Навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів



Скачати 12.38 Kb.

Сторінка12/19
Дата конвертації11.01.2017
Розмір12.38 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19
253
ширину (або довжину) будинку відокремлюють одну його частину від іншої, повинні а) забезпечувати непоширення пожежі в суміжні частини будинку в разі однобічного обвалення конструкцій, що прилягають до цих стін б) спиратися на фундаменти або на фундаментні балки, перетинати всі конструкції та поверхи будинку в) перевищувати покрівлю будинку не менше як нам, якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г або Г нам, якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г або Г. Протипожежні стіни можуть не перевищувати покрівлю, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконано з негорючих матеріалів. Протипожежні стіни допускається встановлювати безпосередньо на конструкції каркаса будинку, які виконані з негорючих матеріалів. При цьому межа вогнестійкості каркаса разом з його заповненням і вузлами кріплень має бути не меншою за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни відповідного типу. Протипожежні стіни всіх типів, що прилягають до зовнішніх стін будинків, мають а) при влаштуванні зовнішніх стін з матеріалів груп горючості Г
– Г перетинати ці стіни та виступати за їхню зовнішню площину (з урахуванням облицювання) не менше як нам б) при влаштуванні зовнішніх стін з негорючих матеріалів і зі стрічковим заскленням перетинати це засклення. При цьому допускається, щоб протипожежна стіна не виступала за площину зовнішньої стіни. У протипожежних стінах будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином, щоб у місцях їх розташування межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу булане менша за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни, в якій він влаштовується.



254
Під час проектування будинків визначають їхні частини, які мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями. Протипожежний відсік – частина будинку, відокремлена від інших частин протипожежними перешкодами. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів зсередини назовні (у разі виникнення пожежі всередині відсіку) або всередину (у разі виникнення пожежі ззовні) протягом нормованого часу. Протипожежними відсіками можуть бути частини будинку, які відокремлені від інших його частина) протипожежною стіною го типу по всій висоті та ширині або довжині) будинку б) протипожежним перекриттям го типу по всій довжині та ширині будинку в) протипожежними стінами та перекриттям 1, 2, 3 типів, а також протипожежними перегородками го типу та перекриттям го типу. Протипожежна секціячастина протипожежного відсіку, відокремлена від інших частин протипожежного відсіку огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них. Протипожежний тамбур-шлюз – об’ємний елемент частини приміщення, відокремлений від інших частин приміщення протипожежними перешкодами та розташований безпосередньо в місцях входу (виходу) з приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Призначенням протипожежного тамбур-шлюзу є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів за межі приміщення або всередину приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Протипожежні вікна неповинні відчинятися. Протипожежні двері та ворота повинні мати пристрої для само зачинення та ущільнення в притулах. Протипожежні двері, ворота, люки, що за технологічних або інших умов експлуатації повинні бути у



255
відкритому положенні, слід обладнувати пристроями для їх автоматичного зачинення під час пожежі. У місцях перетинання протипожежних перешкод каналами, шахтами, трубопроводами за винятком трубопроводів водопостачання, каналізації, парового і водяного опалення, водостоків) слід передбачати автоматичні пристрої, які попереджають поширення продуктів горіння цими комунікаціями.
8.4.3. Протипожежні розриви
Одним із найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості поширення пожежі на сусідні будівлі та споруди є встановлення протипожежних розривів між будинками, зовнішніми установками, а також відкритими майданчиками для зберігання пожежонебезпечних речовині матеріалів. Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості будинків відповідно до вимог
- ДБН 360-92 Планування і забудова міських та сільських поселень
- СНиП
ІІ-89-80 “Генеральные планы промышленных предприятий”, ДБН Б Планування і забудова сільських поселень
- ДБН Б- 95 Планування і забудова сільських поселень. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств
- СНиП 2.11.06-91 “Склады лесных материалов.
Противопожарные нормы проектирования” та інших нормативних документів. Протипожежні розриви між будинками мають виключати загорання сусіднього будинку протягом часу, який необхідний для приведення вдію засобів пожежогасіння. Норми протипожежних розривів між будинками і спорудами наведені у табл. 8.5.



256
Т а б лиця
Протипожежні розриви між будинками та спорудами, м
Ступінь вогнестійкості
Протистоячи будинки та споруди
Будинки та
споруди
І, ІІ
ІІІ І, V І, ІІ
9 – при виробництвах категорій А, Б, Впри наявності стаціонарних автоматичних систем пожежогасіння. Не нормується при виробництвах категорій Г і Д
9 12
ІІІ 9 12 15 І, V
12 15 18 Згідно з НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні тимчасові споруди, кіоски, ятки тощо повинні розміщатися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд. Протипожежні розриви не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів та устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будівель, споруд, індивідуальних гаражів.
8.5. Забезпечення безпечної евакуації людей
8.5.1. Евакуація людей
Евакуація людей при пожежі – вимушений процес руху людей із зони, де є можливість дії на них небезпечних чинників пожежі. Розміри, кількість, розміщення, виконання та утримання шляхів евакуації людей встановлюється ДБН В Пожежна безпека об’єктів будівництва та НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні.



257
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на
– створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі
– захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі. Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися шляхами евакуації через евакуаційні виходи. Евакуаційні виходи, шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ГОСТ 12.04.026-76
“ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”. Евакуаційний вихідце вихід з будинку (споруди) безпосередньо назовні або вихід з приміщення, що веде до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення. Згідно з ДБН В Пожежна безпека об’єктів будівництва виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень а) першого поверху – назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє, сходову клітку б) будь-якого надземного поверху, крім першого через коридор, хол, фойє до сходової клітки або безпосередньо до сходової клітки в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними у попередніх підпунктах г) цокольного, підвального, підземного поверхів – назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів. Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальну відстань L (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою
L = 1,5
, (8.1)



258
де П – периметр приміщенням. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або на сходову клітку неповинна перевищувати значень, наведених у ДБН В Пожежна безпека об’єктів будівництва. Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення повинна бути не меншою зам, а ширина – 0,8 м. Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку. Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) неповинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа. Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше
15 чоловіка також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лишена внутрішні запори, які легко відмикаються.
Евакуаційні шляхи не повинні включати ділянки, що ведуть а) через ліфтові холи і тамбури перед ліфтами у будинках зі сходовими клітками б) через приміщення, виходи із яких повинні бути закриті відповідно до умов експлуатації в) транзитом через сходові клітки, коли площадка сходової клітки є частиною коридору г) покрівлею будинку, за винятком покрівель, що експлуатуються, або спеціально обладнаної ділянки покрівлі. Висота та ширина шляхів евакуації повинна бути не меншою як
2,0 м, а їхня ширина – 1,0 м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.



259
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлому разі наявності людей. Шляхи евакуації людей на випадок пожеж мають забезпечити евакуацію в терміни, що не перевищують значень, наведених у табл. 8.6. Таблиця
Необхідний час евакуації людей (хв.) із виробничих будинків
І і ІІ ступеню вогнестійкості відповідно до СНиП-2-80
Об’єм приміщення, тис. м
3

Категорія
приміщень
До 15 30 40 50 А, Б 0,50 0,75 1.00 1,50 В 1,25 2,00 2,00 2,50 Г, Д Не обмежується Згідно з НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні евакуаційні шляхи і виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше
50 осіб. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі неповинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок. У сходових клітках за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, утому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами. У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, приміщеннях інших громадських і допоміжних будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях



260
без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 м, а також в інших випадках, зазначених у нормативно-правових документах, евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення. Світлові покажчики Вихід повинні постійно бути справними. Основні евакуаційні знаки представлені у табл. 8.7. Таблиця
Евакуаційні знаки
Знак
Найменування
Знак
Найменування
Напрям до евакуаційного виходу направо Вихід тут Напрям до евакуаційного виходу по сходах вниз
Напрям до евакуаційного виходу по сходах вгору Для доступу розкрити тут Відкривати рухом від себе Для відкриття зрушити
Пункт (місце) збору Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки технічні рішення повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. Із цією ж метою розробляються плани евакуації з будівель та місць з масовим перебуванням людей.



261
План евакуації – документ, в якому вказані евакуаційні шляхи і виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій обслуговуючого персоналу на об’єкті при виникненні пожежі. План евакуації складається з двох частин графічної і текстової. Графічна частина – це план поверху або приміщення, на який нанесено пронумеровані евакуаційні шляхи і виходи з маршрутами руху. Маршрути руху до основних евакуаційних виходів зображуються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрути до запасних виходів – пунктирними зеленими лініями зі стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначають місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння (рис. 8.6).

Рис. 8.6. Приклад плану евакуації
Текстова частина плану евакуації, яка представлена таблицею з переліком та послідовністю дій у разі пожежі для конкретних посадових осіб і правників, затверджується керівником об’єкту. План евакуації вивішується на видному місці, а його положення повинні систематично відпрацьовуватися на практиці. Основні умовні пожежні позначення, які можуть використовуватися у планах евакуації наведені в табл. 8.8.




262
Т а б лиця
Основні умовні пожежні позначення
Знак
графічний
символ
Найменування
Знак
Найменування
Запасний евакуаційний шлях Пожежний кран Основний евакуаційний шлях
Покажчик напряму місця знаходження засобів протипожежного захисту
Вогнегасник Місце розміщення декількох засобів протипожежного захисту Телефон Пожежні сходи Пожежне вододжерело Пожежний гідрант
Оповіщувач пожежний звуковий Кнопка включення установок пожежної автоматики
8.5.2. Протидимний захист
Дуже важливо для безпеки людей створити протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації. Відповідно до ГОСТ 12.1.033-81 “ССБТ. Пожарная безопасность.
Термины и определения” протидимний захист – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей диму, підвищеної температури і токсичних продуктів горіння. Згідно з ДБН В Пожежна безпека об’єктів будівництва для протидимного захисту будинків і приміщень слід



263
передбачати спеціальні вентиляційні системи, які повинні забезпечувати
- видалення диму з коридорів, холів, інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі
- подавання повітря до ліфтових шахт, протипожежних тамбур- шлюзів, сходових кліток та інших захищуваних об’ємів для створення в них надлишкового тиску (підпору повітря) й запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі. Проектування, розрахунок, улаштування системи протидимного захисту визначають відповідно до СНиП У “Отопление, вентиляция и кондиционирование”. Згідно з НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні для підтримання систем протидимної вентиляції у працездатному стані необхідно
– щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслонок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску
– періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час – від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з’єднань. Двері, які входять до системи протидимного захисту, повинні мати справні пристрої для самозачинення та ущільнюючі прокладки у притворах, а також засклення з армованого скла (або бути суцільними. Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення і підпору повітряне допускається розміщати в загальній камері.



264
Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити потрапляння в них продуктів горіння, які виходять із систем димовидалення та вікон будівель. У каналах димовидалення і підпору повітря прокладання будь- яких комунікаційне дозволяється. Сигнали про виникнення пожежі та включення в роботу протидимного захисту будівель з підвищеною кількістю поверхів повинні, як правило, передаватися на місцевий диспетчерський пункту житлових будинках з підвищеною кількістю поверхів – на об’єднані диспетчерські системи житлових господарств. У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.
8.6. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв’язок
Виявлення пожежі є важливою складовою у справі забезпечення пожежної безпеки. Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, увімкнення стаціонарних установок пожежогасіння, виклику пожежних тощо вибухонебезпечні об’єкти обладнуються системами пожежної сигналізації, оповіщення та засобами зв’язку.
8.6.1. Система оповіщення
Відповідно до НАПБ А Правила пожежної безпеки в Україні та ДБН В Пожежна безпека об’єктів будівництва системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді, а за необхідності – послідовно або вибірково в окремі його частини поверхи, секції тощо.
Пожежний оповіщувач – пристрій для масового оповіщення людей про пожежу.



265
Світловий оповіщувач – оповіщувач, що видає світлові сигнали.
Звуковий оповіщувач – оповіщувач, що видає звукові сигнали.
Мовний оповіщувач – оповіщувач, що видає мовні сигнали.
Скомбінований оповіщувач – оповіщувач, що видає сигнали, які відрізняються один від одного за фізичним принципом дії наприклад, світло-звуковий). Основні види оповіщувачів представлені нарис
а




б


в




г
Рис. 8.7. Пожежні оповіщувачі
а – мовний оповіщувач Соната б – звуковий оповіщувач Маяк-12-3М;
в – світловий оповіщувач Маяк-12С; г - скомбінований оповіщувач Гром-12КП
Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність у всіх місцях перебування людей.
Оповіщувачі-динаміки неповинні мати регуляторів гучності, підключення їх до мережі слід виконувати без роз’ємних пристроїв. Для передавання текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та



266
інші мережі мовлення, наявні на підприємстві (за умови забезпечення надійності оповіщення. Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (для іноземців текст оповіщення записується англійською або їх рідною мовою. Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов евакуації. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник підприємства повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.
8.6.2. Зв’язок
Населені пункти й окремо розташовані (віддалені) підприємства необхідно забезпечувати засобами зв’язку телефонами, радіозв’язком, сповіщувачами, передбачаючи можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь- який час доби. Номер телефону для виклику пожежної охорони –
“101”.
Обов’язок щодо забезпечення засобами зв’язку населених пунктів покладається на місцеві органи влади і самоврядування, а на об’єктах – на їх власників. У разі відсутності на об’єкті телефонного зв’язку слід на видних місцях указувати (за допомогою написів, табличок тощо) місцезнаходження найближчого телефону або спосіб виклику пожежної охорони. Таксофони, встановлені на вулицях і в будівлях, повинні забезпечувати можливість безкоштовного користування ними для



267
передавання повідомлення про пожежу по лінії зв’язку “101”. На таксофонах мають бути таблички із зазначенням номера виклику пожежної охорони (“101”).
8.6.3. Пожежна сигналізація
Найбільш швидким та надійним засобом виявлення ознак займання та сигналізації про пожежу вважається автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС), яка повинна працювати цілодобово. Проектування та монтаж АУПС здійснюють відповідно до вимог ДБН В. Інженерне обладнання будинків та споруд. Пожежна автоматика будинків та споруд. Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймально- контрольні прилади ідо пункту прийому сигналів про пожежу, перетворювати сигнал про пожежу у прийняту для персоналу захищуваного об’єкта форму, вмикати існуючі стаціонарні системи пожежогасіння, забезпечувати самоконтроль функціонування. До складу будь-якої системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, приймальний прилад, автономне джерело електроживлення. Установки пожежної сигналізації повинні формувати імпульсна керування автоматичними установками пожежогасіння, димовидалення і оповіщення про пожежу при спрацьовуванні не менше двох автоматичних пожежних сповіщувачів, які встановлюються водному приміщенні, що контролюється. Структурні схеми
АУПС представлені на сайті http://www.firmawell.ru/pages/27. Одним з основних елементів АУПС є пожежні сповіщувачі.
Пожежний сповіщувач – пристрій для формування сигналу про пожежу. Залежно від способу формування сигналу пожежні сповіщувачі бувають ручні та автоматичні.



268
Ручний сповіщувач – це технічний пристрій (кнопка, тумблер тощо, за допомогою якого особа, яка виявила пожежу, може подати повідомлення на приймальний прилад або пульт пожежної сигналізації. Ручні пожежні сповіщувачі, як правило, використовуються для подачі сигналу про пожежу з території підприємства. Усередині будівлі вони можуть використовуватися як додатковий технічний засіб автоматичної пожежної сигналізації. У технічно обґрунтованих випадках допускається встановлювати їх як основний засіб, що сигналізує про пожежу. Ручні сповіщувачі встановлюють всередині приміщень на відстані 50 м, а поза межами приміщень – на відстані 150 м один від одного.
Автоматичний пожежний сповіщувач системи пожежної сигналізації встановлюють у зоні, яка охороняється, та автоматично подає на приймальний прилад (пульт) сигнал тривоги в разі виникнення однієї або кількох ознак пожежі підвищена температура, поява диму або полум’я, поява значних теплових випромінювань. Водному приміщенні належить встановлювати не менше двох неадресованих або один адресований пожежний сповіщувач.
Сповіщувач адресований – автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на фактори, супровідні пожежі, у місці його встановлення і постійно або періодично активно формує сигнал про стан пожеженебезпечності в захищуваному приміщенні та власну працездатність із зазначенням свого номера (адреси.
Сповіщувач
неадресований – автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на фактори, супровідні пожежі, у місці його встановлення та формує сигнал про виникнення пожежі в захищуваному приміщенні без зазначення свого номера (адреси. Сповіщувачі за видом контрольованого параметра поділяють на теплові, димові, полум’яневі, комбіновані.
Тепловий сповіщувач – сповіщувач, що реагує на зміну унормованого рівня температури середовища в його зоні виявляння

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал