Навчально-методичний посібник для системи професійно-технічної освіти Суми




Сторінка4/13
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Ми пропонуємо власну орієнтовну схему здоров’яспрямованої діяльності в професійно-технічному навчальному закладі, яка враховує психологічну структуру діяльності (мета – мотив – засоби – результат)
(рис.1.3). Компоненти цього напряму виховної діяльності описані в
«Основах здоров’яспрямованої діяльності в освітньому закладі».
Наприкінці хотілося б висловити особисту точку зору авторів стосовно основної мети освітян у здоров’яспрямованій діяльності. По- перше, викладач не має права нашкодити здоров’ю вихованця в процесі навчання і виховання. По-друге, одне з провідних виховних завдань викладача полягає в підвищенні рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я і формуванні позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у своїх учнів.

39
РОЗДІЛ ІІ
СПЕЦКУРС «ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ»
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА спецкурсу «Здоровий спосіб життя» для системи професійно-технічної освіти
Автори : В. М. Оржеховська, О. О. Єжова
ПЕРЕДМОВА
Викладач є одним із представників дорослого світу, який сприяє розвитку і формуванню особистості протягом дитинства і юнацтва. Тому не дивно, що питання здоров’я підростаючого покоління хвилюють педагогів з часів зародження освіти і виховання. Сьогодні говорять вже про здоров’язберігаючу функцію освіти. Це зумовлене тим, що, починаючи із середини 80-х років, з кожним роком поглиблюються негативні тенденції у стані здоров’я дітей, підлітків і молоді. Причин цього явища можна назвати кілька, але основними вважають соціально-економічні й екологічні.
Нестабільність у країні, постійні перебудови і реформи (в освіті в тому числі), процеси глобалізації у світі, зміни клімату і т. п. впливають на фізичне, психічне, духовне й соціальне здоров’я людини.
Щодо стану фізичного здоров’я дітей, підлітків та молоді спостерігається зростання захворювань таких систем, як дихальна, нервова, ендокринна, травна; збільшується хронізація захворювань серед дитячого населення; хвороби «дорослих» молодшають. Негаразди у функціональному стані нервової системи, соціальні напруження спричиняють погіршення психічного та соціального здоров’я особистості, які проявляються перш за все в комунікативних проблемах, пізнавальній діяльності та поведінці в цілому.
Пошуки шляхів вирішення проблеми збереження, формування і зміцнення здоров’я дітей, підлітків, молоді, людей зрілого віку виявили необхідність розробки нового педагогічного напряму – педагогіки здоров’я.
Завжди треба мати на увазі, що будь-яка окрема або спільна діяльність педагога і вихованця впливає на їх здоров’я. Тому освітню діяльність з повним правом можна назвати здоров’яспрямованою. І добре,

40 якщо ця діяльність має позитивний вплив і сприяє збереженню, зміцненню та формуванню здоров’я суб’єктів навчально-виховного процесу.
Кожна педагогічна технологія має бути здоров’яспрямованою і забезпечувати збереження, зміцнення та формування здоров’я підростаючого покоління.
Вирішення цього триєдиного завдання неможливе без цілеспрямованого формування ціннісного ставлення до здоров’я в дітей, підлітків і молоді в навчально-виховному процесі. В освіті добре розроблені окремі питання формування компетентності здоров’язбереження, мотивації на здоровий спосіб життя в дитячих дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах, для закладів же професійно-технічної освіти питання формування ціннісного ставлення до здоров’я та мотивації на здоровий спосіб життя не отримали свого необхідного розвитку.
Дана навчальна програма розроблена спеціально для учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів, у ній враховані психологічні, фізіологічні і соціальні особливості 15–18-річних підлітків і юнаків.
Навчальна програма спецкурсу «Здоровий спосіб життя» забезпечує наступність розвитку рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я і мотивації на здоровий спосіб життя після отримання базової середньої освіти.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Спецкурс «Здоровий спосіб життя» передбачає підвищення рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я в учнів ПТНЗ.
Рекомендується включення спецкурсу до робочого навчального плану
ПТНЗ за рахунок варіативної частини дисциплін або проведення у формі факультативних занять чи позаурочних виховних годин.
Мета спецкурсу: підвищити рівень сформованості ціннісного ставлення до здоров’я шляхом розвитку ціннісно-мотиваційного, когнітивного та діяльнісно-поведінкового компонентів ставлення в учнівської молоді ПТНЗ.

41
Завдання:
 закріпити пріоритет здоров’я як цінності в життєвій ієрархії цінностей молоді;
 формувати стійку позитивну мотивацію щодо свідомого ставлення до здоров’я власного та інших людей;
 формувати потребу і сталу мотивацію на дотримання здорового способу життя; активну життєву позицію;
 створити позитивний емоційний стан при проведенні занять спецкурсу;
 формувати потребу в самоповазі;
 сприяти становленню врівноважених, толерантних, демократичних відносин між учнями, між учнями і викладачами;
 ознайомити учнів із основними шляхами збереження психічного, духовного, фізичного та соціального здоров’я в побуті та процесі професійної діяльності;
 навчити учнів простих методів самозбереження фізичного, соціального та психічного здоров’я в побуті й процесі професійної діяльності;
 розвивати особистісні життєві навички здорового способу життя учнів;
 сприяти самопізнанню, самовихованню, самоосвіті учнів та сформувати у них в цьому потребу.
Структура навчальної програми спецкурсу
«Здоровий спосіб життя»
Навчальна програма побудована на основі принципів природовідповідності, культуровідповідності, інтеграції, гуманізму і неперервного загального та професійного розвитку особистості.
Зміст програми структуровано за трьома розділами:
1. Психічне здоров’я людини.
2. Фізичне здоров’я людини.
3. Соціальне здоров’я людини.

42
Критерії оцінювання навчальних досягнень
Пропонується розрізняти п’ять рівнів сформованості ціннісного ставлення до здоров’я в учнів: низький, початковий, середній, вище середнього та високий. Визначення рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я відбувається на початку та наприкінці проходження спецкурсу за анкетою «Визначення рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я в підлітків та молоді» О. Єжової. Анкета дозволяє визначити як розвиток окремого компоненту ціннісного ставлення до здоров’я, так і загальний рівень сформованості ціннісного ставлення до здоров’я.
Під час роботи доречно користуватися критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів для орієнтовного визначення рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров’я. Найважливішим результатом навчання є позитивні зміни учня в ставленні до здоров’я, особливо їх прояви в учнівській поведінці та способі життя.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учня з спецкурсу «Здоровий спосіб життя»
Рівень навчальних досягнень
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень
Низький
1
Учень володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання окремих біологічних і валеологічних понять, деяких процесів життєдіяльності організму людини і може назвати їх (на побутовому рівні), за допомогою викладача однослівно («так» чи «ні») відповідає на запитання, демонструє негативні емоції на заняттях, відсутність бажання змінити спосіб життя; має труднощі при визначенні необхідності збереження здоров’я, в побуті та в навчальному закладі проявляє ознаки деструктивної поведінки, має проблеми у спілкуванні з однолітками і викладачами.
2
Учень за допомогою викладача або посібника наводить елементарні приклади впливу способу життя на здоров’я людини, описує деякі процеси життєдіяльності, випадки на основі свого попереднього досвіду, за допомогою викладача односкладно відповідає на запитання, пасивний на заняттях, в поведінці відсутні ознаки самоконтролю і самовиховання.

43 3
Учень має фрагментарні уявлення щодо здоров’я та здорового способу життя, за допомогою викладача наводить приклади різних способів життя, за допомогою посібника або викладача розрізняє фізичну, психічну та соціальну складові здоров’я; проявляє епізодичну активність на уроках.
Початковий 4
Учень за допомогою викладача або посібника дає визначення окремих понять спецкурсу, обізнаний з окремими фактами, що стосуються негативного впливу факторів на здоров’я людини, самостійно наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях, досвіді чи матеріалі посібника, розповіді викладача, розуміє необхідність збереження здоров’я, проявляє інтерес до окремих тем спецкурсу, демонстративно додержується деяких елементів здорового способу життя.
5
Учень самостійно дає визначення окремих понять спецкурсу, за допомогою викладача відтворює значну частину навчального матеріалу, називає деякі шляхи профілактики захворювань; на заняттях переважно пасивний, у своєму способі життя дотримується деяких правил збереження здоров’я, часто при спілкуванні використовує маніпуляції або виконує роль «жертви».
6
Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, характеризує складові здорового способу життя, інколи бере участь у дискусіях, спостерігаються позитивні зрушення в поведінці і способі життя, робить висновки за допомогою викладача.
Середній
7
Учень самостійно й логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, розрізняє й усвідомлює поняття, що стосуються здоров’я та здорового способу життя, за допомогою викладача встановлює взаємозв’язки між здоров’ям і способом життя людини, самостійно відповідає на запитання, деякі висновки робить самостійно; виявляє інтерес до тематики спецкурсу, є поведінкова позитивна динаміка.
8
Учень самостійно відповідає на запитання, виявляє розуміння і усвідомлює значення здоров’я і здорового способу життя для людини, самостійно готує деякі матеріали за дорученням викладача; у побуті і навчанні дотримується основних правил здорового способу життя, має і висловлює власні думки щодо тематики спецкурсу, активний під час проведення занять.

44

9
Учень вільно володіє навчальним матеріалом, виявляє розуміння й усвідомлює значення здоров’я і здорового способу життя для людини, застосовує знання в стандартних ситуаціях, самостійно готує деякі матеріали за дорученням викладача; у побуті і навчанні дотримується основних правил здорового способу життя, робить самостійно висновки, активний під час занять.
Вищий за середній
10
Учень вільно володіє вивченим матеріалом спецкурсу, дає повні і змістовні відповіді, використовує отриманні знання при поясненнях життєвих ситуацій, самостійно встановлює взаємозв’язки між здоров’ям, способом життя та іншими факторами, ставленням людини до здоров’я, формулює логічні висновки, знає шляхи профілактики захворювань, про які йдеться мова в спецкурсі, аналізує, систематизує, узагальнює
інформацію, проявляє ініціативу на уроках та при підготовці до заняття, дотримується основних правил здорового способу життя.
11
Учень самостійно на високому рівні опанував матеріал посібника, самостійно знаходить відповіді на питання щодо збереження здоров’я; самостійно шукає інформацію щодо тематики спецкурсу, виявляє зацікавленість і активність при підготовці занять і позаурочних заходів, виступає волонтером викладача, має бажання і силу волі дотримуватися здорового способу життя; у поведінці дотримується здорового способу життя, чітко проявляються ознаки самовиховання і самоконтролю.
Високий
12
Учень вільно володіє матеріалом спецкурсу, має міцні
і глибокі знання, свідомо їх використовує, самостійно оцінює і характеризує життєві ситуації, які впливають на стан фізичного, психічного і соціального здоров’я людини, виконує роль волонтера викладача при підготовці занять та позаурочних заходів, є
ініціатором деяких позаурочних заходів, самостійно шукає матеріал до занять спецкурсу, має бажання й силу волі дотримуватися здорового способу життя; у поведінці дотримується здорового способу життя, чітко проявляються ознаки самовиховання
і самоконтролю, пояснює іншим учням переваги здорового способу життя.

45
У результаті вивчення спецкурсу «Здоровий спосіб життя» учні мають
ЗНАТИ:
 складові здоров’я людини та ціннісного ставлення до здоров’я;
 місце здоров’я в системі життєвих цінностей людини;
 елементи здорового способу життя;
 основи життєдіяльності організму;
 основні шляхи збереження психічного, духовного, фізичного та соціального здоров’я в побуті та процесі професійної діяльності;
 основні засоби і шляхи профілактики соціальних захворювань;
 вплив різних факторів на здоров’я людини;
 алгоритм пошуку потрібної інформації в мережі Інтернет;
УМІТИ:
 здійснювати самоаналіз стану деяких фізіологічних систем організму;
 проводити самоаналіз рис характеру, особистісних властивостей, вчинків тощо;
 використовувати методи самовиховання;
 оцінювати власний спосіб життя;
 створювати власні рекомендації для збереження здоров’я й намагатися дотримуватися їх;
 правильно обирати продукти харчування, засоби особистої гігієни з точки зору збереження здоров’я;
 самостійно вести пошук потрібної інформації в науково-популярній літературі, засобах масової інформації, мережі Інтернет;
 робити повідомлення, висловлювати думки в групі;
 працювати в команді;
 спілкуватися з однолітками, старшими і молодшими за віком на засадах демократичності, толерантності та гуманізму;
 проявляти позитивне мислення в різних життєвих ситуаціях;
 використовувати сучасні засоби спілкування без шкоди для здоров’я;
 контролювати свої емоції та свою поведінку.

46
ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ «ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ»
35 годин
, з
них
4 – резервні
Розділ «Психічне здоров’я людини»
(6 годин)
Вступ. Мета і завдання спецкурсу «Здоровий спосіб життя».
Відповідальність – ознака дорослості.
Ставлення до себе. Самооцінка. Адекватна, завищена, занижена самооцінка. Самоповага як умова успішної реалізації власних прагнень.
Самовдосконалення, самовиховання, самореалізація, самоуправління, самоконтроль, самоосвіта.
Спосіб життя як умови й особливості повсякденного життя людини.
Біологічна і соціальна мета в житті людини. Значення соціального оточення для розвитку дитини. Діти-мауглі. Здоровий спосіб життя як умови і особливості поведінки та діяльності людини, що забезпечують збереження
і зміцнення здоров’я. Елементи способу життя: рухова активність, харчування, особиста гігієна, корисні звички. Життєві цінності людини: загальнолюдські, національні, особистісні. Цінності, ціннісні орієнтації, ставлення. Здоров’я як умова повноцінного розвитку та самореалізації особистості. Основні складові здоров’я: фізична, психічна, духовна, соціальна. Здоров’я як особистісна та суспільна цінність. Фактори впливу на здоров’я людини: спосіб життя, екологічні фактори, спадковість, якість медичного обслуговування. Складові ціннісного ставлення до здоров’я: знання, мотивації, поведінка.
Основні вимоги до учня:
 має доброзичливий настрій на заняттях спецкурсу «Здоровий спосіб життя»;
 демонструє позитивне спілкування, активність і роботу в команді, навички публічних виступів; уміння позитивної розбудови самооцінки, окремі вміння керувати своїми діями, поведінкою для досягнення поставленої мети; уміння виділяти загальнолюдські й особистісні цінності, духовні та матеріальні; уміння аналізувати здоров’я людини як
індивідуальну й суспільну цінність;

47
 називає ознаки дорослого життя, уміння для щоденної саморегуляції, основні життєві цінності;
 визначає елементи способу життя, які впливають на здоров’я людини;
 розкриває зміст поняття «самооцінка», «спосіб життя», «здоров’я»,
«фізичне здоров’я», «психічне здоров’я», «соціальне здоров’я»;
 обґрунтовує провідну мету життя людини;
 розрізняє біологічні та соціальні потреби в житті людини;
 пояснює власні життєві цінності; поняття «ціннісне ставлення до здоров’я»;
 характеризує фактори, які визначають стан здоров’я людини;
 аналізує складові ціннісного ставлення до здоров’я (знання, мотивації, поведінку); власне ставлення до здоров’я.
Розділ «Фізичне здоров’я»
(11 годин)
Розвиток як загальна властивість живого. Фізичний розвиток. Зріст.
Вага тіла: норма, надлишок або дефіцит ваги. Якісні та кількісні показники розвитку. Психічний розвиток людини. Темпи розвитку людини: прискорений, середній, уповільнений. Залежність розвитку та темпу розвитку людини від спадковості та інших факторів.
Обмін речовин – основа життєдіяльності організму людини. Енергія як необхідна умова життя організму. Поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.
Харчування. Індивідуальні фактори, що впливають на харчування людини: стать, вік, професія, спосіб життя, стан здоров’я, функціональний стан. Добові потреби людини в поживних речовинах. Добові витрати енергії. Раціон харчування молодої людини. Калорійність їжі.
Продукти харчування. Якісний і кількісний склад продуктів харчування. Натуральні та штучні інгредієнти продуктів харчування. «Е»-
інгредієнт у продуктах харчування. Фактори, які впливають на вибір продукту харчування: реклама, смак, ціна, термін реалізації, склад, матеріальний стан.

48
Негативний вплив застосування дієт для зменшення ваги тіла здорової людини. Анорексія. Булімія.
Рухова активність. Її значення для здоров’я людини. Низька, висока та оптимальна рухова активність. Засоби збільшення рухової активності людини.
Професії і фізичне здоров’я людини. Професійні шкідливі фактори й умови: хімічні, фізичні, біологічні, соціальні. Шляхи збереження здоров’я при виконанні професійних обов’язків.
Статевий розвиток. Статеві гормони та їх значення в життєдіяльності організму. Вторинні статеві ознаки. Фізіологічні основи репродуктивного здоров’я. Фізична, психічна та соціальна зрілість людини. Шляхи збереження власного репродуктивного здоров’я. Перше кохання. Секс і кохання. Статеве життя. Сім’я як особистісна цінність.
Особиста гігієна. Зовнішність. Стан шкіри, зубів, волосся, нігтів.
Правила догляду за ними. Причини погіршення стану шкіри в період статевого дозрівання. Особливості гігієни дівчини. Особливості гігієни хлопця.
Екскурсії: екскурсія до Клініки, дружньої до молоді (за можливістю).
Основні вимоги до учня:
 доводить притаманність розвитку людині;
 пояснює і наводить приклади фізичного і психічного розвитку людини;
 пояснює залежність фізичного розвитку від спадкових факторів;
 розуміє поняття «статевий розвиток», «вторинні статеві ознаки»;
«репродуктивне здоров’я»; значення їжі для життя і здоров’я людини;
 демонструє вміння визначити власний рівень і темп фізичного та психічного розвитку; уміння позитивного мислення та елементи рефреймінгу; навички самоаналізу стану шкіри і зовнішнього вигляду; уміння сказати «Ні» в ситуаціях тиску;
 класифікує показники фізичного розвитку на якісні і кількісні;
 називає поживні речовини; емоційні ознаки закоханої людини; професійні фактори впливу на здоров’я людини і довкілля;

49
 аналізує вплив способу життя на фізичний розвиток; причини початку раннього статевого життя;
 називає основні етапи перетворення речовин і енергії в організмі людини;
 застосовує знання для аналізу продуктів харчування за їх складом;
 визначає орієнтовно кількість калорій, що потрібна для організму на добу; кількісний і якісний склад, кількість калорій у продуктах харчування за даними на упаковці;
 оцінює й аналізує профілактичні заходи щодо негативного впливу професії на організм людини;
 виконує самоаналіз діяльності шлунково-кишкового тракту для орієнтовної оцінки свого харчування; самоаналіз стану шкіри, волосся зубів;
 усвідомлює значення рухової активності для здоров’я людини; зв’язок між професійною діяльністю і здоров’ям людини; вплив і значення статевих гормонів для організму і життя людини; небезпеку самолікування гормональними препаратами;
 знає, які спортивні секції працюють у навчальному закладі та за місцем проживання; відвідує одну з них;
 виявляє знання і вміння щодо збільшення власної рухової активності; збереження власного репродуктивного здоров’я;

ілюструє вплив негативних факторів на статеве дозрівання людини;
 розрізняє фізичну, психічну і соціальну зрілість людини; секс і кохання;
 орієнтується в рекомендаціях вибору нижньої білизни для себе;
 висловлює судження-рекомендації для своїх однолітків стосовно збереження репродуктивного здоров’я;
 наводить приклади першого кохання, аналізує й оцінює вчинки закоханих;
 доводить необхідність дотримання особистої гігієни;
 робить висновки для корекції власної особистої гігієни.

50
Розділ «Соціальне здоров’я»
(14 годин)
Світ навколо нас. Довкілля та здоров’я людини. Світ – це люди, які відрізняються культурою, національністю, темпераментом, звичками тощо.
Спілкування між людьми. Спілкування в сім’ї. Спілкування в навчальному закладі. Спілкування з однолітками. Маніпуляції при спілкуванні. Захист від маніпуляцій.
Засоби комунікації в суспільстві. Мобільний телефон і спілкування.
Дія електромагнітного випромінювання на організм (термічний і нетермічний ефекти).
Шляхи захисту від негативного впливу електромагнітних хвиль. Ненормативна лексика в спілкуванні та її вплив на життєдіяльність організму.
Корисні та шкідливі звички. Значення звичок у житті людини.
Куріння. Запах тютюну. Наслідки куріння. Вживання алкогольних напоїв.
Пивний алкоголізм. Вплив складових пива на організм людини. Вплив слабоалкогольних коктейлів і енергетичних напоїв на організм людини.
Наркотики. Вплив психоактивних речовин на організм людини.
Економічний, демографічний і міжнародний аспекти наркоторгівлі.
Соціальні хвороби. Туберкульоз. Інфекції, що передаються статевим шляхом. Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні. Шляхи профілактики соціальних хвороб.
Торгівля людьми.
Ознаки торгівлі людьми.
Правила працевлаштування.
Основні вимоги до учня:
 називає позитивні властивості, риси, якості свого соціального оточення; причини використання різних маніпуляцій; провідні механізми впливу слів на організм людини (ритм і образ); соціальні хвороби; ознаки торгівлі людьми;
 демонструє вміння знаходити позитивні елементи у своєму житті, своєму оточенні; уміння поводитися в ситуаціях із маніпулюванням; уміння
і правила користування мобільним телефоном у навчальному закладі і побуті; уміння контролювати свої висловлювання; позитивне ставлення до тих, хто не палить; серйозне ставлення до проблеми пивного алкоголізму

51 та використання енергетичних напоїв у молодіжному середовищі; активну життєву позицію в профілактиці ВІЛ/СНІДу і ЗПСШ; навички безпечної поведінки; навички відмовитися від пропозицій вживання наркотику; уміння пошуку місця працевлаштування у своєму регіоні;
 висловлює і виявляє бажання самореалізації, самовиховання і саморегуляції поведінки;
 наводить приклади різних видів маніпуляцій; приклади негативного впливу тривалих розмов мобільним телефоном; приклади навичок безпечної поведінки з власного досвіду; приклади профілактики
ВІЛ/СНІДу і захворювань, що передаються статевим шляхом у своєму місті
(селі);
 знає два ефекти впливу електромагнітних хвиль на організм людини (термічний і нетермічний); основні шляхи профілактики соціальних захворювань;


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал