Навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки (спеціальності) «Фізичне виховання*»



Pdf просмотр
Сторінка10/11
Дата конвертації27.03.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Етапи зміни мотивів до суспільній роботі по мірі соціального розвитку
школярів.
Інтерес учнів до суспільної роботи виявляється по -різному…Крім того, значимість інтересу як мотиву суспільної діяльності в міру соціального розвитк у школярів змінюється

Виділяють декілька етапів зміни мотивів до суспільної роботи школярів.
Перший етап – наявність інтересу до якої-небудь суспільної роботи, до
спільної роботи з товаришами; на цьому етапі розуміння суспільної значимості виконуваних ними доручень відсутньо
Другий етап – інтерес до суспільної роботи починає поєднуватися з
розуміння суспільної значимості, що пробуджується в школярів.
Третій етап – ведучу роль починають грати мотиви, зв’язані із соціальною
значимістю суспільної роботи, домінувати починає суспільний зміст діяльності.
Четвертий етап – суспільна спрямованість діяльності школярів здобуває для
них і особистісний зміст, і суспільно значимі цілі діяльності перетворюються в особисті устремління учнів.
Старшокласники в суспільній роботі шукають можл ивість самовираже ння, самоствердження, самовдосконалення. Тому їх задоволення суспільною роботою зв’язано не тільки з її результатами, але і з тією роллю, яку вони виконують у ній . Тому якщо чекання школяра у виконанні тієї чи іншої ролі не виправдовуються, незважаючи на успішне виконання завдання, він буває незадоволений суспільною роботою .
Умови формування і підтримки мотивів суспільної діяльності.
Для того щоб спонукати і підтримати інтерес школярів до суспільних доручень, необхідно дотримуватися ряду умов.
1.
Доручення, що дається школяреві, повинне мати суспільну значимість і
доцільність
(показати, що дане завдання важливе для всього класу, спортивної секції)

2.
Доручення, що даються, повинні бути конкретними
…(якщо фізорг – то які конкретні його функції…)
3.
Якість і терміни виконання завдань повинні контролюватися вчителем
(…
щоб не виникло байдужості в самого учня
)…
4.
В учня повинна формуватися віра в можливість виконання суспільного
доручення (…
допомогти порадою, практичними справами
…)...
5.
Школярам повинна даватися певна самостійність у виконанні суспільної
роботи (…
вони самі можуть розробити програму спортивного вечора, підготувати спортивну газету, організувати зустріч з популярним спортсменом
…)...

6.
При розподілі суспільних доручень важливо враховувати психологічні
особливості школярів різного віку: їх інтереси, здібності, соціальний статус у групі і спортивному колективі.
7.
З огляду на схильність учнів до зміни діяльності доцільніше давати їм
разові і тимчасові доручення, а не постійні (особливо школярам із сильною нервовою системою, які бувають пасивні тому, що…доручення одноманітні і не змушують їх переборювати труднощі)…
Учителю фізкультури варто спеціально планувати виховні заходи, спрямовані на формування суспільної активності школярів. При цьому потрібно враховувати наступні моменти:
1.

Формування суспільної активності – тривалий процес, ні в якій мері не
зводиться до виконання разових доручень…
2.
Формування суспільної активності школярів не можна відривати від
усього виховного процесу
3.
У залежності від ставлення школяра до суспільної роботи можливі різні
шляхи виховання суспільної активності: а) йти від знання через переконання до практичного досвіду…б) йти від практичного досвіду до знань, від них – до переконання у важливості суспільної роботи і потім − знову до практичного досвіду... в) від переконання у важливості суспільної роботи йти до практичного досвіду, потім – до придбання знань і знову до практичного досвіду...
10. Психологічна характеристика організаторської діяльності учнів.
Організаторська діяльність є різновидом суспільною діяльністю. Це діяльність однієї
людини, що забезпечує об'єднання групи людей для досягнення загальногрупової мети.
Організаторська діяльність школярів є як би продовженням керівництва вчителем класом, спортивною командою та ін. Якщо функція керівництва вчителя спрямована на вирішення питання про те, що робити, то функція організатора- учня – як робити…
Функції організаторської діяльності. Виділяють чотири функції –
інтегративну, комунікативну, навчання і виховання. Інтеграція означає
об’єднання людей для вирішення загального завдання. Це завдання організатор вирішує при допомозі встановлення взаємозв’язків, взаємин і координації дій між членами групи. Отже, поєднуючи, інтегруючи зусилля й активність учнів в одному напрямку, організатор здійснює функцію комунікації, об’єднання.
Функції навчання і виховання старші школярі-організатори здійснюють стосовно молодших школярів, чи ж школярі спортсмени – стосовно однолітків, що не займається спортом.
Умови ефективної організаторської діяльності учнів:
1.
Облік вікових особливостей і індивідуальних можливостей учнів у
здійсненні організаторської діяльності.
…Учні повинні відповідати організатору за віком, чи бути молодше його…
2.
Наявність у школярів організаторських якостей, а саме: 1) здатність організатора глибоко і повно відбивати психологію групи, яку організує
(забезпечується підвищеною спостережливістю, тонким розумінням людини, допитливістю, здатністю до аналізу психологічних фактів…); 2) певна спрямованість розуму, що характеризується готовністю застосувати психологічні знання до практики вирішення організаторських завдань…; 3) психологічний такт
– уміння дотримуватися почуття міри у взаєминах з учнями…; 4) суспільна енергійність – здатність організатора заражати своєю енергією, ентузіазмом других учнів…; 5) схильність до організаторської діяльності – прагнення займатися цією діяльністю виходячи з наявної потреби…; 6) критичність організатора стосовно учнів – це уміння прямо і сміливо висловити критичні аргументовані зауваження, звичайно, у доброзичливій формі…; 7) вимогливість організатора є важливою якістю, що підкріплює і направляє активність учнів…
3.
Педагогічне керівництво організаторською діяльністю школярів
(…пошук і вивчення активу, потім керівництво цим активом…і, нарешті,
формування в школярів організаторських умінь – певні правила організаторської роботи, «Пам’ятки школяра-організатора»…)... б) Виконайте індивідуальне завдання на вибір (1-3 бали):
1. Підготувати виступ, доповідь, реферат із теми;

2. Написати тези, статтю, есе;
3. Виступ на науково-практичній конференції.

Блок-завдання 3. Творчі завдання
1. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду прояву в них якостей та
умінь учителя-вихователя
Ситуація 1. У туристському поході 2 дівчини постійно відстають від групи, при цьому весело розмовляють. Інші члени групи на це не звертають уваги.
Завдання. Проаналізуйте ситуацію. Дайте обґрунтовані пропозиції щодо дій керівника групи.
Ситуація 2. У туристському поході 2 дівчини постійно відстають від групи при цьому явно видно ознаки втоми та поганого самопочуття. Інші члени групи на це не звертають уваги.
Завдання. Проаналізуйте ситуацію. Дайте обґрунтовані пропозиції щодо дій керівника групи.
Ситуація 3. У туристському поході хлопці явно уникають роботи чергових кухарів.
Завдання. Проаналізуйте ситуацію. Дайте обґрунтовані пропозиції щодо дій керівника групи.
Ситуація 4. Під час руху туристської групи черговий штурман зробив поворот у невірному напрямі. Інструктор групи вчасно побачив помилку.
Завдання. Дайте обґрунтовані пропозиції щодо дій інструктора групи.
Ситуація 5. Іде Великий піст. Не дуже-то серйозно до нього ставлячись, діти проте питають учительку: "Галина Павлівна, а Ви постите?" Що їм відповісти? а) відповісти чесно, якою б ні була відповідь; б) відповісти стисло, а потім обов'язково поговорити з дітьми про пости — їх правила і головне — значення;
в) відповісти, як є, але якщо діти цим цікавляться, спробувати в середу або у п'ятницю провести в школі загальношкільний пісний день; г) рішуче сказати: "Васильєв, ніж ставити питання мені, ти б кращий у себе запитав, з якими оцінками ти підходиш до кінця чверті — тобі є, про що подумати!"
Ситуація 6. Зайшовши в переповнений тролейбус, учителька бачить: один із її учнів сидить, вдаючи, що дрімає, а поряд з ним стоїть літня жінка. Як вчинити учительці? а) промовчати, але, зустрівши хлопчика в школі, посварити. б) підійти до хлопчика і, чіпаючи його за плече, мовчки кивнути у бік жінки. в) голосно здивуватися: "Хто це там спить, сидячи поряд з бабусею? Петров, чи не ти?" г) протиснутися до хлопчика й упевнено сказати: "Петров, встань, будь ласка, поступися місцем". д) крикнути звідти, де стоїте: "Петров, прокинься! Поступися місцем!" е) крикнути: "Бабуся, розбудіть хлопчика — він напевно вже виспався, хай поступиться місцем!" ж) крикнути якомога голосніше: "Петров, підійди сюди! Нам скоро виходити!"

4.Блок контролю
а) Дайте відповідь на контрольні запитання лекції:
1.
Розкрийте умови формування моральності учнів.
2.
Охарактеризуйте етапи формування моральної поведінки.
3.
За яких умов визначається почуття обов’язку та відповідальності учнів? б) Дайте відповідь на питання тесту:
Варіант 7. Тема «Формування моральності учнів в процесі занять фізичною культурою»
1.

Формування моральних якостей учнів вимагає додержання наступних умов:
а) аргументоване доведення до учнів певних положень моральної поведінки, збудження високої активності, жвавий обмін думками; б) придбання знань за моральну поведінку, правильна організація життя і діяльності, вироблення потреб моральної поведінки;
в) організація життєвих, а не штучних ситуацій, багаторазове виконання суспільно корисних дій; г) проведення змістовних та доступних учням бесід на моральні теми, навмисне будування моральних ситуацій та допомога школярам їх долати.
2. Формування моральної поведінки учнів проходе наступні етапи:
а) індивідуальні і колективні диспути, читання та обговорення художньої літератури, перегляд кінофільмів; б) зустрічі з відомими спортсменами, на яких обговорюються питання прояву мужності, наполегливості, чесності, людяності під час змагань тощо; в) змушене прийняття вимог, добровільне прийняття вимог, вироблення системи переконань і
ідеалів, активний вплив школяра на оточуючих; г) схвалення, заохочення – з однієї сторони, і осуд, примушення – з іншої.
3. Суттєва роль у вихованні почуття обов’язку і відповідальності належить:
а) оцінці поточної успішності і повсякденного відношення учнів до занять; б) визнання батьками і класними керівниками успішності школярів з фізичної культури; в) укріплення здоров’я і підвищення працездатності учнів; г) ремонт спортивного обладнання, підготовка спортивного вечора, суддівство внутрішкільних змагань.

Модуль 8. «Виховання учнів з відхиленням від норм поведінки в процесі
занять фізичною культурою»
Блок-завдання 1. Оглядово-установча лекція 8.
а) Ознайомтеся з метою лекції, її проблемою, провідною ідеєю, основними поняттями теми, рекомендованою літературою б) Уважно перечитайте текст лекції
Мета: ознайомити із природою недисциплінованості учнів та способами виховання дисциплінованості учнів в процесі занять фізичною культурою.
Основна проблема: Недоліки у шкільному і особливо у сімейному вихованні народжують у деякої частини дітей негативні риси характеру, що приводять до моральної невихованості, до порушень дисципліни у навчанні та хуліганської поведінки. Особливо гостро стає питання за педагогічно занедбаних підлітків.
Провідна ідея:
Успіх виховання дисциплінованості залежить від точного викладу і доступності переліку вимог до учнів. Важливо домагатися від школярів не сліпої покори, а розуміння необхідності дотримання дисципліни.
План:
1. Недисциплінованість учнів та її причини
2. Способи виховання дисциплінованості і виправлення недисциплінованості учнів
3. Виховання важких підлітків в процесі занять фізичною культурою.
Обрані методи: проблемна лекція
Обладнання: фрагменти відеозаписів
Основні поняття теми: дисципліна, недисциплінованість, мотиви дисциплінованої поведінки, соціальна занедбаність.
Текст лекції 8 «Виховання учнів з відхиленням від норм поведінки в процесі занять фізичною культурою»
Моральне виховання школярів тісно пов’язано з формуванням дисциплінованості і потреби дотримуватися норм громадської поведінки. Нажаль, недоліки у шкільному і особливо у сімейному вихованні народжують у деякої частини дітей негативні риси характеру, що приводять до моральної
невихованості, до порушень дисципліни у навчанні та хуліганської поведінки.
Особливо гостро стає питання за педагогічно занедбаних підлітків. Частина таких підлітків мають відхилення у фізичному розвитку, що ще більше посилюють їх недисциплінованість або педагогічну занедбаність, так як в цьому віці рівень фізичного розвитку у значному ступеню визначає процес морально-вольового становлення школярів.

8.1. Недисциплінованість учнів та її причини
Дисципліна – це відповідний порядок поведінки, що відповідає нормам і вимогам, що
склалися. Вона буває двох видів: свідомою (внутрішньою) і за примусом (зовнішня).
Недисциплінованість – це негативна морально-вольова якість особистості,
що відображається у невмінні або небажанні організовувати свою поведінку у
відповідності із громадськими нормами і вимогами.
Вчитель фізичної культури повинен на конкретних прикладах показати школярам, до чого може привести недисциплінованість одного учня. Вчителю треба довести до свідомості учнів думку, що недисциплінована поведінка – це діло громадське (суспільне), а не особисте.
Причини недисциплінованої поведінки наступні:
1.
Відсутність чіткої системи організації суспільно корисної діяльності і включення в нею школярів; на уроці фізичної культури це стосується перш за все підготовки спортивної зали до занять, у тому числі силами самих учнів.
2.
Недостатній облік вчителями фізичної культури психологічних особистостей школярів різного віку, а саме прагнення підлітків і юнаків до самостійності і залученості до суспільно корисним справам дорослих.
Виникає протиріччя між прагненням підлітків і юнаків до організації їх реального життя. Це протиріччя в більшому ступеню допомагає згладжувати саме заняття фізичною культурою та спортом.
3.
Незадоволеність учнями відношеннями із педагогами: школярі прагнуть, щоби до них відносилися як до дорослих, розуміли їх і не чіплялися до дрібницям.
Причинами недисциплінованості можуть бути порушення вчителями норм педагогічної етики, антипедагогічні заходи впливу на дітей.

4.
Недоліки у організації навчально-виховної роботи і як наслідок – знижений
інтерес учнів до уроків фізичної культури.
5.
Відсутність єдиних вимог як зі сторони педагогічного колективу школи, так
і з боку батьків.
Часто вчителя теоретичних дисциплін і батьки зневажливо відносяться до фізичної культури. Це відношення може закріпитися у свідомості учнів, побудується враження безкарності за недисципліновану поведінку на уроках фізичної культури
6.
Часта безкарність порушників дисципліни.
Одним із проявів недисциплінованості є пропуск учнями уроків фізичної культури.
8.2.
Способи
виховання
дисциплінованості
і
виправлення
недисциплінованості учнів
Мотивами дисциплінованої поведінки школярів середніх та старших класів є відношення до фізкультури як засобу удосконалення своєї особистості і обліку
інтересів і мети всього колективу. Успіх виховання дисциплінованості залежить від точного викладу і доступності переліку вимог до учнів.
Важливо домагатися від школярів не сліпої покори, а розуміння необхідності дотримання дисципліни… Корисно, наприклад, надрукувати правила поведінки у спортивній залі і розташувати їх перед входом до залу.
Заходи виправлення недисциплінованості учнів, які можуть бути використані вчителем фізичної культури, наступні:
1.
Залучення недисциплінованих учнів у різні види громадсько-корисної
діяльності – призначення фізоргами у класі, залучення до суддівства спортивних змагань у школі тощо.
2.

Надання недисциплінованим учням ініціативи у деяких громадсько-корисних
справах.
3.
Вміла організація позакласної спортивної роботи із добровільним вибором виду спорту.
4.
Правильна організація уроку фізичної культури, його емоційність і цільова спрямованість.
5.

Укріплення в учнях віри у свої сили.

6.
Використання методів переконання, заохочення, схвалення зі сторони
товаришів, їх допомога при виконанні фізичних вправ.
7.
Залучення недисциплінованих учнів у групові змагання.
Особливий аспект виховання дисциплінованості виникає у зв’язку з тим, що багато школярів проявляють «вболівальницький» інтерес до спорту, стають прихильниками тої чи
іншої спортивної команди. При цьому «вболівальницькі» пристрасті підлітків і юнаків іноді
«б’ють через край», що проявляється у антигромадській поведінці.
Завдання вчителя фізичної культури – показати, в чому складається дійсна красота спорту, як хлопці можуть морально підтримати спортивну команду (написати, наприклад, їй листа із розбором її гри або виказати в ньому слова втіхи тощо). Корисно залучати для бесід із школярами спортсменів, за яких вони переймаються.
8.3. Виховання важких підлітків в процесі занять фізичною культурою
Особлива виховна роль належить фізичної культури в роботі з важкими
школярами середніх та старших класів. До важких учнів відносяться ті, хто має відхилення у моральному розвитку, сталі негативні форми поведінки, хто постійно проявляють недисциплінованість. Вчителя відчувають утруднення в роботі з цими дітьми і іноді переживають свою навіяну безпорадність.
За ступенем педагогічної і соціальної занедбаності підлітків і старших школярів умовно можна розділити на три групи.
До першої групи відносять тих, хто підтримує нормальні відносини з оточуючими, але мають недоліки у характері, що часто пояснюється «хворобою росту», психологічними віковими особливостями.
Конфлікт між бажаннями і
можливостями, між свідомістю і поведінкою приводить до того, що ці школярі не вміють находити спільну мову з батьками, педагогами і однолітками. В них не відпрацьовані правильні критерії оцінки життєвих ситуацій, тому вони не завжди можуть відокремити добре від поганого. Свої недоліки ці школярі знають, але боротися з ними не можуть, так як не вміють правильно користуватися своєю самостійністю, не підготовлені батьками і школою до свободи дій
Підлітки другої групи володіють надмірною егоцентричністю, яка перетворює в них окремі недоліки і звички, що маються у негативні риси характеру, роблять

їх важкими у спілкуванні. [
Егоцентризм – неспроможність індивіду, що переймається власними інтересами, змінити вихідну позицію по відношенню до будь-якому об’єкту, думці тощо
].
Школярі цієї групи егоїстичні. В них послаблено почуття сорому. На осуд їх поведінки реагують злосливістю, заздрістю, бажанням зробити все навпаки, причинити біль іншим. Ці школярі не бажають підкорятися, заперечують за ким би то ні було право на їх виховання…
Такі школярі легко попадають у дурні компанії
До третьої групи відносяться підлітки і старші школярі, що відрізняються крайньою цинічністю, схильністю до хуліганству, правопорушенню. Для них характерні нестриманість, агресивність, байдужість до переживання інших тощо.
Відношення з батьками в них порушені, результатом цього є низька самооцінка, конфліктність як домінуюча риса характеру і жорстокість по відношенню до слабких… Ці школярі частіше за все мають кількаразові приводи в міліцію
Деякі західні вчені вважають, що причиною відхилень у моральному розвитку дітей і їх асоціальної поведінки є ті інші вроджені біологічні особливості, що обумовлені спадковістю. Вітчизняні психологи показали, що відхилення у поведінці мають соціальну обумовленість. Це і вплив мікросереди, і ненормальні взаємовідношення, і побутовий устрій в сім’ї, і помилки навчання і виховання в школі.
Л.М. Зюбін відмічає умови, що сприяють формуванню «важких» підлітків:
1) недолік розумового розвитку в цілому (але не патологія), що перешкоджає правильному аналізу своєї поведінки і прогнозуванню її наслідків;
2) недостатня самостійність мислення і тому велика навіюваність і конформність;
3) низька пізнавальна активність, збідненість і нестійкість духовних потреб.
Л.Н. Вишневська відносить до цих умов інтелектуальну неповноцінність, порушення невротичного характеру і психопатичні розлади.
Важкі діти – це частіше за все педагогічно занедбані діти, по відношенню до яких були допущені педагогічні прогалини, ігнорований принцип індивідуального підходу у вихованні, діти, у відношенні яких не прийняли своєчасних заходів щодо корекції їх світогляду та поведінки.


Блок-завдання 2. Індивідуальна самостійна робота
а) Самостійно опрацюйте наступні запитання:
1)
Поняття дисципліни та порушення, що викликані незнанням або помилковим розумінням дисциплінарних норм [1, с. 98-100].
2)
Порушення дисципліни, що викликані недостатньою вихованістю учнів
[1, с. 101-102].
3)
Прагнення пізнати свої можливості і придбати авторитет у товаришів [1, с. 102-104].
4)
Порушення дисципліни, що викликане емоційною збудженістю класу [1, с. 104-105].
5)
Порушення ділових взаємовідносин з вчителем [1, с. 105-108].
Рекомендована література:
1.
Карпушин Б.А. Педагогика физической культуры: учебник / Б.А.
Карпушин. – М.: Советский спорт, 2013. – 300 с.
2.
Педагогика физической культуры и спорта: учебник / под ред. С.Д.
Неверковича. – М.: Физическая культура, 2006. – 528 с.
3.
Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред..
С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.
4.
Педагогика спорта /Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А.- К.:
Здоров’я, 1986.- 208 с.
5.
Шалар О.Г. Лекції з курсу „Психологія фізичного виховання та спорту”: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності ПМСО.
Фізична культура.- Херсон: Видавництво ХДУ, 2005.- 212 с.

6.

Виховання в учнів прагнення до самовдосконалення в процесі
занять фізичною культурою
Прагнення до самовдосконалення, як відзначав
Л.М. Толстой, уже тому притаманно людині, що вона ніколи, якщо вона правдива, не може бути задоволена собою

Розрізняють наступні види самовдосконалення: моральне, інтелектуальне і
фізичне.
Моральне самовдосконалення зв’язане
із


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал