Навчально-методичний посібник для системи професійно-технічної освіти Суми




Сторінка1/13
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

11
Міністерство освіти і науки України
Академія педагогічних наук України
Інститут проблем виховання АПН України


В. М. ОРЖЕХОВСЬКА, О. О. ЄЖОВА



ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Навчально-методичний посібник для системи професійно-технічної освіти




Суми
Вид-во СумДПУ ім. А.С. Макаренка
2010

2
УДК 613(072)
ББК 51.28я 722
О 65
Схвалено для використання в навчально-виховному процесі комісією з проблем виховання учнівської та студентської молоді науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки України
(протокол №3 від 22 червня 2009 року)
Рецензенти:
Лузан П. Г., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України;
Зінченко В. П., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор Глухівського державного педагогічного університету ім. Олександра Довженка;
Штика Ю. М., директор Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти інноваційних технологій м. Суми

Відповідальний за випуск:
Демчишин М. С., начальник відділу виховної роботи Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти МОН України

Оржеховська В. М. Здоровий спосіб життя : навчально-методичний посібник / В. М. Оржеховська, О. О. Єжова. – Суми : Видавництво
СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. – 188 с.
Навчально-методичний посібник створено для системи професійно- технічної освіти і містить методичну базу для вивчення спецкурсу «Здоровий спосіб життя».
У першому розділі посібника обґрунтовується один із провідних напрямів виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах – формування ціннісного ставлення до здоров’я; у другому – розміщені навчальна програма і орієнтовний календарний план спецкурсу «Здоровий спосіб життя»; у третьому – наведені методичні рекомендації та розробки для проведення спецкурсу
(факультативу) «Здоровий спосіб життя». У додатках – довідкові та допоміжні матеріали для проведення занять. Методичні розробки можуть використовуватися для організації і проведення тематичних виховних годин та інших позаурочних заходів.
Адресований викладачам, майстрам виробничого навчання, вихователям системи професійно-технічної освіти.
УДК 613(072)
ББК 51.28я 722
ISBN 978-966-698-153-3

3
ПЕРЕДМОВА
Виховання учнівської молоді в системі професійно-технічної освіти залишається головним завданням педагогічних колективів. Не можна підготувати кваліфікованих робітників тільки в процесі професійного навчання. Вік учнівської молоді (15–18 років) вимагає посиленої уваги і до процесу виховання особистості. Зміна системи життєвих цінностей у суспільстві потребує щоденної, титанічної і кропіткої праці викладачів для вибору молоддю загальнолюдських цінностей і створення на їх основі власної ціннісної системи. Ціннісне ставлення до себе передбачає і ціннісне ставлення до здоров’я.
Даний посібник є спробою допомогти педагогічним колективам у здійсненні здоров’яспрямованої діяльності в навчальному закладі. Перша частина посібника містить теоретичне обґрунтування одного з провідних напрямів виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах – формування ціннісного ставлення до здоров’я; у другій частині наведені методичні рекомендації та розробки для проведення спецкурсу (або факультативу) «Здоровий спосіб життя»; третя – подає довідкові та допоміжні матеріали для проведення занять. Методичні розробки можуть використовуватися також для організації і проведення тематичних виховних годин та інших позаурочних заходів навчального закладу.
Сподіваємося, що посібник стане в нагоді викладачам, майстрам виробничого навчання, вихователям системи професійно-технічної освіти для організації і проведення здоров’яспрямованої діяльності. Методичні розробки стануть в нагоді і вчителям, що працюють із старшими школярами в загальноосвітніх навчальних закладах, і викладачам вищих навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації у виховній роботі із студентською молоддю.
Матеріали посібника сприятимуть активізації здоров’яспрямованої діяльності в різних освітніх закладах і нададуть поштовх до прояву
ініціативи у виховній діяльності як учнівської молоді, так і педагогів.
Ми розуміємо, що проблема виховання учнівської молоді в цілому, і формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя зокрема,

4 складна, глибока і динамічна, тому з вдячністю сприймемо і врахуємо всі зауваження, пропозиції та думки, які допоможуть покращити і розширити подальшу роботу з підвищення рівня ціннісного ставлення молоді освітніх закладів до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Наші координати для спілкування:
Лабораторія превентивного виховання
Інститут проблем виховання АПН України вул. М. Берлинського, 9
Київ
04060


5
РОЗДІЛ І
ОБГРУНТУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯСПРЯМОВАНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
Проблема здоров’язбереження та здоров’яформування підростаючого покоління набула гостроти за останні 10–15 років. Зросла захворюваність серед дітей і підлітків, відбувається збільшення кількості хронічних захворювань, підлітки й молодь усе частіше хворіють на хвороби, які раніше були характерними для зрілого віку.
Протягом двох останніх десятиріч, з моменту проголошення незалежності України, у нашій країні відбуваються процеси депопуляції – скорочення чисельності населення. За темпами зменшення населення ми знаходимося на четвертому місці серед пострадянських країн (після Грузії,
Естонії, Латвії). З 1992 року Україна втратила 9,1 % свого населення.
Зберігається високий рівень смертності і низький – народжуваності, що призводить до природного убутку населення (–7,6 осіб на одну тисячу населення). Згідно з прогнозами ООН до 2050 року чисельність населення
України знизиться на 20 млн осіб (це понад 42 %). Уже на сьогодні (за даними офіційної статистики МОЗ України) лише за 5 років чисельність дитячого населення країни скоротилася на 17 %. Стрімке зниження народжуваності до 2002 року призвело до суттєвого постаріння населення
України (частка населення у віці 60 років і старше становить 21,5 %). Отже, створюється вкрай несприятлива ситуація щодо відтворення трудового потенціалу і, відповідно, можливості сталого розвитку нашої держави.
Тенденції демографічних процесів та негативні зміни в стані здоров’я населення України, особливо серед підростаючого покоління, зумовили необхідність вирішення даної проблеми на державному рівні. Починаючи з
1993 року, було прийнято низку законодавчих актів, у яких збереження та формування здоров’я дітей, підлітків та молоді визнано одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти:

Закон України «Про загальну середню освіту» (1999);

Закон України «Про дошкільну освіту» (2001);

Закон України «Про охорону дитинства» (2001);

6

Закон України «Про вищу освіту» (2002);

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття)
(1993);

Національна доктрина розвитку освіти (2002);

Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 2002–
2011 рр.» (2002), тощо.
В умовах розбудови українського суспільства відбуваються значні перетворення в різних сферах життєдіяльності людини, у тому числі і в освіті. Індивідуальний розвиток людини, особистості стає одним із основних показників прогресу та умовою необхідною для подальшого розвитку суспільства. У Національній доктрині розвитку освіти (2002) зазначається, що «освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України», що «пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності».
Соціально-економічні трансформації в світі вимагають глибоких, відповідних змін і в змісті професійної освіти, який повинен бути зорієнтованим на потреби сучасного ринку праці у високопрофесійних та конкурентоспроможних спеціалістах.
Одним
із засобів конкурентоспроможності є і стан здоров’я працівника.
У проекті Концепції розвитку професійної освіти і навчання в Україні на 2010–2020 рр. зазначається, що протягом останніх років потенціал кваліфікованих робітників в державі значно знизився порівняно з розвинутими країнами. Головні причини цього науковці вбачають у падінні престижу робітничих професій, застарілій матеріально-технічній базі, недосконалості державних стандартів професійно-технічної освіти, недостатньому рівні підготовки педагогічних працівників. Досвід багатьох економічно розвинутих країн світу свідчить про те, що критеріями конкурентоспроможності робітників стають якісні показники. І саме якість людських ресурсів стає вирішальною у визначенні її успішного поступу протягом життя.

7
Реформування професійно-технічної освіти пов’язане із необхідністю
її трансформації у професійну освіту і навчання, які забезпечують розвиток компетентної особистості, здатної навчатися протягом усього життя, оволодівати різноманітними життєвими і соціальними навичками.
Питання виховання особистості майбутнього робітника неодноразово розглядалися протягом останніх трьох років на
Всеукраїнських семінарах, нарадах з питань виховної діяльності у професійно-технічних навчальних закладах. Результатом цих нарад є наказ
№ 9 Міністерства освіти і науки України від 10.01.2009 р. У ньому, зокрема, зазначається необхідність визначення основних напрямків навчально- виховної діяльності професійно-технічних навчальних закладів і критеріїв її оцінювання та посилення уваги до роботи гуртків, спортивних секцій, клубів за інтересами тощо. Але все ж таки маємо констатувати, що в інших нормативно-правових актах професійно-технічної освіти проблемі виховання майбутніх кваліфікованих робітників приділяється недостатньо уваги, що обмежує реалізацію потенційних можливостей виховної діяльності в професійних освітніх закладах.
Загальновідомо, що стан здоров’я людини на 50 % залежить саме від
її способу життя. Формування способу життя людини особливо інтенсивно відбувається в підлітковому та юнацькому віці. Збереження здоров’я підростаючого покоління – це інвестиції в майбутнє країни, бо це сприяє зменшенню дефіциту трудових ресурсів.
На наш погляд, реалізація здоров’язберігаючої функції освіти має відбуватися через формування ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих. Завдання з виховання ціннісного ставлення до здоров’я в системі дошкільної та загальної середньої освіти визначаються, перш за все, Законами України: «Про дошкільну освіту» (Стаття 7. Завдання дошкільної освіти), «Про загальну середню освіту» (Стаття 5. Завдання загальної середньої освіти). Що стосується професійної освіти, то в Законі
України «Про вищу освіту» в статті 22 йдеться про здійснення оздоровчої діяльності, у Законі України «Про професійно-технічну освіту» завдання із проведення оздоровчої або здоров’язберігаючої діяльності та формування позитивної мотивації до здорового способу життя в учнів професійно-

8 технічних навчальних закладів безпосередньо не ставляться. На наш погляд, це є вагомою причиною для доповнення завдань професійної освіти у відповідних законах України, оскільки навчання в системі професійної освіти припадає на активний період розвитку і становлення особистості. Отже, професійна освіта, починаючи з початкової – професійно-технічної, також повинна забезпечувати функцію збереження здоров’я, яка останнім часом набула вагомої суспільної значущості.
Унаслідок реформування освіти, що відбувається в наші дні, слід зазначити низку документів, які мають бути адаптовані до виховання учнівської молоді в умовах професійно-технічної освіти. Це Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді,
Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти,
Концепція освіти «рівний–рівному» та програма «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».
Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» спрямована на формування в учнів ціннісного ставлення до себе – уміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил (Додаток 1). Ціннісне ставлення до свого фізичного, психічного і соціального «Я» вимагає формування ціннісного ставлення до фізичного, духовного, психічного і соціального здоров’я особистості. У виховній роботі професійно-технічного навчального закладу цілком можливо керуватися виховними напрямами та використовувати орієнтовні теми виховної діяльності, що наведені в даній програмі для учнів старшої школи.
1.1. Стан здоров’я підростаючого покоління
На фоні несприятливої демографічної та соціально-економічної ситуації особливої актуальності набувають якісні характеристики життєздатності суспільства, зокрема стан здоров’я нації.
Для характеристики стану здоров’я населення в медико-статистичній службі найчастіше використовують такі показники, як поширеність хвороб
(частота випадків усіх хвороб за рік) та захворюваність (сукупність захворювань, що вперше виявлені протягом року). Статистичні дані

9 представляються за віком: діти (0-14 років), підлітки (15-17 років), дорослі
(18 років і старші).
Аналіз даних показників дитячого населення свідчить про подальше
їх погіршення. Так, науковці констатують, що лише за рік загальна поширеність хвороб серед дитячого населення зростає приблизно на
15 випадків на 100 дітей від 0 до 14 років, а первинна – на 10. Зростання рівнів поширеності спостерігається по багатьох класах хвороб, зокрема, первинна захворюваність новоутвореннями та хворобами нервової системи збільшується за рік приблизно на 4 %, хворобами крові – на 1,5 %, частота травм та отруєнь зростає на 3 %.
Кількість випадків вперше виявлених хвороб за період 2000-2005 рр. серед підлітків збільшилася на 10,6 %. В той же час накопичення хронічної патології (поширеність хвороб) зросло на 14,9 %. Протягом останніх років провідними захворюваннями серед підлітків виступають хвороби органів дихання, шкіри та підшкірної клітковини, хвороби кістково-м’язової системи, сечостатевої системи, органів травлення, нервової системи.
Особливо непокоїть зростання числа випадків хвороб нервової системи і хвороб ока та його придатків, бо саме з функціонуванням нервової системи безпосередньо пов’язане психічне і фізичне здоров’я людини. Потребують уваги і проблеми репродуктивного здоров’я 15-17-річних учнів. Зросла захворюваність підлітків на хвороби органів сечостатевої системи, особливо серед дівчат (за рахунок гінекологічних захворювань); більш ніж в 10 разів збільшилась кількість випадків захворювань, що передаються статевим шляхом.
За даними щорічних медичних оглядів стану здоров’я учнів професійно-технічної освіти науковцями лабораторії гігієни дітей і підлітків
Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків встановлено, що найбільш розповсюдженими хронічними захворюваннями учнівської молоді виявляються хвороби нервової системи, системи травлення, системи кровообігу, хвороби ока і придаткового апарату. Порівняння даних анкетування щодо наявності захворювань серед учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів показало, що в учнівської молоді ПТНЗ захворювань зустрічається більше, особливо гінекологічних,

10 серцево-судинних, системи травлення і астенізація. В той же час науковці відмічають, що осіб, віднесених до основної групи здоров’я (для занять фізичною культурою), серед учнів професійно-технічної освіти більше 60%.
Тому харківські вчені роблять висновок, що медичні огляди учнів ПТНЗ переважно формальні, найбільшу питому вагу зареєстрованої патології складають вже сформовані хронічні захворювання і майже не діагностуються морфофункціональні розлади. Це вимагає підвищення якості медичних оглядів і посилення уваги викладачів до стану здоров’я вихованців.
1.2. Соціальний статус учнівської молоді
За даними МОН України, у системі професійно-технічної освіти на
1 січня 2009 року навчалося 418,2 тис. учнів і слухачів, що на 7 % менше, ніж у 2007 році. У вересні 2009 року кількість учнів у професійно-технічній освіті зменшилася до 393 тисяч, що обумовлено переходом загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річне навчання і значним зменшенням кількості випускників дев’ятих класів.
Основна частина учнівської молоді вступає до ПТНЗ із базовою середньою освітою (69 %). Серед учнів професійно-технічних навчальних закладів більшість становлять хлопці (61,3 %). Переважна більшість учнівської молоді до вступу в навчальний заклад вчилася в сільській місцевості. У порівнянні із кількістю студентів вищої школи, контингент учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів становить приблизно її п’яту частину, що свідчить про більшу привабливість вищої освіти для молодого українця. Після закінчення професійно-технічного закладу до вищих навчальних закладів вступає близько 7 % випускників.
За соціальним станом серед майбутніх кваліфікованих робітників
36,11 % учнів виховуються в неповних, неблагополучних, малозабезпечених сім’ях або це сиріти чи діти, що залишилися без батьківського піклування. Найбільша кількість соціально незахищених учнів виховуються в неповній сім’ї та малозабезпеченій сім’ї (47 % та 27,7 % від загальної кількості даної категорії учнівської молоді відповідно).

11
У порівнянні із 2003 роком у професійно-технічній освіті кількість учнів-сиріт зросла майже у 1,5 рази (у 2003 році таких підлітків навчалося
2,7 % від загальної кількості учнівської молоді, у вересні 2009 р. – 4,7 %).
Такий набір учнівської молоді в 2009/2010 навчальному році у професійно- технічні навчальні заклади вимагає посилення уваги всього викладацького колективу до виховної, зокрема, здоров’яспрямованої діяльності навчального закладу.
1.3. Спосіб життя і вільний час
Вивчення способу життя і структури дозвілля проводилося на основі опитування учнівської молоді.
Більшість підлітків оцінюють свій стан здоров’я як добрий і задовільний (62,78 % і 24,06 % відповідно). Близько 12 % опитаних вважають свій стан здоров’я відмінним і тільки 1,5% – поганим. На необхідність слідкувати за своїм здоров’ям указали 72,56 % осіб; 25,56 % учнів вважають, що про здоров’я треба згадувати і приділяти йому увагу тільки в разі захворювання, а 1,88 % осіб узагалі вважають, що здоров’я у них і так багато, отже зберігати його немає сенсу. Лікаря відвідували до двох разів на рік приблизно половина опитаної молоді, а більше шести разів – 20,68 % загальної кількості опитаної учнівської молоді.
Аналіз анкет виявив, що 85,34 % респондентів бажають вести більш здоровий спосіб життя (83,76 % загальної кількості опитаних юнаків та
86,58 % загальної кількості опитаних дівчат). Близько чверті учнів хотіли би позбавитися від своїх шкідливих звичок, кожний десятий – збільшити свою рухову активність.
За відповідями на запитання стосовно харчування виявлено, що приблизно 36 % учнів незадоволені своєю вагою. Серед них переважають ті, хто вважає свою вагу надлишковою. Обмеження харчування для зменшення ваги застосовують 15,79 % опитаних, серед них 21,43 % хлопців та 78,57 % дівчат. Раціон харчування у 13,91 % осіб загальної кількості учнівської молоді дуже рідко містить фрукти, у 14,29 % – овочі (картопля не враховувалася), що свідчить про їх вкрай низьке матеріальне

12 забезпечення. Щоденно вживають цукерки та солодкі газовані напої
35,54 % і 27,45 % учнів відповідно; при цьому в їх раціоні менше фруктів.
Фізична культура і організована рухова активність ще не отримали належного поширення серед учнівської молоді. Так, близько 40 % учнів узагалі, навіть епізодично не займаються фізичною культурою і спортом.
Серед них 5,26 % вихованців не займаються, і не хочуть займатися оздоровчою фізичною культурою за жодних обставин. Втім науковці лабораторії гігієни дітей і підлітків Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків відмічають більш високий рівень рухової активності учнівської молоді ПТНЗ, у порівнянні з учнями загальноосвітніх навчальних закладів.
Так, учнів ПТНЗ, що витрачають менше двох годин протягом доби на різні види рухової активності в 1,5 рази менше, ніж школярів.
Після навчання близько 60 % учнів займаються в спортивних секціях, клубах і гуртках за інтересами. Хоча, як зазначають і російські дослідники, у професійно-технічному навчальному закладі гурткова робота досить неактивна. Свій вільний час учнівська молодь найчастіше проводить з друзями (38,31 %), переглядає телевізійні передачі (24,4 %), читає
(15,42 %), слухає музику (14,93 %), самостійно займається фізичними вправами (16,42 %), допомагає вдома або підробляє (9,45 %), малює
(7,46 %), грає в комп’ютерні ігри або «сидить в Інтернеті» (4,48 %).
Дослідники Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків відмічають, що близько 55% учнів професійно-технічних навчальних закладів недосипають, що також негативно позначається на стані їх фізичного здоров’я. Скорочення нічного сну науковці пов’язують із залученням учнівської молоді до компаній, що формуються пізно ввечері.
1.4. Життєві цінності молоді
Трансформації в політичній, економічній, культурній та духовній сферах нашого суспільства викликають зміни в психології, свідомості, поведінці, потребах та ціннісних орієнтаціях людини. Радикальні зміни в житті суспільства завжди супроводжуються переоцінкою цінностей, що викликає і зміни в світогляді. Найбільш інтенсивно ці процеси відбуваються в молодого покоління. Кожна суспільна формація формує потрібний їй тип

13 особистості, який характеризується певним рівнем загальної культури, потреб, ієрархією життєвих цінностей. У педагогічній літературі поняття
«цінність» використовується, в основному, з точки зору виховання та духовності. Під цінностями розуміють елементи морально-духовного виховання, загальної культури людини, які визначають її ставлення до суспільства, довкілля, інших людей, самого себе. Саме цінності визначають зміст виховання, а стратегія і методи передбачають формування в дітей, підлітків та молоді системи прийнятих цінностей.
Виховання навичок здорового способу життя передбачає формування ціннісної орієнтації на здоров’я та ціннісного ставлення до здоров’я як власного, так і здоров’я оточуючих людей. Формування ціннісних орієнтацій – досить складний і тривалий процес. До моменту вступу в професійно- технічний навчальний заклад у молоді вже склалася певна ієрархія життєвих цінностей. Але слід ураховувати, що вік 15–17 років, а більшість учнівської молоді належить саме до цієї вікової групи, є основним і переломним для становлення системи особистісних цінностей у дорослому житті.
Дослідження ціннісних орієнтацій науковцями в 15–17-річних учнів професійно-технічних навчальних закладів показало, що молодь надає перевагу особистісним цінностям: здоров’ю (перше місце), щасливому сімейному життю (друге місце) та матеріально забезпеченому життю (третє місце). Цінності «здоров’я» надають перевагу більшість учнів: 2/3 називають
«здоров’я» в трійці провідних життєвих цінностей. Узагалі на три останні місця молодь помістила такі цінності, як розваги, щастя інших та творчість.
Отримані дані в цілому збігаються з результатами аналогічних досліджень, наведених у літературі. Так, у роботах російських дослідників показано, що основними життєвими цінностями сучасної молоді є сім’я, друзі та здоров’я, потім називаються цікава робота та гроші. Треба зазначити, що за останні 30–
40 років відбулися певні зміни в ієрархії життєвих цінностей учнівської молоді. У 60–70-х роках двадцятого сторіччя до першої трійки цінностей, крім здоров’я, входили мир у світі, цікава робота (не менше 2/3 досліджуваних ставили її на перше місце). У даному анкетуванні «цікава робота» як цінність розміщена учнями ПТНЗ на шостому місці.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал