Навчально-методичний посібник для вчителів історії. Жидачів, 2013. 76 с. Матеріали навчально-методичного посібника складені згідно вимог програми з історії загальноосвітньої школи



Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.73 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3
Тема. Козацтво на початку XVII ст.

Гетьман Конашевич-Сагайдачний

Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити відповідні висновки, узагальнення.

Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна».

Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Історичний диктант

  1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до …

  2. Право підпорядковуватися не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається …

  3. Коли в 1960 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх Феофан, то до нього звернулись представники від усієї української громади з проханням …

  4. У сан київського митрополита було висвячено …

  5. У 1632 р. були укладені так звані «Пункти для …»

  6. 1632 р. митрополитом Київським і Галицьким був затверджений …

  7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у …

  8. У львівській друкарні було видано працю П. Могили …

  9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви …

  10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. розглядалося питання про …


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Евристична бесіда

  • До складу яких держав входили українські землі на початку XVIIст.?

  • Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.

  • Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?

  • Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?

  • Охарактеризуйте військову майстерність козаків.

  • Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків і татар?


ІV. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя.

Перші два десятиліття XVII ст. ввійшли в історію як «Епоха героїчних походів» – період найбільш успішних морських і сухопутних походів козаків проти турків.


Морські походи козаків

Метод «Читання підручника з маркуванням»


Позначки

Текст підручника

+

Відомий навчальний матеріал

-

Невідома інформація

?

Цікаво

!

Звернути увагу



Погоджуюсь, поділяю думку



Не погоджуюсь, думаю інакше


Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням висловити власну оцінку значення морських походів козаків.



  1. Значно послабили військову міць супротивника.

  2. У результаті походів було звільнено багато полонених.

  3. Походи сприяли зростанню авторитету козаків в європейському світі.


Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Повідомлення учня про Петра Сагайдачного.


Метод «Займи позицію»

  • Один із сучасників про Сагайдачного сказав: «Муж рідкісної мудрості та зрілого судження у справах». Чи згодні ви з його думкою? Сформулюйте власне ставлення до його особи.


Участь козаків у Хотинській війні

Робота в групах
На основі тексту підручника:

  • Перша група визначає, між якими державами точилась Хотинська війна.

  • Друга група визначає, на чиєму боці і чому виступило українське козацтво.

  • Третя група визначає, на чиї плечі лягав основний тягар війни.

  • Четверта група визначає, чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятувальника християнської цивілізації.



V. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Гронування»

Дати оцінку діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.


VІ. Домашнє завдання

  1. Скласти сенкан про історичну постать П. Конашевича-Сагайдачного.

  2. Вивчити відповідний параграф підручника.


Тема. Воєнно-політичні події 1656-1657 р.р. Іван Виговський

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656-1657 р.р. і дати їм історичну оцінку, визначити місце Б.Хмельницького в історії України, дати йому характеристику як видатному українському політику, дипломату і полководцю; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям і висловлювати свою точку зору щодо них, складати розгорнуту характеристику історичному діячу, визначати його місце і роль в історії України.

Основні поняття: «Лівобережна Гетьманщина», «Віленське перемир’я»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Метод «Точка зору»

  1. Чим характерні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни у 1654-1655 р.р.?

  2. Чому Б.Хмельницький уклав союз із Москвою?

  3. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він мав для Гетьманщини?


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання:

  • Якими були причини і наслідки походу Хмельницького на Львів 1655 р.?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота з таблицею


Умови Віленського перемир’я



Територія Української держави визначалися згідно з Білоцерківським договором, тобто в межах Київського воєводства








Не проводити мирних переговорів зі Швецією

Припинення воєнних дій між Росією та Польщею




Передбачалися спільні воєнні дії Росії і Польщі проти Швеції і Бранденбурга

Найближчим часом розпочати переговори щодо обрання російського царя на польський престол


Метод «Кубування»

Учитель пропонує учням подану схему для аналізу. Розглядаючи її, вони повинні послідовно виконати шість розумових операцій: описати → засоціювати → порівняти → проаналізувати → застосувати → знайти аргументи “за” і “проти”.


Робота з твором І. Нечуя-Левицького «Гетьман Іван

Виговський».



Метод «Кероване читання»

Десь на заході дотлівало сонце. Червінною барвою засвітилося небо над Конотопом. Згасав день, та не вщухала битва. Смертоносним градом сипали гармати, тонко голосили кулі, лиховісно дзвеніла криця. Гетьман Виговський на мить спинився, витер спітніле чоло. Раптом зовсім поряд важко гупнуло гарматне ядро. Нажаханий кінь несамовито смикнув вуздечку. Проте замість стрибка хитнувся і впав, залитий кров’ю. « І цього разу я не твій, смерте», - тільки й устиг подумати гетьман, швидко схоплюючись на ноги.



  • Не вбережеш, гетьмане, голови – з ким святкуватимемо перемогу? – гукали до Виговського козаки.

«А й справді, з ким?» - майнула думка в козацького керманича й він рушив далі, аби власним оком охопити поле битви.

Під стінами Конотопа ще кипів бій, але несподіванок уже статися не могло: тієї вечірньої пори українська кіннота наздоганяла рештки московської армії, прагнучи вщент розбити сили московитів. «Може, зглянеться Всевишній над нашим безталанням, - думав гетьман, перебираючи в пам’яті подробиці дня. – Ех, коли б справді змогли позбутися зрадливої опіки московського царя!» У листі до польського воєначальника Анджея Потоцького свої думки з приводу перемоги під Конотопом Іван Виговський виклав так: «Та нещасний я син матері моєї, Вітчизни, що мені випало бути в таких страшних приступах, протидіяти доволі потужному ворогові. Але якби я з ним не зійшовся відважно, то довелося б обплакувати втрату не тільки всього краю, а й нові, може, й непереборні труднощі для Вітчизни».



Обговорення уривку твору:

  • Чим зумовлені причини Конотопської битви на думку гетьмана Івана Виговського?


Становище в Гетьманщині після смерті Б.Хмельницького.

Робота в парах

  • 1-й учень. На основі тексту підручника визначити основні напрямки зовнішньої політики І. Виговського.

  • 2-й учень. На основі тексту підручника визначити основні напрямки внутрішньої політики І. Виговського.

Учні в парах обговорюють виконані завдання та заносять відповіді до таблиці.

Зовнішня політика

Внутрішня політика

  • Проголосив основний принцип своєї зовнішньої «Визнати й оголосити Запорозьке Військо з підвладними йому провінціями за вільний і нікому не підданий нарід».

  • Відкинув ідею спадкоємного гетьманату, в основу принципів управління поклав засади олігархічної республіки, запевнивши, що без старшинської ради «жодних справ робити не буду».

  • Укладає союз зі Швецією, поновлює союзницькі відносини з Кримом, іде на порозуміння з Туреччиною.




  • Спирався на шляхетство та козацьку старшину, позиція яких за його гетьманування значно посилилась.

  • Прагнув не ускладнювати відносини ні з Росією, ні з Польщею і зберегти автономію України.




  • Це призводить до зростання масового невдоволення і вибуху соціальної боротьби.


Гадяцька угода 1658 р. і російсько-українська війна 1658-1659 р.р.

Пояснення вчителя з елементами демонстрації.
V. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Побудова повідомлень за алгоритмом»
Учитель подає учням алгоритми, за якими ті готують усне повідомлення за темою уроку: «причина → подія → наслідок», «навіщо? → хто? → що? → коли?».
VІ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати §15.

  2. Охарактеризувати гетьмана Івана Виговського як політика, полководця, дипломата.

Тема. Правобережна Україна наприкінці XVІІ - на початку XVІІІ ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVІІ ст. – на початку XVІІІ ст., визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, визначати значення його діяльності, робити певні висновки й узагальнення, вміти виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда

    1. Між якими державами та коли було укладено «Вічний мир»?

    2. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру». Які наслідки вони мали для Правобережної України.

    3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці ІІ ст.? Покажіть їх на карті.

    4. Де та коли було обрано гетьманом І.Мазепу?

    5. Як змінювалося становище України за Коломацькими с таттями?

    6. Дайте власну оцінку діяльності І.Мазепи.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

Маючи потребу в сильному козацькому війську для боротьби з турецько-татарською погрозою, польський король Ян ІІІ Собеський вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної України.

1684 – 1685 р.р. – створені 4 територіальних козацькі полки:


  • Богуславський полк – очолив полковник Самусь;

  • Брацлавський полк – полковник Андрій Абазін;

  • Корсунський полк – полковник Захар Іскра;

  • Фастовський (Білоцерківський) полк – полковник Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперервними війнами.

Питання для обговорення

  • Як ви вважаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?

Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. потреба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва.

Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Абазину, Іскрі та Барабашу наказали розпустити полки. Однак Палій та інші полковники не підкорилися. Розпочалася запекла боротьба проти польського панування.



Питання для обговорення

  • Якими були причини національно-визвольного повстання на Правобережжі у 1702 – 1704 рр.?


Повідомлення учня про Семена Палія.
Робота в групах

На основі тексту підручника:



  • 1-а група з’ясовує причину повстання 1702 – 1704 рр.

  • 2-а група з’ясовує хід повстання.

  • 3-а група визначає значення повстання.



Метод «Дослідник»

Поміркуйте, яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобережжі І.Мазепа, якими мотивами він керувався, беручи участь у придушенні повстання? Запропонуйте свій варіант розв’язання даної ситуації.


V. Узагальнення та систематизація знань

Метод «П’ятихвилинне есе»

Вчитель пропонує учням висловити своє ставлення до значення діяльності Семена Палія і аргументувати свою думку.


VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.



Тема. Узагальнення та систематизація знань за темою «Українські землі в першій половині XVІІ ст.»

Мета: повторити та узагальнитиматеріал, вивчений з даної теми, розвивати в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати в учнів національно-патріотичне почуття.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І.Організаційна частина

Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила гри учитель попереджає перед початком заняття.


ІІ. Основна частина

Завдання 1. Метод «Гронування»

Команди називають по черзі терміни, які стосуються даної теми, пояснюють їх і висловлюють власні припущення з приводу їх походження.
Завдання 2. Метод «Розумова картографія»

Учитель пропонує проблему для обговорення. Учні повинні розбити її на логічно взаємопов’язані підтеми. Після розкриттякожної підтеми, створюється загальна характеристика обраної проблеми.


Завдання 3. Пошукова робота «З глибини віків»

Кожній команді пропонується опрацювати документ і дати відповідь на запитання.



Завдання для першої команди

Із передмови до видання Біблії князя Острозького

«Далеких земель дійшов я, навіть до самого всесвітнього патріарха Єремії, усюди добро просячи до себе людей, які добре знають Святе Письмо грецьке і слов`янське, і списків добре виправлених і не зіпсованих.І добрий Бог допоміг мені: книжок і учених людей для своєї справи добув я досить».

Пошукове завдання


  • На основі наведеного уривку визначте, для якої «справи» шукав книжки і «учених людей» князь Острозький.


Завдання для другої команди

З листа канцлера Великого князівства Литовського Сапіги до греко-католицького єпископа Кунцевича в березні 1622 року.

«Давно в нашій державі заведено святу римо-католицьку віру, і доки ми мали наслідувачки (унії) свого богослужіння і послуху для Святого Отця, доти славилася дійсним спокоєм і силою всередині держави й назовні; тепер же, коли прийняли до свого гурту якусь сварливу й неспокійну приятельку (унію), через неї на кожнім сеймі, на кожних народних зборах, на кожному повітовому засіданні точиться чимало суперечок і чвар».

Пошукове завдання


  • Які наслідки мала подія, про яку йдеться в даному документі, для України?


Завдання для третьої команди

Із записок арабського мандрівника П.Алепського

«Я багато бачив ікон, починаючи з грецьких країв до цих місць, але ніде не бачив подібного чи рівного… Козаки спорудили соборні церкви, створили боголепні ікони, чесні і божественні іконостаси і корогви. Як ми помітили, церква одна одної величніше, краще, гарніше, вище і більше, навіть сільські церкви одна одної краще».

Пошукове завдання


  • На вашу думку, про що свідчить така оцінка сучасником стану української культури?


ІІІ. Підсумки уроку

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються зароблені командами бали, і оголошується переможець.


ІV. Домашнє завдання

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про сподвижників Б.Хмельницького – М.Кривоноса, І.Богуна, М.Кричевського.

Тема. Запорозька Січ

Мета: охарактеризувати становище Запорозької Січі у складі Гетьманщині в другій половині ХVІІ ст., сформувавши в учнів знання про військові походи українського козацтва, економічне життя Січі, діяльність кошового отамана Івана Сірка, з’ясувати, яку політику проводив російський уряд щодо Запорозької Січі; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, на основі їх давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення.

Основні поняття: «Запорозька Січ», «Чортомлицька Січ».

Обладнання: портрет Івана Сірка, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів

Бліц-опитування

1. Пригадайте, ким і коли в Україні була побудована перша Запорозька Січ.

2. Що вона собою являла? Який зовнішній вигляд мала?

3. Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

4. Яку роль відіграла За порозька Січ та українське козацтво в Національно-визвольній війні українського народу?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

За часів Національно-визвольної війни Запорозька Січ розташовувалася на Микитиному розі. Вона відігравала вирішальну роль у підготовці й розгортанні війни. Саме державні традиції Січі були використані Б. Хмельницьким під час розбудови Української козацької держави, на території якої запроваджувався козацький устрій. Але згодом між запорожцями і гетьманом відносини загострюються, бо козацтво було невдоволене умовами Зборівського, Білоцерківського договорів та Переяславською радою (тут слід пригадати умови цих угод).

Стосунки з гетьманською владою ще більше загострюються після смерті

Б. Хмельницького аж до збройних виступів.

 У ході війни Січ змінила своє розташування. З 1652 по 1709 рр. вона перебувала в гирлі річки Чортомлик, тому й дістала назву Чортомлицької.


ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Перше питання теми вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та опрацювання історичних джерел.



Робота з документом та ілюстрацією

Документ 1

«Чортомлицька Січ була оточена глибоким ровом та 13-метровим валом, оснащеним баштами з бійницями й високими дубовими палями. У центрі козацької твердині знаходився великий майдан, навколо якого були побудовані курені й помешкання старшини. У найбезпечнішому місці Січі була збудована перша на Запорожжі військова церква. Поза межами Січі на березі Чортомлика стояла так звана «грецька ізба», де тимчасово розміщались іноземні посли, що приїздили на Запорожжя для ведення переговорів. Безпосередньо на Січі постійно перебувало від 6 до 12 тисяч козаків.

За давньою традицією найвищим керівним органом запорозького козацтва залишалася загальна військова рада. У ній мали право братии участь усі члени січової громади. Козацька рада вирішувала найбільш важливі питання життя січовиків — вибори кошового отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, розподіл земельних угідь тощо. Постійне керівництво Січчю здійснювали кошовий отаман і січова старшина — військовий суддя, писар, осавул. Неабиякий вплив мали також старі, заслужені козаки. Запорозьке козацтво поділялося на курені, які очолювали курінні отамани. Землі, що знаходилися поза межами Січі, але розташовувалися поблизу неї, ділилися на паланки». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 164–165)

Завдання

1. Чому Запорозька Січ змінила своє місце розташування?

2. Опишіть вигляд та систему управління Чортомлицькою Січчю.

У ч и т е л ь.

Москва завжди ставилася до Запорозької Січі із упередженням, вбачаючи в ній оплот свободи і вільнодумства, що могло скласти загрозу Московській державі. Тому Російська держава прагнула повною мірою використати можливості Січі у власних інтересах. Першим заходом у здійсненні цих намірів стало розміщення на Січі московської залоги у 1663 р., яка виконувала ряд завдань:

1) разом із запорожцями діяти проти кримських і ногайських орд;

2) збирати інформацію про внутрішнє становище Кримського ханства і ногайських орд, про їхні зовнішньополітичні плани, а також про події, що відбувалися в Польщі та Туреччині;

3) стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запоріжжі, та доповідати в Москву про відносини Запорозької Січі з гетьманами, окремими старшинськими угрупованнями, про всі дипломатичні зносини січовиків.

Також Москва нерідко підтримувала запорожців у їхніх конфліктах з гетьманами, адже це їй було надзвичайно вигідно.

Спочатку вчитель зазначає, що

в другій половині ХVІІ ст. запорожці брали участь у багатьох військових операціях й особливо у боротьбі проти турецько-татарських завойовників. Ця епоха козацьких походів пов’язана з ім’ям кошового отамана Івана Сірка, який був їх організатором і керівником. Далі діти слухають повідомлення одного з учнів про Івана Сірка та опрацьовують джерела інформації: історичні довідки, документи та ілюстрацію картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Історична довідка

Іван Сірко

• Народився у слободі Мерефа на Харківщині (за іншими даними —на Поділлі).

• У 1646 р. воював на території Франції у козацькому загоні, який найняв уряд Людовіка XIV.

• Учасник Національно-визвольної війни.

• Виступив проти політики гетьмана І. Виговського, вів воєнні дії проти П. Тетері, мав суперечності з гетьманами І. Брюховецьким і П. Дорошенком.

• Провів ряд походів проти турків та татар. Найбільші з них: 1660–1661 рр. — походи на Крим; 1663 р. — два великі походи на Перекоп; 1667 р. — похід на Крим, змусив ханський двір переховуватися в горах; 1673–1675 рр. — походи на Очаків, Ізмаїл і Перекоп.

• Здобув всенародне визнання й безмежну вдячність, 15 разів обирався кошовим отаманом.

• Герой багатьох народних легенд, переказів, літературних творів, творів образотворчого мистецтва.

Документ 2. Польський хроніст Віспасіан Коховський про Івана Сірка

«Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти,

лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде!»; після цих слів плач одразу вщухав.Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Влітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну й невблаганну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру». (Власов В. Історія України.8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 166)

Про картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

З ім’ям Івана Сірка пов’язано написання листа турецькому султанові.

У відповідь на вимогу турецького султана Магомета ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому запорожці склали йому листа. Ці події надихнули відомого художника Іллю Рєпіна на створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Художником створено два варіанти цієї картини. У другому варіанті центральна постать — Іван Сірко. Персонажі картини списані з відомих людей того часу. Іван Сірко — генерал Драгомиров, писар — відомий історик Дмитро Яворницький, поранений в голову козак — художник М. Кузнєцов, військовий суддя — колекціонер Василь Тарнавський, молодий козак — син Тарнавського.



Документ 3. Із листа запорожців турецькому султану

«Запорозькі козаки турецькому султану. Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолинський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда...

Різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день — такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас..!

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем Запорозьким»



Робота з текстом підручника

Вправа «Знаю — хочу дізнатися — дізнався»

Ця вправа використовується при роботі з текстовими джерелами інформації. Перш ніж опрацьовувати текст, учні в зошиті креслять таблицю.



Знаю

Хочу дізнатися

Дізнався

 

 

 

У першому розділі вони записують положення з даної теми, які вже їм відомі. Наприклад, у даному випадку це можуть бути види господарської діяльності козаків, з якими вони вже познайомилися раніше під час розгляду тем про Запорозьку Січ. У другому розділі учні записують положення, на які вони хочуть знайти відповідь у тексті. Наприклад, це може бути завдання: дізнатися, як змінилося господарство Січі в період Руїни. Та в останньому розділі діти записують нові положення, про які вони дізналися, працюючи з даним текстом. У кінці роботи учні презентують виконані завдання. Текст для виконання даного завдання матиме такий вигляд.

Господарство Запорозької Січі

У другій половині XVII ст. економічне життя Запорожжя мало змінилося порівняно з попереднім періодом, хіба що господарська діяльність козаків пожвавилася. Вони займалисямисливством, бджільництвом, ловили рибу.

Найбільшого значення для них набув рибний промисел. Потреба в солі для цього промислу сприяла розвитку чумацтва.

Крім рибальства, основу господарства Запорожжя складало скотарство.   

Козаки ним займалися насамперед у зимівниках— хутірських господарствах, де взимку утримувалася худоба.

 Землеробство на Запорожжі було нерозвинене через постійну загрозу спустошливих набігів татарських і ногайських орд, кочовища яких знаходилися поблизу Січі. Незначна заселеність запорозьких земель не сприяла розвиткові хліборобства, яке потребувало великої кількості робочих рук.

Отож панівною галуззю господарства було скотарство й особливо конярство.

На Січі працювали чимало ремісників — ковалів, зброярів, теслярів, бондарів та ін. Було налагоджене виробництво морських і річкових човнів. Ремесло на Січі досягло значного рівня. Ще на Січі розвивалися ремесла, пов’язані з виробництвом пороху, залізних і свинцевих ядер для гармат.

Поступово зміцнювалися торговельні зв’язки Запорожжя із Лівобережною Україною, Правобережжям,Польщею,Москвою та Кримом. Найголовнішим і найдорожчим товаром для січовиків був хліб. Крім продовольчих товарів, запорожці купувализброю, боєприпаси, тканини,папір тощо. Продавали ж мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу та коней. Розвиткові торгівлі на Запорізькій Січі сприяло й те, що її територією пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників й охорони.

Таким чином, економіка Запорожжя, що переважно базувалася на промислах і скотарстві, не могла повністю забезпечити потреби козаків. Додатковим джерелом їх матеріального забезпечення були царське жалування і гетьманська платня грошима, сукном, військовими припасами, а також воєнна здобич.
ІV. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнюючі запитання

1. Яким було становище Запорізької Січі у складі Гетьманщини у другій половині ХVІІ ст.? Чи змінилося щось у політичному устрої Січі після Національно-визвольної війни?

2. Як складалися відносини січовиків та московського уряду?

3. Як ви вважаєте, у чому полягала історична місія Запорозької Січі? Відповідь обґрунтуйте.



V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати до уроку-конференції проекти про господарське, церковне та культурне життя на українських землях у другій половині ХVІІ ст.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал