Навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів



Скачати 12.38 Kb.

Сторінка9/19
Дата конвертації11.01.2017
Розмір12.38 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19
164
– запобіжні пояси та страхувальні канати. Основні види електрозахисних засобів наведені нарис а




б



в



г



де
є




ж



з



165

и



к



л
Рис. 6.18. Електрозахисні засоби
а – ізолювальні кліщі до 1000 В б – ізолювальна штанга
в – покажчик напруги г – сигналізатор напруги д – переносні заземлення
е – ізолювальна підставка є – діелектричний килим ж – електровимірювальні
кліщі; з – інструмент з ізолювальним покриттями діелектричні рукавички
к – діелектричні боти л – діелектричні калоши
Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію обліку їх несе власник цих засобів відповідно до
НПАОП 0.00–4.01-08 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
6.7.2. Зберігання електрозахисних засобів
Засоби захисту необхідно зберігати і перевозити з дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог заводів-виробників. Вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться в експлуатації, необхідно зберігати в спеціальних шафах, на



166
стелажах, полицях, в ящиках, сумках або в чохлах. Вони повинні бути захищені від впливу мастил, бензину, кислот, лугів та інших руйнівних речовина також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання нагрівальних приладів. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться на складі, необхідно зберігати в сухому приміщенні за температури від 0 С до плюс 25 С. Місця зберігання засобів захисту повинні бути обладнані гаками або кронштейнами для штанг, ізолювальних кліщів, переносних заземлень, плакатів і знаків безпеки, а також шафами, стелажами для діелектричних рукавичок, ботів, калош, килимів, ковпаків, ізолювальних накладок і підставок, рукавиць, запобіжних поясів і страхувальних канатів, захисних окулярів і масок, протигазів, покажчиків напруги тощо [ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.
6.7.3. Контроль за станом засобів захисту та їх облік
Усі електрозахисні засоби і запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації, повинні мати інвентарні номери, за винятком захисних касок, діелектричних килимів, ізолювальних підставок, плакатів і знаків безпеки, захисних огороджень, а також штанг, які застосовують для перенесення і вирівнювання потенціалів. Допускається використовувати для електрозахисних засобів і запобіжних поясів заводські номери. Порядок нумерації для кожного виду засобів захисту встановлюють на підприємстві. Інвентарний номерна засіб захисту необхідно наносити будь- яким способом, який не погіршує механічних або ізоляційних властивостей засобу захисту. Наприклад, інвентарний номер наносять фарбою або вибивають на металі безпосередньо на засобах захисту або на спеціальній бирці, що кріпиться до засобу захисту.



167
Якщо засіб захисту складається з кількох частин, які рознімаються, то загальний номер необхідно ставити на кожній частині. У підрозділах підприємстві організацій, які застосовують засоби захисту, необхідно вести Журнал обліку та зберігання засобів захисту. Наявність і стан усіх засобів захисту повинні перевірятись періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за їхній стан, із записом результатів огляду в журнал. Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, також необхідно зареєструвати в журналі.
6.7.4. Випробування електрозахисних засобів
Під час експлуатації засоби захисту повинні проходити такі випробування
– експлуатаційні
– періодичні
– позачергові – після ремонту, заміни будь-яких деталей, за наявності ознак несправності. Позачергові випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами експлуатаційних випробувань. На підприємствах-виробниках засобів захисту повинні проводитись приймально-здавальні, періодичні та типові механічні та електричні випробування засобів захисту, результати яких повинні оформлятись згідно з ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. Механічні та електричні експлуатаційні випробування засобів захисту, а також електричні приймально-здавальні випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами, наведеними у
ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. Під час проведення випробувань засобів захисту повинні перевірятись їхні механічні та електричні характеристики. Механічні



168
випробування засобів захисту повинні проводитись перед електричними. Результати електричних і механічних випробувань засобів захисту необхідно записувати в спеціальний журналу лабораторії, де проводять випробування. За наявності великої кількості засобів захисту з діелектричної гуми результати їхніх випробувань необхідно записувати в окремий Журнал випробувань засобів захисту з діелектричної гуми (рукавичок, ботів, діелектричних калош та ізолювальних накладок згідно з ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. Усі електричні випробування електрозахисних засобів з використанням підвищеної напруги повинні проводити спеціально навчені працівники. Кожний засіб захисту перед проведенням випробувань необхідно оглянути – з метою перевірки розмірів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності номера. Основні засоби захисту повинні проходити випробовування напругою
– кратною лінійною, але не менше 40 кВ – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ включно
– кратною фазною – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою 110 кВ і більше. Додаткові засоби захисту повинні проходити електричні експлуатаційні випробування, а також приймально-здавальні випробування повинні проводитися за нормами, наведеними у
ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. У разі виникнення пробою, перекриття по поверхні, поверхневих розрядів, збільшення протікання струмів через засоби захисту до значень, які перевищують нормовані, а також за наявності місцевих нагрівань від електричних втрат засіб захисту бракують і вилучають з експлуатації.



169
Вимоги випробування до окремих видів засобів захисту наведено у ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.
6.7.5. Правила застосування електрозахисних засобів
Електрозахисні засоби необхідно застосовувати в закритих електроустановках, а у відкритих електроустановках і на повітряних лініях електропередавання – тільки в суху погоду. Просто неба в сиру погоду необхідно застосовувати тільки засоби захисту спеціальної конструкції, призначені для виконання робіт за таких умов. Забороняється використовувати електрозахисні засоби в паморозь, мряку та під час опадів. Застосовувати ізолювальні штанги (крім вимірювальних, переносні заземлення, штанги-пилососи, покажчики напруги, ізолювальні та електровимірювальні кліщі дозволяється
– в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ – тільки із застосуванням діелектричних рукавичок
– в електроустановках 110 кВ і більше, причому застосування діелектричних рукавичок разом з електрозахисними засобами повинно регламентуватись інструкціями з експлуатації цих виробів. Застосовувати діелектричні рукавички під час виконання робіт в електроустановках з використанням вимірювальних штанг не обов’язково. В електроустановках забороняється користуватись засобами захисту з терміном придатності, що минув. Вимоги застосування окремих видів засобів захисту наведені у
ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.



170
6.8. Організація безпечної експлуатації
електроустановок
Основні організаційній технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів встановлюються Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та
ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок. Дані правила поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В.
6.8.1. Вимоги до працівників
Обслуговування електроустановок споживачів, обслуговування установок електротехнологічних процесів повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнічні працівники та електротехнологічні працівники. Перелік посад та професій електротехнічних та електротехнологічних працівників, яким необхідно мати відповідну групу з електробезпеки, затверджує роботодавець. Працівники, які обслуговують електроустановки споживачів або технологічні процеси, які базуються на використанні електричної енергії, повинні мати вік понад 18 років. При прийнятті на роботу, а також періодично стан здоров’я працівників повинен засвідчуватися медичним оглядом. Для отримання групи I достатньо пройти інструктаж з електробезпеки вданій електроустановці з оформленням у журналі інструктажу. Видавати посвідчення працівникам з групою I не вимагається. Працівникам віком молодше 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II.



171
Для отримання чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначений у ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок. Для отримання груп II - V працівники повинні
- мати чітке уявлення про небезпеку, пов’язану з роботою в електроустановках
- знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується
- знати будову і принцип дії електроустановок
- вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків. Крім того, для отримання групі необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне проведення робіт.
6.8.2. Навчання та інструктажі з електробезпеки
Навчання з технічної експлуатації електроустановок включає такі форми роботи з працівниками, що обслуговують електричні установки проведення самого навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки, перевірку знань з цих питань, а також інструктажі, стажування, дублювання, проведення аварійних тренувань та допуск до роботи. Електротехнічні та електротехнологічні працівники повинні проходити інструктажі. Проведення інструктажів можна здійснювати разом з інструктажами з охорони праці і фіксувати у відповідному журналі. Відповідальність за організацію та проведення інструктажів, усіх форм навчання та перевірки знань з питань технології робіт, пожежної безпеки та охорони праці покладається на роботодавця. У процесі трудової діяльності працівники проходять такі види навчання з питань технічної експлуатації електроустановок
- професійне навчання кадрів на виробництві



172
- періодичне навчання
- щорічне навчання на виробництві. Особи, відповідальні за електрогосподарство, проходять не рідше одного разу натри роки періодичне навчання з питань технічної експлуатації електроустановок. Щорічне навчання на виробництві проходять електротехнічні та електротехнологічні працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі. Списки цих працівників щорічно складаються та затверджуються роботодавцем. Новопризначені працівники, що прийняті на роботу, пов’язану з обслуговуванням електроустановок, або при перерві в роботі понад один рік, проходять первинну перевірку знань. Первинна перевірка знань працівників повинна проводитись у терміни, установлені програмами і планами їх підготовки. Періодичність навчання та періодичної перевірки знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки проводиться в такі терміни
- первинне навчання та перевірка знань усіх працівників до початку виконання роботи
- для працівників, які безпосередньо організовують та проводять роботи з оперативного обслуговування діючих електроустановок чи виконують у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні, профілактичні випробування або експлуатують електроустановки у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах, – один раз нарік- для адміністративно-технічних працівників, які не належать до попередньої групи, а також для працівників з охорони праці, допущених до інспектування електроустановок, – один раз натри роки. Перевірка знань з питань правил пожежної безпеки в працівників, які обслуговують електроустановки у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, здійснюється один раз нарік, в інших випадках – один раз натри роки.



173
Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки, охорони праці, а також у разі закінчення терміну дії попередніх періодичних перевірок знань. Комісією з перевірок знань працівникові може бути присвоєна група з електробезпеки, яку він мав до перерви в роботі. Після успішної перевірки знань працівник допускається до стажування тривалістю 2-15 зміні дублювання на робочому місці. Допуск оформлюється наказом або розпорядженням керівника споживача (структурного підрозділу) з визначенням тривалості стажувань та призначенням працівника, відповідального за стажування. Стажування проводиться під час спеціальної підготовки та під час підготовки на нову посаду. У процесі стажування працівник повинен
- закріпити знання щодо правил технічної експлуатації електрообладнання, правил безпечної експлуатації технологічного обладнання та пожежної безпеки, технологічних і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці
- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах
- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси та методи безаварійного керування обладнанням з метою забезпечення вимог технічної експлуатації, безпеки праці та економічної експлуатації устаткування, що обслуговується. Тривалість стажування працівника встановлюється індивідуально в залежності від його рівня професійної освіти, досвіду роботи, професії (посади. Після закінчення стажування і перевірки знань ремонтні працівники допускаються до самостійної роботи, а оперативні – до дублювання. Тривалість дублювання на робочому місці встановлюється рішенням комісії з перевірки знань і залежить від кваліфікації працівника та складності обладнання, яке він обслуговуватиме, але не менше шести змін. Під час дублювання особа, що навчається, може



174
робити оперативні перемикання або інші роботи в електроустановці тільки з дозволу і під наглядом відповідального працівника, який її навчає. Відповідальним за правильність дій дублера і дотримання ним нормативних документів та інструкцій є як працівник, який навчає, такі сам дублер.
6.8.3. Організаційні заходи з електробезпеки
Для безпечного проведення робіт слід вживати таких
організаційних заходів
- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт
- видавання наряду або розпорядження
- видавання дозволу на підготовку робочих місць та на допуск
- підготовка робочого місця та допуск до роботи
- нагляд під час виконання роботи
- переведення на інше робоче місце
- оформлення перерву роботі та її закінчення. Відповідальними за безпечне проведення робіт є
- працівник, який видає наряд, віддає розпорядження
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск
- працівник, який готує робоче місце
- працівник, який допускає до роботи (допускач);
- керівник робіт
- працівник, який спостерігає за безпечним виконанням робіт наглядач
- член бригади.
Видавання наряду або розпорядження
Право на видавання нарядів та віддавання розпоряджень надається керівникам та спеціалістам підприємства, які мають групу
V. Наряд виписується удвох, а утому разі, якщо він передається по телефону, радіо, – утрьох примірниках. Видавати наряд дозволяється



175
на термін тривалості робіт згідно з оперативною заявкою. Наряди, роботи за якими повністю завершено, слід зберігати протягом 30 діб, після чого їх можна знищити. Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня (зміни) виконавців. Розпорядження можна передавати безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку з наступним записом в оперативний журнал. Розпорядження на роботу віддається керівнику робіт і допускачу або працівнику, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск.
Видавання дозволу на підготовку робочих місць
Давати дозвіл на підготовку робочих місць мають право оперативні працівники з групою V. Дозвіл можна передавати працівнику, який виконує підготовку робочого місця та допуск працівників особисто, по телефону, радіо, з нарочним або через чергового проміжної підстанції. Забороняється видавати такий дозвіл на попередньо обумовлений час. Давати дозвіл на підготовку робочих місць можна тільки за умови, якщо у працівника, який видає цей дозвіл, є оригінал або копія наряду (розпорядження) чи заявка, якими визначено зміст роботи і технічні заходи для підготовки робочого місця.
Підготовка робочого місця та допуск до роботи
Підготовка робочих місць і допуск можуть проводитися тільки з дозволу оперативних працівників, а на підприємствах, де таких працівників немає, – з дозволу особи, яка видала наряд чи розпорядження за узгодженням з особою, відповідальною за електрогосподарство. Забороняється змінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи з підготовки робочих місць. Підготовку робочих місць, як правило, виконують два працівники, які мають право на оперативні перемикання вданій електроустановці.
Допускач разом з керівником робіт повинні перевірити виконання технічних заходів з підготовки робочого місця.



176
Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці. Допуск проводиться після перевірки підготовки робочого місця. У цьому разі допускач повинен
- перевірити, чи відповідає склад бригади вказаному у наряді або розпорядженні. Перевірку слід проводити за іменними посвідченнями
- провести інструктаж ознайомити бригаду із змістом наряду, розпорядження вказати межі робочого місця і підходи до нього показати найближче до робочого місця обладнання та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатись незалежно від того, перебувають вони під напругою чині- довести бригаді, що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочих місць, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання без піднімання) – наступним дотиком рукою до струмовідних частин після перевірки відсутності напруги. Допуск до роботи оформлюється в обох примірниках наряду, один з яких залишається у керівника робіт (наглядача, а другий – у допускача. Допуск до роботи за розпорядженням оформлюється в оперативному журналі або журналі обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.
Нагляд за безпекою робіт
Після допуску до роботи нагляд за бригадою щодо виконання вимог безпеки покладається на керівника робіт (наглядача, якому слід так організувати свою роботу, щоб здійснювати контроль за членами бригади, перебуваючи (за можливості) на тій ділянці робочого місця, де виконується найбільш небезпечна робота. Забороняється наглядачу суміщати нагляд з виконанням будь- якої роботи.



177
Переведення на інше робоче місце
В електроустановках понад 1000 В електростанцій та підстанцій переведення бригади на інше робоче місце здійснює допускач. Переводити бригаду на інше робоче місце може також керівник робіт, якщо про це є запису рядку Окремі вказівки наряду.
Оформлення перерву роботі та її закінчення
Під час перерви у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами роботи) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а двері розподільчого устаткування зачинити на замок. Наряд залишається у керівника робіт (наглядача. Члени бригади не мають права повертатись після перерви на робоче місце без керівника робіт (наглядача. Після перерви керівник робіт зобов’язаний повторно перевірити підготовку робочого місця та здійснити допуск бригади до роботи без оформлення в наряді. Під час перерви в роботі у зв’язку із закінченням робочого дня бригаду необхідно вивести з робочого місця. У цьому разі плакати, огородження, прапорці та заземлення не знімають. Керівник робіт (наглядач) повинен здати наряд черговому, а у разі його відсутності залишити наряду відведеному для цього місці, наприклад, у папці діючих нарядів. Закінчення роботи керівник роботи (наглядач) оформлює підписом у своєму примірнику наряду.
6.8.4. Технічні заходи з електробезпеки
До технічних заходів з електробезпеки належать
- при проведенні робіт зі знаттям напруги в діючих електроустановках вимкнення установки від джерела живлення енергії механічне блокування приводів апаратів, які здійснюють вимкнення, зняття запобіжників, від’єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи, що унеможливлюють випадкову подачу напруги до місця проведення робіт вивішування заборонних плакатів встановлення заземлення обгородження



178
робочих місць або струмоведучих частин, що залишаються під напругою, і вивішування на огородженнях плакатів безпеки
- при проведенні робіт без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них виконання робіт за нарядом не менш ніж двома працівниками із застосуванням електрозахисних засобів, під постійним наглядом.
6.9. Надання першої допомоги
при ураженні електричним струмом
6.9.1. Загальні відомості
Перша допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя та здоров’я потерпілого, які здійснюються не медичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпіли (самодопомога. Одним із найважливіших елементів надання першої допомоги є її своєчасність чимшвидше вона надана, тим більше надії на благополучний результат. У той же час, зволікання, запізніле та некваліфіковане надання допомоги може призвести до смерті потерпілого. Ось чому важливо, щоб кожен знав і вмів правильно та швидко надати необхідну допомогу потерпілому. Усі працівники, що обслуговують електроустановки електричних станцій, підстанцій, електричних мереж, повинні періодично проходити інструктаж про способи надання першої допомоги, а також практичне навчання прийомам звільнення від електричного струму, виконання штучного дихання і зовнішнього масажу серця. Відповідальність за організацію навчання несе керівник підприємства. У місцях постійного чергування працівників повинні бути
- набір (аптечка) необхідних медикаментів і медичних засобів для надання першої допомоги



179
- вивішені на видних місцях плакати, на яких зображені основні способи надання першої допомоги (виконання штучного дихання, зовнішнього масажу серця. Для правильної організації надання першої допомоги повинні виконуватися такі умови
- на кожному підприємстві, у цеху, на ділянці електромережі тощо повинні бути призначені особи (у кожній зміні, відповідальні за придатність медикаментів і справний стан медичних засобів для надання першої допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, і за систематичне їх поповнення. На цих же осіб повинна покладатися відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з відміткою в спеціальному журналі
- керівник лікувально-профілактичної установи, що обслуговує дане підприємство, повинен щороку перевіряти практичні навички працівників при наданні першої допомоги із застосування манекена- тренажера, а також стані своєчасне поповнення аптечок і сумок необхідними медикаментами і медичними засобами
- допомога потерпілому, яка надається не медичними працівниками, неповинна заміняти допомогу медичних працівників і повинна надаватися лише до прибуття лікаря ця допомога повинна обмежуватися чітко визначеними видами (заходи по оживленню при позірній смерті, тимчасове зупинення кровотечі, перев’язування рани, опіку чи відмороження, іммобілізація перелому, перенесення і перевезення потерпілого
- в аптечці, що зберігається в цеху, або в сумці першої допомоги, що знаходиться у бригадира чи майстра під час виконання роботи поза територією підприємства, повинні бути всі необхідні медикаменти.
6.9.2. Послідовність надання першої допомоги
Послідовність надання першої допомоги при ураженні електричним струмом представлена нарис
Рис. 6.19. Послідовність надання першої допомоги
при ураженні електричним струмом
6.9.3. Звільнення від дії електричного струму
При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії вагомо залежить важкість електротравми. Необхідно пам’ятати, що діяти треба швидше, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найнебезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму – це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий за допомогою найближчого вимикача, рубильника, чи іншого апарата для знеструмлення.
Усунути дію на організм ушкоджуючих
факторів, що загрожують здоров’ю і
життю потерпілого
Виконати необхідні заходи щодо
врятування потерпілого
Визначити характері тяжкість травми
потерпілого і послідовність заходів щодо
його врятування
Підтримати основні життєві функції
потерпілого до прибуття медичного
працівника
Викликати швидку медичну допомогу
або лікаря чи здійснити заходи щодо
транспортування потерпілого до
найближчого лікувального закладу
Визволити від дії електричного струму Витягти з води Загасити одяг, що горить Відновити прохідність дихальних шляхів Зробити штучне дихання Зовнішній масаж серця Зупинити кровотечу
Іммобілізувати місце перелому



181
Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмоведучих частин, до яких він доторкається. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою, або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (рис. 6.20).

Рис. 6.20. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
відкиданням проводу сухою палицею
При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, неструмопровідну підстилку. Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев’яним топорищем або перекусити їх інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками, пасажитами). Перерубати проводи необхідно пофазно, тобто кожний провід окремо та різній висоті (рис. 6.21).

Рис. 6.21. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
перерубуванням проводів сокирою



182
Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла, наприклад за поли халата чи піджака (рис. 6.22). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом. При відтягуванні потерпілого від струмоведучих частин рекомендується це робити однією рукою.

Рис. 6.22.
Звільнення потерпілого від дії електричного струму
відтягненням його від електромережі
Якщо електричний струм проходить уземлю через потерпілого і він судомно стискає в руці один струмоведучий елемент, то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі
(підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани. При цьому необхідно пам’ятати про особисту безпеку. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин та проводів, що знаходяться під напругою вище 1000 В, необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і діяти ізольованою штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу рис. 6.23). При цьому необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі.




183

Рис. 6.23. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
напругою вище 1000 В
6.9.4. Визначення стану потерпілого
Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. Ознаки, за якими можна швидко визначити стан потерпілого, такі
– свідомість ясна, порушена (потерпілий загальмований, збуджений, відсутня
– колір шкіри і видимих слизових оболонок (губ, очей рожевий, синюшний, блідий
– дихання нормальне, порушене (неправильне, поверхневе, хриплячи, відсутнє
– пульси на сонних артеріях добре визначається (ритм правильний або неправильний, погано визначається, відсутній
– зіниці звужені, розширені. Колір шкіри і наявність дихання (за підійманням і опусканням грудної клітки) оцінюють візуально. Не можна втрачати дорогоцінний час на прикладення до рота і носа дзеркала, блискучих металевих предметів. Про втрату свідомості теж, як правило, судять візуально, і щоб остаточно переконатися в її відсутності, можна звернутися до потерпілого з питанням про самопочуття. Пульс на сонній артерії прощупують подушечками другого, третього і четвертого пальців руки, переміщуючи палець по шиї



184
потерпілого від кадика до хребта. Прийоми визначення пульсу на сонній артерії дуже легко відпрацювати на собі чи своїх близьких. Якщо очі потерпілого закриті, ширину зіниць визначають таким чином подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей потерпілого і, злегка притискуючи їх до очних яблук, піднімають вгору. При цьому очна щілина відкривається і на білому фоні видно округлу райдужну оболонку, а в центрі її – округлої форми чорні зіниці, стан котрих (вузькі чи широкі) оцінюють затим, яку площу райдужної оболонки вони займають. Як правило, міру порушення свідомості, колір шкіри і стан дихання можна оцінювати одночасно прощупуванням пульсу, що віднімає не більше 1 хв. Огляд зіниць вдається провести за кілька секунд. Якщо у потерпілого втрачена свідомість, відсутні дихання і пульс, колір шкіри синюшний, а зіниці широкі (0,5 см в діаметрі, можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті. У такому випадку треба негайно приступити до оживлення організму за допомогою штучного дихання способом з рота в рот або з рота вніс і зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судомно, але у нього прощупується пульс, необхідно зразу ж почати робити штучне дихання. Не обов’язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився у горизонтальному положенні. Якщо потерпілий при свідомості із збереженням стійкого дихання і пульсу, його треба покласти на підстилку розстебнути одяг, що заважає диханню, створити приплив свіжого повітря зігріти тіло, якщо холодно забезпечити прохолоду, якщо жарко забезпечити повній спокій, безперервно спостерігаючи за пульсом і диханням видалити зайвих людей. Якщо потерпілий непритомний, необхідно спостерігати за його диханням. У випадку порушення дихання через западання язика, треба висунути нижню щелепу потерпілого вперед, взявшись пальцями обох рук за її кути, і підтримувати її в такому положенні доти, докине припиниться западання язика.



185
Ні в яком разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим паче продовжувати роботу. Тільки лікар може вирішати питання про стан здоров’я потерпілого. Ні в якому разу не можна закопувати потерпілого в землю, тощо це завдасть йому шкоди і призведе до втрати дорогих для його врятування хвилин.
6.9.5. Способи оживлення організму у випадку
клінічної смерті
До способів оживлення організму у випадку клінічної смерті належать штучне дихання та непрямий масаж серця.
Штучне дихання здійснюється в тих випадках, коли потерпілий не дихає, або дихає дуже погано, а також якщо його дихання постійно погіршується незалежно від того, чим це викликано ураженням електричним струмом, отруєнням, утоплення тощо. Найефективнішим способом штучного дихання є вдування повітря вніс або рот потерпілого. Такий спосіб називають рот до рота або рот до носа. Уніс вдувають повітря тоді, коли у хворого ушкодженні губи, нижня або верхня щелепа. Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти на спину, розстебнути одяг, що заважає диханню. Перед тим, як розпочати штучне дихання, необхідно в першу чергу забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які у непритомного потерпілого, що лежить на спині, завжди закриті запалим язиком. Крім того, у порожнині рота може знаходитись сторонній вміст блювотні маси, зсунуті зубні протези, пісок, мул, трава, який необхідно видалити пальцем, обгорнутим носовою хустинкою або бинтом (риса. Після цього той, хто надає допомогу, розташовується збоку від голови потерпілого, одну руку підсовує під його шию, а долонею лівої руки надавлює на його лоб, максимально закидаючи голову назад (рис. 6.24, б. При цьому корінь язика піднімається і звільняє вхід до гортані, а рот потерпілого



186
відкривається. Той, хто надає допомогу, нахиляється до обличчя потерпілого, робить глибокий вдих відкритим ротом, щільно охоплює губами відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих, з деяким зусиллям вдуваючи повітря в його рот одночасно він закриває ніс потерпілого щокою або пальцями руки, яка знаходиться на лобі (рис. 6.24, в.


а



б



в
Рис. 6.24. Техніка проведення штучного дихання способом з рота в рота- очищення рота і глотки потерпілого б – положення голови потерпілого
під час виконання штучного дихання в – виконання штучного дихання
способом рот в рот
При цьому обов’язково треба спостерігати за грудною кліткою потерпілого, яка повинна підніматися. Як тільки грудна клітка піднялася, вдування повітря призупиняють, той, хто надає допомогу, повертає своє обличчя вбік, при цьому відбувається пасивний видих потерпілого. Якщо у потерпілого добре визначається пульсі необхідне тільки штучне дихання, то інтервал між штучними вдихами повинен складати 5 с (12 дихальних циклів на хвилину. Якщо після вдування повітря грудна клітка не розширюється, необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед. Для цього чотирма пальцями обох рук захоплюють нижню щелепу потерпілого ззаду закути і, впираючись великими пальцями в її край нижче рота, відтягують і висувають щелепу вперед так, щоб нижні зуби стояли спереду верхніх (рис. 6.25).




187


Рис. 6.25. Техніка реанімації
Якщо щелепи потерпілого міцно стиснуті і відкрити ротне вдається, треба проводити штучне дихання способом рот вніс. Для цього однією долонею зафіксуйте голову потерпілого, а іншою обхопите його підборіддя. Висуньте нижню щелепу трохи вперед і щільно стуліть її у верхній. Губи затисніть великим пальцем. Наберіть у легені повітря. Щільно обхватите губами підставу носа потерпілого, але так, щоб не затискати носові отвори, і енергійно вдуйте в нього повітря. Звільните ніс, стежите за пасивним видихом рис. 6.26).


Рис. 6.26. Техніка проведення штучного дихання
способом з рота вніс. Зовнішній масаж серця

При тяжких ушкодженнях часом припиняється дихання і серцева діяльність. Тоді у потерпілого настає так звана клінічна смерть. У нього не промацується пульсація сонної артерії на шиї, не прослуховується серцебиття, припиняється дихання, зіниці розширюються, шкірні покриви й слизові оболонки губ – синюшні. Через 5-6 хвилин після настання клінічної смерті відбуваються необоротні змінив нервових клітинах центрів головного мозку, що керують життєво важливими функціями організму. Внаслідок цього настає біологічна смерть. З клінічної смерті потерпілого можуть вивести лише негайні (не пізніше як через 4-10 хвилин після її настання) й енергійні заходи, спрямовані на відновлення серцевої діяльності та дихання. У разі зупинки серця, не гаючи ні секунди, потерпілого треба укласти на рівну жорстку основу лавку, підлогу, у крайньому випадку підкласти під спину дошку. Якщо допомогу надає одна особа, вона розташовується на колінах збоку від потерпілого (поряд з ним, і, нахилившись, робить два швидких енергійних вдування (способом з рота в рот або з рота вніс, потім відхиляється назад, залишаючись з того ж боку від потерпілого, долоню однієї руки кладена нижню половину грудини відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці піднімає риса б




189

в






г
Рис. 6.27. Техніка проведення зовнішнього масажу серця
а – положення того, хто надає допомогу під час виконання зовнішнього масажу
серця; б – місце розташування рук під час виконання зовнішнього масажу серця в
– правильне положення рук під час виконання зовнішнього масажу серця і
визначення пульсу по сонній артерії (пунктиром г – проведення штучного
дихання та зовнішнього масажу серця однією людиною
Долоню другої руки треба покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати, допомагаючи нахилом свого тулуба. Руки при натисканні повинні бути випростані у ліктьових суглобах. Натискання треба проводити різкими поштовхами так, щоб зміщати грудину щораз на 4-5 см, тривалість натискання не більше
0,5 с, інтервал між двома натисканнями 0,5 с. У паузах руки з грудини не знімають, пальці залишаються прямими, руки повністю випростані у ліктьових суглобах. Якщо оживлення проводить одна особа, то накожні два вдування вона робить 15 натискань на грудину. За 1 хв необхідно зробити не менше 60 натискань і 12 вдувань, тобто виконати 72 маніпуляції, то темп реанімаційних заходів повинен бути високим. Якщо участь у реанімації беруть дві особи (рис. 6.28) співвідношення “дихання-масаж” становить 1: 5. Під час штучного вдиху потерпілого той, хто робить масаж серця, натискання не проводить, тому що зусилля, які розвиваються при натисканні, значно більше, ніж при вдуванні.



190

Рис. 6.28. Проведення штучного дихання
та зовнішнього масажу серця двома особами
Якщо реанімаційні заходи проводяться правильно, шкіра потерпілого рожевіє, зіниці його очей звужуються, самостійне дихання відновлюється. Пульс на сонних артеріях під час масажу серця повинен добре прощупуватись. Після того, як відновиться серцева діяльність і буде добре прощупуватися пульс, масаж серця негайно припиняють. Якщо серцева діяльність або самостійне дихання не відновились, але реанімаційні заходи ефективні, то їх можна припинити тільки після передачі потерпілого медичним працівникам. У разі неефективності штучного дихання і закритого масажу серця реанімацію припиняють через 30 хв.
Питання до теми 6
для самоперевірки та контролю засвоєння знань
1. Назвіть види дії електричного струму на організм людини.
2. На які види підрозділяються електричні травми
3. Які основні причини електротравматизму на виробництві
4. Які фактори впливають на наслідки ураження електричним струмом
5. Як класифікуються приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
6. У чому полягає небезпека при однофазному доторканні



191
7. У чому полягає небезпека при двофазному доторканні
8. Поясніть, що таке напруга дотику та напруга кроку
9. Як класифікуються заходи та засоби безпечної експлуатації електроустановок
10. Які технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок застосовуються при нормальних режимах роботи
11. Які існують технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок застосовуються при переході напруги на нормальнонеструмоведучі частини
12. Які електрозахисні засоби використовують для безпечної експлуатації електроустановок
13. Назвіть основні організаційні та технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок.
14. Скільки встановлено кваліфікаційних груп з електробезпеки, що є характерним для них
15. Як здійснюється перша допомога при ураженні електричним струмом
Г
ЛОСАРІЙ ДО ТЕМИ
6
Вимикання захисне – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки у разі виникнення в ній небезпеки ураження електричним струмом.
Вирівнювання потенціалу – метод зниження напруг дотику та кроку між точками електричного кола, до яких можливий одночасний дотик або на яких людина може стояти одночасно.
Дотик однофазний – дотик до однієї фази електроустановки, що перебуває під напругою.
Дотик двофазний – одночасний дотик до двох фаз електроустановки, що перебуває під напругою.
Електробезпека – система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Електротравма – травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.
Електротравматизм – явище, що характеризується сукупністю електротравм.



192
Електроустановка – установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється або споживається електрична енергія.
Електроустановка побутова – електроустановка, що використовується в житлових, комунальних та громадських спорудах усіх типів, з якою можуть взаємодіяти як дорослі, такі діти.
Електроустановка діюча – електроустановка або її дільниця, яка перебуває під напругою, або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів.
Заземлення захисне – навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою.
Заземлювач природний – електропровідні частини комунікацій, будівель та споруд виробничого призначення, що перебувають у зіткненні з землею і використовуються для заземлення.
Заземлювач штучний – заземлювач, що спеціально виконується для заземлення.
Занулення – навмисне електричне з’єднання з мулевим захисним проводом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою.
Засоби електрозахисні – вироби, які служать для захисту людей, працюючих з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги та електромагнітного поля.
Засіб електрозахисний основний – електроізолювальний засіб, ізоляція якого довгий час витримує робочу напругу електроустановки і який дозволяє працювати на струмовідних частинах, що перебувають під напругою.
Засіб електрозахисний додатковий – електроізолювальний засіб, який сам по собі не може заданої напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом він доповнює основний засіб захисту, а також може захищати від напруги дотику і напруги кроку.
Знаки електробезпеки – знаки, призначені для попередження працівників про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також такі, що дозволяють або забороняють певні дії працівників.
Зона небезпечна – простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного та або) шкідливого виробничого факторів.



193
Зона нульового потенціалу – зона землі за межами зони розтікання струму замикання на землю.
Зона розтікання струму на землю – зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути умовно прийнятим рівним нулю.
Ізоляція подвійна – електрична ізоляція, яка складається з основної та додаткової ізоляції.
Ізоляція додаткова – електрична ізоляція, що передбачається додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження робочої ізоляції.
Ізоляція
робоча – електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження електричним струмом.
Ізоляція підсилена – покращена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом, які подвійна ізоляція.
Напруга мала – номінальна напруга не більш як 42 В, що застосовується з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом.
Напруга дотику – напруга між двома точками кола струму, до яких одночасно дотикається людина.
Напруга кроку – напруга між двома точками землі (підлоги, зумовлена розтіканням струму замикання на землю, у разі одночасного доторкання до них ногами людини.
Нейтраль глухо заземлена – нейтраль трансформатора або генератора, приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір (наприклад, через трансформатори струму.
Нейтраль ізольована – нейтраль трансформатора або генератора, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через прилади сигналізації, вимірів, захисту, заземлювальні або дугогасні реактори та подібні до них пристрої, які мають великий опір.
Провідник заземлювальний – провідник, що з’єднує заземлювальні частини з заземлювачем.
Провідник нульовий захисний – провідник, що з’єднує незанулені частини з глухо заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.



194
Провідник нульовий робочий – провідник, який використовується для живлення електроприймачів, з’єднаний з глухо заземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трифазного струму, з глухо заземленим відводом джерела однофазного струму, з глухо заземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму.
Розділення мережі електричне – розділення електричної мережі на окремі електрично не пов’язані ділянки за допомогою розподільного трансформатора.
Споживач електричної енергії – електроприймач або група електроприймачів, об’єднаних технологічним процесом і розміщених на визначеній території.
Струм замикання на землю – струм, що проходить через місце замикання на землю.
Струм невідпускаючий – електричний струм, що викликає під час проходження через людину непереборимі судорожні скороченням язів руки, в якій затиснутий провідник.
Струм невідпускаючий пороговий – найменше значення невідпускаючого струму.
Струм відпускаючий – електричний струм, що не викликає під час проходження через тіло людини непереборимих судорожних скорочень м’язів руки, в якій затиснутий провідник.
Струм відчутний – електричний струм, що викликає під час проходження через організм людини відчутні подразнення.
Струм відчутний пороговий – найменше значення відчутного струму.
Струм фібриляційний – електричний струм, що викликає під час проходження через організм людину фібриляцію серця.
Струм фібриляційний пороговий – найменше значення фібриляційного струму.
Трансформатор розподільний – спеціальний трансформатор, призначений для відокремлення приймача енергії від первинної електричної мережі і мережі заземлення.



195
Рекомендована література до теми 6
Основна
1. Воронов Ігор Олексійович, Коваленко Іван Денисович, Афанасьєв Павло
Валентинович, Булгач Тетяна Вікторівна. Основи охорони праці : навч. посібник. – К. : Генеза, 2004. – 263 с.
2. Гогіташвілі Г. Г. Основи охорони праці : навч. посіб. – те вид, випр. і доп. / Г. Г. Гогіташвілі, В. М. Лапін. – К. : Знання, 2008. – 302 с.
3. Гандзюк М. П. Основи охорони праці : підручник. – е вид.
/ М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський ; за ред. М. П. Гандзюка. – К. : Каравела, 2008. – 383 с.
4. Гряник Г. М. Охорона праці : навч. посібник для студ. та викладачів вищих навч. закладів інженерних спец. / Г. М. Гряник, С. Д. Лехман, Д. А. Бутко, В. А. Лущенков, В. І. Работягов. – К. : Урожай, 1994. – 272 с.
5. Грищук
М. В. Основи охорони праці : навч.-метод. посібник
/ Національний унт Острозька академія. – Острог, 2003. – 224 с.
6. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці : підручник / В. Ц. Жидецький. – Вид. е, перераб. і доп. – Львів : УАД, 2006. – 336 с.
7. Зацарний Віктор Васильович, Сабарно Ростислав Валеріанович. Охорона праці : навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний унт розвитку людини Україна. – К. : Університет Україна, 2006. – с.
8. Зеркалов Дмитро Володимирович. Основи охорони праці : навч. посіб.
/ Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності. – К. : Науковий світ, 2000. – с.
9. Кузнецов В. Охрана труда на предприятии / В. Кузнецов. – е изд., перераб. и доп. – Харьков : Фактор, 2007. – 721 с.
10. Керб Л. П. Основи охорони праці : навч. посіб. / Л. П. Керб. – К. : КНЕУ,
2005. – 215 с.
11. Медведев, Э. Н. Основы охраны труда : учеб. пособие для студентов вузов
/ Э. Н. Медведев, Г. Ф. Сорокин. – Донецк : Норд-Пресс, 2006.
12. Основи охорони праці : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. – К. : Основа, 2003. – 471 с.
Додаткова
1. Гажаман ВИ Электробезопасность на производстве / ВИ. Гажаман. – К, 1998. – 272 с.



196
2. Гордон Г. Ю. Электротравматизм и его предупреждение / Г. Ю. Гордон, Л. И. Вайнштейн. – М. : Энергоатомиздат, 1986. – 256 с.
3. Кораблев В. П. Электробезопасность на предприятиях химической промышленности: справ. изд. / В. П. Кораблев. – М. : Химия, 1991. – 240 с.
4. Корольков ВИ Электробезопасность на промышленных предприятиях
/ ВИ. Корольков. – М. : Машиностроение, 1970. – 520 с.
5. Менумеров Р. М. Електробезпека / Р. М. Менумеров. – Симферополь : Тезис, 2008. – 160 с.
6. Манойлов В. Е. Основы электробезопасности / В. Е. Манойлов. – е изд., перераб. и доп. – Л. : Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1991. –
479 с.
7. Маренко А. К. Введение в электробезопасность / А. К. Маренко. – М. :
Профиздат, 1991. – 76 с.
Перелік законодавчих та нормативно-правових актів
з охорони праці до теми 6

НПАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики.

ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.

НПАОП 40.1.-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.

ГОСТ 12.1.009-76. “ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения”.

ГОСТ 12.1.013-78. “ССБТ. Строительство. Электробезопасность.
Общие требования”.

ГОСТ 12.1.019-79. “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”.

ГОСТ 12.1.030-81. “ССБТ.
Электробезопасность.
Защитное заземление. Зануление”.

ГОСТ 12.4.155-85. “ССБТ. Устройства защитного отключения.
Классификация. Общие технические требования”.



197

ГОСТ 12.1.038-82. “ССБТ.
Электробезопасность.
Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов”.

ГОСТ 12.4.124-83. “ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования”.



198
ІНФОРМАТИВНО‐ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал