Навчально-методичний посібник патентознавство для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету



Сторінка5/8
Дата конвертації01.01.2017
Розмір1.21 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

Види ліцензій


Практика зарубіжних країн визначила три види ліцензійних договорів :

  1. повна ліцензія;

  2. виняткова ліцензія;

  3. невиняткова або проста ліцензія.

Вид ліцензії зумовлюється об'ємом прав, які передаються за ліцензійним договором.

Повна ліцензія.

При повній ліцензії до ліцензіата переходять усі майнові права, які витікають з патенту, на термін дії договору. Ліцензіар є лише номінальним патентовласником, тільки на термін дії договору. Після закінчення терміну повної ліцензії майнові права патентовласника поновлюються в повному об'ємі.

Договір повної ліцензії занадто обмежує права патентовласника, що в умовах розвиненої ринкової економіки не є доцільним. Завдяки винятковій або невинятковій ліцензії патентовласник може отримати кращий прибуток, чим від продажу повної ліцензії. Це зумовило значне витіснення з ринку міжнародної торгівлі ліцензіями таку її форму ліцензії, як повна ліцензія. Зараз повна ліцензія навіть не згадується в законодавстві про інтелектуальну власність.


Умови і реквізити ліцензійного договору

Досвід використання об'єктів інтелектуальної власності в Україні ще не накопичений. Основні умови і реквізити договорів поки що не типізують у відповідних зразкових договорах. Тому дуже важливо визначити зміст і основні умови усього ліцензійного договору, який стає єдиним і основним документом, що регулюватиме права і обов'язки сторін в стосунках відносно використання об'єктів інтелектуальної власності, взаємні розрахунки і майнову відповідальність і тому подібне. Найчастіше суперечки виникають саме через пропуски в укладеному договорі, його нечіткість, неконкретність і тому подібне. Варто врахувати і те, що при виробленні проекту договору багато його умов характеризуються невизначеністю відносно того, який ефект буде досягнутий в результаті використання об'єкту інтелектуальної власності. Це значно ускладнює укладення договору.

Ліцензійний договір повинен відповідати детальним, однозначним формулюванням, які не допускають їх двозначного тлумачення, конкретній характеристиці предмета договору, прав і обов'язків, відповідальності і тому подібне.

Ліцензійний договір повинен передбачати способи використання об'єкту інтелектуальної власності (конкретні права, які передаються за таким договором, термін дії і територію, на які передається право), розмір винагороди і порядок визначення розміру винагороди за кожен спосіб використання об'єкту інтелектуальної власності, порядок і терміни її виплати, а також інші умови, які сторони визнають доцільним включити в договір.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про спосіб використання об'єкту інтелектуальної власності договір вважається укладеним на такі способи використання об'єкту інтелектуальної власності, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, який був визначений при укладенні договору.

Якщо в ліцензійному договорі не відмічені терміни, на які видається право, договір може бути розірваний ліцензіаром по спливу п'яти років від дати його укладення, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору.

Якщо в договорі не міститься умова про територію, на яку видається право, дія його поширюється на територію України.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкту інтелектуальної власності, які на момент укладення договору були невідомі.

Умови ліцензійного договору, що обмежують авторів або винахідників в створенні в майбутньому нових об'єктів інтелектуальної власності на певну тему або в певній галузі, є недійсними.

Умови ліцензійного договору, які суперечать чинному законодавству, також визнаються недійсними.

Бажано, щоб ліцензійний договір мав преамбулу, в якій чітко і докладно були б визначені права ліцензіата на предмет договору, наприклад, назва винаходу, номери патентів, виробничий досвід, “ноу-хау” і тому подібне. У ній має бути викладене бажання ліцензіата придбати певні права на об'єкт інтелектуальної власності і його мету.

У преамбулі слід дати детальне визначення понять (термінів), які використовуються в тексті договору.

Законодавством укладені певні обов'язкові умови і реквізити ліцензійного договору. У ньому мають бути відмічені:


  • сторони договору: повне найменування і юридична адреса - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові та адреса - для фізичної особи;

  • номер патенту;

  • назва винаходу;

  • предмет договору;

  • об'єм прав, які передаються;

  • права і обов'язки сторін;

  • вид ліцензії;

  • територія дії ліцензійного договору;

  • термін дії ліцензійного договору;

  • підписи сторін;

  • дата укладення договору.

Слід пам'ятати, що при укладенні ліцензійного договору розділ "Предмет договору" є найбільш складним. Важливо докладно визначити предмет договору. У ньому повинно бути однозначно сказано, що передається і на яких умовах (право на використання об'єкту інтелектуальної власності, вид ліцензії, технічна документація, “ноу-хау”, послуги, технічна допомога), а також подана характеристика території, на якій вироблятиметься, застосовуватиметься, продаватиметься продукція за ліцензією.

У ліцензійному договорі мають бути докладно визначені права і обов'язки сторін, які обумовлюються предметом договору. В умовах ринкової економіки в договорі слід надійно забезпечити конфіденційність інформації, що міститься в ліцензії. Слід прямо передбачити обов'язок ліцензіата не розголошувати і не передавати третім особам отриману ним інформацію, яка не була опублікована і загальнодоступна на день підписання договору. Така інформація складає комерційну таємницю, яка може в умовах ринку забезпечити ліцензіару виробничий успіх.

Важливе значення в ліцензійному договорі має термін його дії, який обумовлюється такими чинниками: терміном дії права, інтелектуальній власності, терміном морального старіння об'єкту, часом, необхідним для освоєння ліцензії, мірою зацікавленості сторін в тривалій співпраці. Термін дії ліцензійного договору не має бути довше за термін дії права на об'єкт інтелектуальної власності на момент підписання угоди.

У договорі варто передбачити наслідки припинення його дії, тому що з цим пов'язані важливі правові питання. Таких наслідків може бути два:



  1. ліцензіат повертає ліцензіару усю технічну документацію і повністю припиняє використання винаходу і “ноу-хау”;

  2. ліцензіат залишає у себе отриману їм технічну документацію, має право продовжувати використання винаходу і “ноу-хау” на власний розсуд, робити, використовувати і продавати продукцію за ліцензією.

Істотною умовою ліцензійного договору є плата за використання винаходу за ліцензією. Вона може бути двох видів: ціни ліцензії або ліцензійної винагороди. У договорі докладно визначаються терміни і порядок платежів. Визначення ціни ліцензії є найбільш складним питанням. Ціна ліцензії є не що інше, як справедливий баланс економічних інтересів ліцензіара і ліцензіата. Вона обумовлюється такими чинниками:

  • економічною і технічною цінністю об'єкту, що забезпечує ліцензіату отримання додаткового прибутку або іншого економічного ефекту упродовж терміну дії ліцензійного договору;

  • часом і капіталовкладеннями, необхідними для освоєння ліцензії і організації виробництва продукції за нею;

  • сукупністю прав, які передаються ліцензіату (виняткова або невиняткова ліцензія);

  • об'ємом технічній документації і “ноу-хау”, що передаються за договором, а також технічною допомогою, що надається при освоєнні ліцензії;

  • терміном дії договору;

  • видом і порядком ліцензійних платежів і тому подібне.

Ціна ліцензії є частиною прибутку (економічного ефекту) ліцензіата, якою він може отримати від використання винаходи. У світовій практиці поширене визначення ціни ліцензії на основі процентних відрахувань від вартості продукції, що реалізується ліцензіатом, або на основі фіксованого платежу з кожної одиниці продукції в твердій сумі. Ціна ліцензії залежить також і від виду платежів. При одноразовій виплаті ціна буде нижча, оскільки вона гарантує ліцензіату отримання усієї вартості ліцензії незалежно від фактичного результату використання винаходу.

Але ширше практикуються ліцензійні платежі у вигляді поточних відрахувань від прибутку ліцензіата в погодженій сторонами частці упродовж терміну дії ліцензійного договору. Це можуть бути також комбіновані платежі, за якими ліцензіат виплачує певну суму одноразово або частинами, а потім здійснює поточні відрахування від прибутку.


Форма ліцензійного договору

Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачене узгодженням сторін. Письмова форма не обов'язкова для авторських ліцензійних договорів про публікацію творів в періодичних виданнях і енциклопедичних словниках. Ліцензійні договори на право використання об'єктів промислової власності набувають чинності після їх реєстрації в патентному відомстві України.

Вибір виду ліцензії залежить, передусім, від попиту на ринку продукції, виготовленої із застосуванням запатентованого винаходу.

Виняткові ліцензії краще надавати в тих випадках, коли такий ринок невеликий і винахід має обмежену сферу використання.

Невиняткові ліцензії надаються, як правило, в тих випадках, коли є постійний попит на продукцію, виготовлену із застосуванням запатентованого винаходу, а наявність декількох ліцензіатів не перешкоджатиме її реалізації.

Доказом виняткової або невиняткової ліцензії завжди є відповідь на питання: чи отримав ліцензіат відносно якого-небудь виду використання виняткові права, чи ні?

На підставі одного патенту може бути видано:


  • декілька виняткових ліцензій за умови, що не співпадатимуть території дії виняткових прав, наданих за цими ліцензіями, і такі права взаємно не перетинатимуться (відрізнятимуться за об'ємом прав);

  • необмежена кількість невиняткових ліцензій.

Стосунки сторін при виконанні зобов'язань за договором залежать від того, наскільки вдало він складений. Оскільки договір є юридичним документом, то складати його повинен фахівець. Чим більше являється потенційна комерційна цінність винаходу, тим більша необхідність в отриманні професійної допомоги, наприклад, з боку представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), який має спеціальну кваліфікацію, цілком достатню для надання порад з якого-небудь питання відносно передачі прав. Можна також скористатися послугами спеціалізованих фірм.
Відкрита ліцензія

Законодавство передбачає можливість видачі так званої відкритої ліцензії. Якщо власник патенту на винахід зацікавлений в зниженні розміру збору за підтримку дії патенту, йому державою надана можливість зробити офіційну заяву до Установи про надання дозволу якій-небудь особі використовувати відмічений винахід. За таких умов він отримує від держави пільги по сплаті щорічного збору за підтримку дії патенту, розмір якого знижується на 50%. У власника патенту також є право відкликати свою заяву.

Порядок надання "відкритої" ліцензії визначено "Інструкцією про розгляд і публікацію заяви власника патенту України про надання третій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисній моделі)".



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал