Навчально-методичний посібник Рівне 2013 2 О. В. Попчук



Pdf просмотр
Сторінка4/6
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4   5   6
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ

Акуратність
Моральний принцип, який передбачає безкорисливі дії, спрямовані на благо
інших людей.
Альтруїзм
Моральний принцип, який передбачає безкорисливі дії, спрямовані на благо
інших людей
Бакалавр
Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно- орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці і здатний розв’язувати типові професійні завдання, передбачені відповідними посадами у певній галузі народного господарства.
Гедонізм
Система моральних поглядів, згідно з якими добро є насолодою, а зло - стражданням
Делікатність
Поняття моральної свідомості, що передбачає м’якість, чуйність, доброзичливість, уміння спілкуватися
Ділова етика
Система загальних етичних норм і правил поведінки, спілкування
Діяльнісна зрілість Володіння на високому рівні професійною діяльністю, засобами самореалізації і саморозвитку особистості в межах професії, здатність до творчих проявів своєї
індивідуальності, до досягнення професійного акме
Егоїзм
Життєва позиція, відповідно до якої задоволення людиною особистісного
інтересу розглядається як найвище благо
і, відповідно, кожен прагне максимально задовольнити тільки власні інтереси
Екологічна
культура
Наявність глибоких знань про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що зумовлює

53
відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я; уміння
і досвід розв’язання екологічних проблем; безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність прогнозувати можливі негативні віддалені наслідки природо перетворювальної діяльності людини.
Емпатія
Здатність розуміти почуття
іншої людини, співчувати їй, вміння стати на її позицію
Естетична
культура
Здатність особистості до повноцінного сприймання, правильного розуміння прекрасного у мистецтві і дійсності, прагнення й уміння будувати своє життя та діяльність за законами краси
Етика
Вчення про мораль та моральність; сукупність норм моральної поведінки людини, будь-якої суспільної або професійної групи
Етикет
Встановлений порядок, сукупність правил, які регламентують зовнішні прояви людських взаємовідносин.
Ідеал
Вищий ступінь цінного або завершений стан будь-якого явища; індивідуально прийнятий стандарт, який стосується особистісних якостей та здатностей
Імідж
Штучний образ, який ми створюємо, щоб нас у певному плані сприймало оточення
Інформаційна
етика
Ціннісно-нормативна система особистості у відповідності з домінуючими функціями, які виконуються в
інформаційно- комунікативній сфері соціальної практики
Інформаційна
культура
Сукупність знань, умінь та навичок пошуку, відбору, аналізу інформації, яка спрямована на задоволення
інформаційних потреб особистості

54
Компетентність
Сукупність відповідних знань, необхідних для ефективної професійної діяльності, а також передбачає оволодіння уміннями, досвідом у певній галузі.
Компетенція
Коло питань, проблем, у вирішенні яких особа має певні повноваження, знання, досвід
Комунікабельність
Здатність людини до спілкування, легко знайомитися, розпочинати першою розмову.
Креативність
Здатність особистості до творчості.
Критерій
Ознака, на основі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація чого-небудь, мірило суджень, оцінки
Культура


Складна цілісність, яка включає в себе знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї, здібності і звички, що набуваються і досягаються людиною як членом суспільства (Е. Тейлор).
Система надбіологічних програм людської життєдіяльності, які розвиваються історично, забезпечують відтворення і зміну соціального життя в усіх його проявах.
Ці програми представлені розмаїттям знань, норм, навичок, ідеалів, зразків діяльності і поведінки, ідей, гіпотез, вірувань, цілей, ціннісних орієнтацій тощо
(В. Сластьонін).
Сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображують активну творчу діяльність людей в освоєнні світу, в ході історичного розвитку суспільства
(Є. Подольська)
Системне явище, що об’єднує сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань, яких суспільство і людина досягають протягом свого розвитку.

55
Культура
інформаційна

Сукупність знань, умінь та навичок пошуку, відбору, аналізу інформації, яка спрямована на задоволення
інформаційних потреб особистості.
Культура
комунікативна

Сукупність особистісних якостей, теоретичних знань, практичних вмінь і навичок з організації ділового спілкування.
Культура мови
Відповідність її не тільки сучасним літературним нормам, а й іншим якостям, що свідчать про її комунікативну досконалість. Це точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність
Культура
особистості
Система особистісних якостей, набутих у ході особистісного розвитку;
індивідуальні досягнення у засвоєнні, реалізації та примноженні суспільного досвіду, які, в свою чергу, реалізуються у певному рівні освіченості, вихованості, в ступені оволодіння певною діяльністю тощо.
Індивідуальні досягнення у засвоєнні, реалізації та примноженні суспільного досвіду, які, в свою чергу, реалізуються у певному рівні освіченості, вихованості, в ступені оволодіння певною діяльністю тощо.
Культура
спілкування
Наявні в суспільстві і житті людини форми творіння спілкування, систематизацію та реалізацію його норм, способів та засобів відповідно до ієрархії цінностей та установок (Т. К. Чмут)
Культура
управління
Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права.

56
Лідер
Особа, яка має психологічні якості, що дозволяють
їй керувати людьми незалежно від позиції, яку вона офіційно обіймає в системі управління
Магістр
Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та знання
інноваційного характеру, має певний досвід
їх застосування та продукування нових знань для розв’язання проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.
Метод
ранжування
Розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), їх визначення в цьому ряду об’єктів
Метод навчання
Спільна діяльність вчителя і учня, спрямована на засвоєння учнями знань, формування вмінь та навичок
Метод учіння
Спосіб пізнавальної діяльності студентів, зорієнтований на творче оволодіння знаннями, уміннями і навичками та вироблення світоглядних переконань на заняттях і в самостійній роботі
Мораль
Форма суспільної свідомості, спрямована на ствердження самоцінності людини, її прав на гідне і щасливе життя.
Характеристика особистості, сукупність
її моральних якостей (правдивість, чесність, доброчинність та
ін.); характеристика взаємин між людьми, сукупність моральних норм (вимог, правил, заповідей).
Поняття, завдяки якому в мислительному та практичному досвіді людей вичленяються звичаї, закони, вчинки та характери, які виражають найвищі цінності і через які людина проявляє себе як розумну, самосвідому і вільну істоту.

57
Моральна
свідомість
Ідеальне відображення моральної реальності у сукупності прийнятих педагогом моральних норм, принципів, мотивів, цінностей, сконцентрованих навколо ідеї добра і презентованих у моральній світо свідомості та моральній самосвідомості.
Моральні норми
Стандарти звичаїв або поведінки, що прийняті у конкретному суспільстві і стали взірцем поведінки та обов’язковими для виконання.
Мотиви
Усвідомлені індивідом спонукання до діяльності і поведінки.
Мотивація
Дія, спрямована на активізацію нових мотивів, розкриття та залучення актуальних і пробуджених мотивів в умовах нового насиченого стимулами середовища.
Процес стимулювання себе та інших
(окремої людини або групи людей) на діяльність, що спрямована на досягнення певних цілей.
Оптимізм
Один із основних видів сприйняття світу, що виражає позитивно довірливе ставлення до нього; це схильність бачити
і підкреслювати в усіх життєвих подіях позитивні риси, віра в успіх та щасливий фінал будь-якої справи
Особистісна
зрілість
Володіння засобами самовираження і саморозвитку, засобами протидії професійним деформаціям особистості.
Особистість
Конкретна людина з притаманними їй своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними якостями,які у кожного виявляються по-різному.
Професійна
готовність
Сукупність усталених вимог до професії, зумовлених
її наявним або прогнозованим на найближче майбутнє характером.

58
Професійна етика
Конкретно визначений набір моральних норм, який слугує керівництвом поведінки в тій чи іншій професійній діяльності.
Своєрідний кодекс честі професійної поведінки осіб, зайнятих у конкретних сферах суспільної діяльності, який випливає із суспільного призначення їх професійної діяльності; моральні принципи, пов’язані з поведінкою людини у сфері
її професійної діяльності
Професійна
ідентичність
Це засвоєння спеціальних знань, вмінь і навичок, розвиток професійної мотивації, професійних рис характеру, здатність до професійного спілкування, рефлексія,
інтелектуально-творчі якості, адекватний
індивідуальний стиль професійної діяльності.
Професійна
компетентність
Система професійно значущих загальнонаукових, правових, фахових і спеціальних знань та способів їх здобуття.
Професійна
культура


Усвідомлення і відчуття фахівцем своєї професії та відповідної діяльності як однієї з вищих життєвих цінностей
(О. С. Пономарьов)
Цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв’язок усіх елементів культури
індивіда, яке динамічно та нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері професійної діяльності і спілкування
(С. Ісаєнко)
Сукупність спеціальних знань та досвіду
їх реалізації у професійній діяльності
(С. Артюнов, Ю. Бромлей)
Міра, якість діяльності людини у визначеній, чітко обмеженій сфері його професії, у тому виді діяльності, де вона

59
відчуває себе досить комфортно, впевнено, вільно й розкуто (Д. Ліхачьов)
Елемент моделі фахівця з вищою освітою, в якого до високого ступеня розвинуте вміння використовувати наявні та здатність створювати нові стереотипи спілкування й маніпулювання з об’єктами
(Г. Кочетов)
Сукупність спеціальних теоретичних знань та практичних умінь, пов’язаних з певним видом праці (А. Кравченко)
Складова загальносуспільної культури і функціонує на двох рівнях: об’єктивному
(транслокальному) – на рівні певної професійної групі та суб’єктивному
(локальному)
– на рівні окремої особистості, яка входить до цієї групи і виконує професійну діяльність
Професійна
культура
документознавця
Інтегрований результат особистісного розвитку щодо сформованості загальної ерудиції, розумових і творчих потенціалів, ціннісного осягнення й практичного оволодіння професією, що уможливлює усвідомлене, цілеспрямоване та відповідне вимогам професії виконання
інформаційно-технологічної, документно- комунікаційної, інформаційно-аналітичної, організаційно-управлінської діяльності, забезпечення процесів документування, а також спрямованості на особистісне самовдосконалення з метою забезпечення професійного зростання
Професійна
культура фахівця
інформаційного
профілю
Результат еволюційного накопичення технологій інформаційної діяльності та управління, теорій, методологічних та
історичних описів професійної
інформаційної діяльності, відображеної у суб’єктах та об’єктах професійного простору (О. В. Матвієнко)

60
Професійна
майстерність
Система професійних вмінь та навичок і способів їх вдосконалення
Професійна мораль Сукупність сформованих цінностей та
ідеалів, професійно значущі психологічні якості, готовність діяти у нестандартних ситуаціях
Професійна
надійність
Якісне та ефективне
(своєчасне, безпомилкове, безвідмовне тощо) виконання професійних обов’язків
Професійна
придатність
Сформованість індивідуальних якостей, необхідних для виконання такої діяльності
Професійна
спрямованість
Усвідомлення професійного та соціального статусу, спрямованість на поширення професійного досвіду.
Професійне
самовдосконалення
Свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня власної професійної компетенції і розвитку професійно значущих якостей відповідно до соціальних вимог, умов професійної діяльності і власної програми розвитку.
Професійний
розвиток
Формування професійно орієнтованих якостей у ході професійної діяльності
Професійний
світогляд
Рівень загальної та професійної освіти
Професійні
здібності
Сукупність професійно значущих розумових, психологічних здібностей, спрямованість на професійне самовдосконалення та самореалізацію в професії
Професійні знання
Система професійно-значущих загальнонаукових та фахових знань та способів їх збагачення
Професіогенез
Розвиток особистості, зміни
і перетворення її психологічної структури, зумовлені засвоєнням і здійсненням професійної діяльності; процес розвитку

61
особистості як професіонала - від початківця до творця.
Процес розвитку особистості як професіонала – від початківця до творця.
Особистісний професіогенез реалізується у двох напрямах: внутрішня особистісна професійна ідентичність та зовнішня особистісна професійна ідентичність.
Професіонал
Соціально компетентна, психологічно зріла особистість, що відзначається високою професійною майстерністю, яка визначає її спосіб життя, має особливий, професійно орієнтований, відповідальний світогляд
і почуття професійної спільноти.
Професіоналізм
Інтегративна характеристика професійно зрілої особистості як суб'єкта діяльності, спілкування, праці.
Професія
Визначений вид трудової діяльності, що виник у результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок.
Самосвідомість
Усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил
і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до себе.
Соціальна зрілість
Володіння правовими нормами, засобами спільної професійної діяльності, прийнятими в суспільстві прийомами професійного спілкування тощо.
Спеціальність
Підтип професії, що визначається дальшим розподілом праці у її межах.
Спілкування
Складний багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, який породжує потреби спільної діяльності та який включає в себе обмін
інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини

62
Спілкування
професійне
Спілкування, яке формується в умовах конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є важливою її частиною, засобом цієї діяльності
Уміння
Здатність виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.
Володіння суб’єктом способом виконання дії (діяльності), яка відповідає поставленій меті.
Ціннісні орієнтації Складне духовне утворення, створене з елементів світогляду, ідеалів, переконань, вольових спонукань, мотивів і почуттів, в основі якого знаходиться спрямованість
інтересів і потреб особистості на певну
ієрархію цінностей, схильність орієнтуватися та надавати перевагу одним цінностям та
ігнорувати, заперечувати інші, що дає змогу диференціювати явища за їх значущістю і обирати орієнтири для регуляції всіх сфер життєдіяльності, в тому числі професійної діяльності
Цінності
Об’єкти, явища та їх властивості, а також абстрактні ідеї, які втілюють у собі узагальнені ідеали і виступають завдяки цьому як еталон.
Те, що людина найбільше цінує у житті, оточуючому її світі, людях, матеріальній та духовній культурі; це те, чим вона особливо дорожить і чому надає найважливіше значення.
Те, що почуття людей диктують визнати домінуючим над усім існуючим і до чого можна прагнути, ставитись з повагою, визнанням, благоговінням
Цінності моральні
Добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь, і гідність людини, совість.

63
ДОДАТОК 1.
Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики
спеціаліста за спеціальністю «Документознавство та інформаційна
діяльність»

Спеціаліст з
інформаційної діяльності за спеціальністю
«Документознавство та інформаційна діяльність» має бути підготовлений до роботи в інформаційних, аналітичних, архівних, адміністративних, кадрових підрозділах і службах, службах діловодства підприємств.
Установ, фірм та організацій усіх галузей та форм власності, а також в органах державного управління всіх рівнів і здатний займати первинні посади відповідно до професійних назв робіт.
Первинна посада – це посада, професійну діяльність за якою здатен виконувати випускник відповідного кваліфікаційного рівня відразу після закінчення закладу освіти.
Фахівець з документознавства та інформаційної діяльності має бути підготовлений до заміщення первинних посад відповідно до професійних назв робіт: документознавець, менеджер з інформації, секретар адміністративних органів, інспектор, референт, помічник керівника, організатор діловодства, аналітик комп’ютерних систем, фахівець з
інтелектуальної власності, архівіст та інші.
Професійна діяльність спеціаліста з інформаційної діяльності на первинних посадах полягає у:
- реалізації загальних функцій, що забезпечують координацію внутрішньої управлінської діяльності між керівником та підприємством, установою, організацією;
- прийнятті оперативних рішень в межах своєї компетенції; функціональній та інформаційній підготовці проектів рішень;
- добору та опрацюванні інформації для керівника, підготовці спеціальної документації;
- аналітико-синтетичній переробці інформації;
- організації та регулюванні діяльності керівника;
- вирішення стереотипних, діагностичних, прогностичних задач з документознавства та інформаційної діяльності;
- веденні встановленої документації;
- виробництві та розповсюдженні інформації за допомогою автоматизованих документно-інформаційних систем.
Основні напрями діяльності – інформаційно-аналітична, науково- дослідна, організаційно-розпорядча, діловодська, управлінська, референтська, кадрова, консультаційна.
За умов набуття відповідного досвіду спеціаліст зі спеціальності
«Документознавство та інформаційна діяльність» може адаптуватися до таких напрямів суміжної професійної діяльності: маркетингова, рекламна, науково-контрольна, бібліотечно-бібліографічна, зв’язки з громадськістю,
інтелектуальна власність.

64
Характеристика основних напрямів діяльності документознавця дає змогу окреслити коло знань, умінь і навичок, необхідних для виконання основних посадових функцій. Безумовно, ґрунтовні знання є запорукою успішного опанування професії.
Для документознавця важливими є знання у сфері організації ефективної управлінської діяльності та знання тієї галузі, в якій функціонує підприємство.
Крім того документознавець повинен володіти знаннями та навичками ефективної роботи з різними джерелами і видами інформації та технологіями її пошуку, обробки і використання; має володіти методикою складання оглядових та аналітичних документів.
Важливим є вміння застосовувати на практиці сучасні комп’ютерні технології та використовувати різні види інформаційних ресурсів. Це, у свою чергу, потребує знання структури сучасних інформаційних установ – бібліотек, архівів, центрів науково-технічної інформації. І, безумовно, у цьому напрямі досить важливими навичками є навички швидкочитання, уміння запам’ятовувати та використовувати прочитане відповідно до ситуації.
Документознавець має уміти складати проекти доповідей, виступів, промов, звертань керівника відповідно до вимог, що висуваються до такого виду документів. При цьому йому слід розумітися і на психології сприйняття тих чи інших публічних виступів щодо ефективності їх впливу на слухачів.
Організація різноманітних представницьких заходів, ділових зустрічей, нарад засідань і презентацій, ведення переговорів потребують від документознавця навичок координаційної роботи та організаційних здібностей.
Збільшення обсягів ділових контактів, запровадження новітніх технологій у практику управління спонукають до опанування основ планування часу, методів виконання запланованого – це саме ті знання, які забезпечать ефективну роботу документознавця.
Уміння працювати з офісною та комп’ютерною технікою дає можливість оптимізувати та інтенсифікувати управлінську діяльність на всіх її стадіях. Документознавець повинен мати уявлення щодо технологічних можливостей техніки та оперативно реагувати та інновації, що впроваджуються у цій сфері. Окреме місце тут посідають сучасні програмні продукти, які застосовуються в процесі організації документообігу, формування баз даних, інформаційного супроводу управлінської діяльності. А насамкінець, не менш важливими, ніж усі перелічені вище, є знання та навички з основ психології спілкування, риторики, етики професійних відношень, іміджології та різноманітних PR- технологій.
Документознавець повинен мати здібності до швидкого засвоєння нових знань, передових технологій та впроваджувати їх у практику повсякденної роботи. Про це свідчать і кваліфікаційні вимоги до фахівців цього профілю, в яких зазначено.

65
ДОДАТОК 2.
Основні знання, вміння та навички спеціалістів
з документознавства та інформаційної діяльності

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно- орієнтовані вміння та знання для виконання типових професійних завдань у галузі документознавства та інформаційної діяльності.
Згідно з державною концепцією вищої освіти в Україні базові знання на рівні „спеціаліст” є основою для подальшого професійного і наукового зростання в процесі підвищення кваліфікації.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал