Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави І права зарубіжних країн»



Сторінка1/9
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.89 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


В.М. Сотниченко

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»



КИЇВ, 2014

Рекомендованою до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби 18 лютого 2014 року (протокол № 6)



Рецензенти:

Н.М. Гупан, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Національної академії педагогічних наук України;

Л.О. Крупник, кандидат історичнихз наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

Сотниченко В.М.

Історія держави і права зарубіжних країн:[Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»]
Навчально-методичний посібник складається зі змісту курсу навчальної дисципліни, конспектів лекцій, питань для підготовки до екзаменів, комплексу тестових завдань, зі списку джерел права, рекомендованих для самостійного вивчення та списку літератури. Пропонується для використання у навчальному процесі курсантам ІКВС та слухачам факультету заочного навчання

Передмова

З вивчення навчальної дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн" починається формування професійної моделі майбутнього правознавця. Історична складова предмету через конкретні історичні факти й події ілюструє процес зародження, становлення та розвитку державно-правових систем: від античності до сьогодення. Документальним підтвердженням цього процесу є пам’ятки права різних епох, різних цивілізацій, окремих країн, які дійшли до нас і дають нам можливість відтворити правовий портрет тогочасного суспільства. Названі документи доступні як через мережу Інтернет, так і в спеціально підготовлених хрестоматіях.

При вивченні дисципліни в першу чергу слід звернути увагу на процеси формування системи права, органів та механізмів управління суспільством через відповідні структурні утворення; на процеси формування законодавчої бази, поетапного виділення окремих галузей права. Центральне місце в державно-правових системах від античності до сьогодення займає людина. Саме на людині відбувається випробування життєздатності цих систем.

Самостійне вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» передбачає послідовне вирішення наступних навчальних завдань:



  • загальне ознайомлення зі змістом теми;

  • визначення правовової основи державного життя, в яких документах того часу вона знайшла відображення;

  • аналіз цих правових документів через визначення в їх структурі суб’єктів права, об’єктів права, предметів правового регулювання;

  • виконання індивідуальних завдань для самостійного вивчення теми;

  • відповіді на контрольні запитання в кінці кожної теми;

  • контрольне тестування після вивчення кожного з трьох розділів посібника.

В кінці посібника розміщено тестові завдання, питання для самостійної підготовки до екзаменів та перелік рекомендованих до вивчення історичних правових документів.


  1. ЗМІСТ КУРСУ

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ АНТИЧНОСТІ.

Тема 1. Предмет, метод, система історії держави і права зарубіжних країн та її місце в системі юридичних наук

Предмет історії держави та права зарубіжних країн. Мета та завдання курсу. Співвідношення історії держави та права зарубіжних країн з іншими юридичними науками, її місце в системі вищої юридичної освіти.

Періодизація курсу. Виникнення держави і права. Теорії, що пояснюють процес появи і становлення держави і права. Іригаційна теорія. Патріархальна теорія. Теологічна теорія. Космічна теорія. Теорія насильства. Расова теорія. Інцестна (статева) теорія. Спортивна теорія. Патрімоніальна теорія. Органічна теорія. Економічна теорія. Класова теорія. Психологічна теорія. Договірна теорія. Дифузійна теорія.

Тема 2. Історія держави і права Стародавнього Сходу

Загальні ознаки соціально-економічної структури країн Стародавнього Сходу. Роль східної общини, колективної і державної власності в розвитку держави і права. Значення природних чинників. Збереження пережитків первіснообщинного ладу на Древньому Сході. Суть і функції деспотії на Стародавньому Сході. Держава і право Стародавнього Єгипту. Держава і право Стародавньої Месопотамії. Законник царя Хаммурапі. Кастовий лад Стародавньої Індії. Закони Ману.



Тема 3. Виникнення й розвиток держави та права Давньої Греції та Давнього Рима

Розпад родового ладу в Афінах. Реформи Тезея. Архонти й ареопаг. Реформи Солона та Клісфена. Демократизація державного ладу в V столітті до н.е. Реформи Ефіальта і Перікла. Утворення Афінського морського союзу. Рабовласницька демократія в Афінах. Виникнення держави в Спарті. Царі. Герусія. Ефори. Народні збори. Основні риси Афінського права. Відмінності Афінської рабовласницької демократії від сучасної демократії.

Виникнення держави в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Утворення аристократичної республіки. Законодавство Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перехід до імперії. Едикт Каракалли. Виникнення та розвиток колонату. Прінципат. Занепад республіканських установ і формування імперського чиновництва. Домінат. Реформи Діоклетіана та законодавство Костянтина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії.

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВА І ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Тема 4. Феодальна держава та право Франції доби середньовіччя

Ранньофеодальна франкська монархія. Особливості виникнення держави у франків. Роль завоювання. Розвиток форм феодальної власності на землю: алод, бенефіцій, феод. Встановлення феодальної залежності і її форми. Коммендація і прекарій. Імунітет. Реформа Карла Мартелла. Державний лад франків при Меровінгах. Карл Великий і "відновлення" Західної Римської імперії. Державний лад Каролінгської монархії. Центральне та місцеве управління. Судова система. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави.



Тема 5. Феодальна держава та право Німеччини. Золота булла

Утворення феодальної держави в Німеччині. Священна Римська імперія". Політична децентралізація в імперії. Золота Булла 1356 р. Влада князів. Управління в князівствах і містах. Військова організація. Особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Органи станового представництва (рейхстаг і ландтаги). Імперський суд і поліція. Особливості абсолютизму в Німеччині. Селянська війна 1525 р. і її результати. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Пруссії.



Тема 6. Феодальна держава та право Англії. Велика Хартія вільностей. Формування феодальних відносин у англосаксів. Система управління в англосакських державах.

Нормандське завоювання та його вплив на суспільний і державний лад Англії в XI-XIII ст.ст. Реформи Генріха II. Центральні органи влади. Велика Хартія Вільностей 1215 р. Зміни в суспільному ладі Англії в ХІІ-XV ст.ст. Утворення станово-представницької монархії. Виникнення та розвиток парламенту. Формування органів місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Виникнення суду присяжних. Передумови абсолютної монархії в Англії. Роль держави в обгороджуванні земель і в процесі первинного накопичення капіталу. Незавершений характер абсолютизму.



Тема 7. Держава та право феодальної Росії (XIV-XVIII ст.ст.)

Утворення Російської централізованої держави. Особливості державних органів управління. Станово-представницька монархія в Росії (XVI - 1 пол. XVII ст.ст.). Виникнення земських соборів. Боярська Дума. Розвиток російського феодального права. Соборне Укладення 1649 р. Система злочину за Укладом. Ознаки системи покарання. Держава та право Російської імперії періоду абсолютизму. Еволюція наказової системи. Законодавство Петра I.



Тема 8. Держава та право в країнах арабського Сходу доби середньовіччя

Особливості розвитку держави та права в країнах Сходу. Арабський халіфат. Середньовічні держави Китаю, Японії, Індії. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов'язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини та покарання. Феодальне право Китаю та Японії. Відмінності середньовічних держав Сходу (Китай, Японія, Індія) від країн Західної Європи..



РОЗДІЛ 3 . СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ СИСТЕМ В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС

Тема 9. Розвиток держави та права Англії в Новий час (середина XVII-XIX ст.ст.). Хабеас корпус акт. Білль про права

Передумови революції в Англії. "Петиція про право" 1628 р. Основні етапи й особливості Англійської революції. Утворення держави в Англії. "Довгий парламент". Громадянська війна. Страта короля та проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 р. Реставрація Стюартів. Оформлення конституційної монархії. Торі і віги. Наbеаs соrрus act 1679 р. Переворот 1688 р. Білль про права 1689 року. Акт про престолонаслідування 1701 р. Висунення парламенту. Виникнення кабінету міністрів. Державний лад Англії і його розвиток у XVII - XVIII ст.ст. Виборчі реформи 1832 і 1867 років. Консерватори і ліберали. Ослаблення королівської влади. Посилення урядової влади. Органи центрального і місцевого управління у першій половині XIX ст. Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями. "Акт про дійсність колоніальних законів" 1865 р. Виникнення домініонів. Зміна в державному ладі Англії. Виборча реформа 1884-1885 рр. Акт про парламент 1911 р. Акт про захист держави 1914 р. Судова реформа 1875 р.



Тема 10. Утворення та конституційний розвиток США (ХVIII-ХIХ ст.ст.)

Організація управління в північноамериканських колоніях Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Створення конфедерації і "Статті конфедерації" 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації. Конструкція США 1787 р. Білль про права 1791 р. Закон про судовий устрій 1789 р. "Конституційні нагляд" Верховного суду США. Територіальне розширення США. Боротьба між плантаторами-рабовласниками Півдня і промисловцями Півночі за владу. Громадянська війна 1861-1864 рр. "Реконструкція" Півдня. Конституційний розвиток США після громадянської війни. Верховний суд США у боротьбі проти державного втручання в економічні та соціальні відносини. Виникнення й оформлення двопартійної системи. Зміцнення федерації.



Тема 11. Розвиток держави та права Франції в Новий час. Кодекс Наполеона

Революція 1789-1794 рр. у Франції. Основні етапи революції. Засновницькі збори. Закони про "знищення феодального режиму" 4-11 серпня. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція 1791 р. Ліквідація монархії та проголошення республіки. Диктатура якобінців. Декларація прав людини та громадянина і Конституція 1793 р. Революційні комітети. Переворот 9-го термідора. Реорганізація уряду. Конституція 1795 р. Директорія. Державний переворот 1799 р. (Наполеона Бонапарта). Конституція 1799 р. Органічні сенатус-консульти 1802 і 1804 рр. Армія і поліція періоду імперії. Падіння імперії Наполеона Бонапарта. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Хартія 1830 р. Революція 1848 р. та проголошення республіки. Конституція 1848 р. Державний переворот Луї Бонапарта 1851 р. Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Політичний режим Другої імперії. Франко-прусська війна та падіння імперії. Рецепція Римського права за Кодексом Наполеона 1804 р. Вплив Декларації прав людини та громадянина 1789 р. на міжнародні договори з прав людини.



Тема 12. Розвиток держави та права Німеччини в Новий час. Конституція 1871 р.

Німеччина після Віденського конгресу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Прусська монархія, її сутність і особливості. Конституція 1850 р. Гегемонія Пруссії в Німецькому союзі. Конституція союзу 1867 р. Утворення Німецької імперії. Політичні партії. Утворення соціал-демократичної партії. "Прусський шлях розвитку" в сільському господарстві. Конституція німецької імперії 1871 р. Імператор. Канцлер. Бундесрат. Рейхстаг. Гегемонія Пруссії. Уявний федералізм. Армія. Поліція. Судова система. Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями. Відмінності "Прусського шляху розвитку" в сільському господарстві від інших країн Західної Європи.



Тема 13. Розвиток держави та права Японії в Новий час. Реформи Міцухіто

Революція 1868 р. в Японії. Реформи 70-80-х рр. Зміни у політичній системі Японії.

Конституція 1889 р. Державний лад Японії. Імператор. Уряд. Державна рада. Парламент. Армія. Поліція. Судова система. Місцеве управління.

Відмінності політичної правової системи Японії від країн Західної Європи. Реформи Міцухіто.



Тема 14. Держава та право Росії XIX - поч. XX ст.

Розвиток державної системи в I пол. XIX в. Реорганізація вищого державного управління. Урядовий конституціоналізм. Діяльність М. Сперанського. Зміни в правовому положенні церкви. Зміни в церковнім праві. Кодифікування російського права у I половині XIX ст. Новий Уклад. Звід законів. Державно-політична криза 1850 р. Селянська реформа 1861 р. Судова реформа. Становий лад I половини XX ст. Правова консолідація дворянства. Міське населення. Правові категорії селянства. Жалувані грамоти дворянству та містам 1785 р. Правовий статус станів. Оформлення конституційної монархії в Росії. Розвиток права на поч. XX ст. Установи кодифікувань і їхня діяльність. Робота над Цивільним укладенням.



Тема 15. Держава та право США в новітній період. "Новий курс" Рузвельта

Розвиток державно-монополістичного капіталізму в США. "Новий курс" Ф. Рузвельта. Державне регулювання економіки після відміни "нового курсу".

Зміни у виборчому праві. XX, XXIV і XXVI поправки до конституції. Закон про виборчі права 1965 р. Боротьба негрів (і кольорових) проти сегрегації. "Вирівнювання" формального, юридичного положення негрів. Перерозподіл виборчих округів.

Посилення президентської влади. Зростання апарату з регулювання економіки.



Тема 16. Держава та право Великобританії в новітній період

Розвиток державно-монополістичного капіталізму. Часткова націоналізація промисловості та банків після другої світової війни. Зміни у виборчому праві. Виборчі закони 1918, 1928, 1949 і 1969 рр. Посилення централізації державної влади та зростання контролю центральної влади над місцевим управлінням. Криза Британської колоніальної імперії після першої світової війни. Вестмінстерський статут 1931 р. Крах Британської колоніальної імперії після другої світової війни. Співдружність націй.



Тема 17. Держава та право Франції в новітній період

Третя республіка між двома світовими війнами. Багатопартійна система. Зміни в державному ладі та політичному режимі. Боротьба демократичних сил проти фашизму. Зміни у виборчому праві. Виборчі закони 1919, 1927 рр. Франція в другій світовій війні. "Режим Віші". Виникнення Четвертої Республіки. Політичні партії. Засновницькі збори 1945 і 1946 рр. Конституція 1946 р. і її загальна характеристика. Державний лад Франції за конституцією 1946 р. Політичний режим у Франції у період 1946-1958 рр. Військовий переворот в Алжирі в 1958 р. і основні риси Конституції. Президентські та парламентські вибори 1981 р. Економічні та політичні реформи.



Тема 18. Держава та право Німеччини в новітній період

Листопадова революція 1918 р. Баварська радянська республіка. Веймарська конституція 1919 р. і її загальна характеристика. Версальський мирний договір. Державний лад Веймарської республіки. Світова економічна криза і його прояв в Германії Встановлення фашистської диктатури. Фашистський політичний режим. Ліквідація конституційних прав і свобод. Лейпцігський процес. Механізм фашистської диктатури. Ліквідація державних правових установ Веймарської республіки. Одержавлення фашистської партії. Всевладдя Гітлера. Ліквідація автономії земель і місцевого самоврядування. Агресивна зовнішня політика німецького фашизму. Крах фашистської Німеччини.



Тема 19. Виникнення та розвиток незалежних держав в Центральній і Східній Європі

Виникнення національних держав в Угорщині, Польщі. Чехословаччини та Югославії. Розпад Австро-угорської монархії.

Угорська Радянська Республіка. Соціально-економічні та політичні перетворення. Конституція Угорської Радянської Республіки. Поразка Угорської Радянської Республіки. Встановлення фашистської диктатури.

Конституції Чехословаччини та Польщі.

Встановлення авторитарних режимів в Польщі, Болгарії та Румунії. Переворот 6 січня 1929 р. і встановлення військово-монархічної диктатури в Югославії.


  1. КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ АНТИЧНОСТІ

Тема 1. Предмет, метод, система історії держави і права зарубіжних країн та її місце в системі юридичних наук

Історія держави і права зарубіжних країн - це історико-правова наука, що знаходиться на межі між суспільно-політичними та правовими дисциплінами, синтезуючи та поєднуючи їх. Тому вона включена до числа основних курсів, які викладаються у перших модулях юридичних навчальних закладів.

Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін визначають реалії об'єкта дослідження. Насамперед вона вивчає багате розмаїття першопричин утворення і розвитку держави і права в людському суспільстві. В умовах розкладу первіснообщинного ладу умови життя суспільства і суспільні відносини ускладнилися і стали набувати антагоністичних форм. Виникла загроза його послаблення, розпаду або навіть загибелі. Це послужило чи не основною причиною утворення особливої регулюючої сили, котра б стояла над суспільством, забезпечувала його життєздатність і цілісність. Цей тривалий і складний процес, прискорений іноді внутрішньою соціальною напругою чи вторгненням племен-завойовників, поступово набував яскраво окресленого політичного характеру. Із поглибленням соціального розшарування механізм державної машини прибирався до рук майновою верхівкою, яка поступово ставала владною силою, підпорядковуючи державу своїм інтересам.

Надалі необхідність держави і права обумовлювалася причинами різноманітного, в першу чергу загальнонаціонального, характеру. Вона стає необхідним атрибутом суспільства, набуваючи, в той же час, певної міри відносної самостійності, її функціонування здебільшого підпорядко-вується внутрішнім закономірностям розвитку. При цьому важливо те, якою є держава - авторитарною чи демократичною, які соціальні прошарки, групи, класи чи клани контролюють її механізм, гальмуючи чи прискорюючи суспільний прогрес.

Звичайно, кожна країна робить свій вибір, має своє поєднання передумов історичного розвитку і їх реалізацію. Вона формує неповторний, індивідуальний образ національної державності. Загальні закономірності розвитку права і держави в кожній країні проявляються зі своїми особливостями. Національна державно-правова історія виявлялася багатшою порівняно із загальною теорією держави і права. Історія держави і права наповнює теорію конкретно-історичним змістом і є її певною емпіричною базою. У цьому - її взаємозв'язок із навчальною дисципліною "Теорія держави і права".

У постійному взаємозв'язку знаходиться історія держави і права з історією політичних і правових вчень. Остання вивчає виникнення, розвиток, соціальну ефективність державних і правових вчень в їх історичній конкретиці і хронологічній послідовності. Значення цієї проблематики щодо вивчення державно-правової історії визначається на-самперед тим, що люди, котрі творять історію, здійснюють реформи і перебудову суспільства, керуються, в першу чергу, певними прийнятними їм ідеями, теоріями, вченнями. Саме через них вони намагаються втілити свої політичні ідеали чи правові форми (наприклад, ідеали і політичні задумки французьких просвітителів XVIII ст. стали державно-правовою платформою діячів Великої Французької буржуазної революції).

Історія держави і права зарубіжних країн має тісний зв'язок і з історією держави і права України. Обидві навчальні дисципліни багато в чому вирішують спільні завдання, що стоять перед історико-юридичною наукою, але розрізняються за предметом.

Таким чином, історія держави і права зарубіжних країн, разом з близькими до неї дисциплінами, утворюють групу теоретико-історичних наук, які мають теоретико-пізнавальну платформу галузевих юридичних наук.

Предметом історії держави і права зарубіжних країн є загальні та специфічні процеси і закономірності виникнення, розвитку, занепаду або загибелі різних типів держави і права у конкретно-історичних умовах. Специфікою предмета історії держави і права як навчальної дисципліни є те, що вона вивчає не всі держави світу та їхнє право, а лише ті з них, котрі виявили найпомітніший вплив на державно-правовий розвиток світової цивілізації.

Якщо поставити за мету дати відповідь на запитання, для чого вивчається курс історії держави і права студентами вищих навчальних закладів, то можна сказати:

а) для формування загальноюридичної, правової культури майбутніх спеціалістів;

б) для підготовки їх до засвоєння галузевих юридичних дисциплін;

в) ця наука дає можливість знати минуле людства і на цій основі глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, прогнозувати подальший розвиток держави і права у світі.

Історія держави і права зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна має теж свою історію. Як самостійна галузь наукового знання вона бере свій початок з кінця XVIII-початку XIX ст. її основоположниками з повним правом вважаються:



  • історична школа права у Німеччині (Ф. Савіньї, Г. Пухта);

  • соціологічна школа права (О. Холмс);

  • позитивістська школа права (О. Конт, Е. Тюрінг, Г. Спенсер).

У першій третині XX ст. вченими був узагальнений величезний фактичний матеріал, видані фундаментальні праці німецьких, американських вчених; дисципліна стала предметом уваги в навчальних програмах навчальних закладів.

Вивчення історії держави і права зводиться не лише до збирання та описування фактів, подій, явищ минулого, а головним чином до їх теоретичного осмислення. А це вимагає відповідного інструментарію, тобто застосування методів і способів дослідження. Методами називають сукупність способів пізнання і прийомів дослідження, які використовуються для одержання відносно об'єктивних, істинних, доказово обґрунтованих знань з історії держави і права.

Методологія навчальної дисципліни поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. При їхньому аналізі слід мати на увазі, що як суспільна наука історія держави та права описує, досліджує та осмислює історичний процес розвитку права та інститутів держави відповідно до загальних методологічних правил, їх сутність обумовлена загальнофілософським підходом науки до пізнання та пояснення різноманітних явищ суспільно-політичного життя. Виходячи з цього, одним із провідних методів дослідження історико-правових явищ минулого є історичний метод. Історичний погляд на політико-правові явища полягає у тому, що всі вони оцінюються з погляду конкретного історичного часу, впродовж якого вони виникали, розвивалися, занепадали або зникали зовсім, набували лише їм притаманних вигляду і форми.

При здійсненні аналізу історико-правових явищ широко застосовуються хронологічний, ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний, метод періодизації та інші методи дослідження.

Сутність хронологічного методу полягає у тому, що події державно-правового розвитку тієї чи іншої країни розглядаються у чіткій хронологічній послідовності. Особливо ефективним він є при складанні історичних хронік, хронологічних таблиць, коли реконструюються події, пов'язані між собою певним відтинком часу. Різновидом хронологічного методу є проблемно-хронологічний, який передбачає розчленування теми на декілька вужчих проблем, кожна з яких розглядається у хронологічній послідовності.

Питання для самоконтролю:

1. Що вивчає історія держави і права зарубіжних країн?

2. Історія держави і права - це юридична чи історична наука?

3. Що поєднує історію держави і права з теорією держави і права?

4. Як взаємодіє історія держави і права зарубіжних країн з історією держави і права України?

5. З якою метою вивчається названа навчальна дисципліна студентами юридичних навчальних закладів?



Питання для самостійного вивчення

1. Дайте періодизацію історії держави і права зарубіжних країн, звернувши увагу на різні підходи вчених до цієї проблеми.

2. Які джерела покладені в основу вивчення навчальної дисципліни?



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал