Навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів



Скачати 12.38 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка13/19
Дата конвертації11.01.2017
Розмір12.38 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19

Теплові пожежні сповіщувачі за принципом дії підрозділяються на максимальні, які спрацьовують при досягненні порогового значення



269
температури повітря в місці їх встановлення диференційні, які реагують на швидкість наростання градієнта температури максимально-диференційні, які спрацьовують від тої чи іншої переважаючої зміни температури. Принцип дії та конструкції теплових пожежних сповіщувачів можуть бути різними з використанням легкоплавких матеріалів, які руйнуються внаслідок дії підвищеної температури з використанням термоелектрорушійної сили з використанням залежності електричного опору елементів від температури з використанням залежності магнітної індукції від температури тощо. Теплові пожежні сповіщувачі необхідно застосовувати в приміщеннях малої та середньої висоти та відносно невеликого об’єму. Диференційні теплові сповіщувачі доцільно встановлювати в таких приміщеннях, у яких при нормальних виробничих умовах не відбувається різкого підвищення температури навколишнього середовища. Такі сповіщувачі не можна встановлювати поблизу джерел тепла, що здатні викликати їх помилкове спрацювання.
Димові пожежні сповіщувачі виявляють дим фотоелектричним оптичним) чи радіоізотопним методом. Принцип дії сповіщувача пожежного димового базується на реєстрації розсіяного світла. Випромінювачі приймач, що працюють в інфрачервоному світлі, розташовані в оптичній камері таким чином, що промені від випромінювача не можуть потрапити безпосередньо на приймач. У випадку пожежі дим потрапляє в оптичну камеру сповіщувача. Світло від випромінювача розсіюється часточками диму і потрапляє в приймач. Внаслідок цього формується сигнал Пожежа і подається на приймально-контрольний прилад. У радіоізотопному сповіщувачі диму чутливим елементом слугує іонізаційна камера з джерелом ά- випромінювання. Дим, який утворюється під час пожежі, знижує ступінь іонізації в камері, що й реєструється сповіщувачем. Димові сповіщувачі встановлюють у приміщеннях, де можливе займання супроводжується значним виділенням диму. При їхньому розташуванні необхідно враховувати шляхи та швидкості потоків повітря від вентиляційних систем.



270
Пожежні сповіщувачі полум’я дозволяють швидко виявити джерело відкритого полум’я. Чутливий елемент сповіщувача реєструє випромінювання полум’я в ультрафіолетовій чи інфрачервоній частинах спектра. Дані сповіщувачі встановлюються в приміщеннях, де є імовірність займання відкритим полум’ям. Їх необхідно розташовувати таким чином, щоб на них не діяли різні виробничі завади зварювальні апарати, джерела ультрафіолетового випромінювання. Сповіщувачі полум’я повинні бути захищені від прямих сонячних променів та безпосереднього впливу джерел штучного освітлення.
Комбінований сповіщувач – сповіщувач, в якому поєднано два або більше сповіщувачів, що відрізняються один від одного за фізичним принципом дії, і кожний з яких реагує на зміну унормованого рівня середовища у своїй зоні виявляння. За видом зони автоматичні сповіщувачі поділяють на точкові та лінійні.
Точковий сповіщувач – сповіщувач, зона виявляння якого розташована (зосереджена) у точці, де його встановлено. Точкові пожежні сповіщувачі належить, як правило, встановлювати під покриттям (перекриттям. За неможливості встановлення сповіщувачів під покриттям перекриттям) допускається їх встановлення на стінах, балках, колонах, а також підвішування на тросах. У цих випадках сповіщувачі повинні розміщуватися на відстані не більше 0,3 м від рівня покриття (перекриття, включаючи розміри сповіщувача. При підвішуванні сповіщувачів на тросах повинно бути забезпечено їх стійке вертикальне положення, частота та амплітуда можливих вібраційне повинні перевищувати значень, які вказані в технічній документації на сповіщувачі.
Лінійний сповіщувач – сповіщувач, зона виявляння якого розташована (зосереджена) вздовж визначеної лінії. Тип автоматичного пожежного сповіщувача належить обирати в залежності від призначення захищуваних приміщень, характеру спалимих матеріалів і первинних ознак пожежі згідно з



271
ДБН В. Інженерне обладнання будинків та споруд. Пожежна автоматика будинків та споруд. Вибір типу і виконання автоматичних пожежних сповіщувачів слід проводити також з урахуванням умов експлуатації. Кількість та розташування сповіщувачів залежить від розмірів, форми, умов та призначення приміщення, конструкції перекриття покриття) і висоти стелі, наявності та виду вентиляції, завантаженості приміщення матеріалами та устаткуванням, а також типу та виду пожежних сповіщувачів і в кожному конкретному випадку визначаються проектною документацією. Основні види автоматичних та ручних пожежних сповіщувачів представлені нарис а



б



в

г


де
Рис. 8.8. Пожежні сповіщувачі:

а – ручний б – тепловий в – димовий точковий г – тепловий вибухозахищений
д – димовий оптико-електронний лінійний е - комбінований тепло-димовий




272
Приймально-контрольний прилади пожежної та охоронно- пожежної сигналізації – це складова частина засобів пожежної та охоронно-пожежної сигналізації, що призначена для прийому інформації від пожежних (охоронних) сповіщувачів, перетворення та оцінки цих сигналів, видачі повідомлень на пульт централізованого спостереження, видачі командна включення сповіщувачів і приладів керування системи пожежогасіння і димовидалення, забезпечення перемикання на резервні джерела живлення в разі відмови основного джерела риса б

Рис. 8.9. Приймально-контрольні прилади
а – Тирас П (метал б – Тирас П (пластик)

Згідно з ДБН В. Інженерне обладнання будинків та споруд. Пожежна автоматика будинків та споруд приймально- контрольні прилади належить встановлювати в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. В обґрунтованих випадках допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без постійного чергування персоналу за умови передачі загальних сигналів світлових і звукових) про пожежу і несправність лініями, що контролюються, у приміщення чергового персоналу. У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів, та обладнати їх пожежною сигналізацією.



273
Приймально-контрольні прилади й апаратура керування не встановлюється у вибухонебезпечних і пожеженебезпечних зонах (за
ПУЕ). Приміщення чергового персоналу розміщується на першому або цокольному поверхах будівель. Допускається розміщення цього приміщення вище першого поверху, при цьому вихід з приміщення повинен бути назовні, на сходову клітку, у вестибюль або коридор, що мають вихід назовні.
8.7. Способи та засоби гасіння пожеж
8.7.1. Способи припинення горіння
Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням. Основою пожежогасіння є примусове припинення процесу горіння. На практиці використовують декілька способів припинення горіння охолодження розведення ізоляція хімічне гальмування реакції горіння механічний зрив полум’я; вогнеперешкода.
Спосіб охолодження ґрунтується на тому, що горіння речовини можливе тільки тоді, коли температура її верхнього шару вища за температуру його запалювання. Якщо з поверхні горючої речовини відвести тепло, тобто охолодити її нижче температури займання, горіння припиняється.
Спосіб розведення базується на здатності речовини горіти за умови вмісту кисню в атмосфері понад 14-16% за об’ємом. Зі зменшенням кисню в повітрі нижчевказаної величини горіння полум’ям припиняється, а потім припиняється і тління внаслідок зменшення швидкості окислення. Зменшення концентрації кисню досягається введенням у повітря інертних газів та пари іззовні або розведенням кисню продуктами горіння в ізольованих приміщеннях.



274
Спосіб ізоляції ґрунтується на припиненні надходження кисню повітря до речовини, що горить. Для цього застосовують різні
ізолюючі вогнегасні речовини (хімічна піна, вуглекислий газ, пара, інше.
Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння (інгібірування) полягає у введенні в зону горіння галоїдно-похідних речовин бромисті метил та етил, фреон та ін.), які в разі попадання у полум’я розпадаються із єднуються з активними центрами, припиняючи екзотермічну реакцію, тобто виділення тепла. У результаті цього процес горіння припиняється.
Спосіб механічного зриву полум’я реалізується сильним струменем води, порошку чи газу. У цьому разі верхній шар вогнища, який має максимальну температуру, руйнується, що перешкоджає подальшому поширенню вогню.
Спосіб вогнеперешкоди заснований на створенні умов, за яких полум’я не поширюється через вузькі канали, переріз яких менший за критичний.
8.7.2. Вогнегасні речовини
Реалізація способів припинення горіння досягається використанням вогнегасних речовині технічних засобів. До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створювати умови для припинення горіння (рис. 8.10). Серед них найпоширенішими є вода, водяна пара, піна, газові вогнегасні суміші, порошки, пісок, пожежостійкі тканини тощо. Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів. Наприклад, для охолоджування використовують воду, водні розчини, снігоподібну вуглекислоту для розведення горючого середовища – діоксид вуглецю, інертні гази, водяну пару для ізоляції вогнища – піну, пісок хімічне гальмування горіння здійснюється за допомогою брометилу, хладону, спеціальних порошків.



275

Рис. 8.10. Вогнегасні речовини
Розглянемо детальніше основні вогнегасні речовини.
Вода має порівняно малу в’язкість, легко просочується в щілини та шпарини горючої речовини. При цьому вода поглинає велику кількість тепла завдяки випаровуванню (для випаровування 1 кг води витрачається 2258,5 кДж тепла) і утворює парову хмару, що, у свою чергу, перешкоджає доступу кисню до речовини, що горить. Крім того, перетворюючись на пару, вода збільшується в об’ємі приблизно у 1700 разів. Змішуючись із горючими газами, що виділяються в разі горіння, пара розбавляє їх, утворюючи суміш, нездатну до горіння. У вигляді потужних струменів воду можна також застосовувати для механічного збиття полум’я. Завдяки високій технологічній стійкості води (розкладання на кисень та водень відбувається за температури С) її можна використовувати для гасіння більшості горючих матеріалів та рідин. Воду для гасіння використовують яку компактному, такі в розпиленому стані. Компактні струмені води зазвичай, застосовують у випадках, коли неможливо близько підійти до осередку горіння, наприклад, під час пожежі на великій висоті, на складах лісових матеріалів і подібне. Дальність, на яку б’є компактний струмінь, досягає 70-80 м. Для отримання компактного струменя використовують ручні та лафетні стволи.
Вогнегасні речовини
Вода
Галогеновуглеводні Вогнегасні порошки Піна Вуглекислий газ Стиснуте повітря Інертні гази



276
Значно більший вогнегасний ефект спостерігається в разі застосування води у дрібно розпиленому стані. У такому вигляді її можна використовувати навіть для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, оскільки туманоподібна хмара дрібно розпиленої води ізолює поверхні рідин від проникнення кисню. І хоча вода є електропровідником, що створює певну небезпеку під час гасіння пожеж електроустаткування під напругою, у тонко розпиленому стані вода може використовуватись для гасіння електроустановок, тому що в такому стані електричний опір води різко зростає. Не рекомендується гасити водою цінні речі, обладнання, книги, документи та інші предмети, що стають під впливом води непридатними. Кожне промислове підприємство обладнують пожежним водопроводом. Він може бути об’єднаний з господарськопитним або виробничим водопроводом. Воду також можна подавати до місця пожежі з водоймищ, річок або підвозити в автоцистернах. Основними елементами устаткування водяного пожежогасіння на об’єктах є пожежні гідранти, пожежні крани, пожежні рукави, насоси тощо. Інколи для гасіння вогню застосовують пару. Сутність гасіння пожежі парою полягає у зменшенні вмісту кисню у повітрі. Концентрація пари у повітрі 30-35% за об’ємом приміщення зумовлює припинення горіння. Крім того, пара частково охолоджує предмети, що погано вентилюються.
Піна – це колоїдна дисперсна система, яка складається із дрібних бульбашок, заповнених газом. Стінки бульбашок утворюються із розчинів поверхневоактивних речовині стабілізаторів, склад яких обумовлює стійкість піни. За способом утворення і складом газової фази піни поділяють на хімічні та повітряномеханічні. Хімічна піна отримується в результаті взаємодії кислотного та лужного розчинів у хімічних піногенераторах. Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних піногенераторів із водних розчинів піноутворювачів.



277
Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовина також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Оскільки основою піни є вода, вона також має охолоджувальні властивості. Важливими характеристиками піни є її стійкість і кратність.
Низькократними пінами гасять вогонь, як правило, на поверхнях. Для гасіння рідин застосовують піни середньої кратності (до 100). Для об’ємного гасіння, витіснення диму, ізоляції технологічних установок від впливу теплових потоків використовують високократну піну (100-
150 та більше.
Вуглекислий газ (С0 2
) безбарвний, не горить, під тиском 3,5 МПа
(35 кг/см
2
) зріджується. Зберігається і транспортується у сталевих балонах під тиском. За нормальних умов зріджений газ випаровується, з 1 кг рідини утворюється 509 л газу. Для гасіння пожеж вуглекислий газ застосовують удвох станах у газоподібному та у вигляді снігу. Сніжинки вуглекислого газу мають температуру -С. У разі надходження у зону горіння сніжинки випаровуються, внаслідок чого сильно охолоджується зона горіння та предмет, що горить, і зменшується процентний вміст кисню. У результаті цього горіння припиняється. Вуглекислий газ не електропровідний. Застосовують його для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, а також для гасіння коштовного обладнання, приладів тощо.
Інертні гази (азот, аргон, гелій) та димові гази мають здатність зменшувати концентрацію кисню в осередку горіння. Вогнегасна концентрація цих газів під час гасіння пожежу закритих приміщеннях складає 30-36% за об’ємом. Інертні та негорючі гази застосовуються, як правило, для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих речовин та матеріалів, устаткування під напругою, а також у випадках, коли застосування води чи піни не дає дієвого ефекту чи воно є небажаним з огляду на значні збитки (у музеях, картинних галереях, архівах, приміщеннях з комп’ютерною технікою тощо.



278
Галогеновуглеводні (чотирихлористий вуглець, бромистий етил та
ін.) є високоефективними вогнегасними засобами, їх вогнегасна дія заснована на гальмуванні хімічних реакцій горіння. Галоїдовані вуглеводні застосовують для гасіння твердих та рідких горючих матеріалів, найчастіше під час пожежу замкнених об’ємах. Вогнегасна концентрація цих речовин значно нижча за вогнегасну концентрацію інертних газів, наприклад, для бромистого етилу вона складає 4,5 %, чотирихлористого вуглецю – 10,5% за об’ємом. Водночас слід зазначити, що більшість цих речовин є вкрай шкідливими, тому можуть застосовуватися за умови відсутності людей у приміщенні. Особи, що беруть участь у ліквідації пожежі, можуть заходити у приміщення, де використовують будь-які галоїдовані вуглеводні, тільки у спеціальних засобах захисту органів дихання.
Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких та газоподібних речовин. Вогнегасний ефект застосування порошків складається з хімічного гальмування реакції горіння, утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки, утворення хмари порошку, яка має властивості екрану, механічного збивання полум’я твердими частинками порошку та виштовхування кисню із зони горіння за рахунок виділення С Найчастіше порошки застосовують у разі горіння лужних, то лужноземельних та інших металів (калію, магнію, натрію, які не можна гасити водою та водяними розчинами.
Стиснуте
повітря використовують у резервуарах нафтопродуктів великої місткості для гасіння горючих рідин шляхом їх перемішування. Стиснуте повітря, яке подається знизу, переміщує нижні, більш холодні, шари рідини наверх, зменшуючи температуру верхнього шару. Коли температура верхнього шару стає меншою за температуру займання, горіння припиняється. Гасіння невеликих осередків пожежі може здійснюватись піском, покривалом з повстини, азбесту, брезенту та інших матеріалів. Метод полягає в ізолюванні зони горіння від повітря і механічному збиванні полум’я.



279
Вибір вогнегасної речовини залежить від характеру пожежі, властивостей та агрегатного стану речовин, що горять, параметрів пожежі (площі, інтенсивності, температури горіння тощо, виду пожежі (у закритому приміщенні або на відкритому повітрі, вогнегасної здатності щодо гасіння конкретних речовин та матеріалів, ефективності способу гасіння пожежі.
8.7.3. Первинні засоби пожежогасіння
Для ліквідації невеликих осередків пожежа також для гасіння пожежу початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єктів застосовують первинні засоби пожежогасіння (рис. 8.11).



Рис. 8.11. Первинні засоби пожежогасіння
До первинних засобів пожежогасіння відносяться (рис. 8.12):
– вогнегасники;
– пожежний
інвентар покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати
– пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо.


Первинні
засоби
пожежогасіння
Вогнегасники Пожежний
інвентар Пожежний інструмента
б


в


г


де
ж



з
Рис. 8.12. Первинні засоби пожежогасіння
а – полотно протипожежне ПП-600; б – ящик з піском в- пожежне відро
г – лом пожежний д – лопата совкова е – крюк для відкривання люків
ж – сокира з – вогнегасник ВВ
Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об’єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної



281
безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо водному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Покривала повинні мати розмірне менш як 1 х 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожежу разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин 2 х 1,5 м, 2 х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів “A”, “B”, “D”, (E). Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону таза наявності горючих матеріалів, а також на території об’єктів, у садибах індивідуальних житлових будинків, дачних будиночках тощо. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м
2
захищуваної площі. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 “ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание” повинні мати місткість не менше 0,2 мі бути укомплектовані пожежним відром.



282
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити риса
б
Рис. 8.13. Пожежний щита закритого типу б – відкритого типу
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися вданому приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ.
Цвета сигнальные и знаки безопасности”. На пожежних щитах стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу “ПШ”. Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати
– захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист зйомних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлених поза приміщеннями
– зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.



283
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше 0,1 м. Конструкція ящика вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об’єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів, підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції
- очищення від пилу, бруду та слідів корозії
- відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів
- випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання
- відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів. Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце посідають вогнегасники.
8.7.4. Вогнегасники
Вогнегасник – технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал