Навчального спілкування




Сторінка11/28
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.54 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28
2.6.3 Матриці ділових ігор, що розвивають здібності спілкування

Спілкування — це різноманітні контакти між людьми, зумовлені потребами спільної діяльності. Успіх будь-якої справи залежить від налагоджених контактів та взаєморозуміння учасників спільної діяльності. Одним із найбільш продуктивних засобів, що розвивають здібності спілкування, є матриці ділових ігор. Загальна ціль ділової гри — підвищення компетентності у спілкуванні — може бути конкретизована в ряді задач з різним формулюванням, але обов’язково пов’язаних з набуттям знань, формування умінь, навиків, розвиток установок, які визначають поведінку у спілкуванні. При розробці та організації ділових ігор ми керувалися рядом методичних вимог, обґрунтованих у спеціальній літературі [13, 76, 111, 170, 171, 257, 259], а саме
1. розвиток творчого професійного мислення учителів
2. учасники одночасно повинні вирішувати як ігрові, такі навчально- пізнавальні завдання при домінуванні останніх
3. ділова гра повинна моделювати особливості навчального процесу та професійної діяльності вчителя
4. всі учасники повинні бути активно включені до спільної діяльності Дана вимога є обов’язковою умовою проведення повноцінної та результативної ділової гри.
5. основним шляхом включення учасників групу спільну пізнавальну діяльність є їх діалогічне та полілогічне спілкування, вході якого виробляються індивідуальні та групові рішення, досягаються проміжні та кінцеві результати гри. Представимо ряд варіантів матриць ділових ігор, використання яких у роботі з учителями сприяє (поряд з розв’язанням інших дидактичних задач) розвитку у них компетентності спілкування.

153
Перший варіант
Мета гри — проаналізувати певну тему, створити підсумковий документ, в якому розкривалася б сутність найважливіших понять та закономірних зв’язків між ними, пропонувалася б концепція та методичні шляхи вирішення поставленої педагогічної задачі. Паралельно під час гри розв’язуються також задачі формування в учасників групи умінь брати участь та організовувати колективну пізнавальну діяльність, розвиток у них компетентності у спілкуванні. Відмітимо, що запропонована матриця ділової гри дозволяє здійснювати колективний аналіз найрізноманітніших проблем (Оптимальний вибір методів навчання, Конструювання вчителем цільового компоненту навчального та виховного процесу, Формування смислових установок учнів в умовах здійснення виховного процесу тощо. На етапі підготовки до гри ведучий формує групи учасників ерудити
(5—7 чоловік, опоненти (5—7 чоловік, рецензенти (5—7 чоловік, організатори (3—4 чоловіки, консультанти (3—5 чоловік, арбітри (5—7 чоловік. Робиться це на консультації, яка передує грі. Тут же ведучий розкриває її мету та завдання, дає інструктивні вказівки всім групам її учасників, рекомендує літературу для самостійної роботи тощо.
Другий варіант
Мета гри — забезпечити розвиток компетентності спілкування в учасників гри, розібратися в певній темі, знайти ефективні підходи і методичні шляхи вирішення поставленої педагогічної задачі. Даний тип ділових ігор створює сприятливі умови для розвитку в учасників рефлексії власного категоріального апарату, на основі якого приймаються ті чи інші рішення. Гра розпочинається з формування груп учасників з п’яти—семи чоловік. Потім ведучий ставить завдання перед сформованими групами. Наголошується, що кожна група насамперед має виробити спільний підхід до розв’язання
поставленої задачі, загальну теоретичну концепцію її вирішення. Друге, що має зробити кожна група, це виробити програму «інтерв’ю», тобто названу загальну концепцію сформулювати мовою конкретних запитань, завдань, ситуацій тощо. Паралельно учасники гри готуються відповідати на запитання, підготовлені іншими групами, знаходити розв’язання запропонованих ними задач.
Третій варіант
Мета гри — формування в учасників умінь самооцінки професійної та особистісної компетентності, виявлення типових труднощів у професійній діяльності, вироблення програм професійного та особистісного вдосконалення, діагностика рівня їх готовності до розв’язання педагогічних задач. Гра розпочинається з того, що ведучий формує групи учасників (поп ять- сім чоловіку кожній, знайомить останніх із правилами та ходом гри. Потім кожен з учасників, критично оцінюючи себе, свою готовність розв’язувати ті чи інші педагогічні задачі, самостійно виділяє типові для себе труднощі й проблеми за запропонованими параметрами. Важливо, щоб названі критерії охоплювали як проблеми, зумовлені відсутністю в учасників гри певних психолого-педагогічних та спеціальних знань, умінь і навичок, такі проблеми, породжені специфікою їх індивідуально-психологічних та особистісних параметрів чи характером протікання психоемоційних та функціональних станів. Одним із важливих завдань, які вирішують представлені матриці ділових ігор, є розвиток та удосконалення здібності розуміти іншу людини. Без цього неможливий розвиток здібності спілкування. Ця задача вирішується у вказаних іграх наступним чином
1. розвиток психологічної спостережливості як здібності запам’ятовувати та фіксувати всю сукупність сигналів, які отримують від іншої людини або групи людей
2. усвідомлення та переборення інтерпретаційних обмежень, які накладені теоретичними знаннями та стереотипами свідомості

155 3. формування і розвиток здібності прогнозувати поведінку іншого, передбачувати свій вплив на нього. Відмінною рисою представлених матриць ділових ігор є те, що це навчання не обмежується розвитком комунікативних умінь і навиків, а представляє собою процес навчання з глубинно-психологічною орієнтацією, яка є особливо актуальною в останні роки. Ми вважаємо процеси самопізнання і самодослідження необхідними передумовами в підготовці особистості до професіональної взаємодії, так які пізнання і дослідження іншої людини. В цілі ігор входить забезпечення спеціальної підготовки до спілкування, необхідного людям тих професій, в яких комунікативні навики мають професійну значимість [259]. Більш детальний хід ігор та методичні поради до їх проведення буде розглянуто у представленій роботі у п. 4.3.2 (Матриці ділових ігор, що розвивають здібності розв’язувати педагогічні задачі. Отже, розглянуті матриці ділових ігор — це спосіб перепрограмування моделі спілкування, поведінки та розвиток компетентності учасників з обов’язковим збільшенням професійних знань та умінь.

Заключення
Підводячи підсумок, можна констатувати наступні положення. Особливий вид взаємин між людьми — навчальне спілкування. Це двобічний процесу якому здійснюється не лише передача учневі знань, ай розвиваються у нього прагнення і вміння самостійно, без вчителя набувати нових знань, досвіду. Навчальне спілкування — процес спільної роботи вчителя і учня, у якому ця форма взаємодії будується на активному зворотному зв’язку, який організує, регулює і збагачує кожного з учасників цього процесу. Психологічні особливості навчального спілкування виражаються втому, що воно утворюється на засадах суб’єкт-суб’єктних взаємин у навчанні, в
якому навчальна задача — джерело спілкування. Задача утворює мислительну активність у спілкуванні педагога з учнями, завдяки чому учень не лише засвоює так зване чисте знання, ай стає здатним до перетворення знань на конструктивні схеми власних навчальних дій. Окремої уваги заслуговують рівні активності спілкування. Навчальне спілкування як інтегральне утворення має у собі складові, що утворюються у навчанні — спільній діяльності учня і вчителя під його керівництвом. Функції спілкування в діяльності вчителя, види управління навчанням, компетентність — якісна характеристика вчителя — визначають стилі спілкування. Теоретичні засади компетентності учителя передбачають підготовленість молодого вчителя до спілкування, створення позитивного ставлення вчителів до своєї професії, а також розвиток компетенції — системи здібностей спілкування. Засади розвитку здібностей спілкування учителя мають вибиратися, виходячи з методологічних та методичних положень щодо організації механізмів розвитку психіки і свідомості вчителя, зокрема, дотримуючи принципів і норм міжгрупової взаємодії у тренінгові, користуванням матрицями різноманітних ділових ігор, що розвивають здібності спілкування. Разом з тим важливу роль відіграє своєчасна і точна психодіагностика і визначення вдатностей спілкування, зокрема це стосується вивчення особливостей рис характеру й темпераменту, визначення особливостей вольової регуляції дій, рівня тривожності та локус-контролю у вчителів, здатності до емпатії, а також виявлення особливостей поведінки у конфліктних ситуаціях. У розвиткові вдатностей учителя до навчального спілкування мають відігравати і практичні — психотехнічні — вправи у мистецтві спілкування, особлива їх спрямованість на розвиток вміння розуміти психоемоційні стани людей, схильність до рефлексії та емпатії, до поширення самосвідомості та розвитку виразності дій у стані прилюдності.
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
СУГЕСТІЯ І МАЙЄВТИКА — ПРОДУКТИ
СПІЛКУВАННЯ
У цьому розділі роботи досліджуються особливий вид взаємин між людьми — навчальне спілкування як зміна міжособових взаємозв’язків у системі суб’єкт-предмет-суб’єкт; продуктивність навчального спілкування, яка визначається рівнем опанування вдатностей учителів до навчального спілкування розглядаються найменш розвинуті у вчителів удатності до навчального спілкування — сугестивні та майєвтичні.
3.1. Механізми сугестії і майєвтики як проблеми навчального
спілкування

Навчальне спілкування — багатомірний поліфункціональний процес. Неможливо перебільшити важливість функції розвитку у навчальному спілкуванні. Вирішення даної проблеми можливе лише за умови системного аналізу, який буде враховувати не тільки психологічні, але і соціологічні, етичні та навіть економічні питання. Аналіз спілкуваннями розглядаємо як спілкування людини з іншими людьми в інтервалах часу акти спілкування (спільна навчальна діяльність, бесіда тощо, періоди спілкування, але головне — зміст (тему) спілкування. Розгляд розвитку комунікації неможливий без використання уній мовних та немовних засобів. Якщо тема комунікації вичерпана, то період спілкування — завершений, якщо ж тема невичерпана і зберігається потреба в подальшому спілкуванні, то період — незавершений. Тому навчальне спілкування є відкритою і рухомою системою розподілу функцій його учасників, зміни ролей під час вирішення задачі взаємного
сприяння або протидії, взаємної корекції, контролю та компенсації. Його роль є надто складною для того, щоб описати його в межах спеціального підходу. Але вивчення проблеми спілкування не реалізується ні одним з цих підходів. Отже, ми малина меті, спираючись на загальні методологічні принципи, узагальнити і типізувати безліч розробок, проаналізувати соціальні процеси і явища комунікації (спілкування. Важливо ще раз звернутися до уточнення поняття спілкування. Його визначають як розуміння у спілкуванні, як розмову, бесіду, обмежуючи при цьому інформацію вербальним, словесним, письмовим її різновидом. Порівняння понять спілкування, комунікація і інформаційний обміні їхніх синонімів показує, що це лише окремі аспекти, які розкривають його поняття, тобто розгорнута система суджень про спілкування. Цим ми ще раз підкреслюємо специфіку особливості навчального спілкування як інформаційного процесу. Зокрема інформаційний обмін — механізм, через що здійснюється та або інша взаємодія людей, спільнот, груп, державі народів
- погодження, координація і самоорганізація дій
- регулятивна функція пізнання, утворення, творчість. Слід відмітити, що обмін інформацією має властивість індикативності: володіючи даними про один компонент взаємодії, ми можемо говорити про інші розрахувати, де і які під яким обличчям) їх слід шукати. Акт організації або управління — комунікація, якою б не була форма її прояву. Але навчальне спілкування, у якому реалізуються здатності вчителя до взаємин з учнями, має наметі актуалізацію відношень — перетворення потенційного в кожній людині в актуальне, яке використовується як надбання культури. Це — зміна міжособових зв’язків у системі суб’єкт — предмет —
суб’єкт, відношення у груповій динаміці, співробітництво, а на глобальному рівні — еволюція відносин між людьми у великих групах.
Тому ми вивчали будову і властивості навчального спілкування залежно від зв’язків з предметом навчання, щоб дослідити особливості вдатностей спілкування, застосування їх у навчанні та технологію впровадження у навчальний процес. Ми передбачали, що
- створені в психології концепції спілкування задають механізми і способи навчального спілкування людей в освітніх закладах у системі суб’єкт
— суб’єкт, що призводить до обмеження розуміння і її розвитку
- навчальне спілкування, розбудоване на системі суб’єкт — предмет —
суб’єкт, визначається віковими можливостями і сприяє продуктивному відображенню і розумінню учнями інформації дій, вчинків і діяльності в довкілля
- функціональну структуру навчального спілкування складають процеси і продукти відображення, розуміння, доведення.
- процеси обміну інформацією у системі суб’єкт — предмет — суб’єкт містять у собі початок зародження в учневі нових думок, образів і почуттів, які сприяють розвиткові творчості у навчанні. В дослідженні застосовані новітні методи психології системній аналізі діяльнісний підхід. Системний аналіз теорій діяльностей, створених у психології, дозволив відкрити новий предмет психології — навчальне спілкування за системою
суб’єкт — предмет — суб’єкт. Діяльнісний підхід — з’ясувати будову процесу спілкування, його функції і властивості взаємовідносини, особливості навчального діалогу і його різновиди, способи перевірки точності відображення. Створена психологічна концепція навчального спілкування як функціональна система суб’єкт — предмет — суб’єкт, що має властиві тільки їй способи передачі, відображення, розуміння і доведення інформації, лінії зв’язку: прямі і зворотні.
Навчальне спілкування — засіб об’єднання для спільних дій, розуміння одним одного, громадської думки, формування світогляду. Продуктивність навчального спілкування визначається рівнем компетентності — опанування системою вдатностей до навчального спілкування вчителя, яка має будову і притаманні їй функції і визначає «профіль навчальних удатностей вчителя».
Метод вияву навчальних удатностей учителів. Для вивчення
особливостей психології навчального спілкування використовують всі методи,
що уній існують, за принципом метод визначає задачу, задача визначає
метод, а метод — концентроване вираження теорії. Запозичати метод
вивчення вдатностей вчителя із суміжної галузі психологічної науки (їхні
специфічні методи) означає одержати дані, не стосовні до неї. Якщо ж узяти три психологічні категорії — свідомість, діяльність і вдатності вчителя, томи одержимо прояви їх у специфічних формах. Діяльність розглядається як групова чи колективна. Під останньою розуміється така взаємодія групи людей, які досягають загальних цілей, що не замикаються усередині групи, а виходять далеко за її межі. Удатності вчителя до спілкування розглядаються не тільки як вияв його індивідуальності (тому що вчитель — неповторна особистість. Якщо вони виявляються в діяльності, то і метод їх вивчення повинний враховувати, як вони в ній виявляються і відображаються у інших людей, у їхній думці про неї в цілому і про її окремі властивості. Оскільки у навчальному спілкуванні завжди існує процес взаємного сприйняття людини людиною, то цей процес породжує і взаємну оцінку один одного. Використання методу спостереження за цими явищами і розуміння його сутності відкрило безліч феноменів психічного очікування, прогнозування групою особливостей її членів у діяльності, симпатії й антипатії, неусвідомлювані спонукання, тенденції і т. ін. Процес взаємної оцінки людей зрозумілий і пояснений. Вона здійснюється, виходячи з відносин до людини як до себе подібної. Це дозволяє
ставитися до самого себе як до людини через характеристику. Вона є результат вивчення людини людиною. Можна відмінно, різнобічно і глибоко знати людину, але через недбалість написати необ’єктивну характеристику. Матеріали бесід дають докладну характеристику, яка є іноді надуманою, такою, що не відповідає дійсності. Глибина або поверховість, широта або однобічність, вірогідність
(об’єктивність) або помилковість, упередженість — усе це властивості психологічного явища у спілкування людини з людиною. Узагальнення характеристик здібностей вчителя до навчального спілкування, що виникають в інших членів групи, складають загальну думку про нього. Ця процедура відбувається як критичне обговорення кожним кожного. Воно має декілька рівнів
-
стихійний, який можна назвати довільним складанням характеристик особистостей коли усі про усіх знали усе і всі були як на долоні, а приховати що-небудь було нелегко. У більш прихованому, а часом і соціально замаскованому вигляді вони все-таки властиві будь-якій контактній групі
-
цілеспрямований будується на плітках і суспільній думці, які складаються за результатами голосування, виборів на посаду, оцінки на іспитах
-
науковий передбачає об’єктивізацію суб’єктивних вражень фахівця щодо оцінки удатностей свого колеги за наперед визначеними критеріями. Причому стихійне і цілеспрямоване складання узагальнених характеристик здібностей вчителя до навчального спілкування є не так методами, як предметами вивчення з застосуванням наукових методів одержання наукових фактів. Вони дають можливість тільки в загальній формі зрозуміти сутність цих явищі перейти до дослідження на більш досконалому рівні — організацію складання узагальнених характеристик особистості. Складання узагальнених характеристик є методом психологічного вивчення й оцінки, враховує і те, що визначають тести, метод бесід чи
спостереження або психологічний експеримент. Незалежні характеристики цілеспрямовано уточнюють і організовують у формі відповідей на питання дані, отримані методами попередніх рівнів. Метод узагальнень незалежних оцінок здібностей вчителя до навчального спілкування передбачає відповіді на питання про їх властивості, отримані від самих учителів, що знають досліджувану удатність вчителя у спільній роботі. Питання про ряд властивостей особистості містять у собі
- перелік необхідних і достатніх зведень для рішення основного, але не заданого питання
- кожен експерт дає матеріали, відповідаючи на підготовлену систему питань. Метод передбачає збір і узагальнення зведень про досліджувану вдатність вчителя, отриманих різними особами кращими і підготовленими гірше за експерта. Ось чому цей метод істотно і принципово відрізняється від методу суддів. Це не вада, а достоїнство цього методу, а розбіжність оцінок враховується у процесі узагальнення незалежних характеристик. Оцінка структурно-психологічних вдатностей вчителя до навчального спілкування спирається на систему питань, що уточнюють ті прояви тієї чи іншої діяльності людини, у яких оцінювана особистісна якість виявляється найбільш виразно. Уряді випадків структурно-психологічні характеристики можуть формалізуватися по методу полярних балів. При складанні незалежних характеристик, що узагальнюються оцінювальними балами і визначають
«профіль навчальних здатностей вчителя» не з випадковим їх порядком, а об’єднуються в їхні структури удатностей. Зрозуміло, що він у кожному випадку конкретизується щодо задач, які стоять перед дослідженнями. При створенні цього методу ми виходили з того, що у кожного вчителя є певні здібності — стійкі зорієнтованості діяти така не інакше. Психологічний механізм виявляє певні природні задатки і обдарування, закладені у людині.
Вони пробуджуються, утворюючи інтерес, прагнення і бажання саме таких, а не інших способів дій і поведінки. Оскільки схильність учителя виражає якийсь намір, бажання він згоден на якісь дії, вчинки тощо виявляє до них інтерес, пристрасть, любов має у собі передумови до розвитку цієї здібності як власної якості, психічного стану — то відповіді на питання їх виявляють як об’єктивні факти.
Анкета
незалежної експертної оцінки навчальних здібностей

Уважно вивчіть наведені навчальні здібності і знайдіть їх у собі або у своїх колег, яких будете оцінювати. Вам пропонується, виходячи з природи удатностей, вивчити їх, знайти у собі, у своїх знайомих (приємних і неприємних) і оцінити сили вияву схильностей за п’ятибальною шкалою. Спочатку, заглиблюючись у себе, уявіть себе в обставинах, що вимагають пробудження певних схильностей, оцініть силу кожної, а числове значення сили кожної схильності обведіть кружечком. Оскільки серед ваших знайомих учителів є різні люди, то виберіть серед них одну найбільш приємну і неприємну особу для оцінки. Оцінюючи силу схильності, треба відповісти на запитання наскільки учитель здатен визначену силу здатності обведіть кружечком. Оцініть рівень активності навчальних здібностей своїх або колег за п’ятибальною шкалою, де
5 балів — здатність використовується практично завжди
4 бали — проявляється часто
3 бали — виявляється в роботі з учнями на 50%;
2 бали — застосовується рідко
1 бал — здатність не використовується. Якщо в учителя бракує якихось навчальних здібностей, викресліть числа.

164 1. Спостережливість (дослідницькі)
12345 2. Педагогічний такт (особистісні)
12345 3. Любов до дітей, чуття дітей (почуттєві)
12345 4. Здібності до навіювання, впливу на учнів (сугестивні)
12345 5. Здібності проектувати активність учнів (конструктивні)
12345 6. Уміння словом виражати свої думки (мовленнєві)
12345 7. Використання інноваційних методів навчання
(дидактичні)
12345 8. Уміння підсилювати думки мімікою і пантомімікою
(експресивні)
12345 9. Організація процесу навчання і виховання
(організаторські)
12345 10. Здібність проникати у внутрішній світ учнів
(перцептивні)
12345 11. Знання психології учнів (гностичні)
12345 12. Уміння встановлювати взаємовідносини з людьми
(комунікативні)
12345 13. Науково-дослідницькі
12345 14. Здатність об’єднувати разом різні, несхожі елементи
(синектичні)
12345 15. Здатність допомагати народженню думки, почуттів та образу (майєвтичні)
12345 Позитивна оцінка здібностей теоретично і практично починається з середнього бала 3,0.

165
Результати
незалежної експертної оцінки навчальних здібностей
вчителів середніх і старших класів.
Всього — 3590 виборів із 7815 можливих. Це — 45, 9%. Позитивна оцінка здібностей теоретично і практично починається з середнього бала 3,0.
Табл. 2 Здібності Користується практично завжди Користується часто
Виявляється нарівні Застосовується рідко
Не користується (дослідницькі)
416 31 60 170 98 47 Педагогічний такт (особистісні)
442 115 201 126 10 - Любов до дітей, чуття дітей (почуттєві) 402 301 03 21 30 20 Здібність до навіювання (сугестивні)
49 2 29 10 6 2 Здібності проектувати активність учнів конструктивні)
156 4 88 34 20 10 Уміння образно виражати свої думки мовленнєві)
359 97 101 125 30 6 Використання інноваційних методів навчання (дидактичні)
105 - 14 - 70 21 Уміння підсилювати думки мімікою і пантомімікою (експресивні)
375 50 201 102 22 - Організація процесу навчання і виховання організаторські)
408 250 107 25 20 6 Здібність проникати у внутрішній світ учня (перцептивні)
102 35 32 5 10 20 Знання психології учня (гностичні)
234 33 15 101 59 16 Уміння встановлювати взаємовідносини з людьми (комунікативні)
388 69 250 60 9 -
Науково-дослідницькі
52 - - 13 39 - Здатність об”єднувати разом різні, несхожі елементи (синектичні)
70 - - - 54 14 Здатність допомагати народженню думки, почуттів та образу (майєвтичні)
40 - - 19 21 -
У наступних розділах ми зупинимося на характеристиці найменш розвинених у вчителів удатностей до навчального спілкування — зокрема, сугестивних та майєвтичних.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал