Навчально-методичний посібник щодо самостійного вивчення дисципліни Для студентів 2 курсу




Сторінка5/12
Дата конвертації30.11.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
пра-
восвідомості. У широкому розумінні слова під правосвідомістю розуміють увесь правовий досвід поведінки особистості чи групи людей. Правосвідомість є однією з форм суспільної свідомості, змісті розвиток якої обумовлені матеріальними і духовними умовами існування суспільства. Як орієнтовна основа правознавчих дій правосвідомість визначає поведінку людини у сфері найсуттєвіших соціальних відносин. Її основане стільки знання численних правових норм, скільки усвідомлення і прийняття соціальних цінностей, які знаходять своє відображення вправі. До основних ознак правосвідомості можна віднести такі а) правосвідомість не лише відображає соціальну реальність, алей активно на неї впливає б) мовно-розумова діяльність людей (саме ця друга сигнальна система відображає систему правових знань і понять, яка регулює суспільні відносини в) правосвідомість не може існувати без конкретного носія – людської особистості чи групи (категорія групової правосвідомості виникає тоді, коли за ознакою єдності усвідомлення своїх правових норму суспільстві відбувається об’єднання людей у групи г) правосвідомість не лише відбиває правовий досвід особистості, ай мотивує її поведінку, а отже, виконує функцію соціального регулятора поведінки людей у суспільстві.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
45 Правова інформованість і мотивація правомірної поведінки залежать від соціальних зв’язків людини, від ступеня її залучення вправо- ву культуру суспільства, а також від залучення в соціальні групи. Як один із компонентів свідомості особистості правосвідомість містить у собі три елементи когнітивний (пізнавальний) – характеризується сукупністю правових знань і вмінь емоційний – визначається оціночними судженнями і ставленням людини до норм права (позитивне, нейтральне, негативне поведінковий (вольовий) – припускає наявність психологічної установки на правослухняну поведінку, звички до виконання норм права і нетерпимого ставлення до правопорушників. Щоб стати справжнім регулятором правослухняної поведінки, правові знання повинні отримати позитивне емоційне забарвлення і перейти в ціннісні установки особистості, перетворитися в її внутрішні переконання, у звичну форму поведінки. Правова поведінка складається з елементів, що визначають її напрямок (характер, тобто мотивів правової поведінки, правових настанов. Поведінковий елемент правосвідомості синтезує в собі раціональні та емоційні моменти. Через нього відбувається реалізація психологічного та ідеологічного елементів. Правова поведінка проявляється у формі дій (вчинків, які впливають на стосунки суб’єктів, або у формі бездіяльності, яка, навпаки, ніяких зміну стані суспільних відносин не спричиняє. Перш ніж правова поведінка зовні проявиться у вигляді правового вчинку, повинна виникнути правова настанова, мотив правової поведінки в правосвідомості суб’єкта. Психологічними особливостями законослухняної поведінки є аспекти правоорієнтованого характеру гармонійно розвинені духовні та матеріальні потреби правосвідомість правові установки інтереси і потреби у правомірній поведінці правові мотиви. Протиправна поведінка немає особливих психічних механізмів. Вона відрізняється від законослухняної тільки за структурою регуляції та змістовністю своєї спрямованості. Законослухняна і протиправна поведінка, детерміновані аспектами правової психології та на психологічному рівні, відрізняються спонукальною силою мотивів, які є сферою правоорієнтованих ціннісно-норма- тивних понять.
Термінологічний словник
Соціальні норми – засіб орієнтації поведінки особистості (соціальної групи) у конкретних соціальних умовах і водночас засіб контролю збоку суспільства за їх поведінкою.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
46
Мораль – альтернативна система, подана загальноприйнятими в суспільстві нормами, яка закріплює цінності та принципи переважно у вигляді оціночних суджень.
Правова психологія – розділ юридичної психології, який вивчає правосвідомість, принципи її формування і розвитку, причини її деформації та особливості різних видів правової поведінки.
Право в юридичній психології – це система загальнообов’язкових, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин домовленість, яка виникає в правотворчості й існує об’єктивно, що може виконати своє призначення за умови залучення її до змісту свідомості людей і набуття нею суб’єктивної форми існування через соціалізацію взагалі та правову соціалізацію зокрема, що може здійснюватись як цілеспрямовано, такі стихійно.
Правосвідомість – це весь правовий досвід поведінки особистості чи групи людей, основний психологічний механізм правової поведінки.
Правова соціалізація – засвоєння соціального досвіду ціннісно- нормативної орієнтації особистості, за якою приписи суспільних правових норм сприймаються нею як власні життєві установки.
Правова поведінка – вольова сторона правосвідомості, яка є процесом переведення правових норму реальну правову поведінку.
Законослухняна поведінка – поведінка соціально адаптована, яка є свідомою до прийняття культурних і моральних цінностей, у якій розвинене почуття обов’язку, яка має достатній контроль та адекватна реальним умовам життя.
Протиправна поведінка – поведінка соціально неадекватна, за якої має місце невідповідність загальнообов’язкового характеру правових норм правовій культурі громадян та їх правосвідомості. Це суспільно небезпечне та каране діяння (дійство або бездійство).
Питання для самостійного опрацювання
1. Особистість як носій свідомості, що виконує соціальні ролі.
2. Соціальні норми як найбільш раціональні форми поведінки і діяльності. Приклади правової поведінки і поняття про неї. Загальні ознаки правової поведінки, порівняння її з протиправною.
4. Характерні риси соціальних відхилень і поняття про них. Позитивне і негативне значення відхилень від норми та їх показники.
5. Девіантна поведінка та її різновиди.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
47 6. Теорія “компенсуючого значення соціальних відхилень. Психологічні механізми самовиправдання і захисту.
7. Етапи формування механізмів самовиправдання. Визнання провини девіантами.
8. Психологічні аспекти правової соціалізації.
9. Дві сторони соціалізації соціальна адаптація й інтеріоризація.
10. Первинна і вторинна соціалізація.
11. Механізми соціалізації.
12. Асоціалізація, десоціалізація, ресоціалізація.
13. Склад правової соціалізації.
14. Шляхи засвоєння правових норм.
15. Періодизація процесу правової соціалізації.
16. Рівні розвитку моралі за Л. Колбергом.
17. Функціональна структура та компоненти правосвідомості.
18. Соціальні, правові установки як інтелектуально-емоційно-вольові утворення.
19. Ціннісні, правові орієнтації як інтегрована сукупність установок.
20. Правова ідеологія як вищий науково-теоретичний рівень правосвідомості. Умови формування державних ідеологічних систем.
22. Правова психологія, її змісті сфери застосування.
23. Правова психологія групи та її структура.
24. Правовий досвід як особливий психолого-правовий феномен.
25. Правова психологія особистості (індивідуальна правова психологія) та її структура.
26. Правова компетентність і прийняття правомірних рішень.
27. Морально-правові компоненти особистості.
28. Психофізіологічні якості як компонент правової психології.
29. Правова культура суспільства й особи.
30. Специфічні функції правової культури.
Теми рефератів, доповідей, повідомлень
1. Поняття про особистість і нормування її поведінки в психології.
2. Правова психологія.
3. Соціалізація і соціальна справедливість.
4. Соціально-регулятивна сутність права.
5. Свідомість, відповідальність і правосвідомість.
6. Правова соціалізація і десоціалізація.
7. Соціально-психологічні аспекти ефективної правотворчості.
8. Цивільне право як фактор формування психології громадянського суспільства.
9. Психологічні аспекти підприємництва в сучасному суспільстві.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
48 10. Психолого-правові передумови успішного підприємництва.
11. Етико-психологічний аналіз взаємин у сфері економіки.
12. Психологічні механізми та основні етапи соціалізації особистості.
13. Принципи класифікації та шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Психологічні механізми соціалізації.
15. Соціальні еталони та стереотипи як стабілізуючі фактори психіки.
Контрольні питання
1. У чому полягає соціально-регулятивна сутність права
2. Наведіть приклади деформації права і правосвідомості.
3. У чому полягає зміст соціально-психологічних аспектів ефективної правотворчості
4. Правова соціалізація і десоціалізація особистості. Соціалізація і соціальна справедливість.
5. Що вивчає психологія особистості в правоохоронній діяльності
6. У чому полягає сутність правової соціалізації особистості
7. Що таке правосвідомість Охарактеризуйте структуру правосвідомості. Які виділяють ознаки правосвідомості
9. У чому полягають особливості правосвідомості в період реформації суспільства
10. Дайте визначення правової психології особистості й розкрийте зміст її основних компонентів.
11. Які фактори впливають на правову психологію населення
12. Що таке правова десоціалізація особистості Які її причини
13. У яких формах проявляється правова десоціалізація особистості
14. У чому полягає сутність правової соціалізації особистості
Тестові завдання для перевірки знань
1. Основними видами нормативних систему сучасному світі є а) мораль б) право в) мистецтво г) звичаї та традиції.
2. За рівнем усвідомлення необхідності права, глибиною проникнення в сутність права і правових явищу суспільстві розрізняють правосвідомість а) буденну б) професійну в) наукову г) індивідуальну.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
49 3. Правова норма може не діяти а) у силу дефектів її використання б) без засвоєння її людьми в) якщо невраховані соціально-психологічні механізми соціонор- мативної поведінки г) через відсутність санкцій за невиконання.
4. Компонентами правової компетентності є а) правова освіченість б) правові уміння, навички в) підготовленість г) відповідальність.
5. Структура правової психології особистості містить а) спрямованість на правову поведінку б) правову компетентність в) морально-правові компоненти особистості г) психофізіологічні властивості.
6. У сучасній науці виділяють такі соціально-психологічні механізми соціалізації а) ідентифікація б) імітація в) наслідування г) адаптація.
7. Дефектність правової соціалізації може виявлятись у а) недостатній оцінці цінності права б) безвідповідальному та легковажному ставленні до вимог закону в) активному неприйнятті норм г) несвідомих діях.
8. За носіями правосвідомості виділяють такі типи правосвідомості а) індивідуальна б) групова в) суспільна г) соціальна.
9. Соціальна норма – це ... а) невід’ємний елемент суспільного управління б) засіб орієнтації поведінки особистості в конкретних умовах в) засіб контролю за поведінкою збоку суспільства д) спосіб здійснення окремих поведінкових актів.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
50 10. Право виникло а) через необхідність надання вільній людині певних дозволів б) для упорядкування й обмеження індивідуальної активності в) через причину розшарування суспільства г) для регуляції конфліктної сфери взаємодії людей дна рівні середніх віків.
11. Право як основний вид соціальних норм – це ... а) альтернативна система представлена загальноприйнятими в суспільстві нормами б) правила співжиття та взаємодії людей в) сукупність норм, що закріплює вже сформовані відносини і яка є безальтернативною для конкретного суспільства.
12. Правова соціалізація особистості – це ... а) знання законів б) реєстрація в правоохоронних органах в) оволодіння нормативними способами поведінки г) вміння встановлювати контактну взаємодію з представниками правоохоронних органів д) наявність в особи вищої юридичної освіти.
13. Делінквентна поведінка – це ... а) система незначних правопорушень, проступків б) норма поведінки в окремих професійних групах в) загальний стан поведінки в суспільстві г) вид рольової поведінки д) прояв психічного захворювання.
14. Провідне завдання правової соціалізації – це ... а) обов’язкове працевлаштування громадян б) розроблення методів контролю за діяльністю громадян в) організація юридичної допомоги громадянам г) формування і розвиток у громадян правосвідомості д) складання прогнозів щодо криміналізації суспільства.
15. Який елементне містить у собі правосвідомість а) когнітивний (пізнавальний б) економічний (базовий в) емоційний г) поведінковий (вольовий
16. Основні властивості соціальних норма) корисність б) фактична реалізація

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
51 в) стабільність г) обов’язковість для виконання.
17. Що формується під час соціалізації та розглядається як наслідки соціалізації асоціальні еталони б) стереотипи в) установки г) конституція тіла
18. Як можна охарактеризувати процес соціалізації з точки зору його значення для суспільства і людини а) процес, що може мати як позитивні, такі негативні наслідки б) процес формування особистості в) забезпечує спадкоємність у використанні культурних цінностей г) результат активного відтворення соціального досвіду
19. У правосвідомості з’являються такі дефекти а) неправильне розуміння норм б) байдужість до засвоєння норм в) відсутність знань про норми г) зневажання соціальних норм.
20. Правосвідомість як одна з форм суспільної свідомості має такі ознаки а) вищий рівень відображення суспільних відносин б) виявляється через другу сигнальну систему в) існує завдяки носіям (особистості, групам, суспільству г) динамічна.
Додаткова література для самостійного опрацювання
1. Антонян Ю. М. Взаимодействие личности и конкретной ситуации //
Механизм преступного поведения / Ю. М. Антонян. – М. : Наука,
1981. – С. 76–77.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология : учеб. для вузов / В. Л. Ва- сильев. – М. : Юрист, 1998. – С. 110–122.
3. Волков Б. С. Мотивы преступления / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. унта, 1982. – С. 134.
4. Еникеев МИ. Общая и юридическая психология : учеб. для вузов / МИ. Еникеев. – М. : Юристъ, 1996. – С. 234–238.
5. Кудрявцев В. Н. Современная социология права / В. Н. Кудрявцев, В. П. Казимирчук. – М. : Юристъ, 1995. – С. 169.
6. Ратинов А. Р. Правовая психология и преступное поведение / А. Р. Ратинов, Г. Х. Ефремова. – Красноярск : Изд-во Красноярск. унта, 1988. – С. 43.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
52 7. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология : учеб. для вузов / отв. ред. док. юридич. наук, проф. В. А. Томсинов. – М. : Зерцало,
1998. – С. 49.
8. Юридический справочник для населения. – М. : Юрид. лит., 1988. – С. 282.
Семінарське заняття 4
Психічні явища суб’єктів і об’єктів юридичної діяльності
План
1. Психіка як явище та свідомість особистості.
2. Різноманітність проявів психічних процесів в умовах взаємодії учасників юридичної діяльності.
3. Психічні стани особистості та їх вплив на суб’єктів і об’єктів юридичної діяльності.
4. Психічні властивості особистості та їх врахування в роботі юриста.
Методичні вказівки
Для юриста сьогодні зрозумілим є факт, що частіше за все проблеми в поведінці та діяльності людей виникають через неправильне розуміння сутності чуттєвого сприймання, осмислення сприйнятого. Тому від фахівця у сфері правоохоронної діяльності вимагається правильне, наукове розуміння того, як відбуваються в нашій свідомості процеси, пов’язані зрозумінням людиною різних обставин її життя. Вони називаються в юридичній психології пізнавальними процесами і належать до так званої когнітивної сфери особистості. Когнітивна, тобто пізнавальна сфера особистості, має принципово особливе навантаження в плані побудови моделі світу, тому що вона становить основу цієї моделі. При розгляді питання про психологічні аспекти пізнання світу потрібно зосередитись на наведених нижче положеннях.
Пізнавальна діяльність – це процес психічного відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися нарівні чуттєвого та абстрактного логічного пізнання. Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети та явища об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини – її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відо- бражаються в мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприймання. Вищою формою пізнання людиною своєї взаємодії зі світом і суспільством є абстрактне, логічне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. У розвиненому, опосередкованому соціально-обумовленому вигляді

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
53 ці пізнавальні процеси, які можна розглядати як вищі психічні функції, властиві тільки людині, яка має свідомість і виявляє психічну активність у діяльності. Істотною особливістю мислення та уяви є опосередкований словом характер відображення ними дійсності, зумовлений використанням раніше здобутих знань, досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо. Об’єктом пізнання в процесах мислення та уяви є внутрішні, безпосередньо не подані у відчуттях об’єктів, закономірності явищі процесів. Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє пам’ять, яка своєрідно відображає, фіксує і відтворюєте, що відображається у свідомості, процесі пізнання. Важливою характеристикою пізнавальної діяльності є емоційно-вольові процеси, які спонукають особистість до активних дій, вольових актів. Пізнання предметів та явищ об’єктивної дійсності, психічного життя людини здійснюється миттєво всіма пізнавальними процесами. Підґрунтям розумового пізнання світу, яким би складним воно не було, є відчуттєве пізнання. Разом з тим сприймання, запам’ятовування, відтворення та інші процеси нарівні свідомості людини неможливі без участі в них розумової діяльності, переживань і вольових прагнень. Але кожний з цих процесів має певні закономірності й постає у психічній діяльності або як провідний, або як допоміжний. Увага серед інших психічних явищ відрізняється відсутністю власного змісту. Тому вона постає як загальна властивість когнітивної сфери психіки людини. Розглядаючи питання про увагу, слід вказати на її визначення. За визначенням увага – це форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості, зосередженості на певних об’єктах з одночасним абстрагуванням від інших. Фізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження (від зовнішніх чи внутрішніх подразників) у певній ділянці кори головного мозку. Психічний механізм уваги слід шукати в складних взаємозв’язках людини з навколишнім середовищем, здатності інтелекту до вибірковості відображення. Розрізняють мимовільну і довільну уваги. В основі мимовільної уваги лежить орієнтувальний рефлекс організму що таке, який зумовлюється змінами в навколишньому середовищі, специфічними рисами об’єкта відображення, а також внутрішніми станами суб’єкта. Довільна увага зумовлюється метою діяльності, тими завданнями, що їх ставить перед собою людина діяльності, яка є наслідком свідомих зусиль людини, вияву інтелекту і волі. Залежно від характеру дії людини її увага буває зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня увага виявляється в зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння навколишнім середовищем, світом предметів і явищ. Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях.

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
54 Ми прагнемо оточити себе речами, явищами, людьми, які нам подобаються, викликають позитивні переживання і, навпаки, прагнемо віддалитися, уникати всього того, що викликає негативні переживання в нашому житті. Переживання різної модальності як прояви функціонування афективної сфери в процесі пізнання і навчання також обов’язково присутні. Вказуючи на таку особливість афективної сфери в нашому житті, можна також з’ясувати і вказати на її значення для успіху в діяльності. Розуміння цього дозволить із зацікавленістю поставитись до самостійного вивчення теми. Прояви афективної сфери, що свідчать про сприйняття стимулу і виникнення ставлення до нього, можуть бути різними і здійснюватись нарізних рівнях, можуть мати різну форму. В основі емоцій лежить складна, спільна діяльність кори, підко- рки і вегетативної нервової системи, що забезпечують роботу м’язів і внутрішніх органів. У силу цього прояв емоцій тісно зв’язаний із функціональними змінами організму – роботою м’язів усього тіла, зокрема і лицевих, з діяльністю серця і кровоносних судин, органів дихання, залоз внутрішньої секреції. Чим більше значення мають пізнані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини. Отже, емоції виконують сигнальну функцію. Крім того, стійкі переживання змінюють поведінку людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про регулюючу функцію емоцій. Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють людині інформувати інших людей про своє відношення до предметів і явищ дійсності, про ставлення до того, що відбувається в тій чи іншій ситуації. При розгляді теми слід звернути увагу і на різноманітність підходів до класифікації видів емоцій. Так, основні емоційні стани поділяють на емоції, настрої, почуття. Емоції, у свою чергу, розрізняють залежно від спрямованості (позитивні і негативні, за рівнем впливу на активність людини (сильні, слабкі. Або говорять про емоції здивування, радості, зацікавленості, страху, злості, горя, суму, відрази тощо.
Настрій, у свою чергу, може бути життєрадісним, із захопленістю, сумним чи з деякою знервованістю, роздратованістю і т.д. Почуття можуть бути інтелектуальні, моральні, естетичні, практичні. Переживання в процесі пізнання людиною світу спричиняють різноманітні дії людини, які можуть привести ідо порушення законів. Юристи повинні розуміти, що кожна людина має право на прояв емоцій тим більше, що, як правило, їх складно стримувати, їх важко контролювати. Тому в юридичній практиці людина несе особливу відповідальність за дії, що спричиняються емоційними станами. Щоб їх правильно оцінювати, юрист повинен розумітися на тих положеннях

ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ
55 щодо емоцій, які існують у науці. Закономірною є взаємообумовленість пізнавальних і емоційних процесів. Часто буває так, що людина схильна бачити те, що вона хоче бачити, або те, чого вона боїться. У результаті її дії можуть виявитися неадекватними взагалі та закону зокрема, до того ж юридичного. Майбутній фахівець у справі юриспруденції повинен кваліфіковано підійти до правильного розуміння ситуації, адже від його дій залежить доля людини. Стан депресії, страху, апатії, невизначеності, як правило, переживаються учасниками кримінального або цивільного процесу, людьми, що постраждали в результаті злочинних дій проти них, або самі звинувачуються в таких діях. Стан тривоги, психічного напруження є важливим щодо вивчення його прояву. Це дозволить розвивати відповідні вміння, розпізнавати їх. Потребує детальнішого вивчення і вчення про стрес Г. Сельє, який пов’язує існування цього феномену із загальним адаптивним синдром. Доцільно мати також відомості прорізні стадії розвитку стресу, їх прикмети, тому що стрес, як явище, має подвоєний характері може розглядатися не тільки як негативний, ай як позитивний стан. Очевидною є проблема і впливу стресу на професійну діяльність юристів. Врахування факторів, що сприяють виникненню стресу і його переходу в дистрес, допоможе майбутньому юристу без втрати власного здоров’я долати труднощі своєї професійної діяльності. Важливим також є врахування питань співвідношення понять стресу психології та психічної неспроможності в кримінальному праві. Врахування юристом при вирішенні громадсько-правових спорів негативного впливу станів тривоги, страху, стресу на здатність учасників домовленостей повною мірою дає можливість усвідомити значення рішень і зберігати вольове управління своїми діями. Отже, емоції та почуття нерозривно пов’язані з особистістю, відбиваючи у свідомості людини процесі результат задоволення її потреб. Емоційність є вродженою здатністю, проте почуття розвиваються протягом життя людини в процесі розвитку її особистості. Велике значення має розвиток

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал