Навчально-методичний посібник для системи професійно-технічної освіти Суми



Pdf просмотр
Сторінка7/13
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
і особистісні; духовні й матеріальні; державні та сімейні тощо).
Викладачу: занотуйте 5–6 найважливіших для цієї групи життєвих цінностей. Це допоможе Вам при виборі змісту виховної діяльності для учнівської молоді даної групи.
Вправа «Кіно»
Варіант 1
Інструкція: учням пропонується уявити, що про кожного з них зняли фільм, коли їм виповнилося 30 років. У них є можливість проглянути фільм зараз. Учням треба розповісти про себе як головного героя: як він виглядає, чим займається, де живе, його сімейний стан тощо. На підготовку дається 5 хвилин, протягом яких учні можуть робити позначки на аркушах.
Бажаючі розповідають про себе.
Варіант 2
Інструкція: учням пропонується уявити зустріч з однокурсниками через 30 років. Якими вони себе уявляють? Учні розповідають про себе та очікування від інших учнів.
Примітка: бажано не обмежувати в часі учнів, які розповідають про себе. Якщо є змога, дати можливість висловитися всім бажаючим.
Завершення тренінгу
Запропонуйте учням відповісти на запитання: «Чи відрізняються, на
їх думку, життєві цінності викладачів від цінностей учнів?»
Попросіть учнів до наступного заняття подумати над питанням «Чи залежить від мого здоров’я добробут нашої країни?»

83
УРОК-ТРЕНІНГ 5
ЗДОРОВ’Я ЯК ОСОБИСТІСНА ТА СУСПІЛЬНА
ЦІННІСТЬ ЛЮДИНИ
Мета: актуалізація і поповнення знань щодо поняття «здоров’я» та його складових, факторів, що впливають на здоров’я людини; аналіз здоров’я як особистісної та суспільної цінності.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 уміти розкрити зміст поняття «здоров’я», «фізичне здоров’я»,
«психічне здоров’я», «соціальне здоров’я»;
 уміти характеризувати фактори, які визначають стан здоров’я;
 продемонструвати вміння аналізувати здоров’я людини як
індивідуальну і суспільну цінність.
Обладнання і матеріали:
аркуші паперу, маркери, скотч;
 плакат «Взаємозв’язок складових здоров’я» (на плакаті можна розмістити фото з прикладами, що стосуються фізичного, соціального і психічного здоров’я людини (Додаток 4));
 фото для ілюстрації фізичного, психічного і соціального здоров’я людини;
 діаграма «Фактори, які впливають на здоров’я людини» (Додаток 5);
 плакат із переліком планетарних загроз (Додаток 6).
Орієнтовний план тренінгу
Зворотній зв’язок, актуалізація базових знань
3 хв
Мозковий штурм
3 хв
Робота в групах
10 хв
Міні-лекція
15 хв
Мозковий штурм
3 хв
Повідомлення учнів
5 хв
Підсумкове завдання
5 хв
Завершення тренінгу
1 хв

84
Зворотній зв’язок, актуалізація базових знань
Привітайте учнів.
Вступне слово вчителя: «На попередньому занятті здоров’я як цінність посіло одне з перших місць. Ми віднесли здоров’я до особистісних, сімейних, національних, державних, загальнолюдських цінностей. Спробуємо визначити, чому люди так цінують здоров’я».
Запропонуйте учням дати визначення здоров’ю та його складовим
(фізичному, психічному і соціальному здоров’ю) (у разі утруднень скористуйтеся матеріалом параграфу 1.4 «Здоров’я як особистісна та суспільна цінність» посібника).
Мозковий штурм «Взаємозв’язки складових здоров’я»
Запитання для обговорення: «Чи існують зв’язки між складовими здоров’я?»
Побудуйте піраміду складових здоров’я (плакат «Взаємозв’язок складових здоров’я»).
Запропонуйте учням назвати фактори, які впливають на стан здоров’я людини.
Виділіть основні: спадковість, якість довкілля, якість медичного обслуговування, спосіб життя. Запишіть їх на окремих аркушах паперу (або на дошці).
Робота в групах
Об’єднайте учнів у чотири групи.
Завдання для груп: кожна група наводить приклади впливу одного з факторів на здоров’я людини.
Виступи представників груп.
Підсумок: викладач показує і коментує діаграму залежності здоров’я від цих факторів.
Міні-лекція
Інформація про планетарні загрози: загроза світової війни, екологічні катаклізми, контрасти в економічних рівнях країн планети, демографічна загроза, нестача ресурсів планети, наслідки науково-технічної революції, загроза здоров’ю людини. (Сьому загрозу – загроза здоров’ю людини – викладач вписує у плакат «Планетарні загрози» під час міні-лекції).

85
Інформація про демографічну ситуацію в Україні та в місці проживання учнів; про стан здоров’я підлітків 15–17 років (використання матеріалу параграфу 1.4).
Мозковий штурм «Переваги здорової людини»
Учні називають і обговорюють переваги, які має здорова людина.
Повідомлення, думки учнів на тему «Як залежить від мого здоров’я добробут нашої країни?» Зачитайте вислів давньоримського політика і філософа Цицерона з трактату «Про обов’язки» на с. 27 посібника.
Підсумкове завдання
Учні обговорюють вислів Сократа: «Здоров’я – це ще не все, але все без здоров’я – це ніщо».
Завершення тренінгу
Запропонуйте учням оцінити здоров’я свого покоління.
Учні називають провідні шляхи (фактори), за допомогою яких кожен може берегти своє здоров’я.
УРОК-ТРЕНІНГ 6
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я
Мета: ознайомлення із поняттям «ставлення до здоров’я» та його складовими. Визначення рівня сформованості складових ціннісного ставлення до здоров’я.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 уміти пояснювати поняття «ціннісне ставлення до здоров’я»;
 аналізувати складові ціннісного ставлення до здоров’я;
 продемонструвати вміння аналізу власного ставлення до здоров’я.
Обладнання і матеріали:
 аркуші паперу, маркери, скотч;
 плакат «Складові ціннісного ставлення» (Додаток 7);
 результати анкетування «Рівень ціннісного ставлення до здоров’я».

86
Орієнтовний план тренінгу
Зворотній зв’язок, актуалізація теми
5 хв
Міні-лекція
5 хв
Ознайомлення із результатами анкетування
15 хв
Анкетування
5 хв
Підсумкові завдання
12 хв
Завершення тренінгу
3 хв
Зворотній зв’язок, актуалізація теми
Привітайте учнів, назвіть тему уроку і його завдання.
Запитайте в учнів, що їм запам’яталося з попередніх занять.
Актуалізація теми. Людина протягом свого життя утворює багато зв’язків із різними об’єктами живої та неживої природи, що оточують її.
Звичайно, при цьому формується певне ставлення людини до них.
Людина оцінює все те, з чим зустрічається протягом своєї діяльності.
До чогось вона ставиться позитивно, до чогось негативно. Що ж таке ставлення? З чого воно складається?
Міні-лекція «Складові ставлення»
Ціннісне ставлення до здоров’я не дається людині від народження, не залежить від спадковості, а формується протягом всього життя.
Зумовлюється ставлення, по-перше, бажаннями, мотивами і намірами. Наскільки сильно людина хоче бути здоровою, чому вона хоче бути здоровою, чи має вона задоволення від свого здоров’я.
По-друге, знаннями про здоров’я, про чинники, від яких залежить здоров’я, про засоби і шляхи збереження, зміцнення і розвитку здоров’я.
Неможливо виробити ставлення до чогось, не знаючи нічого про нього.
По-третє, власною поведінкою і способом життя. Своїми вчинками людина виявляє, реалізує власне ставлення до чогось, наприклад, до здоров’я.
Демонстрація плакату «Складові ціннісного ставлення».
Ознайомлення із результатами анкетування «Рівень ціннісного ставлення до здоров’я» (проведене на першому занятті) і вибір напряму

87 підвищення рівня ціннісного ставлення до здоров’я (пізнавальний, мотиваційний, поведінковий) для кожного учня.
Анкетування
Робота з посібником. Учні виконують жартівливий тест Яна Мак-
Дермотта про сигнали здоров’я. Обговорення результатів.
Підсумкові завдання
Вправа «Відкритий мікрофон»
Учні висловлюють власні думки, відповідаючи на запитання:

Чи хочеш ти бути здоровим? Чому?

Що у твоєму способі життя сприяє здоров’ю?

Що у твоєму способі життя негативно впливає на твоє здоров’я?

Чи можна сказати, що ти цінуєш своє здоров’я?
Завершення тренінгу
Запропонуйте учням відповісти на запитання у посібнику під рубрикою «Завдання для самоконтролю» параграфа 1.5.
Ритуал завершення тренінгу.
УРОК-ТРЕНІНГ 7
РОЗВИТОК ЯК ГОЛОВНА ВЛАСТИВІСТЬ
ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
Мета: актуалізація базових знань про фізичний і психічний розвиток людини; ознайомлення з поняттями «рівень розвитку» і «темп розвитку»; усвідомлення рівня і темпу власного фізичного та психічного розвитку.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 довести притаманність розвитку людині;
 пояснити і навести приклади фізичного і психічного розвитку людини;
 продемонструвати вміння визначити власний рівень і темп фізичного та психічного розвитку.

88
Обладнання і матеріали:
 аркуші паперу, маркери, скотч;

інформація і приклади про темпи фізичного і психічного розвитку, розміщені на окремих картках (Додаток 8);
 фото для ілюстрації понять «темп фізичного розвитку», «рівень фізичного розвитку».
Орієнтовний план тренінгу
Актуалізація теми
5 хв
Стартові завдання
8 хв
Міні-лекція
5 хв
Взаємонавчання
12 хв
Робота у групах
10 хв
Підсумкове завдання
3 хв
Завершення тренінгу
2 хв
Актуалізація теми
Привітайте учнів, назвіть тему і завдання уроку.
Запитайте учнів, які загальні властивості живих організмів вони можуть назвати.
Вступне слово викладача: «Головною властивістю всіх живих організмів є розвиток. Під розвитком розуміють різні послідовні зміни, які відбуваються в організмі з моменту народження і до кінця його життя.
Зміни можуть бути як кількісного, так і якісного характеру».
Стартові завдання
Об’єднайте учнів у дві групи.
Завдання групам: назвати кількісні і якісні зміни, які відбуваються в організмі людини з моменту народження. Перша група – називає зміни, які можна виміряти в різних фізичних одиницях (кількісні), друга – зміни, які можна описати словами «покращення», «збільшення» і т. п. (якісні).
Запитання для обговорення: «Які зміни можна віднести до фізичного розвитку, а які до психічного?»

89
Міні-лекція «Фізичний і психічний розвиток»
Можна використати матеріал параграфу 2.1 «Розвиток як головна властивість живих організмів» посібника «Здоровий спосіб життя».
Взаємонавчання
Об’єднайте учнів у дві групи. Роздайте групам інформацію про темпи фізичного і психічного розвитку на окремих аркушах.
Кожна група вивчає поняття і готується навчати інших.
За командою викладача учні обмінюються інформацією. Після обміну інформацією викладач пропонує різним учням навести приклади прискореного, уповільненого й середнього темпів фізичного і психічного розвитку.
Робота у групах
Запропонуйте учням об’єднатися за темпами фізичного розвитку.
Перша група – учні, які в першому класі були дещо нижчими за своїх однолітків (останні 5–7 осіб у шерензі класу на фізкультурі), друга – учні, які в першому класі були дещо вищими за своїх однолітків (перші 5–7 осіб у шерензі класу на фізкультурі), треті – учні, чий зріст в школі завжди був середнім (були в середині шеренги класу на фізкультурі).
Запропонуйте учням порівняти свій зріст із однолітками зараз.
Запитання для обговорення:

У якому віці завершується збільшення тіла в довжину?

Чи впливає темп фізичного розвитку в дитинстві та юнацтві на кінцевий результат фізичного розвитку у 20–25 років?

Що сприяє кращому фізичному і психічному розвитку людини?

Що ти розумієш під словосполученням «гармонійний розвиток людини»?
Підсумкове завдання
Запропонуйте учням самостійно визначити період свого розвитку за таблицею, що розміщена в рубриці «Для самоаналізу» параграфу 2.1 і дати відповіді на запитання «Завдання для самоконтролю» параграфа 2.1 посібника.

90
Завершення тренінгу
Домашнє завдання: установити свій зріст і вагу тіла.
Ритуал завершення тренінгу.
УРОК-ТРЕНІНГ 8
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК
Мета: поглиблення знань про фізичний розвиток людини; усвідомлення залежності фізичного розвитку від спадковості і способу життя.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 називати показники фізичного розвитку людини;
 пояснювати залежність фізичного розвитку від спадкових факторів;
 вміти аналізувати вплив способу життя на фізичний розвиток;
 продемонструвати вміння класифікувати показники фізичного розвитку на якісні і кількісні.
Обладнання і матеріали:
 аркуші паперу, маркери, скотч;

інформація учнів про свої зріст і вагу;
 таблиця з формулою індексу маси тіла (ІМТ): ІМТ = вага тіла : зріст
2
(вага у кг, зріст у м);
 візуальна схема визначення
ІМТ
(на сайті http://odetta.ru/calculate/massa.php).
Орієнтовний план тренінгу
Зворотній зв’язок, стартове завдання
5 хв
Міні-лекція
5 хв
Мозковий штурм
5 хв
Практична робота
20 хв
Зворотній зв’язок
3 хв
Міні-лекція
5 хв
Завершення тренінгу
2 хв
Зворотній зв’язок, стартове завдання
Привітайте учнів, назвіть тему і завдання уроку.

91
Запитайте в учнів, як на попередньому уроці вони визначили поняття
«гармонійний розвиток людини».
Запропонуйте учням пояснити поняття «гармонійний фізичний розвиток» і назвати його ознаки. Головна ознака гармонійності фізичного розвитку – це відповідність довжини і ваги тіла. Якщо вага тіла не відповідає зросту, то фізичний розвиток вважається дисгармонійним (з надлишковою вагою або з недостатньою вагою тіла). У сучасної молоді з дисгармонійним фізичним розвитком переважають випадки
із недостатньою вагою тіла.
Міні-лекція
Викладач розповідає про біологічну закономірність відповідності зросту і ваги кожного живого організму: кожен сантиметр зросту має забезпечуватися певною кількістю кілограмів (у залежності від віку і статури).
Така відповідність забезпечує здоров’я, оптимальну життєдіяльність організму. Викладач пояснює, що з’ясувати потрібну вагу тіла можна різними засобами, але при цьому треба враховувати деякі фактори.
Мозковий штурм
Учні називають фактори, які, на їх думку, впливають на фізичний розвиток людини.
Викладач записує їх на дошці у дві колонки: до першої – ті, що залежать від людини (елементи способу життя, такі як харчування, рухова активність), до другої – такі, що не залежать від людини (вік, стать, конституція).
Практична робота «Визначення рівня фізичного розвитку»
Учні в зошиті (або на аркуші) записують свій зріст і вагу.
Дана робота може виконуватися учнями під керівництвом викладача без будь-яких записів і оголошень результатів (учні самостійно здійснюють потрібні розрахунки на аркушах).
Різними методами (або одним – за вибором викладача) учні визначають гармонійність свого фізичного розвитку (відповідність ваги і зросту).

92 1. Метод індексів
Для швидкого і приблизного визначення ваги тіла людей, чий фізичний розвиток вже закінчився, найчастіше використовують формулу: зріст – 100 (110) = вага тіла для даного зросту.
Наприклад: якщо твій зріст 165 см, то за цією формулою для нормальної роботи організму тобі бажано мати вагу від 55 кг до 65 кг.
Визначення індексу маси тіла (ІМТ).
ІМТ = вага тіла : зріст
2
(вага у кг, зріст у м).
Нормою вважається ІМТ 18,5–25 кг/м
2
Зверніть увагу! На сайті http://odetta.ru/calculate/massa.php розташована візуальна схема визначення ІМТ, яка допоможе наочно продемонструвати гармонійність фізичного розвитку і прискорить виконання практичної роботи.
Недолік методу: не враховуються стать, вік, місце проживання, статура. Рекомендується використовувати після 20 років.
2. Метод кореляцій
Для кожного регіону існують регіональні таблиці фізичного розвитку, де практичним шляхом визначені відповідність зросту і ваги для хлопців і дівчат відповідно до віку і місця проживання (село або місто). Такі таблиці друкуються, як правило науково-дослідними інститутами Академії медичних наук України і мають бути у відділах гігієни дітей і підлітків обласних і районних санепідемстанцій. Для півночі України можна використовувати дані з Додатку 9 (за регіональними даними для Сумської області).
Викладач допомагає кожному учню визначити гармонійність фізичного розвитку.
Недолік методу: дані регіональних таблиць мають поновлюватися кожні 10 років.
Якщо, на думку викладача, проведення практичної роботи недоцільне для даної групи учнів, можна запропонувати їм переглянути матеріал посібника «Анорексія і булімія» під рубрикою «Маєш знати» (до параграфу 2.2 посібника «Здоровий спосіб життя»), а потім обговорити цю проблему з учнями.

93
Зворотній зв’язок
Викладач запитує в учнів, до яких показників (кількісних чи якісних) фізичного розвитку належить постава людини.
Міні-лекція «Типи постави» (використати матеріал параграфу 2.2).
Запропонуйте учням стати біля стіни і протягом трьох хвилин зберігати правильну поставу: голова, лопатки, сідниці, п’яти торкаються стіни.
Обміняйтеся відчуттями, які виникли при цьому.
Завершення тренінгу
Запропонуйте учням на власному прикладі підтвердити залежність фізичного розвитку від спадковості на 70 % (порівняльна характеристика свого фізичного розвитку із показниками фізичного розвитку батьків або родичів).
УРОК-ТРЕНІНГ 9
ОБМІН РЕЧОВИН – ОСНОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ОРГАНІЗМІВ
Мета: актуалізація базових знань про обмін речовин в організмі людини; усвідомлення взаємозв’язку обміну речовин, енергії і здоров’я людини.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 називати основні етапи перетворення речовин і енергії в організмі людини;
 розуміти значення їжі для життя і здоров’я людини;
 продемонструвати вміння аналізувати продукти харчування за їх складом.
Обладнання і матеріали:
 аркуші паперу, маркери, скотч, стікери;
 плакат «Травна система людини»;
 фото або відеоінформація щодо захворювань анорексія та булімія
(з інтернет-ресурсів).

94
Орієнтовний план тренінгу
Актуалізація базових знань, стартове завдання
5 хв
Міні-лекція
5 хв
Мозковий штурм
10 хв
Робота в групах
10 хв
Робота в колі
10 хв
Завершення тренінгу
5 хв
Актуалізація базових знань, стартове завдання
Привітайте учнів, назвіть тему і завдання уроку.
Запитайте в учнів, що вони розуміють під поняттям «обмін речовин».
Міні-лекція
Викладач розповідає про взаємозв’язок обміну речовин і енергії в організмі людини (параграф 2.3 посібника).
Мозковий штурм
Об’єднайте учнів у дві групи. На дошці розмістіть таблицю із зображенням травної системи людини. Назвіть основні органи травної системи, де відбувається травлення. (Якщо немає таблиці, можна використати рисунок 2.4. «Схема травної системи людини» параграфу 2.3 посібника). Запропонуйте учням обговорити шлях, який проходить наша їжа
(наприклад, бутерброд) і те, що організм людини при цьому отримує: шлях розпочинається з ротової порожнини, а поживні речовини, що утворилися під час травлення, надходять до м’язу плеча (або будь якого іншого органу тіла).
Хід обговорення: ротова порожнина (жує, ковтає) – шлунок
(підготовка їжі до основного процесу травлення та початок травлення) – кишковик (основне травлення і всмоктування поживних речовин у кров) – речовини з кров’ю розносяться по організму – м’яз – речовина (глюкоза) у клітині м’яза розщеплюється – отримується енергія – енергія використовується для скорочення м’яза.
Робота в групах
Об’єднайте учасників у дві групи. Групи працюють з посібником
(параграф 2.2, рубрика «Маєш знати…») і готують повідомлення: одна

95 група – про анорексію, інша – про булімію. Демонстрація фото або відеофрагментів з хворими на анорексію та булімію.
Висновок: при порушеннях харчування змінюється обмін речовин
(іноді незворотньо).
Примітка: якщо ця робота виконана на попередньому занятті, ви можете відвести час на демонстрацію 10-хвилинного фрагменту документального фільму «Схуднути до смерті».
Робота в колі
Викладач наголошує на тому, що обмін речовин і енергії в організмі залежить від нашої їжі.
Запропонуйте учням по черзі завершити речення: «З їжею мій організм отримує …» (будівельний матеріал, запасні речовини, речовини для нормальної роботи серця, мозку, енергію і т.п. ).
Обговорення: «Чи всі речовини, що потрапляють до нашого організму корисні?»
Завершення тренінгу
Домашнє завдання: записати свій раціон (меню) за один день та види діяльності протягом дня. На наступний урок принести будь-яку упаковку продукту харчування.
Можна звернутися до учнів-волонтерів за допомогою у підготовці наступного заняття (повідомлення про харчові Е-добавки, генетично модифіковані організми).
Ритуал завершення тренінгу.

96
УРОК-ТРЕНІНГ 10–11
Спарений урок
ХАРЧУВАННЯ
Мета: актуалізація базових знань про поживні речовини; принципи раціонального харчування; ознайомлення із добовими потребами організму в поживних речовинах.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають:
 називати поживні речовини;
 орієнтовно визначати кількість калорій, що потрібна для їх організму на добу;
 продемонструвати вміння визначати кількісний і якісний склад, кількість калорій у продуктах харчування за даними на упаковці;
 уміти проводити самоаналіз діяльності шлунково-кишкового тракту для орієнтовної оцінки свого харчування.
Обладнання і матеріали:
 аркуші паперу, маркери, скотч;
 упаковки різних продуктів харчування;
 картки із таблицями добових потреб у поживних речовинах, добових витрат енергії залежно від віку, статі, професії (посібник, параграф 2.4);
 таблиці калорійності різних блюд на окремих картках (Додаток 10);
 плакати із правилами вибору продуктів харчування.
Учні-волонтери готують повідомлення про харчові Е-добавки, генетично модифіковані рослини, які використовуються в харчовій промисловості.

97
Орієнтовний план тренінгу
Зворотній зв’язок
3 хв
Міні-лекція
3 хв
Робота в парах
10 хв
Робота з посібником
10хв
Вправа «Страва»
3 хв
Робота в групах
10 хв
Робота в колі
5 хв
Мозковий штурм
5 хв
Інсценування (рольова гра)
15 хв
Робота в групах
10 хв
Повідомлення учнів
5 хв
Самоаналіз
5 хв
Перегляд стрічки за вибором
Завершення тренінгу
1 хв
Зворотній зв’язок
Привітайте учнів, назвіть тему уроку і завдання.
Запитайте учнів, що наш організм отримує з їжею.
Міні-лекція
Викладач пояснює, що всі ці речовини є поживними і поділяють їх на дві групи: неорганічні і органічні речовини. До органічних речовин належать білки, жири, вуглеводи і вітаміни; до неорганічних – вода і мінеральні солі (солі натрію, калію, заліза тощо). Якщо не вистачає хоча б однієї з цих речовин, в організмі порушуються процеси життєдіяльності, а в разі тривалої нестачі якоїсь речовини розвивається захворювання.
Тому треба харчуватися так, щоб усі необхідні речовини і в потрібній кількості були присутні в нашій їжі. Це один з принципів раціонального харчування: якісно і кількісно.
Робота в парах
Викладач пропонує учасникам об’єднатися в пари і розповісти, що організм отримує при вживанні окремих продуктів харчування (за упаковками, що принесли учні).
Запитання для обговорення:

Яких речовин найбільше ми отримуємо з продуктів харчування?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал