагаюся уникати суперечок. б) Якщо для іншого його позиція є дуже важливою, я стараюся піти йому назустріч. а) Я стараюся домогтися свого. б) Уладнуючи ситуацію, я, як правило, намагаюся знайти підтримку в іншого.
29. а) Я пропоную середню позицію. б) Вважаю, що не завжди варто хвилюватися через суперечки, що виникли.
30. а) Я стараюся не зачепити почуття іншої людини, не образити її.
б) Я завжди намагаюся зайняти таку позицію в суперечці, щоб ми обоє досягли успіху. Ключ до опитувальника: ЗМАГАННЯ — а, 66, а, 96, І0а, 136, 146, 166, а, 226, 25a, 28a. СПІВРОБІТНИЦТВО — 26, 5a, б, На, а, 19a, 20a, б, 23a, б, б, б. КОМПРОМІС — 2a, 4a, б, б, баб, б, 22a, б, 26a, 29a. УНИКНЕННЯ — 1 а, ба, а, а, б, б, баб, б. ПРИСТОСУВАННЯ — б, б, баба, а, а, 24a, б, ба. Коли вибраний варіант відповіді збігається з ключем, то опитуваний отримує один бал. Потім знаходимо суму балів по кожному з можливих варіантів поведінки в конфліктній ситуації. Отримані кількісні показники порівнюються між собою для виявлення домінуючих тенденцій поведінки людини в конфліктній ситуації. Корисним є використання у роботі зі слухачами різних варіантів соціометричних процедур. В результаті слухачі не лише отримують змогу попрактикуватися у використанні відповідних процедур, отримати необхідний досвід, алей можуть глибоко розібратися уцілій низці значущих для педагогічної практики соціально-психологічних проблем. Відкрите ранжування членів групи по різноманітними критеріями, як запропонованими ведучим, такі висунутими самими слухачами, сприяє їх самодіагностиці, пізнанню один одного та більш глибокому проникненню в соціально-психологічні проблеми групової взаємодії. Паралельно доцільно аналізувати різні сторони динаміки міжособових взаємин (типи лідерства, що виявилися під час організації колективної пізнавальної діяльності, особливості боротьби лідерів за домінування та їх впливу на інших членів групи, взаємна довіра або недовіра членів групи, почуття симпатії або антипатії, що виникають між ними, характер протікання процесів спілкування у групі тощо.

413
2.

Психотехнічні вправи у мистецтві спілкування

Проведення занять з розвитку здібностей спілкування — компетентності вчителів — передбачає широке використання спеціальних комплексів психотехнічних вправ. При підборі вправ до таких комплексів використано матеріали з робіт [13, 76, 111, 170, 257, 258, 259].
2.1

Розвиток вміння розуміти психоемоційні стани людей

Мета даного комплексу вправ — розвинути вміння проникати у внутрішній стан іншої людини, адекватно оцінювати й розуміти її психоемоційні стани.
Вправа 1
Слухачам пропонується уважно придивитися до розданих фотокарток, на яких зображені люди, психоемоційні стани яких можна віднести до простих емоцій. (Останні мають бути чітко вираженими мімічними чи пантомімічними засобами. Для цього використовуються, приміром, матеріали, представлені в роботі [75]. Потім учасники по черзі дають характеристику психоемоційного стану людини, фотокартку якої вони вивчали. Далі вправа ускладнюється. Слухачам демонструється серія фотокарток із зображенням людей різного вікуй статі, в різних психоемоційних станах. Час спостереження поступово скорочується. Правильність та глибина зроблених слухачами висновків перевіряються. Випадки, які спричинили труднощів пізнанні, розглядають повторно й обговорюють колективно.
Вправа 2
Використовуються ті самі фотокартки, що й у попередній вправі, однак завдання слухачам ускладнюються, їм пропонують визначити, які події спричинили (або могли спричинити) той чи інший психоемоційний стан таза яких умов могли виникнути відповідні емоції.

414
Вправа З
Зверніть увагу Виконання другої і третьої вправ вимагає більш уважного ставлення до психічних станів, в яких перебувають люди. Вони дають змогу виділити такі відтінки емоцій, які рідко можна оцінити однозначно. Як результат, забезпечується глибше проникнення у внутрішній світ іншого, краще розуміння його, більш точне сприймання і оцінка психоемоційних станів інших людей. При підготовці до цієї вправи учителям роздають фотокартки із зображенням людей, психоемоційні стани яких виражені не так явно й чітко, яку попередніх випадках, або ж емоції, які вони переживають, носять складніший характер. Час виконання вправне обмежується, щоб була змога добре проаналізувати зображення. Завдання максимально повно й точно охарактеризувати всі відтінки емоційного стану зображеної людини, спробувати відтворити її характер, хід думок і протікання почуттів визначити, чим би могла займатися людина в той момент, коли її фотографували, які події передували цьому моменту, якими могли б бути її дії у наступну мить тощо.
Вправа 4
Виконавців вправи розподіляють по парах і ставлять обличчям один до одного. Один із них робить повільні рухи руками, головою, всім тілом. Завдання другого — намагатися стати дзеркальним відображенням свого напарника. Складність рухів і темп їх виконання пари добирають самостійно. Через деякий час виконавці міняються ролями. Вправу можна ускладнити, не визначивши, хто з виконавців є оригіналом, а хто дзеркалом. Необхідність гнучко реагувати на партнера, підігравати йому є хорошим засобом розвитку вміння підтримувати
психологічний контакт з іншим. Виконання вправи та її аналіз дає змогу усвідомити робота дзеркала буде ефективною лише тоді, коли відображаються не лише рухи рук, голови, тіла, алей міміка, зосередженість, інші особливості психоемоційного стану партнера між виконавцями вправи досить швидко виникають дуже специфічні взаємини, в основі яких лежить спроможність дзеркала перейнятися психоемоційним станом партнера.
Вправа 5
Виконавці вправи розподіляються по парах. За командою ведучого один із них зображає замороженого (нерухоме тіло, закам’яніле обличчя, порожній погляді т. п. ). Завдання партнера полягає втому, щоб упродовж однієї хвилини вивести його з цього стану, розморозити. Можна користуватися жестами, мімікою, пантомімікою, однак у жодному випадку словами або дотиками. Критерії ефективності виконання вправи встановлюють самі учасники. По завершенні вправи партнери міняються ролями.
2.2

Розвиток рефлексії та емпатії

Мета даного комплексу вправ полягає у розвитку вміння подумки поставити себе на місце іншої людини, думати за неї, вжитися у її психоемоційний стан, співпереживати їй.
Вправа 1
Учасників розподіляють по парах. За командою ведучого або ж самостійно вони починають повільно і в унісон, по складах називати слова приміром, САМО. Третім складом може бути ВАР (слово САМОВАР) або ж ХІД (у слові «САМОХІД»).
Один із партнерів намагається домогтися збігу свого третього складу з третім складом напарника, інший — уникнути такого збігу. В умовах вправи наголошується, що третій склад обоє учасників мають називати разом, орієнтуючись не на почуті звуки, а на інтуїцію, аналіз тактики поведінки партнера. При виконанні вправи можна використовувати ігрове поле, на центральній клітинці якого встановлюється фішка. Після кожного ігрового циклу фішку переміщують на одну клітинку вбік того гравця, який виграв цей цикл. Остаточну перемогу отримує той виконавець, якому вдається провести фішку на свою сторону ігрового поля.
Вправа 2
Вправу виконують як діалог двох учасників. Одночасно може працювати велика кількість пар. Кожний виконавець отримує записку із завданням з’ясувати щось у партнера (наприклад, чи був він старостою класу під час навчання в школі, чиє в когось із знайомих комп’ютер тощо. При цьому він не повинен допустити, щоб напарник отримав відповідь на своє запитання та дізнався, яке ж завдання вирішується, одночасно намагаючись дізнатися про його завдання.
Вправа 3
Учасники сідають колом. За командою ведучого кожен вказує на того із своїх колег, з ким він хотів би виконувати якесь доручення. Завдання полягає втому, щоб домогтися такого вибору, при якому б уся група розбилася на пари, де партнери взаємно обрали один одного. Слід мати на увазі, що це досить складна і, головне, психологічно недосить приємна вправа, оскільки знову і знову внаслідок вибору утворюються непари, а багатокутника деяких учасників так ніхто і не обирає. Часто потрібно досить багато спроб, поки пари, нарешті, знайдуть один одного.

417
Вправа 4
Учасники розподіляються по парах і сідають обличчям один до одного. Завдання першого партнера полягає втому, щоб зосередитися на якомусь образі і намагатися «мислено передати його напарнику. Відповідно він прагне вірно зрозуміти, на чому ж зосереджена увага його колеги. Потім учасники обмінюються завданнями. Вправу можна модифікувати, і тоді один і той же образ транслює виконавцю уся група.
Вправа 5
Виконавці намагаються передати мімікою різні емоційні стани (гнів, радість, здивування, страх тощо, контролюючи себе за допомогою дзеркала. Звертається увага на ту обставину, що в роботі беруть участь усі групи м’язів лоба, повік, очей, губ, щелепі т. п. ). Під час виконання вправи учасники намагаються знайти нові, несподівані, незвичні вирази обличчя та мімічні рухи, які виражають різні психоемоційні стани. Звертається увага на наявність взаємозв’язку між переживанням людиною тих чи інших психоемоційних станів та їх зовнішнім вираженням.
Вправа 6
Групу розподіляють на трійки. У кожній такій міні-групі ролі розподіляють так глухий і німий — нічого не чує, говорити не може, в його розпорядженні зір, жестикуляція й пантоміма глухий і паралітик — може лише бачити й говорити, сліпий і німий — може чути, жестикулювати й користуватися пантомімою. Перед групами ставиться завдання — не виходячи з приписаних ролей, домовитися про щось (скажімо, про місце зустрічі, подарунок імениннику тощо. У процесі виконання вправи виникає безліч комічних ситуацій. Лише поступово учасники освоюють свої ролі, виробляють характерні для кожної трійки способи взаємопорозуміння.

418
Вправа 7
Учасників розподіляють по парах і ставлять обличчям один до одного. Завдання полягає втому, щоб уявити наявність між собою і напарником товстого скла і спробувати передати йому якесь повідомлення, не користуючись при цьому словами.
2.3

Розвиток широти самосвідомості
Мета даного комплексу вправ полягає в поглибленні рівня прийняття учителями власної особистості, розвиток у них позитивної Я-концепції, утвердження права кожної особистості на самоповагу та повагу збоку інших, розширення рівня особистісної самосвідомості.
Вправа 1
Виконавців знайомлять з інструкцією такого змісту Уявіть собі, що Ви стали світилом, нарізній віддалі від якого знаходяться планети — інші виконавці. Ті з них, притягання яких Ви відчуваєте сильніше, займуть, природно, місця, ближчі до Вас. Ті ж, які притягуються на так сильно, розмістяться далі або і взагалі відірвуться від Вас. Закрийте очі.
Зосередьтесь...Тепер відкрийте очі. Повільно повертайтеся навколо своєї осі. Кожному, хто перебуває біля Вас, повідомте, куди йому слід переміститися. Поки інші виконавці не перемістяться на відстань, що відповідає Вашому відчуттю, керуйте їх рухами Ще. Ще. Досить. Стій Ті, кому Ви такі не сказали Стій, взагалі залишають ігрове поле. Після цього одному з виконавців пропонуємо зайняти місце посеред приміщення, решта тісно скупчується навколо нього. Вправа розпочинається. Коли всі її учасники розмістяться відповідно до висловлених побажань, ведучий дає таку інструкцію Ви створили свій психологічний простір. Чи зручно Вам у ньому ?.. Якщо ні, то ви маєте змогу внести до нього будь-які
зміни. Намагайтеся домогтися такого розміщення, при якому б Ви відчували психологічний комфорт.
Вправа 2
Ведучий знайомить учасників із такою інструкцією Зараз один із вас на певний час покине приміщення і почекає за дверима, поки ми його не запросимо повернутися. Оберемо журі, яке буде оцінювати за п’ятибальною шкалою подальшу поведінку всіх виконавців. Завдання ж таке. Уявіть собі, що людина за дверима — наш почесний гість, який, крім того, не володіє нашою мовою. Хтось із присутніх буде супроводжувати гостя, водночас виконуючи функції перекладача. Решта буде намагатися зрозуміти, що.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал