Навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки (спеціальності) «Фізичне виховання*»



Pdf просмотр
Сторінка8/11
Дата конвертації27.03.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
6.2.

Стадії розвитку колективу учнів
Розвиток колективу – це не плавний неперервний поступовий процес. Він вимагає подолання протиріч, що виникають між досягнутими і плануючими перспективами, між колективними і індивідуальними для окремих школярів інтересами, між потребами школярів і можливостями їх задоволення тощо.

Якщо розвиток колективу відбувається нормально, то спостерігаються три
стадії цього процесу.
Перша стадія – початкове згуртування, коли в процесі спільної діяльності і спілкування між однокласниками утворюються колективні зв’язки і відношення, у більшості однокласників виникає почуття приналежності до класу.
Друга стадія характеризується тим, що в класі складається єдина громадська
думка за найбільш важливим питанням: формуються колективні прагнення і
інтереси, що охоплює не тільки сферу дозвілля, розваг, але й сферу праці, учіння, занять фізичною культурою і спортом. Метою вчителя фізичної культури є створення спортивної атмосфери класу.
Третя стадія розвитку колективу характеризується тим, що всі школярі, які в нього входять займають в ньому сприятливу для свого розвитку позицію. На цій стадії колектив перетворюється в інструмент індивідуального розвитку і
виховання школярів, що входять в нього.
Таким чином, колектив є тою соціальною середою, яка сприяє самовираженню
особистості школяра. У спілкуванні з однолітками кожному старшокласнику хочеться найти свою індивідуальну позицію. Однак це прагнення не означає прагнення себе колективу, це розкриття індивідуальності для користі колективу.
Формуючи колектив учнів, вчитель фізичної культури повинен послідовно вирішити чотири завдання:
1.
Організація і згуртування в кожному класі і у школі фізкультурного
активу, укріплення його авторитету.
У фізкультурний актив варто підібрати школярів не тільки тих, хто займається спортом, але й маючих організаційні здібності та проявляючи інтерес до громадсько-фізкультурної діяльності.
2.
Додання колективу школярів ідейної спрямованості, розвиває в ньому
критики і самокритики, формування високої вимогливості до себе і
товаришів.
Учні повинні усвідомлювати, що фізичне виховання – не особиста справа кожного, а підготовка себе до праці і захисту Вітчизни, що недисциплінованість і лінь одного учня можуть зірвати рішення загального завдання

3.
Перетворення класних колективів у природну і необхідну частину
загальношкільного колективу.
Важливо присікати прояв групового егоїзму, коли окремі класи протиставляють себе всій школі, рахуються тільки зі своїми
інтересами. Наприклад, при підготовці до першості школи старшокласники можуть не пускати в спортивну залу школярів більш молодших класів.
4.
Формування у колективу школярів такту, уміння застосовувати
правильні форми впливу на своїх товаришів, включаючи і
індивідуальній підхід до них.
Вчитель має право втручатися і поправити колектив школярів, але варто добиватися, щоби колектив сам вмів знаходити правильні форми впливу на учнів, що провинилися: наприклад, відсторонення школяра від участі у змаганні, зняття його з поста капітана, фізорга класу тощо
В цілому динаміка розвитку колективу школярів іде від вимог вчителя, які підтримуються колективом до виховання у колективу уміння самостійно і за власною ініціативою надавати до своїх членів вимог і контролювати їх виконання; від прямого педагогічного впливу вчителя до непрямого впливу через колектив (принцип паралельної дії, за А.С. Макаренко).
6.3.

Шляхи формування колективу учнів в процесі занять фізичною
культурою
В працях А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинського та інших вітчизняних педагогів показані три шляхи формування колективу: участь школярів у спільній
діяльності, створення системи перспективних ліній та формування традицій.
1) Участь школярів у спільній діяльності. Не кожна спільна діяльність формує і згуртовує колектив. Щоби досягти бажаного виховного результату,
вчитель повинен врахувати декілька моментів, наприклад, вікові особливості
дітей і рівень розвитку колективу.
Так, молодших школярів привертають справи, в яких є щось яскраве, незвичне, яке відповідає їх бажанням і інтересам. Тому в цих класах діяльність повинна містити елементи гри, змагання
Заняття фізичною культурою в найбільшій мірі сприяє своїм змістом виконання цього правила. Одним із видів діяльності, в яких відбувається згуртування і розвиток дитячого колективу є гра. Вона займає одно з провідних місць в активності молодших школярів. Гра сприяє формуванню почуття колективізму, так як її результат залежить від внеску кожного граючого, допомагає спілкуванню школярів, прояву ними самостійності та ініціативи. В іграх діти розвивають сміливість, рішучість, шляхетність – у відповідності із якостями тих героїв, ролі яких вони виконують під час гри, моральному взірцю яких наслідують

2) Створення системи перспективних ліній. Як відмічав А.С. Макаренко, безперервний рух колективу вперед, постановка перед ними яскравої і все більш складної перспективної мети сприяє створенню і розвитку такого дитячого колективу, який постійно впливає на особистість. Вчителю фізичної культури варто починати із постановки близьких перспектив – розучити таку-то гру, засвоїти комплекс відповідних вправ, за якими будуть змагатися класи тощо.
В міру розвитку дітей і включення їх в колективну діяльність завдання ставлять все важче
і більш колективні. Наприклад, від завдання навчитися колективно грати в баскетбол класний колектив повинен перейти до завдання участі в першості школи, потім до боротьби за призові місця.
Система перспективних ліній може бути використана вчителем фізичної культури і в процесі залучення школярів до громадсько-корисної праці: від невеликого ремонту спортивного інвентарю до будівництва спортивного майданчика, стадіону.
3) Формування традицій. Наявність в колективі традицій А.С. Макаренко вважав показником організованого колективу. Традиція – це хороший звичай, позитивний досвід діяльності колективу, що передається з покоління в покоління.
Традицією може стати проведення в школі «днів здоров’я», спартакіади, спортивних вечорів тощо. Традиції включають в себе ритуал проведення загально шкільних спортивних заходів, спортивну форму, емблему шкільного фізкультурного колективу тощо.
При формуванні дитячого колективу важливо використовувати все різноманіття шляхів, які не обмежуються трьома, що розкриті вище. А.С.
Макаренко відмічав, що для створення справжнього колективу необхідно використовувати не окремі шляхи і засоби, а всю їх систему.
Блок-завдання 2. Індивідуальна самостійна робота
а) Самостійно опрацюйте наступні запитання:
1)

Педагогічні вимоги в поєднанні з контролем [1, с. 71-72].
2)

Методи організації позитивного досвіду [1, с. 72-73].
3)

Методи організації діяльності [1, с. 73-76].
4)

Спонукання і гальмування як методи управління поведінкою [1, с. 76-80].
5)

Методичні прийоми [1, с. 80-82].
Рекомендована література:

1.
Карпушин Б.А. Педагогика физической культуры: учебник / Б.А.
Карпушин. – М.: Советский спорт, 2013. – 300 с.
2.
Педагогика физической культуры и спорта: учебник / под ред. С.Д.
Неверковича. – М.: Физическая культура, 2006. – 528 с.
3.
Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред..
С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.
4.
Педагогика спорта /Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А.- К.:
Здоров’я, 1986.- 208 с.
5.
Шалар О.Г. Лекції з курсу „Психологія фізичного виховання та спорту”: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності
ПМСО. Фізична культура.- Херсон: Видавництво ХДУ, 2005.- 212 с.
6.

Психологічні особливості виховання учнів у колективі
У дослідженнях В.М. Бехтерєва, Ф. Олпорта, С. Аша й інших був виявлений факт зміни поведінки людини в малій групі відповідно до установок і норм поведінки цієї групи. Ця зміна поведінки обумовлена двома причинами.
В одних випадках людина приймає думку групи, тому що не бажає вступати з нею в конфлікт. При цьому її переконання, установки на те чи інші явище життя залишаються колишніми (…така людина виявляє пристосовництво, конформізм).
В інших випадках людина приймає думку групи, тому що погоджується з її правильністю. У цьому випадку норми й установки колективу стають нормами й установками цієї людини. Таке прийняття думки групи називається
конформністтю. Вона полегшує здійснення групою однакової поведінки.
Фактори, що впливають на ступінь конформності. Ступінь
конформності визначається рядом зовнішніх обставин, що повинні прийматися до уваги вчителем, що формує колектив класу, спортивну команду та ін.:
1)
характером групової приналежності, тобто по своєму бажанню чи вимушено потрапив школяр у даний колектив. Якщо він потрапив у колектив на перевиховання примусово, то в нього може не проявитися конформність;
2)
чи є група, у яку школяр увійшов добровільно, референтною для нього: така група має великий вплив на учня;
3)
ступенем соціальної зрілості групи: як це ні здається парадоксальним, вплив колективу на зміну думки особистістю слабкіше, ніж дифузної групи.

Пояснюється це тим, що в неорганізованій групі при недоліку даних друг про друга сугестивність індивідів вище;
4)
цілями, що стоять перед колективом: якщо один клас змагається з іншим, то комформність його членів збільшується; якщо ж змагання усередині класу між учнями, то комформність їх зменшується. Тому командні змагання в більшому ступені впливають на виховання в школярів почуття колективізму, чим
індивідуальні змагання;
5)
статусом школяра в колективі: чим вище статус, тим менше виявляється конформність;
6)
віково-статевими особливостями: у молодших школярів конформність виражена слабкіше. Так само як у осіб жіночої статі в порівнянні з особами чоловічої статі. Останнє можна пояснити більшою тривожністю осіб жіночої статі, особливо в старших класах, а тривожність збільшує сугестивність.
При сильно вираженій конформності сміливість школяра збільшується, але при цьому зменшується почуття особистої відповідальності за свій учинок, чинений разом з
іншими. Особливо яскраво це виявляється в недостатньо зрілих у соціальному плані групах…
Риси особистості, що формуються в колективі. Виховання в колективі формує такі риси особистості, які не можна сформувати при індивідуальному вихованні. Основними такими рисами є:
1)
співпереживання успіхам і невдачам будь-якого члена колективу, тобто емоційне прилучення кожного учня до групи як до цілого, ототожнювання себе з колективом, коли можна сказати, що колектив – це я, а я – це колектив;
2)
задоволеність перебуванням у даному колективі через задоволеність спілкуванням з товаришами, соціально-психологічним кліматом, тим, що рядом з тобою однодумці, які розуміють тебе, а ти розумієш їх;
3)
колективістське самовизначення, тобто протидія негативним впливам ззовні, сприйняття цих впливів крізь призму ідейних і моральних установок колективу;
4)

віра всіх членів колективу в досягнення поставлених цілей, оптимізм;

5)

суспільна спрямованість мотивів занять фізкультурою і спортом.
Спортсмени із соціально зрілих груп серед мотивів занять спортом на перші місця ставлять суспільний – «підготовку до праці, службі в армії», а спортсмени із соціально незрілих груп на перше місце ставлять індивідуалістичний мотив –
«фізичне удосконалювання і зміцнення здоров’я»(?).
7.

Суспільна думка як інструмент впливу на особистість
Суспільна думка – це виникаюче в процесі спілкування людей колективне
судження тієї чи іншої соціальної спільності про різні явища, проблеми, ситуації.
Роль суспільної думки. Суспільна думка – не інструмент придушення особистості. Воно керує вчинками особистості внаслідок прийняття нею норм колективу, що перетворюються в переконання особистості.
Характеристики суспільної думки. Діапазон відбиває коло проблем, по яких висловлюється суспільна думка. Чим ширше діапазон суспільної думки, тим ширше інтереси класного колективу, його кругозір.
Активність (інтенсивність) прояву школярами суспільної думки відбиває, з яких питань у процесі стихійного спілкування найбільш часто висловлюються школярі, які питання найбільшою мірою будоражать суспільну думку класу…
Соціальна зрілість оцінних суджень зв’язана з розумінням школярами того,
«що таке добре і що таке погано». …
Багато негативних вчинків оцінюються школярами як позитивні з помилкового розуміння почуття товариства, чесності і т.п.
Об’єктивність суспільної думки характеризує здатність колективу правильно оцінювати дії особистості, не піддаючись особистим симпатіям і антипатіям, емоціям, установкам, що складаються на особистість.
Стійкість суспільної думки характеризується стабільністю суджень і оцінок колективу.
Функції суспільної думки. Суспільна думка виконує різноманітні функції:
- сприяє розширенню і закріпленню морального досвіду особистості, заповнює для особистості, що розвивається, недолік знань морального поводження (когнітивна функція);

- сприяє вихованню і самовихованню особистості, допомагаючи їй виробити об’єктивну самооцінку через схвалення чи осуд її вчинків
(виховна функція);
- сприяє виробленню певних еталонів поведінки, регулює вплив на особистість різноманітних факторів соціального характеру (регулююча
функція);
- сприяє єдності дій членів учнівського колективу, коректує положення особистості в колективі (організуюча функція);
- здійснює функцію соціального контролю за поведінкою особистості
(контролююча функція).
8.

Умови успішного впливу суспільної думки як виховної сили
Для того щоб суспільна думка мала на учня позитивний виховний ефект, необхідно враховувати ряд умов:
1.
У класі повинна бути правильна суспільна думка.
…Суспільна думка учнів, пущена на самоплив, може грати і негативну роль у вихованні учнів
2.
Клас повинний бути для учня референтною групою.
У цьому випадку учень буде відбирати з усіх факторів, що впливають на нього, тільки ті, які
імпонують суспільній думці класу
3.
У класі повинна бути єдність суспільної думки.
Останнє визначається кількістю учнів, що прийшли до єдиної думки щодо значимості якої -небудь діяльності (навчальної, спортивної, трудовий), моральності того чи іншого вчинку і т. і.
4.
Суспільна думка класу повинна бути принциповою.
Останнє відбиває здатність учнівського колективу до безкомпромісної критичної оцінки поведінки товариша, до твердого осуду недоліків і антигромадського поводження…
5.
Клас повинний активно і вчасно реагувати на ті чи інші події, явища,
вчинки.
При цьому ініціатива повинна виходити не стільки від учителя, скільки від самих учнів, а реакція повинна виражатися не приховано, а у відкритій формі

6.
Клас повинний цілеспрямовано і послідовно проводити в життя свої
вимоги до учня
Багато учнів після обговорення вчинку товариша, забуваючи про прийняте рішення, не змінюють свого ставлення до нього
7.
Велике значення для формування суспільної думки, свободи висловлення
школярами власних суджень має поведінка самого вчителя.
Учитель повинний давати переконливі відповіді на хвилюючі школярів питання …
Шляхи впливу суспільної думки на учнів. Шляхи впливу суспільної думки колективу класу чи спортивної секції на учня різноманітні.
Це, насамперед, шлях природного засвоєння особистістю в ході спілкування і
спільної діяльності моральних цінностей колективу…У процесі спілкування і колективної діяльності учні зіставляють самооцінку тих чи інших своїх поглядів і вчинків з оцінкою і поглядами колективу, товаришів, проводять переорієнтацію своїх думок.
…Інший шлях впливу суспільної думки учнівського колективу на окремого учня: пред’явлення до нього вимог під час обговорення його вчинків і помилкових
поглядів. …Обговорення вчинків і помилкових дій учня колективом варто використовувати тільки в тих випадках, коли немає іншого виходу, коли таке обговорення є педагогічно необхідним. При цьому виключається обговорення негожої поведінки дитини, причиною якої є сімейні безладдя.
Керування вчителем суспільною думкою учнівського колективу.
…Важлива не взагалі суспільна думка, а правильна, яка відбиває принципи і мораль суспільства.
Учитель повинний направляти хід обговорення цікавлячих школярів питань, привчати учнів до тактовної поведінки під час дискусій, до чіткого і короткого викладу своїх думок, до уважного вислуховування своїх опонентів…
Психологічним механізмом змін, що відбуваються у свідомості учнів, є виникнення в процесі колективної діяльності системи відповідальної залежності: кожний працює для інших, успіх загальної справи залежить від зусиль і старань кожного. У такій ситуації легше оголюються позитивні і негативні риси
особистості кожного учня, легше відбувається пізнання школярами один одного…
Прийоми педагогічного впливу на суспільну думку.
У процесі формування суспільної думки учнівського колективу виник ають численні ситуації, що вимагають спеціального педагогічного втручання, коректування. Для цього вчитель може використовувати ряд прийомів
Мобілізація думок (підготовка школярів до обговорення питання). Учитель до обговорення питання проводить роботу по підготовці суспільної думки з метою забезпечення правильної реакції колективу…
Схований вплив зв’язаний з коментуванням учителем подій, що як би підштовхує учнів до найбільш прийнятного рішення. Це може бути думка, висловлена вчителем у процесі невимушеної бесіди з учнями, випадково промовлена фраза, питання, що спонукає до міркування та ін. Схований вплив здійснюється також шляхом цілеспрямованого посилення, підкреслення чи, навпаки, ослаблення значення того чи іншого явища, факту, рішення.
Акцентування складається з частих повторень і варіювань в придатних обставинах однієї і тієї ж думки, судження: «якби ваш клас був згуртованим, ви не допустили би неявку на змагання» та ін.
Загострення боротьби думок корисно для виникнення колективної дискусії, щоб у зіткненні протилежних точок зору учні прийшли до правильної думки…
Логічний аналіз помилкових суджень. Педагог розкриває протиріччя в судженнях колективу учнів, домагається усвідомлення цього протиріччя й у результаті – перегляду колективної думки. Однак при цьому неприпустимі безапеляційні заяви з боку вчителя, натяки на юнацьку незрілість та ін.
Опора на думку авторитетів (видатних суспільних і державних діячів, спортсменів, тренерів, фахівців у той чи іншій професії). Для цього вчитель повинний знати, хто для школярів є найбільш авторитетним…
Розвиток правильного судження учнів. Часто в судженнях учнів звучить правильна думка, однак виражена вона несміливо, нечітко. Учитель підхоплює її, розвиває, підкреслює її колективне походження.

Створення спеціальних ситуацій. …Учитель повинний спланувати ситуацію, здатну привести учнів до необхідного висновку, організувати її, керувати в тактовній формі діями учнів у ході даної ситуації, обережно підводити їх до потрібних висновків.
Переорієнтація активу учнівського колективу. Застосування цього прийому особливо доцільно, коли виникає конфліктна ситуація між педагогом і учнівським колективом, що відстоює помилкову думку…
При використанні перерахованих прийомів впливу на суспільну думку учнів неприпустимий шаблон, стереотипність, необхідний творчий підхід до вибору прийомів, що відповідають конкретної ситуації. б) Виконайте індивідуальне завдання на вибір (1-3 бали):
1. Підготувати виступ, доповідь, реферат із теми;
2. Написати тези, статтю, есе;
3. Виступ на науково-практичній конференції.

Блок-завдання 3. Творчі завдання
1. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду прояву в них якостей та
умінь учителя-вихователя
Ситуація 1. Ви на перерві заповнюєте журнал. Раптом до кабінету фізичного виховання заходить знервована жінка (мама учениці вашого класу) і роздратовано до вас звертається: «Що це у вас діється? Знову чіпляєтесь до моєї доньки, вимагаєте спортивну форму, знижаєте оцінки… А ще педагог…!»
Що робити? а) піднятися із-за стола, намагатися вивести маму з кабінету з пропозицією поговорити в іншому місці; б) швиденько підійти назустріч мамі, посміхнутися і заспокоїти; в) продовжувати заповнювати журнал, не звертати увагу на репетування; г) зустріти словами: «Ви знову зі скандалом! Ваша донька не виконує елементарних вимог, а ви шукаєте винних…»

Ситуація 2. Учні вашого 9-го класу (ви класний керівник) отримали завдання від дирекції школи очистити шкільне подвір’я і спортивний майданчик від снігу, який випав минулої ночі, і залити ковзанку.
Що робити? а) чітко розподілити обов’язки, встановити терміни виконання, забезпечити контроль за якістю виконання; б) дати доручення, зобов’язати старосту контролювати роботу і доповісти вам про виконання; в) розташувати учнів на подвір’ї, поставити завдання і облаштувати ковзанку.
Створити трудові ланки і закріпити ділянки роботи. Забезпечити контроль за ходом виконання роботи; г) правильної відповіді не має.
Ситуація 3. У класі дитина з рідкісним, незвичайним ім'ям (Магомед, Тамерлан,
Муза, Диктатура і ін.) або смішним, немилозвучним прізвищем. Виклик такої дитини до дошки майже завжди супроводжується насмішками, коментарями. Як поводитися вчителю в цій ситуації? а) якщо незвичайне ім'я, викликати учня по прізвищу, якщо прізвище — по
імені, зайвий раз не провокуючи однокласників. б) поговорити з дітьми про імена й переконати в престижності рідкісних і незвичайних імен. г) поговорити з учнями про значення імен, особливо тих, що є в класі, щоб діти
їх розуміли й спокійно ставилися. д) вигадати зменшувально-пестливий варіант незвичного імені й частіше ним користуватися, щоб привчити дітей по-доброму сприймати "незручне" ім'я.
Ситуація 4. У класі — надзвичайна ситуація: у дівчинки вкрали гаманець.
Дівчинка плаче, а однокласники — одні співчувають, інші вважають, що вона розтяпа і сама винна. Як повестися вчителю? а) заспокоїти дівчинку й відшкодувати вкрадену суму з власних коштів; б) заспокоїти дівчинку й відшкодувати вкрадену суму, зібравши її з вчителів;
в) заспокоїти дівчинку й відшкодувати вкрадену суму, зібравши її з учнів класу
— тоді діти швидше знайдуть крадія; г) викликати в школу міліцію для надання професійної допомоги; д) виразно зажадати: "Діти, на перший раз я міліцію викликати не буду, але щоб протягом сьогоднішнього дня — будь-яким способом — гроші були повернені"; е) наказати потерпілій, а також всім іншим, щоб гроші в школу ніколи не приносили.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал