Навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки (спеціальності) «Фізичне виховання*»




Сторінка5/11
Дата конвертації27.03.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

4.Блок контролю
а) Дайте відповідь на контрольні запитання лекції:
1.
Розкрийте зміст основних понять дидактики: навчання, знання, вміння, навичка, урок, тренування, фізична вправа.

2.
Які завдання вирішуватися при організації і проведенні навчальних або навчально-тренувальних занять з фізичної культури?
3.
Які основні принципи навчання реалізуються у фізичному вихованні?
4.
Розкрийте зміст наступних понять: методи навчання, методичний прийом, засоби навчання.
5.
За якими ознаками класифікуються методи навчання у дидактиці фізичного виховання? б) Дайте відповідь на питання тесту:
Варіант 3. Тема «Дидактика фізичного виховання»
1.

Автоматизована дія, що закріплена в процесі багатократних повторень
називається:
а) вміння; б) тренування; в) навичка; г) вправа.
2.

Складання у учнів виразне і повне уявлення за предмети, що вивчаються, за дії і
явища вимагає принцип:
а) наочності; б) активності; в) системності і послідовності; г) свідомості.
3. Частиною будь-якого метода називають:
а) засоби навчання; б) методичний прийом; в) принципи навчання; г) тренажери, навчальні посібники, спортивне обладнання.

Модуль 4. «Активізація учнів на уроці фізичної культури»
Блок-завдання 1. Оглядово-установча лекція 4.
а) Ознайомтеся з метою лекції, її проблемою, провідною ідеєю, основними поняттями теми, рекомендованою літературою б) Уважно перечитайте текст лекції
Мета: Ознайомити з видами активності учнів на уроці фізичної культури
Основна проблема: Розкрити природу активності учнів
Провідна ідея: У процесі навчання учні не повинні бути пасивними об’єктами впливу вчителя. Необхідно, щоб вони самі виявляли активність, спрямовану на оволодіння навчальним матеріалом
План:
1.
Види активності учнів на уроці фізичної культури
2.
Інтерес до фізичної культури як фактор підвищення активності учнів на уроці.
3.
Задоволеність учнів уроками фізичної культури і фактори, що її визначають.
Обрані методи: Лекція з розбором конкретних ситуацій
Обладнання: Опорні схеми, фрагменти відеозаписів
Основні поняття теми: пізнавальна активність, рухова активність,
інтерес, задоволеність, мотиви
Рекомендована література:
1. Ильин Е.П. Психология физического воспитания: 2-е изд., испр. и доп. –
СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000.- 486 с.
2. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. Учеб. пособие.– М.: «Академия»,2000.-288 3. Спортивная психология в трудах отечественных специалистов./Сост.
И.П.Волков.- СПб.:Питер,2002.- 384 с.
4. Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры.- К.: Олимпийская литература, 1998.-335 с.
5. Шалар О.Г. Лекції з курсу „Психологія фізичного виховання та спорту”: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності ПМСО. Фізична культура.- Херсон: Видавництво ХДУ, 2005.- 212 с.

Текст лекції 4 «Активізація учнів на уроці фізичної культури»
4.1. Види активності учнів на уроці фізичної культури
Природа активності учнів. Активність, що виявляється учнями під час занять, поділяють на пізнавальну і рухову. Пізнавальна активність зв’язана з проявом учнями уваги, сприйняттям ними навчального матеріалу, з
осмислюванням інформації, з її запам’ятовуванням і відтворенням. Рухова активність зв’язана з безпосереднім виконанням фізичних вправ. Але при пізнавальній і руховій активності виявляється насамперед психічна
активність.
Піклуючись про підвищення активності учнів на уроці, важливо керувати цією активністю, підкоряти її педагогічним завданням, тобто стимулювати організовану активність учнів…При поганій організації уроку понад половину рухів, що роблять учні, не співпадають з завданнями уроку.
Організована рухова активність школярів визначає моторну щільність уроку фізичної культури. Досягнення високої моторної щільності уроку не повинне бути самоціллю для учителя фізичної культури.
По-перше, треба виходити із завдань уроку: підвищення рухової активності школярів не повинне йти на шкоду їх пізнавальній активності. По -друге, потрібно враховувати обмежені фізичні можливості школярів, необхідність для них періодів відпоч инку після виконання серії фізичних вправ .
Фактори, що обумовлюють активність учнів на уроці фізичної
культури можна розділити на дві групи (біологічні і соціальні).
До соціальних факторів варто віднести: особливості організації вчителем діяльності учнів на уроці, оцінку діяльності учня на уроці з боку вчителя і товаришів, задоволеність учнів уроками, наявність у них інтересу до фізичної культури і мети занять фізичною культурою. До біологічних факторів насамперед варто віднести потребу в рухах.
Ступінь активності учня на уроці визначається сукупністю цих факторів, однак, провідними для різних учнів можуть бути різні фактори.
Це створює неоднозначну картину прояву школярами навчальної активності, в якій вчителю фізичної
культури для управління активністю школярів варто розібратися у кожному конкретному випадку окремо.
Важливо знати спрямованість активності школяра, які цілі вона переслідує: егоїстичні чи колективні, громадські чи антигромадські.

4.2. Інтерес до фізичної культури як фактор підвищення активності
учнів на уроці
З віком міняється значимість привабливих сторін фізичної культури.
Якщо молодші школярі виявляють цікавість до рухової активності взагалі
(діти люблять побігати, пострибати, пограти, не дуже задумуючись над тим, що це є засобом їх фізичного і психічного розвитку), то підлітки займаються фізичними вправами уже з якоюсь конкретною метою. У старшокласників на першому місці знаходяться мотиви, зв’язані з їх життєвими планами, тобто з підготовкою себе для певної професійної діяльності.
Школярі виявляють і диференційований інтерес до різного програмного матеріалу. У молодших класах хлопчики віддають перевагу спортивним
іграм, а дівчатка – рухливим. Всі останні вправи навчальної програми в цих класах подобаються учням приблизно в рівній мірі.
З 4-го класу інтереси починають усе більше диференціюватися. Біля третини дівчинок віддають перевагу гімнастиці й акробатиці й у той же час не люблять загальнорозвиваючих вправ. Частина хлопчиків-шестикласників не люблять гімнастику і віддають перевагу легкій атлетиці. У всіх школярів цього віку спостерігається підвищений інтерес до спортивних ігор, особливо баскетболу, естафетам у виді змагань.
У старших класах інтереси школярів залишаються приблизно тими ж, але посилюється їх диференціація. Починаючи з 9-го класу у школярів відбувається різкий спад інтересу до важких і змагальних вправ.
Це можна пояснити декількома причинами. По -перше, старші школярі в зв’язку з ростом самосвідомості починають піклуватися про свій престиж і чуйно реагувати на невдачі, що можуть бути під час змагань. По-друге, як показано в ряді досліджень, від молодших до старших класів позитивне відношення до уроку фізичної культури
слабшає. Особливо це помітно в групах школярів із середнім і низьким рівнем рухової активності.
Знижується число школярів, які бажають займатися фізичною культурою у вільний час (…збільшується розмаїтість інтересів старших школярів…).
У старших школярів інтерес до фізичної культури зберігається, якщо в них мається мета занять фізичними вправами. Щоб школярі виконували усі вправи сумлінно, треба формувати в них довгострокову мету відвідування уроків фізкультури – самовдосконалення.
Завданням учителя фізичної культури є формування в школярів
цілеспрямованості, тобто прагнення досягти віддалену за часом мету.
Цілеспрямованість виникає тільки в тому випадку, якщо мета значима для школяра, відповідає його спонуканням, інтересам і вважається їм досяжною.
Реальність досягнення мети створює перспективу особистості.
Перспектива (по А.С.Макаренко – «завтрашня радість»), додає цілям особливо сильний спонукальний характер. Але перспектива повинна бути безупинною, з постійно зростаючими по труднощам приватними цілями.
Тому обов’язкова постановка вчителем близьких, проміжних і віддалених
цілей.
У якості найближчої цілі можуть виступати розучування якого -небудь елемента складної вправи, виконання вправи на витривалість і силу певну кількість разів та
ін. Як проміжні цілі можна назвати виконання спортивного нормативу, підготовку до прийому в ДЮСШ, оволодіння вправою. Кінцевими віддаленими цілями є розвиток якості до певного рівня, виконання розрядних нормативів, оволодіння умінням плавати тощо.
Від правильної постановки цілей залежить підтримка, а інколи
і формування інтересу та цілеспрямованості школярів у сфері фізичної культури.
Підтримка інтересу і цілеспрямованості в школярів багато в чому залежить від того, чи мають вони задоволення від уроків фізичної культури, і чи формується в них задоволеність заняттями фізичною культурою.


4.3. Задоволеність учнів уроками фізичної культури і фактори, що її
визначають
Задоволеність – це узагальнене ставлення до якого-небудь процесу, у тому числі і до предмета й уроків фізкультури. Крім задоволеності уроками у школярів є ще і ставлення до фізичної культури як навчального предмету, що характеризується, з одного боку, розумінням значимості цього предмета, а з іншого боку – чеканням того, що на цьому предметі можна задовольнити свої інтереси, потреби в руховій активності. Я
к показано Є.Г. Писанніковою, ставлення до фізичної культури в школярів як до предмету і як до уроку в абсолютній більшості випадків не збігається: протягом усього періоду навчання в школі ставлення учнів до фізичної культури як до предмету залишається, як правило, на високому рівні, а відношення до уроку (задоволеність уроками фізичної культури) від молодших класів до старшого в значної частини учнів знижується.
За Д.Р. Кадирбаєвій, позитивно відносяться до уроків фізичної культури
67% третьокласників і тільки 18% десятикласників.
Дівчинки раніш хлопчиків і більш масово змінюють позитивне відношення до уроку на негативне .
Серед факторів, що впливають на задоволеність школярів уроками фізичної культури, слід зазначити умови проведення уроку, а також взаємини з учителем фізичної культури і результати, що досягаються учнями.
Учні з негативним ставленням до фізичної культури як предмету частіше за все (особливо в молодших класах) ходять на уроки заради одержання оцінки і щоб уникнути неприємностей. Учні з позитивним ставленням до фізичної культури як предмету частіше ходять на уроки, щоб розвити рухові якості (хлопчики) і щоб поліпшити свою статуру (дівчата середніх і старших класів).
У старших класах багато учнів, причому як хлопчики, так і дівчинки, ходять на уроки фізичної культури, щоб порухатися. Цей мотив частіше зустрічається в школярів з позитивним відношенням до фізичної культури як предмету.

Незадоволені уроками учні частіше ходять на фізкультуру заради оцінки й уникаючи неприємності, а вдоволені уроками – заради свого фізичного
удосконалювання.
Мотиви відвідування школярами уроків фізичної культури впливають на навчальну активність учнів, хоча остання у великій мірі залежить від задоволеності школярів уроками фізичної культури: удоволені ними виявляють на уроках велику активність, чим незадоволені.
… Однак рухова активність визначається не тільки психолого -педагогічними факторами, але і біологічними, наприклад, збільшенням у дівчинок у період статевого дозрівання пасивної маси тіла, розвитком внутрішнього гальмування, що зменшує рухову «зарядженість» дівчинок …
Ставлення до уроків фізичної культури позначається і на їхній відвідуваності: незадоволені частіше пропускають уроки без поважної причини. Тому вчителю фізичної культури варто слідкувати за задоволеністю учнів уроками, використовувати всі педагогічні засоби і форми проведення занять, щоби вона не знижувалася.
Задоволеність змістом уроку залежить від його емоційності. Успіх уроку пов’язаний із професійним умінням вчителя втягувати учнів в емоційне співпереживання на уроці. В молодших класах, як показано Є.П.
Щербаковим, задоволеність, пов’язана із переживанням позитивних емоцій
(радість від розваг на уроці фізичної культури; від рухів; азарту, який відчувається в грі), виражено сильніше, ніж у старших класах.
Уроки фізичної культури мають специфічне завдання, що відрізняє їх від інших шкільних уроків, ─ прищепити звичку займатися фізичними
вправами, вести здоровий спосіб життя. Простим навчанням знанням і навичкам з області фізичної культури без спонукання емоційного відгуку в душах учнів вирішити це завдання неможливо
. У той же час необхід но враховувати, що емоційне забезпечення уроку – це не самоціль, а засіб досягнення цілей уроку.
До впливу оцінки задоволеності – незадоволеності досягнутими
результатами на навчальну активність учнів не можна підходити
однозначно. Задоволеність може приводити і до зниження активності внаслідок самозаспокоєності учнів, «спочивання на лаврах».
З іншої сторони, незадоволеність досягнутим рівнем фізичного розвитку, спортивними результатами може стимулювати активність, заставляти учнів проявляти наполегливість
Серйозне значення учителю фізкультури варто придавати задоволеності
учнів взаєминами з ним: адже від цього залежить і ставлення учня до предмету «фізична культура», і спонукання інтересу до фізкультури і спорту взагалі…,і авторитет вчителя в очах учня.
В старших класах (за Є.Г.
Писанніковою) біля половини юнаків і чверть дівчат, не задоволені відношенням з вчителем фізичної культури, взагалі не бачать у нього позитивних якостей. Зрозуміло, що при такому відношенні до вчителя навряд чи можна чекати від школярів прояв ними високої активності на уроці фізичної культури

Блок-завдання 2. Індивідуальна самостійна робота
а) Самостійно опрацюйте наступні запитання:
1.

Роль біологічного фактора в прояві учнями рухової
активності
Хоча ступінь активності школярів на уроці фізичної культури визначається, насамперед соціальними факторами, однак не можна недооцінювати і роль біологічного фактора – потреби людини в руховій активності, що у різних людей виражена по-різному. Тому можна створити в учнів однакову силу соціального мотиву й одержати все ж різну активність у різних учнів. Ці розходження і будуть визначатися різною виразністю потреби в руховій активності…
Підхід учителя фізичної культури з різною потребою в руховій активності повинний бути індивідуальним, як і оцінка їм працьовитості, що виявляється учнями на уроці. Велика активність одного учня в порівнянні з другим ще не означає, що він більш свідомо підходить до своїх обов’язків на уроці, що він більш відповідальний. Просто йому потрібно більший обсяг рухів, щоб задовольнити свою потребу в руховій активності
. Для учнів з низькою потребою в руховій активності потрібно така організація їх роботи, при
якій вони почували б постійну увагу вчителя і товаришів, постійний контроль за їх діями й успіхами. Гарні результати дає поєднання в пари високоактивного школяра з низько активним. Перший здійснює контроль і надає підтримку другому .
Сказане вище стосується лише першої, хоча і найбільш істотної характеристики активності – її енергетичного потенціалу, «зарядженості» школяра на діяльність. Важлива й інша характеристика активності –
схильність до певного виду діяльності (різноманітної чи одноманітної, потребуючої швидкодії чи розміреності і стереотипності дій та ін.).
Ця якісна характеристика активності, що свідчить про її вибірковість, теж зв’язана з властивостями нервової системи.
Так, люди з рухливістю нервових процесів, із сильною нервовою системою схильні до різноманітної діяльності, що вимагає прийняття швидких і несподіваних рішень, готові йти на ризик. Люди…с інертністю нервових процесів і слабкою нервовою системою – погано переносять велику психологічну напругу, тому віддають перевагу діяльності спокійній, розміряній, навіть монотонній…
2.

Створення позитивного емоційного фону на уроці
Активність учнів на уроці фізичної культури багато в чому залежить від самого вчителя. Існує багато шляхів і способів підвищення активності учнів: правильна
постановка завдань на уроці, емоційне проведення уроку, створення позитивного
соціально-психологічного клімату на уроці, усунення непотрібних пауз та ін.
Емоційний фон є важливим чинником уроку. Він виникає з моменту очікування учнями уроку фізичної культури й існує на всьому його протязі.
При цьому емоційний настрой може змінюватися по ходу уроку в залежності від самопочуття учнів, інтересу, що виявляється ними до вправи, у зв’язку з оцінками їх діяльності.
… Чим більш зрілі учні, тим у більшому ступені основним джерелом
радості на уроці повинний бути сам процес навчання, подолання труднощів,
придбання нового, розвитку своїх здібностей і якостей особистості. Однак мається і ряд інших факторів, що підвищують емоційність уроку і викликають радість у школярів.

1.
Обстановка уроку і поведінка вчителя істотно впливають на його емоційність. Естетика залу, естетика поведінки, що прийнята на уроці, сам учитель, що світиться радістю і заражає нею учнів, − усе це має немаловажне значення…
2.
Використання ігрового і змагального методів. Гра і змагання в силу властивих їм психологічних особливостей – цікавості, престижності й ін. – викликають сильний емоційний відгук в учнів.
Однак нерідко виникають настільки сильні емоції, що виконання навчальних завдань стає неможливим...
Тому використання ігрового і змагального методів вимагає певної форми, місця і міри на уроці фізичної культури...
Спонукати в школярів змагальний дух можна наступними прийомами:
1)
оголосити конкурс на краще виконання вправи;
2)
виділити кращого по виконанню, щоб на нього рівнялися інші;
3)
організувати заочне змагання учня з еталонним виконанням вправи;
4)
організувати змагання із самим собою.
3.
Розмаїтість засобів і методів, використовуваних учителем на
уроці. В даний час установлено, що одноманітна фізична діяльність приводить до розвитку несприятливих психічних станів – монотомії і
психічного пересичення.
Перше характеризується зниженням психічної активності, втратою інтересу до діяльності і розвитком нудьги, ослабленням уваги. Друге характеризується, навпаки, посиленням психічного збудження, дратівливості, озлобленості, появою огиди до діяльності. Тому вчитель повинний різномані тити засоби і методи проведення уроку…
4.
Музичний супровід на уроці. Музичний супровід ходьби, бігу і загальнорозвиваючих вправ у вступній частині уроку повинний починатися не відразу, а після двох-трьох повторень вправи. Починаючи з третього уроку, учні можуть виконувати вправи під музику самостійно, без команд учителя, керуючись тільки ритмом музики і записаних сигналів...
3.

Правильна постановка завдань на уроці
Часто активність учнів на уроці знижується через те, що вчитель допускає помилки в постановці завдання. Л.В.Вишнева виділяє найбільш типові з них:

1.
Учитель перелічує вправи, що будуть виконувати учні на уроці, замість того щоб поставити завдання, які вони повинні вирішити.
2.
Завдання, що ставиться вчителем перед учнями, є значимим для нього, а не для них
. Наприклад, учите ль говорить школ яра м: « Сьогод ні в на с удосконалювання ведення м’яча» чи: «Сьогодні в нас відпрацьовування залікових вправ».
3.
Учитель ставить неконкретне завдання, наприклад, навчитися метати.
Таке завдання учні погано розуміють, а це приводить до формування нечіткого уявлення про вправу…
4.
Учитель ставить непривабливі для учнів завдання.
І конкретна постановка завдання може не привести до бажаного результату, якщо вона не залучає учня, не зв’язана з якимись його потребами. Необхідно, щоб зав дання було включено в значиму для школяра діяльність, вела до досягнення бажаної їм мети …
5.
Учитель ставить перед учнями завдання, недосяжне в межах одного- двох уроків. У цьому випадку в учня створюється враження, що затрачувані
їм зусилля даремні.
Тому він або знизить свою активність, або направить її на виконання тих вправ, що йому більше подобаються чи які в нього краще виходять, від виконання яких він має зараз задоволення... Навчання шляхом «проб і помилок» вимагає великого числа повторень. Крім того, да ючи знання «як потрібно зробити, щоб досягти мети», воно не дає знань і розуміння «чому так треба зробити». Отже, при такому способі навчання в школярів слабко виявляється пізнавальна активність.
4.

Оптимальна завантаженість учнів на уроці
…Вона досягається низкою організаційно-педагогічних засобів:
усуненням непотрібних пауз, здійсненням постійного контролю за учнями,
максимальним включенням у навчальну діяльність усіх без винятку учнів і ін.
Усунення непотрібних пауз. …Тривалі паузи знижують не тільки рівень функціонування вегетатики, необхідної для виконання м’язової роботи, але і настрій на роботу, мобілізаційну готовність учнів, розхолоджують їх. Усунути ці «простої» можна декількома шляхами:

1)
забезпеченням спортивними снарядами всієї групи учнів, використовуючи нестандартне обладнання: додаткові поперечини, похилі сходи, різні тренажери;
2)
виконанням учнями в паузах підготовчих вправ і вправ, що підводять;
3)
спостереженням учнів за якістю виконання вправи однокласником; це підвищує пізнавальну активність учнів і дає можливість використовувати ідеомоторику, що сприяє формуванню рухового уміння.
Але, однак, треба мати на увазі, що навантаження на вегетатику при такому спостереженні різко знижуються, тому зменшується функціональна підготовка учнів.
Здійснення постійного контролю за учнями на уроці. Активізувати учнів на уроці фізичної культури легше, якщо вони знають, що їх дії і поведінка будуть оцінюватися...
Однак цей метод активізації учнів може мати і негативні наслідки – у випадку оцінювання окремих учнів: інші, знаючи, що їх оцінювати не будуть, можуть узагалі знизити свою активність на уроці…
Максимальне включення в діяльність всіх учнів, у тому числі і звільнених лікарем від виконання на даному уроці фізичних вправ. Звільнені школярі повинні брати участь не тільки як спостерігачі, але і як активні учасники, допомагаючи в суддівстві, контролюючи активність окремих учнів, виступаючи в ролі помічників-організаторів.
… Школярі-спортсмени повинні бути активними учасниками уроків фізичної культури, виступаючи в них у ролі помічників, організаторів, суддів, більш досвідчених і вмілих товаришів, свого роду наставників, особливо для слабовстигаючих по фізичній культурі чи для таких, які проявлять низьку активність на уроці.

У школярів-спортсменів учитель фізичної культури має виховувати почуття відповідальності перед своїми товаришами за ту допомогу, яка ними надається.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал